Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області
У статті на основі масиву розсекречених документів здійснено спробу описати діяльність нацистських та радянських органів державної безпеки у боротьбі проти осередків ОУН(р) на території Запорізької області під час нацистської окупації в 1942—1943 рр. та в перші роки після повернення радянської влади...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український визвольний рух |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181818 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області / Ю. Щур // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 324-344. — Бібліогр.: 82 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181818 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Щур, Ю. 2021-12-01T20:07:28Z 2021-12-01T20:07:28Z 2016 Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області / Ю. Щур // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 324-344. — Бібліогр.: 82 назв. — укр. XXXX-0120 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181818 У статті на основі масиву розсекречених документів здійснено спробу описати діяльність нацистських та радянських органів державної безпеки у боротьбі проти осередків ОУН(р) на території Запорізької області під час нацистської окупації в 1942—1943 рр. та в перші роки після повернення радянської влади. Значна увага присвячена аналізу процесів, пов’язаних зі структурними одиницями націоналістичного підпілля на периферії. In this article, basing on declassified documents, the author attempted to describe the activities of the Nazi and Soviet State Security organs in their struggle against OUN(r) cells on the territory of Zaporizhzhia Oblast during the period of the Nazi occupation 1942—1943 and during the first years after the Soviet regime returned. Much attention was devoted to the analysis of the processes related with structural units of the nationalist underground at the periphery. uk Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Український визвольний рух Репресії окупаційних режимів Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області Nazi and Soviet repression against OUN(r) in Zaporizhzhia Oblast Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області |
| spellingShingle |
Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області Щур, Ю. Репресії окупаційних режимів |
| title_short |
Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області |
| title_full |
Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області |
| title_fullStr |
Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області |
| title_full_unstemmed |
Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області |
| title_sort |
нацистські та радянські репресії проти оун(р) у запорізькій області |
| author |
Щур, Ю. |
| author_facet |
Щур, Ю. |
| topic |
Репресії окупаційних режимів |
| topic_facet |
Репресії окупаційних режимів |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український визвольний рух |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Nazi and Soviet repression against OUN(r) in Zaporizhzhia Oblast |
| description |
У статті на основі масиву розсекречених документів здійснено спробу описати діяльність нацистських та радянських органів державної безпеки у боротьбі проти осередків ОУН(р) на території Запорізької області під час нацистської окупації в 1942—1943 рр. та в перші роки після повернення радянської влади. Значна увага присвячена аналізу процесів, пов’язаних зі структурними одиницями націоналістичного підпілля на периферії.
In this article, basing on declassified documents, the author attempted to describe the activities of the Nazi and Soviet State Security organs in their struggle against OUN(r) cells on the territory of Zaporizhzhia Oblast during the period of the Nazi occupation 1942—1943 and during the first years after the Soviet regime returned. Much attention was devoted to the analysis of the processes related with structural units of the nationalist underground at the periphery.
|
| issn |
XXXX-0120 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181818 |
| citation_txt |
Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області / Ю. Щур // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 324-344. — Бібліогр.: 82 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ŝurû nacistsʹkítaradânsʹkírepresííprotiounruzaporízʹkíioblastí AT ŝurû naziandsovietrepressionagainstounrinzaporizhzhiaoblast |
| first_indexed |
2025-11-24T11:48:40Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:48:40Z |
| _version_ |
1850846174286708736 |
| fulltext |
324
Юрій Щур
Кандидат історичних наук,
директор Запорізького науково-
дослідного центру «Спадщина»
У статті на основі масиву розсекречених документів здійснено спро-
бу описати діяльність нацистських та радянських органів державної
безпеки у боротьбі проти осередків ОУН(р) на території Запорізької
області під час нацистської окупації в 1942—1943 рр. та в перші роки
після повернення радянської влади. Значна увага присвячена аналізу
процесів, пов’язаних зі структурними одиницями націоналістичного
підпілля на периферії.
Ключові слова: Запорізька область, ОУН, репресії, український наці-
оналістичний рух.
Yuriy Shchur
Nazi and Soviet repression against OUN(r) in Zaporizhzhia Oblast.
In this article, basing on declassified documents, the author attempted
to describe the activities of the Nazi and Soviet State Security organs in
their struggle against OUN(r) cells on the territory of Zaporizhzhia Oblast
during the period of the Nazi occupation 1942—1943 and during the first
years after the Soviet regime returned. Much attention was devoted to the
analysis of the processes related with structural units of the nationalist
underground at the periphery.
Keywords: Zaporizhzhia Oblast, OUN, repression, Ukrainian nationalist
movement.
325
№ 21
НАЦИСТСЬКІ ТА РАДЯНСЬКІ РЕПРЕСІЇ ПРОТИ ОУН(Р) У
ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ
Історія діяльності Організації українських націоналістів
(ОУН(р)) на території Запорізької області — феномен, який вже
отримав свого дослідника. Від 1950-х рр. до сьогодні тривають
спроби осмислення того, що загально можемо назвати «Запоріж‑
жям націоналістичним». Активізація досліджень спостерігається
після відкриття архівів радянських органів державної безпеки, де
зберігається основний масив джерел з історії українського націо‑
налістичного руху.
Цей рух повною мірою отримав свій розвиток під час німець‑
ко-радянської війни, після появи на території Запорізької області
учасників похідних груп ОУН(р). Діяльність українських націона‑
лістів на чолі з Василем Пастушенком-‘Дмитром Ясенком’ на те‑
риторії Запорізької області під час німецької окупації була явищем
доволі помітним. Про це також може свідчити той інтерес, який
проявляли нацистські спецслужби до нейтралізації акцій ОУН(р)
та ліквідації націоналістичного руху в цілому1.
Після першого масивного удару, завданого нацистськими
спецслужбами наприкінці 1941 р. ОУН(р) у Запорізькій області,
націоналісти були змушені перейти до діяльності в умовах глибо‑
кого підпілля. Разом із тим, спецслужби Третього Райху уважно
стежили за будь-якими проявами непокори або ж антинацистської
діяльності. Усі важливі моменти, що стосувалися ОУН, знаходили
своє відображення у донесеннях з окупованих територій.
Уже з другої половини 1942 р. німецькі органи державної безпе‑
ки у своїх донесеннях наголошували на тому, що ОУН(р) у своїй
пропаганді зміщує акценти з боротьби проти більшовизму, а «про‑
1 Докладніше див.: Щур Ю. Український націоналістичний рух 1920—1950-х рр. в
Запорізькій області: історіографія проблеми // Музейний вісник. — Запоріжжя:
Запорізький обласний краєзнавчий музей, 2011. —№11. — С. 185—193; Щур Ю.
