Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — початок 1945 рр.)
У статті йдеться про те, як природно-кліматичні процеси в Західній Україні впливали на готовність УПА до збройного опору радянським окупантам у 1944 — на початку 1945 років. З’ясовано, що діяльність підрозділів армії в березні — на початку квітня 1944-го була ускладненою через нетипові для цього час...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український визвольний рух |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181811 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — початок 1945 рр.) / В. Ковальчук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 188-198. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181811 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ковальчук, В. 2021-12-01T20:06:04Z 2021-12-01T20:06:04Z 2016 Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — початок 1945 рр.) / В. Ковальчук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 188-198. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. XXXX-0120 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181811 У статті йдеться про те, як природно-кліматичні процеси в Західній Україні впливали на готовність УПА до збройного опору радянським окупантам у 1944 — на початку 1945 років. З’ясовано, що діяльність підрозділів армії в березні — на початку квітня 1944-го була ускладненою через нетипові для цього часу морози та сніг, який довго не сходив. Не зовсім типовим для зими був і кінець 1944 року (брак снігу). Аномалії погоди, «накладаючись» на нестачу одягу та взуття, підвищували рівень захворюваності серед військових. The article tells about how climatic processes in the Western Ukraine influenced UPA readiness for armed resistance to the Soviet invaders in 1944 — at the beginning of 1945. It is found out that activity of UPA units in March — early April 1944 was complicated due to atypical for that time frost and snow which didn’t thaw long. Not quite typical weather was also at the end of 1944 (snow shortage). Anomalies of weather, “overlapping” with the insufficient clothes and footwear in units raised incidence among its servicemen. uk Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Український визвольний рух Період збройної боротьби ОУН та УПА Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — початок 1945 рр.) Influence of Anomalies of Weather on UPA Warfare (1944—early 1945) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — початок 1945 рр.) |
| spellingShingle |
Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — початок 1945 рр.) Ковальчук, В. Період збройної боротьби ОУН та УПА |
| title_short |
Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — початок 1945 рр.) |
| title_full |
Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — початок 1945 рр.) |
| title_fullStr |
Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — початок 1945 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — початок 1945 рр.) |
| title_sort |
вплив аномалій погоди на боєздатність упа (1944 — початок 1945 рр.) |
| author |
Ковальчук, В. |
| author_facet |
Ковальчук, В. |
| topic |
Період збройної боротьби ОУН та УПА |
| topic_facet |
Період збройної боротьби ОУН та УПА |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український визвольний рух |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Influence of Anomalies of Weather on UPA Warfare (1944—early 1945) |
| description |
У статті йдеться про те, як природно-кліматичні процеси в Західній Україні впливали на готовність УПА до збройного опору радянським окупантам у 1944 — на початку 1945 років. З’ясовано, що діяльність підрозділів армії в березні — на початку квітня 1944-го була ускладненою через нетипові для цього часу морози та сніг, який довго не сходив. Не зовсім типовим для зими був і кінець 1944 року (брак снігу). Аномалії погоди, «накладаючись» на нестачу одягу та взуття, підвищували рівень захворюваності серед військових.
The article tells about how climatic processes in the Western Ukraine influenced UPA readiness for armed resistance to the Soviet invaders in 1944 — at the beginning of 1945. It is found out that activity of UPA units in March — early April 1944 was complicated due to atypical for that time frost and snow which didn’t thaw long. Not quite typical weather was also at the end of 1944 (snow shortage). Anomalies of weather, “overlapping” with the insufficient clothes and footwear in units raised incidence among its servicemen.
|
| issn |
XXXX-0120 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181811 |
| citation_txt |
Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — початок 1945 рр.) / В. Ковальчук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 188-198. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kovalʹčukv vplivanomalíipogodinaboêzdatnístʹupa1944počatok1945rr AT kovalʹčukv influenceofanomaliesofweatheronupawarfare1944early1945 |
| first_indexed |
2025-11-24T11:48:40Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:48:40Z |
| _version_ |
1850846172556558336 |
| fulltext |
188
Володимир Ковальчук
Кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник
Інституту української
археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України,
провідний науковий співробітник
Галузевого державного архіву
Служби безпеки України
У статті йдеться про те, як природно-кліматичні процеси в Західній
Україні впливали на готовність УПА до збройного опору радянським
окупантам у 1944 — на початку 1945 років. З’ясовано, що діяльність
підрозділів армії в березні — на початку квітня 1944-го була усклад-
неною через нетипові для цього часу морози та сніг, який довго не
сходив. Не зовсім типовим для зими був і кінець 1944 року (брак сні-
гу). Аномалії погоди, «накладаючись» на нестачу одягу та взуття, під-
вищували рівень захворюваності серед військових.
