Теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова логістика»
Ретроспективний аналіз суті терміна «логістика», розгляд різних наукових підходів, історичний контекст еволюційного розвитку логістики може бути розглянуто як теоретичне підґрунтя для визначення цифрової логістики. У контексті поширення цифровізації та посилення взаємозв’язку та швидкості взаємодії...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181870 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова логістика» / Ю.О. Шкригун // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 3 (65). — С. 137-146. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181870 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шкригун, Ю.О. 2021-12-03T17:13:17Z 2021-12-03T17:13:17Z 2021 Теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова логістика» / Ю.О. Шкригун // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 3 (65). — С. 137-146. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2021-3(65)-137-146 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181870 658.8:33.011:004.4 Ретроспективний аналіз суті терміна «логістика», розгляд різних наукових підходів, історичний контекст еволюційного розвитку логістики може бути розглянуто як теоретичне підґрунтя для визначення цифрової логістики. У контексті поширення цифровізації та посилення взаємозв’язку та швидкості взаємодії учасників ринку логістичних послуг, комплексне розуміння суті цифрової логістики та перспектив її подальшого розвитку стає запорукою ефективної діяльності підприємств. У статті наведено ключові складові поняття та основні тенденції розвитку цифрової логістики. Акцентовано увагу на важливості урахування змін споживчої самосвідомості, зокрема екологічної відповідальності, як результату впливу цифровізації на ринок, враховуючи кінцевого персоніфікованого споживача. Ретроспективный анализ сущности термина «логистика», рассмотрение различных научных подходов, исторический контекст эволюционного развития логистики может быть рассмотрен как теоретическая основа для определения цифровой логистики. В контексте распространения цифровизации и усиления взаимосвязи и скорости взаимодействия участников рынка логистических услуг комплексное понимание сути цифровой логистики и перспектив ее дальнейшего развития становится залогом эффективной деятельности предприятий. В статье представлены ключевые составляющие понятия и основные тенденции развития цифровой логистики. Акцентировано внимание на важности учёта изменений потребительского самосознания, в частности, экологической ответственности, как результата влияния цифровизации на рынок, учитывая конечного персонифицированного потребителя. A retrospective analysis of the essence of the term "logistics", consideration of different scientific approaches, the historical context of the evolutionary development of logistics can be considered as a theoretical basis for the definition of digital logistics. In the context of the spread of digitalization and strengthening the relationship and speed of interaction of market participants in logistics services, a comprehensive understanding of the essence of digital logistics and prospects for its further development is the key to effective business. The article presents the key components and main trends in the development of digital logistics. Emphasis is placed on the importance of taking into account changes in consumer consciousness, in particular environmental responsibility, as a result of the impact of digitalization on the market, taking into account the final personalized consumer. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Маркетинг і логістика Теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова логістика» Теоретические подходы к определению понятия «цифровая логистика» Theoretical Approaches to the Definition of "Digital Logistics" Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова логістика» |
| spellingShingle |
Теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова логістика» Шкригун, Ю.О. Маркетинг і логістика |
| title_short |
Теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова логістика» |
| title_full |
Теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова логістика» |
| title_fullStr |
Теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова логістика» |
| title_full_unstemmed |
Теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова логістика» |
| title_sort |
теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова логістика» |
| author |
Шкригун, Ю.О. |
| author_facet |
Шкригун, Ю.О. |
| topic |
Маркетинг і логістика |
| topic_facet |
Маркетинг і логістика |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Теоретические подходы к определению понятия «цифровая логистика» Theoretical Approaches to the Definition of "Digital Logistics" |
| description |
Ретроспективний аналіз суті терміна «логістика», розгляд різних наукових підходів, історичний контекст еволюційного розвитку логістики може бути розглянуто як теоретичне підґрунтя для визначення цифрової логістики. У контексті поширення цифровізації та посилення взаємозв’язку та швидкості взаємодії учасників ринку логістичних послуг, комплексне розуміння суті цифрової логістики та перспектив її подальшого розвитку стає запорукою ефективної діяльності підприємств. У статті наведено ключові складові поняття та основні тенденції розвитку цифрової логістики. Акцентовано увагу на важливості урахування змін споживчої самосвідомості, зокрема екологічної відповідальності, як результату впливу цифровізації на ринок, враховуючи кінцевого персоніфікованого споживача.
Ретроспективный анализ сущности термина «логистика», рассмотрение различных научных подходов, исторический контекст эволюционного развития логистики может быть рассмотрен как теоретическая основа для определения цифровой логистики. В контексте распространения цифровизации и усиления взаимосвязи и скорости взаимодействия участников рынка логистических услуг комплексное понимание сути цифровой логистики и перспектив ее дальнейшего развития становится залогом эффективной деятельности предприятий. В статье представлены ключевые составляющие понятия и основные тенденции развития цифровой логистики. Акцентировано внимание на важности учёта изменений потребительского самосознания, в частности, экологической ответственности, как результата влияния цифровизации на рынок, учитывая конечного персонифицированного потребителя.
A retrospective analysis of the essence of the term "logistics", consideration of different scientific approaches, the historical context of the evolutionary development of logistics can be considered as a theoretical basis for the definition of digital logistics. In the context of the spread of digitalization and strengthening the relationship and speed of interaction of market participants in logistics services, a comprehensive understanding of the essence of digital logistics and prospects for its further development is the key to effective business. The article presents the key components and main trends in the development of digital logistics. Emphasis is placed on the importance of taking into account changes in consumer consciousness, in particular environmental responsibility, as a result of the impact of digitalization on the market, taking into account the final personalized consumer.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181870 |
| citation_txt |
Теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова логістика» / Ю.О. Шкригун // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 3 (65). — С. 137-146. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT škrigunûo teoretičnípídhodidoviznačennâponâttâcifrovalogístika AT škrigunûo teoretičeskiepodhodykopredeleniûponâtiâcifrovaâlogistika AT škrigunûo theoreticalapproachestothedefinitionofdigitallogistics |
| first_indexed |
2025-11-26T10:33:53Z |
| last_indexed |
2025-11-26T10:33:53Z |
| _version_ |
1850620698512326656 |
| fulltext |
Ю. О. Шкригун
137
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
УДК 658.8:33.011:004.4 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-137-146
Ю. О. Шкригун,
аспірантка,
ORCID 0000-0002-7623-8213,
е-mail: shkrigun.y@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ
«ЦИФРОВА ЛОГІСТИКА»
Постановка проблеми. В умовах глобальної
трансформації економіки на мікро- на макрорівнях
значно підвищується роль логістики як науки. Це
обумовлено необхідністю формувань інноваційних
підходів до організації логістичних процесів, пото-
ків і послуг, значенням логістичного сервісу та ра-
ціонального управління запасами, зростанням вимог
до обслуговування споживачів у відповідь поши-
ренню інформаційно-комунікаційних і цифрових
технологій [1-11]. Мінливість глобальної економіч-
ної та соціальної ситуацій зумовлює необхідність
проактивної стратегії та політики у логістичній
сфері діяльності суб’єктів господарювання з ураху-
ванням необхідності забезпечення гнучкості та ди-
ференційованості окремих аспектів логістичної дія-
льності.
