Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть
Рецензія на книгу: Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть / Наталія Білоус. Київ: Інститут історії України НАНУ, Видавничий дім «Простір», 2021. 536 с....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181741 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть / А. Попружна // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 176-180. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860093191893549056 |
|---|---|
| author | Попружна, А. |
| author_facet | Попружна, А. |
| citation_txt | Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть / А. Попружна // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 176-180. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Рецензія на книгу: Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть / Наталія Білоус. Київ: Інститут історії України НАНУ, Видавничий дім «Простір», 2021. 536 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:24:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2021. № 4
176
Алла Попружна
•
Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині
у світлі тестаментів кінця XVI–XVII століть.
Київ: Інститут історії України НАНУ,
Видавничий дім «Простір», 2021. 536 с.
DOI: 10.5281/zenodo.5201640
© А. Попружна, 2021. CC BY 4.0
Із погляду сучасної пересічної людини смерть є темою небажаною, яку за-
звичай оминають. Натомість для істориків, археологів, етнографів усе, що супро-
воджує смерть людини, є цінним джерелом для відтворення різних аспектів ми-
нулого життя соціуму.
Саме комплексному аналізу пласту тестаментів волинських містян присвя-
чена монографія Наталії Білоус «За крок до вічності. Мешканці міст Волині у
світлі тестаментів кінця XVI–XVII століть». Дослідниця вже давно і плідно пра-
цює над аналізом тестаментів, про що свідчить її науковий доробок.
Тестаменти городян ранньомодерної Волині до сьогодні комплексно не до-
сліджували і не розглядали як багатоаспектне джерело. Тому монографія Наталії
Білоус – це ґрунтовна, підкріплена джерелами праця, що розкриває різноманітні
грані повсякдення мешканців міст Волині крізь призму їх підготувань до остан-
нього дня. Варто зазначити, авторка успішно розгледіла не тільки учасників
юридичного акту, а й проаналізувала інформацію про соціальний і майновий
статус заповідачів, їхню господарську активність, стосунки в родині та широкий
спектр проблем ранньомодерної культури, ставлення до смерті, релігійних при-
писів та особистих бажань, дивацтв і страхів.
Дослідниці вдалося «оживити історію» і через «портал», відкритий Ф. Ар’є-
сом («Людина перед обличчям смерті»), поринути у повсякдення міського со-
ціуму Волинського воєводства останньої третини XVI – XVII ст.
У першому розділі «Історіографія, джерела та методи дослідження» Наталія
Білоус схарактеризувала основні тенденції фунеральної проблематики в зарубіж-
ній історіографії, зосередила увагу на всебічному міждисциплінарному вивченні
заповітів у країнах Західної Європи. Зарубіжними істориками вже давно належ-
но оцінений потенціал тестаментів, що підтверджується «тестаментальним бу-
мом», спрямованим на дослідження аспектів життя міського соціуму ранньомо-
дерної доби крізь призму актів останньої волі.
Особливу увагу дослідниця приділила аналізу польської, білоруської та ли-
товської історіографії, виокремлюючи значення праць, пов’язаних із українськи-
ми теренами, що входили до складу Великого князівства Литовського та Речі
Посполитої.
Наталія Білоус зазначила, що тестаментарна проблематика для української
історіографії не набула широкого розмаху, як у сусідніх країнах. Сучасні укра-
їнські історики фрагментарно використовують заповіти, зокрема і тестаменти
шляхти та магнетерії Волині у своїх дослідницьких цілях. Зважаючи на високу
джерелознавчу цінність, потенціал тестаментів в Україні не використано, на часі
створення бази цих джерел для подальшого їх опрацювання та проведення ком-
паративних досліджень.
Під час роботи над монографією Наталія Білоус віднайшла, опрацювала і
запровадила до наукового обігу 170 тестаментів жителів міст і містечок Волині,
розпорошених в архівосховищах України, Польщі та Білорусії. Крім тестаментів,
Siverian chronicle. 2021. № 4
177
дослідниця залучила й інші акти публічного й приватно-правового змісту з Во-
линських міських, гродських і земських книг, фунеральні жанри давнього укра-
їнського письменства XVII ст., напрацювання істориків сакрального мистецтва,
археологів та етнографів у сфері поховальної обрядовості.
Методологічною зброєю авторки монографії стали методи історичної, соці-
альної та культурної антропології, історії повсякдення, мікроісторії, міждисцип-
лінарних підходів та культури пам’яті, завдяки яким увагу дослідження було
сфокусовано на ставлення мешканців міст до смерті та поховання, благодійнос-
ті, поведінкові стереотипи в межах певних соціальних, соціально-професійних
груп, соціальні зв’язки, правові норми міського права щодо спадкування, струк-
туру родини, стосунки між шлюбними партнерами, взаємовідносини між дітьми
й батьками, опікунами, речовий світ людини. Крізь призму тестаментів у полі зо-
ру дослідження опинились соціальні мікроструктури – громади, родини, парафії,
братства, цехи. На підставі порівняльно-історичного методу та квантитативних
методик визначено дітність родин, число шлюбних зв’язків.
