Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації (на прикладі Норильського нікелевого комбінату)
У статті розглядається історія побудови одного з найпотужніших виробничих об’єктів Російської Федерації, простежується роль політичних в’язнів у його побудові і функціонуванні, дається характеристика сучасної діяльності, ставиться питання про компенсацію за використання праці осіб, що були репресова...
Saved in:
| Published in: | Український визвольний рух |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181820 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації (на прикладі Норильського нікелевого комбінату) / Л. Бондарук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 358-372. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181820 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бондарук, Л. 2021-12-01T20:07:46Z 2021-12-01T20:07:46Z 2016 Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації (на прикладі Норильського нікелевого комбінату) / Л. Бондарук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 358-372. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. XXXX-0120 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181820 У статті розглядається історія побудови одного з найпотужніших виробничих об’єктів Російської Федерації, простежується роль політичних в’язнів у його побудові і функціонуванні, дається характеристика сучасної діяльності, ставиться питання про компенсацію за використання праці осіб, що були репресованими радянською тоталітарною системою. The article considers the history of construction of one of the most powerful facilities of the Russian Federation, traces the role of political prisoners in its construction and performance, characterizes its modern operation and puts a question of compensation for the exploitation of the repressed by the Soviet totalitarian system people. uk Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Український визвольний рух Репресії окупаційних режимів Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації (на прикладі Норильського нікелевого комбінату) The Political Prisoners’ Role in the Economic Growth of the Russian Federation (the Norilsk Nickel Facility Case) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації (на прикладі Норильського нікелевого комбінату) |
| spellingShingle |
Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації (на прикладі Норильського нікелевого комбінату) Бондарук, Л. Репресії окупаційних режимів |
| title_short |
Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації (на прикладі Норильського нікелевого комбінату) |
| title_full |
Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації (на прикладі Норильського нікелевого комбінату) |
| title_fullStr |
Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації (на прикладі Норильського нікелевого комбінату) |
| title_full_unstemmed |
Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації (на прикладі Норильського нікелевого комбінату) |
| title_sort |
роль політв’язнів у економічному зростанні російської федерації (на прикладі норильського нікелевого комбінату) |
| author |
Бондарук, Л. |
| author_facet |
Бондарук, Л. |
| topic |
Репресії окупаційних режимів |
| topic_facet |
Репресії окупаційних режимів |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український визвольний рух |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The Political Prisoners’ Role in the Economic Growth of the Russian Federation (the Norilsk Nickel Facility Case) |
| description |
У статті розглядається історія побудови одного з найпотужніших виробничих об’єктів Російської Федерації, простежується роль політичних в’язнів у його побудові і функціонуванні, дається характеристика сучасної діяльності, ставиться питання про компенсацію за використання праці осіб, що були репресованими радянською тоталітарною системою.
The article considers the history of construction of one of the most powerful facilities of the Russian Federation, traces the role of political prisoners in its construction and performance, characterizes its modern operation and puts a question of compensation for the exploitation of the repressed by the Soviet totalitarian system people.
|
| issn |
XXXX-0120 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181820 |
| citation_txt |
Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації (на прикладі Норильського нікелевого комбінату) / Л. Бондарук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 358-372. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bondarukl rolʹpolítvâznívuekonomíčnomuzrostannírosíisʹkoífederacíínaprikladínorilʹsʹkogoníkelevogokombínatu AT bondarukl thepoliticalprisonersroleintheeconomicgrowthoftherussianfederationthenorilsknickelfacilitycase |
| first_indexed |
2025-11-26T08:46:54Z |
| last_indexed |
2025-11-26T08:46:54Z |
| _version_ |
1850616245642067968 |
| fulltext |
358
Леся Бондарук
Кандидатка історичних наук,
співробітниця Українського інституту
національної пам’яті
У статті розглядається історія побудови одного з найпотужніших ви-
робничих об’єктів Російської Федерації, простежується роль політич-
них в’язнів у його побудові і функціонуванні, дається характеристика
сучасної діяльності, ставиться питання про компенсацію за викорис-
тання праці осіб, що були репресованими радянською тоталітарною
системою.
Ключові слова: СРСР, ҐУЛАҐ, політичні в’язні, тоталітарний режим,
репресії, Норильське повстання, компенсації, компанія «Норильський
нікель».
Lesia Bondaruk
The Political Prisoners’ Role in the Economic Growth of the Russian
Federation (the Norilsk Nickel Facility Case)
The article considers the history of construction of one of the most
powerful facilities of the Russian Federation, traces the role of political
prisoners in its construction and performance, characterizes its modern
operation and puts a question of compensation for the exploitation of the
repressed by the Soviet totalitarian system people.
Key words: USSR, GULAG, political prisoners, totalitarian regime,
repressions, Norilsk uprising, compensation, “Norilsk Nickel” Company.