В умовах Індустрії 4.0 змінюється концепція
логістики, що зумовлює доцільність дослідження
наукового становлення дефініції через еволюцію по-
няття, розгляд і становлення логістики, як науки, ро-
зуміння взаємозалежних складових терміну з метою
прогнозування коректної логістичної політики та ді-
яльності зокрема. Логістика та ланцюги поставок в
Індустрії 4.0 можуть бути представлені, як спільні
кібер-фізичні системи [12]. Німецький комітет екс-
пертів з Індустрії 4.0 визначає кібер-фізичні системи
(Cyber-Physical Systems, CPS) як «системи, які без-
посередньо пов’язують реальні (фізичні) об’єкти та
процеси з об’єктами та процесами обробки інформа-
ції (віртуальними) за допомогою відкритої, частково
глобальної та завжди взаємопов’язаної інформацій-
ної мережі» [13].
Згідно з прогнозом експертів процеси діджита-
лізації здатні вплинути на сферу логістичної діяль-
ності підприємства шляхом скорочення витрат на
34,2% та підвищенням доходів на 33,6% [14]. За да-
ними експертів Консалтингової групи «Camelot»
до основних переваг цифрової логістики 100% опи-
туваних експертів відносять скорочення витрат,
94,1% – зростаючу гнучкість, 88,2% виділяють зни-
ження часових витрат, 82,2% наголошують на збіль-
шенні якості та варіативності послуг [15].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. По-
точний характер економічного розвитку та тісний
соціально-економічний зв’язок зумовлює значну на-
укову увагу до комплексного розуміння поняття ло-
гістики.
Актуальність проблематики підтверджується
дослідженнями, які представлені іноземними та віт-
чизняними вченими. Ряд дослідників розглядають
поняття логістики, як міждисциплінарний науковий
напрям або науку (Б. Анікін, І. Бажин, А. Гаджинсь-
кий, М. Григорак, В. Дибська, А. Колобов, Є. Кри-
кавський, Р. Ларіна, В. Литвиненко, І. Луценко,
Л. Міронін, І. Омельченко, Б. Плоткін, Ю. Понома-
рьова, А. Родніков, С. Саркисов, А. Смєхов, К. Тань-
ков, А. Тунаков). Деякі вчені акцентують увагу на
розгляді поняття, як інтегрованої функції управ-
ління матеріалопотоками, процесами виробництва,
збуту та зворотного зв’язку (Т. Вань, М. Залманова,
О. Новіков, М. Окландер, А. Семененко, Ж. Ше-
вальє), зокрема характеризуючи цю функцію з точки
зору мистецтва управління (Ю. Неруш); сукупність
різних видів діяльності (Г. Плахута, І. Решетнікова),
процесів планування, реалізації та контролю
(Дж. Бушер); інтегрального інструменту менедж-
менту (В. Сергєєв).
Згідно з думкою науковців, класична логістика
розуміється через призму розуміння як концепції
управління. Поділяючи твердження Н. Рекової й
О. Ткаченко, логістика може бути представлена як
система потокових процесів, що дозволяє ефек-
тивно управляти складною системою, враховуючи
особливості кожного її ланцюжку і визначати фак-
тори логістичного характеру, які впливають на
ефективність діяльності в цілому.
Стрімка цифровізація економічного та соціаль-
ного середовища зумовлює необхідність інтеграції
різних підходів до поняття логістики, актуалізації
окремих складових у контексті сьогодення. Зокрема,
Є. Крикавський наголошує, що логістика може бути
представлена, як «наука про оптимальне управління
матеріальними, інформаційними та фінансовими
потоками в економічних адаптивних системах із си-
нергічними зв’язками» [16]. У взаємозв’язку із Ін-
дустрією 4.0 поняття економічних адаптивних сис-
тем може бути доповнено та поширено до цифрових
в умовах діджиталізації.
Проблематиці цифрової трансформації логіс-
тики присвячено роботи таких вчених, як А. Коро-
льова, В. Василенок, А. Круглова, Є. Алексашкіна,
В. Негреєва, С. Пластунова, зокрема розгляду підхо-
дів до побудування нової моделі взаємодії та сис-
темної оптимізації бізнес-процесів на основі вико-
ристання цифрових технологій на всіх етапах фор-
Ю. О. Шкригун
138
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
мування ланцюга доданої цінності продуктів і по-
слуг, які забезпечують створення інформацій-
ної платформи для цифрової економіки (Б. Левін,
О. Єфімова).
З огляду на це, метою даною статті є аналіз та
узагальнення існуючих визначень понять «логіс-
тика», «логістика в цифровій економіці», «цифрова
логістика»; і на цій підставі формулювання автор-
ського підходу до трактування терміна «цифрова ло-
гістика».
Виклад основного матеріалу. Поняття «логіс-
тика» має давнє історичне коріння, його походжен-
ня є досі нез’ясованим. Від грецького «логістика»
перекладається як «майстерність рахувати» та озна-
чає «те саме, що й математична логіка» [17].
Найбільш поширеними є дві версії походження
зазначеного терміна. За однією з них це поняття по-
ходить від грецького слова «logistikos» – обчислю-
вати, розмірковувати; за іншою – від французького
«loger» – постачати, розквартировувати. Серед ін-
ших варіантів наявні, зокрема, від давньогерман-
ського «laubja» – склад, зберігання [18]. Є поширена
думка, що поняття «логістика» виникло в стародав-
ній Греції, де державних контролерів називали ло-
гістами. У Римській імперії цей термін вживали для
позначення правил розподілу продуктів. Пізніше це
поняття стало використовуватися у військовій на-
уці, через розуміння логістики, як мистецтва управ-
ління збройними силами і забезпеченням.
Візантійський імператор Леонтас VI у праці
«Основи військового мистецтва» зазначав: «Спра-
вою логістики є утримувати армію, належно озбро-
ювати та організовувати, постачати військовими за-
собами, своєчасно і належно піклуватися про її по-
треби, кожний похід відповідно готувати. Це озна-
чає розраховувати час і простір, територію у зв’язку
із пересуванням армій так само, як і правильно оці-
нити силу противника, й ці функції відповідно до
руху та розподілу власних збройних сил» [19].
У Візантії у ІХ-Х ст. логістика була наукою про
організацію та управління матеріального забезпе-
чення військ. Пізніше, у ХVІІІ-ІХ ст., першим авто-
ром праць з логістики вважають воєнного історика
та теоретика А. Жоміні, який визначав логістику як
«практичне мистецтво руху військ». Він стверджу-
вав, що логістика стосується «не тільки перевезень,
а й планування, управління, постачання, визначення
місць дислокації військ, будівництва мостів, шляхів
та ін.» [20]. У своєму творі «Трактат про мистецтво
війн» А. Жоміні розглядає логістику як третю гілку
військової науки поряд із стратегією та тактикою
[21]. Крім воєнно-практичних трактувань терміна
«логістика», є наукове формулювання – матема-
тичне. Німецький філософ, фізик, математик
В. Лейбніц називав логістику «математичною логі-
кою», «формальною логікою». Це значення було
офіційно закріплено на філософському конгресі в
Женеві (1904 р.). З середини 50-х років поняття «ло-
гістика» увійшло в економічну термінологію США
як логістика підприємства. Американський фахівець
із системного аналізу, професор О. Моргенштерн
розглядав логістику як «частину вчення про органі-
зацію та економіку виробництва, що охоплює заго-
тівельну, виробничу та дистрибуційну логістику»
[19]. Через 20 років в розвинених країнах Західної
Європи (Франції, Англії, Німеччини, Італії) актуалі-
зувалися та розпочалися наукові дослідження зазна-
ченого поняття.
