Важливе дослідження швейцарського вченого: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert
Рецензія на книгу: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert. Wien-Koln-Weimar, 2020. 389 с.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181633 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Важливе дослідження швейцарського вченого: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert / Ю. Мицик // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 166-170. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181633 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мицик, Ю. 2021-11-25T16:16:39Z 2021-11-25T16:16:39Z 2021 Важливе дослідження швейцарського вченого: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert / Ю. Мицик // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 166-170. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.5079330 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181633 Рецензія на книгу: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert. Wien-Koln-Weimar, 2020. 389 с. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Рецензії. Огляди. Анотації Важливе дослідження швейцарського вченого: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Важливе дослідження швейцарського вченого: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert |
| spellingShingle |
Важливе дослідження швейцарського вченого: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert Мицик, Ю. Рецензії. Огляди. Анотації |
| title_short |
Важливе дослідження швейцарського вченого: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert |
| title_full |
Важливе дослідження швейцарського вченого: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert |
| title_fullStr |
Важливе дослідження швейцарського вченого: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert |
| title_full_unstemmed |
Важливе дослідження швейцарського вченого: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert |
| title_sort |
важливе дослідження швейцарського вченого: kappeler a. vom land der kosaken zum land der bauern. die ukraine im horizont des westens vom 16 bis 19 jahrhundert |
| author |
Мицик, Ю. |
| author_facet |
Мицик, Ю. |
| topic |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| topic_facet |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| description |
Рецензія на книгу: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert. Wien-Koln-Weimar, 2020. 389 с.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181633 |
| citation_txt |
Важливе дослідження швейцарського вченого: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert / Ю. Мицик // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 166-170. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT micikû važlivedoslídžennâšveicarsʹkogovčenogokappeleravomlandderkosakenzumlandderbauerndieukraineimhorizontdeswestensvom16bis19jahrhundert |
| first_indexed |
2025-11-25T20:37:31Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:37:31Z |
| _version_ |
1850527177175465984 |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2021. № 3
166
РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ
о. Юрій Мицик
•
ВАЖЛИВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ШВЕЙЦАРСЬКОГО ВЧЕНОГО
Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern.
Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert.
Wien-Koln-Weimar, 2020. 389 с.
DOI: 10.5281/zenodo.5079330
© Ю. Мицик, 2021. CC BY 4.0
Швейцарський історик зі світовим іменем, друг України, професор Віден-
ського університету, член Австрійської і Української Академій наук Андреас
Каппелер не потребує спеціальних рекомендацій. Початковим зацікавленням
шановного славіста була історія Московської держави й особистість царя Іва-
на ІV у висвітленні тогочасної західної преси, пізніше Російської імперії, але
практично з самого початку своєї наукової діяльності він приділяв велику увагу
й народам, які побували під владою цієї держави. Із проголошенням незалежнос-
ті України Каппелер дедалі більше досліджує її історію, зокрема формуван-
ня української держави та український національний рух, і навіть видав низку
монографій, присвячених цій тематиці. Наразі побачила світ солідна книга на
389 сторінках «Від країни козаків до країни селян. Україна в розумінні Заходу
від XVI до XIX століття». Вона є своєрідним продовженням його першої моно-
графії «Іван Грозний у дзеркалі тогочасної іноземної преси» (Ivan Groznyj in
Spiegel derаusländischen Druckschriften seiner Zeit. Bern-Frankfurt am Mein, 1972).
Книга складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку покликань,
використаних джерел та літератури, іменного показника. Майже кожен розділ
закінчується висновками (резюме).
У вступі стисло оповідають про крах СРСР і виникнення на його уламках
15 незалежних держав, про малу обізнаність Заходу про Україну й посилення
інтересу до неї завдяки Майдану 2004 р. і особливо Майдану 2014 р. Автор під-
дає критиці поширене на Заході уявлення (зокрема його популяризував колиш-
ній канцлер ФРН Гельмут Шмідт) про Україну як провінцію Росії, а про україн-
ську мову як діалект російської. Пан Андреас приділяє увагу термінології, зокре-
ма вказує на те, що ще на картах Європи ХV ст. Себастьяна Мюнстера та Гер-
харда Меркатора розрізняли Україну-Русь (Russia) та Московію, пов’язує поши-
рення терміну «Україна» з діяльністю запорозьких козаків. Тут же знаходимо ха-
рактеристику використаних джерел, поділених на вісім категорій («летючі лист-
ки», газети, щоденники й мемуари, нотатки мандрівників, карти тощо), які в
українській історіографічній традиції нерідко умовно об’єднують в одну – «за-
писки іноземців». Оскільки в книзі охоплюють і ХVІІІ–ХІХ ст., то до цієї катего-
рії автором включені також художні твори та енциклопедії. Присутня й стисла
історіографічна довідка. А. Каппелер – перший на Заході дослідник цієї теми –
позитивно оцінює доробок українських авторів (І. Борщак, Д. Дорошенко,
Т. Мацьків, Д. Наливайко та ін.). На нашу думку, він охопив основний масив
українських досліджень, використав також і поради цілого грона сучасних ні-
Siverian chronicle. 2021. № 3
167
мецьких, українських та інших науковців. Дуже важливі навіть такі, здавалося б,
деталі. На відміну від переважної більшості зарубіжних істориків, автор прагне
передати українське написання топонімів і гідронімів, наприклад: Dnipro, L’viv,
a не Dnijepr, і т. д., що є абсолютно правильним.
