Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах України
На даний час особливої актуальності набувають проблеми вдосконалення управління розвитком кластерних структур у східних регіонах України з урахуванням європейського досвіду відповідно до сучасних викликів, пов’язаних із смарт-спеціалізацією, модернізацією виробництва та цифровізацією організаційних...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181843 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах України / О.І. Амоша, Н.В. Трушкіна, В.А. Шипоша // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 3 (65). — С. 4-23. — Бібліогр.: 90 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181843 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Амоша, О.І. Трушкіна, Н.В. Шипоша, В.А. 2021-12-03T17:06:09Z 2021-12-03T17:06:09Z 2021 Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах України / О.І. Амоша, Н.В. Трушкіна, В.А. Шипоша // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 3 (65). — С. 4-23. — Бібліогр.: 90 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2021-3(65)-4-23 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181843 338.24:334:332.14(477.6) На даний час особливої актуальності набувають проблеми вдосконалення управління розвитком кластерних структур у східних регіонах України з урахуванням європейського досвіду відповідно до сучасних викликів, пов’язаних із смарт-спеціалізацією, модернізацією виробництва та цифровізацією організаційних й управлінських процесів. У зв’язку з цим метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень, науково-методичних підходів і розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур східних регіонів України. Уточнено суть і зміст термінів «бізнес-інтегрована структура», «розвиток бізнес-інтегрованої структури», «механізм управління розвитком бізнес-інтегрованої структури». Проаналізовано й узагальнено міжнародний досвід розвитку кластерних структур і надано пропозиції щодо його можливого застосування у промислових регіонах України. На підставі узагальнення здійснених досліджень, аналітичних матеріалів дослідницьких і консалтингових компаній, агентств регіонального розвитку, аналізу статистичних даних виявлено основні перешкоди, які стримують ефективний економічний розвиток східних регіонів України. Проаналізовано стратегічні документи щодо соціально-економічного розвитку Донецької та Луганської областей у частині створення кластерних об’єднань. Визначено методичні засади логістичного забезпечення управління розвитком бізнес-інтегрованих структур. Запропоновано та апробовано комплексний підхід до оцінювання ефективності кластерних утворень. Надано пропозиції щодо нормативно-правового регулювання розвитку кластерних структур в економіці України. Обґрунтовано концептуальний підхід до формування кластера як елемента інноваційної інфраструктури промислових регіонів на засадах смарт-спеціалізації. Удосконалено організаційно-економічний механізм функціонування бізнес-інтегрованих структур і запропоновано алгоритм його реалізації на прикладі східних регіонів України. В настоящее время особую актуальность приобретают проблемы совершенствования управления развитием кластерных структур в восточных регионах Украины с учётом европейского опыта в соответствии с современными вызовами, связанными со смарт-специализацией, модернизацией производства и цифровизацией организационных и управленческих процессов. В этой связи целью данного исследования является обоснование теоретических положений, научно-методических подходов и разработка практических рекомендаций по совершенствованию механизма формирования и управления развитием бизнес-интегрированных структур восточных регионов Украины. Уточнены сущность и содержание терминов «бизнес-интегрированная структура», «развитие бизнес-интегрированной структуры», «механизм управления развитием бизнес-интегрированной структуры». Проанализирован и обобщён международный опыт развития кластерных структур и представлены предложения по его возможному применению в промышленных регионах Украины. На основании обобщения проведённых исследований, аналитических материалов исследовательских и консалтинговых компаний, агентств регионального развития, анализа статистических данных выявлены основные барьеры, сдерживающие эффективное экономическое развитие восточных регионов Украины. Проанализированы стратегические документы социально-экономического развития Донецкой и Луганской областей в части создания кластерных объединений. Определены методические основы логистического обеспечения управления развитием бизнес-интегрированных структур. Предложен и апробирован комплексный подход к оценке эффективности кластерных образований. Представлены предложения по нормативно-правовому регулированию развития кластерных структур в экономике Украины. Обоснован концептуальный подход к формированию кластера как элемента инновационной инфраструктуры промышленных регионов на основе смарт-специализации. Усовершенствован организационно-экономический механизм функционирования бизнес-интегрированных структур и предложен алгоритм его реализации на примере восточных регионов Украины. At present, the problems of improving the management of cluster structures in the eastern regions of Ukraine, taking into account the European experience in accordance with modern challenges related to smart specialization, modernization of production and digitalization of organizational and managerial processes, are becoming especially relevant. In this regard, the purpose of the study is to substantiate the theoretical provisions, scientific and methodological approaches and develop practical recommendations for improving the mechanism of formation and management of business integrated structures of the eastern regions of Ukraine. The essence and content of the terms "business integrated structure", "development of business integrated structure", "mechanism for managing the development of business integrated structure" are specified. The international experience of development of cluster structures is analysed and generalized and offers concerning its possible application in industrial regions of Ukraine are given. Based on the generalization of research, analytical materials of research and consulting companies, regional development agencies, statistical analysis, the main barriers that hinder the effective economic development of the eastern regions of Ukraine. Strategic documents concerning the socio-economic development of Donetsk and Luhansk oblasts in terms of creating cluster associations were analysed. Methodical bases of logistical support of management of development of business integrated structures are defined. A comprehensive approach to evaluating the effectiveness of cluster formations is proposed and tested. Proposals on normative-legal regulation of cluster structures development in the national economy of Ukraine are given. The conceptual approach to the formation of the cluster as an element of the innovation infrastructure of industrial regions on the basis of smart specialization is substantiated. The organizational and economic mechanism of functioning of business integrated structures is improved and the algorithm of its realization on the example of the eastern regions of Ukraine is offered. It is proved that the development and implementation of the proposed algorithm for implementing the organizational and economic mechanism of business integrated structures (clusters) will create appropriate conditions for increasing the volume and quality of transport services, intensifying innovative development, as well as implementing a qualitatively new regional model of sustainable development that will meet modern management requirements. Implementation of the developed recommendations for improving the mechanism of formation and management of the development of business integrated structures in Donetsk and Luhansk regions will help to obtain a synergistic effect, the components of which are: economic effect ‒ increasing the level of investment attractiveness of territories; increase of receipts to budgets (regional, local) due to formation of qualitatively new model of regional economy, strengthening of competitive advantages of area and increase of economic capacity of territorial communities in the conditions of decentralization; increase in the volume of cargo transportation and cargo turnover of different types of transport; reduction of costs for the organization of logistics activities by reducing the transport component in the cost of services, reducing the time to perform customs procedures for clearance of goods; ensuring favorable institutional conditions for the functioning of the transport services market; social ‒ job creation and employment growth; ecological ‒ reduction of greenhouse gas emissions from transport due to optimization of transport flows; increasing the level of environmental safety. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах України Механизм формирования и управления развитием бизнес-интегрированных структур в восточных регионах Украины Mechanism of Formation and Management for Development of Business Integrated Structures in the Eastern Regions of Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах України |
| spellingShingle |
Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах України Амоша, О.І. Трушкіна, Н.В. Шипоша, В.А. Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| title_short |
Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах України |
| title_full |
Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах України |
| title_fullStr |
Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах України |
| title_full_unstemmed |
Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах України |
| title_sort |
механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах україни |
| author |
Амоша, О.І. Трушкіна, Н.В. Шипоша, В.А. |
| author_facet |
Амоша, О.І. Трушкіна, Н.В. Шипоша, В.А. |
| topic |
Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| topic_facet |
Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Механизм формирования и управления развитием бизнес-интегрированных структур в восточных регионах Украины Mechanism of Formation and Management for Development of Business Integrated Structures in the Eastern Regions of Ukraine |
| description |
На даний час особливої актуальності набувають проблеми вдосконалення управління розвитком кластерних структур у східних регіонах України з урахуванням європейського досвіду відповідно до сучасних викликів, пов’язаних із смарт-спеціалізацією, модернізацією виробництва та цифровізацією організаційних й управлінських процесів. У зв’язку з цим метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень, науково-методичних підходів і розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур східних регіонів України.
Уточнено суть і зміст термінів «бізнес-інтегрована структура», «розвиток бізнес-інтегрованої структури», «механізм управління розвитком бізнес-інтегрованої структури». Проаналізовано й узагальнено міжнародний досвід розвитку кластерних структур і надано пропозиції щодо його можливого застосування у промислових регіонах України.
На підставі узагальнення здійснених досліджень, аналітичних матеріалів дослідницьких і консалтингових компаній, агентств регіонального розвитку, аналізу статистичних даних виявлено основні перешкоди, які стримують ефективний економічний розвиток східних регіонів України.
Проаналізовано стратегічні документи щодо соціально-економічного розвитку Донецької та Луганської областей у частині створення кластерних об’єднань. Визначено методичні засади логістичного забезпечення управління розвитком бізнес-інтегрованих структур. Запропоновано та апробовано комплексний підхід до оцінювання ефективності кластерних утворень.
Надано пропозиції щодо нормативно-правового регулювання розвитку кластерних структур в економіці України. Обґрунтовано концептуальний підхід до формування кластера як елемента інноваційної інфраструктури промислових регіонів на засадах смарт-спеціалізації. Удосконалено організаційно-економічний механізм функціонування бізнес-інтегрованих структур і запропоновано алгоритм його реалізації на прикладі східних регіонів України.
В настоящее время особую актуальность приобретают проблемы совершенствования управления развитием кластерных структур в восточных регионах Украины с учётом европейского опыта в соответствии с современными вызовами, связанными со смарт-специализацией, модернизацией производства и цифровизацией организационных и управленческих процессов. В этой связи целью данного исследования является обоснование теоретических положений, научно-методических подходов и разработка практических рекомендаций по совершенствованию механизма формирования и управления развитием бизнес-интегрированных структур восточных регионов Украины.
Уточнены сущность и содержание терминов «бизнес-интегрированная структура», «развитие бизнес-интегрированной структуры», «механизм управления развитием бизнес-интегрированной структуры». Проанализирован и обобщён международный опыт развития кластерных структур и представлены предложения по его возможному применению в промышленных регионах Украины.
На основании обобщения проведённых исследований, аналитических материалов исследовательских и консалтинговых компаний, агентств регионального развития, анализа статистических данных выявлены основные барьеры, сдерживающие эффективное экономическое развитие восточных регионов Украины.
Проанализированы стратегические документы социально-экономического развития Донецкой и Луганской областей в части создания кластерных объединений. Определены методические основы логистического обеспечения управления развитием бизнес-интегрированных структур. Предложен и апробирован комплексный подход к оценке эффективности кластерных образований.
Представлены предложения по нормативно-правовому регулированию развития кластерных структур в экономике Украины. Обоснован концептуальный подход к формированию кластера как элемента инновационной инфраструктуры промышленных регионов на основе смарт-специализации. Усовершенствован организационно-экономический механизм функционирования бизнес-интегрированных структур и предложен алгоритм его реализации на примере восточных регионов Украины.
At present, the problems of improving the management of cluster structures in the eastern regions of Ukraine, taking into account the European experience in accordance with modern challenges related to smart specialization, modernization of production and digitalization of organizational and managerial processes, are becoming especially relevant. In this regard, the purpose of the study is to substantiate the theoretical provisions, scientific and methodological approaches and develop practical recommendations for improving the mechanism of formation and management of business integrated structures of the eastern regions of Ukraine.
The essence and content of the terms "business integrated structure", "development of business integrated structure", "mechanism for managing the development of business integrated structure" are specified. The international experience of development of cluster structures is analysed and generalized and offers concerning its possible application in industrial regions of Ukraine are given.
Based on the generalization of research, analytical materials of research and consulting companies, regional development agencies, statistical analysis, the main barriers that hinder the effective economic development of the eastern regions of Ukraine.
Strategic documents concerning the socio-economic development of Donetsk and Luhansk oblasts in terms of creating cluster associations were analysed. Methodical bases of logistical support of management of development of business integrated structures are defined. A comprehensive approach to evaluating the effectiveness of cluster formations is proposed and tested.
Proposals on normative-legal regulation of cluster structures development in the national economy of Ukraine are given. The conceptual approach to the formation of the cluster as an element of the innovation infrastructure of industrial regions on the basis of smart specialization is substantiated. The organizational and economic mechanism of functioning of business integrated structures is improved and the algorithm of its realization on the example of the eastern regions of Ukraine is offered.
It is proved that the development and implementation of the proposed algorithm for implementing the organizational and economic mechanism of business integrated structures (clusters) will create appropriate conditions for increasing the volume and quality of transport services, intensifying innovative development, as well as implementing a qualitatively new regional model of sustainable development that will meet modern management requirements.
Implementation of the developed recommendations for improving the mechanism of formation and management of the development of business integrated structures in Donetsk and Luhansk regions will help to obtain a synergistic effect, the components of which are:
economic effect ‒ increasing the level of investment attractiveness of territories; increase of receipts to budgets (regional, local) due to formation of qualitatively new model of regional economy, strengthening of competitive advantages of area and increase of economic capacity of territorial communities in the conditions of decentralization; increase in the volume of cargo transportation and cargo turnover of different types of transport; reduction of costs for the organization of logistics activities by reducing the transport component in the cost of services, reducing the time to perform customs procedures for clearance of goods; ensuring favorable institutional conditions for the functioning of the transport services market;
social ‒ job creation and employment growth;
ecological ‒ reduction of greenhouse gas emissions from transport due to optimization of transport flows; increasing the level of environmental safety.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181843 |
| citation_txt |
Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах України / О.І. Амоша, Н.В. Трушкіна, В.А. Шипоша // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 3 (65). — С. 4-23. — Бібліогр.: 90 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT amošaoí mehanízmformuvannâtaupravlínnârozvitkombíznesíntegrovanihstrukturushídnihregíonahukraíni AT truškínanv mehanízmformuvannâtaupravlínnârozvitkombíznesíntegrovanihstrukturushídnihregíonahukraíni AT šipošava mehanízmformuvannâtaupravlínnârozvitkombíznesíntegrovanihstrukturushídnihregíonahukraíni AT amošaoí mehanizmformirovaniâiupravleniârazvitiembiznesintegrirovannyhstrukturvvostočnyhregionahukrainy AT truškínanv mehanizmformirovaniâiupravleniârazvitiembiznesintegrirovannyhstrukturvvostočnyhregionahukrainy AT šipošava mehanizmformirovaniâiupravleniârazvitiembiznesintegrirovannyhstrukturvvostočnyhregionahukrainy AT amošaoí mechanismofformationandmanagementfordevelopmentofbusinessintegratedstructuresintheeasternregionsofukraine AT truškínanv mechanismofformationandmanagementfordevelopmentofbusinessintegratedstructuresintheeasternregionsofukraine AT šipošava mechanismofformationandmanagementfordevelopmentofbusinessintegratedstructuresintheeasternregionsofukraine |
| first_indexed |
2025-11-25T23:55:38Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:55:38Z |
| _version_ |
1850590799279947776 |
| fulltext |
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
4
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
НАУКОВІ СТАТТІ
УДК 338.24:334:332.14(477.6) DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-4-23
О. І. Амоша,
академік НАН України,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0003-0189-3819,
e-mail: admin@econindustry.org,
Н. В. Трушкіна,
кандидат економічних наук,
ORCID 0000-0002-6741-7738,
e-mail: nata_tru@ukr.net,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ,
В. А. Шипоша,
ORCID 0000-0002-9012-8627,
ТОВ «Інститут науково-педагогічної
та виробничої інфраструктури», м. Слов’янськ
МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ
БІЗНЕС-ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР У СХІДНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ
Постановка проблеми. Пошук шляхів виходу
з глибокої економічної кризи потребує принципово
нових підходів до реалізації механізмів управління
національною економікою України. Сьогодні від-
бувається зміна моделей управління промислово-
інтегрованими системами на структурно нові фор-
ми, які мають орієнтуватися на подальшу трансфор-
мацію економічних процесів як на регіональному,
так і на національному рівні. За їх допомогою мо-
жуть вирішуватися завдання збільшення промисло-
вого виробництва та формування антикризової полі-
тики держави. Цей процес характеризується як кіль-
кісними, так і якісними змінами діяльності кожного
окремого промислового підприємства та регіональ-
ної економіки України загалом.
