Пізньопалеолітичний комплекс Семенівки-3 та особливості весняно-літніх поселень межирічської культури в Середньому Подніпров´ї
Протягом останніх років у басейні р. Трубіж (лівої притоки Дніпра в межах Київської обл.) було розкопано кілька нових пізньопалеолітич- них пам'яток, що за типологічними особливостями знарядь праці були дуже подібними до комплексів широковідомих поселеннь із стаціонарними житлами та іншими конс...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологический альманах |
|---|---|
| Дата: | 2000 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2000
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181705 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пізньопалеолітичний комплекс Семенівки-3 та особливості весняно-літніх поселень межирічської культури в Середньому Подніпров´ї / Д.Ю. Нужний, Д.В. Ступак, П.С. Шидловський // Археологический альманах. — 2000. — № 9. — С. 123-136. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860048019612762112 |
|---|---|
| author | Нужний, Д.Ю. Ступак, Д.В. Шидловський, П.С. |
| author_facet | Нужний, Д.Ю. Ступак, Д.В. Шидловський, П.С. |
| citation_txt | Пізньопалеолітичний комплекс Семенівки-3 та особливості весняно-літніх поселень межирічської культури в Середньому Подніпров´ї / Д.Ю. Нужний, Д.В. Ступак, П.С. Шидловський // Археологический альманах. — 2000. — № 9. — С. 123-136. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологический альманах |
| description | Протягом останніх років у басейні р. Трубіж (лівої притоки Дніпра в межах Київської обл.) було розкопано кілька нових пізньопалеолітич- них пам'яток, що за типологічними особливостями знарядь праці були дуже подібними до комплексів широковідомих поселеннь із стаціонарними житлами та іншими конструкціями з ма- мутових кісток у Середньому Подніпров'ї, таких як: Межиріч, Добранічівката Гінці.
The authors' hypothesis about flexible model adaptation and a more active economical strategy of the Epigravettian population of the Middle Dnieper basin only during the warm season other than in the cold season are supported by new data from the Semenivka 3 site. The existence of various settlement patterns and their supplier limits for tundra-steppe population of Periglacial zone of Eastern Europe in spring-summer time as well as an important role of true mammoth hunting by small group of hunters are also confirmed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:58:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
Археологический альманах №9. Донецк, 2000. - С.123-136
ПІЗНЬОПАЛЕОЛІТИЧНИЙ КОМПЛЕКС СЕМЕНІВКИ-3 ТА
ОСОБЛИВОСТІ ВЕСНЯНО - ЛІТНІХ ПОСЕЛЕНЬ
МЕЖИРІЧСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В СЕРЕДНЬОМУ ПОДНІПРОВ'Ї
Нужний Д.Ю., Ступак Д.В., Шидловський П.С.
Preliminary data from the new Semenivka III Upper Paleolithic site (near Kiev city)
are discussed with respect to the problem of details of warm season adaptation and
settlement patterns of Epigravettian mammoth hunters. In contrast to the main sites of the
Mezhirich culture with substantial dwelling constructions from mammoth bones
(Mezhirich, Dobranichivka, Ginci), sites lacking dwellings are distinguished by
tophographical position and especially by larger diversity in both structure of the
habitation area and faunal remains (Fastiv, Semenivka 1 and 2). In addition, the structures
of their lithic assemblages are very different when some prime group of tools are
periodically totally absent. In contrast with completely excavated Semenivka 1 and 2
sites, part of a sub-oval dwelling construction from mammoth bones was discovered on
the third site (fig. 2) as well as isdated faunal remains of other mammals (wolf, reindeer
and bison). These are accompanied by the emergence of tools for skin processing such as
scrapers and flint wals (fig.3,34,35; 5,55,56) which were totally absent in the above-
mentioned sites. However 73 backed microliths (elements of composite projectile weapons)
dominate the tool assemblage and burins are also well represented (fig,3;5). In eddition,
25 pendants from marine shells of the same species as at the Semenivka 2 site were also
found (fig. 3,1-6; 5,1 -12).
The authors' hypothesis about flexible model adaptation and a more active
economical strategy of the Epigravettian population of the Middle Dnieper basin only
during the warm season other than in the cold season are supported by new data from the
Semenivka 3 site. The existence of various settlement patterns and their supplier limits
for tundra-steppe population of Periglacial zone of Eastern Europe in spring-summer
time as well as an important role of true mammoth hunting by small group of hunters are
also confirmed.
ГРУПА СЕМЕНІВСЬКИХ
ПІЗНЬОПАЛЕОЛГГИЧНИХ ПАМ'ЯТОК В
КОНТЕКСТІ ВИЗНАЧЕННЯ СПЕЦИФІКИ
ПОСЕЛЕНЬ ЕПІГРАВЕТСЬКИХ МИСЛИВЦІВ
НА МАМУТІВ ВЕСНЯНО-ЛІТНЬОГО СЕЗОНУ
Протягом останніх років у басейні р. Трубіж
(лівої притоки Дніпра в межах Київської обл.)
було розкопано кілька нових пізньопалеолітич-
них пам'яток, що за типологічними особливос
тями знарядь праці були дуже подібними до ком
плексів широковідомих поселеннь із стаціонар
ними житлами та іншими конструкціями з ма-
мутових кісток у Середньому Подніпров'ї, та
ких як: Межиріч, Добранічівката Гінці. Останні
ж комплекси згідно цілої серії радіокарбонових
дат зараз досить впевнено датуються у межах
15-13 тисяч років тому [Svezhentsev, 1993,
р.26,27]. Перші радіокарбонові дати двох з ви
щезгаданих комплексів (Семенівки 1 і 2) також
визначили вік їх існування у межах 14-15 тися
чоліть до наших днів [Нужний, 1997, с. 5,18].
Стосовно ж до культурної інтерпретації зга
даних пам'яток, то у свій час І.Г. Шовкопляс
відносив їх, разом з іншими поселеннями зак
лючних етапів пізнього палеоліту Середньодн-
іпровського басейну (Тімоновкою, Юдіново,
Єлісеївічами, Юровичами тощо), до мізинської
культури [Шовкопляс, 1965, с.300-301]. Більшість
же сучасних фахівців розглядає ці комплекси
як безумовно різнокультурні (Палеолит СССР,
1984, с. 199-202). На думку М.І. Гладких, на
підставі типолого-статистичного порівняння
комплексів знарядь, Добранічівка і Межиріч
виявляли між собою дуже велику ступінь под
ібності, але відрізнялися від Мізину, що й дало
йому підставу об'єднати їх у межах однієї ме-
жирічсько-добранічівської культури [Гладких,
1977, с.139-142).
