Студенти Львівського університету — учасники українського націоналістичного підпілля у висвітленні польської преси (1930—1934 рр.)
У статті розглянуто діяльність студентів-українців Львівського університету у підпільних націоналістичних організаціях 1930-х років ХХ століття у висвітленні польської преси Львова. Як об’єкт аналізу і порівняння обрано дві найбільші польські газети — «Gazeta Lwowska» та «Kurjer Lwowski», які предст...
Saved in:
| Published in: | Український визвольний рух |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181765 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Студенти Львівського університету — учасники українського націоналістичного підпілля у висвітленні польської преси (1930—1934 рр.) / О. Ісаюк // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2015. — Збірник 20. — С. 98-118. — Бібліогр.: 86 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860172958584012800 |
|---|---|
| author | Ісаюк, О. |
| author_facet | Ісаюк, О. |
| citation_txt | Студенти Львівського університету — учасники українського націоналістичного підпілля у висвітленні польської преси (1930—1934 рр.) / О. Ісаюк // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2015. — Збірник 20. — С. 98-118. — Бібліогр.: 86 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український визвольний рух |
| description | У статті розглянуто діяльність студентів-українців Львівського університету у підпільних націоналістичних організаціях 1930-х років ХХ століття у висвітленні польської преси Львова. Як об’єкт аналізу і порівняння обрано дві найбільші польські газети — «Gazeta Lwowska» та «Kurjer Lwowski», які представляли дві конкуруючі політичні сили, та щоденну варшавську газету «Kurjer Warszawski». Основним предметом є порівняння змісту матеріалів, який залежав від політичних поглядів, які представляла газета.
The main topic of the article is participation of Ukrainian students in nationalistic underground organizations in 1930’s in the coverage of Polish newspapers of the same period. There is a comparative analysis of two points of view, presented by two main Polish papers of interwar Lviv – «Kurjer Lwowski» and «Gazeta Lwowska», which were presented by two competing political parties. According to these circumstances, it is shown the dependence between the political course of paper and its attitude to the students from Ukrainian underground. As an alternative point of view it is presented the daily paper «Kurjer Warshawski».
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:58:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
98
Олеся Ісаюк
Наукова співробітниця Національного
музею-меморіалу жертв окупаційних
режимів «Тюрма на Лонцького»,
наукова співробітниця Центру
досліджень визвольного руху
У статті розглянуто діяльність студентів-
українців Львівського університету у під-
пільних націоналістичних організаціях
1930-х років ХХ століття у висвітленні польської преси Львова. Як
об’єкт аналізу і порівняння обрано дві найбільші польські газети —
«Gazeta Lwowska» та «Kurjer Lwowski», які представляли дві конкурую-
чі політичні сили, та щоденну варшавську газету «Kurjer Warszawski».
Основним предметом є порівняння змісту матеріалів, який залежав
від політичних поглядів, які представляла газета.
Ключові слова: «Gazeta Lwowska», «Kurjer Lwowski», Львівський
університет, національна демократія, «санація», політичний процес,
Організація українських націоналістів.
Olesia Isaiuk
Students of Lviv University as Members of Ukrainian Liberation Movement
in the Articles of Polish Press (1930—1934)
The main topic of the article is participation of Ukrainian students in
nationalistic underground organizations in 1930’s in the coverage of
Polish newspapers of the same period. There is a comparative analysis of
two points of view, presented by two main Polish papers of interwar Lviv –
«Kurjer Lwowski» and «Gazeta Lwowska», which were presented by two
competing political parties. According to these circumstances, it is shown
the dependence between the political course of paper and its attitude to
the students from Ukrainian underground. As an alternative point of view it
is presented the daily paper «Kurjer Warshawski».
Key words: «Gazeta Lwowska», «Kurjer Lwowski», Lviv University, national
democracy, «sanation», political process, Organization of Ukrainian
Nationalists.
99
СТУДЕНТИ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ — УЧАСНИКИ
УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО ПІДПІЛЛЯ
У ВИСВІТЛЕННІ ПОЛЬСЬКОЇ ПРЕСИ
(1930–1934 рр.)
Основним джерелом для дослідження міжвоєнної Організації
українських націоналістів традиційно є документи самої Організа-
ції, спогади її членів та документи поліційних і репресивних орга-
нів держав, які мали справу з українським підпіллям. Усі ці групи
документів доволі вичерпно розкривають різні аспекти діяльності
ОУН, але небагато дають для розуміння того, як сприймали ОУН
в неукраїнській частині суспільства міжвоєнної Польщі, яка була
чисельно більшою за українців. Певною мірою ставлення поляків
відображене у їхній пресі.
Діяльність українського націоналістичного підпілля часто по-
трапляла на шпальти газет усіх рівнів і напрямків у міжвоєнній
Польщі. На тему українського збройного підпілля писали усі
львівські газети — «Gazeta Lwowska», «Kurjer Lwowski» (до
1931 р. — «Kurjer Codzienny Ilustrowany»), «Gazeta Poranna»,
«Gazeta Wieczorna», «Wiek Nowy», «Słowo Polskie», а також га-
зети з інших регіонів Польщі — зокрема, варшавський «Kurjer
War sza wski» та краківський «Czas».
У цьому не було нічого дивного: у міжвоєнний період проблема
національних меншин стояла у Польщі дуже гостро. Українці були
одною з найбільших меншин у країні, до того ж, потрапили у
склад Польської держави внаслідок програної війни за незалеж-
ність та військової окупації польськими військами території За-
хідно-Української Народної Республіки, що відразу загострювало
проблему відносин між урядом та українською громадою. Як наслі-
док, політична атмосфера міжвоєнної Галичини характеризувала-
ся крайньою напруженістю стосунків між українцями та поляками.
Це вилилося в радикалізацію політичної практики українців через
створення підпільної ОУН та застосування репресивної політики
щодо української громади з боку польської влади. Традиційно
найактивнішою політично групою була молодь, і саме з її серед-
овища походила основна маса націоналістів. Ця ситуація не могла
не привертати уваги журналістів.
100
ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ 1917—1939 рр.
Ставлення до українського націоналістичного руху у
середовищі польських ЗМІ не було однорідним і залежало від
полі тичної орієнтації редакційного колективу або партії, яку
представляла газета. В Західній Україні існували два провідні
польські політичні напрямки, які мали реальний вплив на гро-
мадську думку: табір так званої «санації» — прихильників дикта-
тури Юзефа Пілсудського і його програми «санації» Польщі, тоб-
то очищення політичного та господарського життя країни, і табір
національних демократів, популярно — «ендеція», представлений
націоналістичними партіями, зокрема «Obóz narodowo-radykal-
ny». Боротьба між обома напрямками тривала безперервно про-
тягом 20-х років і не в останню чергу була наслідком суперництва
їхніх засновників — Юзефа Пілсудського та Романа Дмовського.