У першому розділі «Відкриття Східної Європи і Україна (XVI – перша по-
ловина XVII ст.)» мова йде про зростання зацікавленості західноєвропейських
авторів Східною Європою і, зокрема, Україною, що викликане перш за все змі-
нами політичної ситуації (турецьке нашестя, зростання могутності Речі Поспо-
литої і Московської держави). Уже у ХV ст. відбулося венеціанське посольство
А. Контаріні до Персії, який залишив опис своєї подорожі, де він знайшов місце
й для українських сюжетів (описи Києва, Луцька, Житомира та ін.). Німецький
картограф Мартін Вальзеемюллер (1472–1520 рр.) назвав низку міст України,
причому розділив Русь (Україну) і Московію. У такому ж ключі були укладені
мапи Б. Ваповського, С. Мюнстера, А. Ортеліуса та ін. Оскільки книга А. Каппе-
лера адресована перш за все німецькомовному читачеві, то публікації джерел
українською, білоруською, польською та російською не вказують. Автор законо-
мірно воліє покликатися на оригінали-першодруки «записок іноземців». Тому не
знаходимо тут ряду перекладів українською чи російською, зокрема: Мехо-
вский М. Трактат о двух Сарматиях (М.–Л., 1936); Шевальє П. Історія війни ко-
заків проти Польщі (К., 1960); Барбаро и Контарини о России (Л., 1971); Гербер-
штейн С. Записки о Московии (М., 1988); Гваньїні О. Хроніка європейської Сар-
матії (К., 2009); Г. Л. де Боплан. Опис України (К., 2012) тощо. Однак все ж вар-
то було б залучити капітальний каталог Веніаміна Кордта «Чужоземні подорожі
по Східній Європі до 1700 р.» (К., 1926).
Слушно вказують, що з початком книгодрукування на Заході з’являється
велика кількість «летючих листів», газет, брошур, причому домінуючою темою
була турецька загроза. Так, у ХVІ ст. вийшло з друку 2000 (!) газет і «летючих
листків», присвячених цьому питанню. Частина з друкованих, а також рукопис-
них газет містить інформацію про запорозьких козаків, котрі провадили анти-
османську боротьбу. Цій боротьбі приділили увагу й у більших за обсягом пра-
цях мандрівників та мемуаристів, як от Леонарда Горецького чи Лаврентія Мюл-
лера. Останні писали про гетьманів Івана Свирговського та Івана Підкову, які
здійснювали походи проти турків у Молдавію в 70-х рр. ХVІ ст. У монументаль-
ній праці француза Н. де Монтро (1561–1608) «Загальна історія турецької війни»
мова йде і про молдавські походи запорожців під проводом гетьмана Лободи в
1594–1595 рр. У ХVІІ ст. велику увагу стали приділяти 30-літній війні («Gazette
de France», перші томи «Theatrum Europaeum»), але Хотинська війна 1621 р. (ни-
ні виповнюється 400-річчя цієї події) знову привернула увагу сучасників до ту-
рецької загрози й природно до запорожців, котрі відіграли важливу роль в обо-
роні кордонів не тільки Речі Посполитої, але й усієї Європи (ті ж «Gazette de
France», перші томи «Theatrum Europaeum», французькі й італійські «летючі
листки» тощо). Так, брошура «Zeitung aus Walachej», яку написав німецький офі-
цер на службі Речі Посполитої, високо оцінює мужність у боях запорожців (про-
тиставляючи їм поляків). Такої ж думки був французький історик-сходознавець
Мішель Бодьє (1589–1645). Хотинській війні 1621 р. й морським походам запо-
рожців проти Османської імперії присвятив низку донесень французький дипло-
мат де Курменін (1600–1632). Про козаків того часу писали венеціанці, голланд-
ці, поляки та ін. Цілий параграф 1.5. Каппелер приділив розгляду знаменитої
праці Г.-Л. де Боплана.