Ключові слова: погода, клімат, УПА, ОУН(б), Західна Україна, Волинь,
сніг, хвороба, тиф
Volodymyr Kovalchuk
Influence of Anomalies of Weather on UPA Warfare (1944—early 1945)
The article tells about how climatic processes in the Western Ukraine
influenced UPA readiness for armed resistance to the Soviet invaders in
1944 — at the beginning of 1945. It is found out that activity of UPA units
in March — early April 1944 was complicated due to atypical for that time
frost and snow which didn’t thaw long. Not quite typical weather was also
at the end of 1944 (snow shortage). Anomalies of weather, “overlapping”
with the insufficient clothes and footwear in units raised incidence among
its servicemen.
Key words: weather, climate, UPA, OUN(B), Volhynia, Western Ukraine,
snow, illness, typhus
189
№ 21
ВПЛИВ АНОМАЛІЙ ПОГОДИ НА БОЄЗДАТНІСТЬ УПА
(1944 — ПОЧАТОК 1945 рр.)
Атмосферні та інші природні явища, не притаманні певній порі
року чи сезонові, можуть не лише істотно cкоригувати перебіг по‑
дій у якомусь окремо взятому регіоні, країні, але навіть здійсню‑
вати «трансконтинентальний» вплив чи й змінювати хід історичних
процесів.
Пригадаймо, приміром, деякі моменти історії пізньомодерного
часу. 1809-го та 1816-го далеко за межами європейського конти‑
ненту сталося два виверження вулканів значної сили. Хоча цьо‑
го, вочевидь, європейці не зауважили, ті вулкани «нагадали» про
себе Європі — там, щонайменше на десятиліття, похолоднішало.
Сувора зима 1812 р. істотно вплинула на становище французьких
бонапартистських військ у Російській імперії, прискоривши їхній
відступ. А 1816-й взагалі увійшов у історію як «рік без літа»1. Про
аномальну погоду початку ХІХ ст., через більш ніж століття по
тому, згадав Адольф Гітлер, коли обґрунтовував причини невдач
своїх військ на Східному фронті. Він заявляв, що якщо в рік на‑
паду наполеонівських військ на Росію тамтешня температура по‑
вітря взимку знижувалася до —25 °С, то 1942-го вона сягала
позначки —52 °С2.
Різним аспектам того, яким чином погодно-кліматичні явища
впливають на історичний процес, в Україні присвячено небагато
наукових розвідок. Прикладом вдалої студії є стаття історика Олек‑
сандра Пагірі, в якій хід історії в Європі нашої ери пов’язується
зі зниженням середніх температур повітря впродовж так званого
малого льодовикового періоду (поч. ХІV ст.—1860-і рр.) і поте‑
плінням, яке настало потім і триває до сьогодні (з «перервами» на
кілька суворих сніжних зим у період 1930-х—1950-х рр.)3.
1 Образцов П. Сгубить Великую армию помог неизвестный вулкан // Известия. —
2009. — 2 ноября. — № 203. — C. 12.
2 Гітлер А. Промова фюрера перед Рейхстагом // Заславський вісник. — 1942. — 14
травня. — № 39. — C. 2.
3 Пагіря О. Клімат творить історію: зміни кліматичних безпосередньо впливають
на людську життєдіяльність [Електронний ресурс] / О. Пагіря // Український
тиждень. — 2012. — 2 серпня. — [Електронний ресурс] — Режим доступу URL:
http://tyzhden.ua/History/55868. — Назва з екрану. — Дата звернення: 02.04.2016.