Похідні групи ОУН на території Запорізької області // Наукові праці історич-
ного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: ЗНУ,
2012. — Вип. ХХХІІІ. — С. 135—144; Щур Ю. Діяльність підпілля ОУН(р) на те-
риторії Запорізької області у 1942—1943 роках // Український визвольний рух /
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Центр досліджень
визвольного руху. — Львів, 2014. — Збірник 19. — С. 397—422.
326
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
паганда майже виключно спрямована проти німецької влади, або
ж так званих німецьких окупантів (…) бандерівський рух зайняв
різку позицію проти Німеччини, прагнучи до того, щоб всіма за‑
собами, навіть шляхом збройної боротьби добитися незалежності
для України». Не дивно, що активізація ОУН(р) викликала гостру
реакцію з боку нацистських спецслужб2.
Останні на території Запорізької області мали досить значну
репрезентативність. Так, у Запоріжжі розташовувалося відділен‑
ня поліції безпеки й СД генерального округу «Дніпропетровськ»
на чолі з К. Руге. У Мелітополі функціонувало відділення поліції
безпеки й СД генерального округу «Таврія»3. Контррозвідуваль‑
ну діяльність на території Запорізької області проводив Абвер‑
небенштелле «Південь України». У березні 1943 р. в Мелітополі
при штабі командувача тилу групи армій «Зюд-А» було створено
контррозвідувальний орган «Абверофіцер-3»4.
Керівництво Запорізького обласного проводу ОУН(р) повніс‑
тю усвідомлювало небезпеку зі сторони нацистських спецслужб.
Яскравим прикладом цього слугували репресії кінця 1941 р. Не
змінилася ситуація й у наступному році. Зокрема, в червні 1942 р.
на нараді із активом мелітопольського націоналістичного підпіл‑
ля обласний провідник Василь Пастушенко попереджав, що для
німецьких службовців є вказівки встановлювати й брати на облік
усіх вихідців із Західної України, які проживають у Запорізькій
області, передовсім тих, що не мають постійного місця проживан‑
ня й роботи5. Відмітимо, що прибулих із Західної України, окрім
мови, із загальної маси вирізняв зовнішній вигляд: «їх зраджува‑
ли їхні пальта, куртки та черевики»6. Власне, інтегрування в різні
2 Патриляк І. Переломний рік в історії Організації українських націоналістів
// ОУН в 1942 році: Документи / Упор.О. Веселова, О. Лисенко, І. Патриляк,
В. Сергійчук; С. Кульчицький (відп. ред.). — К.: Інститут історії України НАН
України, 2006. — С. 15-16.
3 Чуев С. Спецслужбы Третьего Рейха. — СПб: Нева; М.: ОЛМА-ПРЕСС
Образование, 2003. — Кн.2. — С. 70—71.
4 Чуев С. Спецслужбы Третьего Рейха. — СПб: Нева; М.: ОЛМА-ПРЕСС
Образование, 2003. — Кн.1. — С. 48, 52.
5 Державний архів Запорізької області ( далі — ДАЗО). — Ф.Р.5747. — Оп.3. —
Спр. 107. — Арк. 168.
6 Беркгоф К. Жнива розпачу: Життя і смерть в Україні під нацистською владою. —
К.: Критика, 2011. — С. 154.
327
№ 21Юрій Щур Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області
галузі життя Запорізької області для оунівців йшло паралельно з
інтеграцією в навколишнє середовище.
За наявними на сьогоднішній день матеріалами, можемо ви‑
значити, що пік нацистських репресій проти запорізьких оунівців
припав на 1943 р. Але і в 1942 р. націоналістичне підпілля зазна‑
вало втрат. У с. Вознесенка Мелітопольського району в 1942 р. при
спробі арешту був убитий вчитель місцевої школи оунівець Василь
Зінченко7. Наприкінці 1941 р. — на початку 1942 р. у Запоріжжі
було розстріляно оунівця Н. Вірлика-‘Михайла Бурія’, а у листо‑
паді — грудні 1942 р. заарештований інженер Михайлів у в’язниці
СД в обласному центрі перерізав собі жили8.
За антинімецьку агітацію 9 червня 1942 р. був заарештований
співробітник михайлівської поліції оунівець Пилип Письмений. До
30 липня він перебував у в’язниці м. Запоріжжя9.
Бердянським СД 8 жовтня 1942 р. був заарештований й за‑
суджений до 5 років каторжних робіт організатор «Просвіти» у
м. Ногайськ (Приморськ) Петро Капленко. Після 9 місяців перебу‑
вання у бердянській в’язниці, він був переведений до запорізької,
звідти етапований до м. Миколаєв (звідки втік)10.
У березні 1943 р. розпочалися масові арешти оунівців у За‑
поріжжі. 11 березня під час розповсюдження листівок було за‑
тримано керівник осередку на Павло-Кічкасі Миколу Буйненка.
Ймовірно, на допитах у гестапо, останній видав знайомих йому
членів ОУН(р), оскільки вже 13 березня були заарештовані оунівці
Павло-Кічкаса Михайло Левченко, Василь Савченко, Іван Малий
та бухгалтер алюмінієвого комбінату Василь Бойовець11. 14 берез‑
ня було заарештовано завербованого Миколою Буйненком члена
українського драматичного гуртка Анатолія Овсяницького, який
також надав співробітникам гестапо інформацію про відомих йому
членів ОУН(р) м. Запоріжжя12.
7 ДАЗО. — Ф.Р.5747. — Оп.3. — Спр. 107. — Арк.205.
8 Архів Центру досліджень визвольного руху. — Ф. М. Лебедя. — О.з. 00187. —
С. 9,33.
9 Архів Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (далі — Архів
УСБ України в Запорізькій області). — Фонд припинених справ (ФПС). —
Спр. П-21120. — Арк. 13.
10 Там само. — Спр. П-19487. — Т.1. — Арк. 198—198зв.
11 Там само. — Спр. П-19704. — Арк. 72.
12 Там само. — Спр. П-21898. — Арк.12-13.
328
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
Крім вказаних осіб, в облас‑
ному центрі за належність до
ОУН(р) також були заарешто‑
вані: житель 8-го селища Іван
Мишастий; один із керівників
місцевого підпілля Гнат Гре‑
бенюк; утримувач оунівської
квартири по вул. Броневій, 14
Пилип Мороз; члени осередку
на 6-му селищі Грищенко13 та
Григорій Могильний; староста
общини с. Павло-Кічкас Барсук;
Михайло Риженко та Павло
Бірковський14.