Другий розділ («Українські козаки у висвітленні європейської громадськос-
ті») присвячений Національно-визвольній війні українського народу 1648–
1658 рр. Одразу треба зазначити, що основними працями, на які спирався Каппе-
лер при оцінці Національно-визвольної війни, були фундаментальні монографії
В. Смолія, В. Степанкова, Ф. Сисина. Автор аналізує низку німецьких та англій-
ських газет, також «Французьку газету», 6–7 томи «Театру Європи» тощо. У них
висвітлюють перш за все переможний похід повстанців 1648 р., звертають увагу
Сіверянський літопис. 2021. № 3
168
на їхній союз із Кримським ханством, підкреслюють роль гетьмана Б. Хмель-
ницького й полковника М. Кривоноса. Автори газет викладали хід подій, наво-
дили численні факти, часом оригінальні, інколи давали оцінки подіям, переваж-
но негативні щодо повстанців, як от: повсталі селяни назвали себе козаками й
піднялись проти шляхти «під гаслом фальшивої свободи» (с. 75). Особливо важ-
ливим і цікавим є 2 параграф, присвячений реакції тогочасної західної преси на
російсько-український союз 1654 р., який швидко перетворився в нерівноправ-
ний і так поклав початок залежності України від Московської держави. Ці пові-
домлення зазвичай ґрунтувалися на інформації з Речі Посполитої, навіть ту, яка
походила з України, сприймали «через польські окуляри» (с. 85), що, поза сумні-
вом, породжувало однобічність поглядів, відверту ворожість до рівноправного
союзу 1654 р. Однак дослідження містить достатньо цінної інформації, яка сто-
сується передумов союзу, обставин та умов його укладення. Подальші підроз-
діли присвячені розгляду праць Й. Пасторія, П. Шевальє, Н. Ганновера, А. Вімі-
ни та М. Бізаччіоні. Праця останнього «Historia delle guerre civili de gli ultimi
tempi» (Венеція, 1652) зазвичай майже не потрапляла в поле зору українських іс-
ториків. А між тим італійський автор пише про українсько-польське протистоян-
ня, починаючи з повстання С. Наливайка, критикує політику Речі Посполитої,
указує на глибокі причини Національно-визвольної війни, підкреслює особливе
значення релігійного чинника (як і при укладенні союзу 1654 р.). Цікаві навіть
дрібні зауваги Бізаччіоні, як от вказівка на те, що козаки («козацька нація») пре-
зирливо називали поляків «Lacchi». Останній підрозділ присвячений історико-
географічним описам України ХVІІ ст. (А. Целларія, Г. де Танда, Отевілля),
Б. Коннора.
Третій розділ «Україна і Росія у XVIII столітті» автор відкриває параграфом
«Гетьман Мазепа у тогочасній періодиці», у якому аналізує відповідні звістки та-
ких газет або їхніх збірників як от: «Wienerische Diarium», «Die Europäische Fa-
ma» (Leipzig, 1702–1725), «Die Historischen Remaques» (Hamburg, 1701–1707)
та ін. Цей параграф читати особливо цікаво, тому що матеріали європейської
преси ХVІІ–ХVІІІ ст. майже невідомі вітчизняним дослідникам, хіба що тим, які
жили в еміграції (І. Борщак, Т. Мацьків). У цих матеріалах простежуються
основні події гетьманату І. Мазепи й міститься чимало оригінальних даних. Цю
тему продовжують у наступному розділі («Мазепа і Україна в творах першої по-
ловини XVIII століття»). Розглянуті праці де Невіля, Й. Б. Гоманна, Г. Адлер-
фельда, Й. В. Барділі, Ф. Й. фон Штраленберга, Х. Гассмана та ін., у яких висвіт-
люють хід Північної війни, участь у ній гетьманців І. Мазепи, антиколоніаль-
не повстання 1708–1709 рр. під його проводом, також гетьманати його наступни-
ків – П. Орлика, І. Скоропадського та Д. Апостола (про П. Полуботка коротко
згадують в іншому розділі при розгляді праці Шерера). У полі зору тогочасних
авторів перебувало й запорозьке козацтво та його лідери, перш за все К. Гордієн-
ко. Урешті й 3-й підрозділ («Вольтер, Мазепа, Карл ХІІ і Петро Великий») роз-
виває сюжети першого підрозділу. Хоча він стосується досить висвітленої теми
(Вольтер і Україна), однак Каппелер і тут зумів знайти нові підходи. На нашу
думку, варто було б відмовитися від нав’язуваного російською історіографією
визначення «Великий» стосовно Петра І, знаючи, які чорні справи він чинив (не
тільки щодо України).
