Напрями дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління
У статті проблема визначення напрямів дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління набуває подальшого теоретичного та методологічного обґрунтування. Сформульовано напрями удосконалення механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристично-рекреа...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181871 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Напрями дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління / Н.П. Борецька, Г.О. Крапівіна // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 3 (65). — С. 147-154. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181871 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Борецька, Н.П. Крапівіна, Г.О. 2021-12-03T17:13:29Z 2021-12-03T17:13:29Z 2021 Напрями дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління / Н.П. Борецька, Г.О. Крапівіна // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 3 (65). — С. 147-154. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2021-3(65)-147-154 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181871 338.48:338.24 У статті проблема визначення напрямів дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління набуває подальшого теоретичного та методологічного обґрунтування. Сформульовано напрями удосконалення механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристично-рекреаційної сфери на підставі впровадження системного підходу, цифризації та моделювання. Розглянуто зусилля державних органів щодо формування структури ринку з метою вивчення й аналізу впливу державного управління і регулювання на реалії туристично-рекреаційної сфери та пропозиції туристично-рекреаційних продуктів, що впливають на публічний інтерес до них з боку споживачів туристичних послуг та є окремим напрямом наукового дослідження туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління та механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристично-рекреаційних територій. Показано, що на процеси використання туристично-рекреаційних ресурсів та диверсифікацію економіки позитивно впливає міжгалузевий характер туристично-рекреаційної сфери за рахунок мультиплікаційного ефекту для суміжних галузей господарства територій, які безпосередньо беруть участь в обслуговувані споживачів туристичних послуг. Доведено, що місто, яке характеризується значною територіальною концентрацією робочої сили, споживачів, суміжних виробництв і послуг, дуже привабливе для діяльності підприємств туристично-рекреаційної сфери з погляду мінімізації витрат, а доцільним при визначенні ролі та механізмів впливу державних органів на розвиток туристично-рекреаційної сфери та формування стратегічних цілей з розробки режиму сприяння їх розвитку є дослідження туристично-рекреаційного ринку території. Розвитку регіональної та місцевої туристично-рекреаційної сфери значно сприяє трансформація в суспільній свідомості концепції вільного часу, тобто зміни в системі публічних духовних цінностей, а для досягнення позитивного ефекту в туристично-рекреаційній сфері необхідна тісна координація зусиль підприємств території, що починається з визначення мети та підтримки зміни поведінки споживачів туристичних послуг стосовно конкретних населених пунктів чи регіону в цілому. Основною ж метою якісного удосконалення державного управління розвитком туристично-рекреаційної сфери є підвищення його відкритості, поширення доброзичливості у ставленні до населення, прискорення управлінських процесів, ефективне розв’язання завдань, підвищення мобільності працівників туристично-рекреаційних підприємств та їхньої задоволеності працею. В статье проблема определения направлений исследования развития туристско-рекреационной сферы как объекта государственного управления приобретает дальнейшее теоретическое и методологическое обоснование. Сформулированы направления усовершенствования механизмов принятия решений государственными органами по развитию туристско-рекреационной сферы на основе внедрения системного подхода, цифризации и моделирования. Рассмотрены усилия государственных органов по формированию структуры рынка с целью изучения и анализа влияния государственного управления и регулирования на реалии туристско-рекреационной сферы и предложения туристско-рекреационных продуктов, которые влияют на публичный интерес к ним со стороны потребителей туристических услуг, являются отдельным направлением научного исследования туристско-рекреационной сферы как объекта государственного управления и механизмов принятия решений государственными органами по развитию туристско-рекреационных территорий. Показано, что на процессы использования туристско-рекреационных ресурсов и диверсификации экономики положительно влияет межотраслевой характер туристско-рекреационной сферы за счет мультипликационного эффекта для смежных отраслей хозяйства территорий, непосредственно участвующих в обслуживании потребителей туристических услуг. Доказано, что город, характеризующийся значительной территориальной концентрацией рабочей силы, потребителей, смежных производств и услуг, очень привлекателен для деятельности предприятий туристско-рекреационной сферы с точки зрения минимизации затрат, а целесообразным при определении роли и механизмов влияния государственных органов на развитие туристско-рекреационной сферы и формирование стратегических целей по разработке режима содействия их развитию является исследование туристско-рекреационного рынка территории. Развитию региональной и местной туристско-рекреационной сферы значительно способствует трансформация в общественном сознании концепции свободного времени, т.е. изменения поведения потребителей туристических услуг по отношению к конкретным населенным пунктам или региону в целом. Основной же целью качественного усовершенствования государственного управления развитием туристско-рекреационной сферы является повышение его открытости, распространение доброжелательности по отношению к населению, ускорение управленческих процессов, эффективное решение задач, повышение мобильности работников туристско-рекреационных предприятий и их удовлетворенность трудом. In the article, the problem of determining the directions of research of the development of the tourist and recreational sphere as an object of public administration acquires further theoretical and methodological substantiation. The directions of improving the mechanisms of decision-making by state bodies for the development of the tourist and recreational sphere are formulated on the basis of the introduction of a systematic approach, digitization and modeling. The efforts of state bodies to form the structure of the market in order to study and analyze the impact of public administration and regulation on the realities of the tourist and recreational sphere and the proposals of tourist and recreational products that affect the public interest in them on the part of consumers of tourist services are a separate area of scientific research in tourism. -recreational sphere as an object of public administration and decision-making mechanisms by state bodies for the development of tourist and recreational territories It is shown that the processes of using tourist and recreational resources and diversification of the economy are positively influenced by the intersectoral nature of the tourist and recreational sphere due to the multiplier effect for related sectors of the economy of the territories, directly involved in the tourist services served by consumers. It has been proved that a city characterized by a significant territorial concentration of labor, consumers, related industries and services is very attractive for the activities of enterprises in the tourism and recreation sector in terms of minimizing costs, and it is expedient in determining the role and mechanisms of government influence on the development of the tourism and recreation sector. and the formation of strategic goals for the development of a regime for promoting their development is the study of the tourist and recreational market of the territory. The development of the regional and local tourist and recreational sphere is greatly facilitated by the transformation in the public consciousness of the concept of free time, i.e. changes in the behavior of consumers of tourism services in relation to specific settlements or the region as a whole. The main goal of the qualitative improvement of state management of the development of the tourist and recreational sphere is to increase its openness, spread goodwill towards the population, accelerate management processes, effectively solve problems, increase the mobility of workers in tourist and recreational enterprises and their satisfaction with work. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент Напрями дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління Направления исследования развития туристско-рекреационной сферы как объекта государственного управления Areas of Research on the Development of the Tourist and Recreational Sphere as an Object of Public Administration Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Напрями дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління |
| spellingShingle |
Напрями дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління Борецька, Н.П. Крапівіна, Г.О. Менеджмент |
| title_short |
Напрями дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління |
| title_full |
Напрями дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління |
| title_fullStr |
Напрями дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління |
| title_full_unstemmed |
Напрями дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління |
| title_sort |
напрями дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління |
| author |
Борецька, Н.П. Крапівіна, Г.О. |
| author_facet |
Борецька, Н.П. Крапівіна, Г.О. |
| topic |
Менеджмент |
| topic_facet |