Опрацювання великої джерельної бази уможливило складання переліку тес-
таторів волинських міст, установлення їх соціального статусу, родинних зв’яз-
ків, кола приятелів, слуг, ворогів. Також вдалося охарактеризувати діяльність
міських писарів і урядників, що були причетні до укладання актів останньої волі,
відтак встановлено кілька десятків нових осіб, що входили до міської панівної
еліти в містах Волинського воєводства.
Водночас авторка застерігає щодо репрезентативності тестаментів – чи бу-
ли вони дійсно масовим джерелом: їх мало тому, що вони не збереглися, чи то-
му, що їх не уклали? Дослідниця наполягає на тому, що тестаменти більше ілюс-
трують наміри тестаторів, мають суб’єктивний характер і часом не є вичерпним
джерелом.
Цінним є спостереження Наталії Білоус про те, що тестамент – це джерело,
де зустрічаються минуле і майбутнє. Для спадкоємців – це зв’язок із померлим,
для тестаторів – інструмент впливу на світ живих після смерті.
У другому розділі «Укладання тестаментів: право і практика» Наталія Біло-
ус висвітила особливості виникнення традиції укладання тестаменту в середови-
щі соціальної еліти Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, терито-
ріальне і часове поширення дефініції «тестамент» протягом XV–XVIII ст. На
думку дослідниці, у містах Корони Польської тестаментарна практика поширю-
валася паралельно з Магдебурзьким правом і набула розповсюдження у середині
XVI–XVII ст. Правова регламентація порядку успадкування здійснювалася на
підставі магдебурзького права, а у непривілейованих містах нормами ІІ Литов-
ського Статуту (1566). Загалом, за висновком Наталії Білоус, кодифіковане поль-
ське міське право у сфері тестаментування базувалося на правових засадах сак-
сонсько-магдебурзького, канонічного, римського права та локальному законо-
давстві.
Проаналізовані особливості регламентації тестаментів містянок Волині,
обрання опікунів і призначення свідків, право першочерговості на спадщину,
охарактеризовані часові межі виконання тестаменту та відповідальність за його
порушення.
З’ясовано, що тестаменти здебільшого укладали вдома, куди запрошували
міських урядників. Формуляр їх містив усі складові, характерні для такого типу
документів ранньомодерного часу. Дослідниця відзначає розбіжності правового
оформлення тестаментів у містах Великого князівства Литовського й Речі Пос-
политої. Зокрема, досить винятковою виглядає тестаментарна практика жителів
міста Олика, що дослідниця пов’язала з розвитком міської канцелярії міста.
Міські писарі були в пошані, адже більшість тестаторів була неписемною.
Однак авторці вдалося виявити декілька тестаментів, написаних власноруч, що,
на її погляд, є свідченням розвитку писемної культури у волинських містах ран-
ньомодерного часу.
Сіверянський літопис. 2021. № 4
178
Тестаменти, укладені руською мовою, нерідко перекладали в канцелярії
польською та латиною. Зазвичай тестамент містив дві дати. Перша – дата укла-
дення його тестатором, друга – коли його записували до міських книг. Згідно з
тогочасною практикою – від днів до кількох місяців, рідше – більше року. Ната-
лія Білоус виявила виняток, коли запис тестаменту до міської книги відбувся че-
рез шість років. Траплялися випадки корегування або скасовування тестаменту.
Хоч тестамент вважали «останньою волею», на практиці він не був таким,
про що свідчать судові справи й конфлікти між невдоволеними родичами. У разі
відсутності майнових претензій у родичів, до судових книг вписувалися «квити»
від родичів тестатора.
У третьому розділі «Тестатори та їх близькі» з погляду на акти останньої
волі Наталія Білоус вибудувала соціальний портрет жителів міст Волині, які зай-
мали різні позиції у соціальній, соціально-демографічні, професійній структурі
суспільства.
З’ясовано, що традиційним для Речі Посполитої явищем було «життя в кре-
дит», що підтверджують тестаменти військових. Виявлені тестаменти менш за-
хищених громадян – незаможних містянок і убогих жителів міст, останнім при-
тулком наприкінці життя для яких нерідко ставав шпиталь.