В Україні поняття «логістика» вперше було
вжито видатним українським економістом-матема-
тиком Є. Слуцьким у контексті розгляду праксеоло-
гії (від грец. справа, діяння – галузь наукових до-
сліджень, що вивчає загальні умови й методи пра-
вильної, ефективної та раціональної людської діяль-
ності) у праці «Етюд до проблеми побудови фор-
мально-праксеологічних засад економіки» (1926 р.)
[22].
У сучасному контексті, логістика – вчення про
планування, управління і контроль руху матеріаль-
них, інформаційних і фінансових ресурсів в різних
системах [23]. Організація логістичної діяльності
зумовлена ціллю та правилами логістики, а саме:
продукт повинен бути необхідний споживачеві, про-
дукт повинен бути відповідної якості, продукт пови-
нен бути в необхідній кількості, продукт повинен
бути доставлений у потрібний час, продукт повинен
бути доставлений у потрібне місце, продукт пови-
нен бути доставлений з мінімальними витратами,
продукт повинен бути доставлений конкретному
споживачеві [24]. В умовах глобальних трансформа-
ційних перетворень перед логістичною діяльністю
підприємств поширюються виклики та загрози, а
саме: необхідність постійного пошуку шляхів і засо-
бів зниження витрат, постійного оновлення і модер-
нізації матеріально-технічного та цифрового осна-
щення підприємств для високої конкурентоспро-
можності на світовому ринку; забезпечення стабіль-
ності логістичних ланцюгів і формування ефектив-
них важелів управління та зворотного зв’язку з кін-
цевим споживачем в умовах пандемії.
Зокрема, вчені виділяють 4 фази розвитку ло-
гістики:
1. Фаза старту «логістики» (середина 50-х років
у США):
– логістика (фізична дистрибуція) як допо-
міжна функція, підпорядкована виробництву;
– ідентифікація окремих дій та етапів фізичної
дистрибуції.
2. Фаза визначення і концептуалізації теорії ло-
гістики, наукові праці, перші імплементування на
практиці (60-ті роки XX ст. у США, початок 70-х ро-
ків у Західній Європі).
3. Фаза змін пріоритетів і створення основних
вимірів інтегрованої логістики (розширення ролі ло-
гістики, розгляд поняття як системної детермінанти
ефективності, концепції та методу управління, пла-
нування, інтеграції логістичних систем) (II поло-
вина 70-х років і перша половина 80-х років XX ст.).
Ю. О. Шкригун
139
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
4. Фаза динамічного розвитку логістики як ін-
тегрованої глобалізованої концепції управління під-
приємством і системи ринкових зв’язків (загальне
використання переваг логістики на практиці) (кі-
нець 80-х і 90-ті роки XX ст.).
У науковій літературі розглядаються різні рівні
(етапи) розвитку логістики на підприємстві, серед
яких етап становлення логістики як науки, початко-
вий етап розвитку логістики, етап впровадження
підходів логістики, реалізації концепції логістики,
здійснення професійної логістичної діяльності [25].
З огляду на думку науковців, на сьогодення
сфера логістики та, зокрема, ланцюги поставок, є од-
ними з найважливіших бізнес-аспектів, що є безпо-
середньо пов’язаними із поняттям Індустрії. Що зу-
мовлює можливість розгляду поняття Логістики 4.0
[26-27], як четвертого періоду розвитку логістики
(діджиталізація). З огляду на історичне підґрунтя, до
основних характеристик попередніх ер становлення
логістики можна віднести (рис. 1).
Логістика 1.0. Індустрія 1.0 була першою про-
мисловою революцією. Вона почалася як результат
механічного транспортування, коли промисловість
змінилася від ручного виробництва до механічного,
з відкриттям парової машини у другій половині
XVIII ст. [28].
Рис. 1. Взаємовідношення попередніх ер логістики
Побудовано автором на основі джерела [29].
Актуалізація терміну логістики або логістики
1.0 була пов’язана виключно з військовими застосу-
ваннями, згодом у 60-х роках фокус уваги було змі-
нено до бізнес організацій [30]. На той час увага
була зосереджена виключно на оптимізації транс-
портування та переміщення вантажів (як фізичного
розподілу) всередині організації, що було покра-
щено за допомогою механічної обробки транспорт-
них інструментів. Логістика 1.0 відповідала про-
мисловим потреби, які створювали замовники.
Логістика 2.0. Протягом 1960-х років Індуст-
рія 2.0 акцентувала важливість масового вироб-
ництва, що вимагало автоматизації обробки ванта-
жів. Автоматизація обробки вантажів вважалася
еволюцією в галузі логістики і отримала назву «Ло-
гістика 2.0» [28].
Протягом 1980-х років компанії почали взаємо-
діяти одна з одною, щоб керувати та координувати
фізичні потоки – всередині та за межами своїх орга-
нізацій. Це зумовило появу терміна «управління
ланцюгом поставок» [31; 32].
Фокус уваги Логістики 2.0 був спрямовано на
процес координації між різними сторонами, що на-
лежать до одного ланцюга. Цей процес координації
був інноваційним на той час, що кваліфікувало Ло-
гістику 2.0, як революцію у розвитку галузі.
Логістика 3.0. Третя промислова революція
(Індустрія 3.0) почалася в 1968 р., коли був виготов-
лений перший промисловий робот. Також, тоді в
промисловості були представлені машини з число-
вим керуванням (Numerically Controlled, NC). З боку
логістики третя логістична революція (Логістика
3.0) виникла завдяки «системам логістичного управ-
ління» [28]. Було змінено фокус на «Управління по-
токами», де основна увага була спрямована не
тільки на фізичний потік. Набув значення розгляд
робочих процесів на адміністративних рівнях кож-
ної організації. Зокрема, грошові потоки, потоки по-
слуг, персоналу, потік рішень та ідей і усіх аспектів,
що створюють цінність для клієнта [33]. Згідно з
думкою експертів, Логістика 3.0 може бути визна-
чена, як «гнучкий потік», що робить його еволюцій-
ним, а не революційним поняттям.
Можна зробити висновок, що трансформація
різних логістичних епох відбувається після кожної
промислової революції, як наслідок економічних,
Логістика 1.0
Механізація
перевезень
Логістика 2.0
Автоматизація
вантажу
Логістика 3.0
Промислова
роботизована
рука
Ю. О. Шкригун
140
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
соціальних умов, але не одночасно з промисловою
революцією.
Логістика 4.0. Індустрія 4.0 привела до впро-
вадження нової сфери в ланцюгах поставок. Нова
сфера застосування зазначає, що продукти можна
відстежувати завдяки процесу прозорості всіх залу-
чених сторін, починаючи від відправлення до кінця
життєвого циклу продукту.
Завдяки кіберфізичним системам відстежу-
ються логістичні процеси в реальному житті та ко-
піюються у віртуальному світі для децентралізова-
ного процесу прийняття рішень. Шляхом викорис-
тання датчиків в системах IoT (Internet of Things) для
спілкування та взаємодії з «речами», а також з людь-
ми в системі в режимі реального часу [28], інтеграції
апаратних систем і хмарних обчислень, як централі-
зованого блоку зберігання даних складові логістич-
ної сфери інтегруються у розумну логістику з фоку-
сом на індивідуалізовані послуги і продукти.