190
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
Зарубіжні дослідники застановляються над проблемами впли‑
ву погодно-кліматичних реалій на хід історичного поступу значно
частіше. Закордонна історіографія цього питання і більш розло‑
га, і більш посутня. Як влучно спостеріг американський архео‑
лог і антрополог Браян Фейген, на початку 2000-х рр. відбувався
«бурхливий сплеск публікацій про стародавню та сучасну зміну
клімату»4. Сферою зацікавлень його самого, до речі, став «серед‑
ньовічний теплий період» (800—1200 рр.), коли, на погляд ученого,
в Європі тривало демографічне зростання, більшали міста й міс‑
течка, множилися харчові запаси, йшло активне лісорозчищен‑
ня. Затим, починаючи з XIV століття, «утвердилися значно менш
передбачувані умови з великими бурями та циклом лютих зим і
спекотних літ»5. Про те, що холоди впродовж «малого льодовико‑
вого періоду» XIV—XIX століть провокували релігійні, соціальні
та політичні конфлікти, а в 1940—1970 рр. розпочалося очікування
нового потепління через поступове зниження температур, писав
італієць Джованні Капрара6. Кліматичному детермінізмові різних
історичних періодів (із особливим «наголосом» на Античності) при‑
свячена низка праць російського вченого Володимира Климен‑
ка7. Австралійська дослідниця Джоанна Ісаак застановлялася над
змінами фізіології (маса тіла) та поведінкових стратегій (ареали
перебування, розмноження) ссавців на планеті через кліматичні
пертурбації8.
4 Фейген Б. Велике потепління: зміна клімату та піднесення й гибель цивілізацій. —
К. : Ніка-Центр, 2013. — (Серія «VIAE HUMANAE»). — C. 238.
5 Там само. — C. 17, 62—63.
6 Капрара Д. Ход истории определяется климатом. Именно он помог Риму стать
великим и подготовил французскую революцию [Електронний ресурс] / Д. Капрара
// Иносми. — 2014. — 31 серпня. — [Електронний ресурс] — Режим доступу URL:
http://inosmi.ru/world/20140831/222711734.html. — Назва з екрану. — Дата звер-
нення: 12.03.2016.
7 Клименко В. О главных климатических ритмах голоцена / В.В. Клименко //
Доклады РАН. — 1997. — Т. 357. — № 3. — C. 399—402; Клименко В. Климат и
история в эпоху первых Высоких культур (3500—500 гг. до н. э.) / В. В. Клименко
// Восток. — 1998. — № 4. — C. 5—24; Його ж. Климат и история от Конфуция
до Мухаммада / В. В. Клименко // Восток. — 2000. — № 1. — C. 5—31; Його
ж. Холодный климат ранней субатлантической эпохи в Северном полушарии /
В. В. Клименко. — М. : Издательство МЭИ, 2004. — 144 с.
8 Isaac L. Joanne. Effects of climate change on life history: implications for extinction risk
in mammals // Endangered species research. — 2009. — Vol. 7. — P. 115.
191
№ 21Володимир Ковальчук Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — поч. 1945 рр.)
Судячи з документів УПА, які були нами проаналізовані для
написання даної статті, за два роки після аномальної зими, яка
так вразила Гітлера, а саме на рубежі 1943—1944 рр., в Західній
Україні настала «снігова весна». Морози та рясні опади прийшли
на зміну дощовій погоді в січні й дошкуляли людям аж до початку
квітня, а подекуди — навіть до середини місяця. Найбільш іс‑
тотний інформаційний потенціал з-поміж документів на цю тему,
на наш погляд, мають хроніки, які вели бунчужні чи «політви‑
ховники» (політичні інструктори) різних підрозділів УПА. До речі,
низка їхніх відомостей підтверджується й документами «з іншого
боку» — звітністю радянських партизанських з’єднань, як-то Пер‑
шого молдавського та Другого молдавського. Адже ці формування
взимку 1943/1944 рр., упродовж своїх рейдових операцій, неодно‑
разово бували в різних теренах Великої Волині.
Отже, для початку узагальнимо дані низки вищезгаданих до‑
кументів9 про те, наскільки значним був сніговий покрив у Захід‑
ній Україні на початку 1944 року:
ТАБЛИЦЯ 1.