Однак кризові явища негативно впливають на
економіку України й ефективне формування і вико-
ристання стратегічних виробничих потужностей
підприємств промислових регіонів. Значний спад
промислового виробництва на сході України супро-
воджується суттєвим погіршенням соціальної та
економічної ситуації в Донецькій та Луганській об-
ластях унаслідок військової агресії з боку Російської
Федерації. Результатом цього процесу стало зрос-
тання рівня безробіття, втрата майна та зниження
купівельної спроможності населення, збільшення
кількості внутрішньо переміщених осіб. На сьогодні
не розроблено ефективної, спрямованої на результат
антикризової державної програми, яка включала б
заходи щодо відродження економіки східного ре-
гіону.
З урахуванням цього для вирішення вищезазна-
чених проблем у рамках заходів щодо реалізації
Стратегій розвитку Донецької та Луганської облас-
тей на період до 2027 року та Стратегії економічного
розвитку Донецької та Луганської областей на
період до 2030 року доцільно створювати відповідні
кластерні структури шляхом консолідації зусиль
держави, бізнесу, науки, освіти у пріоритетних сфе-
рах економічної діяльності. Це дозволить підви-
щити рівень конкурентоспроможності регіонів,
створити сприятливі умови для зростання обсягів
продукції та якості наданих послуг, забезпечити вза-
ємовигідне співробітництво різних учасників клас-
тера і стейкхолдерів та сформувати якісно нову мо-
дель регіональної економіки. Міжнародна практика
свідчить, що третина компаній, які працюють у ме-
жах кластерів, мають тенденцію стабільного зрос-
тання рівня зайнятості.
Отже, кластеризація є ефективним механізмом
і можливістю для структурних інституційних змін в
економіці східних регіонів України, що є пріорите-
том реалізації стратегій смарт-спеціалізації у сучас-
них умовах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Концептуальні засади і питання методичного забез-
печення реалізації національної та регіональних по-
літик кластеризації економіки досліджують зару-
біжні (M. Benner [1]; M. Delgado, M. Porter, S. Stem
[2]; G. Devlin, M. Bleackley [3]; P. Dussauge, B. Gar-
rette, W. Mitchell [4]; M. Enright [5]; E. Feser [6];
D. Fornahl, N. Grashof [7]; M. Frankowska [8]; R. Has-
sink [9]; A. Kowalski [10]; M. Kruczek, Z. Zebrucki
[11]; S. Morgulis-Yakushev, Ö. Sölvell [12]; M. Porter
[13; 14]; G. Swann, M. Preveser [15]; M. Szuster [16];
J. Zrobek [17]) та вітчизняні провідні вчені (М. Вой-
Соціально-економічні проблеми Донбасу
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
5
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
наренко [18; 19; 20]; Д. Васильківський, В. Нижник
[20]; Л. Ганущак-Єфименко [21]; М. Гріднєв [22];
С. Грудницька, Л. Нестиренко [23]; А. Дерун [24];
Р. Дмуховські [25]; В. Дубницький [26]; В. Загорсь-
кий, М. Кизим, В. Хаустова [27; 28]; В. Ільчук, І. Хо-
менко, І. Лисенко [29]; Ю. Кирилов [30]; В. Ля-
шенко [31]; В. Мамонова, Ю. Куц, О. Макаренко
[32]; Г. Репп [33]; Л. Ринейська [34]; С. Соколенко
[35; 36]; В. Фостолович [37]; Г. Шевцова, Н. Швець
[38; 39]).
Питання, які стосуються економічних механіз-
мів функціонування промислово-інтегрованих сис-
тем (кластерів) та їх впливу на розвиток регіонів
України, розглядають такі вчені-економісти, як
Б. Андрушків [40]; В. Дятлова, І. Петрик [41; 42];
О. Маслак [43]; М. Мельник [44]; М. Мельникова
[45; 46]; Л. Панкова, Т. Потапенко [47]; В. Парсяк,
Е. Жукова [48]; О. Пєтухова [49]; А. Присяжнюк
[50]; Ю. Продіус, А. Ткаченко [51]; В. Прохорова,
О. Колещук [52]; О. Самборський, П. Гласов [53];
Г. Самійленко [54]; Д. Солоха, О. Бєлякова [55];
О. Фінагіна, А. Бойко, О. Плаксюк [56]; В. Федо-
ренко, А. Гойко, В. Джабейло [57]; Ф. Хміль [58]. У
працях цих науковців ґрунтовно досліджено меха-
нізми управління розвитком бізнес-інтегрованих
структур промислово розвинутих регіонів.
Науковці Інституту економіки промисловості
НАН України тривалий час активно займаються
проблемами розроблення концептуальних поло-
жень модернізації економіки промислових регіонів
України [59-66]; формування й функціонування
інноваційних екосистем національного і регіональ-
ного рівня [67-70]; інституційного забезпечення
створення наукових й індустріальних парків на рівні
територіальних громад в умовах децентралізації та
смарт-спеціалізації [71-74]; науково-методичного
обґрунтування концептуального підходу до форму-
вання кластерних структур як елемента інноваційної
інфраструктури на засадах смарт-спеціалізації в
рамках реалізації стратегічних документів щодо со-
ціально-економічного розвитку Донецької та Луган-
ської областей на період до 2027 року [75-78].
Виділення невирішених раніше частин за-
гальної проблеми. Незважаючи на широкий спектр
досліджень за наведеною тематикою, наразі залиша-
ються недостатньо опрацьованими як у науковому,
так і в практичному аспекті методичні питання щодо
вдосконалення управління розвитком бізнес-інтег-
рованих структур у східних регіонах України відпо-
відно до сучасних викликів, пов’язаних із смарт-
спеціалізацією, модернізацією виробництва та циф-
ровізацією організаційних й управлінських проце-
сів. Актуальність і значущість цих проблем обумо-
вили вибір теми даного дослідження, його мету та
завдання.
Постановка завдання. Мета даного досліджен-
ня полягає в обґрунтуванні теоретичних положень,
науково-методичних підходів і розробленні прак-
тичних рекомендацій щодо вдосконалення меха-
нізму формування та управління розвитком бізнес-
інтегрованих структур у східних регіонах України.
Теоретико-методологічною основою дослід-
ження є положення інституціональної теорії, зокре-
ма парадигми еволюційного розвитку, теорії класте-
ризації, концепцій стратегічного і логістичного ме-
неджменту, управління розвитком підприємств.
У процесі дослідження використано такі за-
гальнонаукові методи: аналізу та синтезу – для ана-
лізу наукових шкіл розвитку кластерних теорій, уза-
гальнення існуючих теоретичних підходів і поло-
жень, наукових розробок щодо проблем управління
розвитком бізнес-інтегрованих структур, уточнення
термінологічного апарату; класифікації – для систе-
матизації концептуальних підходів до визначення
понять «кластер», «бізнес-інтегрована структура»,
«механізм управління», «механізм управління роз-
витком бізнес-інтегрованих структур», виявлення
перешкод, які стримують ефективний економічний
розвиток східних регіонів України; порівняння та
структурно-логічного узагальнення – для визна-
чення особливостей міжнародного досвіду діяльно-
сті промислово-інтегрованих систем і можливості
його використання в Україні, розроблення пропози-
цій щодо вдосконалення нормативно-правового за-
безпечення розвитку кластерних об’єднань, науко-
вого обґрунтування концептуального підходу до
формування кластерних утворень у східних регіонах
України, визначення складових комплексного під-
ходу до оцінювання ефективності функціонування
кластера, розроблення алгоритму реалізації органі-
заційно-економічного механізму функціонування
бізнес-інтегрованих структур; економіко-матема-
тичного моделювання та математичної статис-
тики – для побудови регресійної моделі залежності
між фінансовим станом економіки Донецької об-
ласті та обсягом кредитних ресурсів.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Необхідність дослідження векторів розвитку націо-
нальної економіки з позицій кластерного підходу зу-
мовлена наявністю таких проблем: низький рівень
соціально-економічного розвитку регіону внаслідок
скорочення промислового виробництва, погіршення
екологічної ситуації, відсутність можливостей
знайти гідне місце роботи й отримувати стабільний
дохід, що, у свою чергу, негативно впливає на купі-
вельну спроможність і призводить до незадоволення
населення та відчуття безперспективності. Дані про-
блеми можна вирішити за допомогою об'єднання за-
цікавлених осіб і сторін у бізнес-інтегровані струк-
тури (кластери) для досягнення стратегічних цілей
промислового розвитку.
Аналіз різних думок з приводу визначення та
складу учасників кластера свідчить, що більш до-
цільними є інтегровані кластерні структури. Це до-
зволило узагальнити та систематизувати з викорис-
танням методу класифікації сукупність ознак
(умови функціонування, структура зв’язків та ін-
фраструктури, пріоритетні напрями інноваційної ді-
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
6
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
яльності), за якими можна деталізувати характерис-
тики кластера. До основних видів кластерних утво-
рень віднесено промислові, регіональні та бізнес-
мережі.
Ключові чинники передумов формування спе-
ціалізації кожної окремої сфери економічної діяль-
ності є схожими з чинниками, які приводять до міс-
цевого територіального об’єднання бізнес-інтегро-
ваних структур у рамках єдиної системи національ-
ного господарства України. У той же час геогра-
фічне розташування підприємств на певній терито-
рії належить до історично сформованих промис-
лово-територіальних комплексів, які є передумовою
для регіональної економіки за територіальним прин-
ципом. Ця обставина достатньо чітко простежується
на прикладі східних регіонів України, що характери-
зуються значною концентрацією промислових під-
приємств, більшість із яких припинили свою госпо-
дарську діяльність.
Виходячи з цього, під терміном «кластер» за-
пропоновано розуміти географічну концентрацію
підприємств однієї або кількох взаємопов’язаних га-
лузей, які конкурують, але разом з тим кооперу-
ються та мають вигоди із спільної діяльності. Тобто
кластер – це «точкове» зосередження кількох вза-
ємозалежних видів економічної діяльності з висо-
кою ефективністю та ймовірністю конкурентних пе-
реваг у перспективі, що створюють «золотий пере-
тин» (в інтерпретації зарубіжної літератури – «діа-
мант») існуючої фінансово-економічної системи
країни та гарантують стабільні позиції на ринку кон-
куренції регіонального, національного та глобаль-
ного рівнів.
Кластери створюють переважно в тих регіонах,
де вже існують об'єктивні умови для їх функціону-
вання. Ініціювати створення кластера «державною
директивою» неможливо через причини, пов’язані з
регіональною специфікою, наявністю транспортних
коридорів, суспільно-політичною ситуацією.
Як показує огляд наукової літератури, науковці
використовують поняття «бізнес-інтегровані струк-
тури» як об’єднані за географічним розташуванням
взаємопов’язані підприємства та суміжні з ними ус-
танови й організації у певній галузі, які мають і за-
стосовують спільні технології виробництва та збуту,
взаємодоповнюють один одного. Такі об’єднання
створюються в регіонах, географічно близьких між
собою, де є доступна система комунікації, логіс-
тична інфраструктура, трудові ресурси, відповідні
умови для ведення бізнесу, здійснення фінансових
транзакцій і діалогу в рамках єдиної системи націо-
нальної економіки.
Обґрунтовано, що об’єднання промислово-
виробничих підприємств у бізнес-інтегровані струк-
тури (кластери) відбувається для забезпечення ста-
більного й ефективного функціонування та підви-
щення конкурентоспроможності діяльності кожного
підприємства і бізнес-інтегрованої структури зага-
лом. Отже, учасники бізнес-інтегрованих структур
(кластера) взаємодоповнюють один одного і водно-
час зміцнюють свої конкурентні позиції на регіо-
нальному, національному та міжнародному рівнях.
Така кластерна модель може оперативно реагувати
на кардинальні зміни принципів ведення господа-
рювання, трансформаційні перетворення інститу-
ційного середовища, адаптуватися до реалій сього-
дення, що робить її застосування більш гнучким та
ефективним порівняно з іншими формами об’єд-
нання підприємств.
Крім цього, всі учасники кластерного утво-
рення набувають самостійно, без допомоги держав-
них дотацій або банківських позик, переваг мiсцe-
вoгo, регіонального значення, тобто так званих ло-
кальних, «пасивних» та «активних» переваг. Дер-
жава через місцеві органи законодавчої та виконав-
чої влади може виступати ініціатором формування
та розвитку бізнес-інтегрованих структур (класте-
рів) як на регіональному, так і на національному
рівні (рис. 1).
Рис. 1. Роль держави у формуванні та розвитку бізнес-інтегрованих структур (кластерів)
Джерело: узагальнено, адаптовано й побудовано авторами.
Відповідальність держави та регіону за розвиток кластерів
Каталітична
кластерна
політика
Держава
та її регіони
виступають посеред-
ником між приват-
ними компаніями
і дослідницькими
організаціями за об-
меженої фінансової
підтримки
Інтервенціоністська
кластерна
політика
Регулювання діяль-
ності кластерів через
трансферти та суб-
сидії, активний
контроль уряду за
фірмами у кластері,
формування його
спеціалізації
Директивна
кластерна
політика
Реалізація спеці-
альних програм,
націлених на
смарт-спеці-
алізацію регіонів
і модернізацію
виробництв
шляхом розвитку
кластерів
Підтримуюча
кластерна
політика
Державні інвестиції
в інфраструктуру
регіонів, освіти,
тренінг і маркетинг
для стимулювання
розвитку кластерів
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
7
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
Кластерна політика (діяльність із підтримки
кластерів) у регіоні має стати головним елементом
стратегії збалансованого регіонального розвитку
для того, щоб максимізувати переваги та мінімізу-
вати ризики кластеризації регіональної економіки, а
також базуватися на триєдиній меті – економічне
зростання й економічна ефективність; безпека (еко-
номічна, соціальна, екологічна); соціокультурна
ідентичність регіону. Необхідним для розвитку клас-
тера є середовище, що формується за допомогою
розвинутої інфраструктури підтримки бізнесу (ло-
гістичної та інноваційної) та потенціалу системи
освіти і науки, достатнього соціального капіталу, ба-
зою для якого є соціокультурна ідентичність і до-
віра.