Усі заарештовані спершу
перебували у в’язниці СД м. За‑
поріжжя, потім були переведені
до в’язниці, що розташовува‑
лася на розі сучасних вул. Олек‑
сандрівської й Базарної15. Мико‑
ла Буйненко, Василь Савченко,
Анатолій Пономаренко, Михай‑
ло Левченко та Іван Малий із
Запоріжжя були переведені до
в’язниці у м. Дніпропетровськ, звідки 11 вересня 1943 р. поїздом
відправлені до Німеччини. Дорогою вказана група запорізьких оу‑
нівців втекла з етапу16.
Утримувач квартири ОУН(р) Пилип Мороз 22 квітня 1943 р.
був переведений до в’язниці м. Мелітополь, де вже перебували
оунівці з південних районів Запорізької області17.
Варто відмітити один цікавий епізод. Під час арештів серед
оунівців обласного центру слідчим кримінальної поліції м. Запо‑
Іван Молодій-‘Сошенко’, член
Похідної групи ОУН, один із
організаторів і керівників підпілля
на Мелітопольщині
13 Архів Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (далі — Архів
УСБ України в Запорізькій області). — Фонд припинених справ (ФПС). —
Спр. П-5626. — Т.1. — Арк. 24зв-25, 51-51зв.
14 Там само. — Спр. П-19704. — Арк. 98.
15 Там само. — Спр. П-5626. — Т. 1. — Арк.25.
16 Там само. — Спр. П-19583. — Арк. 10-10зв.
17 Там само. — Спр. П-5626. — Т. 1. — Арк. 25зв.
329
№ 21Юрій Щур Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області
ріжжя служив Василь Шеванюк, який наприкінці 1943 р. став
членом ОУН(р) й працював у структурах Служби безпеки на За‑
хідноукраїнських землях (псевдоніми ‘Залізний’, ‘Сатурн’, ‘Слід’,
‘202-Г’, ‘667’)18.
Весною 1943 р. нацистськими спецслужбами було заарешто‑
вано ряд оунівців Михайлівського району: коменданта дільниці
Григорія Ільченка; заступника завідувача відділу народної освіти
М. Пилипенка; заступника шефа районної управи Михайла Ко‑
ломійця; завідуючого елеватором смт. Пришиб Федора Любчен‑
ка; старосту сільгоспобщини с. Вовківка Василя Хруща19; жителя
смт. Пришиб Леоніда Закревського20. Усі вони, за винятком Ми‑
хайла Коломійця, після нетривалого ув’язнення були звільнені. За
інформацією радянських підпільників, Михайло Коломієць через
два дні після арешту повісився у в’язниці Михайлівки21.
22 березня 1943 р. вдруге був заарештований Пилип Письме‑
ний за обстріл німецьких машин. До 23 вересня він перебував у
в’язниці СД м. Запоріжжя, після чого вивезений до концтабору
«Дахау» (звідки був звільнений 1945 р. американськими війська‑
ми)22.
У Великій Білозерці були заарештовані староста сільгоспоб‑
щини «Запорожець» Борисенко23 та член обласного проводу Іван
Гребенюк. Члени запорізького підпілля отримали інформацію, що
останній був повішений німцями у Нікополі Дніпропетровської об‑
ласті24. Джерела радянських партійних органів свідчать, що керів‑
нику михайлівської ОУН(р) вдалося втекти до Львова, а пізніше
емігрувати до Америки25.
18 Ільницький В. Дрогобицька округа ОУН: структура і керівний склад (1945-
1952 рр.). — Дрогобич: Вимір, 2009. — С. 300.
19 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-21120. — Арк. 29зв.-
30зв., 48.
20 Там само. — Спр. П-21873. — Арк. 226.
21 Запорізький архів. Народна війна. 1941—1944. Антифашистський рух Опору на
території Запорізької області: Збірник документів і матеріалів. / Авт.-упоряд.:
В. Бондар, О. Величко, І. Козлова. — Запоріжжя: Прем’єр, 2005. — С. 346.
22 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-21120. — Арк. 14.
23 Там само. — Спр. П-21120. — Арк. 15.
24 Там само. — Спр. П-19704. — Арк. 75, 95.
25 Письмо Начальника Политотдела Высшего Военно-Педагогического Института
им. М.И. Калинина полк. И. Веремеева Первому секретарю Запорожского обкома
КПУ от 10.03.1955 г. (Копія) // Архів автора.
330
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
Не залишилася непомітною
для нацистських спецслужб ді‑
яльність мелітопольського під‑
пілля ОУН(р). Так, 11 квітня
1943 р. в с. Костянтинівка в хаті
оунівця агронома Олександра
Шевченка проходила нарада
за участі членів обласного про‑
воду. Близько 21.00 хата була
оточена гестапо, в «мішку» опи‑
нилися керівник міського про‑
воду Михайло Вінтонів, члени
обласного проводу Богдан Мов‑
чан й Богдан Крицан, госпо‑
дар та його родина. На вимогу
гестапо здатися оунівці розпо‑
чали стріляти. Внаслідок пере‑
стрілки зі сторони німців було
троє вбитих. Зі сторони оунівців
втрати були більш значні: за‑
гинули обидва члени обласного
проводу, господар хати, його
дружина Анастасія, діти Анна
й Василь. Ще одна донька Олександра Шевченка збожеволіла. Ми‑
хайло Вінтонів отримав важке поранення в голову й через два дні
помер у в’язниці від тортур.
Дорогою до Костянтинівки на нараду були заарештовані Ми‑
кола Сливка та Леонід Фоменко26. Крім них у в’язниці Мелітопо‑
ля деякий час перебував керівник ОУН(р) Бердянщини Пантелій
Клименко (заарештований у квітні 1943 р.), який був переведений
знову до Бердянська. Відмітимо також, що з бердянських оунів‑
ців нацистських репресій також зазнали Павло Мусієнко, Костян‑
тин Приходько та Проценко27.
Микола Сливка-‘Буревій’, член
Похідної групи ОУН, один із
організаторів і керівників підпілля
на Мелітопольщині
26 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі… Моя любов, моє горе // Закерзоння.
Спомини вояків УПА / Підготував Б. Гук. — Варшава: Тирса, 1997. — Т. 3. —
С. 89—92; ДАЗО. — Ф.Р.1675. — Оп.1. — Спр. 23. — Арк. 18зв.
27 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19487. — Т. 1. —
Арк. 118, 119, 131зв.