Дата Територія Величина снігового
покриву
7.01.1944 р. Між річками Случ і Горинь Кілька сантиметрів
5.02.1944 р. Волинь 15 см
6.02.1944 р. Дубровицький р-н Рівнен‑
ської обл.
15 см
10—15.02.1944 р. Буковина (центральна, пів‑
денна частини)
Від 1 м 40 см до 2 м
Березень—квітень Івано-Франківщина Понад метр
28.03.1944 р. Житомирщина До 1 м
1.04.1944 р. Березненський р-н Рівнен‑
ської обл.
«Сніг по коліна»
9 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та Запілля 1944—
1946. Документи і матеріяли. — К.; Торонто, 2006. — C. 973; Літопис УПА. Нова
серія. — Т. 14: УПА і запілля на ПЗУЗ. 1943—1945. Невідомі документи. — К.;
Торонто, 2010. — C. 179, 265; Літопис УПА. Нова серія. — Т. 19: Підпілля ОУН
на Буковині: 1943—1951. Документи і матеріали. — К.; Торонто, 2012. — C. 85;
Літопис УПА. — Т. 32: Медична опіка в УПА: документи, матеріяли і спогади.
Кн. 2. — Торонто, 2001. — C. 206.
192
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
Аналогічно встановимо10, як чергувалися атмосферні явища
(сніг, дощ, відлига, морози) впродовж січня — початку квітня
1944 р.:
ТАБЛИЦЯ 2.
1944 р. Число Тип явища погоди
Січень
3 Дощ
6 Випав сніг
7 Снігу мало, мороз
20 Дощ
23 Дощ
26 Мокрий сніг
28 Дощ
29 Дощ
31 Дощ
Лютий
1 Дощ
3 Відлига
4 Дощ, відлига
5 Дощ, мокрий сніг
6 Дощ, мокрий сніг
13 Відлига
15 Глибокі сніги
Березень
23 Сніг
28 Глибокі сніги, мороз
29 Сніг, мороз
30 Заметіль
31 Заметіль, мороз
Квітень
1 Сніг
2 Заметіль
3 Сніг
6 Відлига, теплий дощ
9 Сніг, сильні морози
10 Ковальчук В. Українські повстанці в документах радянських партизанських
з’єднань. — Львів; Торонто, 2014. — C. 36—37, 70, 78—80; Літопис УПА. Нова
серія. — Т. 8…— C. 951; Літопис УПА. Нова серія. — Т. 14… — C. 177—179, 183,
186—187, 241—242, 265 та ін.
193
№ 21Володимир Ковальчук Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — поч. 1945 рр.)
Як бачимо, сніги з морозами протрималися в Західній Україні
аж до початку квітня 1944 р., тоді як перший місяць року видався
напрочуд теплим і дощовим.
А от наприкінці 1944 р. на Волині сніг довго не випадав. Примі‑
ром, 21 грудня виконувач обов’язків командира бригади ім. Лайда‑
ки з’єднання груп УПА № 33 зазначав: «Закінчити магазинування
контингенту до 01.01.45 р. З цією роботою поспішити до часу, коли
ще нема снігу»11.
Метаморфози погоди (інтенсивність опадів, затяжні морози,
вітряність тощо), поза сумнівом, істотно впливали на ступінь бо‑
єздатності українських повстанців. Приміром, у морозний бере‑
зень 1944 р. командир загону «Котловина» групи УПА «Заграва»
не мав змоги якісно виконати наказ № 23 очільника групи про
перефарбовування уніформ німецького зразка. Причина: після
виварювання цих одностроїв у дубовій і вільховій корі тканина
від холоду «дерев’яніла»12. Підпільник Володимир Качунь, якого
допитувала Служба безпеки ОУН на Тернопіллі 1948 р., ствер‑
джував, що 24 березня 1944 р. в Микулинецькому районі «була
велика сніговія», через яку він із товаришами «заблудили»13. Ку‑
рінь УПА Максима Скорупського в березні «через снігову віхолу
не зумів захопити м. Збараж Тернопільської обл.»14. «Лапатий сніг»
1 квітня 1944 р. «валив» неподалік кременецьких лісів, у районі
Берестечка—Демидівки—Млинова15. А через затяжну снігову віхо‑
лу на початку квітня 1944 р. загін ім. Остапа/Батуринського групи
УПА «Заграва» не зміг ефективно боротися з ворогом. «…Вже тре‑
тій день дує вітер зі снігом. Настояща зима, мов перед Різдвом.