Автори загалом поділяють цю точку зору,
хоча згадані відміни у типологічному складі зна
рядь між цими комплексами виглядають не та
кими вже й суттєвими, якщо порівняти їх з ма
теріалами інших епіграветських пам'яток зак
лючної пори пізнього палеоліту Середньодніп-
ровського басейну (наприклад: юдіново-тімо-
новської культури або Єлісеївічів-І) [Грехова,
1971, с.3-22; Величко, Греховаидр. 1997, с.132-
133]. В цьому відношенні показовою є зміна по
глядів й деяких сучасних фахівців, що тепер
розглядають комплекси типу Межирічі - Доб-
ранічівки не у якості окремого культурного яви
ща, а як подальший розвиток мізинської куль
123
тури, представленої, на їх думку, матеріалами,
МізинуіБоршево-І [Аникович, 1998, с.60-63]. На
даному ж етапі розвитку наших знань про етно
культурний поділ епіграветських пам'яток Се-
редньодніпровського басейну, автори у якості
безумовно однокультурних, розглядають комп
лекси Межирічів, Добранічівки, Гінців, Фасто
ва, Бугорка і Семенівських стацій.
Згідно результатів наших досліджень, Семе
нівка 1 відноситься до так званих "kill-site", тоб
то місця забою і первинного розчленування од
ного бурого ведмедя, що було здійснено неве
ликою групою з 1- 3 епіграветських мисливців.
Про це свідчить склад крем'яних знахідок, пред
ставлених всього чотирма виробами: одним
уламком бойової частини ланцетоподібного
вістря (пошкодженого від використання у якості
наконечника стріли), різцем, невеликою платі
вкою та відщепом [Нужний, 1997, с.4-5]. Протя
гом своєї дуже короткотермінової зупинки вони
також здійснили певний ремонт пошкодженої
метальної зброї, але не розкладали багаття. Крім
того ці люди зібрали і компактно склали у купу
поруч з рештками ведмедя (напевно, із наміром
використати у майбутньому в якості палива чи
будівельного матеріалу) певні й найбільші за
розмірами мамутові кістки (бивні, лопатки, та
зові та рештки кінцівок) від щонайменше шести
тварин. Судячи із наявних тут кісток ведмедя
(приблизно до половини-третини туші) група
мисливців не мала наміру швидко повернутися
назад і не зробила жодних спроб зберігання за
лишків туші від трупоідів (наприклад, у згаданій
купі мамутових кісток, між іншим теж не вико
ристаних). Наведені факти можливо вказують,
що згадана подія скоріше відбувалася у теплу
пору року, а базовий табір цієї групи був досить
віддалений від місця забою.
За складом крем'яних знарядь, матеріали
Семенівки 2 -пам'ятки розташованої неподалік
і повністю розкопаної на площі 150 м2 (рис. 1), є
фактично збільшеним у п'ятьдесят разів комп
лексом вищеописаного місцезнаходження, ос
кільки вони також складаються майже виключ
но з різців і мікролітів. Але на цьому їх подібність
закінчується, оскільки ця пам'ятка є базовим та
бором, де протягом одного сезону постійно пе
ребувала невелика група людей [Нужний, 1997,
с.6-18]. Судячи із загальної кількості наявних тут
знарядь (біля 200), що за винятком відсутніх скре
бачок уцілому відповідає аналогічним показни
кам типового господарсько - побутового комп
лексу (300- 500 знарядь), цю групу вже можна
співставляти із кількістю мешканців стаціонар
ного житла з мамутових кісток на вищезгада
них зимових поселеннях, типу Межирічів чи
Добранічівки. Показово у цьому відношенні і й
співпадіння розмірів типового ГПК, що вклю
чає житло і оточуючи господарські споруди, та
основного скупчення решток Семенівки 2 (17 X
13м). Скоріше всьго, це була так звана "велика
сім'я", що складалася з батьків і дітей, та ще й
кількох неодружених родичів чи навіть двох
споріднених родин, наприклад рідних братів чи
сестер.
Але згідно матеріалів Семенівки 2, ця група
була взмозі здійснювати активне полювання на
мамутів, причому судячи із фактичної відсут
ності тут чисельних фрагментів великих кісток
(ребра складають 47 з 54 придатних для визна
чення їх фауністичних решток) забій тварин
відбувався на досить значній відстані від табо
ру або полювання здійснювалось відносно не
великою групою мисливців. Про те, що згадані
фауністичні знахідки мамутів є дійсно результа
том полювання, а не скажимо збирання решток
померлих тварин, свідчить фактична відсутність
тут кісток інших тварин. Лише один перепале
ний фрагмент стінки трубчастої кістки якогось
копитного був знайдений на поселенні. Цей
факт є особливо красномовним, враховуючи ха
рактерні макропошкодження безумовно ме
тального походження, виявлені тут на чисель
них мікролітах із затупленим краєм, які вказу
ють на їх використання у якості різноманітних
вкладеневих елементів метальної зброї - вістер
для стріл і бокових лез пазових наконечників
списів або дротиків [Нужний, 1997, с.19]. На
певно саме через згадану обставину і немож
ливість обробки мамутової шкіри в комплексі
Семенівки 2 фактично відсутні і морфологічно
витримані серії знарядь, пов'язаних із цим ви
дом трудової діяльності - скребачки і проколки,
що є дуже типовими для поселень із стаціонар
ними житлами з мамутових кісток межирічсь-
кої культури.
Нагадаємо, що проблема реальної ваги по
лювання на цих тварин і навіть взагалі її мож
ливість, зараз широко обговорюється серед
фахівців [Соффер, 1993, с.101-109; Чубур, 1998,
с.327-328]. Комплекси Семенівки 1 і 2 підтверд
жують як звичайну практику збирання мамуто
вих кісток у першому випадку, так і факт існу
вання активного полювання на цих тварин - у
другому, причому досить невеликою кількістю
мисливців. Потенційну ж можливість і достат
ню ефективність такого полювання на великих
хобітних, яке здійснювалось групою з двох і
більше туземних мисливців, озброєних важким
списом і кількома дротиками (щоправда з крем
'яними наконечниками типу Кловис), чудово
довів експериментально Г. Фрізон на прикладі
африканських слонів [Frison, 1989, р. 782-783].