331
№ 21Юрій Щур Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області
Події в Костянтинівці спричинилися до ретельної перевір‑
ки зі сторони референтури Служби безпеки Обласного проводу
ОУН(р), яка, однак, не дозволила встановити винних. Паралельно
проводилася робота щодо звільнення з в’язниці Леоніда Фоменка,
Миколи Сливки та Пилипа Мороза. У цьому процесі були задіяні
Іван Молодій, Володимир Хабалик, Надія Артюхова та Іларіон
Курило-Кримчак. Не обійшлося без підкупу охоронців. Зрештою,
12 травня Микола Сливка та Пилип Мороз, отримавши від Надії
Артюхової нові документи та зброю, втекли з в’язниці та виїхали
до Запоріжжя. Леонід Фоменко від втечі відмовився, сподіваю‑
чись на легальне звільнення28.
Із Запоріжжя Микола Сливка виїхав на Західну Україну, де з
серпня 1944 р. перебував в УПА. Був зв’язковим з особливих дору‑
чень між проводами ОУН(р) Дрогобицької та Станіславської облас‑
тей29. Пилипа Мороза спрямували до Дніпропетровська, а потім
до Кривого Рогу для проведення діяльності в місцевому підпіллі30.
Після операції зі звільнення в’язнів з Мелітополя під загрозою
арешту також вибув Іван Молодій. Опинившись спершу в Дніпро‑
петровську, потім він виїхав до колишнього провідника Запорізь‑
кої ОУН Василя Пастушенка в Полтаву, де останній на той час
керував Обласним проводом. Деякий час по тому Іван Молодій
керував відділом УПА в Чорному лісі (Кіровоградська область),
пізніше — виїхав на Закерзоння31.
Василь Пастушенко-‘Кальба’ після Полтави керував Облас‑
ним проводом ОУН(р) Київщини. Загинув у сутичці із радянськими
партизанами біля с. Дермань Рівненської області. Посмертно наго‑
роджений Срібним хрестом заслуги32.
У Гуляйполі нацистським спецслужбам у протидії ОУН(р)
допомагала агент жандармерії А. Мак…на, яка надала деталь‑
ну інформацію про місцевий актив33. Протягом січня — березня
28 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі… — С. 93—94.
29 Матисякевич З. Історія Синевідська Вижного. — Львів: Літопис, 2003. —
С. 308—309.
30 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-5626. — Т. 1. —
Арк. 15.
31 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі… — С. 103, 113, 118.
32 Літопис УПА. Нова серія. — Т.8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля. 1944-
1946. Документи і матеріали. — К.; Торонто, 2006. — С. 148.
33 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19560. — Арк.42.
332
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
1943 р. відбулися арешти. Були
ув’язнені: районний провідник
Микола Зінченко, Іван Шушу‑
ра, Лоскутов, Григорій Качан,
інспектор народної освіти Ва‑
силь Калашников, директор
школи Процюк, директор бан‑
ку Деркач, завідувач земельної
управи Дмитро Талан. Невдовзі
після арешту з-під варти були
випущені Василь Калашников,
Дмитро Талан, Лоскутов та
Іван Шушура34.
За даними краєзнавця Ва‑
силя Коростильова, репресій
зазнали також бургомістр Гри‑
горій Чайка, голови сільгосп‑
кооперативів Кізіленко, Попов
та Розсоха. В с. Успенівка за‑
арештували братів Жовніренків.
Частина заарештованих була
розстріляна у протитанковому
рові на околиці Гуляйполя, дорогою до смт. Залізничне35.
Микола Зінченко та Григорій Качан із Гуляйполя були від‑
правлені до в’язниці СД м. Запоріжжя. Потім разом з іншими оу‑
нівцями (Іван Мишастий із Запоріжжя, Гніденко з Поліг та Пилип
Письмений із Михайлівки) були перевезені до концтабору «Да‑
хау»36.
Після повернення радянської влади восени 1943 р. боротьбу з
націоналістичним підпіллям продовжили її органи державної без‑
пеки. На відміну від своїх «німецьких колег», радянські спецслуж‑
би підійшли до вирішення проблеми ретельніше: арешту підлягали
Іларіон Курило-Кримчак, один
з керівників підпілля ОУН
Мелітопольської округи, та Марія
Курило, член підпілля ОУН
34 Ахів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС.. — Архівно-кримінальна справа
7056.
35 Коростильов В. Таємниці гуляйпільської ОУН // Шлях перемоги. — 1997. — 31 лип-
ня.
36 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-21120. — Арк.29зв.-
30зв.
333
№ 21Юрій Щур Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області
не лише члени ОУН, але й симпатики, члени сімей, інколи — про‑
сто знайомі націоналістів. Робота спецслужб спрямовувалася на
повне викорінення наслідків діяльності націоналістів, зокрема їх‑
ньої агітації.
Одним із джерел інформації про діяльність націоналістичного
підпілля на території Запорізької області були донесення радян‑
ських агентів. Так у тилу німецьких військ з 5 серпня 1941 р. по
10 жовтня 1942 р. перебував агент 4-го Управління НКҐБ УРСР
‘Якорь’. За цей час він побував у Житомирській, Київській, Кі‑
ровоградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Після
повернення, він надав інформацію, яка мала цінність для керівни‑
цтва, зокрема і про діяльність українських націоналістів37. Також
відомо, що в діяльність ОУН(р) у Михайлівському районі був ін‑
корпорований радянський агент-рейдовик К…й38.
Вже восени 1943 р. відбулися перші арешти оунівців на тери‑
торії Запорізької області. 30 вересня був заарештований учасник
ОУН(р) Оріхова Іван Коба (помер під час слідства), за ним — Фе‑
дір Войтанік (3 роки виправно-трудових таборів (ВТТ)) та Олек‑
сандр Нескромний (звільнений з-під арешту)39.
10 жовтня з арешту Петра Коржа розпочалися «зачистки» в
Чернігівському районі. Відмітимо, що загалом у матеріалах спра‑
ви фігурують прізвища понад півсотні підпільників, однак інших
підтверджень їхньої належності до ОУН(р), окрім свідчень зааре‑
штованих, немає. Це, крім іншого, дає підстави досить скептич‑
но поставитися до кількості підпільників у Чернігівському районі.
Зрештою, по справі Петра Коржа було заарештовано та засу‑
джено 15 вересня 1944 р. сімох осіб: Петро Корж та Трохим Без‑
салий розстріляні; Тимофій Тихий, Володимир Новіков, Ники‑
фор Гриценко, Василь Чумак та Іван Чемерис — 10 років ВТТ з
конфіскацією майна та позбавлення прав на 5 років40.
37 Підсумкова доповідь про бойову й агентурно-оперативну роботу 4-го Управління
НКГБ УРСР в 1941—1945 рр. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 1995. —
№1/2. — С.22.