Свої погляди, в тому числі і на український національний рух,
обидві сторони популяризували через газети. У Львові першої
половини 30-х років санацію представляла «Gazeta Lwowska», а
національних демократів — «Kurier Lwowski».
У контексті обраної теми нас цікавлять передусім основні
відмінності у ставленні двох політичних течій до українського
визвольного руху, яке, своєю чергою, позначилося на сприйнятті
і відображенні українських націоналістів в обох газетах. Основ-
на різниця в поглядах крилася у відповіді на питання, за яки-
ми принципами вибудовувати політику щодо української менши-
ни, оскільки, як слушно зауважив Ришард Тожецький, «ніхто
з тих людей не міг погодитися з думкою про втрату східних
кордонів»1. В цьому відношенні одностайністю відрізнялися при-
хильники Романа Дмовського — зрештою, їхньою політичною ба-
зою була саме Галичина. Ставлення «дмовчиків» до українства і
всього українського визначалося крайнім несприйняттям. Дмовсь-
кий вважав, що «якщо українці мають стати поляками, то їх
треба полонізувати, якщо ж вони мають стати самостійним на-
родом, то їм треба гартуватися у вогні боротьби»2. В першій
половині 1930-х років національні демократи «судомно тримали-
1 Torzecki R. Kwestia ukraińska w Polsce w latach 1923—1929. — Kraków: Wyd-wo
Literackie, 1989. — S. 132.
2 Цит. за: Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації.
ХІХ-ХХ століття. — К., 2003. — С. 189.
101
№ 20Олеся Ісаюк Студенти Львівського університету — учасники українського підпілля
ся інкорпораційної програми щодо земель Західної України»3. Ця
програма теоретично виходила з переконання в польськості всієї
Західної України і сприйнятті українського руху, незалежно від
його спрямованості, виключно як «німецької інтриги». Українцям
абсолютно відмовлялося в праві на самостійне існування. Саме з
кола ендеків виходили найрадикальніші ідеї щодо поборювання
українського руху. З точки зору послідовників Дмовського, для
українців існував тільки шлях національної асиміляції з поляками.
На відміну від програми націонал-демократів, в середовищі
санації не існувало чіткої програми дій щодо українців і єдиного
проекту політичної тактики. Єдиною спільною рисою, яка
об’єднувала цей табір, була ідея державної асиміляції українців4,
викладена у федеративному проекті Пілсудського. З цього погля-
ду, українцям надавалося право на культурний розвиток, виз-
навалася їхня етнічна окремішність, але при цьому вимагалася
повна лояльність до польської державності і відмова від спроб
здобути власну незалежність. В кожному разі, якщо «ендеція»
мислила в категоріях етнічності, то прихильники Пілсудського
орієнтувалися передусім на ідею держави, менше уваги звертаючи
на питання етнічної приналежності.
У 1930—1934 рр. тематика діяльності ОУН стала одною з
найпопулярніших у газетах, часами не поступаючись популярністю
інформації про перших осіб держави. Враховуючи, що частота
появи в пресі інформації про націоналістичне підпілля прямо за-
лежала від активності підпільних структур, як показано в табли-
цях5, це було закономірним наслідком того, що саме початок 1930-
х років став часом найбільшої активності ОУН в Західній Україні.
Максимум публікацій припадає на вересень 1930 року (14 в «Gaze-
ta Lwowska», 33 в «Kurier Lwowski»), серпень–вересень 1931 р.
(7 і 15 та 13 і 8 відповідно), грудень 1932 р. (13 і 17 відповідно) та
осінні місяці 1933 року. Останній великий сплеск зацікавленості
протягом досліджуваного періоду датується літом 1934 р.
3 Torzecki R. Kwestia ukraińska w Polsce w latach 1923-1929. — S. 125.
4 Ibidem. — S. 133.
5 Таблиці підготовані на основі даних, зібраних в ході опрацювання збірок періодики
1930-х років, які зберігаються у бібліотеці Центрального державного історичного
архіву у Львові (далі — ЦДІА України у Львові).
102
ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ 1917—1939 рр.
Час найбільшої кількості публікацій збігається не стільки з
часом найбільшої активності ОУН, скільки з перебігом судових
процесів проти членів ОУН за участь в акціях саботажу, замахах
та інших видах «антидержавної діяльності». Особливо це видно
на прикладі 1932 р., коли найбільша кількість публікацій припа-
ла на грудень — місяць процесу Біласа і Данилишина6. Більшість
публікацій жовтня 1933 року присвячена не стільки фактові за-
маху бойовика ОУН Миколи Лемика на службовця радянського
консульства у Львові, скільки судові над Лемиком.
Основним жанром публікацій в обох газетах є короткі
інформаційні повідомлення, часто об’єднані в тематичні блоки.
«Kurjer Lwowski» під час «саботажної акції» 1930 р. повідомляв
читачів про події у формі великих, обсягом до двох газетних
аркушів, інформаційних блоків.
Другим за частотою використання жанром є репортаж. Найчас-
тіше репортажі висвітлювали перебіг судових процесів. Варто від-
значити увагу часописів до різних деталей, дат, імен. Журналісти
як «Курєра», так і «Газети Варшавської» фіксували практично
кожне слово суддів та підсудних.
Висвітлення подій супроводжувалося аналітичними статтями.
Темами таких статей, як правило, ставали актуальні події, фігури
окремих підсудних, ідеологія та дії ОУН в цілому. Одночасно дру-
кувалися передруки з непольських — найчастіше українських
та німецьких газет — з приводу окремих акцій націоналістів. Ос-
новним донором альтернативних думок була газета «Діло», яку
сприймали як найавторитетніше пресове видання в українському
середовищі і яка не мала репутації рупора радикалів. Практика
«прив’язування» до актуальних подій була основною причиною
вже згаданого прямого зв’язку — основна маса матеріалів, які
можна віднести до розряду «аналітики», при всій умовності дано-
го визначення, припадає на час гучних судових процесів або ви-
нятково енергійної діяльності ОУН Так, у «Gazeta Lwowska» такі
матеріали з’явилися восени 1930 р. (пацифікація та суд у справі
6 Після нападу членів ОУН на пошту у м. Городок в листопаді 1932 р. відбувся про-
цес над затриманими учасниками нападу. Свою назву процес отримав від прізвищ
учасників операції — Василя Біласа і Дмитра Данилишина, які були засуджені до
смертної кари.
103
№ 20Олеся Ісаюк Студенти Львівського університету — учасники українського підпілля
замаху на «Східні Торги»), влітку 1931 р. (вбивство польського
політика, депутата сейму Тадеуша Голувка), навесні 1932 р. (вбив-
ство комісара поліції Еміліана Чеховського), влітку 1934 р. (вбив-
ство міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького та
директора Академічної гімназії у Львові Івана Бабія, серія процесів
з приводу давніших акцій ОУН). В «Kurjer Lwowski» публіцистичні
матеріали припали переважно на другу половину 1930 р., осінь
1931 р., жовтень 1933 р. (вбивство працівника радянського кон-
сульства у Львові Алєксєя Майлова) та літо 1934 р.