359
№ 21
РОЛЬ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ У ЕКОНОМІЧНОМУ ЗРОСТАННІ
РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
(НА ПРИКЛАДІ НОРИЛЬСКОГО НІКЕЛЕВОГО КОМБІНАТУ)
В умовах державотворення дедалі більшого значення набуває
вивчення тих сторінок її історії, які протягом тривалого часу в
силу ідеологічних міркувань залишалися поза увагою дослідни‑
ків. Йдеться, в першу чергу, про діяльність українського руху
опору в радянських концтаборах у 40-х — першій половині 50-х
рр. ХХ ст. Актуальність вивчення радянської репресивної системи
визначається не лише потребами історичної науки. Для успішно‑
го здійснення в Україні судово-правової реформи слід критично
осмислити і подолати той негативний вплив, який ҐУЛАҐ здійснив
на формування правосвідомості українського суспільства, зокре‑
ма, уявлень про демократичні принципи, права і свободи людини.
Саме ця обставина вимагає глибокого вивчення й аналізу боротьби
українців у ҐУЛАҐу проти тоталітарного режиму. Ця тема також
розкриває одну з важливих складових національно-визвольної бо‑
ротьби проти тоталітарного режиму в СРСР — внесок політичних
в’язнів у економічне зростання Радянського Союзу, а відтак і ни‑
нішньої Російської Федерації, яка вважається його спадкоємицею.
Важливою проблемою є вивчення участі політичних в’язнів
у побудові Норильського комбінату, визначення частки їхнього
внеску у цей промисловий об’єкт для визначення потреби і мож‑
ливості компенсації політичним в’язням колишнього СРСР, спад‑
коємцем якого нині є Російська Федерація. Свого часу Німеччина
відшкодувала збитки за використання праці остарбайтерів, тож це
питання актуальне й у даній проблемі.
Для вивчення окресленої теми статті важливе значення мало
застосування таких методів: порівняльно-історичного (для роз‑
гляду та характеристики діяльності політичних в’язнів у конц‑
таборах), емпіричного аналізу (в процесі накопичення та аналізу
конкретних фактів з різних аспектів історії СРСР та економічної
історії); аналітичного (покладений в основу аналізу конкретних іс‑
торичних подій); систематизації (для логічної побудови викладу та
впорядкування фактичного матеріалу); об’єктивності (для визна‑
чення внеску політичних в’язнів у побудову стратегічно важливих
360
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
економічних та промислових
об’єктів СРСР); статистичного
(для визначення темпів побу‑
дови політичними в’язнями Но‑
рилського комбінату).
Історію побудови Нориль‑
ського нікелевого комбінату,
який був попередником ВАТ
«Гірничо-металургійна компа‑
нія “Норильський нікель”», простежили у статті Л. Бородкин1 і
С. Ертц2. Зокрема, С. Ертц детально вивчав роки становлення Но‑
рильського комбінату з 1935 по 1938 роки. Л. Бородкин дав по‑
глиблений аналіз структури і стимулювання примусової праці в
ҐУЛАҐу на прикладі Норильлагу за період 1930—1950-х років.
Цікавим і ґрунтовним є дослідження використання праці політич‑
них в’язнів на будівництві Норильського комбінату у досліджен‑
ні К. Борисенко3. Авторка охарактеризувала життя і діяльність
ув’язнених норильского концтабору. Кілька статей про історію
Норильського комбінату опублікувала також дослідниця Нориль‑
ського повстання А. Макарова4. Проте у названих дослідженнях
науковці не визначали окремою темою внесок політичних в’язнів у
побудову Норильського комбінату, тим більше не ставили питан‑
ня компенсації за насильну і жорстоку експлуатацію їхньої праці.
А тему компенсації до сучасного промислового гіганта і Росій‑
ської Федерації, як спадкоємиці СРСР, можуть піднімати Укра‑
їна, Литва, Латвія, Естонія, Білорусь, народи Кавказу та інші
держави, представники яких відбували ув’язнення у Норильлагу.
1 Бородкин Л., Эртц С. Структура и стимулирование принудительного тру-
да в ГУЛАГе: Норильлаг, конец 30 х —начало 50 х гг. / Л. Бородкин, С. Эртц //
Экономическая история: Ежегодник. — М., 2004. — С. 177—233.
2 Эртц С. Строительство Норильского комбината с 1935 по 1938 гг.: становление
крупного объекта экономической системы ГУЛАГа / С. Эртц // Экономическая
история: Ежегодник.— М., 2004. — С.140—176.