Козакі питають, чи далеко до Риздва. Найбільше шкодить цей сніг
козакам-командирам, які в зв’язку з тим не можуть розвивати дій
супроти ворога. Коли ще був березень, то командир Лебедин гово‑
рив, що це ще зими можна вибачити, але коли прийшов квітень,
11 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 14... — C. 343.
12 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 8… — C. 627.
13 Літопис УПА. — Т. 44: Боротьба з агентурою: Протоколи допитів Служби без-
пеки ОУН в Тернопільщині. 1946—1948. Кн. 2. — Торонто; Львів, 2006. — C. 269—
270.
14 Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та
Брестська області (1930—1955). — Торонто; Львів, 2014. — C. 612. — (Серія
«Літопис УПА. Бібліотека». — Том 13).
15 Ступницький Ю. Спогади про пережите. — К. ; Торонто, 2000. — C. 68.
194
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
то її (зиму) треба буде потягнути до карного звіту. Думають, що
це може Сталін або Гітлер повісився»16, — писав автор хроніки
загону.
Раптовою зміною погоди 6 квітня 1944 р. («на догасаючий сніг
падає теплий дощ») скористалися радянські чинники, що брали
участь в облаві на загін ім. Колодзінського/Корсунський групи
УПА «Заграва». Вони змогли побачити стежки, якими користува‑
лися члени загону17.
У джерелах УПА багато згадок про те, як радянські збройні
формування використовували «вибрики» погоди в боротьбі з укра‑
їнськими націоналістами. Так, 9 квітня 1944 р. командир загону
УПА «Котловина» Степан Коваль звітував зверхникові, що праців‑
никам НКВД і радянським партизанам вдалося познаходити бага‑
тьох стрільців загону, бо ті «з причин сильних морозів і снігу»18
розійшлися по домівках.
Не втрачали нагоди скористатися зимовими опадами радянські
чинники й пізніше. Так, 24 жовтня 1946 р., коли в Монастирисько‑
му районі Тернопільщини випав перший сніг, «більшовики… пішли
на провірку лісів. В лісі за слідами підсунулись близько до квати‑
руючих повстанців і відкрили по них вогонь. Повстанці, відстрі‑
люючись, відступили. Під час відступу впав повстанець Орлик»19.
У другій половині січня 1948 р., теж на Тернопіллі, «органи МВД і
МҐБ … часто в білих халатах ночами появлялися у селах групами
12—20 осіб, ходили попід вікнами. На головних роздоріжжях роби‑
ли засідки. Заходили до хат і вдавали повстанців…»20.
Зимові морози впливали на упівців і в тому сенсі, що остан‑
ні часто-густо відчували брак найнеобхіднішого одягу та взуття.
Наприклад, до 50 % козаків загону ім. Колодзінського в берез‑
ні 1944 р. ходили в постолах21. Цікаве непряме свідчення про те,
наскільки повстанці потребували теплого одягу, міститься в од‑
16 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 14... — C. 265.
17 Там само. — C. 187.
18 Там само. — C. 258.
19 Літопис УПА. — Т. 49: Тернопільщина: «Вісті з Терену» та «Вістки з
Тернопільщини». 1943—1950. — Кн. 1. 1943—1947. — Торонто; Львів, 2010. —
C. 329.
20 Літопис УПА. Т. 50: Тернопільщина: «Вісті з Терену» та «Вістки з Тернопільщини».
1943—1950. — Кн. 2. 1948—1950. — Торонто; Львів, 2010. — C. 42.
21 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 14... — C. 185.
195
№ 21Володимир Ковальчук Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — поч. 1945 рр.)
ному з радянських документів: 20 лютого 1944 р. неподалік Ту‑
чина (нині — Рівненський район) група з трьох десятків людей,
одягнена в форму бійців та офіцерів Червоної армії, захопила у
радянського обозу, який перевозив речі для 6-ї гвардійської стрі‑
лецької дивізії, 1147 пар валянок, 345 шт. натільних кальсонів і
підшоломників.