У параграфі 4 («Україна в енциклопедіях XVIII століття») аналізують гасла
й статті переважно майже незнаних українським історикам енциклопедій Й. Буд-
де/Я. Іселіна, Цедлера, Ф. Піваті, Дідро й «Британської енциклопедії», інших ви-
дань. У цих працях містяться досить вичерпні характеристики України, її приро-
ди та родючих ґрунтів, земель (провінцій), релігії, (указувалося, що до 1686 р.
Київська митрополія перебувала під юрисдикцією Константинопольського пат-
ріарха), міст, зокрема Києва, Брацлава, Галича, Кам’янця-Подільського, Луцька,
Львова, Переяслава, Чигирина, Черкас, Чернігова, Чорнобиля та ін., рік (перш за
все Дніпра), запорозького козацтва, видатних діячів України (князь Володимир
Святославич, Б. Хмельницький, І. Мазепа) тощо. У знаменитій енциклопедії Дід-
Siverian chronicle. 2021. № 3
169
ро й д’Аламбера міститься стаття про Чернігів, який є «значним містом Моско-
вії», присутні згадки про Чернігівське князівство й Сіверщину. Важливо, що
майже для всіх авторів Україна лишалася «країною козаків». Водночас тривале
панування Російської імперії далося навзнак: частина авторів енциклопедій вже
пов’язує термін «Русь» (Russland, Reussen) з Московщиною (Росією). Деякі (Ісе-
лін) розуміли під Руссю ті землі Речі Посполитої, які були заселені переважно
«русами або рутенами» (с. 156–157). Завершує розділ параграф, присвячений
творам А. Бюшинга, Ш.-П. Шерера, Й. Х. Енгеля. У відомому творі Шерера на-
звані 10 полкових центрів Лівобічної Гетьманщини, у т. ч. Ніжин, Прилуки, Ста-
родуб і Чернігів. «Історія України» Енгеля по суті увінчує досягнення історичної
науки того часу про Україну й не випадково мала вплив не тільки на західну,
перш за все німецьку, але й українську історіографію (Д. Бантиш-Каменський,
М. Маркевич).
У четвертому розділі («Україна стає країною селян: записки мандрівників
між 1760 і 1860») в полі зору А. Каппелера опинилися праці Й. Г. Гердера,
Д. Белла, Й. Маршалла, Хаммарда, Мьоллера, де Байєрта, Е. Кларка Д. Джеймса,
Й. Коля, письменниць Жермени де Сталь (мадам де Сталь) та Марії Фьорстер.
Вони залишили описи міст і сіл України, зокрема Диканьки, Миколаєва, Мирго-
рода, Одеси, Херсона, Харкова та ін., їх торгівельних зв’язків. Шотландець Джон
Белл (1691–1780), який видав у 1763 р. двотомний опис подорожі «З Петербургу
до Азії», залишив також опис своїх відвідин Батурина, Глухова й Ніжина; англі-
єць Йозеф Маршалл у творі, виданому 1772 р., описав свою мандрівку з Москви
до Києва, під час якої побував у Стародубі й Чернігові (листопад 1770 р.); Джон
Томас Джеймс (1796–1828) здійснив подорож Україною в 1816–1819 рр., і пер-
шим побаченим українським містом був Новгород-Сіверський. Також увагу вка-
заних авторів привертали гайдамацький рух, перш за все «Коліївщина», побут,
демократичні традиції українського народу. Крім того, автори виконали цікаві
малюнки. Шкода, що твір мандрівника й художника Ж.-А. Мюнца з Ельзасу не
був розглянутий у книзі, а між тим він залишив цілі альбоми, у котрих містяться
сотні малюнків (із розгорнутими коментарями) міст, місцевостей України, типи
українців, причому деякі з них (про Україну) і досі неопубліковані. До речі, вар-
то сказати, що в книзі Каппелера наведено багато малюнків, карт, портретів то-
що (всього близько 50), і це є прекрасним доповненням до книги.
Варто сказати, що деякі автори, у першу чергу Йоганн Георг Коль (1808–
1878) значну увагу приділили розкриттю національного характеру українців, від-
мінностей між ними й великоросами. Так, Коль вказував на те, що українці вжи-
вають щодо великоросів образливу кличку: «Вони... мають кличку “Kаzappi”, а
це слово є татарським і означає “м’ясник”» (с. 232). Тут треба трохи уточнити
Коля, оскільки це слово також присутнє і в турецькій мові й означає того ж таки
м’ясника, але в більш негативному контексті, подібно як «Джек-Різник». Він із
великою симпатією оцінює українську культуру, зокрема пісні й танці, такого
поета як І. Котляревський. Урешті Й.Г. Коль навів порівняльну таблицю, у якій
вказував відмінності в зовнішності обох народів, як от: колір волосся й очей
(світлий у великоросів і чорний в українців), колір очей (сірий – карий) і т. д. Се-
ред українських міст Коль згадував також Чернігів.