3 Борисенко Е. Жизнь и деятельность заключённых Норильлага / Е. Борисенко
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.memorial.krsk.ru/
Articles/2011Borisenko.htm
4 Макарова, А. Использование архивов Красноярского края по истории Норильского
комбината [Электронний ресурс]. / А. Б. Макарова — Режим доступу: http://
www.memorial.krsk.ru/Articles/1995Makarova.htm
«Норильськнікель» у червні 2016 р.
361
№ 21Леся Бондарук Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації
Більше того, політв’язні російської національності також мають
право і потребу у виплаті компенсацій за втрачені роки молодості,
здоров’я і життєві перспективи.
Відкрите акціонерне товариство «Гірничо-металургійна компа‑
нія “Норильський нікель”» є спадкоємцем Норильського нікеле‑
вого комбінату, який був побудований у Норильську, як і саме
місто, силами політичних в’язнів ҐУЛАҐу. Проте сьогодні чомусь
намагаються забути історію побудови — у центрі міста в музеї іс‑
торії Норилського промислового регіону про справжніх будівників
промислового гіганта не загадано ні слова5.
ВАТ «Гірничо-металургійна компанія “Норильський нікель”» —
один із найбільших у світі виробників кольорових металів. На його
частку припадає 22 % світового виробництва нікеля, 9 % пла‑
тини, 38 % паладія і 3 % міді. Компанія також виробляє золото,
срібло, іридій, осьмій, селен, рутеній і телур. Виробничі підрозді‑
ли компанії групи ГМК «Норильський нікель» розташовані в Росії
у Норильськом промисловому районі і на Кольському півострові, а
також у Фінляндії, Австралії, Ботсвані та ЮАР. Власна глобальна
мережа представництв та офісів збуту «Норильського нікеля» діє в
Росії, Великобританії, Китаї, США і Швейцарії6.
Заполярний філіал ВАТ «Гірничо-металургійна компанія “Но‑
рильський нікель”» є містоутворюючим підприємством. На його ви‑
робництві сьогодні зайнято понад 50 % населення Норильська7.
За перше півріччя 2016 р. чистий прибуток компанії «Норнікель»
становить 1304 млн дол. США (33,9 %), а всього за цей рік виручка
3843 млн дол. США8. Стратегія її розвитку до 2025 р. передбачає
агресивний технологічний розвиток, у який заплановано інвесту‑
вати 34 млрд дол.9 Чистий прибуток ГМК «Норильський нікель» —
5 Бунимович Е. В крайних обстоятельствах / Е. Бунимович // Новая газета. —
2006. — № 88. — 20 ноября.
6 «Норнильский никель» заработал 23 млрд. руб в начале 2012 г. [Електронний ре-
сурс]. — Режим доступу: http://top.rbc.ru/economics/02/05/2012/649035.shtml
7 Економика. Официальный сайт города Норильск. [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://www.norilsk-city.ru/about/economics/index.shtml
8 Ключевые финансовые показатели — [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.nornik.ru/investoram/osnovnyie-pokazateli1/interaktivnaya-baza-dannyh
9 «Норнильский никель» заработал 23 млрд. руб в начале 2012 г.[Електронний ре-
сурс]. — Режим доступу: http://top.rbc.ru/economics/02/05/2012/649035.shtml
362
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
за МСБО у 2011 р. становить
3 млрд 626 млн дол., що на 17 %
перевищує показник 2010 р.
компанії по МСБО у 2011 р. до‑
сягли 14 млрд 122 млн. дол. Чис‑
тий прибуток ГМК «Нориль‑
ський нікель» за РСБУ у 2011 р.
був зафіксований на рівні
112 млрд 186 млн. 564 тис. руб.,
надходження за РСБУ склада‑
ють 308 млрд 792 млн 625 руб.
Акції «Норнікеля» торгують‑
ся на Московській біржі, ADR
«Норнікеля» (на одну акцію при‑
падає 10 ADR) торгуються на
позабіржовому ринку США, в
системі електронних торгів по‑
забіржових секцій Лондонської і Берлінської фондових бірж10.
Про умови життя і праці під час побудови Норильського ні‑
келевого комбінату збереглося чимало свідчень українських по‑
літичних в’язнів. За свідченням політв’язня І. Кривуцького, у
Норильську було шість зон із політв’язнями, де українці перева‑
жали — від 60 до 80 %. Зона № 1 — рудник «Медвежка»; № 2 —
Каєркан, вугільні шахти; № 3 — каторжанська зона, ув’язнені
якої працювали на хлорно-кобальтовому заводі № 25; № 4 —
спецрежимна зона, створена 1948 р., в’язні якої працювали на бу‑
дові міста («Горстрой») і мідного заводу; № 5 — в’язні працювали
на деревообробному комбінаті (ДОК), цегельному заводі, пізніше
на «Горстрої»; № 6 — жіноча зона, складалася із близько 500 ка‑
торжанок і біля 4000 жінок, засуджених за побутові злочини11.