Негативно впливали на стан здоров’я повстанців і часті змі‑
ни погоди взимку й ранньої весни, коли імунна система навіть
звичайних людей, як відомо, ослаблена. Не став виключенням і
початок 1944 р. — в УПА й серед цивільних тоді прогресували чис‑
ленні інфекційні захворювання. Приміром, 24 березня командир
одного з відділів «Хвастівського» загону групи «Турів» у розпачі
уточнював у зверхника: «…Що я маю робити з форими? …аж з
горячкі говорять і нічого не їдять. …чи відставляти їх на футір, чи
держати біля себе?»22.
Ще гірша ситуація із хворобами склалася в загоні ім. Остапа.
Його командир, констатувавши в березні «епідемію» тифу, навів
перелік заходів, яких слід дотримуватися стрільцям, аби не за‑
хворіти («…під час постоїв на квартирах забороняю: лягати, сідати
чи доторкуватися до домовласника річей як подушки, простині і
інш[е]. Спати виключно на соломі»)23. Порівняємо з порадами ліка‑
ря Свинаринського шпиталю, що треба робити в таких випадках:
«…людей …викупати …низко постричь всім волосся та утюгом всі
ричі проутюжить, солому з ліжок спалити, хати побелити і за‑
боронити всім по 2 тижні куди-будь їхати та до людей ходити»24.
До речі, 20 березня плямистий тиф «підкосив» і відомого про‑
пагандиста ОУН, автора спогадів «З буднів підпільного літописця»
Володимира Макара25. А працівниця осередку Українського Черво‑
ного Хреста на Кременеччині Антоніна Мазурчук зауважила, що
незабаром після Гурбівського бою (квітень 1944 р.) тиф стрімко
ширився серед упівців, підлеглих Василеві Процюку-‘Кропиві’,
причому більшість хворих не виживали26.
22 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 14... — C. 324.
23 Там само. — C. 155.
24 Там само. — C. 137.
25 Макар В. Бойові друзі. — Т. 3. — Кн. 2. — Торонто; К., 2001. — C. 38.
26 Літопис УПА. — Т. 32... — C. 128.
196
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
Цивільне населення пошесть тифу зачепила навіть раніше, ніж
УПА. Принаймні, 25 жовтня 1943 р. уже існував наказ № 18 по
УПА, в якому зазначалося: «1. Всім командирам і стрільцям УПА,
а також працівникам запілля защепити собі черевний тиф, висип‑
ний тиф, холеру і червінку. … Відділам, що переходять через села
і хутора, не вільно розкватировуватись в тих населених пунктах,
де є випадки висипного тифу, черевного тифу, дезинтерії чи хо‑
лери»27. Станом на 25 грудня референтурою Українського Черво‑
ного Хреста ВО «Заграва» було організовано п’ять епідемічних
шпиталів для тифозних цивільних28. А в хроніці загону ім. Остапа/
Батуринського є щонайменше три згадки про епідемію серед жи‑
телів Березненського й Корецького районів Рівненщини у січні та
березні 1944 р.: «…в Хмелівці майже в кожній хаті шалів тиф. Ці‑
лий куринь тут не міг зміститися», «біля год. 3-ї рано прийшли ми
до с. Селець. Населення погорівше живе в землянках, в лісі. Майже
в кождій хаті панує тиф», «розташовано свій відділ на хуторах
Горобівкі. По хатах шаліє тиф»29.
Через рік, у січні 1945 р., коли, навпаки, снігу бракувало, в
повстанських лавах поширювався «поворотний» тиф, а також грип
і короста. «Хворіють командири відділів, підвідділів. Військо ли‑
шається під наглядом слабеньких командирів, які заступили хво‑
рих і є ще не вироблені. Санітарної опіки над хворими нема жодної
з тої причини, що нема ані одного санітара. Ліків жодних нема. …
Нема мила. Гігієнічний стан поганий. Короста також проявляється
між козацтвом. Масті для лікування нема. Перед цим був змуше‑
ний звільнити додому з цеї причини»30, — писав невідомий автор
на початку 1945 р.