Для «провладної» «Gazety Lwowskiej» характерний спокійний,
врівноважений тон викладу матеріалу, натомість опозиційний «ен-
децький» «Kurjer» характеризується підкресленою емоційністю.
Персонажами публікацій про діяльність націоналістичного
руху часто ставали студенти Львівського університету. Крім учас-
ті в акціях, студенти виконували організаційні обов’язки, займа-
ли керівні функції, іншими словами, виступали керівним ядром
ОУН. Нижче подано короткий перелік студентів університету,
яких згадують як членів Організації Українських Націоналістів
(див. табл. 3).
Зазвичай журналісти наголошували на факті наявності чи, на-
впаки, відсутності вищої освіти у підпільників — героїв публікацій.
У коротких інформаційних повідомленнях про арешти осіб,
запідозрених у підпільній діяльності, які публікувала «Gazeta
Lwowska», подавалися не тільки їхні імена та вік, а й соціальний
статус та рід занять7, що дуже допомагає у випадку встановлен-
ня особи студентів, але мало що додає в плані визначення став-
лення до них як до діячів українського націоналістичного руху.
Тому основним матеріалом для аналізу є репортажі з залу суду
та аналітичні статті, написані під час кожного великого судового
процесу. Журналісти давали підсудним власні докладні характе-
ристики.
Першим прикладом такої характеристики є опис обвинувачених
студентів у репортажі з процесу у справі нападу бойового відділу
ОУН у вересні 1931 р. на поштову карету під Бібркою. Серед групи
обвинувачених у цьому процесі, який відбувся у жовтні—листопаді
7 Kurjer Lwowski. — 1930. — 30 stycznia. — S. 6.
104
ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ 1917—1939 рр.
1931 р., фігурують студенти Богдан Кравців, Богдан Кордюк, бра-
ти Жигмонт і Осип Процишини. Першого з названих схаракте-
ризовано так: «…відігравав дуже важливу роль у конспіративній
роботі. Ще перед з’єднанням* УВО і ОУН в 1929 р. Кравців був
керівником реферату пропаганди в бойовій команді УВО, одночас-
но головою Союзу Української Націоналістичної Молоді і редак-
тором його часопису… відіграв значну роль у творенні ОУН… був
зв’язковим крайового коменданта УВО Сеника… заперечує, що
має щось спільне з ОУН або що пов’язаний з нападом під Бібркою»8.
В повідомленні про арешт Богдана Кравціва зазначалося, що він
«адміністратор українського Академічного Дому… визначний діяч
українських націоналістів, співпрацівник “Українського голосу” в
Перемишлі, активний діяч пропаганди ОУН»9. Іншого з підсудних,
Богдана Кордюка, представлено як агітатора і ідейного натхнен-
ника саботажів. Зокрема, йому приписано фразу: «Добре було б
підпалити фільварок»10. На тому процесі усі студенти відмовилися
давати свідчення під час розгляду справи у суді11.
Іншим прикладом є студент Василь Турковський, який під час
розгляду справи у Тернополі в лютому 1933 р. «відмовився давати
свідчення в слідстві, на суді заявив, що перед судом окупантів
свідчити не буде… навіть прокуророві відмовився відповісти на за-
питання про громадянство»12. Згадки про вперту відмову свідчити
повторюються у випадках Зенона Коссака13, Богдана Кордюка14,
Зенона Матли15, Михайла Бардина16, Євстахія Гука17. Щодо остан-
нього спеціально підкреслено, що під час слідства саме він з усієї
групи нічого не визнав і не підтвердив. Микола Лемик під час «на-
глого суду» в справі замаху на працівника радянського консуль-
ства заявив: «До вчинку признаюся. До вини — не признаюся»18.
* Так у тексті.
8 Kurjer Lwowski. — 1931 — 21 pażdziernika. — S.10.
9 Gazeta Lwowska. — 1930. — 1 listopada. — S. 4.
10 Gazeta Lwowska. — 1931. — 21 pazdziernika. — S. 10.
11 Kurjer Lwowski. — 1931. — 23 pażdziernika. — S.10.
12 Kurjer Lwowski. — 1933. — 11 lutego. — S.10 .
13 Kurjer Lwowski. — 1933. — 22 czerwca. — S. 10.
14 Kurjer Lwowski. — 1931. — 21 pażdziernika. — S. 10.
15 Kurjer Lwowski. — 1934. — 27 pażdziernika. — S. 8.
16 Gazeta Lwowska. — 1934. — 24 czerwca. — S. 2.
17 Gazeta Lwowska. — 1931. — 14 pażdziernika. — S.6.
18 Gazeta Lwowska. — 1933. — 30 pażdtiernika. — S. 3.
105
№ 20Олеся Ісаюк Студенти Львівського університету — учасники українського підпілля
Під час суду над так званою «групою Лемика» підсудний, сту-
дент юридичного факультету Дмитро Мирон заявив: «Обурливо
і деморалізуюче, що адвокат звертається до нас польською мо-
вою!»19.
Увага обох газет до постаті Лемика є безпрецедентною
порівняно з іншими згаданими особами. Це було зумовлено як
резонансністю вчиненого ним замаху на працівника радянського
консульства у Львові, так і фактом, що об’єктом замаху був гро-
мадянин сусідньої держави. Свою роль відіграла демонстративна
заява Лемика, що замах було виконано з санкції ОУН. Лемик
фігурує на сторінках обох газет спочатку в жовтні 1933 р. — у
зв’язку з виконанням замаху на працівника радянського кон-
сульства у Львові О. Майлова та негайним судом, а пізніше — в
червні–липні 1934 р., під час судового процесу над більшою гру-
пою членів Організації, причетних до замаху. Перші відомості про
Лемика надходять як про виконавця замаху і члена ОУН20. Обидві
газети не називають його по імені аж до перших повідомлень про
судовий процес.
У замітці про початок суду над Лемиком «Kurjer Lwowski»
подає його організаційну біографію, підтверджуючи тим самим
свою репутацію газети, ознайомленої з внутрішніми справами
ОУН. Згідно з викладом «Kurjer Lwowski», М. Лемик до замаху
вже одного разу був арештований — в травні 1933 р., у зв’язку з
організованою членами ОУН маніфестацією на відкритті надгроб-
ного пам’ятника Іванові Франкові21, а також згадано, що раніше,
ще навчаючись у гімназії, Лемик так і не повернув до гімназійної
бібліотеки книгу про Леніна22. «Gazeta Lwowska» подала опис
зовнішності М. Лемика: «Сильної будови блондин з маленькими
вусиками, обличчя не інтелігентне, одягнутий в чорне… усмішкою
вітається з оборонцем, доктором Шухевичем»23.
Якщо в жовтні газети сконцентрувалися на зовнішності
і біографії М. Лемика та, зрозуміло, на самому факті вбивства
19 Kurjer Lwowski. — 1934. — 12 lipca. — S. 9.
20 Kurjer Lwowski — 1933. — 23 pazdziernika. — S. 1; Gazeta Lwowska. — 1933 —
23 pażdziernika. — S. 3.