Менеджмент |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Направления исследования развития туристско-рекреационной сферы как объекта государственного управления Areas of Research on the Development of the Tourist and Recreational Sphere as an Object of Public Administration |
| description |
У статті проблема визначення напрямів дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління набуває подальшого теоретичного та методологічного обґрунтування. Сформульовано напрями удосконалення механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристично-рекреаційної сфери на підставі впровадження системного підходу, цифризації та моделювання. Розглянуто зусилля державних органів щодо формування структури ринку з метою вивчення й аналізу впливу державного управління і регулювання на реалії туристично-рекреаційної сфери та пропозиції туристично-рекреаційних продуктів, що впливають на публічний інтерес до них з боку споживачів туристичних послуг та є окремим напрямом наукового дослідження туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління та механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристично-рекреаційних територій. Показано, що на процеси використання туристично-рекреаційних ресурсів та диверсифікацію економіки позитивно впливає міжгалузевий характер туристично-рекреаційної сфери за рахунок мультиплікаційного ефекту для суміжних галузей господарства територій, які безпосередньо беруть участь в обслуговувані споживачів туристичних послуг. Доведено, що місто, яке характеризується значною територіальною концентрацією робочої сили, споживачів, суміжних виробництв і послуг, дуже привабливе для діяльності підприємств туристично-рекреаційної сфери з погляду мінімізації витрат, а доцільним при визначенні ролі та механізмів впливу державних органів на розвиток туристично-рекреаційної сфери та формування стратегічних цілей з розробки режиму сприяння їх розвитку є дослідження туристично-рекреаційного ринку території. Розвитку регіональної та місцевої туристично-рекреаційної сфери значно сприяє трансформація в суспільній свідомості концепції вільного часу, тобто зміни в системі публічних духовних цінностей, а для досягнення позитивного ефекту в туристично-рекреаційній сфері необхідна тісна координація зусиль підприємств території, що починається з визначення мети та підтримки зміни поведінки споживачів туристичних послуг стосовно конкретних населених пунктів чи регіону в цілому. Основною ж метою якісного удосконалення державного управління розвитком туристично-рекреаційної сфери є підвищення його відкритості, поширення доброзичливості у ставленні до населення, прискорення управлінських процесів, ефективне розв’язання завдань, підвищення мобільності працівників туристично-рекреаційних підприємств та їхньої задоволеності працею.
В статье проблема определения направлений исследования развития туристско-рекреационной сферы как объекта государственного управления приобретает дальнейшее теоретическое и методологическое обоснование. Сформулированы направления усовершенствования механизмов принятия решений государственными органами по развитию туристско-рекреационной сферы на основе внедрения системного подхода, цифризации и моделирования. Рассмотрены усилия государственных органов по формированию структуры рынка с целью изучения и анализа влияния государственного управления и регулирования на реалии туристско-рекреационной сферы и предложения туристско-рекреационных продуктов, которые влияют на публичный интерес к ним со стороны потребителей туристических услуг, являются отдельным направлением научного исследования туристско-рекреационной сферы как объекта государственного управления и механизмов принятия решений государственными органами по развитию туристско-рекреационных территорий. Показано, что на процессы использования туристско-рекреационных ресурсов и диверсификации экономики положительно влияет межотраслевой характер туристско-рекреационной сферы за счет мультипликационного эффекта для смежных отраслей хозяйства территорий, непосредственно участвующих в обслуживании потребителей туристических услуг. Доказано, что город, характеризующийся значительной территориальной концентрацией рабочей силы, потребителей, смежных производств и услуг, очень привлекателен для деятельности предприятий туристско-рекреационной сферы с точки зрения минимизации затрат, а целесообразным при определении роли и механизмов влияния государственных органов на развитие туристско-рекреационной сферы и формирование стратегических целей по разработке режима содействия их развитию является исследование туристско-рекреационного рынка территории. Развитию региональной и местной туристско-рекреационной сферы значительно способствует трансформация в общественном сознании концепции свободного времени, т.е. изменения поведения потребителей туристических услуг по отношению к конкретным населенным пунктам или региону в целом. Основной же целью качественного усовершенствования государственного управления развитием туристско-рекреационной сферы является повышение его открытости, распространение доброжелательности по отношению к населению, ускорение управленческих процессов, эффективное решение задач, повышение мобильности работников туристско-рекреационных предприятий и их удовлетворенность трудом.
In the article, the problem of determining the directions of research of the development of the tourist and recreational sphere as an object of public administration acquires further theoretical and methodological substantiation. The directions of improving the mechanisms of decision-making by state bodies for the development of the tourist and recreational sphere are formulated on the basis of the introduction of a systematic approach, digitization and modeling. The efforts of state bodies to form the structure of the market in order to study and analyze the impact of public administration and regulation on the realities of the tourist and recreational sphere and the proposals of tourist and recreational products that affect the public interest in them on the part of consumers of tourist services are a separate area of scientific research in tourism. -recreational sphere as an object of public administration and decision-making mechanisms by state bodies for the development of tourist and recreational territories It is shown that the processes of using tourist and recreational resources and diversification of the economy are positively influenced by the intersectoral nature of the tourist and recreational sphere due to the multiplier effect for related sectors of the economy of the territories, directly involved in the tourist services served by consumers. It has been proved that a city characterized by a significant territorial concentration of labor, consumers, related industries and services is very attractive for the activities of enterprises in the tourism and recreation sector in terms of minimizing costs, and it is expedient in determining the role and mechanisms of government influence on the development of the tourism and recreation sector. and the formation of strategic goals for the development of a regime for promoting their development is the study of the tourist and recreational market of the territory. The development of the regional and local tourist and recreational sphere is greatly facilitated by the transformation in the public consciousness of the concept of free time, i.e. changes in the behavior of consumers of tourism services in relation to specific settlements or the region as a whole. The main goal of the qualitative improvement of state management of the development of the tourist and recreational sphere is to increase its openness, spread goodwill towards the population, accelerate management processes, effectively solve problems, increase the mobility of workers in tourist and recreational enterprises and their satisfaction with work.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181871 |
| citation_txt |
Напрями дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління / Н.П. Борецька, Г.О. Крапівіна // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 3 (65). — С. 147-154. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT borecʹkanp naprâmidoslídžennârozvitkuturističnorekreacíinoísferiâkobêktaderžavnogoupravlínnâ AT krapívínago naprâmidoslídžennârozvitkuturističnorekreacíinoísferiâkobêktaderžavnogoupravlínnâ AT borecʹkanp napravleniâissledovaniârazvitiâturistskorekreacionnoisferykakobʺektagosudarstvennogoupravleniâ AT krapívínago napravleniâissledovaniârazvitiâturistskorekreacionnoisferykakobʺektagosudarstvennogoupravleniâ AT borecʹkanp areasofresearchonthedevelopmentofthetouristandrecreationalsphereasanobjectofpublicadministration AT krapívínago areasofresearchonthedevelopmentofthetouristandrecreationalsphereasanobjectofpublicadministration |
| first_indexed |
2025-11-27T08:50:24Z |
| last_indexed |
2025-11-27T08:50:24Z |
| _version_ |
1850806831379644416 |
| fulltext |
Н. П. Борецька, Г. О. Крапівіна
147
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
УДК 338.48:338.24 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-147-154
Н. П. Борецька,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0003-2372-2519,
e-mail: nataliya-boretskaya@ukr.net,
Київський національний університет технологій та дизайну,
Г. О. Крапівіна,
кандидат наук з державного управління, доцент,
ORCID 0000-0002-9549-2794,
e-mail: galina3910@gmail.com,
Приазовський державний технічний університет, м. Маріуполь
НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ
СФЕРИ ЯК ОБ’ЄКТА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Постановка проблеми. Останнім часом з’яви-
лось достатньо публікацій, присвячених проблемам
формування і розвитку туристично-рекреаційного
ринку та ринкової інфраструктури. Однак проблеми
прийняття рішень державними органами з форму-
вання та аналізу діяльності регіональних туристи-
чно-рекреаційних сфер в умовах мінливого та неста-
більного зовнішнього середовища економіки, особ-
ливо з позицій системного підходу, висвітлюють
лише деякі з них.