Підсумовуючи сказане, слід відзначити, що
вищеописані Семенівські стацїї, як і деякі інші
повністю розкопані аналогічні комплекси Се-
124
редньодніпровського басейну (Фастів) мають
практично тотожні за морфологією провідні ка
тегорії знарядь праці, але разюче відрізняють
ся за багатьма іншими показниками від вже зга
даних поселень із стаціонарними житлами із
мамутових кісток межирічської культури. На
самперед це стосувалось топографії, планіг-
рафії і загальної структури поселень, складу
фауністичних решток, а особливо чисельності і
співвідношення провідних категорій виробів із
вторинною обробкою.
Нагадаємо, що у свій час О. Соффер вису
нула гіпотезу про сезонне існування поселень
із житлами та ямами з мамутових кісток лише у
холодну пору року і наявність іншої категорії
пам'яток без таких конструкцій, що використо
вувались протягом теплого весняно-літнього
періоду [Soffer, 1985, р.388-404]. На підставі ма
теріалів різнокультурних і різночасових пізньо-
палеолітичних комплексів Середньодніпровсь-
кого басейну вона виділила кілька типів ціх па
м'яток - базові зимові і літні поселення, стації
змішаного типу, короткотермінові мисливські
та заготівельні табори різних сезонів тощо. У
якості основних аргументів для віднесення тієї
чи іншої пам'ятки до певного типу поселень ви
користовувався крітерій наявності або відсут
ності серйозних конструкцій з мамутових кісток
(жителта ям), видова структура фауністичних
решток, а також топографія їх розташування на
більш високих терасових рівнях [Soffer, 1985,
р. 426; Соффер, 1993-а, с.6-16]. На підставі да
них з життя сучасних арктичних мисливців, роз
ширення видового складу впольованих тварин
використовувалося нею як чітка ознака теплої
пори року існування палеолітичного поселен
ня. Проте інтерпретація частини цих комп
лексів ускладнювалась внаслідок іх культурно
го розмаїття і значної різниці у віці, на що вка
зувала й сама дослідниця [Соффер, 1993-а,
с. 14-16].
З огляду на однокультурність і синхронність,
пам'ятки межирічської культури досліджені на
великих площах (Межиріч, Добранічівка), мог
ли бути ідеальним полігоном для перевірки цієї
гіпотези. Проте до недавніх часів крім Фастова,
не було відомо жодної пам'ятки цієї культури,
яка б не мала серйозних конструкцій з мамуто
вих кісток й напевно пов'язувалась з поселен
нями теплої пори року. Дослідження Семенів-
ки 1 і 2 дозволили певною мірою заповнити цю
лакуну, а їх виразна відмінність від поселень із
житлами, дала змогу проаналізувати нові харак
терні риси пам'яток теплого сезону, не враховані
О. Соффер, та краще зрозуміти модель госпо
дарської адаптації мисливців на мамутів взагалі.
Для пояснення вищезгаданих особливостей
була запропонована гіпотеза згідно якої, комп
лекси з аномальним співвідношенням про
відних категорій знарядь праці чи певних тех
нологічних показників крем'яних комплексів
існували протягом весняно-літнього сезону. Це
було зумовлено гнучкішою моделлю господарсь
кої адаптації палеолітичних суспільств прильо-
довикової зони саме у теплу пору року, сприят
ливішою для активної трудової діяльності [Нуж
ний, 1997, с.18-21]. Томунове поселення Семе-
нівка 3, відкрите у місці зосередження двох вже
повністю розкопаних тут пам'яток, являло со
бою значний інтерес і з точки зору перевірки
висунутої гіпотези, і подальшого уточнення їх
специфіки.
НОВЕ ПОСЕЛЕННЯ ЕПІГРАВЕТСЬКИХ
МИСЛИВЦІВ НА МАМУТІВ СЕМЕНІВКА З ТА
ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ
Пізньопалеолітичне поселення Семенівка З
знаходиться у 4 км на схід від однойменного села
Баришівського району Київської області в уро
чищі "Вибле". За 250 м і 50 м відповідно на захід
та південний захід від нього розміщуються по
вністю розкопані на площі 59м2 і 150 м2 вже зга
дані Семенівка 1 і2 [Нужний, 1997, с.3-23]. Поді
бно до них, й Семенівка 3 розташовується на
лівому, північному схилі невеликої балки загаль
ною довжиною біля 3 км, що впадає у долину р.
Трубіж зліва за 1,5 км і практично навпроти того
місця де остання з'єднується із заплавою своєї
лівої притоки р. Недри. Балка, таким чином, про
ходить у підніжжя мису утвореного найвищою
лівою терасою Недри і Трубежу, що безпосе
редньо розташовується у підніжжям водо
дільного плато між долинами Недри і Сулою,
на якому за 40 км на південний схід знаходить
ся Добранічівске поселення.
Саме через згадані обставини балка має
чітку асиметричну будову й відповідно досить
стрімку ліву терасу, вздовж якої розташову
ються місцезнаходження і майже невиразну
праву, з боку долини Недри. Тільки за 1 км вище
від пізньопалеолітичних місцезнаходжень бал
ка набуває симетричнішої будови і висота та
конфігурація її схилів вирівнюються. Висота ж
тераси у місці розміщення Семенівки 3 і 2 ста
новить 20 м над рівнем сучасного тальвегу бал
ки, тоді як для також повністю дослідженої у 1984
р. Семенівки 1 вона складає біля 6 м (рис. 1). Мис
цієї лівої тераси сформованої балкою, на
північному схилі якого й розташовуються всі
три місцезнаходження, є, таким чином, найб
лижчим до заплави Трубежу й у свій час безу
мовно закривав їх із боку річкової долини.
Загалом же платоподібне узвишшя, до
підніжжя якого й прилягає тераса ї доміную
чою височиною в окрузі на відстані 25- 30 км із
ним, безпосередньо пов'язується майже знище-
125
Рис. 1. Ситуаційний план розташування пізньопалеолітичних поселень біля с. Семенівка. Горизонталі фіксу
ють рівні з інтервалом в 1 м.
Fig. 1. Topographical map of Upper Paleolithic sites near Semenivka village. Contow lines are made in 1 m levels.