Основним важелем стимулювання формування
та функціонування бізнес-інтегрованих структур
(кластерів) має стати діяльність, спрямована на по-
глиблення мережевих взаємозв’язків між територі-
ально сконцентрованими промисловими підприєм-
ствами. Це дасть змогу забезпечити економію фі-
нансових ресурсів, більшу можливість до запро-
вадження і використання інноваційних технологій, а
також за рахунок кооперування та взаємовигідної
співпраці одержати конкурентні переваги в різних
сферах економічної діяльності та досягти сталого
розвитку промислових регіонів.
Це підтверджує провідний міжнародний досвід
багатьох країн світу, які використовують кластер-
ний підхід до реалізації національної та регіональної
економік. Згідно зі звітом European Observatory for
Clusters and Industrial Change про підтримку класте-
рів у 29 європейських країнах, що включає поглиб-
лений аналіз 30 національних і 55 регіональних про-
грам, спеціально розроблені політики та стратегії
підтримки кластерів широко розповсюджені як у
Європі, так і в усьому світі [79]. Наприклад, еконо-
міка Фінляндії повністю кластеризована – у ній
виокремлено 9 кластерів. Економіку Нідерландів
розбито на 20 «мегакластерів», на основі функ-
ціонування яких визначено пріоритети інноваційної
політики держави. У Данії функціонує 29 кластерів,
у яких беруть участь 40% усіх підприємств країни,
що забезпечують 60% експорту. В Австрії діють
трансграничні кластери з Німеччиною, Італією,
Швейцарією, Угорщиною. У Німеччині створено
промислові кластери. У Словенії розроблено про-
граму національного розвитку кластерів. Понад
60 міждержавних, регіональних, національних, гро-
мадських організацій об’єднано в Європейський
кластерний альянс, який функціонує на основі Євро-
пейського кластерного меморандуму [80]. Отже, у
більшості країн світу кластери є ефективним інстру-
ментом сталого розвитку.
Узагальнення теоретичних положень щодо да-
ної проблематики дозволило запропонувати підхід
до визначення суті та змісту таких понять:
«бізнес-інтегрована структура» – локалізована
територіально, промислово-виробнича форма ін-
теграції функціонуючих підприємств і взаємо-
діючих суб’єктів господарювання державної та при-
ватної власності без створення юридичної особи,
банківських і фінансових установ, освітніх та інно-
ваційних інституцій, владних, споріднених і допо-
міжних структур, різних підрозділів та об’єктів ін-
фраструктури, що відрізняється на ринку товарів
і послуг пропозицією конкурентоспроможної про-
дукції, супроводжується розробленою та узгодже-
ною стратегією перспективного розвитку і враховує
інтереси кожного учасника зокрема та кластерного
утворення загалом;
«розвиток бізнес-інтегрованої структури» –
процес, у результаті якого відбуваються карди-
нальні зміни складових елементів та їх властивос-
тей, функцій, методів, принципів, технологій, що
дозволяють ефективно функціонувати в економіч-
ній системі за умов динамічного інституційного се-
редовища та нестабільної національної економіки;
«механізм управління розвитком бізнес-інтег-
рованої структури» – цілісна система взаємопов’яза-
них і взаємодіючих елементів, функціонування яких
спрямоване на забезпечення розвитку національної
екосистеми України в довгостроковій перспективі.
Даний механізм може стимулювати прийняття об-
ґрунтованих управлінських рішень і трансформа-
ційні перетворення якісних та кількісних параметрів
господарської діяльності за всіма аспектами і напря-
мами управління.
За даними Державної служби статистики Ук-
раїни частка валового регіонального продукту в До-
нецькій і Луганській областях значно скоротилася в
загальноукраїнському обсязі. Це пов’язано зі зброй-
ним конфліктом на сході України. Так, значення да-
ного показника в Донецькій області знизилося за
2005-2019 рр. на 7,9 відсоткового пункту (в.п.), або
з 13,1 до 5,2%, а в Луганській – на 3,5 в.п., або з 4,5
до 1% загальноукраїнського обсягу (див. таблицю).
Спостерігається тенденція погіршення іннова-
ційної активності промислових підприємств. Пи-
тома вага підприємств, які здійснювали інновації в
Донецькій області, складала у 2019 р. 13%; які впро-
ваджували інновації – 8,2% загальної кількості про-
мислових підприємств. У Луганській області ці по-
казники становили 14,9 і 12,2% відповідно. Частка
реалізованої інноваційної продукції в обсязі про-
мисловості Донецької області зменшилася за 2000-
2019 рр. на 17,8 в.п. (з 23 до 5,2%), а в Луганській –
на 8,7 в.п. (з 11,7 до 3%). При цьому фінансування
інноваційної діяльності здійснюється, як правило, за
рахунок власних коштів підприємств. Вітчизняні та
іноземні інвестори через нестабільну ситуацію в ре-
гіоні та великі ризики припинили вкладати інвести-
ції в інноваційний розвиток.
Згідно із статистично-інформаційними матері-
алами Головного управління статистики у Донець-
кій і Луганській областях має місце негативна ситу-
ація і в зовнішньоекономічній діяльності. Сальдо
експортно-імпортних операцій зовнішньої торгівлі
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
8
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
Таблиця
Основні показники економічного розвитку Донецької та Луганської областей
Показник
Донецька область Луганська область
2010 2019 2010 2019
Частка ВРП у загальноукраїнському обсязі, % 11,9 5,2 4,2 1,0
Питома вага підприємств, що здійснювали інновації, % 10,6 13,0 11,2 14,9
Питома вага підприємств, що впроваджували інновації, % 9,3 8,2 9,3 12,2
Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі
промисловості, % 1,9 5,2 9,5 3,0
Експорт товарів, млн дол. США 13124,9 4631,6 3324,3 152,9
Імпорт товарів, млн дол. США 3076,4 2224,4 3489,7 253,0
Сальдо експортно-імпортних операцій, млн дол. США 10048,5 2407,2 -165,4 -100,1
Експорт послуг, млн дол. США 558,7 91,3 157,4 29,8
Імпорт послуг, млн дол. США 428,6 148,9 52,2 44,5
Сальдо експортно-імпортних операцій, млн дол. США 130,1 -57,6 105,2 -14,7
Прямі інвестиції, млн дол. США 4329,2 1399,8 629,5 447,2
Обсяги перевезення вантажів, млн т:
автомобільним транспортом 149,8 92,5 24,3 4,8
залізничним 94,9 42,9 25,7 -
морським 288,1 113,9 - -
авіаційним 0,4 - - -
Джерело: складено за статистично-інформаційними матеріалами Державної служби статистики України та Го-
ловного управління статистики в Донецькій і Луганській областях.
товарами в Донецькій області зменшилося за 2010-
2019 рр. на 76% унаслідок скорочення експорту на
64,7% та імпорту – на 27,7%. У Луганській області
спостерігається гірша тенденція ‒ сальдо має від’єм-
не значення. Обсяг прямих інвестицій із країн світу
в економіці Донецької області знизився за цей пе-
ріод на 67,7%, а Луганської – на 29%.
Обсяги вантажоперевезень регіональної філії
«Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» скороти-
лися за 2010-2019 рр. на 71,1%, або з 142,4 до
41,2 млн т. Частка обсягів відправлення вантажів
Донецькою залізницею зменшилася на 24,2 в.п., або
з 39,8 до 15,6% загальноукраїнського обсягу. За цей
період вантажообіг Донецької залізниці знизився на
68,1% (з 37,3 до 11,9 млрд ткм), а питома вага – на
10,7 в.п. (з 17,1 до 6,4% загального вантажообігу по
Україні).
За досліджуваний період обсяги перевезення
вантажів автомобільним транспортом у Луганській
області зменшилися на 80,2%, у Донецькій – на
38,3%. Як правило, у Луганській області внаслідок
воєнних дій функціонує лише автомобільний транс-
порт, хоча і його діяльність має тенденцію значного
погіршення. За 2010-2019 рр. обсяги вантажопереве-
зень залізничним транспортом у Донецькій області
знизилися на 54,8%, морським – на 60,5%. При
цьому в регіоні зовсім припинено перевезення ван-
тажів авіаційним транспортом.
Ключовою проблемою розвитку Донецької
області є погіршення логістичної діяльності Ма-
ріупольського морського торгового порту внаслідок
блокування можливостей проходження суден через
Керченську протоку. За даними Адміністрації мор-
ських портів України загальні обсяги переробки
вантажів стивідорними компаніями в порту скоро-
тилися за 2012-2019 рр. на 52,9% (з 14908,7 до
7025,4 тис. т). Це пов’язано із зменшенням обсягів
переробки експортних вантажів на 54% (з 13011,3 до
5982,8 тис. т). З 2016 р. у Маріупольському мор-
ському порту припинено переробку транзитних
вантажів. Разом з тим спостерігається тенденція
зростання обсягів переробки імпортних вантажів – у
2,69 раза, або з 249,3 до 1209,4 тис. т. Втрати порту
в Маріуполі становлять приблизно 250 млн грн чис-
того прибутку. Крім цього, в порту існують про-
блеми з поданням залізничних платформ для кон-
тейнерів, а саме черга на подання досягатиме двох
тижнів, і, як наслідок, вантажоодержувачі мають до-
даткові витрати в результаті зберігання на терміналі
й демереджу.
У результаті проведених досліджень [81-85]
встановлено, що ефективний економічний розвиток
Донецької та Луганської областей гальмується через
сукупність ключових бар'єрів, які умовно можна
розподілити за такими групами:
політичні (нестабільна політична ситуація в
країні та бойові дії на сході України; транспортна
блокада Донбасу);
нормативно-правові (недосконала законодавча
та нормативно-правова база; відсутність регіональ-
ної програми та стратегії розвитку кластерів);
інвестиційні (недостатній обсяг прямих інвес-
тицій; неефективна реалізація механізму державно-
приватного партнерства; обмеженість інструментів
для приватного інвестування в об’єкти інфраструк-
тури);
інноваційні (недостатньо ефективне здійснення
інноваційної діяльності та застосування інновацій-
них технологій у сферах економічної діяльності);
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
9
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
екологічні (погіршення екологічного стану ре-
гіону; недостатнє застосування концепції циркуляр-
ної економіки в різних сферах економічної діяль-
ності);
інформаційні (недостатнє використання інфор-
маційно-комунікаційних технологій та інструментів
цифрової економіки);
інфраструктурні (значні порушення існуючих
об’єктів транспортної інфраструктури; обмежені ін-
фраструктурні можливості);
логістичні (недостатньо ефективна організація
логістичних процесів; зниження рівня логістичного
обслуговування та якості наданих послуг; змен-
шення обсягів вантажоперевезень різними видами
транспорту).
Для усунення вищезазначених бар’єрів доціль-
но створювати бізнес-інтегровану структуру як
кластера, діяльність якого має базуватися на таких
логістичних засадах: втілення на промислових під-
приємствах принципу системного підходу до фор-
мування інформації про рух матеріальних та суміж-
них потоків усіх операцій виробничого процесу як
єдиного цілого; чітка організаційно-управлінська
система координації роботи персоналу різних під-
розділів, задіяних в управлінні матеріальними і су-
міжними потоками; коректний облік витрат упро-
довж усього логістичного ланцюга; встановлення
оптимального рівня якості обслуговування спожи-
вачів; поставки продукції «точно в зазначений час».
Визначення методичних засад логістичного за-
безпечення управління розвитком бізнес-інтегрова-
них структур дозволяє впорядкувати функціону-
вання всіх учасників і стейкхолдерів, оптимізувати
витрати і, як наслідок, знизити собівартість продук-
ції, підвищити якість і рівень конкурентоспромож-
ності на ринку товарів і послуг, створити єдину ін-
формаційну систему національної економіки.
Для оцінювання ефективності функціонування
кластерних утворень у східних регіонах України та
їх впливу на розвиток регіональної економіки побу-
довано залежність між фінансовим результатом
і кредитними ресурсами. З метою вирішення цього
завдання сформовано регресійну модель залежності
фінансового результату діяльності економіки схід-
них регіонів України у визначений момент часу t з
2012 р. по І квартал 2020 р.
ŷ= 14,98011 + 0,85883x1 + 0,07447x2 + 2,135434x3.
Модель свідчить, що між фінансовим результа-
том діяльності регіону та кредитними ресурсами, які
вливаються в економіку, є тісний зв’язок. Чинни-
ками, які позитивно впливають на збільшення обся-
гів інвестицій в економіку, є зростання рівня страхо-
вих і пенсійних виплат, кількості регіональних ко-
мерційних банків. Результати визначення регресій-
ної залежності фінансового результату діяльності
економіки Донецької області (Y) від кредитування
економіки та виплат страхових компаній, пенсійних
виплат, кількості діючих банків Донецької області
при рівні довірчої імовірності 99%, за відсутності
мультиколінеарності між незалежними змінними, є
досить стійкими. Значна частка коефіцієнтів має ва-
гоме значення відповідної t-статистики, а тому за-
пропонована модель може вважатися статистично
значущою.
Ресурсний потенціал кластера, виходячи із за-
пропонованої моделі, необхідно скоригувати на ве-
личину потенціалу страхових компаній та недер-
жавних пенсійних фондів. Встановлено, що розви-
ток економіки східних регіонів України залежить
від кредитних ресурсів, але на сьогодні це питання
постає дуже гостро, оскільки з часом обсяги креди-
тів стають усе меншими, а процедура їх надання ‒
усе складнішою.
Ефективність учасників кластера у процесі
його формування доцільно оцінювати на основі ви-
значення зміни показників економічного розвитку.
Оцінювання має базуватися на системі показників,
які використовуються на макрорівні (кількість ство-
рених нових робочих місць, рівень скорочення ви-
плат із безробіття, наповнення бюджету (учасни-
ками кластера), обсяг залучених іноземних інвести-
цій, проєктів, зміна інноваційного потенціалу ре-
гіону та країни й обсягу експорту тощо).
Для розроблення й упровадження ключових по-
казників ефективності та збалансованої системи по-
казників діяльності кластера здійснюється вибір із
наявного переліку інформаційної системи управ-
ління, що складається з функціональних підсистем:
управління та планування виробництва, фінансове
планування й управлінський облік, бухгалтерський
і податковий облік, складський облік, управління
логістичною діяльністю, персоналом і кадровою по-
літикою. Обґрунтовано доцільність застосування
комплексного підходу до оцінювання діяльності
кластера (рис. 2).
Запропонований комплексний підхід дозволяє
в оперативному режимі здійснювати моніторинг
і регулювання його діяльності. Частота викорис-
тання даного підходу має визначатися керівництвом
з урахуванням рекомендацій щодо його застосу-
вання: якщо ситуація в економічній системі регіону
або країни в цілому характеризується зростанням
різних негативних тенденцій, то доцільно здійсню-
вати оцінювання ефективності діяльності кластера
один раз на рік після завершення календарного року;
якщо ситуація в економічній системі регіону і кра-
їни загалом відрізняється позитивними змінами, то
оцінювання можливо здійснювати один раз на три
роки.
Таким чином, застосування даного комплекс-
ного підходу дозволить керівництву мати не лише
об'єктивну і достовірну інформацію про функціону-
вання кластера, але і вагомий інструмент прийняття
виваженого управлінського рішення.