У цьому розділі дослідниця висвітлила сюжети, нерідко приховані в інших
джерелах, – діти від різних шлюбів, неповні сім’ї, тривалість шлюбу, дітність,
смертність дітей, патріархальність родини, освітні пріоритети в сім’ї, позиція
дружини, причини конфліктів, нещасливий сімейний досвід, нагляд за сиротами
і вдовами. Пріоритетами були партнерські відносини, які формувалися в клопо-
тах виховання дітей та примноженні спільного майна. Водночас згадані подруж-
ні негаразди – свідчення конфліктів, невірності, насильства, пияцтва, марнотрат-
ства.
Авторка показала, як під час вирішення непорозумінь щодо спадку перева-
гу надавали тим, хто доглядав або витрачав кошти на поховання, а в більшості
випадків тестатори перед лицем смерті були налаштовані на компроміс і пошуки
порозуміння, аніж конфронтацію. Отже, дослідниця висвітлила складні конфігу-
рації розподілу майна між спадкоємцями, які засвідчили поєднання в повсякден-
ному житті права, звичаю та емоційного налаштування авторів тестаментів.
Четвертий розділ «Релігія і Церква в житті тестаторів» Наталія Білоус при-
святила виявленню уявлень про смерть, ставленню до неї, поховальним і поми-
нальним практикам, організації місць поховання, виявам побожності тестаторів.
Українська шляхта була ознайомлена з творами популярного в Західній
Європі жанру, які містили рекомендації з підготовки до переходу в інший світ і
були розповсюдженні в Короні Польській з ХV ст. Імовірно гродські та міські
писарі або й самі тестатори, на думку дослідниці, могли модифікувати ці кліше у
відповідності зі своїм культурним рівнем. Попри те, що багато фрагментів теста-
ментів були клішовані з релігійних джерел, авторка переконана, що волинські
міщани справді глибоко переживали написане.
Цінними є спостереження Наталії Білоус про залежність уявлень про смерть
від конфесійної приналежності тестаторів (уявлення про Чистилище і митарства,
культ Діви Марії). Утім, тестатори усіх конфесій трактували смерть як невідво-
ротний елемент людського життя, а добру смерть – смерть удома після сповіді та
причастя.
Цікавим сюжетом розділу стало висвітлення ролі братств (для православ-
них і для римо-католиків) і цехів в організації поховальних церемоній на терито-
рії Речі Посполитої. Поховання були джерелом поповнення братської скарбниці,
а присутність братчиків на похоронах уважали обов’язковою під загрозою штра-
фу. Братства забезпечували похоронну процесію та ескорт, дзвони. Усе це регла-
ментувалося їх статутами.
Із проаналізованих дослідницею актів останньої волі дізнаємося, що теста-
тори як з коронних (польських), так і з українських теренів Речі Посполитої пе-
реймалися проблемами свого поховання, призначали для цього певні кошти, ука-
Siverian chronicle. 2021. № 4
179
зували на способи або шляхи їх пошуку. За спостереженнями Наталії Білоус,
міська еліта, як правило, заповідала готівку, тоді як пересічні міщани вишукува-
ли гроші на поховання у різний спосіб, зокрема розпродаючи майно, вимагаючи
повернення боргів, навіть за рахунок майбутнього врожаю.
Окрему увагу дослідниця зосередила на виявленні у тестаментах волинської
шляхти певних світоглядних змін. Так, якщо «у ХVI – першій половині XVII ст.
фіксується значна увага до Pompa funebris, демонстрації статусності, що було
складовою ідеології “сарматизму”, то в другій половині XVII ст. частина шляхти
спеціально наголошує на небажанні витрачатися на речі мало важливі, підкрес-
люючи потребу в життєвій аскезі та увагу до духовних цінностей».
Найчастіше обирали місце поховання на цвинтарі поблизу храму своєї па-
рафії. Рідше заповідали бути похованими у гробівці чи склепі в костьолі. Похо-
вання у монастирі чи храмі було почеснішим і спасеннішим для тестаторів і ла-
тинського, і східного обряду.
Особливою складовою тестаментів були дарчі записи. Дослідниця зазначає,
що дарчі на нерухомість церковним інституціям присутні майже в кожному де-
сятому тестаменті як серед римо-католиків, так і православних чи уніатів. Обда-
ровували приміські або сільські парафіяльні храми, що є свідченням прихиль-
ності до малої батьківщини.
Проаналізувавши суми пожертв на побожні цілі волинських городян, до-
слідниця виявила, що здебільшого це були невеликі грошові суми або борги, які
мали виплатити спадкоємці за відписане їм майно, а боржників зобов’язували
віддати позичені гроші особі чи інституції.
Характерним виявом релігійності містян як західного, так і східного обря-
дів, було піклування про бідних і хворих, що проявлялося в різноманітних запи-
сах на користь шпиталів. Тестаменти православних міщан містять поодинокі
згадки про кошти, виділені на реставрацію храмів та ікон.