126
Рис. 2. План та розріз нашарувань Семенівки 3 по лінії А- В. Умовні позначки: 1 - різець, 2 - мікроліт,
З - скребачка, 4 - нуклеус, 5 - відщеп, б - платівка, 7 - платівка з ретушшю, 8 - відщеп з ретушшю,
9 - свердло, 10 - стамеска, 11 - "мікрорізець", 12- морська мушля, 13 - намистина з мушлі, 14 - вохра,
15-бурштин, 16-кісткове вугілля, 17-оброблена конкреція бурштину, 18-мамутовакістка, 19-абразив,
20 - оброблена кістка чи бивень, 21 - кістка іншої тварини, 22 - річкова мушля, 23 - скребачка, 24 - галька
або конкреція, 25 - випадки ремонтажу, 26 - проколка; І - ораний чернозем з підгрунтям, II - сіро-жовтий
строкатий суглинок перероблений кротовинами із рештками лесу у нижній частині, III - жовтий
шаруватий лес із дрібними марганцевими стяжіннями та лінзами дрібного піску.
Fig. 2. Plan and stratigraphical profile of the main trench of Semenivka 3 from A-В line. Code of finds: 1 - burin,
2 - backed microlith, 3 - scraper-burin, 4 - core, 5 - flake, 6 - blade, 7 - blade with retouch, 8 - flake with
retouch, 9 - borer, 10 - scaled piece, 11 - microburin, 12 - marine shell, 13 - borered marine shell, 14 - ocre,
15 - amber, 16 - bone coal, 17 - processed amber concretion, 18 - mammoth bone, 19 - abrasive,
20 - processed bone, 21 - bone of other animals, 22 - river shells, 23 - scraper, 24 - pebble or concretion,
25 - refitted piece, 26 - flint awl. I- black Holocene soil ploughed in upper part, I - variegated loess-like clay
utterly ruined by numerous rodent holes with the remains of cultural layer, II yellow-grey loess (fossil soil-?)
in lower part, ПІ-yellow flaky loess with small manganese concretions and lenses of fine sand.
127
Рис. З Семенівка З знахідки з розколу 1997 року: 1- 6 підвіски з морських черепашок; 7- 31 мікроліти і
покидьки їх виробництва; 32, 36, 53, 55 тронкирувані платівки; 33, 51, 52 платівки з ретушшю;
34- 35 атипові скребачки; 37- 50, 54, 56 різці.
Fig, 3 Semenivka 3, finds in 1997: marine shells, microliths, scrapers, burins and other lithic tools.
128
на оранкою невелика курганна група (рис.1).
Загалом характер розміщення Семенівських
стацій, як і вже згаданих комплексів Фастова та
Великої Бугаївки, відрізняється від топографіч
ної ситуації поселень із стаціонарними житла
ми з мамутових кісток і скоріше нагадує методи
розташування пам'яток степової зони [Залізняк,
1989, с.15]. Останні також найчастіше знахо
дяться осторонь долин великих річок на схилах
балок, ярів та дрібних притоків, тобто у топогра
фічних умовах, що звичайно пов'язуються із
досить високими терасами прилеглими до во
додільних плато або навіть безпосередньо на
них.
Протягом 1997 -1998 р. для з'ясування стра
тиграфії залягання культурних решток, їх скла
ду та планіграфії поширення на Семенівці 3 були
закладені два розкопи загальною площею 48 м.
кв. Умови збереження культурного шару були,
як і на Семенівці 2, не дуже задовільними через
його відносно невелику (140-150 см) глибину
первинного залягання, тому він потрапиву зону
інтенсивної діяльності землерийних тварин. На
площі розкопів була зафіксована така стратиг
рафія нашарувань (рис.2):
- 0-30 см - ораний чернозем товщиною
25-30 см;
- 30-65 см - неораний чернозем, що поступо
во переходить у знищене землерийними твари
нами підгрунтя товщиною 30-40 см;
- 65-190 см - сіро-жовтий строкатий сугли
нок, що практично являє собою суцільну міша
нину кротовин різного забарвлення, насампе
ред сірих, жовтих та брунатних кольорів. У
нижній його частині починаючи з глибини 130-
140 см з ’являються рештки жовтавого нешару-
ватого лесу, з яким і пов'язується культурний
шар пізньопалеолітичної доби;
- 190-230 см - стерильний яскраво-жовтий
шаруватий лес із лінзами дрібного піску, білог-
лазкою та мікровкрапліннями марганцю.
Перші крем'яні знахідки, забарвлені блакит
ною патиною, починають траплятися вже в ор
ному шарі чернозему з глибини 20 см і стають
особливо чисельними у сірувато-жовтому стро
катому суглинку, який практично являє собою
верству неодноразово змішаних байбачинами
чернозему, підгрунтя та горішних верств жов
тавого лесоподібного суглинку. З глибини 130 -
140 см починають зустрічатись ще не перероб
лені землерийними тваринами рештки цього
суглинку, що мав більш-менш однорідну струк
туру без виразної шаруватості. Саме з ним й був
безпосередньо пов'язаний культурний шар
стації і тут на глибині 140- 160 см залягали
більшість фауністичних решток мамута, які не
зазнали суттєвих зрушень, і числені крем'яні
вироби у горизонтальному положенні.
Планіграфічні спостереження за поширен
ням знахідок на площі розкопів засвідчили, що
ним був накритий північно-західний сектор ос
новного зосередження пізньопалеолітичних
матеріалів, що відзначався значно більшою на
сиченістю фауністичними рештками, крем'я
ними виробами та прикрасами із морських че
репашок, ніж це спостерігалось на Семенівці 2.
У напрямку ж до протилежного північно-захід
ного кінця розкопів спостерігалось досить різке
зменшення кількості крем'яних виробів, а особ
ливо майже цілковита відсутність фауністичних
решток (рис.2). Ця дільниця розкопів, безумов
но, вже окреслила периферію основного зосе
редження пізньопалеолітичних матеріалів і по
селення в цілому.
Основні фауністичні рештки поселення
представлені переважно мамутом (Mammuthus
primigenius Blum.), серед яких, подібно до Се
менівки 2, також неподільно домінували ребра
цих тварин (більшебО екз.). Проте крім останніх
тут знайдено і більше півтора десятка кісток від
інших частин їх тіла (фрагментів довгих, тазо
вих, черепних кісток, лопаток, хребців тощо). Але
головною відмінністю цього фауністичного ком
плексу були поодинокі кістки інших тварин: вов
ка (Canis lupus), якогось великого парнокопит-
ного (Bison чи Ovibos sp.) та північного оленя
(Rangifer tarandus). Рештки останнього пред
ставлені одним діафізом довжиною біля 5 см,
що був спеціально одрізаним від основної кістки.