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
10
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
Рис. 2. Структурно-логічна схема комплексного підходу
до оцінювання ефективності діяльності кластера
Джерело: запропоновано авторами.
Встановлено, що в чинному законодавстві Ук-
раїни не приділяється належної уваги створенню
і функціонуванню кластерів. Тому нагальним пи-
танням залишається визначення на законодавчому
рівні термінів «кластер» і «кластеризація» [86-89].
При цьому змістовне наповнення законодавства про
кластери доцільно формувати з урахуванням того,
що кластерні відносини мають специфічний органі-
заційно-правовий характер і можуть функціонувати
як з правами, так і без прав юридичної особи, як з
використанням інших організаційно-правових форм
об’єднань підприємств, так і без них [90].
Необхідно внести зміни і доповнення до Кон-
цепції створення кластерів в Україні, Стратегій ре-
гіонального розвитку Донецької та Луганської об-
ластей до 2027 року і Планів заходів з їх реалізації
на 2021-2023 роки щодо створення бізнес-інтегрова-
ної структури (кластера) як суб’єкта господарю-
вання.
Доцільним є розроблення та схвалення Кон-
цепцій кластерної політики у Донецькій і Луган-
ській областях та Цільової програми «Формування
та розвиток кластерних утворень у східних регіонах
України на 2021-2023 роки», у яких необхідно
передбачити створення кластерів у різних сферах
діяльності.
З метою модернізації інноваційної інфраструк-
тури у східних регіонах України доцільно розробити
Концепцію створення кластерного утворення
(рис. 3). Це відповідає «Маніфесту кластеризації
Формування мети і завдань оцінювання
ефективності діяльності кластера
Визначення критеріїв оцінювання ефективності
діяльності кластера
Оцінювання ефективності
діяльності кластера
Аналіз одержаних результатів оцінювання
ефективності діяльності кластера
Визначення ключових
показників ефективності
діяльності кластера
Розроблення збалансованої
системи показників
діяльності кластера
Так
Так Ні
Ні
Трансформація діяль-
ності кластера
Оцінювання
ефективності діяльності
кластера
Моніторинг діяльності
кластера
Позитивне значення
діяльності кластера
Реорганізація кластера
Позитивне значення
діяльності кластера
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
11
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
Рис. 3. Концептуальний підхід до формування кластерного утворення
на прикладі Донецької та Луганської областей
Джерело: авторська розробка.
ЄС» (м. Брюссель, 2007 р.) і «Європейському клас-
терному меморандуму» (м. Стокгольм, 2008 р.), які
на даний час визначають стратегію розвитку євро-
пейського та світового співтовариства і базуються
на принципах кластерної регіональної політики за
рахунок ефективної діяльності суб'єктів господарю-
вання відповідних регіонів.
З урахуванням регіональної специфіки Донець-
кої та Луганської областей доцільно створювати
промислові кластери (наприклад, у машинобудівній
С
кл
ад
ов
і е
ле
м
ен
ти
К
он
це
пц
ії
У
ча
сн
ик
и
кл
ас
те
ра
Ін
ф
ор
м
ац
ій
ні
т
ех
но
ло
гі
ї
Ін
ст
ру
м
ен
ти
ф
ін
ан
со
во
го
за
бе
зп
еч
ен
ня
Вступ Визначення
проблеми
Мета
Шляхи вирішення
проблеми
Фінансове
забезпечення
Очікувані
результати
Регіональна філія «Донецька залізниця»
АТ «Укрзалізниця»
Маріупольський
морський порт
Регіональні й місцеві органи влади
Логістичні компанії, центри складського
зберігання та консолідації вантажів
Міжнародні аеропорти та
автотранспортні компанії
Інформаційно-консалтингові, інноваційні
та юридичні компанії
Промислові та аграрні підприємства
Страхові, інвестиційні, фінансові компанії,
банківські, наукові та освітні установи
Венчурне інвестування
Краудсорсинг
Факторинг
Державно-приватне партнерство
залучення приватних інвестицій
кошти кредитних установ
іноземні інвестиційні ресурси
гранти міжнародних фінансових організацій
М
ех
ан
із
м
ф
ор
м
ув
ан
ня
па
рт
не
рс
ьк
их
в
ід
но
си
н
уч
ас
ни
кі
в
кл
ас
те
ру
Збутові моделі взаємодії
Інформаційно-мережеве партнерство
Співпраця з міжнародними фінансовими
організаціями та інвестиційними фондами
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
12
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
і керамічній галузях) і транспортно-логістичні клас-
тери. Це відповідає основним положенням Страте-
гій розвитку на період до 2027 року.
Ключовою метою створення даного кластер-
ного утворення є: скорочення логістичних витрат за
рахунок модернізації об’єктів діючої транспортної
інфраструктури; надання комплексної послуги «від
дверей до дверей» за участю всіх видів транспорту з
будівництвом термінальних комплексів і регіональ-
них логістичних центрів.
До основних принципів формування кластера
належать:
створення мережі логістичних центрів, що
включають транспортні термінали, товаро-розпо-
дільні й торговельні комплекси;
розроблення та впровадження єдиної інформа-
ційно-управлінської системи оптимізації, моніто-
рингу та управління транспортними потоками у вір-
туальному просторі;
доставка продукції «від дверей до дверей», «у
потрібне місце і точно у строк» на основі розвитку
мультимодальних і комбінованих перевезень.
Мотивацією учасників кластерного об’єднання
є підвищення ефективності функціонування і рівня
конкурентоспроможності продукції та послуг шля-
хом максимізації прибутку та мінімізації витрат
на логістичну діяльність у результаті оптимізації
транспортних потоків.
Обґрунтовано, що співпраця кластерного утво-
рення з елементами інноваційної інфраструктури
має полягати у:
участі в реалізації Стратегій регіонального роз-
витку Донецької та Луганської областей на період
до 2027 року в частині виконання завдання щодо
створення кластерної структури; засіданнях робочої
групи;
розробленні Концепції створення кластерних
утворень і Положення про кластери з урахуванням
особливостей машинобудівної та керамічної про-
мисловості, сфери транспорту і логістики;
здійсненні спільних наукових досліджень із До-
нецьким науковим центром НАН України та МОН
України з модернізації інноваційної екосистеми
на основі формування кластера; організації науково-
методичного супроводу Концепції; проведенні
круглих столів і конференцій щодо обговорення
проблем.
Удосконалено організаційно-економічний ме-
ханізм функціонування бізнес-інтегрованих струк-
тур (кластерів) (рис. 4), який дозволить максима-
льно врахувати специфіку діяльності бізнес-інтегро-
ваних структур та сприятиме більш адекватному
оцінюванню рівня й ефективності їх розвитку.
Відповідно до схеми організаційно-економіч-
ного механізму функціонування бізнес-інтегрова-
них структур (кластерів) розроблено алгоритм його
реалізації для визначення ефективності його діяль-
ності (рис. 5).
Використання запропонованого алгоритму реа-
лізації організаційно-економічного механізму функ-
ціонування бізнес-інтегрованих структур створює
сприятливі умови для збільшення ресурсного по-
тенціалу кластерних утворень і дозволяє у повному
обсязі реалізувати їх стратегічні цілі та завдання.
Висновки і пропозиції. Отже, наукова новизна
одержаних результатів полягає в подальшому роз-
витку теоретичних положень, обґрунтуванні на-
уково-методичних підходів і розробленні практич-
них рекомендацій щодо вдосконалення механізму
формування та управління функціонуванням бізнес-
інтегрованих структур східних регіонів в умовах не-
стабільності національної економіки. Основні на-
укові результати, які характеризують новизну дослі-
дження, є такими:
удосконалено концептуальний підхід до фор-
мування кластерного утворення як специфічного
типу партнерства підприємницьких структур, на-
укових, банківських, фінансових, інвестиційних ус-
танов, закладів вищої освіти, інституцій транспорт-
ної та інноваційної інфраструктури, органів регіо-
нального і місцевого самоврядування на засадах
циркулярної економіки, застосування методології
розроблення стратегії смарт-спеціалізації, упро-
вадження цифрових технологій і логістичних кон-
цепцій, використання сучасних фінансових інстру-
ментів (венчурного інвестування, краудсорсингу,
державно-приватного партнерства шляхом залу-
чення приватних інвестицій, коштів кредитних уста-
нов, пенсійних фондів, іноземних інвестиційних ре-
сурсів, грантів міжнародних фінансових організа-
цій);
запропоновано організаційно-економічний ме-
ханізм забезпечення регіонального розвитку на ос-
нові створення бізнес-інтегрованих структур (клас-
терів) у східних регіонах, що забезпечує системну
мотивовану взаємодію всіх ключових учасників
процесу соціально-економічного розвитку регіонів,
збільшення кількості нових і збереження існуючих
робочих місць, зростання обсягів інвестиційних ре-
сурсів, розширення податкової бази.
За результатами дослідження сформульовано
такі висновки.
Обґрунтовано, що для активізації процесів мо-
дернізації національної економіки необхідно поси-
лити конкурентні позиції фінансово-економічних
суб’єктів на регіональному ринку за рахунок вклю-
чення фінансових структур (банків, страхових ком-
паній, недержавних пенсійних фондів) у кластери.
На підставі цих узагальнень виконано оцінку пер-
спектив кластеризації у східних регіонах як не-
від’ємної складової національної економіки Укра-
їни. Доведено, що відмітна риса кластерної форми
об’єднання полягає в такому: на відміну від терито-
ріально-виробничого комплексу, в основу кластера
покладено ринковий механізм і самоініціативу
учасників, які об'єднуються для підвищення рівня
конкурентоспроможності. Виокремлено специфічні
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
13
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
Рис. 4. Організаційно-економічний механізм функціонування
бізнес-інтегрованих структур (кластерів)
Джерело: запропоновано авторами.
особливості формування бізнес-інтегрованих струк-
тур та їх функціонування в економічній системі Ук-
раїни.
З урахуванням міжнародного досвіду визна-
чено інституційні умови створення бізнес-інтегро-
ваних структур (кластерів): відповідні можливості
на території, диверсифікована структура національ-
ного господарства, наявність суміжних і взаємоза-
лежних виробництв, науковий і кадровий потенціал;
інтерес до об'єднання у потенційних учасників, по-
силений матеріальною, моральною та владною мо-
тивацією, наслідки формування кластерів для регіона-
льної економіки тощо. Встановлено, що засади ло-
гістичного управління є системою науково обґрун-
тованих принципів управління фінансово-економіч-
ною та виробничо-збутовою діяльністю промисло-
вих підприємств регіону в сучасних умовах.
На підставі аналізу динаміки показників еконо-
мічного розвитку Донецької та Луганської областей
виявлено сукупність бар’єрів, які умовно розподі-
Формування стратегічних цілей розвитку
бізнес-інтегрованих структур (кластерів)
Окреслення шляхів
та критеріїв досягнення
стратегічних цілей бізнес-
інтегрованих структур
Виявлення ключових чинників,
від яких залежить результатив-
ність господарської діяльності
Прогнозування результа-
тивності та ефективності
господарської діяльності
Організаційно-еко-
номічний механізм
функціонування бізнес-
інтегрованих структур
(кластерів)
Основні методи ор-
ганізаційно-економічного
механізму управління
ефективністю господар-
ської діяльності
Системи організаційно-економічного
механізму управління ефективністю
господарської діяльності
Компоненти управління
Зовнішні чинники впливу
на ефективність госпо-
дарської діяльності
Внутрішні чинники
впливу на ефективність
господарської діяльності
Оцінка результатів розвитку
Принципи організаційно-
економічного механізму
управління ефективністю
господарської діяльності
Співставлення результатів розвитку з цілями розвитку
Основні складові організаційно-еко-
номічного механізму управління ефек-
тивністю господарської діяльності
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
14
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
Рис. 5. Алгоритм реалізації організаційно-економічного механізму
функціонування бізнес-інтегрованих структур (кластерів)
Джерело: запропоновано авторами.
лено за такими групами: політичні, нормативно-пра-
вові, інноваційні, інвестиційні, інформаційні, еколо-
гічні, інфраструктурні, логістичні. Здійснено про-
гнозну оцінку показників, що характеризують еко-
номічний розвиток регіонів, із використанням еко-
номіко-математичного інструментарію, і на цій ос-
нові виявлено тенденції їх подальшого функціону-
вання. На основі узагальнення стратегій регіональ-
ного розвитку Донецької та Луганської областей ви-
явлено їх недоліки в частині створення кластерних
структур.
З урахуванням значного потенціалу впливу
кластерів на економіку регіону доведено необхід-
ність розроблення економетричної моделі, яка оці-
нюватиме результативність функціонування клас-
терного утворення. Обґрунтування системи фінан-
сово-економічних відносин, що виникають у про-
цесі управління розвитком і функціонування регіо-
нальної економіки на основі формування кластерів,
дозволило визначити безпосередній взаємозв’язок
між кластеризацією регіональної економіки та поси-
ленням конкурентних позицій фінансово-економіч-
них суб’єктів на регіональному ринку, що є додат-
ковим джерелом кредитування регіональної еконо-
міки та сприяє зростанню фінансових показників на-
ціональної економіки.
Запропоновано комплексний підхід до оціню-
вання ефективності кластерних утворень, який базу-
ється на збалансованій системі показників, що вико-
ристовуються на рівні держави, регіону, конкрет-
ного підприємства. Це створює відповідні умови
розроблення та схвалення державних і регіональних
програм соціально-економічного розвитку України,
а також правові засади формування кластерних
об’єднань.
З метою трансформації регіональної інновацій-
ної екосистеми Донецької та Луганської областей
обґрунтовано концептуальний підхід до форму-
вання кластерного утворення як елемента інновацій-
ної інфраструктури на засадах смарт-спеціалізації.
Доведено, що ця структура має існувати у формі
партнерства підприємницьких структур, наукових
установ, закладів вищої освіти, інституцій транс-
портної та інноваційної інфраструктури, органів ре-
А
лг
ор
ит
м
р
еа
лі
за
ці
ї о
рг
ан
із
ац
ій
но
-е
ко
но
м
іч
но
го
м
ех
ан
із
м
у
ф
ун
кц
іо
ну
ва
нн
я
бі
зн
ес
-і
нт
ег
ро
ва
ни
х
ст
ру
кт
ур
(к
ла
ст
ер
ів
)
Формулювання цілей організаційно-економічного
механізму функціонування бізнес-інтегрованих
структур (кластерів)
Визначення принципів організаційно-економічного
механізму функціонування бізнес-інтегрованих
структур (кластерів)
Цілі та завдання організаційно-економічного механізму
функціонування бізнес-інтегрованих структур (кластерів)
Обґрунтування методів управління функціонуванням
бізнес-інтегрованих структур (кластерів)
Розроблення заходів щодо ефективного використання
фінансових та матеріально-технічних ресурсів
О
ці
ню
ва
нн
я
ре
зу
ль
та
ті
в
ро
зв
ит
ку
т
а
ді
ял
ьн
ос
ті
бі
зн
ес
-і
нт
ег
ро
ва
ни
х
си
ст
ем
(
кл
ас
те
рі
в)
Упровадження розроблених заходів
Заходи щодо активізації інвестиційно-інноваційної
діяльності
М
он
іт
ор
ин
г
ре
зу
ль
та
ті
в
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
15
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
гіонального і місцевого самоврядування. Встанов-
лено, що кластерні утворення доцільно створювати
для активізації розвитку машинобудівної та кера-
мічної промисловості, а також модернізації транс-
портної інфраструктури. Запропоновано структурну
схему взаємодії кластера та інноваційної екосис-
теми для досягнення стратегічної мети «Інновацій-
ний розвиток регіону на основі смарт-спеціалізації»
у рамках реалізації стратегічних документів на пе-
ріод до 2027 року.