Значення туристично-рекреаційної сфери та
питань державного регулювання нею з точки зору
механізмів прийняття рішень державними органами
з розвитку туристично-рекреаційних територій по-
стійно зростає. Це пов’язано із підвищенням впливу
теоретичного напряму дослідження туристично-ре-
креаційної сфери як об’єкта державного управління
та механізмів прийняття рішень державними ор-
ганами з розвитку туристично-рекреаційних терито-
рій на розвиток міжнародних зв’язків, а це відбива-
ється на пожвавлені економічного стану країни та
окремих регіонів, зростанні можливостей попов-
нення валютних надходжень бюджету.
Актуальність теми розуміється авторами в гло-
бальному соціально-економічному та політичному
аспектах у контексті перманентних змін та транс-
формацій суспільства. Радикальні зміни, що відбу-
лися в економіці останніми роками, торкнулися і ту-
ристично-рекреаційної сфери. Розвиток ринкових
відносин сприяв активному виходу підприємств ту-
ристично-рекреаційних територій на ринок платних
послуг. Чітко позначилися тенденції до їх більшої
самостійності та вишукування організаційно-еконо-
мічних напрямів забезпечення рентабельності ту-
ристично-рекреаційних заходів з метою більш ак-
тивного їх впливу на ринок. Але хоча для початку
діяльності у туристично-рекреаційній сфері терито-
рії практично відсутні перешкоди, у сукупності з
відносно недовгим терміном окупності інвестицій у
розвиток туристично-рекреаційних територій це
часто призводить до відсутності стратегій розвитку
її господарюючих складових. Разом з тим, хоча ін-
вестиції в туристично-рекреаційну сферу не відріз-
няються значними обсягами, фінансування турис-
тично-рекреаційного бізнесу вважається ризикова-
ним, що частково визначається відсутністю єдиної
системи прийняття рішень державними органами з
розвитку туристично-рекреаційної сфери.
Аналіз та узагальнення теоретичних напрацю-
вань вітчизняних вчених, серед яких: А. Мазаракі,
О. Любіцева, Ю. Миронов, Г. Горіна, С. Ковальчук,
С. Миколишина, Т. Кукліна, В. Зайцева, Д. Солов-
йов; Є. Фалько, Н. Фоменко, М. Бондаренко, О. Ки-
рилова та ін., дозволяє запропонувати поширення
підходів до дослідження розвитку туристично-рек-
реаційної сфери як об’єкта державного управління.
Вибір раніше невирішених частин загальної
проблеми. У туристично-рекреаційній сфері успіх
можуть мати тільки ті території, державні органи
управління якими творчо і нестандартно використо-
вують концептуальні положення наукових дослід-
жень, знаходяться у постійному пошуку нових засо-
бів адаптації до ринкових умов, що змінюють та ак-
тивно регулюють туристично-рекреаційний ринок
і споживацькі цінності населення та оперують ін-
формацією про ресурсно-рекреаційний рейтинг
складових регіону та загальну оцінку у балах його
туристично-рекреаційного потенціалу в рейтингу
регіонів України.
Метою статті є формування напрямів удоско-
налення механізмів прийняття рішень державними
органами з розвитку туристично-рекреаційної сфе-
ри на підставі впровадження системного підходу,
цифризації та моделювання.
Основна частина. Оскільки туристично-
рекреаційна сфера є міжгалузевим комплексом, то
туристично-рекреаційний ринок має складну струк-
туру із специфічними економічними чинниками.
Дослідження поняття «потенційний туристично-ре-
креаційний ринок» доцільно почати з поняття «ри-
Менеджмент
Н. П. Борецька, Г. О. Крапівіна
148
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
нок», до визначення якого існує не менш ніж два
підходи. Перший враховує політико-ідеологічну та
філософську точку зору, коли ринок розглядається
як засіб організації суспільного виробництва, пове-
дінки господарських об’єктів, мислення. Другий
підхід засновано на конкретному економічному зна-
ченні ринку. Ринок у цьому випадку розглядається
як механізм, що дозволяє збалансувати співвідно-
шення попиту та пропозиції на різні види товарів
і послуг.
Окрім того, є пропозиції щодо визначення че-
рез поняття «ринок» усього суб’єктного складу
фірм, які діють у сфері, що досліджується.
Узагальнення цих підходів стосовно туристич-
но-рекреаційної сфери дозволяє визначити поняття
«туристично-рекреаційний ринок» як суспільно-
економічне явище, що поєднує попит та пропозицію
щодо забезпечення процесу купівлі-продажу турис-
тично-рекреаційного продукту на території, що до-
сліджується [1].
Туристично-рекреаційний ринок, як будь-який
інший, не може бути однорідним. У зв’язку з цим іс-
нує досить багато ознак його класифікацій, кожна з
яких дозволяє поглибити дослідження і визначити
особливості функціонування ринку [2]/
Отже, зусилля державних органів щодо форму-
вання структури ринку можна вилучити в окремий
напрям наукового дослідження туристично-рекреа-
ційної сфери як об’єкта державного управління та
механізмів прийняття рішень державними органами
з розвитку туристично-рекреаційних територій, що
вивчає й аналізує вплив державного управління і ре-
гулювання на реалії туристично-рекреаційної сфе-
ри, де пропозиція туристично-рекреаційних продук-
тів впливає на публічний попит на них з боку спо-
живачів.
Можна визнати, що потенційний туристично-
рекреаційний ринок охоплює усіх користувачів, які
виявляють інтерес до туристично-рекреаційних по-
слуг і готові споживати послуги ринку, що дослід-
жується.