З іншого боку, Логістика 4.0 була визначена як
термін, що включає технології та концепції в лан-
цюжку створення вартості організації [33] почина-
ючи з постачальників і закінчуючи кінцевим корис-
тувачем, з метою максимізації цінності доставленої
продукції. Можна зазначити, що фокус перспективи
ланцюга створення вартості пов’язано з охопленням
потреб кінцевих користувачів і клієнтів, а не лише з
прогнозуванням вимог ринку. Логістика 4.0 підви-
щує рівень гнучкості логістики для задоволення ри-
нкового попиту, що сильно коливається. Це збіль-
шення гнучкості робить клієнта ближче до компанії,
що, у свою чергу, покращить можливості оптиміза-
ції виробництва. Збільшення зниження витрат на збе-
рігання та виробництво призводить до досягнення
кращого рівня задоволеності споживачів (рис. 2).
Рис. 2. Взаємозв’язок ер логістики
Узагальнено та побудовано автором на підставі джерела [29].
У контексті актуальності питання, багато уваги
приділяється визначенню сутності поняття логіс-
тики (рис. 3). З урахуванням комплексності, інтегро-
ваності та взаємозв’язку складових понять дефініції,
на разі не існує єдиного підходу до визначення, що
зумовлено різними науковими школами та фокусом
уваги різних вчених. Так, у роботі науковця Н. Хви-
щуна [16], визначення терміну логістики групу-
ються за такими категоріями, як:
Комплексний напрям в науці.
Міждисциплінарний науковий напрямок.
Теорія планування, управління і контролю.
Науково-практичний напрям господарювання.
Мистецтво управління.
Сукупність видів діяльності з управління.
Процес планування, реалізації і управління.
Інтегральний інструмент менеджменту.
Фокусом їх уваги є матеріальні, трудові, сер-
вісні, інформаційні, фінансові потоки, інтегрований
та синергічний взаємозв’язок між ними [34].
В останній час, як показує аналіз, у науковий
обіг введено поняття цифрової логістики. Можна
сказати, що сутність зазначається як логістична сис-
тема цифрового типу, де експортно-імпортні това-
ропотоки набувають формату цифрової субстанції
і є «сукупністю комунікаційних технологій, регуля-
Логістика 4.0
Ланцюги
створення
цінності
Логістика 3.0
Гнучкий потік
Логістика
2.0
Управління
ланцюгом
постачання
Логістика
1.0
Транспорту-
вання
Ю. О. Шкригун
141
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
Рис. 3. Систематизація існуючих визначень поняття «логістика»
Побудовано автором на основі джерела [25].
торів цифрових перетворень, мереж, месенджерів,
хмарних технологій і платформ» [35].
Питання може бути розглянуто з різних точок
зору (рис. 4). Цифрова логістика – це пошук, збері-
гання та спосіб передачі, а також цифрові техноло-
гії, що забезпечують виявлення та прогнозування
потреб, оптимізації маршрутів, напрямів матеріаль-
них та інформаційних потоків, у тому числі скоро-
чення часу існування в ланцюгах поставок [36].
Рис. 4. Ключові складові поняття цифрова логістика
Узагальнено та побудовано автором на підставі джерел [36-41].
•концепція управління;
•наука або науковий напрям;
•методологія управління
Теорія
•вид діяльності;
• інструмент менеджменту;
•форма ринкових взаємовідносин учасників
Діяльність
•процес управління;
•функція управління;
•управління процесами
Управлінська діяльність
•теорія та практика управління рухом сукупності потоків;
• інтегрована система управління матеріальними потоками;
•система управління потоковими процесами
Система управління сукупністю потоків
Цифрова
логістика
Модель логістики як
«єдине вікно»
Логістика, у якій всі
системи інтегровані
та функціонують
лише у
віртуальному
просторі
Цифровий сервіс
Система цифрового
типу
Перехід від епохи
автоматизації до
епохи цифровізації
Ю. О. Шкригун
142
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
Наявне представлення як цифрового сервісу.
Клієнти майданчика – це «постачальники» та «по-
купці» перевезення та супутніх транспортних по-
слуг. Діалог між ними відбувається тільки в цифро-
вому форматі. За рахунок цього забезпечується мак-
симальна прозорість та оперативність роботи. Фор-
мування замовлення, погодження заявок та оформ-
лення всіх первинних документів відбувається елек-
тронно, а функції відправника вантажу, на початко-
вому етапі, полягають у заповненні полів форми за-
мовлення [37].
Цифрова логістика може бути розглянута через
точку зору логічного та закономірного переходу від
епохи автоматизації до епохи цифровізації. Циф-
рова економіка (цифровізація) проникає у всі види
діяльності, пов'язані з виробництвом товарів та по-
слуг та спирається на цілий комплекс технологічних
досягнень останніх років:
Інтернет речей (Internet of Things – IoT /
Machine-to-Machine – M2M);
Управління великими даними (Big Data);
Штучний інтелект (Artificial intelligence, AI);
Системи бізнес-аналітики (Business intelligen-
ce, BI);
Пошук та обробка даних (Data mining);
Технологія блокчейн (Block Chain);
Хмарні сервіси (Cloud Services);
Електронна комерція (E-Commerce);
3D-друк (3D Printing).
До основних досягнень можливо також вінести
такі інновації, як дрони, роботи, нанотехнології, без-
пілотні транспортні засоби, системи супутникової
навігації, системи розпізнавання мовлення, облич та
зображень тощо [38].
Є думка, що цифрова логістика – це логістика,
у якій всі системи інтегровані та функціонують
лише у віртуальному просторі; вона оперує такими
поняттями, як віртуальний продукт, віртуальна по-
слуга, віртуально-транспортно-логістична система.
Загальна властивість – це обмеження всіх процесів
лише віртуальним простором [39]. Цифрова логіс-
тика руйнує оперативну розрізненість. Це впливає
не лише на вартісну складову рівняння цінності, а й
сприяє зростанню за рахунок можливості надавати
персоналізовану, орієнтовану на клієнта логістику з
більш коротким циклом та винятковою задоволені-
стю клієнтів [40].
Логістична технологія 5PL (Fifth Party
Logistics), або віртуальна логістика, – модель логіс-
тики як «єдине вікно», за якого вантажовласник
може отримати весь спектр логістичних послуг на
одному ресурсі за рахунок використання глобаль-
ного інформаційно-технологічного простору [41].
Базуючись на теоретичних положеннях [1-11;
25-27; 42; 43; 44], пропонується авторське визна-
чення поняття «цифрова логістика», яке можна роз-
глядати з трьох позицій:
– як сучасну парадигму розвитку підприємств в
умовах цифрової економіки;
– як цифрову систему управління сукупності
інтегрованих логістичних процесів, потоків і послуг
з використанням цифрових технологій;
– як практичний інструментарій управління ло-
гістичними потоками (матеріальними, трудовими,
транспортними, інформаційними, фінансовими
тощо) з увагою до синергічного ефекту окремих
складових з використанням цифрових технологій,
урахуванням впливу діджиталізації на зміну пове-
дінкової та зеленої самосвідомості усіх учасників
ринку, у тому числі кінцевого споживача.
Висновки. У контексті стрімкої цифровізації
багатьох взаємозалежних сфер життя та господар-
ської діяльності зокрема особливої уваги набуває
поняття цифрової логістики. Враховуючи еволюцію
зазначеного питання від поняття логістики є доціль-
ним ретроспективний аналіз становлення сутності
терміну, розгляд підходів представників різних на-
укових шкіл, зовнішніх факторів впливу.
Через історичний контекст розглянуто періоди,
фази, ери розвитку логістики.