Розроблено організаційно-економічний меха-
нізм регулювання регіонального розвитку на основі
створення бізнес-інтегрованих структур (кластерів)
окремих регіонів. Виявлено, що головною особли-
вістю даного механізму є встановлення системної
мотивованої взаємодії між усіма учасниками об’єд-
нання в рамках регіональної економіки, спрямованої
на реалізацію спільної мети функціонування, яка по-
лягає у підвищенні ефективності управління роз-
витком промислових регіонів України та рівня їх
конкурентоспроможності. Доведено, що розроб-
лення та впровадження у практику запропонованого
алгоритму реалізації організаційно-економічного
механізму функціонування бізнес-інтегрованих
структур (кластерів) дозволить створити належні
умови для зростання обсягів та підвищення якості
надання комплексу транспортних послуг, активіза-
ції інноваційного розвитку, а також реалізувати
якісно нову регіональну модель збалансованого ста-
лого розвитку, яка відповідатиме сучасним вимогам
господарювання.
Реалізація розроблених рекомендацій щодо
вдосконалення механізму формування та управ-
ління розвитком бізнес-інтегрованих структур у До-
нецькій та Луганській областях сприятиме одер-
жанню синергетичного ефекту, складовими якого є:
економічний ефект ‒ підвищення рівня інвести-
ційної привабливості територій; збільшення над-
ходжень до бюджетів (обласного, місцевих) за раху-
нок формування якісно нової моделі регіональної
економіки, посилення конкурентних переваг області
й підвищення економічної спроможності територі-
альних громад в умовах децентралізації; збільшення
обсягів вантажоперевезень і вантажообігу різних
видів транспорту; скорочення витрат на організацію
логістичної діяльності внаслідок зменшення транс-
портної складової у вартості послуг та часу на вико-
нання митних процедур при оформленні вантажів;
забезпечення сприятливих інституційних умов
функціонування ринку транспортних послуг;
соціальний ‒ створення нових робочих місць
і зростання рівня зайнятості;
екологічний ‒ зменшення обсягу викидів пар-
никових газів від транспорту за рахунок оптимізації
транспортних потоків; зростання рівня екологічної
безпеки.
Перспективи подальших досліджень поляга-
ють у науково-методичному обґрунтуванні й роз-
робленні Концепції створення транспортно-логіс-
тичного кластеру в Донецькому економічному
районі.
Література
1. Benner M. Smart specialization and cluster emergence: Elements of evolutionary regional policies. The Life Cycle of Clusters:
A Policy Perspective / Edited by D. Fornahl, R. Hassink. UK: Edward Elgar Publishing, 2017. P. 151-172.
2. Delgado M., Porter M., Stem S. Clusters and Entrepreneurship. Journal of Economic Geography. 2010. Vol. 10. No. 4. P. 495-
518.
3. Devlin G., Bleackley M. Strategic Alliances Guidelines for success. Long Range Planning. 1988. Vol. 21. No. 5. P. 18-23.
4. Dussauge P., Garrette B., Mitchell W. Learning from competing partners: Outcomes and durations of scale and link alliances
in Europe, North America and Asia. Strategic Management Journal. 2000. Vol. 21. No. 2. P. 99-103.
5. Enright M. J. Why Clusters are the Way to Win the Game? World link. 1992. № 5. July – August. P. 24-25.
6. Feser E.J. Old and New Theories of Industry Clusters. London: SelectedWorks, 1998. 28 p.
7. Fornahl D., Grashof N. The Globalization of Regional Clusters. Between Localization and Internationalization. Cheltenham,
UK: Edward Elgar Publishing, 2021. 240 p. DOI: http://dx.doi.org.10.4337/9781839102486.
8. Frankowska M. Klastry logistyczne jako ogniwa globalnych lancuchow dostaw. Logistyka. 2015. No. 3. S. 5633-5637.
9. Hassink R. Strategic cluster coupling. The Globalization of Regional Clusters. Between Localization and Internationalization
/ Edited by D. Fornahl, N. Grashof. Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing, 2021. P. 15-32.
10. Kowalski A. M. Towards an Asian Model of Clusters and Cluster Policy: The Super Cluster Strategy. Journal of Competi-
tiveness. 2020. No 12(4). Р. 74-90. DOI: https://doi.org/10.7441/joc.2020.04.05.
11. Kruczek M., Zebrucki Z. Koncepcja klastrow logistycznych. Zeszyty naukowe Politechniki Slaskiej. Seria: Organizacja i
zarzadzanie. 2014. No. 70. S. 229-241.
12. Morgulis-Yakushev S., Sölvell Ö. Enhancing dynamism in clusters: A model for evaluating cluster organizations’ bridge-
building activities across cluster gaps. Competitiveness Review. 2017. Vol. 27. No. 2. Р. 98-112. DOI: https://doi.org/10.1108/CR-02-
2016-0015.
13. Porter M. E. Competitive advantage. New York: Free press; London: Collier Macmillan, 1985. 592 р.
14. Porter M. E. Clusters and New Economics of Competition. Harward Business Review. 1998. November – December. P. 77-
90.
15. Swann G. M. P., Preveser M. A. Comparison of the Dynamics of Industrial Clustering in Computing and Biotechnology.
Research Policy. 1996. Vol. 25. No. 7. P. 1139-1157.
16. Szuster M. Rola klastrow we wspieraniu innowacyjnosci [The role of clusters in innovation supporting]. Ekonomiczne
Problemy Uslug. 2012. No. 94. S. 311-325.
17. Zrobek J. Marketing w klastrach logistycznych. Acta Universitatis Lodziennsis. Folia Oeconomica. 2011. Nr. 251. S. 5-16.
18. Voynarenko M. P. Clusters in the Institutional Economics: monograph. Włocławek: ESFII, Poland, 2014. 335 p.
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
16
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
19. Voynarenko M. P. Clusters in the institutional economics: monograph. Schweinfurt, Germany: Time Realities Scientific
Group UG (Haftungsbeschränkt), 2018. 276 p.
20. Васильківський Д. М., Войнаренко М. П., Нижник В. М. Кластерна політика як чинник підвищення ефективності
функціонування соціально-економічних систем. Вісник економічної науки України. 2017. № 1. С. 25-30.
21. Ганущак-Єфіменко Л.М. Побудова кластерної моделі управління інноваційним розвитком підприємництва в Укра-
їні. Актуальні проблеми економіки. 2015. № 10(172). С. 106-116.
22. Гріднєв М. А. Характерні риси кластероутворення в регіонах України. Економіка і суспільство. 2018. Вип. № 14.
С. 588-596.
23. Грудницька С. М., Нестиренко Л. А. Правові основи кластерної самоорганізації і саморегулювання енергопростору.
Форум Права. 2018. № 53(5). С. 13-27. http://doi.org/10.5281/zenodo.2527932.
24. Дерун А. М. Активізація розвитку великого підприємництва та кластерів в Україні. Наукові записки Національного
університету «Острозька академія». Сер.: Економіка. 2017. № 5(33). С. 26-31.
25. Дмуховскі Р. Поняття логістичних кластерів та ефективності економічних підприємств. Журнал європейської еконо-
міки. 2019. Т. 18. № 3(70). С. 296-306. https://doi.org/10.35774/jec2019.03.351.
26. Теорія і практика кластеризації економіки: монографія / за наук. та заг. ред. М. П. Войнаренка, В. І. Дубницького.
Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2019. 336 с.
27. Загорський В. С., Кизим М. О., Хаустова В. Є. Кластеризація економік країн світу й України: досвід і проблеми.
Проблеми економіки. 2010. № 1. С. 3-7.
28. Кизим О. М. Промислова політика та кластерізація економіки України: монографія. Харків: Інжек, 2011, 304 с.
29. Ільчук В. П., Хоменко І. О., Лисенко І. В. Кластерна стратегія економіки регіону: монографія. Чернігів: ЧДТУ, 2013.
367 с.
30. Кирилов Ю. Є. Кластери як інструмент підвищення конкурентоспроможності національної економіки в умовах гло-
балізації. Ефективна економіка. 2013. № 12. URL: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=2608 (дата звернення:
17.06.2021).
31. Ляшенко В. І., Котов Є. В. Україна ХХІ: неоіндустріальна держава або «крах проекту»?: монографія / НАН України,
Ін-т економіки пром-сті; Полтавський ун-т економіки і торгівлі. Київ, 2015. 196 с.
32. Формування територіальних кластерів як інструменту регіонального розвитку: наук. розробка / В. В. Мамонова,
Ю. О. Куц, О. М. Макаренко та ін. Київ: НАДУ, 2013. 36 с.
33. Репп Г. І. Аналіз кластерного розвитку регіонів України станом на 2018 рік. Вісник Національної академії держав-
ного управління. Сер.: Державне управління. 2018. № 3(90). С. 85-90.
34. Ринейська Л. С. Кластери у сучасній глобальній економіці. Ефективна економіка. 2016. № 5. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4971 (дата звернення 21.06.2021).
35. Соколенко С. И. Производственные системы глобализации. Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры. Украинский
контекст. Київ: Логос, 2002. 646 с.
36. Соколенко С. І. Кластери в глобальній економіці: монографія. Київ: Логос, 2004. 848 с.
37. Фостолович В. А. Кластери як ефективна модель сучасного бізнесу. Ефективна економіка. 2019. № 5. URL:
https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.5.13 (дата звернення: 07.07.2021).
38. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Кластеризація хімічної промисловості: європейський досвід та уроки для України. Вісник
економічної науки України. 2017. № 2(33). С. 103-109.
39. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Потенціал хімічного комплексу Луганської області: сучасний стан та перспективи
структурної модернізації. Економічний вісник Донбасу. 2019. № 1. С. 4-15. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019- 1(55)-
4-15.
40. Андрушків Б. М. Вплив економічного потенціалу регіону на розвиток кластерних об’єднань підприємств. Економі-
чний простір: зб. наук. пр. Дніпро: ПДАБА, 2013. Вип. № 79. С. 46-54.
41. Дятлова В. В., Петрик І. В. Інноваційний потенціал економіки: методичний підхід до оцінки та групування регіонів.
Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. 2018. № 1(100). С. 106-112.
42. Diatlova V., Petruk I. Sustainable development: methodical approaches and key indicators of assessment. Детермінанти
сталого розвитку економіки: монографія; під заг. ред. В. В. Храпкіної, В. А. Устименка. Київ: Інтерсервіс, 2019. С. 160-170.
43. Маслак О. О. Системи кластеризації національної економіки: формування розвиток та державне управління: монографія.
Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2018. 317 с.
44. Мельник М. І. Аналіз розвитку ІТ-кластерів та їх впливу на соціально-економічну динаміку. Стратегічні пріоритети та
інструменти стимулювання розвитку ІТ-кластерів у формуванні інноваційної екосистеми країни. Просторові форми організації бі-
знесу в Україні: тенденції, перспективи та механізми розвитку: наук. доповідь / НАН України; ДУ «Інститут регіональних дослі-
джень імені М. І. Долішнього НАН України»; наук. ред. М. І. Мельник. Львів, 2018. 107 с.
45. Мельникова М. В. Производственно-хозяйственные комплексы в экономике Украины: монография. Донецк:
Ноулидж, 2010. 260 с.
46. Мельникова М. В. Розвиток методів ефективного управління організаційним потенціалом виробничо-господарських
комплексів. Ефективна економіка. 2010. № 7. URL: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=265.
47. Панкова Л. І., Потапенко Т. П. Формування кластерних моделей національних економік на засадах стимулювання
регіонального розвитку. Економіка і організація управління. 2018. № 2(30). С. 47-56.
48. Парсяк В. Н., Жукова Е. Ю. Економіко-правові обриси кластера суднобудівних підприємств Миколаївщини. Причо-
рноморські економічні студії. 2020. Вип. 52. Ч. 2. С. 73-80.
49. Пєтухова О. М. Кластеризація як можливість реалізації інноваційних стратегій: монографія. Київ: НУХТ, 2012. 263 с.
50. Присяжнюк А. Ю. Інституційний розвиток економічної системи в контексті кластеризації. Вісник Київського націо-
нального торговельно-економічного університету. 2014. № 5. С. 14-21.
51. Продіус Ю. І., Ткаченко А. М. Кластерна форма організації підприємств як головний напрямок регіонального розви-
тку. Економіка: реалії часу. 2013. № 1(6). С. 136-141. URL: http://economics.opu.ua/files/archive/ 2013/n1.html.
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
17
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
52. Прохорова В. В., Колещук О. Я. Інноваційні кластери як організаційно-економічна основа забезпечення стратегіч-
ного управління машинобудівними підприємствами. Проблеми системного підходу в економіці. 2019. Вип. 6(74). Ч. 1. С. 115-
124. DOI: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2019-6-40.
53. Самборський О. В., Гласов П. В. Сучасна кластерна політика України: проблеми та перспективи. Агросвіт. 2021. № 11.
С. 57-64. DOI: https://doi.org/10.32702/ 2306-6792.2021.11.57.
54. Самійленко Г. М. Кластерні структури регіонів України: теоретичні аспекти, проблеми та перспективи практичного
впровадження. Проблеми та перспективи економіки та управління. 2019. № 1. С. 155-165. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-
5215-2019-1(17)-155-165.
55. Солоха Д., Бєлякова О. Інноваційні засади формування кластерної моделі регіонального розвитку національної еко-
номіки України. Соціально-економічний розвиток регіонів в контексті міжнародної інтеграції. 2018. № 31(20). Т. 1. С. 11-
15.
56. Фінагіна О. В., Бойко А. І., Плаксюк О. О. Теоретичні засади кластерної економіки: питання балансування та гармо-
нізації економічних інтересів. Трансформаційні перетворення економічних систем: виклики сучасності: монографія / за заг.
ред. Н. В. Прямухіної. Київ: Кондор-Видавництво, 2017. С. 201-213.
57. Федоренко В. Г., Гойко А. Ф., Джабейло В. Б. Кластери – системний інструмент підвищення конкурентоспромож-
ності економіки. Економіка і держава. 2017. № 9. С. 6-9.
58. Хміль Ф. І. Кластерний аналіз як основа об’єктивної стратифікації підприємств. Економіка України. 2016. №4. С.
29-33.
59. Вишневський В. П., Збаразська Л. О., Заніздра М. Ю., Чекіна В. Д., Половян О. В., Щетілова Т. В., Вєткін А. С.,
Єрфорт І. Ю. та ін. Національна модель неоіндустріального розвитку України: монографія / за заг. ред. В. П. Вишневського.