Отже, з урахуванням міжгалузевого характеру
туристично-рекреаційних територій визначено, що
їхній розвиток у цілому позитивно впливає на про-
цеси використання туристично-рекреаційних ресур-
сів та диверсифікацію економіки. Бо надає певний
обсяг діяльності для суміжних галузей господарства
територій, які безпосередньо беруть участь в обслу-
говувані споживачів. Останнє стосується роздрібної
торгівлі, громадського харчування, готельного гос-
подарства, побутового обслуговування, зв’язку, ви-
готовлення сувенірів та інших товарів туристично-
рекреаційного призначення, сільського господар-
ства, будівництва, рекламної індустрії, екскурсійної
діяльності, культури та сфери розваг.
Однак тільки наявності у користувачів бажання
придбати туристично-рекреаційну послугу недо-
статньо. У них, окрім всього іншого, має бути ще й
вільний час, необхідний для користування цією по-
слугою.
Тому в межах чинного дослідження потенцій-
ний туристично-рекреаційний ринок звужено до по-
няття «цільовий туристично-рекреаційний ринок»,
який є сукупністю споживачів, що цікавляться ту-
ристично-рекреаційними послугами, мають намір
придбати послуги туристично-рекреаційних підпри-
ємств, розташованих на територіях, які досліджу-
ються, і мають необхідний вільний час.
Щодо потенціалу туристично-рекреаційного
попиту територій, то з метою сегментування цільо-
вого туристично-рекреаційного ринку у чинному
досліджені його визначено, з одного боку, недифе-
ренційованим типом цільових потенційних спожи-
вачів туристично-рекреаційних послуг, тобто спо-
живачами, яким можна надавати одні й ті ж самі
стандартні послуги за однаковими цінами, але при
цьому відсутня інформація про доходи бюджету від
використання цією групою туристично-рекреацій-
них ресурсів територій, з іншого – структурою про-
позицій територій, що складаються з туристично-ре-
креаційних ресурсів та структури туристично-рек-
реаційного ринку [3].
Напрями дослідження туристично-рекреацій-
ної сфери як об’єкта державного управління та ме-
ханізмів прийняття рішень державними органами з
розвитку туристично-рекреаційних територій в ас-
пекті туристично-рекреаційного ринку мають вра-
ховувати усі чинники, визначальні характеристики,
процеси, соціально-економічні і природно-ресурсні
аспекти цього міжгалузевого утворення. До таких
чинників прийнято відносити значний склад харак-
теристик, з якого автори включають в подальше до-
слідження тільки статус населення щодо зайнятості
та розподіл туристично-рекреаційних ресурсів.
Щодо оптимізації складу чинників інформацій-
ного забезпечення механізмів прийняття державних
рішень, то у дослідженні виявлено, що чинники дер-
жавного управління розвитком туристично-рекреа-
ційних територій – від структурної і процесуальної
організації та засобів управління до окремих конк-
ретних механізмів прийняття державних управлін-
ських рішень – відкривають широкий спектр аль-
тернатив складу інформаційного забезпечення
прийняття рішень. Оптимальне ж визначення скла-
ду чинників механізмів прийняття державних рі-
шень можливе тільки із застосуванням системного
аналізу, що формує наукову основу державного уп-
равління в межах єдиної стратегії розвитку терито-
рій [4].
Таке дослідження туристично-рекреаційного
ринку є однією із сукупності можливостей оцінки
державними органами ролі та місця складових
ринку у розвитку туристично-рекреаційної сфери
територій. Результати дослідження дозволяють за-
безпечити, по-перше, необхідні умови реалізації
державної політики у туристично-рекреаційній га-
лузі як важливої складової соціальної сфери терито-
рій, а по-друге, визнати пріоритети розвитку цієї
сфери [5].
Н. П. Борецька, Г. О. Крапівіна
149
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
Великий вплив на визначення напрямів до-
слідження туристично-рекреаційної сфери як об’єк-
та державного управління та механізмів прийняття
рішень державними органами з розвитку турис-
тично-рекреаційних територій мають несприятливі
чинники:
населення території мало пристосоване до ту-
ристично-рекреаційного підприємництва;
на території відсутні стабільні економічні меха-
нізми регулювання господарських відносин;
економічні важелі і стимули розвитку турис-
тично-рекреаційної сфери лише формуються;
соціальну інфраструктуру загального призна-
чення (шляхи, транспортне сполучення, зв’язок, во-
допостачання, каналізацію, торгівлю, громадське
харчування) території розвинуто недостатньо;
на території рівень сервісу надзвичайно низь-
кий;
відсутній широкий асортимент продуктів хар-
чування та низка якість того, що є на території;
не розвинуто сучасні системи інформаційного
забезпечення туристично-рекреаційного бізнесу те-
риторії;
відсутня всеохоплююча реклама території;
спостерігається дефіцит висококваліфікованих
менеджерів у сфері туристично-рекреаційного біз-
несу;
невисока загальна культура господарювання на
території;
на території деформовані традиції і звичаї на-
роду;
санітарно-екологічна ситуація в багатьох ту-
ристично-рекреаційних центрах досить напружена.
Окремо автори відзначають політичний чин-
ник, вплив якого на формування попиту і контин-
гент споживачів останнім часом надзвичайно зріс.
Туристично-рекреаційний бізнес дуже чутливий до
політичних катаклізмів. Цей чинник у поєднанні з
падінням життєвого рівня населення, зростанням
цін і вартості послуг, в найближчі роки буде знач-
ним гальмом розвитку туристично-рекреаційної
сфери.
Таким чином, при визначенні ролі і механізмів
впливу державних органів на розвиток туристично-
рекреаційної сфери та формування стратегічних ці-
лей з розробки режиму сприяння їх розвитку доціль-
ним є додаткове використання поняття «турис-
тично-рекреаційний ринок». Сучасна ж турис-
тично-рекреаційна сфера відрізняється важливими
особливостями з погляду характеристик організації
виробництва. Туристично-рекреаційні підприємства
тісно пов’язано з ринками збуту товарів суміжних
галузей. Туристично-рекреаційні підприємства пра-
цюють на декількох ринках. Це спонукало авторів
вилучити у разі рівнів дослідження у туристично-ре-
креаційній сфері територію і регіон [6].
Багатьма дослідниками висловлюється думка,
що сталий соціально-економічний розвиток терито-
рій в умовах регульованої ринкової економіки має
стати основним напрямом у теорії регіонального уп-
равління. При цьому соціально-економічний розви-
ток розглядається, і з такою точкою зору не можна
не погодитись, як процес поширеного відтворення,
закономірності і чинники якого визначають усі про-
порції і взаємозв’язки соціального та економічного
розвитку регіону.