38 Галузевий державний архів Служби безпеки України (Далі — ГДА СБУ). — Ф.2. —
Оп.93. — Спр.26. — Арк.3зв.
39 ДАЗО. — Ф.Р.5747. — Оп.3. — Спр. 7840. — Арк. 9, 233, 276, 455-456.
40 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-20207. — Т.3. —
Арк.443—457.
334
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
У листопаді відбулися пер‑
ші арешти у Василівському
районі. Оунівці Омелян Ломей‑
ко та Омелян Кабаченко були
засуджені до розстрілу, а їхні
родини вислали до Талди-Кур‑
ганської та Джамбульської об‑
ластей Казахстану41.
У цей же час був зааре‑
штований житель с. Відножине
Сидір Єфименко, вина якого
полягала у тому, що «в при‑
сутності мешканців хутора про‑
водив антирадянську агітацію,
пропагував ідеї націоналістич‑
ної організації “Українські на‑
ціоналісти”»42.
У Михайлівському районі
1 листопада 1943 р. були зааре‑
штовані члени ОУН(р) М. Фе‑
ненко та М. Пилипенко, які
були засуджені до 5 та 10 років ВТТ43.
Від жовтня тривала боротьба з оунівським підпіллям у Меліто‑
польському районі. Наприкінці місяця був заарештований вчитель
Новопилипівської школи Микола Юрченко, один з учасників пе‑
дагогічних нарад, які проводилися оунівцями наприкінці 1941 р.
Військовим трибуналом військ НКВД Запорізької області 11 трав‑
ня 1944 р. він був засуджений до 10 років ВТТ з конфіскацією
майна44.
Ще один педагог і, за спогадами Івана Молодія, активний оуні‑
вець із с. Семенівка Сергій Гармаш був заарештований 23 грудня
1943 р. Довести провину останнього слідчим не вдалося, що, од‑
Надія Артюхова, член ОУН на
Мелітопольщині
41 ДАЗО. — Ф.Р.5747. — Оп.3. — Спр. 4692. — Арк. 1, 10; ДАЗО. — Ф.Р.5747. —
Оп.3. — Спр. 5850. — Арк. 1, 19.
42 Архів Прокуратури Запорізької області (Далі — АПЗО). — Висновки про реабілі-
тацію (ВПР). — Т.33. — Арк. 102—102зв.
43 ДАЗО. — Ф.Р.5747. — Оп.3. — Спр. 7560. — Арк. 4, 85, 90.
44 АПЗО. — ВПР. — Т. 33. — Арк. 411—411зв.
335
№ 21Юрій Щур Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області
нак, не завадило Особливій нараді при НКВД СРСР присудити
Сергію Гармашу 10 років ВТТ45.
Протягом грудня 1943 р. — травня 1944 р. слідчими Меліто‑
польського міського відділу НКГБ Запорізької області «виявлено
й ліквідовано контрреволюційну організацію українських націо‑
налістів «ОУН», яка існувала на Мелітопільщині й ставила своїм
завданням ведення активної боротьби проти Радянської влади та
комуністичної партії, збройного відділення Української Радян‑
ської Соціалістичної Республіки від СРСР і створення української
буржуазно-націоналістичної держави»46.
У цей час були заарештовані активісти місцевої ОУН(р) Лео‑
нід Сухіно-Фоменко (окружний провідник), Афанасій Ніколаєнко,
Микола Дмитерко, Анна Шовкопляс, Надія Артюхова, Сильвестр
Барсук, Микола Семикін, Пилип Буценко, Амвросій Павліченко,
Іван Борисенко та Марія Скиба. Військовим трибуналом Меліто‑
польського гарнізону 28 липня 1944 р. Афанасій Ніколаєнко та
Микола Дмитерко були засуджені до розстрілу з конфіскацією
майна; Леонід Сухіно-Фоменко, Надія Артюхова, Микола Семи‑
кін, Пилип Буценко, Амвросій Павліченко та Марія Скиба отри‑
мали по 10 років ВТТ з конфіскацією майна та позбавлення прав
на 5 років; Анна Шовкопляс — 7 років ВТТ та 3 роки позбавлення
прав; Сильвестр Барсук — 5 років ВТТ з позбавленням прав на
3 роки. Івана Борисенка виправдали та звільнили з-під варти47.
Успішність у боротьбі з націоналістичним підпіллям не в остан‑
ню чергу залежала від вдалої агентурно-оперативної роботи ра‑
дянських органів державної безпеки. Так у доповідній записці
УНКВД Запорізької області на адресу НКВД УРСР від 4 лютого
1944 р. за № 6133 про результати агентурно-оперативної роботи
відділу по боротьбі з бандитизмом (ББ) УНКВД Запорізької облас‑
ті повідомлялося, що станом на січень 1944 р. на обліку перебува‑
ли двоє агентів-рейдовиків, четверо агентів, 219 інформаторів та
одна конспіративна квартира. У січні того ж року було завербо‑
вано одного резидента, шістьох агентів-рейдовиків, двох агентів,
50 інформаторів та облаштовано 50 конспіративних квартир.
45 ДАЗО. — Ф.Р.5747. — Оп.3. — Спр. 107. — Арк. 5, 136.
46 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19344. — Т.3. —
Арк. 232.
47 ДАЗО. — Ф.Р.2118. — Оп.1. — Спр. 895. — Арк. 14-17зв.
336
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
У результаті роботи з вербовки цільової агентури було завер‑
бовано агента ‘Відважного’, який подав досить значну інформацію
про діяльність оунівського підпілля в Михайлівському районі під
час німецької окупації.
По Новомиколаївському району секретний співробітник ‘Дуб’
надав інформацію про активістів місцевої ОУН(р) Григорія Панчу‑
ка (заарештований гестапо), Івана Іванченка (перебував у Черво‑
ній армії) та Михайла Біжка (проживав у с. Катеринівка Дніпро‑
петровської області). Секретний співробітник ‘Красний’ отримав
завдання відвідати Михайла Біжка з метою виявлення його діяль‑
ності як націоналіста. Крім того, через СМЕРШ 3-го та 4-го Укра‑
їнського фронтів з’ясовувалася військова частина, в якій служив
Іван Іванченко48.
У доповідній записці від 4 березня 1944 р. за № 6291 зазна‑
чалося, що задля подальшої реалізації інформації про діяльність
ОУН(р) в Новомиколаївському та Михайлівському районах, відділ
ББ підбирає кандидатури для вербування в якості агентів по вка‑
заних районах.