У роботі виконано аналіз та узагальнення ви-
значень понять «логістика», «логістика в цифровій
економіці», «цифрова логістика». Враховуючи інте-
грований характер цифрової логістики, надано ав-
торський підхід до трактування із пропозицією роз-
глядати дане поняття через призму економічних, со-
ціальних, самосвідомих змін учасників ринку, вини-
каючих унаслідок процесів діджиталізації. Акценто-
вано увагу на важливості аспекту «зеленої» свідомо-
сті, яка є одним із важелів змін у соціальної відпові-
дальності та споживчої поведінки.
Розгляд питання визначення сутності цифрової
логістики дає можливість для аналізу та прогнозу-
вання перспектив логістичної сфери, що є невід’єм-
ною складовою діяльності суб’єктів господарю-
вання в умовах мінливої економіки із частою зміною
векторів спрямованості та актуалізації ризиків подій
по типу «Чорного лебедя».
До основних перспектив розвитку цифрової ло-
гістики експерти відносять, такі спрямування як:
– зростаюча популярність підходу "безпосеред-
ньо споживачеві" (D2C), що сприяє значному підви-
щенню попиту на послуги доставки, адже не у кож-
ного виробника може бути в наявності автопарк. На
тенденцію продовжує впливати ситуація пандемії
COVID-19, що завдала серйозного удару по здійс-
ненню продажів через посередників;
– нові розробки зміцнюють позиції технології
Інтернету речей (IoT);
– поширення використання технології Штуч-
ного Інтелекту (AI) у наближення до повного імпле-
ментування технології для самокерованих грузови-
ків у режимі реального часу;
– зростання рівня інформованості суспільства
щодо проблем зміни клімату, відновлюваності ре-
сурсів, питанню вуглецевого сліду (carbon footprint)
наразі є однією з найважливіших та найгучніших по-
Ю. О. Шкригун
143
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
вісток і вимагатиме від логістичних компаній «зеле-
ної» самоусвідомленості;
– підвищення значущості логістики «останньої
милі», як однієї з основних зон зростання для логіс-
тичних компаній з точки зори цифровізації, оптимі-
зації, пошуку найбільш ефективної політики буду-
вання довгострокових, лояльних та максимально
персоналізованих взаємовідносин з кінцевим спо-
живачем.
Перспективи подальших досліджень полягають
у визначенні термінів «логістична діяльність під-
приємства», «трансформація логістичної діяльності
підприємства», «управління логістичною діяльні-
стю», «організація логістичної діяльності», «управ-
ління трансформацією логістичної діяльності під-
приємств» з урахуванням цифрових перетворень.
Література
1. Драчук Ю. З., Залознова Ю. С., Трушкіна Н. В. Впровадження логістичних технологій на промислових підприємствах
в умовах глобалізації ринку. Теорія та практика регіонального розвитку: колективна монографія / за заг. ред. К.Ф. Коваль-
чука, Л.М. Савчук. Дніпро: Герда, 2016. С. 379-387.
2. Трушкіна Н. В., Драчук Ю. З., Залознова Ю. С. Логістичні концепції на промисловому підприємстві в умовах глоба-
лізації ринку. Проблеми економіки. 2016. № 3. С. 228-238.
3. Трифонова О. В., Трушкіна Н. В. Управління ризиками логістичної діяльності промислових підприємств. Бізнес Ін-
форм. 2018. № 12. С. 268-274.
4. Zaloznova Yu., Trushkina N. Logistics management system of the enterprise. Modern Management: Logistics and Education:
monograph / The Academy of Management and Administration in Opole. Opole: Publishing House WSZiA, 2018. P. 170-176.
5. Zaloznova Yu., Trushkina N. Scientific and methodological support of improvement of the management system of logistic
activities of the enterprise. Економічні інновації: зб. наук. праць. Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних дос-
ліджень НАН України, 2018. Т. 20. Вип. 3 (68). С. 57-67. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2018.20.3(68).57-67.
6. Koev S. R., Tryfonova O., Inzhyievska L., Trushkina N., Radieva M. Management of Domestic Marketing of Service
Enterprises. IBIMA Business Review. 2019. Vol. 2019. P. 1-13. https://doi.org/10.5171/2019.681709.
7. Tryfonova O., Trushkina N. Application of information technologies in logistic activities of enterprises. Conceptual aspects
management of competitiveness the economic entities: collective monograph / Edited by M. Bezpartochnyi, I. Britchenko. In 2 Vol. /
Higher School of Social and Economic. Przeworsk: WSSG, 2019. Vol. 1. P. 161-172.
8. Zaloznova Yu., Trushkina N. Management of logistic activities as a mechanism for providing sustainable development of
enterprises in the digital economy. Virtual Economics. 2019. Vol. 2. No 1. P. 63-80. DOI: https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.01(4).
9. Sandiuk H., Lushpiienko Yu., Trushkina N., Tkachenko I., Kurganskaya E. Special Procedures for Electronic Public Procure-
ment. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues. 2019. Vol. 22. Special Issue 2. Business laws and legal rights: research and
practice. P. 1-6. URL: https://www.abacademies.org/articles/special-procedures-for-electronic-public-procurement-1544-0044-22-SI-
2-351.pdf.
10. Trushkina N. Transformation of customer relationship management in the digital economy. Digital economy and digital
society: monograph / Edited by T. Nestorenko, M. Wierzbik-Stronska; Katowice School of Technology. Katowice: Wydawnictwo
Wyzszej Szkoly Technicznej w Katowicach, 2019. P. 311-316.
11. Hryhorak M., Trushkina N., Popkowski T., Molchanova K. Digital transformations of logistics customer service business
models. Intellectualization of Logistics and Supply Chain Management. 2020. Vol. 1. P. 57-75. DOI: https://doi.org/10.46783/smart-
scm/2020-1-6.
12. Ivanov D., Dolgui A., Sokolov B., Werner F., Ivanova M. A dynamic model and an algorithm for short-term supply chain
scheduling in the smart factory industry 4.0. Int. J. Prod. Res. 2015. Vol. 54. No. 2. P. 386-402.
13. Bartodziej C. J. The Concept Industry 4.0. Technical University of Berlin and Tongji Univerisyt in Shanghai, 2017.
14. Wolfgang Lehmacher, F. Betti, Beecher Paul, C. Grotemeier, and M. Lorenzen. Impact of the Fourth Industrial Revolution
on Supply Chains. Wold Economic Forum. URL: https://www.weforum.org/whitepapers/impact-of-the-fourth-industrial-revolution-
on-supply-chains, 2017.
15. Camelot Management Consultants. How does digital transformation impact logistics – now and in the future? written by
Zsolt Simon & Dr. Sebastian Kapser 06/01/2021 URL: https://blog.camelot-group.com/2021/06/how-does-digital-transformation-
impact-logistics-now-and-in-the-future/.
16. Хвищун Н. В. Сутність поняття "логістика": ретроспективний аналіз. Ефективна економіка. 2012. № 11. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_11_43.
17. Окландер М. А., Хромов О. П. Промислова логістика. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 222 с.
18. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Тернопільська академія народного господарства; під ред. С. В. Мочерного. Київ:
Академія, 2001. Т. 1. 863 с.
19. Логіст: історія питання. URL: http://osvita.work.ua/ua/articles/426/.
20. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Тернопільська академія народного господарства; під ред. С. В. Мочерного. Київ:
Академія, 2001. Т. 2. 848 с.
21. Оспіщев В. І. Вступ до спеціальності «Логістика». Харків: Харківська нац. академія міського господарства, 2008.
106 с.
22. Панасенко Е. В. Логистика: персонал, технологии, практика. 1-е изд. Москва: Инфра-Инженерия, 2011. 224 с.