Регіон у цілому і місто зокрема є головною
формою розселення людей, а останнє ще й об'єктом
місцевого самоврядування, як у розвинутих країнах,
так й в Україні. Саме тому наукове обґрунтування
закономірностей розвитку міста в процесі транс-
формації системи місцевої влади та управління, а та-
кож відносин з надання міських послуг (й турис-
тично-рекреаційних, зокрема) населенню і суб'єк-
там підприємницької діяльності, є актуальним
завданням науки.
Оскільки термін «регіон» вживається дуже
часто в різних значеннях, для фіксації цього поняття
є сенс при визначенні його межі враховувати низку
характеристик, синтез яких зведено на рисунку.
Рисунок. Характеристики регіону
Характеристики регіону
Е
к о
но
м
ік
о-
ге
ог
ра
ф
іч
на
єд
ні
ст
ь
А
дм
ін
іс
тр
ат
ив
но
-т
ер
и-
то
рі
ал
ьн
і о
ди
ни
ці
аб
о
їх
є
дн
іс
ть
За
га
ль
но
де
рж
ав
не
за
вд
ан
ня
в
ик
ор
ис
та
нн
я
од
но
рі
дн
их
п
ри
ро
дн
их
ре
су
рс
ів
Т
ер
ит
ор
іа
ль
но
сп
ец
іа
лі
зо
ва
на
ч
ас
тк
а
ек
он
ом
ік
и
кр
аї
ни
Зд
ій
сн
ен
ня
с
ті
ал
их
зв
'я
зк
ів
м
іж
с
уб
'є
кт
ам
и
си
ст
ем
и
Н. П. Борецька, Г. О. Крапівіна
150
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
З точки зору чинного дослідження кожна ха-
рактеристика регіону має значення щодо визна-
чення межі регіональної туристично-рекреаційної
сфери. Але особливо великий вплив на механізми
прийняття рішень органами державного управління
щодо її розвитку вони мають у комплексі. Надалі ав-
тори розглядають таку їхню ієрархію для узбережжя
Азовського моря Донецької області:
загальнодержавне завдання: туристично-рекре-
аційна сфера, що використовує однорідні природні
ресурси;
територіально-спеціалізована частка економіки
країни: промисловий регіон;
адміністративно-територіальна одиниця або їх
єдність: Донецька область у складі міст та адмініст-
ративно-територіальних районів узбережжя Азов-
ського моря;
економіко-географічна єдність: узбережжя
Азовського моря Донецької області;
здійснення сталих зв’язків між складовими ре-
гіональної системи: м. Маріуполь та туристично-ре-
креаційні зони узбережжя Азовського моря Донець-
кої області.
Особливістю місцевого самоврядування сучас-
ного рівня є створення нових відносин між терито-
ріальною громадою і державною владою, заснова-
них на децентралізації останньої. Контроль та оцін-
ку роботи місцевих органів влади здійснює терито-
ріальна громада. Ці постулати та інші атрибути су-
часного місцевого самоврядування, зокрема управ-
ління туристично-рекреаційною сферою, є найваж-
ливішими щодо теоретичних напрямів дослідження
туристично-рекреаційної сфери як об’єкта держав-
ного управління та механізмів прийняття рішень
державними органами з розвитку туристично-рекре-
аційних територій в аспекті соціально-економічного
розвитку останніх.
Для аналізу впливу атрибутів сучасного місце-
вого самоврядування на туристично-рекреаційну
сферу необхідні фундаментальні дослідження і роз-
робки як регіонального, так й місцевого рівнів, а та-
кож концептуальні положення туристично-рекреа-
ційного розвитку регіону і міста в сучасних умовах.
Зокрема, місто, яке характеризується значною
територіальною концентрацією робочої сили, спо-
живачів, суміжних виробництв і послуг, дуже при-
вабливе для діяльності підприємств туристично-ре-
креаційної сфери з погляду мінімізації витрат.
Проблема концентрації робочої сили в місті
тісно пов’язана з проблемою розміщення складових
туристично-рекреаційної сфери. Так, наявність ро-
бочої сили й, отже, великий обсяг вільного часу на-
селення є стимулом для розміщення у великих міс-
тах значної кількості туристично-рекреаційних під-
приємств.
Розвитку регіональної та місцевої туристично-
рекреаційної сфери значно сприяє трансформація в
суспільній свідомості концепції вільного часу, тобто
зміни в системі публічних духовних цінностей [7].
В новітній історії концепція вільного часу
трансформувалась із засобу відновлення фізичних
і розумових сил через споживання матеріальних
благ як самоцілі до гедонізації вільного часу, тобто
споживання матеріальних благ для насолоди жит-
тям. Така зміна психології використання вільного
часу змінила місце і роль туризму в структурі пуб-
лічних туристично-рекреаційних цінностей. Його
характер реформувався від засобу відновлення ро-
бочої сили до засобу реалізації кожною людиною
своїх здібностей і задоволення інтелектуальних за-
питів.
Таким чином, процес обслуговування спожива-
чів у туристично-рекреаційній сфері ґрунтується, по
суті, на наявності у них вільного часу. При цьому
межа між вільним та іншими видами позаробочого
часу умовна. Суспільство вирішує проблему напов-
нення вільного часу із залученням значних ресурсів,
зокрема у туристично-рекреаційну сферу [8].
Тобто, доцільно залучити до напрямів дослід-
ження туристично-рекреаційної сфери як об’єкта
державного управління поняття «вільний час насе-
лення». Це є підставою не тільки забезпечення
оцінки якості державних управлінських дій з роз-
витку туристично-рекреаційних територій, а й роз-
робки та впровадження нових, більш ефективних
державних управлінських структур і технологій.
Результати досліджень показують, що нега-
тивні явища розбалансованості розвитку містоутво-
рювальної та містообслуговуючої територіальних
систем минулих років, викликані відсутністю у дер-
жавному управлінні механізмів територіального ре-
гулювання та узгодження планів розташування і
розвитку територій. Цей процес торкнувся й турис-
тично-рекреаційних територій [9].
У сучасних економічних і політичних умовах
радикальна зміна відносин між місцевим самовряду-
ванням і вищими органами влади знайшла відобра-
ження у туристично-рекреаційній сфері. Воно про-
являється у тому, що деякі суб’єкти надання послуг
лишилися безпосередньо у підпорядкуванні місь-
кого самоврядування, але вже як об'єкти комуналь-
ної власності, інші – є державними, треті – стають
приватними або колективними, але з правом регу-
лювання їхньої виробничої та економічної діяльно-
сті міською владою або державою, четверті – пов-
ністю регулюються ринковими відносинами.
Так, до об'єктів комунальної власності нале-
жать містоутворювальні підприємства і системи, які
беруть участь у формуванні туристично-рекреацій-
ної сфери: державний житловий фонд, об'єкти жит-
лово-комунального господарства, майно установ на-
родної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі,
побутового обслуговування, місцеві енергетичні си-
стеми, транспорт, системи зв'язку та інформації
тощо. Більшість цих об’єктів має безпосереднє від-
ношення до туристично-рекреаційної сфери, хоча б
у ролі суміжних.