21 Kurjer Lwowski. — 1933. — 26 pażdziernika. — S. 5.
22 Ibidem.
23 Gazeta Lwowska. — 1933. — 1 listopada — S. 4.
106
ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ 1917—1939 рр.
О. Майлова, то в повідомленнях від червня 1934 р. основна увага
була спрямована на поведінку Лемика на суді: «Лемик оберігає
своїх товаришів, не виявляє їхніх прізвищ, ані не вказує на кон-
такти, які його пов’язували з підсудними»24. В очах журналістів
М. Лемик є центральною постаттю всієї групи, якому приділяється
увага вже з перших рядків матеріалу: «…у в’язничному одязі.
Входить сміливо і спокійно»25. Як і «Gazeta», «Kurjer Lwowski»
відзначає факт, що Лемик прийняв на себе усю вину і відмовився
свідчити проти товаришів.
Дуже часто в репортажах та публікаціях студентів Львівського
університету характеризують як керівних осіб у підпіллі, які
переважно відіграють ключову роль в окремих акціях. Так, в
листопаді, повідомляючи про арешти серед членів ОУН, виділено
арешт двох братів Процишинів — бойовиків ОУН, з зауваженням,
що обидва — студенти26.
Над усіма арештованими в листопаді 1930 р. розпочався суд
в жовтні наступного року27. Усіх їх об’єднали в справі нападу на
поштову карету під Бібркою. Окремо виділено всіх студентів —
братів Процишинів, Зеновія Книша, Богдана Кордюка, Миколу
Максим’юка та Богдана Кравціва, як осіб, що відігравали керівну
роль у структурах ОУН28. Одного з підсудних, Зеновія Книша,
описано додатково: «студент прав, проживає в Академічному Домі
по вул. Супінського, 21. Книш був організатором замаху і безпосе-
редньо ним керував»29. В тій же публікації згадано про студентів
Львівського університету Івана Габрусевича та Миколу Максимюка.
В повідомленні про судовий процес над групою звинувачених у
приналежності до ОУН особливо виділено фігуру Василя Турковсь-
кого, студента юридичного факультету Львівського університету.
Зазначено, що мешкав в Академічному Домі, охарактеризовано
як найзатятішого серед усієї групи підсудних (переважно місцевих
селян)30. Ще одну студентку Львівського університету, Ірину По-
24 Gazeta Lwowska. — 1934. — 7 lipca — S. 3.
25 Kurjer Lwowski. — 1934. — 8 lipca. — S. 7.
26 Gazeta Lwowska. — 1930. — 1 wrzesnia. — S. 6.
27 Gazeta Lwowska. — 1931. — 21 pażdziernika. — S. 6.
28 Kurjer Lwowski. — 1931. — 21 pażdziernika. — S. 6.
29 Gazeta Lwowski. — 1931. — 3 sierpnia. — S. 4.
30 Kurjer Lwowski. — 1933. — 11 lutego. — S. 10.
107
№ 20Олеся Ісаюк Студенти Львівського університету — учасники українського підпілля
торейко, представлено як поширювача нелегальної літератури та
головного організатора групи пропагандистів ОУН31.
На початку листопада 1933 р. відбулися масові арешти серед
української молоді. Повідомляючи про подію, «Kurjer Lwowski»
окремо зазначив, що серед арештованих були студенти Іван
Яремко, Ярослав Гошко та Феофан Болосянський32.
У центрі серії репортажів про процес над так званою «гру-
пою Лемика» опинилися постаті двох студентів — сам М. Лемик
і Дмитро Мирон, — причому як у «Gazeta Lwowska», так і в
«Kurjer Lwowski». Аналогічним чином вирізнила роль студентів
Львівського університету в структурі ОУН на Жовківщині «Kur-
jer Lwowski» в серії репортажів з процесу групи членів ОУН. Так,
у статті «Коли “Чорний” іде на “мокру” роботу для ОУН»33 за-
значено, що з усієї групи найвищий ступінь в організації займає
студент Львівського університету Зеновій Матла. Роль його особи
для нелегальної мережі українських націоналістів у Жовкві оз-
начено коротко: «диктатор» Жовкви»34. Саме Матлу «Kurjer» вва-
жав провідником ОУН Жовківщини, йому приписувався наказ
про замах на поліцейського Яцину35. Поруч з Матлою важливою
фігурою у підпіллі названо студента права Юрія Малиновського
як керівника жовківської «Трійки» ОУН. Йому приписувалося за-
лучення до ОУН виконавця замаху Григорія Куликівця. Ще од-
ними героями публікації були студенти Іван Микитюк і Мирон
Богун — за даними газети, вони викладали на вишколі ідеологію
ОУН. Додатково зазначено, що всі п’ятеро, включно з Матлою,
мають найкращу освіту в усій групі36.
Справжню оцінку діяльності українських студентів в
націоналістичному підпіллі містять коментарі, якими супроводжу-
ють опис окремих фігур автори репортажів. В цьому відношенні
«Gazeta Lwowska» практично не демонструє свого ставлення до
підсудних, чого не скажеш про «Kurjer», для якого вживання
емоційних епітетів є ознакою стилю. Так, поведінку на суді сту-
31 Gazeta Lwowski. — 1933. — 13 maja. — S. 8.
32 Kurjer Lwowski. — 1933. — 2 listopada. — S. 2.
33 Kurjer Lwowski. — 1934. — 27 pażdziernika. — S. 8.
34 Kurjer Lwowski. — 1934. — 6 listopada.- S. 8.
35 Kurjer Lwowski. — 1934. — 6 listopada. — S.8.
36 Ibidem.
108
ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ 1917—1939 рр.
дента Василя Турковського прокоментовано: «Робить з себе ге-
роя»37. Висвітлення процесу над групою Кравціва восени 1931 р.
супроводжується коментарями: «Від усього відхрещуються»,
свідчення Кордюка схарактеризовано: «Дає викрутні відповіді»38.
Особливо показовими у цьому відношенні є матеріали, які сто-
суються процесів, пов’язаних з М. Лемиком. Характеризуючи Ле-
мика, газета заявляє, що обличчя підсудного «не інтелігентне»39.
Характеристика продовжується переказом біографії М. Леми-
ка, причому, як уже згадувалося, наголошується на побутових
дрібницях на зразок неповернутої в бібліотеку книги40. Читача ста-
раються переконати, що мотивація вчинку М. Лемика не пов’язана
з жодними вартими уваги причинами, що підтверджується та-
кою загальною оцінкою поведінки української сторони на процесі
М. Лемика: «…пробують перетворити зал суду на арену інтриг і
політичних демонстрацій»41. Поведінку іншого підсудного з «групи
Лемика», студента юридичного факультету Д. Мирона, описано
так: «при можливості нишпорить в параграфах і часто складає
заяви»42. Таку поведінку газета пояснює фактом навчання Мирона
на юридичному факультеті і, відповідно, обізнаністю з нюансами
юридичної процедури.