Будівництво нікелевого комбінату було започатковано у
1935 р. рішенням засідання Політбюро. Ідея створення була запро‑
понована Й. Сталіним і втілена і постанові СНК СРСР і ЦК ВКП(б)
від 20 березня і постанові СНК СРСР від 23 червня 1935 р. «Про
10 ГМК «Норильский никель» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.
rbc.ru/companies/nornickel.shtml
11 Кривуцький Іван. Спогади, 18 жовтня 2002 р. Оригінал, автограф (з приватного
архіву Л. Бондарук).
Документ про заснування
комбінату в Норильську, 1935 р.
363
№ 21Леся Бондарук Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації
будівництво нікелевого комбінату»12. Для виконання народний ко‑
місар внутрішніх справ М. Ягода організував виправно-трудовий
концтабір, поклавши на нього мету побудови комбінату й освоєння
району розташування комбінату і його підприємств.
Історія норильських концтаборів нерозривно пов’язана з істо‑
рією комбінату і розвитком всього Норильського району. Умов‑
но її можна поділити на три основні періоди: 1) 1935—1938 рр.;
2) 1939—1941 рр.; 3) 1942—1956 рр. Головне управління табірної
групи числилося у ҐУЛАҐу під № 384 і було в Норильську. Но‑
рильському управлінню таборів підпорядкувалися всі промислові
підприємства Таймирського округу. Всього в районі Норильська
було близько 35—40 таборів. Загальна кількість ув’язнених лише
в районі міста Норильськ складала не менше 50 тис. осіб13.
Уже в перші роки будівництва через важкі умови праці у
надзвичайно несприятливому північному кліматі почала зроста‑
ти смертність політв’язнів, залучених на будівництво нікелевого
комбінату. У 1939 р. зафіксовано 402 смерті в’язнів. Саме цього
року було введено постанову ЦК ВКП (б) і СНК СРСР від 7 квітня
1939 р. «Про форсування будівництва Норильського комбінату»,
тож проектна потужність була збільшена в чотири рази. В екс‑
плуатацію було введено крупні вугільні шахти й рудники, малий
коксовий завод, розпочато будівництво збагачувальної фабрики.
У роки війни ситуація з будівництвом комбінату перебувала на
рівні катастрофи: різко скорочувалися норми харчування й забез‑
печення одягом, в’язні вмирали з голоду, втікали, хворіли, проте
тоталітарна система нарощувала обсяги табірного виробництва —
кількість ув’язнених збільшувалася й будівництво не припинялося.
Кількість в’язнів і каторжників у 1946 р. порівняно з 1945 р. зросла
на 6139 осіб14.
12 Приказ НКВД № 00239 «Об организации строительства Норильского никелевого
комбината» 25 июня 1935 г. // История сталинского ГУЛАГа. Конец 1920 х—пер-
вая половина 1950 х годов: Собрание документов. В 7 т. — Т. 2. Карательная сис-
тема: структура и кадры. — М., 2004. — С. 119.
13 Яковлев Б. Концентрационные лагеря СССР / Ин-т по изучению истории и
культуры СССР (Мюнхен) / Б. А. Яковлев. — Мюнхен, 1955. — С. 152—153.
14 Докладная записка о состоянии Норильского Исправительно-Трудового лагеря
МВД СССР за 1946 год [Электронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.
memorial.krsk.ru/LAGER/Norillag/470101.htm
364
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
У серпні 1948 р. з каторж‑
ного табору в Норильську був
створений табір особливого ре‑
жиму — Горлаг. Засуджували
на каторжні роботи терміном від
10 до 20 р. За найменшу про‑
вину каторжан кидали в карцер.
Робочий день тривав 10 год., але
через затримки у дорозі часто
затягувався до 12—14 год. Їхня
праця до 1947 р. не оплачувала‑
ся, а в інших таборах, зокрема
в Караганді, робота політв’язнів не оплачувалася до 1952 р. Заліків
робочих днів не було, заборонялося отримання посилок, листів,
грошових переказів від рідних. У 1953 р. в Норильську каторжною
була лише зона № 315.
Із серпня 1948 р. в норильські концтабори переводили засудже‑
них за статтями 58—1а, 58—16, 58—10, 58—11 та іншими пунктам
статті 58, частіше за все учасників національно-визвольних рухів
із України, Білорусі, республік Балтії, а також і зарубіжних гро‑
мадян — із Франції, Чехословаччини, Польщі, Югославії, часто
німецьких остарбайтерів, що втекли із нацистських концтаборів
і потрапили до радянських партизанів, емігрантів із радянської
Росії у післяреволюційний період, підданих інших держав. Бага‑
то було засуджених із депортованих народів — чеченців, греків,
кримських татар, німців Поволжя та інших16.