Н. П. Борецька, Г. О. Крапівіна
151
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
Додатковий поштовх впровадження засад щодо
удосконалення механізмів прийняття рішень дер-
жавними органами з розвитку туристично-рекреа-
ційних територій отримало завдяки включенню до
їхнього переліку туристично-рекреаційних потоків
як споживачів, так і туристично-рекреаційних про-
дуктів для споживачів [10].
Таким чином, через те, що туристично-рекреа-
ційна сфера є складною системою, симбіозом еконо-
міки, політики, екології, культури, для досягнення
позитивного туристично-рекреаційного ефекту не-
обхідна тісна координація зусиль різних підпри-
ємств територій, що починається з визначення мети
та підтримки зміни поведінки споживачів стосовно
конкретних населених пунктів чи регіону в цілому.
Така координація є завданням органу державного
управління туристично-рекреаційною сферою на ре-
гіональному рівні.
Сучасний етап розвитку туристично-рекреацій-
ної діяльності, характеристиками якого є зростання
конкуренції та комерціалізації, потребує більш швид-
кого запровадження у практику прийняття держав-
них рішень не тільки засобів ефективного регулю-
вання потреб туристично-рекреаційного ринку те-
риторій, але й постійного дослідження.
Разом з тим туризм і рекреація мають певні
особливості, що, зокрема, пов’язано з характером
туристично-рекреаційної праці. Саме тому теоре-
тичні напрями дослідження туристично-рекреацій-
ної сфери набувають рис, які вилучають їх в окре-
мий науковий напрям [11].
По-перше, хоч для початку діяльності у турис-
тично-рекреаційній сфері практично відсутні переш-
коди, але для розвитку цієї сфери в Україні вони існу-
ють. Перш за все, відносно недовгий термін окупності
капіталу в туристично-рекреаційній галузі призводить
до того, що в гонитві за швидкими прибутками, скла-
дові туристично-рекреаційної сфери не мають страте-
гії розвитку. До цього додається те, що інвестиції в ін-
фраструктуру туристично-рекреаційної діяльності не
відрізняються значними обсягами, але фінансування
туристично-рекреаційного бізнесу вважається ризико-
ваним. І найголовніше – відсутній єдиний механізм
державного управління туристично-рекреаційною
сферою регіону.
По-друге, туристично-рекреаційна діяльність по-
зитивно впливає на процес диверсифікації економіки,
оскільки надає певний обсяг роботи для суміжних га-
лузей системи господарства територій, які безпосеред-
ньо беруть участь в обслуговуванні споживачів під час
подорожі та рекреації. Це стосується роздрібної тор-
гівлі, громадського харчування, готельного господар-
ства, побутового обслуговування, зв’язку, виготов-
лення сувенірів та інших товарів туристично-рекреа-
ційного призначення, сільського господарства, будів-
ництва, рекламної індустрії, екскурсійної діяльності,
культури та сфери розваг.
По-третє, надання туристично-рекреаційних
послуг має сенс для державних органів з точки зору
прийняття рішень щодо використання ресурсів.
Адже, закордонні туристи платять за туристично-
рекреаційний продукт та не вивозять його з України.
Історико-культурний потенціал та архітектурні
пам’ятки, природний потенціал територій залиша-
ються на місці.
Тобто, сучасні механізми державного управ-
ління припускають не тільки забезпечення стабіль-
но високої якості практичних управлінських дій, а й
розробку і впровадження нових, більш ефективних
управлінських структур і технологій. Основною ме-
тою якісного удосконалення державного управління
є підвищення його відкритості, поширення добро-
зичливості у ставленні до населення, прискорення
управлінських процесів, ефективне розв’язання за-
вдань, підвищення мобільності працівників та їхньої
задоволеності працею [12].
Чинники державного управління туристично-
рекреаційною сферою територій – від структурної
і процесуальної організації та засобів управління ок-
ремими конкретними виробничими процесами і ме-
ханізмами прийняття рішень – відкривають широ-
кий спектр альтернатив. Їх оптимальне викорис-
тання, тобто прийняття найдоцільніших та ефектив-
них рішень, припускає, що працівники органів дер-
жавного управління чітко уявляють собі мету, що
реалізується.
Разом з тим, питання систематизації та обґрун-
тування доцільності використання у механізмах
прийняття рішень державними органами з розвитку
туристично-рекреаційних територій понять, які
наведено у таблиці, визначено у дослідженні з
урахуванням певних особливостей, що пов’язано з
характером туристично-рекреаційної сфери. Саме
тому складові напрямів дослідження туристично-ре-
креаційної сфери як об’єкта державного управління
та механізми прийняття рішень державними орга-
нами з розвитку туристично-рекреаційних терито-
рій набули особливих рис, яку автори мають намір
проаналізувати в подальшому. Тобто, напрями до-
слідження туристично-рекреаційної сфери як об’єк-
та державного управління є складовою засад щодо
удосконалення механізмів прийняття рішень дер-
жавними органами з розвитку туристично-рекреа-
ційних територій в межах єдиної системи положень
дослідження.
Висновки та пропозиції. В статті сформульо-
вано напрями удосконалення механізмів прийняття
рішень державними органами з розвитку туристи-
чно-рекреаційної сфери на підставі впровадження
системного підходу, цифризації та моделювання, що
дозволило визначити таке:
окремим напрямом наукового дослідження ту-
ристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного
управління та механізмів прийняття рішень держав-
ними органами з розвитку туристично-рекреаційних
територій є зусилля державних органів щодо форму-
вання структури ринку з метою вивчення й аналізу
впливу державного управління і регулювання на
Н. П. Борецька, Г. О. Крапівіна
152
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
Таблиця
Понятійний апарат державних органів з розвитку
туристично-рекреаційних територій (фрагмент)
№ з/п Поняття Зміст поняття
1 Туристично-рекреа-
ційний продукт
Процес комплексного обслуговування споживачів у туристично-рек-
реаційній сфері, якість якого для органів державного управління по-
лягає у визначенні ступеня відповідності туристично-рекреаційних
територій меті державного управління і регулювання
2 Туристично-рекреа-
ційний ринок
Визначає роль і механізми впливу державних органів на розвиток та
інвестування туристично-рекреаційної сфери, а також формування
стратегії прийняття рішень державними органами з розробки режимів
сприяння туристично-рекреаційній діяльності
3 Вільний час насе-
лення
Об’єкт державного управління туристично-рекреаційними потоками
дозволяє не тільки оцінити якість державних управлінських дій, але й
визначає необхідність у розробці та впровадженні нових державних
управлінських структур і механізмів
реалії туристично-рекреаційної сфери та пропозиції
туристично-рекреаційних продуктів, що впливають
на публічний інтерес до них з боку споживачів ту-
ристичних послуг;
на процеси використання туристично-рекреа-
ційних ресурсів та диверсифікацію економіки пози-
тивно впливає міжгалузевий характер туристично-
рекреаційної сфери за рахунок мультиплікаційного
ефекту для суміжних галузей господарства терито-
рій, які безпосередньо беруть участь в обслугову-
вані споживачів туристичних послуг;
місто, яке характеризується значною територі-
альною концентрацією робочої сили, споживачів,
суміжних виробництв і послуг, дуже привабливе для
діяльності підприємств туристично-рекреаційної
сфери з погляду мінімізації витрат;
при визначенні ролі та механізмів впливу дер-
жавних органів на розвиток туристично-рекреацій-
ної сфери та формування стратегічних цілей з роз-
робки режиму сприяння їх розвитку доцільним є до-
слідження туристично-рекреаційного ринку те-
риторії;
розвитку регіональної та місцевої туристично-
рекреаційної сфери значно сприяє трансформація в
суспільній свідомості концепції вільного часу, тобто
зміни в системі публічних духовних цінностей;
для досягнення позитивного ефекту в турис-
тично-рекреаційній сфері необхідна тісна координа-
ція зусиль підприємств території, що починається з
визначення мети та підтримки зміни поведінки спо-
живачів туристичних послуг стосовно конкретних
населених пунктів чи регіону в цілому;
Для визначення подальших шляхів розвитку
туристично-рекреаційної сфери як об’єкту держав-
ного управління в Україні необхідно забезпечити
виконання основної мети якісного удосконалення
державного управління розвитком туристично-рек-
реаційної сфери, а саме підвищення його відкрито-
сті, поширення доброзичливості у ставленні до
населення, прискорення управлінських процесів,
ефективне розв’язання завдань, підвищення мобіль-
ності працівників туристично-рекреаційних підпри-
ємств та їхньої задоволеності працею.