Поряд з характеристиками окремих осіб трапляються також
загальні характеристики підсудних. Так, «групу Лемика» описа-
но коротко: «люди молоді, внутрішньо сильні, по яких видно,
що пройшли бойовий вишкіл в ОУН»43. «Gazeta Lwowska» подає
цікавий аналіз внутрішніх стосунків у групі. Згідно з тверджен-
ням репортера, група ділиться на три більш-менш рівні частини:
підсудні з першої групи зізналися в приналежності до Юнацт-
ва ОУН, але заперечували політично-військову спрямованість
організації, друга група, давши свідчення під час слідства, на
суді відмовляється від них, на відміну від третьої групи, члени
якої складають обширні зізнання, часто добровільно. Зазначено,
37 Kurjer Lwowski. — 1934. — 6 listopada. — S. 10.
38 Kurjer Lwowski. — 1931. — 21 pażdziernika — S. 7.
39 Gazeta Lwowska. — 1933. — 1 listopada. — S. 4.
40 Ibidem.
41 Kurjer Lwowski. — 1934. — 15 lipca. — S. 7.
42 Gazeta Lwowska. — 1934. — 12 lipca. — S.9.
43 Kurjer Lwowski. — 1934. — 8 lipca. — S. 7.
109
№ 20Олеся Ісаюк Студенти Львівського університету — учасники українського підпілля
що до таких решта звертається через «пане», а не «товаришу»44,
таким чином демонструючи відчуження.
Періодика приділяла належну увагу також загальним питан-
ням світогляду підпільників, які, як правило, розглядалися в
окремих публікаціях. На їхній зміст і, відповідно, на остаточну
оцінку факту активної участі студентів університету в націона-
лістичному русі, безпосередньо впливала ідеологічна орієнтація
конкретної газети, внаслідок чого саме тут проступають основні
різниці.
«Gazeta Lwowska», як представник офіційної влади, розгляда-
ла ситуацію з точки зору інтересів міжвоєнної польської держави.
ОУН для неї — передусім організація, яка нагнітала протистояння
між українцями та поляками і тим самим діяла проти стабільності
держави45. У контексті обраної тематики найхарактернішою є
стаття «Культ револьвера», опублікована в «Gazeta Lwowska»
21 червня 1931 р.46, яка фактично є декларацією ставлення га-
зети до молоді як найактивнішої частини ОУН. Характеристи-
ка, дана молодіжному ядру ОУН, звучить так: «Молоді люди,
які у всіх суспільствах і націях повинні бути прикладом чистоти
почуттів, думок та ідеалів… тут раз у раз допускаються вчинків,
які… іменуються найзвичайнісіньким грабунком, вбивством,
підпалом та ін.»47. Фактично газета свідомо залишає поза ува-
гою політичну мотивацію дій націоналістичної молоді, аргумен-
туючи власну позицію «кримінальною» формою акцій ОУН. Цей
же аргумент дозволяє редакції зайняти позицію захисника дер-
жавного інтересу як такого, обминаючи питання національного
підтексту у вчинках учасників подій: «Можемо собі сказати, що
нас це не обходить, тому що це внутрішні порахунки українців (в
тексті — «русинів» — О.І.) між собою, і можемо перейти до по-
рядку денного. Так нам сказати не можна, по-перше, тому, що
усе це відбувається в межах нашої держави і стосується її гро-
мадян, по-друге, це справи, які обурюють кожного, хто здат-
ний мислити етичними категоріями»48. Журналісти вважають, що
44 Gazeta Lwowska. — 1934. — 12 lipca. — S. 9.
45 Gazeta Lwowska. — 1930. — 1 września. — S. 1.
46 Gazeta Lwowska. —1931. — 22 czerwca. — S. 1.
47 Ibidem.
48 Ibidem.
110
ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ 1917—1939 рр.
студент-підпільник «без глибших роздумів, ідучи за власним зло-
чинним імпульсом або чиїмсь злочинним нашіптуванням, хапає за
револьвер і кладе кінець життю іншої людини»49. Оскільки стаття
написана після чергового акту «експропріації», автор наголошує,
що одною з цілей націоналістів є здобуття матеріальних засобів50,
на основі чого робить висновок про аморальність дій і цілей
підпільників.
Погляд на молодих членів ОУН як на маргінальне яви-
ще українського суспільства на той час уже став домінуючим у
публікаціях «Gazeta Lwowska». За рік до виходу «Культу револь-
вера» в іншій публікації молодих націоналістів схарактеризовано
як «законспіровані групки молокососів», які «завтра можуть уда-
рити на власних співвітчизників» тільки з тієї причини, що стар-
ше покоління «в чомусь спротивилося волі «молодих»51. Звідси —
постійні нарікання на начебто «пасивність» старшого покоління
українців, яке чомусь не надає допомоги державі у справі осла-
блення і повного знищення подібних радикальних молодіжних
груп52. Практично в кожній публікації повторюється висловлена в
1930 р. теза про маргінальність і обмеженість впливів ОУН53.
Такий відносно компромісний тон газета мала до літа 1934 р.
Подією, яка змінила ставлення редакції до «української пробле-
ми», стало вбивство міністра Б. Пєрацького. Перша ж стаття після
повідомлення про участь ОУН у вбивстві мала виразну назву
«Покласти край безправ’ю»54. Сама ОУН вкотре названа «ворогом
польської державності», а її члени, в тому числі і університетська
молодь, постають як «молоді … хлопці всотують в себе отруту
жорстокої, кривавої, дикої ненависті… не дивуймося ж, що з
такої молоді виростають терористи…»55. Через неповних два тижні
та ж газета написала про членів націоналістичного підпілля як
про «законспіровану групу терористів, яка бореться з польсь-
49 Gazeta Lwowska. — 1931. — 22 czerwca. — S. 1.
50 Ibidem.
51 Gazeta Lwowska. — 1931. — 22 czerwca. — S.1.
52 Gazeta Lwowska. — 1931. — 8 sierpnia. — S. 1; Gazeta Lwowska. — 1932. —
18 września. — S. 1.
53 Gazeta Lwowska. — 1930. — 5 pażdziernika. — S. 1.
54 Gazeta Lwowska. — 1934. — 15 lipca. — S. 1.
55 Ibidem.
56 Gazeta Lwowska. — 1934. — 27 lipca. — S. 1.
111
№ 20Олеся Ісаюк Студенти Львівського університету — учасники українського підпілля
кою державністю всіма доступними засобами»56. Підсумок: «Нема
з ким вести розмови»57. По суті, позиція газети була свого роду
популярним викладом намірів офіційної влади, яка після вбивства
Б. Пєрацького взяла курс на знищення українського підпілля.
На відміну від частково поміркованої позиції «санаційної»
«Gazeta Lwowska», «Kurjer Lwowski» однозначно і рішуче не виз-
навав легітимності українського національно-визвольного руху.