Показово, що всі великі трубчасті кістки вовка
були спеціально розбиті з метою видобування
кісткового мозоку (напевно внаслідок вживан
ня в їжу) незважаючи на те, що ці рештки нале
жать одній дуже старій і великій тварині.
Скупчення кісток мамута та інших тварин
зосереджувались у південно- східній частині
дослідженої площі розкопів, причому утворю
вали розірване півколо субовальної форми ви
тягнуте із заходу на схід довжиною 4 м і шири
ною 3 м, кінці якого обмежувалися південно-
східною стінкою розкопу (рис.2). Це півколо
фактично складалося з чотирьох мікроскупчень
шириною до 1 м і довжиною 1 -1,8 м, де мамутові
кістки залягали досить хаотично, часто одна на
одній у різноманітних позиціях і на різних гли
бинах. Останні коливались у межах 25-30 см.
Показово, що у межах основного скупчення
навіть досить великі мамутові кістки знаходи
лись не тільки у горизонтальному положенні,
як це мало місце в аналогічних стратиграфіч
них умовах Семенівки 2, але й залягали тут по
хило чи навіть вертикально. У нижній частині
південного мікроскупчення на глибині 160-175
см було знайдено два великих фрагменти маму
тових лопаток у похилому положенні та анатом
ічна група з трьох мамутових же хребців хвос
129
та. Деякі з укладених купою фрагментів ребер з
мікроскупченя у північній частині основного
зосередження кісток також виявилися шматка
ми одного цілого мамутового ребра, спеціально
розламаного ще у давнину на три частини.
Згідно попередніх даних, характер розташуван
ня частини кісток на площі вищезгаданного об-
'єкту свідчить про їх зрушення з місця та пере-
відкладення у якусь яму, напевно від трохи заг-
либленного у землю легкого житла чи вітрового
заслону, під час її руйнування і поступового зап
ливання.
Про те, що це скупчення кісток напевно
фіксує такі рештки якоїсь легкої житлової спо
руди, свідчить і характер культурних решток
знайдених на його площі. Саме на цій ділянці
розкопу зосереджувались основні знахідки кре
м'яних знарядь, а також покидьків їх виробниц
тва. У цьому відношенні показовою є також й
дуже висока кількість виявлених тут підвісок із
черепашок, а також мікролітів. Перших з них
вже зараз знайдено 25 екз., що вже значно пе
ревищує їх загальну, кількість виявлену на по
вністю дослідженій площі Семенівки 2 [Нуж
ний, 1987, с.3-23]. Проте за своїм видовим скла
дом комплекс морських мушель Семенівки 3, за
винятком черепашок "Dorsanumsp.", є практич
но тотожним цим виробам із останнього комп
лексу. Тут також поки що не знайдено і невико
ристаних черепашок без отворів.
Домінуючими і в Семенівці 3 є черепашки
"Nassa reticulata" (18екз.) (рис.3,3-6;5,1-8), адва
інших їх види "CyclopeneriteaL." (рис.З,1-2;5,9)
і "Theodoxus sp." (рис.5,10-12) представлені у
майже однаковій, хоча й невеликій кількості (по
З і 4 екз. відповідно). Всі вони або мають отвори,
або пошкоджені в місці можливого розташуван
ня останніх. Ці види не є викопними і ще й досі
водяться у морських та лиманних екосистемах
Середземноморського басейну. Судячи із наяв
них черепашок із цілими двома отворами
(рис.5,1) та їх пошкодженим зразкам із зруйно
ваною перегородкою (рис. 3,5; 5,6-8), згадані
мушлі напевно нашивалися на одяг. Завдяки
цьому вони значно легше могли втрачатися саме
у житлі, що відзначалося досить невеликими
розмірами, а ніж за його межами. Подібно до
С еменівки 2, тут також виявлені рештки дрібних
конкрецій дніпровського бурштину, але впер
ше знайдені фрагменти масивних стулок річко
вих мушель "Unio".
За технологією ж первинної обробки і зас
тосованою сировиною ці два комплекси є та
кож практично повністю ідентичними. Розко
лювання кременю в Семйнівці 3 відбувалось з
невеликих двоплощинних, здебільшого призма
тичних нуклеусів (рис. 4,3-9; 6,16-20), рідшеоднопло-
щинних пірамідальних їх зразків (рис.6, 15,16).
Всього тут знайдено 32 нуклеуса та їх уламка,
1732 відщепа і лусочки, 673 платівки та їх фраг
мента. Знаряддя праці (197 екз.) становлять тут
біля 12 % всього крем'яного комплексу, причому
і серед них безперечну більшість або 89 % скла
дають вироби на платівках. Певною відмінністю
комплексів обох вищезгаданних пам'яток є знач
не домінування в Семенівці 3 серед крем'яних
знарядь не різців (54 екз.), а різноманітних
мікролітів із затупленим краєм та покидьків їх
виробництва (73 екз.).
Проте типолого-морфологічний склад цих
виробів в обох комплексах є майже тотожним.
Мікроліти представлені ланцетоподібними і
мікрограветськими вістрями (рис.3,9-11; 5,
42,43), прямокутниками із обробкою по двох,
трьох або навіть чотирьох боках (рис.3,13-17;
5,13-21) та їх уламками (рис.3,7,8,18-29; 5,22-51).
Майже всі вони є виготовленними на мікроп-
латівках за допомогою досить дрібної стрімкої і
напівстрімкої ретуші на спинку або рідше че
ревце напівфабрикату, іноді із застосуванням
"мікрорізцевої техніки" (рис. 3,42-44; 5,53,54).
Різці ж тут належать здебільшого до бокового і
кутового типів, рідше серединних їх різновидів
на платівках середніх розмірів (рис. 3,32,36,37-
56; 4,1,2; 60-70; 6,1 -12). Композиційні і багатоле
зові зразки різців не є численними (рис. З, 37,
38,39; 5,61,66; 6,1,2,4,6). Невелика серія платівок
із зрізаним ретушшю краєм (рис.3,55; 5,13,14),
являє собою напівфабрикати для виготовлення
бокових різців.