Окремий підрозділ монографії А. Каппелера, «Відкриття Галичини, присвя-
чено працям переважно двох авторів із Німеччини, одного із Бельгії й одного з
Франції, котрі із захопленням відкрили для себе цей край, який було приєднано
до імперії Габсбургів наприкінці ХVІІІ ст. Зокрема, Й. Г. Коль указував на націо-
нальну тотожність місцевого населення з українським населенням Наддніпрян-
щини.
Останній п’ятий розділ книги «Поетична Україна» стосується висвітлення
іноземними авторами української культури, перш за все народних пісень і дум,
діяльності кобзарів (бандуристів). Особливо автор звертає увагу на публікацію
Фрідріхом Боденштедтом у 1845 р. українських пісень і дум, їх дослідження
Цуккальмагліо (Вальдбрюль), Тальві. Окремий (другий) параграф «Рання рецеп-
Сіверянський літопис. 2021. № 3
170
ція Шевченка й Гоголя» присвячена розповіді про життя Великого Кобзаря й
публікації його портрету в «Gartenlaube». Те ж саме стосується й М. Гоголя,
яким дуже цікавився зокрема французький письменник П. Меріме. Трохи гово-
риться й про Г. Квітку-Основ’яненка, І. Котляревського та ін. Третій параграф
«Легенда про Мазепу в літературі та мистецтві європейських романтиків» при-
свячений цьому гетьману. Зазначимо, що початок цій легенді поклав польський
шляхтич, противник молодого І. Мазепи Ян Пассек. Він прагнув очорнити І. Ма-
зепу й тому вмістив у своїх мемуарах брехливу історію про його покарання чо-
ловіком-рогоносцем (голого Мазепу прив’язали до коня, що мало спричинити
смерть, оскільки кінь мчав, не розбираючи дороги). Ця історія досить відома
українським історикам, але західний читач в основному знає про неї скажімо ли-
ше з поем Дж. Г. Байрона, В. Гюго, драми Ю. Словацького, картини Е. Делакруа
та ін., але зазвичай не знає, хто такий І. Мазепа і яку роль він відіграв в історії
України. Книга А. Каппелера заповнює цю лакуну й доповнює її новими факта-
ми: роман Ф. Г. ван Леента «Мазепа, лев степів» (1875 р.), кінофільм Мартина
Бергера «Мазепа, народний герой України» (1919 р.) та ін.
Підсумовуючи, скажемо, що книга Андреаса Каппелера є важливою віхою в
розвитку західної історіографії про Україну, у ній подано узагальнююче дослід-
ження того, як у Західній Європі накопичувалися й поширювалися знання про
Україну й українців до кінця ХІХ ст. У книзі міститься чимало важливих фактів,
особливо стосовно ролі преси як важливого джерела з історії України ХV–
ХVІІ ст., важливих вітчизняним дослідникам. Але куди більше значення має ця
книга для зарубіжного читача, котрий у своїй більшості має поверхові або хибні
знання про Україну. Тож привітаємо автора з великим творчим успіхом і поба-
жаємо йому нових звершень!
Дата подання: 10 березня 2021 р.
Дата затвердження до друку: 18 березня 2021 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Мицик, Ю. Важливе дослідження швейцарського вченого: Kappeler A. Vom
Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom
16 bis 19 Jahrhundert. Wien-Koln-Weimar, 2020. 389 с. (рецензія). Сіверянський лі-
топис. 2021. № 3. С. 166–170. DOI: 10.5281/zenodo.5079330.
Цитування за стандартом APA
Mytsyk, Yu. Vazhlyve doslidzhennia shveitsarskoho vchenoho: Kappeler A.
Vom Land der Kosaken zum Land der Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens
vom 16 bis 19 Jahrhundert. Wien-Koln-Weimar, 2020. 389 с. (retsenziia) [An impor-
tant study by a Swiss scientist: Kappeler A. Vom Land der Kosaken zum Land der
Bauern. Die Ukraine im Horizont des Westens vom 16 bis 19 Jahrhundert. Wien-
Koln-Weimar, 2020. 389 с. (review)]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 3,
P. 166–170. DOI: 10.5281/zenodo.5079330.
|