Тривалість робочого дня політичних в’язнів складала 10—12 го‑
дин, а кількість робочих днів на рік, перевищувала 300 (у воєнний
час 350). До 1949 р. половина ув’язнених працювали на капітально‑
му будівництві комбінату. Серед в’язнів активно використовували
також працю жінок і неповнолітніх дітей. Жінки працювали на бу‑
дівництві міста, виробництві цегли, добуванні глини, копали кот‑
ловани, колектори, розвантажували вагони. Застосування праці
15 ГУЛАГ: Главное управление лагерей, 1917—1960. / Под ред. Акад. А. Н. Яковлева;
сост. А. И Кокурин, Н. В. Петров. — М. : МФД, 2000. — С. 674.
16 Макарова А. Б. Норильское восстание / А. Б. Макарова // Воля. — 1993. — № 1. —
С. 70—71.
Будівництво Нікелевого комбінату
в'язнями. На задньому плані видно
бараки.
365
№ 21Леся Бондарук Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації
дітей було відоме на будівництві комбінату ще в 1936 р. Тоді було
вирішено використовувати працю неповнолітніх віком з 14 до
16 років 4 години на добу з 50 % нормуванням, молоді віком від
16 до 17 років встановлювали 6-годинний робочий день із засто‑
суванням 80 % від норми повноцінного робітника. Решту часу не‑
повнолітні мали використовувати для занять і культурно-виховної
роботи. Лише у 1954 р. як один із наслідків повстання політв’язнів
Норильська улітку 1953 р. вийшов указ про амністію тих, хто був
заарештований неповнолітнім17.
Ситуація в житті політичних в’язнів Норильська кардинально
змінилася після повстання, яке відбулося 25 травня — 4 серпня
1953 р. Нова політична ситуація в СРСР, що склалася після смер‑
ті Й. Сталіна й Л. Берії, посилила нестабільність у радянських
концтаборах. Засуджені за політичними мотивами чекали на по‑
легшення режиму та перегляд їхніх справ, сподіваючись на звіль‑
нення. Амністія 1953 р. торкнулася переважно засуджених за кри‑
мінальні або побутові злочини. Масове невдоволення політв’язнів
активізувало їхню підпільну діяльність. Особливістю цих повстань
було те, що вперше за історію ҐУЛАҐу в’язні вимагали не лише
поліпшення умов утримання, а й свободу.
Відомий грузинський письменник Чабуа Аміреджібі, колиш‑
ній політв’язень і учасник повстання в Норильську, вважає, що
«Норильське повстання було повстанням українців, литовців та
кавказців проти російських імперіалістів». У травні 1953 р. в Но‑
рильськ привезли етап політичних в’язнів із Караганди (Казах‑
стан), це був так званий карагандинський етап. Табірна влада ви‑
везла бунтарів, що сіяли дух непокори, але саме таким чином
і поширила повстанський дух у норильські табори. Ч. Аміреджібі
згадує, що цей етап був добре організованою силою, надійно за‑
конспірованою і сповненою бійцівського духу18.
Особливістю Норильського повстання 1953 р. стало те, що
у кожній із п’яти повсталих зон був свій, відмінний від інших,
характер протесту, свій керівник і представницький комітет
17 Борисенко Е. . Жизнь и деятельность заключённых Норильлага...
18 Амирэджиби Ч. Первый этап нашей борьбы предполагал достижение «свободы в
заключении» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.memorial.krsk.
ru/memuar/Kasabova/07/Amirj.htm.
366
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
політв’язнів для переговорів
із владою. Але у комплексі всі
вони творили одне велике по‑
встання, кероване українця‑
ми. Комітетам в’язнів під час
повстання вдавалося не лише
взяти під контроль зони, але
й встановити максимально де‑
мократичне правління, апелю‑
ючи до Москви та приверта‑
ючи увагу вищого керівництва
КПРС до свого важкого стано‑
вища. Близько 17 тис. в’язнів
1-ї, 3-ї, 4-ї, 5-ї, 6-ї зон відмовилися працювати й вимагали при‑
їзду комісії із Москви.19
Усі члени комітетів повсталих зон розподілили між собою
обов’язки: були відповідальні за інформацію, агітацію й пропа‑
ганду, роботу на кухні, бані, пральні, господарські справи, мед‑
частини, культурно-виховну роботу. Під час повстання в табірних
клубах проходили репетиції гуртків, хорів, працювали бібліоте‑
ки, відбувалися концерти, організовувалися спортивні змагання.