Інша відмінність комплексу знарядь нової
пам'ятки від вищезгаданої Семенівки 2 є з'ява
тут невеликої серії знарядь для обробки шкір і
виготовлення одягу. Насамперед це стосується
трьох типових кінцевих скребачок скорочених
пропорцій на платівках (рис. 3,35; 5,58,59), однієї
кінце-бокової скребачки комбінованої з різцем
(рис. 3,34), а також крем'яної проколки (рис,5,56).
Згадані категорії знарядь є дуже характерними
для комплексів поселень межирічської культу
ри як із стаціонарними житлами з мамутових
кісток (Межиріч, Добранічівка, Гінці), такі без
них (Фастівська, Бугорок тощо) [Шовкопляс,
1955, с.32-33; Пидопличко, 1976, с.139-140; Глад
ких, 1977, с. 139-140J. їх поява є цілком логічною
з огляду на присутність в комплексі Семенівки
З не лише решток мамута, як це мало місце на
Семенівці 2, але й окремих кісток інших тварин
(північного оленя, бізона, вовка). Шкіра цих тва
рин вже є цілком придатною для вичинки.
ВИСНОВКИ
Як вже відзначалося, на підставі розкопок
двох пізньопалеолітичних поселень Семенівка
1 і 2, а також Фастова та інших пам'яток, була
запропонована гіпотеза, що пояснювала причи-
130
ни їх відмінності від основах комплексів межир-
ічської культури в Середньодніпровському ба
сейні [Нужний, 1997, с.18-21]. Згідно останньої,
подібні комплекси із великим розмаїттям типо
логічного складу знарядь праці і без стаціонар
них жител із мамутових кісток, можливо, реп
резентують поселення, що скоріше всього існу
вали протягом теплої весняно-літньої пори року.
Характерно, що ці пам'ятки й розташовувались
в інших топографічних умовах, вздовж балок і
осторонь долин великих річок, подібно до посе
лень палеолітичних мисливців степової зони
[Залізняк, 1989, с. 15].
На противагу до останніх, пам'ятки із згада
ними спорудами з кісток розташовуються пе
реважно на мисах, у місцях впадіння притоків
та балок у долини значних річок і на досить низь
ких терасових рівнях [Залізняк, с.14-15]. Вони
ж характеризуються більш сталим повторенням
як структурної організації поселень, так і набо
ру основних категорій знарядь. На нашу думку,
це було зумовлено більш детермінованою і па
сивнішою моделлю поведінки епіграветських
мисливців на мамутів прильодовикової зони
протягом холодної пори року і важкої зимівлі,
що обмежувались досить суворими кліматични
ми умовами пізнього плейстоцену. З іншого
боку, кращі погодні умови у теплий весняно-
літній сезон дозволяли їм здійснювати більш
гнучкішу, а головне активнішу модель госпо
дарської поведінки.
Навіть попередні результати розкопок Се
менівки 3 підтверджують це припущення.
Суттєві відміни у структурі поселень Семенів
ки 2 І З, з одного боку, і Семенівки 1, з другого,
легко пояснюються яскравою господарською
спеціалізацїїю останньої, як "kill-site". Стосов
но ж певних розбіжностей між двома першими
комплексами, що є сезонними базовими табо
рами невеликої групи людей, то це можна пояс
нити дією кількох факторів.
По-перше, згадані рештки легкої житлової
споруди Семенівки 3 пощастило зафіксувати,
можливо, внаслідок підвищеної концентрації
тут фауністичних решток та їх загалЬм меншої
фрагментації, ніж це мало місце на Семенівці
2. Нагадаємо, що ця "конструкція" й визнача
лась лише за наявністю великих за розмірами
кісток у похилому чи вертикальному положенні.
По-друге, збільшення кількості і розмаїття
мисливських решток на Семенівці 3 супровод
жується ще й зростанням концентрації знарядь
праці в основному скупченні. Внаслідок цього у
разі повного дослідження пам'ятки, можна очі
кувати на значне збільшення їх загальної
кількості, порівняно з комплексом Семенівки 2.
Нагадаємо, що вже зараз після розкопок всього
ЗО- 40 % її загальної площі, кількість знарядь тут
становить 197 екз. Це вже перевищує аналогіч
ний показник Семенівки 2 (189 екз.), пам'ятки
подібної як за сезонністю, так і господарською
спеціалізацією. З огляду на наявність тут і реш
ток вищезгаданої житлової споруди, можна по
яснити подібне явище й довшим терміном існу
вання Семенівки 3. На відміну від Семенівки 2,
тут представлений і вцілому ширший спектр
різних частин мамутових скелетів (при збере
женні неподільного домінування ребер), що вка
зує, можливо, на меншу віддаленість місця за
бою цих тварин від поселення або більшу чи
сельність мисливської групи.
З іншого боку, аномально високий, як для
межирічської культури і епігравету прильодо
викової зони взагалі, відсоток мікролітів Семе
нівки 3 (зараз сягає майже 42% всіх знарядь
праці) вказує на ще більш виразну, ніж це було
властиво Семенівці 2 (25% знарядь), господарсь
ку спеціалізацію. Вона була пов'язана з актив
ним полюванням на мамутів і на ширший видо
вий спектр тварин уцілому. Можливо, саме з'я-
ва решток останніх, більш придатних ніж ма-
мут для полювання саме з луком, й викликало
збільшення кількості цих виробів. Як було дове
дено під час експериментів, у разі використан
ня вістер із затупленим краєм у якості саме на
конечників стріл, вони фактично є знаряддями
одноразової дії [Нужний, 1992, с.94-112]. Нага
даємо, що у свій час загальна і суттєва різниця у
відсоткові мікролітів, що спостерігалась між
комплексами прильодовикової і степової зон
пізнього палеоліту Східної Європи, широко об
говорювалась у літературі. Вона виступала од
нією з характерних рис, яка відрізняла північні
поселення мисливців на мамутів від південних
пам'яток із домінуванням степових видів тва
рин, насамперед бізону [Смирнов, 1977,
с.153-57].
В цьому відношенні показовим є так само не
звичайно високий відсоток мікролітів із за
тупленим краєм (біля 26 % знарядь) у комплексі
іншої, повністю розкопаної авторами пізньопа-
леолітичної пам'ятки Шоломки І у басейні При
п'яті (р.Норинь - ліва притока р.Уж). Вона та
кож розташовується в аналогічних топографіч
них умовах на плато Овручського кряжу, але
належить до зовсім іншої юдіново-тімоновською
культури епіграветських мисливців на мамутів
Середньодніпровського басейну [Нужний,
1998, с.78-88]. Основні пам'ятки цієї культури,
також характеризуються наявністю стаціонар
них жител із мамутових кісток і ям, але взагалі
відзначаються надзвичайно низькою (максимум
до 5 %) кількістю мікролітів [Грехова, 1971, с.З-
22; Абрамова, Григорьева, Кристинсен, 1996,
с.5-75]. Можна припустити, що у даному випад
ку ми також маємо справу із різними за сезон-
131
Рис. 4 Семенівка 3: різці та нуклеуси з розкопу 1997 р.