Крім того, повідомлялося про справу-формуляр на уроджен‑
ця Рівненської області, колишнього викладача Запорізького ма‑
шинобудівного інституту49 Євгена Демчука, який під час окупації
проживав у м. Запоріжжя, закінчив курси технологів маслопрому
(м. Київ) й працював у цій галузі. За матеріалами агента ‘Макси‑
ма’, був переконаним українським націоналістом й проводив анти‑
радянську агітацію за створення незалежної України.
Також відділ ББ отримав первинні агентурні дані на началь‑
ника транспортного відділу Облзаготзерна Хмару, який під час
окупації Запоріжжя «висловлював націоналістичні прояви за
необхідність свторення самостійної України, орієнтуючись на
німецьких фашистів». Розробку Хмари здійснював той же агент
‘Максим’50.
У довідці керівника НКҐБ УРСР С. Савченка зазначалося, що
станом на 5 березня 1944 р. на території Запорізької області було
виявлено: осередків і груп ОУН — 30, учасників підпілля — 187,
48 ГДА СБУ. — Ф.2. — Оп.93. — Спр.26. — Арк.3—4зв.
49 Тепер — Запорізький національний технічний університет.
50 ГДА СБУ. — Ф.2. — Оп.93. — Спр.26. — Арк.23-24.
337
№ 21Юрій Щур Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області
з яких 53 заарештовано, 24 перебувають у розробці, 110 знахо‑
дяться у розшуку51.
7 січня 1944 р. була заарештована вчителька школи № 68 м. За‑
поріжжя П. Шевченко. За те, що «работая учительницей школы
среди учителей и учеников школы проводила антисоветскую аги‑
тацию, пропагандировала националистические взгляды, пропове‑
довала националистов-бандеровцев», постановою Особливої нара‑
ди при НКВД СРСР 24 березня 1945 р. була засуджена до 5 років
ВТТ, які відбула день у день52.
10 років ВТТ з конфіскацією майна, згідно з вироком Військо‑
вого трибуналу 8-ї Гвардійської армії від 11 квітня 1944 р. отримав
житель обласного центру Анатолій Овсяницький, завербований у
березні 1943 р. до ОУН(р) одним із керівників місцевого підпілля
Миколою Буйненком. Для такого вироку було достатньо лише пів‑
торамісячного слідства53.
По 3 роки ВТТ за участь в ОУН(р) отримали жительки Запо‑
ріжжя Надія Желєзнова та Марія Страусова54.
21 лютого 1944 р. співробітники СМЕРШ із Запоріжжя по‑
відомляли «Усім начальникам ВКР “СМЕРШ” корпусів, дивізій,
бригад і 173 АЗССП 6-ї Армії: Нами виявлено контрреволюційну
організацію українських націоналістів “ОУН” у селищі Павло-Кіч‑
касі, Орджонікідзевського району Запорізької області». У цей час
були заарештовані активісти міськрайонної організації Запоріжжя
Микола Буйненко (10 років каторги та 5 років позбавлення прав),
Михайло Левченко (8 років каторги та 5 позбавлення прав) та
І. Бабак (8 років каторги)55.
20 червня 1944 р. був заарештований утримувач конспіратив‑
ної квартири ОУН (р) старої частини Запоріжжя Пилип Мороз
(засуджений до 20 років каторги). Завдяки добутим матеріалам,
радянським слідчим вдалося вийти на пологівські зв’язки остан‑
51 Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны.
Документы: в 2 т. / под ред. А.Н. Артизова. — М.: Российская политическая
энциклопедия, 2012. — Т.2: 1944—1945. — С. 73.
52 АПЗО. — ВПР. — Т.33. — Арк.401-401зв.
53 Там само. — Т.37. — Арк.239-239зв.
54 Там само. — Т.34. — Арк. 80-80зв., 197-197зв.
55 Маркович В. Підпілля ОУН у Запорізькій області // Шлях перемоги. — 2000. —
5 липня.
338
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
нього й заарештувати 26 червня Івана Медяника та 4 жовтня Пи‑
липа Буланого. Обох їх було засуджено до 10 років ВТТ56.
Проведена робота із «зачистки» націоналістичного підпілля у
обласному центрі дала підстави 2-му Управлінню НКҐБ СРСР вва‑
жати, що станом на 28 серпня 1944 р. їм вдалося ліквідувати За‑
порізький міський провід ОУН(р)57.
Члени осередку ОУН(р) с. Верхня Хортиця Галина Колеснічен‑
ко, Матрона Деркач та Сергій Федорець були заарештовані восени
1944 р. разом з іншими оунівцями Дніпропетровщини та засуджені
Військовим трибуналом Сталінської залізниці 24 січня 1945 р. до
10 років ВТТ та 5 років позбавлення прав58.
Продовжувалися арешти у Мелітопольському районі. 18 серп‑
ня 1944 р. була заарештована дружина члена окружного проводу
Іларіона Курило-Кримчака вчителька Марія Курило (засуджена
до 10 років ВТТ з конфіскацією та позбавленням прав на 5 років)59.
10 років ВТТ з конфіскацією отримала односелець Марії Кури‑
ло, ще одна вчителька із середовища ОУН(р) Катерина Кондуфор
(заарештована 30 вересня 1944 р.)60. Принагідно відмітимо, що чо‑
ловік останньої, вчитель Зінченко, був розстріляний німцями у
1942 р61.
Восени 1944 р. були заарештовані мелітопольці В. Трофименко
та Микола Юрченко. Перший за те, що був членом ОУН(р) (за що
й отримав 25 років каторжних робіт)62, другий — за те, що знав
про участь В. Трофименка в ОУН(р) і «приховав це від органів
НКҐБ»63.
19 серпня 1944 р. було оголошено вирок у справі токмацької
ОУН(р). На лаві підсудних опинилося 8 осіб — жителів м. Токмак.
56 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-5626. — Т.1. — Арк.1,
290зв.-291.
57 Органы государственной безопасности СССР в Великой Отечественной войне. —
М.: Кучково поле, 2007. — Т.V. — Кн.2: Границы СССР восстановлены (1 июля —
31 декабря 1944 г.). — С. 200.
58 Архів Управління СБУ Дніпропетровської області. — Фонд кримінальних справ. —
Спр.П-25403. — Т.2. — Арк. 363-367.
59 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр.П-19907. — Арк. 79,
94зв.
60 АПЗО. — ВПР. — Т.34. — Арк.107—107зв.
61 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр.П-21354. — Арк.140.
62 АПЗО. — ВПР. — Т.29. — Арк. 255-255зв.
63 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр.П-19353. — Арк.3.