Відомо, що в 4-й зоні шість разів із успіхом пройшла вистава
«Назар Стодоля» Т. Шевченка, яку в’язні готували ще до почат‑
ку повстання20. Комітети повсталих табірних відділень Норильська
стали водночас законодавчими й виконавчими, охоронними й ка‑
ральними органами. Особливо чітко була поставлена в таборах під
час повстання охорона порядку, особливо у 1-му і 3-му табірних
відділеннях, зокрема, 3-й табір був поділений на чотири дільни‑
ці, призначено понад 80 осіб старших секцій, бараків, ділянок,
вказані місця цілодобових постів і патрулювань. Такій дисципліні
дивувалася навіть адміністрація21.
19 Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ) — Ф. 9413 (Тюремный
отдел Министерства внутренних дел СССР. 1938—1959). — Оп. 1. — Д. 159
(Материалы о ликвидации массового неповиновения в Горном лагере МВД, 28 мая
1953 г. — 20 января 1954 г.). — Л. 163—164.
20 Грицяк Євген. Спогади. 20 січня 2004 р. Оригінал, автограф (з приватного архіву
Л. Бондарук).
21 Грицяк Є. Із-за ґрат // Літопис Голготи України. — Т. 1. — Львів, 1993. — С. 209.
Ескіз бараків норильських таборів
1938—1940 рр., Київ, жовтень
1988 р. Автор — В. Бабичев
367
№ 21Леся Бондарук Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації
У підвалі бараку № 2 на зоні № 3 А. Ігнатьєв за вказівкою
І. Воробйова організував кузню, де в’язні виготовляли холодну
зброю. Колишній член УПА, засуджений у 1950 р., П. Мико‑
лайчук обладнав типографію, де виготовляв листівки, які в’язні
повітряними зміями розкидали над Норильськом. У документах
збереглися основні тексти листівок: «Нас розстрілюють і морять
голодом! Ми добиваємося виклику Урядової комісії. Ми просимо
радянських громадян допомогти нам — повідомити Уряд СРСР
про сваволю над в’язнями в Норильську. Каторжани 3 табірно‑
го відділення»; «Солдати військ МВД! Не допускайте пролиття
братської крові! Хай буде мир, демократія і дружба народів! Ка‑
торжани Горлага» та інші. Листівки інформували населення і про
переговори з комісією, часто в’язні свої послання у них викла‑
дали віршами22.
До приїзду комісії з Москви комітети в’язнів кожного повста‑
лого табірного відділення Норильська приготували ряд вимог. Іс‑
торик А. Макарова зауважила, що виховані системою багаторічно‑
го терору, звиклі до повного безправ’я, старі табірники обережно
радили просити. Але з перших днів страйку перемагав настрій-
запал «західників» — мешканців балтійських республік, західних
областей України й Білорусі, які несли в собі почуття людської
гідності, християнську віру й демократичну переконаність: ви‑
магати має право кожна людина23 . «Ми успішно скористалися з
нагоди. Вперше перед московською комісією поставили ряд ульти‑
мативних вимог. Ми не просили Москву змилуватися над нами, не
благали, а вимагали і не тільки стосовно себе. Ми вимагали заміни
усієї нелюдської системи гноблення і застерігали, що продовжен‑
ня політики терору неможливе, що ми будемо боротися проти цієї
системи усіма доступними методами. І це наше застереження не
залишилося порожнім звуком. Усі учасники повстання були готові
до здійснення тактики непокори», — згадує Є. Грицяк24.
22 ГАРФ. — Ф. 8131 (Прокуратура СССР. 1924—1991). — Оп. 32. — Д. 3025.
(Представления и письма в МВД и МГБ СССР, ГУЛАГ и Тюремное управление
МВД СССР по вопросу нарушения законности режима и условий содержания
заключенных в местах заключения, 27.03.1953 г.—5.02.1954 г.). — Л. 86.
23 Макарова А. Норильское восстание... — С. 81.
24 Грицяк Є. Не просити, а вимагати / Євген Грицяк // Українці в Архіпелазі
ГУЛАГ. — Чернівці, 1999. — С. 39.
368
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
Однакових вимог у всіх по‑
всталих не було, але вони схо‑
жі, що пояснюється важкими
умовами існування в’язнів у
концтаборах і бажанням зміни‑
ти політику репресій у СРСР.
Ув’язнені вимагали для себе не
просто елементарних людських
прав, а повної зміни жорстокої
табірної системи пригноблення
особистості й волі. «Геть катор‑
гу! Геть концтабори, культурно
названі Горлагом!» — так завер‑
шувався текст вимог у 1-й зоні25. Загальними для всіх були вимоги:
переглянути справи політв’язнів щодо законності звинувачень і
винесених вироків; звільнити засуджених малолітніми; дозволи‑
ти побачення з рідними; писати листи щомісяця, а не два лис‑
ти на рік; скоротити робочий день; зняти номерні знаки з одягу
політв’язнів; поліпшити харчування й умови праці; притягнути
до кримінальної відповідальності конвоїрів, які розстрілювали
політв’язнів; не закривати на ніч бараків у табірній зоні; скасува‑
ти покарання, вивезти на батьківщину іноземців, не притягати до
відповідальності страйкарів26.