23. Павлюченко И. В. Логистика : краткий теоретический курс. Ульяновск : УлГТУ, 2011. 95 с.
24. Крикавський Є. В. Логістика. Основи теорії. 2-е вид., доп. і переробл. Львів: НУ «Львівська політехніка», Інтелект-
Захід, 2006. 456 с.
25. Залознова Ю. С., Трушкіна Н. В. Теоретичні аспекти логістики: еволюція розвитку та сучасні підходи. Вісник
Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Сер.: Економічні науки. Кам’янець-Подільський,
2018. Вип. 13. С. 228-236.
26. Trushkina N., Dzwigol H., Serhieieva O., Shkrygun Yu. Development of the Logistics 4.0 Concept in the Digital Economy.
Economic Herald of the Donbas. 2020. № 4 (62). P. 85-96. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-4(62)-85-96.
Ю. О. Шкригун
144
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
27. Трушкіна Н. В., Шкригун Ю. О. Управління логістичною діяльністю підприємства в цифровій економіці: теоретичні
засади. Наукові інновації та передові технології. 2021. № 2(2). С. 152-166. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274 -2021-2(2)-
152-166.
28. Domingo L. The Challenges of Logistics 4.0 for the Supply Chain Management and the Information Technology. Norwegin
University of Science and Technology, 2016.
29. Sally S Kassem, Mohammad Amr, Mohamed Ezzat. Logistics 4.0: Definition and historical background. Conference paper:
october 2019. URL: https://www.researchgate.net/publication/336916467_Logistics_40_Definition_and_Historical_Background?
enrichId=rgreq-954db237fbf03af74f7c808ff24cf41b-XXX&enrichSource=Y292ZXJQYWdlOzMzNjkxNjQ2NztBUzo4MTk5ODQ0
NTY0OTUxMDRAMTU3MjUxMDkzNzI3OQ%3D%3D&el=1_x_3&_esc=publicationCoverPdf.
30. Lummus R. R. and Vokurka R. J. Defining supply chain management : a historical perspective and practical guidelines
Defining supply chain management : a historical perspective and practical guidelines. Ind. Manag. Data Syst. Emerald. 1999. Vol. 99,
no. 1. Р. 11–17,
31. Amr M. A., Eljazzar M. M., Kassem S. S. and Ezzat M. Merging supply chain and blockchain technologies. Proceedings of
28th International Conference for Management of Technology: Managing Technology for Inclusive and Sustainable Growth. 2018.
Р. 224–228.
32. Sheffi Y. and Klaus P. Logistics at large: jumping the barriers of the logistics function. Proceedings of the Twenty-sixth
Annual Transportation and Logistics Educators Conference. 1997. No. October. Р. 1–26.
33. Wang K. New challenges and opportunities. 2016. No. Iwama. Р. 331–412.
34. Barreto L., Amaral A., and Pereira T. Industry 4.0 implications in logistics: an overview. Manufacturing. 2017. Vol. 13.
Р. 1245–1252.
35. Афанасенко И. Д., Борисова В. В. Цифровая логистика: учебник для вузов. СПб.: Питер, 2018. 272 с.
36. Василенок В. Л., Круглова А. И., Алексашкина Е. И., Негреева В. В., Пластунова С. А. Основные тренды цифровой
логистики. Научный журнал НИУ ИТМО. Серия Экономика и экологический менеджмент. 2020. № 1. URL:
http://economics.ihbt.ifmo.ru/file/article/19478.pdf.
37. Паладьев О. Что такое Цифровая Логистика. Грузовые перевозки.. 04.02.2021. URL: https://niejournal.ru/digital-
logistics/.
38. Отраслевой портал Logistics.ru Что такое логистика простыми словами и ее значение в бизнесе. URL:
https://logistics.ru/academy/chto-takoe-logistika-prostymi-slovami-i-ee-znachenie-v-biznese#_Toc12816161_.
39. Никишов С. И. Цифровая трансформация логистики. Москва: Издательский дом «Дело» РАНХиГС, 2019. 112 с.
40. НАФО. Национальная ассоциация фасилити операторов. Логистика предприятий что это: Логистика – что это такое?
И кто такие логисты и логистические компании? URL: https://нафо.рф/raznoe/logistika-predprijatij-chto-jeto-logistika-chto-jeto-
takoe-i-kto-takie-logisty-i-logisticheskie-kompanii.html#i-21.
41. Мжельская И. В., Подставкина А. М. Направления и перспективы цифровизации сферы логистических услуг. URL:
https://elar.rsvpu.ru/bitstream/123456789/31418/1/978-5-8295-0699-5_2020_083.pdf.
42. Іванова М. І. Концептуальні підходи до визначення дефініції «логістика». Вісник економічної науки України. 2015.
№ 1. С. 68-71.
43. Королёва А. А. Экономические эффекты цифровой логистики. Экономика. 2019. № 1. С. 68-76.
44. Лёвин Б., Ефимова О. Цифровая логистика и электронный обмен данными в грузовых перевозках. Проблемы управ-
ления мир транспорта. 2017. Т. 15. № 2. С. 142-149.
References
1. Drachuk, Yu. Z., Zaloznova, Yu. S., Trushkina, N. V. (2016). Vprovadzhennia lohistychnykh tekhnolohii na promyslovykh
pidpryiemstvakh v umovakh hlobalizatsii rynku [Introduction of logistics technologies at industrial enterprises in the conditions of
market globalization]. Teoriia ta praktyka rehionalnoho rozvytku [Theory and practice of regional development]. (рр. 379-387).
Dnipro, Herda [in Ukrainian].
2. Trushkina, N. V., Drachuk, Yu. Z., Zaloznova, Yu. S. (2016). Lohistychni kontseptsii na promyslovomu pidpryiemstvi v
umovakh hlobalizatsii rynku [Logistic concepts at the industrial enterprise in the conditions of market globalization]. Problemy
ekonomiky – Problems of the economy, 3, рр. 228-238 [in Ukrainian].
3. Tryfonova, O. V., Trushkina, N. V. (2018). Upravlinnia ryzykamy lohistychnoi diialnosti promyslovykh pidpryiemstv [Risk
management of logistics activities of industrial enterprises]. Biznes Inform – Business Inform, 12, рр. 268-274 [in Ukrainian].
4. Zaloznova. Yu., Trushkina. N. (2018). Logistics management system of the enterprise. Modern Management: Logistics and
Education. (рр. 170-176). Opole, Publishing House WSZiA.
5. Zaloznova. Yu., Trushkina. N. (2018). Scientific and methodological support of improvement of the management system of
logistic activities of the enterprise. Ekonomichni innovatsii – Economic innovations, Vol. 20, Issue 3 (68), рр. 67-67. Odessa, Institute
of Market Problems and Economic and Environmental Research of the National Academy of Sciences of Ukraine. DOI:
https://doi.org/10.31520/ei.2018.20.3(68).57-67.
6. Koev, S. R., Tryfonova, O., Inzhyievska, L., Trushkina, N., Radieva, M. (2019). Management of Domestic Marketing of
Service Enterprises. IBIMA Business Review, Vol. 2019, рр. 1-13. DOI: https://doi.org/10.5171/2019.681709.
7. Tryfonova, O., Trushkina, N. (2019). Application of information technologies in logistic activities of enterprises. Conceptual
aspects management of competitiveness the economic entities: collective monograph. Edited by M. Bezpartochnyi, I. Britchenko. In 2
Vol. Vol. 1, рр. 161-172. Przeworsk, WSSG.