339
№ 21Юрій Щур Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області
Павло Соломко, Яків Снітко та Іван Дзюба були засуджені до
розстрілу з конфіскацією майна; Тихон Курись, Павло Нікола‑
єнко, Михайло Шуваров, Микола Вінніченко та Федір Красно‑
кутський отримали по 20 років каторжних робіт з позбавленням
прав на 5 років із конфіскацією майна. Дружина та двоє неповно‑
літніх дітей Івана Дзюби, як члени родини зрадника батьківщини,
були виселені в Талди-Курганську область Казахстану на 5 років
із конфіскацією майна64.
22 жовтня того ж року за належність до ОУН(р) у Токмаць‑
кому районі Військовим трибуналом Запорізького гарнізону до
розстрілу були засуджені Пилип Літус (двоюрідний брат генерал-
хорунжого Армії УНР М. Безручка) та Лев Палкін; Микола Ви‑
биванець та Іван Руденко — до 20 років каторжних робіт, Іван
Уманський, Микола Белан та Микола Юрченко — до 10 років
ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Пилипу Літусу розстріл було
замінено 10 роками ВТТ, а Льву Палкіну — 20 роками каторги65.
28 жовтня 1944 р. Військовий трибунал Мелітопольського гар‑
нізону виніс вирок по справі бердянської ОУН(р). Петро Каплен‑
ко та Пилип Мефодовський були засуджені до розстрілу з кон‑
фіскацією майна; Павло Мусієнко, Іван Федоренко та Костянтин
Приходько — до 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та
конфіскацією майна, Дмитро Полулях — 8 років ВТТ та 3 роки
позбавлення прав із конфіскацією майна66.
Відповідно до орієнтування Управління ББ НКВД УРСР
№ 8/2051 від 29 серпня 1944 р. на території Запорізької області про‑
водилися розшуки чотирьох бійців УПА — уродженців регіону67,
інформацію про яких радянські органи держбезпеки отримали із
захоплених документів військової округи «Богун» групи УПА-Пів‑
ніч68. Станом на листопад 1944 р. Микола Сичов, Микола Пермечек
та Андрій Черненко на території області виявлені не були. Спів‑
64 ДАЗО. — Ф.Р.5747. — Оп.3. — Спр. 5427. — Арк. 1—2зв., 14.
65 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр. П-19384. — Т.2. —
Арк. 196д, 201.
66 Там само. — Спр. П-19487. — Конверт. — Арк. 1-6.
67 ГДА СБУ. — Ф.2. — Оп.94. — Спр.6. — Арк.4.
68 Патриляк І. «Еведенційні картки» УПА як статистичне джерело // Український
визвольний рух. — Львів: Мс, 2006. — Вип. 6. — С. 111; Сергійчук В. ОУН-УПА в
роки війни. Нові документи і матеріали. — К.: Дніпро, 1996. — С. 249.
340
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
робітникам запорізького відділу
ББ вдалося встановити родичів
четвертого упівця, уродженця
Токмака Миколи Фоменка. За
будинками, де проживали най‑
ближчі родичі останнього, було
встановлено агентурний нагляд.
Крім того, завербовано два ін‑
форматора — ‘Онуфрієва’ й
‘Связіста’, а також направлена
стара агентура ‘Поповскій’ та
‘Марков’, які вели спостере‑
ження на випадок появи Мико‑
ли Фоменка (на останнього було
заведено справу-формуляр).
Уся вхідна й вихідна кореспон‑
денція родичів Миколи Фоменка
була взята на перлюстраційний
контроль69.
У доповідній записці про
підсумки здійсненої роботи по лінії боротьби з бандитизмом від‑
ділу ББ УНКВД Запорізької області з 1 січня по 1 червня 1945 р.
зазначалося, що протягом звітного періоду виявлених і ліквідова‑
них осередків ОУН по області не було70.
Разом із тим, арешти окремих оунівців продовжувалися. За
підозрою у належності до ОУН до 10 років позбавлення волі з
конфіскацією 11 березня 1945 р. була засуджена санітарка військо‑
вого госпіталю, жителька Запоріжжя П. Марущак (заарештована
13 січня 1945 р.)71.
9 травня 1945 р. Військовим трибуналом Мелітопольського гар‑
нізону були засуджені члени ОУН(р) смт. Пришиб Михайлівського
району Михайло Подорога (заарештований 26 січня) та Павло За‑
кревський (заарештований 11 лютого). За належність до націона‑
Павло Закревський, член
осередку ОУН станції Пришиб
Михайлівського району
69 ГДА СБУ. — Ф.2. — Оп.94. — Спр.6. — Арк.4—5, 108.
70 Там само. — Арк.219.
71 АПЗО. — ВПР. — Т. 29. — Арк. 146—146зв.
341
№ 21Юрій Щур Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області
лістичного підпілля перший отримав 10 років ВТТ з конфіскацією,
другий — 15 років каторжних робіт72.
Протягом лютого — березня 1945 р. були заарештовані члени
Юнацтва ОУН с. Вознесенка Мелітопольського району Юрій Ку‑
рило (20 років каторжних робіт з позбавленням прав на 5 років),
Ніна Ліщина та Любов Тараненко (по 10 років ВТТ з позбавлен‑
ням прав на 5 років)73.
Участь у зборах, які проводили члени похідної групи ОУН у
с. Нове Запоріжжя Запорізького району у вересні 1941 р., разом
із антирадянськими висловлюваннями, «обійшлася» місцевим жи‑
телям Федору Власенку та Устиму Макогону у 8 років ВТТ з кон‑
фіскацією майна74.
Відділом ББ обласного Управління НКВД безперервно прово‑
дилася робота з агентурно-інформаторською мережею. Протягом
січня — травня 1945 р. по лінії боротьби з бандитизмом та дезер‑
тирством було завербовано: агентів — 9, резидентів — 21, інфор‑
маторів — 150, утримувачів конспіративних і явочних квартир —
2; виключено як баласт: агентів — 3, інформаторів — 33; вибуло
в інші органи: агентів — 5, резидентів — 2, інформаторів — 11;
засуджено за злочини: агентів — 1, інформаторів — 1. Таким чи‑
ном, станом на 1 червня на обліку перебували: агентів — 24, ре‑
зидентів — 37, інформаторів — 682, утримувачів конспіративних
і явочних квартир — 28. Із цієї кількості 3 агенти та 13 інформа‑
торів були завербовані серед українців — переселенців із Польщі.
Усю агентуру було закріплено за кожним оперативним пра‑
цівником відділу ББ й периферією, а там, де не було оперативни‑
ків ББ, роботу з агентурою вів безпосередньо начальник райвід‑
ділу НКВД75.