Київ: Ін-т економіки пром-сті НАН України, 2016. 518 с.
60. Промисловість України 2014-2016: невикористані можливості, шляхи відновлення, модернізації та сучасної розбу-
дови: наук. доповідь / О. Амоша, І. Булєєв, Ю. Залознова (редкол.); НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2017. 554 с.
61. Залознова Ю. С. Економічні та соціальні проблеми розвитку промисловості: монографія. Київ: Ін-т економіки пром-
сті НАН України, 2017. 288 с.
62. Модернізація економіки промислових регіонів України в умовах децентралізації управління: монографія / О. Амоша,
Ю. Харазішвілі, В. Ляшенко, Ю. Залознова та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2018. 300 с.
63. Amosha O., Lyakh O., Soldak M., Cherevatskyi D. Institutional determinants of implementation of the smart specialisation
concept: Case for old industrial coal-mining regions in Ukraine. Journal of European Economy. 2018. № 17 (3). Р. 305-332.
64. Soldak M., Shamileva L. Factors of the industrial regions’ development: opportunities for modernization on an innovative
basis. Економіка промисловості. 2018. № 1. С. 21-43. DOI: https://doi.org/ 10.15407/econindustry2018.01.021.
65. Ляшенко В. І., Солдак М. О. Модернізація промисловості регіонів в контексті територіальної та функціональної де-
централізації. Вісник економічної науки України. 2018. № 2. С. 120-129.
66. Амоша О. І., Шевцова Г. З., Швець Н. В. Передумови смарт-спеціалізації Донецько-Придніпровського макрорегіону
на основі розвитку хімічного виробництва. Економіка промисловості. 2019. № 3(87). С. 5-33. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.005.
67. Підоричева І. Ю., Ляшенко В. І. Інноваційні перспективи староосвоєних територій: іноземний досвід та можливості
його використання в Україні. Інноваційне промислове підприємство у формуванні сталого розвитку: монографія / ред. кол.
О.І. Амоша, Х. Джвігол, Р. Мішкєвіч; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2018. С. 118-147.
68. Україна в європейському науково-освітньому та інноваційному просторі: концепція адаптації та інтеграції в
умовах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом: монографія [до 100-річчя НАН України] / С. В. Іванов, В. І. Ляшенко,
І. Ю. Підоричева, А. В. Кучеров, М. О. Солдак, П. В. Тесновський; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2018. 331 с.
69. Lyashenko V., Pidorycheva I. The formation of interstate and cross-border scientific-educational and innovative spaces
between Ukraine and the European Union member states in the digital economy. Virtual Economics. 2019. Vol. 2. № 2. P. 48-60. DOI:
https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.02(3).
70. Pidorycheva I., Shevtsova H., Antonyuk V., Shvets N., Pchelynska H. A Conceptual Framework for Developing of
Regional Innovation Ecosystems. European Journal of Sustainable Development. 2020. Vol. 9. №. 3. Р. 626-640. DOI:
https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n3p626.
71. Підоричева І. Ю., Осадча Н. В. Перспективи спрощення законодавства з питань формування та розвитку в Україні
паркових утворень. Віче. 2015. №. 18. С. 21-26.
72. Ляшенко В. І., Підоричева І. Ю., Петрова І. П. «Інноваційний ліфт» як інструмент стимулювання нових видів діяль-
ності в малому бізнесі Донбасу. Економічний вісник Донбасу. 2017. № 3 (49). С. 11-24.
73. Ляшенко В. І., Трушкіна Н. В. Інституційні засади створення та функціонування індустріальних парків на рівні те-
риторіальних громад в умовах децентралізації та смарт-спеціалізації. Управління економікою: теорія та практика. Чумаче-
нківські читання: зб. наук. праць / НАН України, Ін-т економіки пром-сті; редкол.: О.О. Хандій (голов. ред.), В.І. Ляшенко
(відп. ред.), В.Є. Куриляк та ін. Київ, 2020. С. 32-67. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.32-67.
74. Інноваційне Придніпров’я: гра на випередження: монографія / О. І. Амоша, Ю. С. Залознова, С. В. Іванов, В. І. Ля-
шенко, І. Ю. Підоричева та ін.; за заг. ред. В.І. Ляшенка (заг. ред.) / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ: Дніпро, 2021.
286 с.
75. Булєєв І. П., Брюховецька Н. Ю. Шляхи відновлення економіки України та Донбасу. Економічний вісник Донбасу.
2015. № 1. С. 4-11.
76. Харазішвілі Ю. М., Ляшенко В. І., Шамілева Л. Л., Жихарева Ю. І. Модернізація економіки Донецької області: стра-
тегічні сценарії реалізації з позицій сталого розвитку до 2020 року: наук. доповідь. Київ: Ін-т економіки пром-сті НАН Укра-
їни, 2016. 119 с.
77. Ivanov S., Dzwigol H., Trushkina N. Proposals for the Formation of a Transport and Logistics Cluster as an Institution of
Regional Development (on the Example of Donetsk Economic Region). Economic Herald of the Donbas. 2019. No. 4(58). P. 51-60.
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-4(58)-51-60.
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
18
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
78. Амоша О. І., Залознова Ю. С., Новікова О. Ф., Брюховецька Н. Ю., Булєєв І. П., Ляшенко В. І. та ін. Пропозиції та
зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей. Економічний вісник Донбасу.
2021. № 1(63). С. 186-196. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-1(63)-186-196.
79. European observatory for clusters and industrial change. Summary Report on lessons learnt from fostering modern Cluster
Policy in regions in industrial transition. Brussels: European Commission, 2019. 28 p.
80. Національна програма кластерного розвитку до 2027 року. Концепція. Орієнтири розвитку. Рекомендації / О. Юрчак
та ін. Київ: АППАУ, Платформа Industry4Ukraine, 2020. 76 с.
81. Kwilinski A., Trushkina N. Logistics cluster as an institution of regional development in the context of economic
modernization. Science and practice. 2019. June 28. Thessaloniki, Greece: Midas S.A. P. 55-59.
82. Ivanov S., Dzwigol H., Trushkina N. Proposals for the Formation of a Transport and Logistics Cluster as an Institution of
Regional Development (on the Example of Donetsk Economic Region). Economic Herald of the Donbas. 2019. No. 4(58). P. 51-60.
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-4(58)-51-60.
83. Шипоша В. А. Зарубіжний досвід функціонування кластерних утворень. Науковий вісник Ужгородського національ-
ного університету. Сер.: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. Вип. 24. Ч. 3. С. 148-151.
84. Шипоша В. А. Формування кластерних структур в якості засобів активізації інвестиційної діяльності. Вісник Одесь-
кого національного університету. Сер.: Економіка. 2020. Т. 25. Вип. 2(81). С. 185-188. DOI: https://doi.org/10.32782/ 2304-
0920/2-81-30.
85. Shiposha V. The role of clusters in modern global economy. Three Seas Economic Journal. 2020. Vol. 1. № 2. P. 67-70.
DOI: https://doi.org/10.30525/2661-5150/2020-2-11.
86. Іванов С. В., Ляшенко В. І., Трушкіна Н. В. Правові аспекти створення транспортно-логістичних кластерів в регіонах
України. Gesellschaftsrechtliche Transformationen von wirtschaftlichen Systemen in den Zeiten der Neo-Industrialisierung:
Collective monograph / Akademie der Wirtschaftswissenschaften der Ukraine. Nüremberg: Verlag SWG imex GmbH, 2020. S. 661-
668.
87. Пушак Г. І., Трушкіна Н. В. Обґрунтування доцільності створення транспортно-логістичного кластеру в Карпатсь-
кому економічному районі. Економічний вісник Донбасу. 2021. № 1(63). С. 61-77. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-
1(63)-61-77.
88. Liashenko V., Ivanov S., Trushkina N. A Conceptual Approach to Forming a Transport and Logistics Cluster as a Component
of the Region’s Innovative Infrastructure (on the Example of Prydniprovsky Economic Region of Ukraine). Virtual Economics. 2021.
Vol. 4. No. 1. P. 19-53. DOI: https://doi.org/10.34021/ve.2021.04.01(2).
89. Trushkina N., Dzwigol H., Kwilinski A. Cluster Model of Organizing Logistics in the Region (on the Example of the Eco-
nomic District “Podillya”). Journal of European Economy. 2021. Vol. 20. No. 1. P. 127-145. DOI:
https://doi.org/10.35774/jee2021.01.127.
90. Ляшенко В. І., Осадча Н. В., Трушкіна Н. В. Можливі організаційно-правові форми транспортно-логістичного кла-
стеру в Причорноморському економічному районі. Причорноморські економічні студії. 2021. Вип. 67. С. 60-70. DOI:
https://doi.org/10.32843/bses.67-10.
References
1. Benner, M. (2017). Smart specialization and cluster emergence: Elements of evolutionary regional policies. The Life Cycle of
Clusters: A Policy Perspective / Edited by D. Fornahl, R. Hassink. (рр. 151-172). UK, Edward Elgar Publishing.
2. Delgado, M., Porter, M., Stem, S. (2010). Clusters and Entrepreneurship. Journal of Economic Geography, Vol. 10, No. 4,
рр. 495-518.
3. Devlin, G., Bleackley, M. (1988). Strategic Alliances Guidelines for success. Long Range Planning, Vol. 21, No. 5, рр. 18-
23. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/0024-6301(88)90101-X.
4. Dussauge, P., Garrette, B., Mitchell, W. (2000). Learning from competing partners: Outcomes and durations of scale and link
alliances in Europe, North America and Asia. Strategic Management Journal, Vol. 21, No. 2, рр. 99-103.
5. Enright, M. J. (1992). Why Clusters are the Way to Win the Game? World link, 5, July – August, рр. 24-25. DOI:
http://doi.org/10.12691/ijefm-3-1-2.
6. Feser, E. J. (1998). Old and New Theories of Industry Clusters. London, SelectedWorks. 28 p.
7. Fornahl, D., Grashof, N. (2021). The Globalization of Regional Clusters. Between Localization and Internationalization. Chel-
tenham, UK, Edward Elgar Publishing. 240 p. DOI: http://dx.doi.org.10.4337/9781839102486.
8. Frankowska, M. (2015). Klastry logistyczne jako ogniwa globalnych lancuchow dostaw [Logistics clusters as a link of global
supply chains]. Logistyka, No. 3, рр. 5633-5637 [in Polish].
9. Hassink, R. (2021). Strategic cluster coupling. The Globalization of Regional Clusters. Between Localization and Internation-
alization / Edited by D. Fornahl, N. Grashof. (рр. 15-32). Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing.
10. Kowalski, A. M. (2020). Towards an Asian Model of Clusters and Cluster Policy: The Super Cluster Strategy. Journal of
Competitiveness, No 12(4), рр. 74-90. DOI: https://doi.org/10.7441/joc.2020.04.05.
11. Kruczek, M., Zebrucki, Z. (2014). Koncepcja klastrow logistycznych [The concept of logistics clusters]. Zeszyty naukowe
Politechniki Slaskiej. Seria: Organizacja i zarzadzanie, No. 70, рр. 229-241 [in Polish].
12. Morgulis-Yakushev, S., Sölvell, Ö. (2017). Enhancing dynamism in clusters: A model for evaluating cluster organizations’
bridge-building activities across cluster gaps. Competitiveness Review, Vol. 27, No. 2, рр. 98-112. DOI: https://doi.org/10.1108/CR-
02-2016-0015.
13. Porter, M. E. (1985). Competitive advantage. New York, Free press; London: Collier Macmillan. 592 р.
14. Porter, M. E. (1998). Clusters and New Economics of Competition. Harward Business Review, November – December, рр.
77-90.
15. Swann, G. M. P., Preveser, M. A. (1996). Comparison of the Dynamics of Industrial Clustering in Computing and
Biotechnology. Research Policy, Vol. 25, No. 7, рр. 1139-1157.
16. Szuster, M. (2012). Rola klastrow we wspieraniu innowacyjnosci [The role of clusters in innovation supporting].
Ekonomiczne Problemy Uslug, No. 94, рр. 311-325 [in Polish].
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
19
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
17. Zrobek, J. (2011). Marketing w klastrach logistycznych [Marketing in logistics clusters]. Acta Universitatis Lodziennsis.
Folia Oeconomica, Nо. 251, рр. 5-16 [in Polish].
18. Voynarenko. M. P. (2014)/ Clusters in the Institutional Economics: monograph. Włocławek, ESFII, Poland. 335 p.
19. Voynarenko. M. P. (2018)/ Clusters in the institutional economics: monograph. Schweinfurt, Germany, Time Realities Sci-
entific Group UG (Haftungsbeschränkt). 276 p.
20. Vasylkivskyi, D. M., Voinarenko, M. P., Nyzhnyk, V. M. (2017). Klasterna polityka yak chynnyk pidvyshchennia
efektyvnosti funktsionuvannia sotsialno-ekonomichnykh system [Cluster Policy as a Factor in Increasing the Efficiency of Social and
Economic Systems]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1, рр. 25-30 [in Ukrainian].
21. Hanushchak-Yefimenko, L. M. (2015). Pobudova klasternoi modeli upravlinnia innovatsiinym rozvytkom pidpryiemnytstva
v Ukraini [Construction of a cluster model of management of innovative development of entrepreneurship in Ukraine]. Aktualni
problemy ekonomiky – Current economic problems, 10(172), рр. 106-116 [in Ukrainian].
22. Hridniev, M. A. (2018). Kharakterni rysy klasteroutvorennia v rehionakh Ukrainy [Characteristic features of cluster formation
in the regions of Ukraine]. Ekonomika i suspilstvo – Economy and society, Issue 14, рр. 588-596 [in Ukrainian].
23. Hrudnytska, S. M., Nestyrenko, L. A. (2018). Pravovi osnovy klasternoi samoorhanizatsii i samorehuliuvannia
enerhoprostoru [Legal bases of cluster self-organization and self-regulation of energy space]. Forum Prava – Forum Law, 53(5), рр.
13-27 [in Ukrainian]. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.2527932 [in Ukrainian].
24. Derun, A. M. (2017). Aktyvizatsiia rozvytku velykoho pidpryiemnytstva ta klasteriv v Ukraini [Activation of development
of large business and clusters in Ukraine]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Ser.: Ekonomika –
Scientific notes of the National University "Ostroh Academy". Ser.: Economics, 5(33), рр. 26-31 [in Ukrainian].
25. Dmukhovski, R. (2019). Poniattia lohistychnykh klasteriv ta efektyvnosti ekonomichnykh pidpryiemstv [The concept of
logistics clusters and efficiency of economic enterprises.]. Zhurnal yevropeiskoi ekonomiky – Journal of European Economy, Vol. 18,
No. 3(70), рр. 296-306. DOI: https://doi.org/10.35774/jec2019.03.351 [in Ukrainian].
26. Voinarenkо, M. P., Dubnytskyi, V. I. (2019). Teoriia i praktyka klasteryzatsii ekonomiky [Theory and practice of clustering
of the economy]. Kamianets-Podilskyi, Aksioma. 336 р. [in Ukrainian].