На ставлення цієї газети до українців взагалі яскраво вказує факт
написання слова «українець», «український» завжди в лапках і з
малої літери58. «Kurjer» здебільшого не виділяє українську молодь,
в тому числі і студентів, в окрему групу, як це бачимо в інших ви-
даннях, що є наслідком бачення всього українського суспільства
як єдиної спільноти, чітко спрямованої проти польського народу59.
Тому «Kurjer» постійно повторював тезу, що основне джерело
кадрів для українського націоналістичного підпілля — легальні
українські організації60. Разом з тим, «Kurjer» чітко виділяє
освічену українську молодь як основний «мотор» підпільних акцій:
«…то не ті, позбавлені освіти сільські хлопці, які далися втягнути
в злочинну роботу… але типові нові інтелігенти…»61. Загал молоді
сприймається радше як об’єкт агітації цих «нових інтелігентів» —
«Руська (так у тексті — О. І.) молодь… дихає нездоровою
атмосферою ненависті до всього, що польське, поширюваною
посланцями ОУН»62.
На тоні публікацій позначилося традиційне для народних
демократів уявлення про український рух загалом як про «німецьку
інтригу» — у низці статей однозначно стверджувалося, що весь
український рух є витвором Німеччини63. Варто зауважити, що
як доказ подавалися цілком реальні факти — наявність військової
співпраці з Німеччиною, подібність німецької та української ситуацій
і прагнення політичного керівництва як Німеччини, так і українства
57 Gazeta Lwowska. — 1934. — 27 lipca. — S. 1.
58 Kurjer Lwowski. — 1930. — 27 września. — S. 5.
59 Ibidem. — 26 września. — S. 2 .
60 Kurjer Lwowski. — 1930. — 17 lipca. — S. 4-5; 19 lipca. — S. 4; 1931. — 26 marca. —
S. 11.
61 Kurjer Lwowski. — 1931. — 26 marca. — S. 11.
62 Kurjer Lwowski. — 1930. — 1 lipca. — S. 4.
63 Kurjer Lwowski. — 1930. — 11 lipca. — S. 5; 1930. — 26 września. — S. 2; 1931. — 19
listopada. — S. 5.
112
ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ 1917—1939 рр.
до ревізії Версальської міжнародної системи64. Можна сказати, що
з раціональних фактів «Kurjer» робив ірраціональні висновки. Сам
національний рух окреслюється терміном «український сепара-
тизм»65, а учасники руху — «берлінські пахолки»66.
Попри гостру упередженість, ендецькій газеті властива ува-
га до практичної сторони функціонування ОУН як підпільної
організації. Вже в першому матеріалі, присвяченому ОУН, до-
кладно описано принципи керівництва Організацією, роль Є. Ко-
новальця, міжнародні контакти керівництва націоналістів67. Надалі
в низці розлогих статей розглядається тактика, стратегія, струк-
тура ОУН. Особливо показова в цьому відношенні серія публікацій
під загальною назвою «Чого хочуть, чого прагнуть і чим загрожу-
ють нам українські сепаратисти?»68. Протягом публікації серії було
обговорено тактику і методи боротьби ОУН, причому особливо
висвітлено роль і значення терору як методу політичної боротьби.
Окремо схарактеризовано саботажні акції69.
Варто також зазначити, що майже всі публікації, за винят-
ком однієї-двох, присвячені націоналістичному рухові і участі
в ньому молоді, вийшли в 1930 — першій половині 1931 рр.,
пізніше подібних розвідок не друкували. Враховуючи специфіку
і докладність інформації, можна припустити про контакти
журналістів «Курєра» з поліцією, але це питання виходить за межі
нашої розвідки.
Попри територіальну обмеженість дій ОУН, резонанс від акцій
націоналістів досягав також столиці, проявом чого були публікації
у щоденній столичній газеті «Kurjer Warszawski». Порівняно з
матеріалами львівських газет, публікації «Kurjer Warszawski» ма-
ють свою специфіку. Насамперед, вони менш докладні і зосеред-
жуються виключно на найважливіших і найрезонансніших акціях.
Кількість і частота публікацій відчутно поступаються тим самим
показникам у львівських газетах. Також матеріали «Kurjer Warsza-
wski» відзначаються схематичністю і лаконічністю. Причиною цьо-
64 Kurjer Lwowski. — 1930. — 19 listopada. — S. 1.
65 Kurjer Lwowski. — 1930. — 27 września. — S.5.
66 Kurjer Lwowski. — 1930. — 26 września. — S. 2.
67 Kurjer Lwowski. — 1930. — 11 lipca. — S. 5-6.
68 Kurjer Lwowski. — 1930. — 26—29 września. — S. 3; 4 pażdziernika. — S. 3.
69 Kurjer Lwowski. — 1930. — 4 pażdziernika. — S. 5.
113
№ 20Олеся Ісаюк Студенти Львівського університету — учасники українського підпілля
го є віддаленість Варшави від епіцентру діяльності українського
підпілля, що спричиняло порівняно низьке зацікавлення
варшавської публіки. До цього додається специфіка підпільної
діяльності з необхідністю конспірації, що, відповідно, призводить
до інформаційних пробілів та неясностей у газетних повідомленнях
про осіб, пов’язаних з нелегальною діяльністю, які не завжди
спроможні повністю прояснити навіть добре поінформовані газе-
ти, до яких належав «Kurjer Warszawski». Кількість публікацій
зростає в міру наростання інтенсивності дій ОУН, основна їхня
маса припадає на 1932—1933 рр. — час серії процесів над членами
ОУН в Галичині та одної з найрезонансніших акцій Організації —
замаху на чиновника радянського консульства у Львові О. Май-
лова. В 1934 р. кількість публікацій дещо зменшена, навіть при
тому, що в червні 1934 р. в самій Варшаві було вбито міністра
внутрішніх справ Б. Пєрацького.
Основним сюжетом, як і в львівських газетах, є арешти сту-
дентів Львівського університету за звинуваченням в участі у під-
пільній діяльності та судові процеси над ними.
Вперше студенти Львівського університету з’являються
в матеріалах «Kurjer Warszawski» у вересні 1930 р. в зв’язку з
«саботажною акцією». В середині вересня газета повідомила про
арешти підозрюваних у підпільній діяльності. Серед них значився
студент філософського факультету Львівського університету Іван
Сеньків, якому інкримінували підбурювання до підпалів та без-
посередню участь в них70. За весь час «саботажної акції» влітку —
восени 1930 р. це єдиний випадок, коли згадано про причетність
до ОУН студентів університету. За 1931 рік повідомлень про
арешти чотири і усі вони стосуються вбивства Тадеуша Голувка.
Повідомлення про арешти датовані 2, 3, 4 і 6 жовтня 1931 р.71.