Влада пішла на переговори з повстанцями, але виконала лише
невелику, найлегшу для себе частину їхніх вимог, щоб показати
прагнення піти назустріч, а коли бунтарі заспокояться — зла‑
мати опір27. Для придушення Норильського повстання було зо‑
середжено великі сили й засоби: об’єднали свої зусилля «черво‑
нопогонники» і «синьопогонники» — охорона виправно-трудового
табору й Горного табору, яких спеціально для цієї акції привезли
в Норильськ. Повстання було придушене в кожній зоні окремо
за конкретним сценарієм. Найдовше протрималася 3-тя каторжан‑
ська зона, куди ввели сім автомашин із озброєними солдатами. За
офіційними даними, загальна кількість загиблих при придушенні
25 ГАРФ. — Ф.9413. — Оп.1. — Д. 159. — Л. 165.
26 Там само.
27 ГАРФ — Ф. 8131 — Оп. 32 — Д. 3025. — Л. 125.
Панорама Норильска на початку
1940-х рр.
369
№ 21Леся Бондарук Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації
Норильського повстання склала приблизно 100—150 осіб28. Решту
повстанців розсіяли по різних тюрмах та концтаборах, що при‑
вело до поширення у них руху опору, лідерами якого також були
українці29.
Повстання політичних в’язнів у Норильську поєднало різні
форми протесту — голодування, відмова від роботи, бунт, озброєне
повстання. Через велику кількість учасників повстання, складний
характер подій, а також широкий розголос Норильське постання
стало відоме, а отже й популярне серед в’язнів інших таборів. По‑
літичні вимоги ув’язнених згодом таки були частково виконані:
через півроку ліквідували Особливу Нараду, розпочався перегляд
справ політв’язнів, зібрані для відправлення за кордон іноземці,
вивезені інваліди та інші. Норильське повстання довело, що навіть
у найважчих умовах пригноблення можна боротися з тоталітар‑
ним режимом. «Нікого не можна було вгамувати, в’язні почали
вимагати полегшень — і влада вимушена була хоч частково, але
виконати те, що люди гадали. І для мене це в якійсь мірі — еталон
вільної людини, людини, що відірвалася від каторги й побачила,
що з цією владою можна воювати», — зазначає у спогадах один із
керівників Норильського повстання Степан Семенюк30.
Норильське повстання довело, що навіть у найважчих умо‑
вах пригноблення можна боротися з тоталітарним режимом не
методами терору, а легальними методами колективного протес‑
ту. Свідченням цього стало те, що ідеї повстання отримали під‑
тримку серед великої кількості ув’язнених, які відкинули бага‑
торічний страх перед каральною системою. Унаслідок повстання
було пом’якшено режим утримання політичних в’язнів, зменши‑
лася кількість робочих годин. Під час ліквідації Горлагу в 1954 р.
в Норильськ приїхала комісія для перегляду справ політв’язнів.
У 1955—1956 рр. звільнення прийшло до абсолютної більшості ко‑
лишніх в’язнів Горлагу, а після ХХ з’їзду КПСС цей процес було
завершено. У 1956 р. Норильлаг як концтабір був ліквідований, а
нікелевий комбінат перейшов на вільнонайману робочу силу.
28 Макарова А. Норильское восстание...— С. 101—102.
29 Там само. — С. 96.
30 Семенюк С. Спогади. Червень 1998 р., травень 2001 р., лютий 2008 р. Оригінал,
автограф (з приватного архіву Л. Бондарук).
370
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
За період існування конц‑
табору з 1935 по 1956 рр. через
нього пройшло 274100 засудже‑
них, збереглися справи на 15806
осіб, померлих в ув’язненні31. Ці
цифри історики вважають міні‑
мальними, справжня кількість
загиблих досі невідома.
Норильський виправно-тру‑
довий табір був найбільшим
із розташованих на території
Красноярського краю протягом
1930—1950-х років. Виробни‑
цтво Норильського комбінату
мало стратегічно важливе зна‑
чення для СРСР, тому керівни‑
цтво використовувало на ньому
примусову працю ув’язнених у
жорстоких трудових і кліматич‑
них умовах. Людей експлуатува‑
ли як безкоштовну, а потім де‑
шеву робочу силу, без належної
турботи про них. Норильський нікелевий комбінат був найбільшим
постачальником ресурсів, необхідних для оборонної промисловості.