27. Zahorskyi, V. S., Kyzym, M. O., Khaustova, V. Ye. (2010). Klasteryzatsiia ekonomik krain svitu y Ukrainy: dosvid i
problemy [Clustering of economies of the world and Ukraine: experience and problems]. Problemy ekonomiky – Problems of the
economy, 2010, 1, рр. 3-7 [in Ukrainian].
28. Kyzym, O. M. (2011). Promyslova polityka ta klasterizatsiia ekonomiky Ukrainy [Industrial policy and clustering of
Ukraine's economy]. Kharkiv, Inzhek [in Ukrainian].
29. Ilchuk, V. P., Khomenko, I. O., Lysenko, I. V. (2013). Klasterna stratehiia ekonomiky rehionu [Cluster strategy of the region's
economy]. Chernihiv, ChSTU. 367 р. [in Ukrainian].
30. Kyrylov, Yu. Ye. (2013). Klastery yak instrument pidvyshchennia konkurentospromozhnosti natsionalnoi ekonomiky v
umovakh hlobalizatsii [Clusters as a tool to increase the competitiveness of the national economy in the context of globalization].
Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 12. Retrieved from http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=2608 (last accessed
17.06.2021) [in Ukrainian].
31. Liashenko, V. I., Kotov, Ye. V. (2015). Ukraina ХХI: neoindustrialna derzhava abo «krakh proektu»? [Ukraine XXI: neo-
industrial state or "collapse of the project"?]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine; Poltava University of Economics and Trade. 196 р. [in
Ukrainian].
32. Mamonova, V. V., Kuts, Yu. O., Makarenko, O. M. et al. (2013). Formuvannia terytorialnykh klasteriv yak instrumentu
rehionalnoho rozvytku [Formation of territorial clusters as a tool of regional development]. Kyiv, NAPA [in Ukrainian].
33. Repp, H. I. (2018). Analiz klasternoho rozvytku rehioniv Ukrainy stanom na 2018 rik [Analysis of cluster development of
the regions of Ukraine as of 2018]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia. Ser.: Derzhavne upravlinnia – Bulletin of
the National Academy of Public Administration. Ser.: Public Administration, 3(90), рр. 85-90 [in Ukrainian].
34. Ryneiska, L. S. (2016). Klastery u suchasnii hlobalnii ekonomitsi [Clusters in the modern global economy]. Efektyvna
ekonomika – Efficient economy, 5. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4971 (last accessed 21.06.2021) [in
Ukrainian].
35. Sokolenko, S. I. (2002). Proizvodstvennyye sistemy globalizatsii. Seti. Al'yansy. Partnerstva. Klastery. Ukrainskiy kontekst
[Production systems of globalization. Networks. Alliances. Partnerships. Clusters. Ukrainian context]. Kyiv, Logos. 646 р. [in Russian].
36. Sokolenko, S. I. (2004). Klastery v hlobalnii ekonomitsi [Clusters in the global economy]. Kyiv, Lohos. 848 р. [in Ukrainian].
37. Fostolovych, V. A. (2019). Klastery yak efektyvna model suchasnoho biznesu [Clusters as an effective model of modern
business]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 5. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.5.13 (last accessed:
07.07.2021) [in Ukrainian].
38. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2017). Klasteryzatsiia khimichnoi promyslovosti: yevropeiskyi dosvid ta uroky dlia Ukrainy
[Clustering of the chemical industry: European experience and lessons for Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2(33), рр.
103-109 [in Ukrainian].
39. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2019). Potentsial khimichnoho kompleksu Luhanskoi oblasti: suchasnyi stan ta perspektyvy
strukturnoi modernizatsii [Potential of the chemical complex of Luhansk region: current state and prospects structural modernization].
Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1, рр. 4-15. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019- 1(55)-
4-15 [in Ukrainian].
40. Andrushkiv, B. M. (2013). Vplyv ekonomichnoho potentsialu rehionu na rozvytok klasternykh obiednan pidpryiemstv [In-
fluence of economic potential of the region on the development of cluster associations of enterprises]. Ekonomichnyi prostir –
Economic space, Issue 79, рр. 46-54. Dnipro, PDABA [in Ukrainian].
41. Diatlova, V. V., Petryk, I. V. (2018). Innovatsiinyi potentsial ekonomiky: metodychnyi pidkhid do otsinky ta hrupuvannia
rehioniv [Innovative potential of economy: methodical approach to estimation and grouping of regions]. Derzhava ta rehiony. Ser.:
Ekonomika ta pidpryiemnytstvo – State and regions. Ser.: Economics and Entrepreneurship, 1(100), рр. 106-112 [in Ukrainian].
42. Diatlova, V., Petruk, I. (2019). Sustainable development: methodical approaches and key indicators of assessment.
Determinanty staloho rozvytku ekonomiky [Determinants of sustainable economic development]. (рр. 160-170). Kyiv, Interservice.
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
20
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
43. Maslak, O. O. (2018). Systemy klasteryzatsii natsionalnoi ekonomiky: formuvannia rozvytok ta derzhavne upravlinnia [Sys-
tems of clustering of national economy: formation of development and public administration]. Lviv, Lviv Polytechnic Publishing House
[in Ukrainian].
44. Melnyk, M. I. (2018). Analiz rozvytku IT-klasteriv ta yikh vplyvu na sotsialno-ekonomichnu dynamiku. Stratehichni
priorytety ta instrumenty stymuliuvannia rozvytku IT-klasteriv u formuvanni innovatsiinoi ekosystemy krainy [Analysis of the
development of IT clusters and their impact on socio-economic dynamics. Strategic priorities and tools to stimulate the development
of IT clusters in the formation of the country's innovation ecosystem]. Prostorovi formy orhanizatsii biznesu v Ukraini: tendentsii,
perspektyvy ta mekhanizmy rozvytku [Spatial forms of business organization in Ukraine: trends, prospects and mechanisms of
development]. Lviv, Institute of Regional Studies named after M. I. Dolishny of NAS of Ukraine. 107 р. [in Ukrainian].
45. Melnikova, M. V. (2010). Proizvodstvenno-khozyaystvennyye kompleksy v ekonomike Ukrainy [Industrial and economic
complexes in the economy of Ukraine]. Donetsk, Noulidzh. 260 р. [in Russian].
46. Melnykova. M. V. (2010). Rozvytok metodiv efektyvnoho upravlinnia orhanizatsiinym potentsialom vyrobnycho-
hospodarskykh kompleksiv [Development of methods of effective management of organizational potential of industrial and economic
complexes]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 7. Retrieved from http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=265 [in
Ukrainian].
47. Pankova, L. I., Potapenko, T. P. (2018). Formuvannia klasternykh modelei natsionalnykh ekonomik na zasadakh
stymuliuvannia rehionalnoho rozvytku [Formation of cluster models of national economies on the basis of stimulating regional
development]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia – Economics and organization of management, 2(30), рр. 47-56 [in Ukrainian].
48. Parsiak, V. N., Zhukova, E. Yu. (2020). Ekonomiko-pravovi obrysy klastera sudnobudivnykh pidpryiemstv
Mykolaivshchyny [Economic and legal outlines of the cluster of shipbuilding enterprises of Mykolayiv region]. Prychornomorski
ekonomichni studii – Black Sea Economic Studies, Issue 52, Part 2, рр. 73-80 [in Ukrainian].
49. Pietukhova, O. M. (2012). Klasteryzatsiia yak mozhlyvist realizatsii innovatsiinykh stratehii [Clustering as a possibility of
realization of innovative strategies]. Kyiv, NUFT [in Ukrainian].
50. Prysiazhniuk, A. Yu. (2014). Instytutsiinyi rozvytok ekonomichnoi systemy v konteksti klasteryzatsii [Institutional
development of the economic system in the context of clustering]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho torhovelno-ekonomichnoho
universytetu – Bulletin of Kyiv National University of Trade and Economics, 5, рр. 14-21 [in Ukrainian].
51. Prodius, Yu. I., Tkachenko, A. M. (2013). Klasterna forma orhanizatsii pidpryiemstv yak holovnyi napriamok rehionalnoho
rozvytku [Cluster form of enterprise organization as the main direction of regional development]. Ekonomika: realii chasu – Economy:
the realities of time, 1(6), рр. 136-141. Retrieved from http://economics.opu.ua/files/archive/ 2013/n1.html [in Ukrainian].
52. Prokhorova. V. V., Koleshchuk. O. Ya. (2019). Innovatsiini klastery yak orhanizatsiino-ekonomichna osnova zabezpechennia
stratehichnoho upravlinnia mashynobudivnymy pidpryiemstvamy [Innovative clusters as an organizational and economic basis for
providing strategic management of machine-building enterprises]. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi – Problems of system
approach in economy, Issue 6(74), Part 1, рр. 115-124. DOI: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2019-6-40 [in Ukrainian].
53. Samborskyi, O. V., Hlasov, P. V. (2021). Suchasna klasterna polityka Ukrainy: problemy ta perspektyvy [Modern cluster
policy of Ukraine: problems and prospects]. Agrosvit, 11, рр. 57-64. DOI: https://doi.org/10.32702/ 2306-6792.2021.11.57 [in
Ukrainian].
54. Samiilenko, H. M. (2019). Klasterni struktury rehioniv Ukrainy: teoretychni aspekty, problemy ta perspektyvy praktychnoho
vprovadzhennia [Cluster structures of regions of Ukraine: theoretical aspects, problems and prospects of practical implementation].
Problemy ta perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia – Problems and prospects of economics and management, 1, рр. 155-165. DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-155-165 [in Ukrainian].
55. Solokha, D., Bieliakova, O. (2018). Innovatsiini zasady formuvannia klasternoi modeli rehionalnoho rozvytku natsionalnoi
ekonomiky Ukrainy [Innovative bases of formation of cluster model of regional development of national economy of Ukraine]. Sotsialno-
ekonomichnyi rozvytok rehioniv v konteksti mizhnarodnoi intehratsii – Socio-economic development of regions in the context of
international integration, 31(20), Vol. 1, рр. 11-15 [in Ukrainian].
56. Finahina, O. V., Boiko, A. I., Plaksiuk, O. O. (2017). Teoretychni zasady klasternoi ekonomiky: pytannia balansuvannia ta
harmonizatsii ekonomichnykh interesiv [Theoretical principles of cluster economy: issues of balancing and harmonization of economic
interests]. Transformatsiini peretvorennia ekonomichnykh system: vyklyky suchasnosti [Transformational transformations of economic
systems: challenges of the present]. (рр. 201-213). Kyiv, Condor Publishing House [in Ukrainian].
57. Fedorenko, V. H., Hoiko, A. F., Dzhabeilo, V. B. (2017). Klastery – systemnyi instrument pidvyshchennia
konkurentospromozhnosti ekonomiky [Clusters – a systemic tool to increase the competitiveness of the economy]. Ekonomika i
derzhava – Economy and state, 9, рр. 6-9 [in Ukrainian].
58. Khmil. F. I. (2016). Klasternyi analiz yak osnova obiektyvnoi stratyfikatsii pidpryiemstv [Cluster analysis as a basis for
objective stratification of enterprises]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 4, рр. 29-33 [in Ukrainian].
59. Vyshnevskyi, V. P., Zbarazska, L. O., Zanizdra, M. Yu., Chekina, V. D., et al. (2016). Natsionalna model neoindustrialnoho
rozvytku Ukrainy [National model of neo-industrial development of Ukraine]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine. 518 р. [in Ukrainian].
60. Amosha. O., Bulieiev. I., Zaloznova. Yu. (Eds.). (2017). Promyslovist Ukrainy 2014-2016: nevykorystani mozhlyvosti,
shliakhy vidnovlennia, modernizatsii ta suchasnoi rozbudovy [Industry of Ukraine 2014-2016: untapped opportunities, ways of
restoration, modernization and modern development]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine. 554 р. [in Ukrainian].
61. Zaloznova, Yu. S. (2017). Ekonomichni ta sotsialni problemy rozvytku promyslovosti [Economic and social problems of
industrial development]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine. 288 р. [in Ukrainian].
62. Amosha, O., Kharazishvili, Yu., Liashenko, V., Zaloznova, Yu. et al. (2018). Modernizatsiia ekonomiky promyslovykh
rehioniv Ukrainy v umovakh detsentralizatsii upravlinnia [Modernization of the economy of industrial regions of Ukraine in the
conditions of decentralization of management]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine. 300 р. [in Ukrainian].
63. Amosha, O., Lyakh, O., Soldak, M., Cherevatskyi, D. (2018). Institutional determinants of implementation of the smart
specialisation concept: Case for old industrial coal-mining regions in Ukraine. Journal of European Economy, 17 (3), рр. 305-332.
64. Soldak, M., Shamileva, L. (2018). Factors of the industrial regions’ development: opportunities for modernization on an
innovative basis. Econ. promisl., 1, рр. 21-43. DOI: https://doi.org/ 10.15407/econindustry2018.01.021.
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
21
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
65. Liashenko, V. I., Soldak, M. O. (2018). Modernizatsiia promyslovosti rehioniv v konteksti terytorialnoi ta funktsionalnoi
detsentralizatsii [Modernization of regional industry in the context of territorial and functional decentralization]. Visnyk ekonomichnoi
nauky Ukrainy, 2, рр. 120-129 [in Ukrainian].
66. Amosha, O. I., Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2019). Peredumovy smart-spetsializatsii Donetsko-Prydniprovskoho
makrorehionu na osnovi rozvytku khimichnoho vyrobnytstva [Preconditions of smart specialization of Donetsk-Prydniprovsky
macroregion on the basis of development of chemical production]. Econ. promisl., 3(87), рр. 5-33. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.005 [in Ukrainian].
67. Pidorycheva, I. Yu., Liashenko, V. I. (2018). Innovatsiini perspektyvy staroosvoienykh terytorii: inozemnyi dosvid ta
mozhlyvosti yoho vykorystannia v Ukraini [Innovative perspectives of old-developed territories: foreign experience and possibilities
of its use in Ukraine.]. Innovatsiine promyslove pidpryiemstvo u formuvanni staloho rozvytku [Innovative industrial enterprise in the
formation of sustainable development]. (рр. 118-147). Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
68. Ivanov, S. V., Liashenko, V. I., Pidorycheva, I. Yu., Kucherov, A. V., Soldak, M. O., Tesnovskyi, P. V. (2018). Ukraina v
yevropeiskomu naukovo-osvitnomu ta innovatsiinomu prostori: kontseptsiia adaptatsii ta intehratsii v umovakh Uhody pro asotsiatsiiu
z Yevropeiskym Soiuzom (do 100-richchia NAN Ukrainy) [Ukraine in the European scientific-educational and innovation space: the
concept of adaptation and integration in terms of the Association Agreement with the European Union (to the 100th anniversary of the
NAS of Ukraine)]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine. 331 р. [in Ukrainian].
69. Lyashenko, V., Pidorycheva, I. (2019). The formation of interstate and cross-border scientific-educational and innovative
spaces between Ukraine and the European Union member states in the digital economy. Virtual Economics, Vol. 2, No. 2, рр. 48-60.
DOI: https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.02(3).