У вказаний час робота з ліквідації підпілля ОУН розширюєть‑
ся за рахунок появи переселенців із українських етнічних земель,
які перебували у складі Польщі. У лютому 1945 р. відділом ББ по
Ново-Василівському району було перевербовано переселенця, ко‑
лишнього агента прикордонних військ НКВД, який отримав псев‑
донім ‘Моряков’. Останній у травні того ж року повідомив, що в
72 Там само. — Т. 37. — Арк. 213—213зв., 215—215зв.
73 Архів УСБ України в Запорізькій області. — ФПС. — Спр.П-19379. — Арк. 1, 144.
74 АПЗО. — ВПР. — Т. 33. — Арк. 41—41зв., 197—197зв.
75 ГДА СБУ. — Ф. 2. — Оп. 94. — Спр. 6. — Арк. 226.
342
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
с. Федорівка Ново-Василівсько‑
го району76 прибули 15 сімей
із с. Гочів Лисковського повіту
Краківського воєводства (Поль‑
ща), серед яких були активні
учасники ОУН: Василь Біц, Ан‑
тон Біц, Лука Соляр, Михайло
Дуда, Іван Лучейко, Юрій Лу‑
чейко, Антон Значко та Іван
Беневят.
За даними ‘Морякова’, Ва‑
силь Біц проявляв антирадян‑
ські настрої й намагався від‑
новити старі оунівські зв’язки,
задля чого у квітні виїжджав
до Токмака та Запоріжжя.
Розробкою Василя Біца, Ан‑
тона Біца та Юрія Лучейка за‑
ймався ‘Моряков’. Для розробки
Луки Соляра відділ ББ плану‑
вав завербувати переселенця
Я…ва, для розробки Михайла
Дуди та Івана Лучейка — Л…ка.
Для подальшої роботи з роз‑
робки серед переселенців, ’Мо‑
ряков’ повинен був зблизитися з Василем Біцем, увійти в довіру
й продовжувати разом із ним відновлювати зв’язки із колишніми
оунівцями, які були переселені до Великобілозерського району.
Для перевірки матеріалів ‘Морякова’, після вербування Л…ка,
його планували направити в рейд до Василя Біца з легендою-
завданням виявлення оунівців у Великобілозерському районі для
участі в подальшій роботі ОУН.
У Запоріжжі від джерела ‘Ястреб’ 21 травня 1945 р. було
отримано інформацію про священика-переселенця Андрія Ми‑
хайловича (прізвище невідоме), який дозволяв собі антирадянські
висловлювання з «пробандерівськими вкрапленнями». Це дало під‑
Костянтин Приходько, член ОУН
м. Бердянськ
76 Тепер — в Приазовському районі Запорізької області.
343
№ 21Юрій Щур Нацистські та радянські репресії проти ОУН(р) у Запорізькій області
стави завести облікову справу на священика й заглибитися у ви‑
явлення його зв’язків77.
Необхідно також звернути увагу на контрпропагандистську
діяльність запорізьких компартійних органів, зокрема проведен‑
ня антинаціоналістичних лекцій. Завідувач відділу пропаганди й
агітації Запорізького сільського райкому КП(б)У Кравець у звіті
за червень 1944 р. вказував, що для партійного активу було про‑
читано лекцію на тему «Контрреволюційна діяльність українсько-
німецьких націоналістів у тимчасово окупованих областях Украї‑
ни». Подібна лекція «Про українсько-німецьких націоналістів» була
прочитана громадськості Бердянська у квітні того ж року78.
Зі звіту секретаря Запорізького обкому КП(б)У з пропаганди
Ключника про агітаційно-пропагандистську роботу обкому за сі‑
чень — квітень 1945 р. дізнаємося, що в цей час проведено 56 пуб-
лічних платних лекцій, де присутніми були 17734 особи. У те‑
матиці лекцій переважали певні теми, зокрема «Україно-німецькі
націоналісти — найлютіші вороги радянського народу»79.
Важливе місце в цій діяльності відводилося мові спілкування. Зо‑
крема, на обласній нараді завідуючих відділами пропаганди й агіта‑
ції 16 травня 1944 р. редактор обласної газети «Червоне Запоріжжя»
Шабалін зазначав: «Це, товариші, врахували наші вороги краще,
чим ми. Слідом за військами окупаційної армії німців їхав ешелон
з людьми, знали українську мову. Їх збирали десятки років; три‑
мали в тилу, годували і готовили, щоб вони прийшли на Україну і
на рідній українській мові сіяли отруту нашим громадянам. Вороги
врахували, що на вкраїнській мові вона буде більш дохідна. А ми —
агітатори, комуністи, комсомольці, люди, яким доручила партія
піднімати масу трудящих, не врахували цього засобу»80.
Не зважаючи на контрзаходи, певний час, зокрема у сіль‑
ській місцевості, вживалися слова, не прийнятні для радянського
устрою: замість «сельсовет» — «рада», «красноармеец» — «руський»
тощо81. У Мелітопольському та Якимівському районах протягом
77 ГДА СБУ. — Ф.2. — Оп.94. — Спр.6. — Арк.219-225.
78 ДАЗО. — Ф.П.102. — Оп.1. — Спр.899. — Арк.32, 99.
79 Там само. — Спр.1162. — Арк. 3.
80 Сергійчук В. Український здвиг: Наддніпрянщина. 1941—1955. — К.: УВС, 2005. —
С. 392.
81 ДАЗО. — Ф.П.102. — Оп.1. — Спр.903. — Арк. 20.
344
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
1945 р. місцевою громадськістю
активно обговорювалися про‑
блеми розформування колгос‑
пів і надання землі у приватну
власність82.
Таким чином, під час німець‑
ко-радянської війни на території
Запорізької області «зачистка»
націоналістичного підпілля від‑
бувалася в два етапи. Перший
реалізовували нацистські спец‑
служби, а її пік припав на вес‑
ну 1943 р., коли у в’язниці СД
м. Запоріжжя опинилися оунівці
із обласного центру, Михайлів‑
ського, Гуляйпільського та ін‑
ших районів.
Враховуючи, що восени
1943 р. радянська влада по‑
вернулася всерйоз і надовго, її
спецслужби до боротьби з під‑
піллям ОУН підійшли більш ретельно. До літа 1945 р. питома вага
осередків націоналістичного підпілля була виявлена, а активісти й
співчуваючі засуджені до різних строків ув’язнення або розстрілу.
Цілком усвідомлюючи небезпеку від діяльності осередків не‑
покори, якими були оунівські ланки, боротьба проти націоналіс‑
тичного руху на території області не припинялася і не збавляла
обертів.
Микола Береславський, член осередку
ОУН с. Осипенко Бердянського
району
82 Там само. — Спр.1172. — Арк. 11, 16.
|