Важливо зазначити, що на будівництві Норильського комбі‑
нату використовувалася праця в основному політичних в’язнів,
тобто засуджених за політичними мотивами. Серед них було
близько 60 % українців, багатьох з яких було ув’язнено за при‑
четність до національно-визвольної боротьби ОУН і УПА. Саме
вони у 1953 р. стали організаторами і учасниками Норильського
повстання. Норильське повстання стало приводом до руху опору
політичних в’язнів в інших таборах ҐУЛАҐу. Найбільшими з них
стали повстання у Воркуті в 1953 р. і Кенгірі (Казахстан) у 1954 р.
Силами в’язнів ҐУЛАҐу в період з 1930—1950-х рр. радянська
тоталітарна система вирішувала чимало економічних питань. Зокре‑
Схема Горлагу в 1953 р., складена
Євгеном Грицяком
31 Зберовский, В. Люди Норильлага [Электронний ресурс]. / В. К. Зберовский —
Режим доступу: http://www.memorial.krsk.ru/Articles/Golgofa/12.htm
371
№ 21Леся Бондарук Роль політв’язнів у економічному зростанні Російської Федерації
ма, було побудовано великі про‑
мислові й транспортні об’єкти:
Біломорсько-Балтійський ка‑
нал імені Сталіна, канал іме‑
ні Москви, Волго-Донський
канал імені Леніна. Перелік
найбільших об’єктів чималий:
ГЕС — Волзька, Жигулівська,
Угличівська, Рибінська, Куй‑
бишівська, Нижньотуломська,
Усть-Каменогорська, Цимлян‑
ська тощо, Норильський і Ниж‑
ньотагільський металургійні
комбінати, залізні дороги Тран‑
сполярної магістралі, Кольської
залізної дороги, тунелі на Саха‑
лін, Караганда—Моінти—Бал‑
хаш, Печорська магістраль,
шляхи Сибірської магістралі,
Тайшет—Лєна та інші. Бага‑
то радянських міст було спо‑
руджено руками політичних в’язнів, серед них — Норильськ,
Комсомольськ-на-Амурі, Магадан, Дудінка, Воркута, Жезказган,
Ухта, Інта, Печора, Молотовськ, Дубна, Находка. В’язні ҐУЛАҐу
трудилися також на сількогосподарських роботах, у добувних га‑
лузях і на лісозаготівлях. На ҐУЛАҐ у середньому приходилося
3 % валового національного продукту32.
У березні 2013 р. засновник російської політичної партії «Ябло‑
ко» Григорій Явлінський заявив: «“Норильський нікель” — це під‑
приємство, яке у 1935—1956 роках будували біля мільйона в’язнів
Норлагу. Під час приватизації 1994—1995 років Норнікель був пе‑
реданий у приватну власність декільком молодим людям. Сьогодні
чистий прибуток цього підприємства складає 3,6 млрд доларів на
рік. Було б корисно ухвалити закон, щоб усі, хто лишилися жи‑
вими, в’язні Норлагу та їхні родичі, отримали акції з обов’язковою
Сучасний пам’ятник жертвам
Норильська
32 Економическая роль ГУЛАГа. [Электронний ресурс]. — Режим доступу: http://
bibliotekar.ru/gulag/54.htm
372
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
виплатою дивідендів»33. У 2016 р. компанія Норнікель закрила ді‑
яльність Нікелевого заводу у Норильську, побудованого в 1942 р.,
через застаріле технічне оснащення та екологічні проблеми. Але це
не знизило її прибутковий стан і позитивний вплив на російську
економіку34.
За всіма сучасними досягненнями ВАТ «Гірничо-металургій‑
на компанія “Норильський нікель”» стоять невиконані обов’язки
перед тими, хто у минулому його будував. Серед них понад по‑
ловина були українцями. Це були люди, яким радянська тоталі‑
тарна система зламала долі, багатьом підірвала здоров’я, чимало
політв’язнів загинули на будівництві. Політичні в’язні ҐУЛАҐу досі
забуті й належно не вшановані, а багато з них навіть не реабілі‑
товані ні владою Російської Федерації, ні владою України. Від‑
новлення історичної справедливості потребує піднімати на між‑
народному рівні питання моральної та матеріальної компенсації
політичним в’язням ҐУЛАҐу, які ціною власного життя й здоров’я
будували важливі економічні об’єкти, що зараз є важливою скла‑
довою економічного зростання Російської Федерації.
33 Явлинский: строившие «Норильский никель» политзаключенные имеют право на
акции предприятия: пресс-релиз [Электронний ресурс]. — Режим доступу: http://
www.yabloko.ru/regnews/Moscow/2013/03/05_1
34 Эксперты высоко оценили проект по закрытию Никелевого завода в Норильське.
[Электронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nornik.ru/press-czentr/
novosti-i-press-relizyi/novosti/ekspertyi-vyisoko-oczenili-proekt-po-zakryitiyu-
nikelevogo-zavoda-v-norilske
|