Fig. 4 Semenivka 3: finds in 1997: core-like burins and cores.
132
Рис. 5 Семенівка 3: знахідки з розкопу 1998 року: 1-12 підвіски з морських черепашок; 13- 44 мікроліти і по
кидьки їх виробництва; 45- 47 проколки та свердла; 48-49 скребачки; 50- 60 різці.
Fig. 5 Semenivka 3: finds in 1998: marine shells, microliths, scrapers, borers, awls and burins.
133
Рис. 6 Семенівка 3: різці, тронкирувані платівки та нуклеуси з розкопу 1998 р.
Fig. 6 Semenivka 3: finds in 1998: burins, truncated blades and cores.
134
ністю і господарською спеціалізацією типами
поселень, як це спостерігається у межирічській
культурі.
Комплекс інших знарядь Семенівки 3, при
збереженні його загальної структури (доміну
ючі різці та мікроліти), трохи відрізняється від
матеріалів Семенівки 2. Тут з'являються окремі
знаряддя для обробки шкіри (скребачки і про
колки), що супроводжуються знахідками кісток
вовка та різних копитних. Це підтверджує ви
сунуте припущення щодо їх майже цілковитої
відсутності на Семенівці 2, де практично всі фа
уністичні рештки належали мамутові, шкіра
якого, подібно до слонячої, взагалі не була при
датна для вичинки [Нужний, 1997, с.19-22).
Таким чином, вже попередні результати дос
лідження Семенівки 3, дозволяють повніше виз
начити як спільні риси, так і певні розбіжності
комплексів знарядь і структурної організації
поселень теплої пори року епіграветських мис
ливців на мамутів межирічської культури. При
збереженні їх загальної господарської спеціа
лізації, пов'язаної з активним полюванням і ви
готовленням знарядь, пов'язаних з виробницт
вом саме мисливського снорядження, ці посе
лення мають і певні особливості. Показовим є і
той факт, що навіть з'ява на Семенівці 3 решток
трьох інших, крім мамута, тварин (бізона чи
вівцебика, північного оленя та вовка), не дуже
суттєво позначилась на загальній структурі
комплексу її виробничого інвентаря. Знаряддя
для обробки шкіри (скребачки і проколки) ра
зом становлять тут менше 3% виробів із вторин
ною обробкою. У порівнянні з Семенівкою 2,
певні зміни стосувались лише співвідношення
двох основних типів знарядь цих двох комп
лексів - мікролітів і різців, тобто вкладенів у на
конечники метальної зброї та засобів обробки
твердих матеріалів, які також застосовувались
для виготовлення мисливського снорядження.
З огляду на дуже поширену серед населен
ня прильодовикової зони практику збору кісток
померлих тварин і проблему визначення реаль-
ної ваги їх полювання в економіці давніх
суспільств, цей висновок заслуговує на певну
увагу. Можна припустити, що епіграветські
пам'ятки цієї зони із комплексами знарядь, под
ібними за структурою до Семенівки 2 і 3, де скре
бачки та інші знаряддя для обробки шкір та по
шиття одягу відсутні повністю або представлені
дуже слабо, насамперед й були пов'язані із спец
іалізованим полюванням на мамутів, навіть за
наявності тут кісток інших тварин.
Таким чином, відстань від місця забою тва
рин та їх видовий склад, а також, напевно, термін
існування або чисельність групи, певною мірою
впливали як на загальну структуру поселень
весняно-літнього періоду, так і характер комп
лексів їх виробничого інвентаря. Подібна ситу
ація цілком пояснюється вже висловленою гіпо
тезою, щодо гнучкішої моделі поведінки прильо-
довикових мисливців протягом теплої пори
року. Напевно, саме необхід ністю контролюван
ня міграційних шляхів мамутів та інших стад
них копитних перигляціальних тундро-степів,
й пояснюється таке незвичайне, з огляду на су
ворі кліматичні умови пізнього плейстоцену,
розміщення Семенівських поселень на високо
му північному схилі мису, у підніжжя водо
дільного плато. Одним з інших пояснень цього
також, можливо, була необхідність захисту лю
дей від комах протягом періодичного підтаю-
вання мерзлоти у саме теплий сезон і неми
нучого утворення чисельних стоячих водой
мищ.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абрамова З.А., Григорьева Г.В., Крис
тенсен М. Верхнепалеолитическое поселение
Юдиново. Вып. 2. СПб., 1996,162 с.
2. Аникович М.В. Днепро-Донская истори
ко-культурная область охотников на мамонтов:
от "восточного граветта" к "восточному эпигра-
вету" // Восточный граветт (ред. X. А. Амирха
нов). М.: Научный мир, 1998, с. 33-66.
3. Величко АА, Грехова ЛВ.,ГрибченкоЮ.Н.,
Куренкова Е.И. Первобытный человек в экст
ремальных условиях среды. Стоянка Елисееви
чи. М„ 1997.
4. Гладких М.И. Некоторые критерии опре
деления культурной принадлежности поздне
палеолитических памятников // Проблемы па
леолита Восточной и Центральной Европы. Л.:
Наука, 1977, с. 140-142.
5. Грехова Л.В. Кремневый комплекс стоян
ки Тимоновка 2 и однотипные памятники Дес-
нинского бассейна // История и культура Вос
точной Европы по археологическим данным. М„
1971, с. 3- 22.
6. Залізняк Л.Л. Закономірності в розмі
щенні стоянок кам'яного віку// Археологія.
1989. N. 2, с 11-20.
7. Нужний Д.Ю. Розвиток мікролітичної
техніки в кам'яному віці. К.: Наукова думка,
1992.
8. Нужний Д.Ю. Проблема сезонної адап
тації фінальнопалеолітичних мисливців на ма
монтів Середнього Подніпров'я і нові Епігра
ветські пам'ятки у басейні Трубежу // Архео
логія. 1987. N. 2, с. З- 23.