8. Zaloznova, Yu., Trushkina, N. (2019). Management of logistic activities as a mechanism for providing sustainable develop-
ment of enterprises in the digital economy. Virtual Economics, Vol. 2, No 1, рр. 63-80. DOI:
https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.01(4).
9. Sandiuk, H., Lushpiienko, Yu., Trushkina, N., Tkachenko, I., Kurganskaya, E. (2019). Special Procedures for Electronic Public
Procurement. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues, Vol. 22, Special Issue 2. Business laws and legal rights: research and
practice, рр. 1-6. Retrieved from https://www.abacademies.org/articles/special-procedures-for-electronic-public-procurement-1544-
0044-22-SI-2-351.pdf.
10. Trushkina, N. (2019). Transformation of customer relationship management in the digital economy. Digital economy and
digital society: monograph. Edited by T. Nestorenko, M. Wierzbik-Stronska; Katowice School of Technology. (рр. 311-316).
Katowice, Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Technicznej w Katowicach.
Ю. О. Шкригун
145
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
11. Hryhorak, M., Trushkina, N., Popkowski, T., Molchanova, K. (2020). Digital transformations of logistics customer service
business models. Intellectualization of Logistics and Supply Chain Management, Vol. 1, рр. 57-75. DOI:
https://doi.org/10.46783/smart-scm/2020-1-6.
12. Ivanov, D., Dolgui, A., Sokolov, B., Werner, F., Ivanova, M. (2015). A dynamic model and an algorithm for short-term
supply chain scheduling in the smart factory industry 4.0. Int. J. Prod. Res., Vol. 54, No. 2, рр. 386-402.
13. Bartodziej, C. J. (2017). The Concept Industry 4.0. Technical University of Berlin and Tongji Univerisyt in Shanghai.
14. Wolfgang Lehmacher, F. Betti, Beecher Paul, C. Grotemeier, and M. Lorenzen. Impact of the Fourth Industrial Revolution
on Supply Chains. Wold Economic Forum. Retrieved from https://www.weforum.org/whitepapers/impact-of-the-fourth-industrial-
revolution-on-supply-chains, 2017.
15. Camelot Management Consultants. How does digital transformation impact logistics – now and in the future? written by
Zsolt Simon & Dr. Sebastian Kapser 06/01/2021. Retrieved from https://blog.camelot-group.com/2021/06/how-does-digital-
transformation-impact-logistics-now-and-in-the-future/.
16. Khvyshchun, N. V. (2012). Sutnist poniattia "lohistyka": retrospektyvnyi analiz [The essence of the concept of "logistics": a
retrospective analysis]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 11. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_11_43 [in
Ukrainian].
17. Oklander, M. A., Khromov, O. P. (2004). Promyslova lohistyka [Industrial logistics.]. Kyiv, Center for Educational
Literature. 222 р. [in Ukrainian].
18. Mochernyi, S. V. (Ed.). (2001). Ekonomichna entsyklopediia [Economic encyclopedia]: In 3 volumes. Ternopilska
akademiia narodnoho hospodarstva. Kyiv, Akademiia. Vol. 1. 863 р. [in Ukrainian].
19. Lohist: istoriia pytannia [Logist: the history of the issue]. osvita.work.ua. Retrieved from http://osvita.work.ua/ua/
articles/426/ [in Ukrainian].
20. Mochernyi, S. V. (Ed.). (2001). Ekonomichna entsyklopediia [Economic encyclopedia]: In 3 volumes. Ternopilska akademiia
narodnoho hospodarstva. Kyiv, Akademiia. Vol. 2. 848 р. [in Ukrainian].
16. Khvyshchun, N. V. (2012). Sutnist poniattia "lohistyka": retrospektyvnyi analiz [The essence of the concept of "logistics": a
retrospective analysis]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 11. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_11_43 [in
Ukrainian].
17. Oklander, M. A., Khromov, O. P. (2004). Promyslova lohistyka [Industrial logistics.]. Kyiv, Center for Educational
Literature. 222 р. [in Ukrainian].
18. Mochernyi, S. V. (Ed.). (2001). Ekonomichna entsyklopediia [Economic encyclopedia]: In 3 volumes. Ternopilska akademiia
narodnoho hospodarstva. Kyiv, Akademiia. Vol. 1. 863 р. [in Ukrainian].
19. Lohist: istoriia pytannia [Logist: the history of the issue]. osvita.work.ua. Retrieved from http://osvita.work.ua/ua/articles/
426/ [in Ukrainian].
20. Mochernyi, S. V. (Ed.). (2001). Ekonomichna entsyklopediia [Economic encyclopedia]: In 3 volumes. Ternopilska
akademiia narodnoho hospodarstva. Kyiv, Akademiia. Vol. 2. 848 р. [in Ukrainian].
21. Ospishchev, V. I. (2008). Vstup do spetsialnosti «Lohistyka». Kharkiv, Kharkiv National University Academy of Municipal
Economy. 106 р. [in Ukrainian].
22. Panasenko, E. V. (2011). Logistika: personal, tekhnologii, praktika [Logistics: personnel, technologies, practice]. 1st ed.
Moscow, Infra-Engineering.224 p. [in Russian].
23. Pavlyuchenko, I. V. (2011). Logistika: kratkiy teoreticheskiy kurs [Logistics: a short theoretical course]. Ul'yanovsk, UlGTU.
95 р. [in Russian].
24. Krykavskyi, Ye. V. (2006). Lohistyka. Osnovy teorii [Logistics. Fundamentals of theory]. 2nd ed., ext. and reworked. Lviv,
Lviv Polytechnic National University, Intellect-West. 456 р. [in Ukrainian].
25. Zaloznova, Yu. S., Trushkina, N. V. (2018). Teoretychni aspekty lohistyky: evoliutsiia rozvytku ta suchasni pidkhody [The-
oretical aspects of logistics: evolution of development and modern approaches]. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho
universytetu imeni Ivana Ohiienka. Ser.: Ekonomichni nauky. Kamianets-Podilskyi – Bulletin of Kamyanets-Podilsky National
University named after Ivan Ogienko. Ser .: Economic Sciences. Kamenets-Podolsky, Issue 13, р. 228 236 [in Ukrainian].
26. Trushkina, N., Dzwigol, H., Serhieieva, O., Shkrygun, Yu. (2020). Development of the Logistics 4.0 Concept in the Digital
Economy. Economic Herald of the Donbas, № 4 (62), рр. 85-96. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-4(62)-85-96.
27. Trushkina, N. V., Shkryhun, Yu. O. (2021). Upravlinnia lohistychnoiu diialnistiu pidpryiemstva v tsyfrovii ekonomitsi:
teoretychni zasady [Management of logistics activities of the enterprise in the digital economy: theoretical principles]. Naukovi
innovatsii ta peredovi tekhnolohii – Scientific innovations and advanced technologies, 2(2), рр. 152-166. DOI:
https://doi.org/10.52058/2786-5274 -2021-2(2)-152-166 [in Ukrainian].
28. Domingo, L. (2016). The Challenges of Logistics 4.0 for the Supply Chain Management and the Information Technology.
Norwegin University of Science and Technology.
29. Sally, S. Kassem, Mohammad, Amr, Mohamed, Ezzat. (2019). Logistics 4.0: Definition and historical background.
Conference paper: october. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/336916467_Logistics_40_Definition_and_
Historical_Background?enrichId=rgreq-954db237fbf03af74f7c808ff24cf41b-XXX&enrichSource=Y292ZXJQYWdlOzMzNjkxNjQ
2NztBUzo4MTk5ODQ0 NTY0OTUxMDRAMTU3MjUxMDkzNzI3OQ%3D%3D&el=1_x_3&_esc=publicationCoverPdf.