Література
1. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). Київ: Альтерпрес, 2002. С. 44-48.
2. Миронов Ю. Б. Маркетинг в туризм. Дрогобич: ДДПУ ім. І. Франка, 2005.
3. Горіна Г. О. Ринок туристичних послуг: управління розвитком в умовах просторової поляризації. Кривий Ріг: Вида-
вець ФОП Чернявський Д.О., 2016. 305 с.
4. Бондаренко М. П. Теоретичні засади розвитку індустрії туризму. Економічний часопис ХХІ. 2012. № 3-4. С. 19-22.
5. Ковальчук С. В., Миколишина В. В. Поняття туристичного ринку та особливості його функціонування. Вісник
Хмельницького національного університету. 2011. № 6. T. 4. С. 60-65.
6. Кукліна Т. С., Зайцева В. М. Сучасний стан розвитку туризму в Україні Економіка. Управління. Інновації. 2014.
Вип. № 2 (12).
7. Соловйов Д. І. Вдосконалення понятійного апарату теоретичного забезпечення функціонування туристичної сфери.
Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. 2011. № 4(16). С. 82-88.
8. Крапівіна Г. О. Вільний час населення як інструмент впровадження корпоративної соціальної відповідальності (на
прикладі м. Маріуполь). Економічний вісник Донбасу. 2019. №1(55). С.43-49. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-
1(55)-43-48.
9. Фоменко Н. В. Рекреаційні ресурси та курортологія. Київ: Центр навчальної літератури, 2007. 312 с.
10. Мазаракі А. А. та ін. Стратегічний розвиток туристичного бізнесу. Київ, 2010. 596 с.
11. Кирилова О. Маркетинг на ринку туристичних послуг. Маркетинг в Україні. 2009. № 3. С. 57-59.
12. Крапівіна Г. О. Моделювання туризму як зайнятість населення в сучасних умовах. Вісник економічної науки України.
2018. №1(34). С.60-70.
Н. П. Борецька, Г. О. Крапівіна
153
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
References
1. Liubitseva, O. O. (2002). Rynok turystychnykh posluh (heoprostorovi aspekty) [Market of tourist services (geospatial
aspects)]. Kyiv, Alterpres. 436 р. [in Ukrainian].
2. Mironov, Yu. B. (2005). Marketing v turizm [Marketing in tourism]. Drohobych, DDPU them I. Franko [in Russian].
3. Gorina, G. O. (2016) [Tourism services market: development management in terms of spatial polarization]. Kryvyi Rih,
Publisher FOP Chernyavsky D. O. 305 p. [in Ukrainian].
4. Bondarenko, M. P. (2012). Teoretychni zasady rozvytku industrii turyzmu [Theoretical bases of development of the tourism
industry]. Ekonomichnyi chasopys-ХХI – Economic annals-XXI, 3-4., рp. 19-22 [in Ukrainian].
5. Kovalchuk, S. V., Mykolyshyna, V.V. (2011). Poniattia turystychnoho rynku ta osoblyvosti yoho funktsionuvannia [The
concept of the tourist market and features of its functioning]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu – Bulletin of
Khmelnytsky National University, 6, Vol. 4, рр. 60–65 [in Ukrainian].
6. Kuklina, T. S., Zaitseva, V. M. (2014). Suchasnyi stan rozvytku turyzmu v Ukraini [The current state of tourism development
in Ukraine]. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii – Economy. Management. Innovations, 2(12) [in Ukrainian].
7. Soloviov, D. I. (2011). Vdoskonalennia poniatiinoho aparatu teoretychnoho zabezpechennia funktsionuvannia turystychnoi
sfery [Improving the conceptual apparatus of theoretical support for the functioning of the tourism sector]. Visnyk Berdianskoho
universytetu menedzhmentu i biznesu – Bulletin of Berdyansk University of Management and Business, 4 (16), рp. 82-88 [in Ukrainian].
8. Krapivina, H. O. (2019). Vilnyi chas naselennia yak instrument vprovadzhennia korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti (na
prykladi m. Mariupol) [Leisure time of the population as a tool for the introduction of corporate social responsibility (on the example
of Mariupol)]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1(55). рр. 43-49. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-
3772-2019-1(55)-43-48 [in Ukrainian].
9. Fomenko, N. V. (2007). Rekreatsiini resursy ta kurortolohiia [Recreational resources and balneology]. Kyiv, Center for
Educational Literature. 312 р. [in Ukrainian].
10. Mazaraki, A A et al. (2010). Stratehichnyi rozvytok turystychnoho biznesu [Strategic development of tourism business].
Kyiv. 596 р. [in Ukrainian].
11. Kyrylova, O. (2009). Marketynh na rynku turystychnykh posluh [Marketing in the market of tourist services]. Marketynh v
Ukraini – Marketing in Ukraine, 3, рр. 57–59 [in Ukrainian].
12. Krapivina, H. O. (2018). Modeliuvannia turyzmu yak zainiatist naselennia v suchasnykh umovakh [Modeling of tourism as
employment of the population in modern conditions]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1(34), рp.60-70 [in Ukrainian].