9. Нужний Д.Ю. Нові дані про пізній па
леоліт Овручського кряжу // Археометрія та
охорона історико-культурної спадщини. 1998. N.
2, с. 72-90.
10. Палеолит СССР (ред. П. И. Борисковс-
кий).- М.: Наука, 1984.382 с.
135
11. Пидопличко И.Г. Межиричские жилища
из костей мамонта. К.: Наукова думка, 1976.
12. Смирнов С.В. Позднепалеолитические
памятники Надпорожья и их место среди па
мятников степной полосы Европейской части
СССР // Проблемы палеолита Восточной и
Центральной Европы. Л.: Наука, 1977, с. 149-
157.
13. Соффер О А. Верхний палеолит Средней
и Восточной Европы: люди и мамонты // Про
блемы палеоэкологии древних обществ. М.,
1993, с. 101-109.
14. Соффер О. Экономика верхнего палео
лита: продолжительность заселения стоянок на
Русской равнине // РА. 1993-а. N. 3, с. 5-17.
15. Чубур А А Роль мамонта в культурной
адаптации верхнепалеолитического населения
Русской равнины в осташковское время // Вос
точный граветт (ред. X. А. Амирханов). М.: На
учный мир. 1999, с. 309-329.
16. Шовкопляс И. Г. Добраничевская палео
литическая стоянка // КСИА АН СССР. 1955.
N.59, с.32-43.
17. Frison G.C. Experimental use of Clovis
weaponry and tools on African elephants //
American Antiquity. 1989- Vol. 54, N. 4.- p. 766-
784.
18. Soffer O. The Upper Paleolithic of the
Central Russian Plain. Orlando: Academic press,
1985,-539 p.
19. Svezhentsev Y.S. Radiocarbon Chronology
for the Upper Paleolithic Sites on the East
European Plain // From Kostenki to Clovis:
Upper Paleolithic - Paleo-Indian Adaptations
(eds. O. Soffer, N.D. Praslov). New York: Plenum
Press, 1993.- p. 23- 30.
20. Nuzhnyi D.U., Stupak D.V.,Shidlovsky P.S.
Upper Paleolithic assemblage Semenivka 3 and
specific of spring-summer season sites of Mezirich
culture in the Middle Dnieper basin // in press.
Статья поступила в редакцию в ноябре 1998г.
136
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181705 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2306-6164 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:58:32Z |
| publishDate | 2000 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Нужний, Д.Ю. Ступак, Д.В. Шидловський, П.С. 2021-11-28T13:32:37Z 2021-11-28T13:32:37Z 2000 Пізньопалеолітичний комплекс Семенівки-3 та особливості весняно-літніх поселень межирічської культури в Середньому Подніпров´ї / Д.Ю. Нужний, Д.В. Ступак, П.С. Шидловський // Археологический альманах. — 2000. — № 9. — С. 123-136. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2306-6164 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181705 Протягом останніх років у басейні р. Трубіж (лівої притоки Дніпра в межах Київської обл.) було розкопано кілька нових пізньопалеолітич- них пам'яток, що за типологічними особливостями знарядь праці були дуже подібними до комплексів широковідомих поселеннь із стаціонарними житлами та іншими конструкціями з ма- мутових кісток у Середньому Подніпров'ї, таких як: Межиріч, Добранічівката Гінці. The authors' hypothesis about flexible model adaptation and a more active economical strategy of the Epigravettian population of the Middle Dnieper basin only during the warm season other than in the cold season are supported by new data from the Semenivka 3 site. The existence of various settlement patterns and their supplier limits for tundra-steppe population of Periglacial zone of Eastern Europe in spring-summer time as well as an important role of true mammoth hunting by small group of hunters are also confirmed. uk Інститут археології НАН України Археологический альманах Пізньопалеолітичний комплекс Семенівки-3 та особливості весняно-літніх поселень межирічської культури в Середньому Подніпров´ї Per palaeolithic site of Semenovka 3 (Middle Valley of the Dniper River) and particularities of the spring-summer settlements of the meshirichi culture Article published earlier |
| spellingShingle | Пізньопалеолітичний комплекс Семенівки-3 та особливості весняно-літніх поселень межирічської культури в Середньому Подніпров´ї Нужний, Д.Ю. Ступак, Д.В. Шидловський, П.С. |
| title | Пізньопалеолітичний комплекс Семенівки-3 та особливості весняно-літніх поселень межирічської культури в Середньому Подніпров´ї |
| title_alt | Per palaeolithic site of Semenovka 3 (Middle Valley of the Dniper River) and particularities of the spring-summer settlements of the meshirichi culture |
| title_full | Пізньопалеолітичний комплекс Семенівки-3 та особливості весняно-літніх поселень межирічської культури в Середньому Подніпров´ї |
| title_fullStr | Пізньопалеолітичний комплекс Семенівки-3 та особливості весняно-літніх поселень межирічської культури в Середньому Подніпров´ї |
| title_full_unstemmed | Пізньопалеолітичний комплекс Семенівки-3 та особливості весняно-літніх поселень межирічської культури в Середньому Подніпров´ї |
| title_short | Пізньопалеолітичний комплекс Семенівки-3 та особливості весняно-літніх поселень межирічської культури в Середньому Подніпров´ї |
| title_sort | пізньопалеолітичний комплекс семенівки-3 та особливості весняно-літніх поселень межирічської культури в середньому подніпров´ї |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181705 |
| work_keys_str_mv | AT nužniidû píznʹopaleolítičniikomplekssemenívki3taosoblivostívesnânolítníhposelenʹmežiríčsʹkoíkulʹturivserednʹomupodníproví AT stupakdv píznʹopaleolítičniikomplekssemenívki3taosoblivostívesnânolítníhposelenʹmežiríčsʹkoíkulʹturivserednʹomupodníproví AT šidlovsʹkiips píznʹopaleolítičniikomplekssemenívki3taosoblivostívesnânolítníhposelenʹmežiríčsʹkoíkulʹturivserednʹomupodníproví AT nužniidû perpalaeolithicsiteofsemenovka3middlevalleyofthedniperriverandparticularitiesofthespringsummersettlementsofthemeshirichiculture AT stupakdv perpalaeolithicsiteofsemenovka3middlevalleyofthedniperriverandparticularitiesofthespringsummersettlementsofthemeshirichiculture AT šidlovsʹkiips perpalaeolithicsiteofsemenovka3middlevalleyofthedniperriverandparticularitiesofthespringsummersettlementsofthemeshirichiculture |