Опрацьований матеріал дозволив Наталії Білоус звернути увагу на те, що
уніати, незалежно від рівня заможності, робили записи на унійні та православні
монастирі, римо-католицькі костели. Православні жертвували гроші переважно
на церкви свого обряду, а з другої половини XVII ст. і на унійні.
П’ятий розділ «Матеріальний світ тестаторів» занурює нас у світ речей, які
були важливі для заповідачів.
На прикладі інвентарів майна, що традиційно додавали до тестаментів,
можливо уявити, якими були житло, його інтер’єр і начиння. Серед найбільш
згадуваних речей – срібний посуд, тканини, одяг, свійська худоба.
До цінних речей належали книги, хоча згадки про них у домівках волин-
ських городян були рідкістю. Чи не поодинокий приклад з тестаменту олицького
райці Валентина Жембецького, який мав удома «книги для співу» і скрипку з
футляром.
Авторка виявила проникнення до волинських міст західних впливів та ста-
лих східних запозичень, поєднання модних новинок із глибокою архаїкою, що
творило різностильовий мікс. У гардеробі волинських містян XVII ст. присутні
делії і доломани, мода на які виникла в останній третині XVI ст. під впливом
угорців, але зникли характерні для минулого століття гермаки. Популярності на-
були кунтуші та жупани, підшиті різними видами хутра. Трендовий чоловічий
верхній одяг переважно був блакитного кольору або його відтінку. Поширений
аксесуар волинських міщан – коштовний пояс. Одяг прикрашали срібні ґудзики і
застібки. Установлені факти плинності моди, зокрема мода на шуби була харак-
терна для XVI ст., а у тестаментах XVII ст. вони згадуються рідше.
Працю завершує важливий додаток – 170 тестаментів, які вперше введені
до наукового обігу. Опрацьовані та опубліковані тестаменти суттєво доповню-
ють корпус джерел з історії міст Волині та джерел ранньомодерної України зага-
лом.
До видання доданий термінологічний словник, географічний, іменний та
бібліографічний покажчик, що не лише полегшує користування книгою, а й за-
Сіверянський літопис. 2021. № 4
180
кладає підґрунтя для подальшого дослідження теми. Зміст праці підкріплений
ретельно підібраними світлинами документів та художніх творів, що полегшує
сприйняття теми дослідження.
Підсумовуючи, констатуємо, що світ побачила ґрунтовна, якісна моногра-
фія, яка стала наслідком багаторічних студій Наталії Білоус, що без перебіль-
шень заслуговує на увагу наукового загалу.
Дата подання: 22 липня 2021 р.
Дата затвердження до друку: 25 липня 2021 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Попружна, А. Рецензія : Білоус Наталія. За крок до вічності. Мешканці міст
Волині у світлі тестаментів кінця XVI–XVII століть. Київ: Інститут історії Украї-
ни НАНУ, Видавничий дім «Простір», 2021. 536 с. Сіверянський літопис. 2021.
№ 4. C. 170–176. DOI: 10.5281/zenodo.5201640.
Цитування за стандартом APA
Popruzhna, A. (2021). Retsenziia : Bilous Nataliia. Za krok do vіchnostі. Mesh-
kantsі mіst Volynі u svіtlі testamentіv kіntsia XVI – XVII stolіt. Kyiv: Іnstitut іstorії
Ukraїni NANU, vidavnichij dіm «Prostіr», 2021. 536 s. [Review : Bilous Natalia.
A step away from eternity. Dwellers of Volhynian towns in the light of testamens, late
16th through the 17th century. Kyiv: Institute of History of Ukraine of the National
Academy of Sciences of Ukraine, Publishing House «Prostіr», 2021. 536 p.]. Siverian-
skyi litopys – Siverian chronicle, 4, P. 176–176. DOI: 10.5281/ze-nodo.5201640.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181741 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:24:42Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Попружна, А. 2021-11-29T10:05:58Z 2021-11-29T10:05:58Z 2021 Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть / А. Попружна // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 176-180. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.5201640 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181741 Рецензія на книгу: Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть / Наталія Білоус. Київ: Інститут історії України НАНУ, Видавничий дім «Простір», 2021. 536 с. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Рецензії. Огляди. Анотації Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть Article published earlier |
| spellingShingle | Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть Попружна, А. Рецензії. Огляди. Анотації |
| title | Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть |
| title_full | Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть |
| title_fullStr | Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть |
| title_full_unstemmed | Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть |
| title_short | Білоус Н. За крок до вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI – XVII століть |
| title_sort | білоус н. за крок до вічності. мешканці міст волині у світлі тестаментів кінця xvi – xvii століть |
| topic | Рецензії. Огляди. Анотації |
| topic_facet | Рецензії. Огляди. Анотації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181741 |
| work_keys_str_mv | AT popružnaa bílousnzakrokdovíčnostímeškancímístvoliníusvítlítestamentívkíncâxvixviistolítʹ |