Особливо цікаве останнє повідомлення, в якому йдеться про
арешт двох студентів, зовнішній вигляд яких свідчив про тривале
перебування в лісі, що дало можливість припустити, що частина
причетних до організації, виконання та прикриття замаху пере-
ховувалася в лісах72.
70 Kurjer Warszawski. — 1930. — 14 września. — S. 6.
71 Kurjer Warszawski. — 1931. — 2 września. — S. 3; 3 września. — S. 3; 4 września. —
S. 4; 6 września. — S. 24.
72 Kurjer Warszawski. — 1931. — 6 września. — S. 24.
114
ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ 1917—1939 рр.
Публікації за наступні роки — тобто 1932 і 1933 — концентру-
ються переважно навколо двох основних фігур — Зенона Коссака
та Миколи Лемика — у 1932 і 1933 рр. відповідно. Коссак фігурує
в матеріалах повідомлень як співзвинувачений у процесі Біласа
та Данилишина73. Коссакові було пред’явлено звинувачення у
підбурюванні до нападу на пошту в Бібрці та співорганізації напа-
ду74. Як і у львівських газетах, відмічено стійку поведінку Коссака
на суді — послідовну відмову від свідчень, відповіді виключно
українською мовою та відмову визнати провину75. Позиція Коссака
не обмежувалася самообороною, він також спростовував зізнання
менш стійких підсудних — в даному разі Миколи Мотики76.
У 1933 р. центральною постаттю публікацій стає Микола Ле-
мик. Як і у львівських газетах, в перших матеріалах повідомляли
тільки про приналежність підсудного до ОУН, не називаючи його
самого. Окремо відзначалася спокійна поведінка М. Лемика і нети-
пова для підпільників добровільна здача в руки поліції та негайне
після арешту зізнання в умисності замаху і факті виконання його
з наказу ОУН77. Тільки в репортажі з «наглого суду» над М. Леми-
ком повідомляється його ім’я та прізвище, а також про факт його
навчання на правничому факультеті Львівського університету78.
Зазначено, що підсудний М. Лемик, хоча зізнається у вчиненому,
не відчуває за собою провини, про що відверто заявляє на суді79.
Як і львівські газети, «Kurjer Warszawski» кількаразово на-
голосив на керівній ролі студентства серед загалу підпільників. У
повідомленні про арешт у грудні 1932 р. двох учасників підпілля,
Стефана Мащака та Миколи Ясінського, зауважено, що останній,
вірогідно, був керівником «саботажної» акції 1930 р. на території
Станиславівщини80. Подібне зауваження зроблене в повідомленні
про арешт слухача теологічного факультету Василя Козака, якого
звинуватили у підбурюванні до «саботажів» і керівництво ними81.
73 Kurjer Warszawski. — 1932. — 15 grudnia. — S. 13.
74 Kurjer Warszawski. — 1932. — 18 grudnia. — S. 29 — 30.
75 Ibidem.
76 Kurjer Warszawski. — 1932. — 20 grudnia. — S. 6.
77 Kurjer Warszawski. — 1933. — 22 pażdziernika. — S. 25.
78 Kurjer Warszawski. — 1933. — 31 pażdziernika. — S. 7.
79 Ibidem.
80 Kurjer Warszawski. — 1932. — 24 grudnia. — S. 22.
81 Kurjer Warszawski. — 1933. — 7 sierpnia. — S. 5.
115
№ 20Олеся Ісаюк Студенти Львівського університету — учасники українського підпілля
У репортажах з процесу у справі вбивства Тадеуша Голув-
ка «Kurjer» особливо відмітив жіночу постать — студентку
філософського факультету Львівського університету Марію Фе-
дусевич82. Згідно з даними газети, Федусевич була зв’язковою між
підпільниками, отже, виконувала винятково складну і небезпечну
роботу. На суді виступала як свідок, причому автор матеріалу за-
значив, що її відповіді переважно складені так, щоб не повідомити
судові нічого суттєвого83.
В оцінці дій студентів-націоналістів варшавське видання не
виробило власної думки, його позиція була швидше сумішшю
позицій львівських видань, про що свідчать неодноразові посилан-
ня на тексти, опубліковані у Львові. Хоча ця ж обставина може
бути свідченням того, що журналісти намагалися підкріпити влас-
ну точку зору посиланнями на тих, хто мав постійний доступ до
місця безпосереднього перебігу подій. На глибину осмислення про-
блеми, безперечно, впливав факт віддаленості Варшави від театру
подій, що сприяло виробленню уявлення про події в Галичині, як
щось другорядне, менш важливе, порівняно з іншими проблема-
ми суспільно-політичного життя Речі Посполитої. Характерно, що
повідомлення про діяльність українського підпілля практично не
потрапляли на перші сторінки «Kurjer Warszawski», за винятком
повідомлень про вбивство Б. Пєрацького в червні 1934 р. Аналітичні
матеріали з’явилися тільки двічі — у серпні 1930 р. та жовтні
1933 р.84. В обох повторено традиційні для львівських газет тези про
керованість українським рухом з Берліна та неконтрольованість
старшим поколінням політиків молодого покоління85.
Як видно з усіх наведених фактів, український націоналістич-
ний рух в цілому був постійною темою публікацій в усіх газетах.
Через це парадоксальним чином польська періодика міжвоєнного
Львова є цікавим джерелом до історії українського руху тих ча-
сів, зокрема, до біографій окремих його учасників.
Студенти університету — учасники націоналістичного підпілля
привертали до себе увагу не тільки з причини резонансності акцій
підпілля, а й через власну керівну роль у структурах підпілля.
82 Kurjer Warszawski. — 1933. — 29 września. — S. 5.
83 Ibidem.
84 Kurjer Warszawski. — 1930. — 13 sierpnia; 1933. — 31 pażdziernika.
85 Ibidem.
116
ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ 1917—1939 рр.
Відрізнявся тільки наголос — якщо «Gazeta» спеціально не акцен-
тувала саме на студентській молоді, то «Kurjer» прямо вказував
на роль студентів університету як «мозкового центру» підпілля.
Закономірно, що львівські газети приділяли тематиці українського
підпільного руху набагато більшу увагу, ніж варшавська преса,
оскільки для регіональних газет проблема українського підпілля
була постійною і нагальною. Натомість для центральної преси ця
тематика переважно залишалася одною з багатьох тем. Наслідком
цього було також те, що в оцінках руху варшавська газета так і не
виробила окремої точки зору, повторюючи оцінки львівської преси.
ТАБЛИЦЯ 1. ЧАСТОТА ЗГАДОК ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ
УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО ПІДПІЛЛЯ
В «GAZETA LWOWSKA» (1930—1934 рр.)
1930 1931 1932 1933 1934
Січень 2 3 2 4 —
Лютий 1 2 2 5 2
Березень — 2 4 2 2
Квітень 1 — 1 2 —
Травень 1 2 1 3 1
Червень — 8 2 10 12
Липень 1 2 3 3 21
Серпень 5 7 1 6
Вересень 14 15 2 11
Жовтень 7 5 3 22
Листопад 1 2 2 3
Грудень 2 3 13 —
ТАБЛИЦЯ 2. СТАТИСТИКА ЗГАДОК ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ
УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО ПІДПІЛЛЯ В ГАЗЕТІ
«KURJER LWOWSKI» (1930—1934 рр.)