30. Lummus, R. R. and Vokurka, R. J. (1999). Defining supply chain management : a historical perspective and practical
guidelines Defining supply chain management : a historical perspective and practical guidelines. Ind. Manag. Data Syst. Emerald, Vol.
99, no. 1, рр. 11–17,
31. Amr, M. A., Eljazzar, M. M., Kassem, S. S. and Ezzat, M. (2018). Merging supply chain and blockchain technologies.
Proceedings of 28th International Conference for Management of Technology: Managing Technology for Inclusive and Sustainable
Growth, рр. 224–228.
32. Sheffi, Y. and Klaus, P. (1997). Logistics at large: jumping the barriers of the logistics function. Proceedings of the Twenty-
sixth Annual Transportation and Logistics Educators Conference, No. October, рр. 1–26.
33. Wang, K. (2016). New challenges and opportunities. No. Iwama, рр. 331–412.
34. Barreto, L., Amaral, A., and Pereira, T. (2017). Industry 4.0 implications in logistics: an overview. Manufacturing, Vol. 13,
рр. 1245–1252.
35. Afanasenko, I. D., Borisova, V. V. (2018). Tsifrovaya logistika [Digital logistics]. Saint Petersburg, Piter. 272 р. [in Russian].
Ю. О. Шкригун
146
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
36. Vasilenok, V. L., Kruglova, A. I., Aleksashkina, Ye. I., Negreyeva, V. V., Plastunova, S. A. (2020). Osnovnyye trendy
tsifrovoy logistiki [Main trends in digital logistics]. Nauchnyy zhurnal NIU ITMO. Seriya Ekonomika i ekologicheskiy menedzhment –
Scientific journal of NRU ITMO. Series Economics and Environmental Management, 1. Retrieved from http://economics.ihbt.ifmo.ru/
file/article/19478.pdf [in Russian].
37. Paladev, O. (2021). Chto takoye Tsifrovaya Logistika [What is Digital Logistics]. Gruzovyye perevozki – Freight transport.
Retrieved from https://niejournal.ru/digital-logistics/ [in Russian].
38. Otraslevoy portal Logistics.ru Chto takoye logistika prostymi slovami i yeye znacheniye v biznese [Industry portal
Logistics.ru What is logistics in simple words and its importance in business]. Retrieved from https://logistics.ru/academy/chto-takoe-
logistika-prostymi-slovami-i-ee-znachenie-v-biznese#_Toc12816161_ [in Russian].
39. Nikishov, S. I. (2019). Tsifrovaya transformatsiya logistiki [Digital transformation of logistics]. Moscow, Publishing house
"Delo" RANEPA. 112 р. [in Russian].
40. NAFO. Natsional'naya assotsiatsiya fasiliti operatorov. Logistika predpriyatiy chto eto: Logistika – chto eto takoye? I kto
takiye logisty i logisticheskiye kompanii? [NAFO. National Association of Facility Operators. What is enterprise logistics: Logistics -
what is it? And who are logisticians and logistics companies?]. Retrieved from https://нафо.рф/raznoe/logistika-predprijatij-chto-jeto-
logistika-chto-jeto-takoe-i-kto-takie-logisty-i-logisticheskie-kompanii.html#i-21 [in Russian].
41. Mzhelskaya, I. V., Podstavkina, A. M. Napravleniya i perspektivy tsifrovizatsii sfery logisticheskikh uslug [Directions and
prospects of digitalization of the sphere of logistics services]. Retrieved from https://elar.rsvpu.ru/bitstream/123456789/31418/1/978-
5-8295-0699-5_2020_083.pdf [in Russian].
42. Ivanova, M. I. (2015). Kontseptualni pidkhody do vyznachennia definitsii «lohistyka» [Conceptual approaches to the
definition of "logistics"]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1, рр. 68-71 [in Ukrainian].
43. Koroleva, A. A. (2019). Ekonomicheskiye effekty tsifrovoy logistiki [Economic effects of digital logistics]. Ekonomika –
Economy, No. 1, рр. 68-76 [in Russian].
44. Levin, B., Efimova, O. (2017). Tsifrovaya logistika i elektronnyy obmen dannymi v gruzovykh perevozkakh [Digital logistics
and electronic data exchange in freight traffic]. Problemy upravleniya mir transporta – Transport world management problems, Vol.
15, No. 2, рр. 142-149 [in Russian].
Шкригун Ю. О. Теоретичні підходи до визначення поняття «цифрова логістика»
Ретроспективний аналіз суті терміна «логістика», розгляд різних наукових підходів, історичний контекст еволюційного
розвитку логістики може бути розглянуто як теоретичне підґрунтя для визначення цифрової логістики. У контексті поши-
рення цифровізації та посилення взаємозв’язку та швидкості взаємодії учасників ринку логістичних послуг, комплексне ро-
зуміння суті цифрової логістики та перспектив її подальшого розвитку стає запорукою ефективної діяльності підприємств. У
статті наведено ключові складові поняття та основні тенденції розвитку цифрової логістики. Акцентовано увагу на важливості
урахування змін споживчої самосвідомості, зокрема екологічної відповідальності, як результату впливу цифровізації на ри-
нок, враховуючи кінцевого персоніфікованого споживача.
Ключові слова: логістика, цифрова логістика, цифрова економіка, становлення концепції, еволюційний розвиток, теоре-
тичні підходи, систематизація, класифікаційні ознаки, історичне підґрунтя.
Shkrygun Yu. Theoretical Approaches to the Definition of "Digital Logistics"
A retrospective analysis of the essence of the term "logistics", consideration of different scientific approaches, the historical
context of the evolutionary development of logistics can be considered as a theoretical basis for the definition of digital logistics. In
the context of the spread of digitalization and strengthening the relationship and speed of interaction of market participants in logistics
services, a comprehensive understanding of the essence of digital logistics and prospects for its further development is the key to
effective business. The article presents the key components and main trends in the development of digital logistics. Emphasis is placed
on the importance of taking into account changes in consumer consciousness, in particular environmental responsibility, as a result of
the impact of digitalization on the market, taking into account the final personalized consumer.
Keywords: logistics, digital logistics, digital economy, concept formation, evolutionary development, theoretical approaches,
systematization, classification features, historical background.
Шкригун Ю. О. Теоретические подходы к определению понятия «цифровая логистика»
Ретроспективный анализ сущности термина «логистика», рассмотрение различных научных подходов, исторический
контекст эволюционного развития логистики может быть рассмотрен как теоретическая основа для определения цифровой
логистики. В контексте распространения цифровизации и усиления взаимосвязи и скорости взаимодействия участников
рынка логистических услуг комплексное понимание сути цифровой логистики и перспектив ее дальнейшего развития стано-
вится залогом эффективной деятельности предприятий. В статье представлены ключевые составляющие понятия и основные
тенденции развития цифровой логистики. Акцентировано внимание на важности учёта изменений потребительского само-
сознания, в частности, экологической ответственности, как результата влияния цифровизации на рынок, учитывая конечного
персонифицированного потребителя.
Ключевые слова: логистика, цифровая логистика, цифровая экономика, становление концепции, эволюционное разви-
тие, теоретические подходы, систематизация, классификационные признаки, историческая основа.
Стаття надійшла до редакції 01.09.2021
Прийнято до друку 24.09.2021
|