Борецька Н. П., Крапівіна Г. О. Напрями дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта дер-
жавного управління
У статті проблема визначення напрямів дослідження розвитку туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного
управління набуває подальшого теоретичного та методологічного обґрунтування. Сформульовано напрями удосконалення
механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристично-рекреаційної сфери на підставі впровадження си-
стемного підходу, цифризації та моделювання. Розглянуто зусилля державних органів щодо формування структури ринку з
метою вивчення й аналізу впливу державного управління і регулювання на реалії туристично-рекреаційної сфери та пропо-
зиції туристично-рекреаційних продуктів, що впливають на публічний інтерес до них з боку споживачів туристичних послуг
та є окремим напрямом наукового дослідження туристично-рекреаційної сфери як об’єкта державного управління та механі-
змів прийняття рішень державними органами з розвитку туристично-рекреаційних територій. Показано, що на процеси вико-
ристання туристично-рекреаційних ресурсів та диверсифікацію економіки позитивно впливає міжгалузевий характер турис-
тично-рекреаційної сфери за рахунок мультиплікаційного ефекту для суміжних галузей господарства територій, які безпосе-
редньо беруть участь в обслуговувані споживачів туристичних послуг. Доведено, що місто, яке характеризується значною
територіальною концентрацією робочої сили, споживачів, суміжних виробництв і послуг, дуже привабливе для діяльності
підприємств туристично-рекреаційної сфери з погляду мінімізації витрат, а доцільним при визначенні ролі та механізмів
впливу державних органів на розвиток туристично-рекреаційної сфери та формування стратегічних цілей з розробки режиму
сприяння їх розвитку є дослідження туристично-рекреаційного ринку території. Розвитку регіональної та місцевої туристи-
чно-рекреаційної сфери значно сприяє трансформація в суспільній свідомості концепції вільного часу, тобто зміни в системі
публічних духовних цінностей, а для досягнення позитивного ефекту в туристично-рекреаційній сфері необхідна тісна коор-
динація зусиль підприємств території, що починається з визначення мети та підтримки зміни поведінки споживачів турис-
тичних послуг стосовно конкретних населених пунктів чи регіону в цілому. Основною ж метою якісного удосконалення дер-
жавного управління розвитком туристично-рекреаційної сфери є підвищення його відкритості, поширення доброзичливості
у ставленні до населення, прискорення управлінських процесів, ефективне розв’язання завдань, підвищення мобільності пра-
цівників туристично-рекреаційних підприємств та їхньої задоволеності працею.
Ключові слова: туристично-рекреаційна сфера, туристично-рекреаційна територія, державне управління, туристично-
рекреаційні ресурси, туристично-рекреаційний ринок вільний час населення.
Boretskaya N., Krapivina G. Areas of Research on the Development of the Tourist and Recreational Sphere as an Object
of Public Administration
In the article, the problem of determining the directions of research of the development of the tourist and recreational sphere as
an object of public administration acquires further theoretical and methodological substantiation. The directions of improving the
mechanisms of decision-making by state bodies for the development of the tourist and recreational sphere are formulated on the basis
of the introduction of a systematic approach, digitization and modeling. The efforts of state bodies to form the structure of the market
in order to study and analyze the impact of public administration and regulation on the realities of the tourist and recreational sphere
and the proposals of tourist and recreational products that affect the public interest in them on the part of consumers of tourist services
are a separate area of scientific research in tourism. -recreational sphere as an object of public administration and decision-making
mechanisms by state bodies for the development of tourist and recreational territories It is shown that the processes of using tourist and
recreational resources and diversification of the economy are positively influenced by the intersectoral nature of the tourist and re-
creational sphere due to the multiplier effect for related sectors of the economy of the territories, directly involved in the tourist services
served by consumers. It has been proved that a city characterized by a significant territorial concentration of labor, consumers, related
Н. П. Борецька, Г. О. Крапівіна
154
Економічний вісник Донбасу № 3(65), 2021
industries and services is very attractive for the activities of enterprises in the tourism and recreation sector in terms of minimizing
costs, and it is expedient in determining the role and mechanisms of government influence on the development of the tourism and
recreation sector. and the formation of strategic goals for the development of a regime for promoting their development is the study of
the tourist and recreational market of the territory. The development of the regional and local tourist and recreational sphere is greatly
facilitated by the transformation in the public consciousness of the concept of free time, i.e. changes in the behavior of consumers of
tourism services in relation to specific settlements or the region as a whole. The main goal of the qualitative improvement of state
management of the development of the tourist and recreational sphere is to increase its openness, spread goodwill towards the popula-
tion, accelerate management processes, effectively solve problems, increase the mobility of workers in tourist and recreational enter-
prises and their satisfaction with work.
Keywords: tourist and recreational sphere, tourist and recreational territory, public administration, tourist and recreational re-
sources, tourist and recreational market, free time of the population.
Борецкая Н. П., Крапивина Г. А. Направления исследования развития туристско-рекреационной сферы как объ-
екта государственного управления.
В статье проблема определения направлений исследования развития туристско-рекреационной сферы как объекта го-
сударственного управления приобретает дальнейшее теоретическое и методологическое обоснование. Сформулированы
направления усовершенствования механизмов принятия решений государственными органами по развитию туристско-ре-
креационной сферы на основе внедрения системного подхода, цифризации и моделирования. Рассмотрены усилия государ-
ственных органов по формированию структуры рынка с целью изучения и анализа влияния государственного управления и
регулирования на реалии туристско-рекреационной сферы и предложения туристско-рекреационных продуктов, которые вли-
яют на публичный интерес к ним со стороны потребителей туристических услуг, являются отдельным направлением научного
исследования туристско-рекреационной сферы как объекта государственного управления и механизмов принятия решений
государственными органами по развитию туристско-рекреационных территорий. Показано, что на процессы использования
туристско-рекреационных ресурсов и диверсификации экономики положительно влияет межотраслевой характер туристско-
рекреационной сферы за счет мультипликационного эффекта для смежных отраслей хозяйства территорий, непосредственно
участвующих в обслуживании потребителей туристических услуг. Доказано, что город, характеризующийся значительной
территориальной концентрацией рабочей силы, потребителей, смежных производств и услуг, очень привлекателен для дея-
тельности предприятий туристско-рекреационной сферы с точки зрения минимизации затрат, а целесообразным при опреде-
лении роли и механизмов влияния государственных органов на развитие туристско-рекреационной сферы и формирование
стратегических целей по разработке режима содействия их развитию является исследование туристско-рекреационного рынка
территории. Развитию региональной и местной туристско-рекреационной сферы значительно способствует трансформация в
общественном сознании концепции свободного времени, т.е. изменения поведения потребителей туристических услуг по от-
ношению к конкретным населенным пунктам или региону в целом. Основной же целью качественного усовершенствования
государственного управления развитием туристско-рекреационной сферы является повышение его открытости, распростра-
нение доброжелательности по отношению к населению, ускорение управленческих процессов, эффективное решение задач,
повышение мобильности работников туристско-рекреационных предприятий и их удовлетворенность трудом.
Ключевые слова: туристско-рекреационная сфера, туристско-рекреационная территория, государственное управление,
туристско-рекреационные ресурсы, туристско-рекреационный рынок, свободное время населения.
Стаття надійшла до редакції 30.07.2021
Прийнято до друку 24.09.2021
|