1930 1931 1932 1933 1934
Січень 5 3 — 3
Лютий 2 6 4 6
Березень 1 9 3 1
Квітень 2 1 3 3
117
№ 20Олеся Ісаюк Студенти Львівського університету — учасники українського підпілля
Травень 11 4 3 4
Червень 26 6 7 15
Липень 11 3 2 6
Серпень 29 13 — 5
Вересень 33 8 4 16
Жовтень 13 11 6 29
Листопад 4 11 3 12
Грудень — — 17 1
ТАБЛИЦЯ 3. СТУДЕНТИ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ —
ЧЛЕНИ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
У ПУБЛІКАЦІЯХ ЛЬВІВСЬКИХ ГАЗЕТ
№ Прізвище, ім’я Факультет і курс Час згадки
«Gazeta
Lwowska»
«Kurjer
Lwowski»
1 Бардун Михайло Юридичний ф-т 24.06.1934,
27.06.1934
2 Богун Мирон Юридичний ф-т 14.10.1934
3 Болосянський
Феофан
Медичний ф-т 2.11.1933
4 Буцик Володимир 2.11.1933
5 Винницький Роман Студент
університету,
деталі не вказано
2-3.12.1930
6 Ґабрусевич Іван Філософський
ф-т
3.8.1930
7 Гошко Ярослав Юридичний ф-т 2.11.1933
8 Гук Євстахій Юридичний ф-т 14.10.1931 14.10.1931
9 Гуменний Лев Іван Юридичний ф-т 28.6.1934 7.07.1934
10 Заблоцький Юліан Теологічний 26.06.1934 7.07.1934
11 Книш Зиновій Юридичний 1.09.1930
21.10.1931
21.10.1931
12 Кордюк Богдан Філософський
(географія86)
21.10.1931 21.10.1930
86 Kurjer Lwowski. — 1930. — 21 pażdziernika. — S. 6.
118
ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ 1917—1939 рр.
13 Коссак Зенон Юридичний 8.06.1933 8.06.1933
14 Кравців Богдан 1.11.1930
21.10.1930
21.10.1930
15 Лаврівський Бог-
дан
Юридичний 26.06.1934,
11.07.1934,
15.07.1934
7.07.1934,
8.07.1934
16 Лемик Микола Філософський,
1 р.
7.07.1934,
15.07.1934
25.10.1933,
26.10.1933,
7-8.7.1934
17 Луцький Олек-
сандр
5.08.1934 27.10.1933,
7.08.1934
18 Макар Володимир 13.10.1930
19 Максимюк Микола Юридичний 3.08.1931
20 Малиновський
Юрій
Юридичний 14.10.1934
21 Матла Зенон Філософський 14.10.1934,
27.10.1934
22 Микитюк Іван Юридичний 14.10.1934
23 Мирон Дмитро Юридичний 26.06.1934 7.07.1934,
12.07.1934,
15.07.1934
24 Миськів Іван Філософський 14.10.1931
25 Поторейко Ірина Філософський 13.05.1933
26 Процишин Жиґ-
монт
Юридичний 1.11.1930
21.10.1931
21.10.1931
27 Процишин Осип Юридичний 1.11.1930
21.10.1931
21.10.1931
28 Сокіл Олександр Медичний 24.09.1931
29 Турковський Ва-
силь
11.02.1933
30 Яремко Іван Юридичний 1.11.1933
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181765 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0120 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:58:57Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ісаюк, О. 2021-11-30T18:09:53Z 2021-11-30T18:09:53Z 2015 Студенти Львівського університету — учасники українського націоналістичного підпілля у висвітленні польської преси (1930—1934 рр.) / О. Ісаюк // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2015. — Збірник 20. — С. 98-118. — Бібліогр.: 86 назв. — укр. XXXX-0120 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181765 У статті розглянуто діяльність студентів-українців Львівського університету у підпільних націоналістичних організаціях 1930-х років ХХ століття у висвітленні польської преси Львова. Як об’єкт аналізу і порівняння обрано дві найбільші польські газети — «Gazeta Lwowska» та «Kurjer Lwowski», які представляли дві конкуруючі політичні сили, та щоденну варшавську газету «Kurjer Warszawski». Основним предметом є порівняння змісту матеріалів, який залежав від політичних поглядів, які представляла газета. The main topic of the article is participation of Ukrainian students in nationalistic underground organizations in 1930’s in the coverage of Polish newspapers of the same period. There is a comparative analysis of two points of view, presented by two main Polish papers of interwar Lviv – «Kurjer Lwowski» and «Gazeta Lwowska», which were presented by two competing political parties. According to these circumstances, it is shown the dependence between the political course of paper and its attitude to the students from Ukrainian underground. As an alternative point of view it is presented the daily paper «Kurjer Warshawski». uk Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Український визвольний рух Визвольні змагання 1917—1939 рр. Студенти Львівського університету — учасники українського націоналістичного підпілля у висвітленні польської преси (1930—1934 рр.) Students of Lviv University as Members of Ukrainian Liberation Movement in the Articles of Polish Press (1930—1934) Article published earlier |
| spellingShingle | Студенти Львівського університету — учасники українського націоналістичного підпілля у висвітленні польської преси (1930—1934 рр.) Ісаюк, О. Визвольні змагання 1917—1939 рр. |
| title | Студенти Львівського університету — учасники українського націоналістичного підпілля у висвітленні польської преси (1930—1934 рр.) |
| title_alt | Students of Lviv University as Members of Ukrainian Liberation Movement in the Articles of Polish Press (1930—1934) |
| title_full | Студенти Львівського університету — учасники українського націоналістичного підпілля у висвітленні польської преси (1930—1934 рр.) |
| title_fullStr | Студенти Львівського університету — учасники українського націоналістичного підпілля у висвітленні польської преси (1930—1934 рр.) |
| title_full_unstemmed | Студенти Львівського університету — учасники українського націоналістичного підпілля у висвітленні польської преси (1930—1934 рр.) |
| title_short | Студенти Львівського університету — учасники українського націоналістичного підпілля у висвітленні польської преси (1930—1934 рр.) |
| title_sort | студенти львівського університету — учасники українського націоналістичного підпілля у висвітленні польської преси (1930—1934 рр.) |
| topic | Визвольні змагання 1917—1939 рр. |
| topic_facet | Визвольні змагання 1917—1939 рр. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181765 |
| work_keys_str_mv | AT ísaûko studentilʹvívsʹkogouníversitetuučasnikiukraínsʹkogonacíonalístičnogopídpíllâuvisvítlennípolʹsʹkoípresi19301934rr AT ísaûko studentsoflvivuniversityasmembersofukrainianliberationmovementinthearticlesofpolishpress19301934 |