Дуже непокоїли тогочасних повстанців і легеневі хвороби. Що‑
правда, ця проблема, на відміну від тифу, займала їх аж до кін‑
ця 1940 р. (певно, давалося взнаки часте й тривале перебування в
криївках зі спертим повітрям, починаючи від зими з 1943 на 1944
рік і далі). У грудні 1944 р. навіть командира УПА-Північ Дмитра
Клячківського турбувало якесь серйозне захворювання легень.
27 Літопис УПА. — Т. 32... — C. 477.
28 Там само. — C. 501.
29 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 14... — C. 227, 232, 234.
30 Там само. — C. 364.
197
№ 21Володимир Ковальчук Вплив аномалій погоди на боєздатність УПА (1944 — поч. 1945 рр.)
Спеціально за ліками для нього їздила до Львова ‘Соломія’ — за‑
ступниця крайової референтки УЧХ Олени Мостович-‘Медуни’31.
Як відомо, ефективних лікарських препаратів, що застосову‑
валися при лікуванні запалення легень, в Україні на середину
1940 р. іще не існувало, тому такі хвороби неодноразово закінчува‑
лися летальними випадками. Промислове виробництво ефективних
ліків — пеніциліну (винахід американця Александера Флемінга в
1928 р.), у світі лише розпочиналося. Втім, якісь «застрики від
легень» (так в ОУН називали препарати для ін’єкцій) там викорис‑
товували уже наприкінці 1940-х рр. Зокрема, саме ними активіст
рівненського підпілля ОУН(б) Анатолій Маєвський не лише радив
лікувати керівника охоронної боївки Тимофія Брезденя-‘Семена’
в листі до Юрія Беднарчика (жовтень 1949 р.), але й ґрунтовно та
розлого описав процедуру того, як власне робиться укол у вену32.
За завданням чільних діячів підпілля, ці «застрики» десь купува‑
ли33.
До речі, українські вчені на той момент мали цікаві розробки
ліків від легеневих хвороб. Принаймні, станом на травень 1948 р.,
за даними консультанта Українського музею в Львові, доктор
Туркевич зі Львівського медінституту розробив спосіб виготов‑
лення синтетичного пеніциліну, але, витративши кілька тисяч
власних грошей на цю роботу, перестав нею займатися, оскільки
не знав, як здобути кошти на її продовження за умов радянської
дійсності. Потребував, наприклад, волосся, що залишається після
стрижки в перукарнях, але офіційно отримати кошти на його за‑
купи не мав змоги34.
Часте перебування на холоді, в сирих приміщеннях криївок
провокувало серед упівців й такі неприємні хвороби, як геморой.
Так, лікар «Хвастівського» загону групи УПА «Заграва» стверджу‑
вав 20 березня 1944 р., що командира цього загону ‘Чорноту’ тур‑
бують «гемороїди», через цю хворобу (певно з причин постійних
крововтрат) у нього розвинулася анемія, тож чоловік потребує
31 ГДА СБУ. — Ф. 11. — Спр. С-9079. — Т. 61. — Арк. 245.
32 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 16. Волинь і Полісся у невідомій епістолярній спад-
щині ОУН і УПА. 1944—1954 рр. — К. ; Торонто, 2011. — C. 567.
33 Там само. — C. 189.
34 ГДА СБУ. — Ф. 11. — Спр. С-9079. — Т. 63. — Арк. 167.
198
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
щоденного дієтичного харчування (100 грамів цукру, 100 грамів
«товщу», літр молока, 6 яєць)35.
Отже, на конкретному джерельному матеріалі доведено, що
аномальна погода (затяжні сніги навесні 1944 р., відсутність опа‑
дів в останні дні року й на початку наступного, випадання взимку
дощів тощо) негативно впливала на ступінь боєздатності УПА в
багатьох теренах Західної України. За великих морозів стрільці
мусили «робити перерву» в своїх діях, бо їм не вистачало теплого
одягу та взуття, пожвавлювали свою активність радянські вороги.
Нестійкі погодні умови спричиняли підвищення випадків захво‑
рюваності в УПА на простудні, вірусні й інфекційні захворювання
(запалення легень, тиф, геморой), тоді як ефективних ліків від
багатьох хвороб ще не існувало чи вони лише розроблялися.
35 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 14... — C. 288.
|