70. Pidorycheva, I., Shevtsova, H., Antonyuk, V., Shvets, N., Pchelynska, H. (2020). A Conceptual Framework for Developing
of Regional Innovation Ecosystems. European Journal of Sustainable Development, Vol. 9, No. 3, рр. 626-640. DOI:
https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n3p626.
71. Pidorycheva, I. Yu., Osadcha, N. V. (2015). Perspektyvy sproshchennia zakonodavstva z pytan formuvannia ta rozvytku v
Ukraini parkovykh utvoren [Prospects for simplification of legislation on the formation and development of park formations in
Ukraine]. Viche, 18, рр. 21-26 [in Ukrainian].
72. Liashenko, V. I., Pidorycheva, I. Yu., Petrova, I. P. (2017). «Innovatsiinyi lift» yak instrument stymuliuvannia novykh vydiv
diialnosti v malomu biznesi Donbasu ["Innovative elevator" as a tool to stimulate new activities in small business in Donbass].
Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3 (49), рр. 11-24 [in Ukrainian].
73. Liashenko, V. I., Trushkina, N. V. (2020). Instytutsiini zasady stvorennia ta funktsionuvannia industrialnykh parkiv na rivni
terytorialnykh hromad v umovakh detsentralizatsii ta smart-spetsializatsii [Institutional principles of creation and functioning of
industrial parks at the level of territorial communities in the conditions of decentralization and smart specialization]. Upravlinnia
ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Chumachenkivski chytannia – Management of Economic: theory and practice. Chumachenko's an-
nals, рр. 32-67. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
74. Amosha, O. I., Zaloznova, Yu. S., Ivanov, S. V., Liashenko, V. I., Pidorycheva, I. Yu. et al. (2021). Innovatsiine Prydniprovia:
hra na vyperedzhennia [Innovative Prydniprovya: game for advancement]. Kyiv, Dnipro. 286 р. [in Ukrainian].
75. Bulieiev, I. P., Briukhovetska, N. Yu. (2015). Shliakhy vidnovlennia ekonomiky Ukrainy ta Donbasu [Ways of economic
recovery of Ukraine and Donbass]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1, рр. 4-11 [in Ukrainian].
76. Kharazishvili, Yu. M., Liashenko, V. I., Shamileva, L. L., Zhykhareva, Yu. I. (2016). Modernizatsiia ekonomiky Donetskoi
oblasti: stratehichni stsenarii realizatsii z pozytsii staloho rozvytku do 2020 roku [Modernization of economy of Donetsk region:
strategic scenarios of realization from positions of sustainable development till 2020]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine. 119 р. [in
Ukrainian].
77. Ivanov, S., Dzwigol, H., Trushkina, N. (2019). Proposals for the Formation of a Transport and Logistics Cluster as an
Institution of Regional Development (on the Example of Donetsk Economic Region). Economic Herald of the Donbas, No. 4(58), рр.
51-60. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-4(58)-51-60 [in Ukrainian].
78. Amosha, O. I., Zaloznova, Yu. S., Novikova, O. F., Briukhovetska, N. Yu., Bulieiev, I. P., Liashenko, V. I. et al. (2021).
Propozytsii ta zauvazhennia do proiektu Kontseptsii ekonomichnoho rozvytku Donetskoi ta Luhanskoi oblastei [Suggestions and
comments to the draft Concept of economic development of Donetsk and Luhansk regions]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic
Herald of the Donbas, 1(63), рр. 186-196. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-1(63)-186-196 [in Ukrainian].
79. European observatory for clusters and industrial change. Summary Report on lessons learnt from fostering modern Cluster
Policy in regions in industrial transition. (2019). Brussels, European Commission. 28 p.
80. Yurchak, O. et al. (2020). Natsionalna prohrama klasternoho rozvytku do 2027 roku. Kontseptsiia. Oriientyry rozvytku.
Rekomendatsii [National program of cluster development until 2027. Concept. Landmarks of development. Recommendations]. Kyiv,
APPAU, Platforma Industry4Ukraine. 76 р. [in Ukrainian].
81. Kwilinski, A., Trushkina, N. (2019). Logistics cluster as an institution of regional development in the context of economic
modernization. Science and practice, June 28, рр. 55-59. Thessaloniki, Greece: Midas S.A.
82. Ivanov, S., Dzwigol, H., Trushkina, N. (2019). Proposals for the Formation of a Transport and Logistics Cluster as an
Institution of Regional Development (on the Example of Donetsk Economic Region). Economic Herald of the Donbas, No. 4(58),
рр. 51-60. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-4(58)-51-60.
83. Shyposha, V. A. Zarubizhnyi dosvid funktsionuvannia klasternykh utvoren [Foreign experience of cluster formations
functioning]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Ser.: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove
hospodarstvo – Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Ser.: International economic relations and the world economy,
Issue 24, Part 3, рр. 148-151 [in Ukrainian].
84. Shyposha, V. A. (2020). Formuvannia klasternykh struktur v yakosti zasobiv aktyvizatsii investytsiinoi diialnosti [Formation
of cluster structures as a means of activating investment activity]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Ser.: Ekonomika –
Bulletin of Odessa National University. Ser.: Economics, Vol. 25, Issue 2(81), рр. 185-188. DOI: https://doi.org/10.32782/ 2304-
0920/2-81-30 [in Ukrainian].
85. Shiposha, V. (2020). The role of clusters in modern global economy. Three Seas Economic Journal, Vol. 1, No. 2, рр. 67-
70. DOI: https://doi.org/10.30525/2661-5150/2020-2-11.
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
22
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
86. Ivanov, S. V., Liashenko, V. I., Trushkina, N. V.(2020). Pravovi aspekty stvorennia transportno-lohistychnykh klasteriv v
rehionakh Ukrainy [Legal aspects of creation of transport and logistics clusters in the regions of Ukraine]. Gesellschaftsrechtliche
Transformationen von wirtschaftlichen Systemen in den Zeiten der Neo-Industrialisierung: Collective monograph. (рр. 661-668).
Nüremberg, Verlag SWG imex GmbH [in Ukrainian].
87. Pushak, H. I., Trushkina, N. V. (2021). Obgruntuvannia dotsilnosti stvorennia transportno-lohistychnoho klasteru v
Karpatskomu ekonomichnomu raioni [Substantiation of Expe-diency of Creation of Transport and Logistics Cluster in the
Carpathian Economic Region]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1(63), рр. 61-77. DOI:
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-1(63)-61-77 [in Ukrainian].
88. Liashenko, V., Ivanov, S., Trushkina, N. (2021). A Conceptual Approach to Forming a Transport and Logistics Cluster as a
Component of the Region’s Innovative Infrastructure (on the Example of Prydniprovsky Economic Region of Ukraine). Virtual
Economics, Vol. 4, No. 1, рр. 19-53. DOI: https://doi.org/10.34021/ve.2021.04.01(2).
89. Trushkina, N., Dzwigol, H., Kwilinski, A. (2021). Cluster Model of Organizing Logistics in the Region (on the
Example of the Economic District “Podillya”). Journal of European Economy, Vol. 20, No. 1, рр. 127-145. DOI:
https://doi.org/10.35774/jee2021.01.127.
90. Liashenko, V. I., Osadcha, N. V., Trushkina, N. V. (2021). Mozhlyvi orhanizatsiino-pravovi formy transportno-lohistychnoho
klasteru v Prychornomorskomu ekonomichnomu raioni [Possible organizational and legal forms of transport and logistics cluster in
the Black Sea economic region]. Prychornomorski ekonomichni studii – Black Sea Economic Studies, Issue 67, рр. 60-70. DOI:
https://doi.org/10.32843/bses.67-10 [in Ukrainian].
Амоша О. І., Трушкіна Н. В., Шипоша В. А. Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих
структур у східних регіонах України
На даний час особливої актуальності набувають проблеми вдосконалення управління розвитком кластерних структур у
східних регіонах України з урахуванням європейського досвіду відповідно до сучасних викликів, пов’язаних із смарт-спеціа-
лізацією, модернізацією виробництва та цифровізацією організаційних й управлінських процесів. У зв’язку з цим метою до-
слідження є обґрунтування теоретичних положень, науково-методичних підходів і розроблення практичних рекомендацій
щодо вдосконалення механізму формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур східних регіонів України.
Уточнено суть і зміст термінів «бізнес-інтегрована структура», «розвиток бізнес-інтегрованої структури», «механізм
управління розвитком бізнес-інтегрованої структури». Проаналізовано й узагальнено міжнародний досвід розвитку кластер-
них структур і надано пропозиції щодо його можливого застосування у промислових регіонах України.
На підставі узагальнення здійснених досліджень, аналітичних матеріалів дослідницьких і консалтингових компаній,
агентств регіонального розвитку, аналізу статистичних даних виявлено основні перешкоди, які стримують ефективний еко-
номічний розвиток східних регіонів України.
Проаналізовано стратегічні документи щодо соціально-економічного розвитку Донецької та Луганської областей у час-
тині створення кластерних об’єднань. Визначено методичні засади логістичного забезпечення управління розвитком бізнес-
інтегрованих структур. Запропоновано та апробовано комплексний підхід до оцінювання ефективності кластерних утворень.
Надано пропозиції щодо нормативно-правового регулювання розвитку кластерних структур в економіці України. Об-
ґрунтовано концептуальний підхід до формування кластера як елемента інноваційної інфраструктури промислових регіонів
на засадах смарт-спеціалізації. Удосконалено організаційно-економічний механізм функціонування бізнес-інтегрованих
структур і запропоновано алгоритм його реалізації на прикладі східних регіонів України.
Ключові слова: національна економіка, регіональна економіка, бізнес-інтегрована структура, кластерна структура, показники
оцінювання, прогнозування, стратегії регіонального розвитку, правові засади, логістичне забезпечення, концептуальний підхід, ор-
ганізаційно-економічний механізм, алгоритм реалізації механізму, синергетичний ефект.
Amosha O., Trushkina N., Shiposha V. Mechanism of Formation and Management for Development of Business Inte-
grated Structures in the Eastern Regions of Ukraine
At present, the problems of improving the management of cluster structures in the eastern regions of Ukraine, taking into account
the European experience in accordance with modern challenges related to smart specialization, modernization of production and digi-
talization of organizational and managerial processes, are becoming especially relevant. In this regard, the purpose of the study is to
substantiate the theoretical provisions, scientific and methodological approaches and develop practical recommendations for improving
the mechanism of formation and management of business integrated structures of the eastern regions of Ukraine.
The essence and content of the terms "business integrated structure", "development of business integrated structure", "mechanism
for managing the development of business integrated structure" are specified. The international experience of development of cluster
structures is analysed and generalized and offers concerning its possible application in industrial regions of Ukraine are given.
Based on the generalization of research, analytical materials of research and consulting companies, regional development agen-
cies, statistical analysis, the main barriers that hinder the effective economic development of the eastern regions of Ukraine.
Strategic documents concerning the socio-economic development of Donetsk and Luhansk oblasts in terms of creating cluster
associations were analysed. Methodical bases of logistical support of management of development of business integrated structures are
defined. A comprehensive approach to evaluating the effectiveness of cluster formations is proposed and tested.
Proposals on normative-legal regulation of cluster structures development in the national economy of Ukraine are given. The
conceptual approach to the formation of the cluster as an element of the innovation infrastructure of industrial regions on the basis of
smart specialization is substantiated. The organizational and economic mechanism of functioning of business integrated structures is
improved and the algorithm of its realization on the example of the eastern regions of Ukraine is offered.
It is proved that the development and implementation of the proposed algorithm for implementing the organizational and eco-
nomic mechanism of business integrated structures (clusters) will create appropriate conditions for increasing the volume and quality
of transport services, intensifying innovative development, as well as implementing a qualitatively new regional model of sustainable
development that will meet modern management requirements.
Implementation of the developed recommendations for improving the mechanism of formation and management of the develop-
ment of business integrated structures in Donetsk and Luhansk regions will help to obtain a synergistic effect, the components of which
are:
О. І. Амоша, Н. В. Трушкіна, В. А. Шипоша
23
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
economic effect ‒ increasing the level of investment attractiveness of territories; increase of receipts to budgets (regional, local)
due to formation of qualitatively new model of regional economy, strengthening of competitive advantages of area and increase of
economic capacity of territorial communities in the conditions of decentralization; increase in the volume of cargo transportation and
cargo turnover of different types of transport; reduction of costs for the organization of logistics activities by reducing the transport
component in the cost of services, reducing the time to perform customs procedures for clearance of goods; ensuring favorable institu-
tional conditions for the functioning of the transport services market;
social ‒ job creation and employment growth;
ecological ‒ reduction of greenhouse gas emissions from transport due to optimization of transport flows; increasing the level of
environmental safety.
Keywords: national economy, regional economy, business integrated structure, cluster, evaluation indicators, forecasting, re-
gional development strategies, legal bases, logistical support, conceptual approach, organizational and economic mechanism, algorithm
of mechanism realization, synergetic effect.
Амоша А. И., Трушкина Н. В., Шипоша В. А. Механизм формирования и управления развитием бизнес-интегри-
рованных структур в восточных регионах Украины
В настоящее время особую актуальность приобретают проблемы совершенствования управления развитием кластерных
структур в восточных регионах Украины с учётом европейского опыта в соответствии с современными вызовами, связанными
со смарт-специализацией, модернизацией производства и цифровизацией организационных и управленческих процессов. В
этой связи целью данного исследования является обоснование теоретических положений, научно-методических подходов и
разработка практических рекомендаций по совершенствованию механизма формирования и управления развитием бизнес-
интегрированных структур восточных регионов Украины.
Уточнены сущность и содержание терминов «бизнес-интегрированная структура», «развитие бизнес-интегрированной
структуры», «механизм управления развитием бизнес-интегрированной структуры». Проанализирован и обобщён международ-
ный опыт развития кластерных структур и представлены предложения по его возможному применению в промышленных реги-
онах Украины.
На основании обобщения проведённых исследований, аналитических материалов исследовательских и консалтинговых
компаний, агентств регионального развития, анализа статистических данных выявлены основные барьеры, сдерживающие
эффективное экономическое развитие восточных регионов Украины.
Проанализированы стратегические документы социально-экономического развития Донецкой и Луганской областей в
части создания кластерных объединений. Определены методические основы логистического обеспечения управления разви-
тием бизнес-интегрированных структур. Предложен и апробирован комплексный подход к оценке эффективности кластерных
образований.
Представлены предложения по нормативно-правовому регулированию развития кластерных структур в экономике
Украины. Обоснован концептуальный подход к формированию кластера как элемента инновационной инфраструктуры про-
мышленных регионов на основе смарт-специализации. Усовершенствован организационно-экономический механизм функ-
ционирования бизнес-интегрированных структур и предложен алгоритм его реализации на примере восточных регионов
Украины.
Ключевые слова: национальная экономика, региональная экономика, бизнес-интегрированная структура, кластер, пока-
затели оценки, прогнозирование, стратегии регионального развития, правовые основы, логистическое обеспечение, концепту-
альный подход, организационно-экономический механизм, алгоритм реализации механизма, синергетический эффект.
Стаття надійшла до редакції 26.07.2021
Прийнято до друку 24.09.2021
|