Свобода селян і невільництво служебників на Галичині ХV століття
Метою статті є дослідити соціальні значення та контексти судових
 процесів між королівськими старостами та місцевою шляхтою навколо права виходу
 королівських служебників. Внаслідок поширення королівського домену частина служебників залишилася проживати у маєтках, наданих володарями...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Соціум. Альманах соціальної історії |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інституту історії України НАН України
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181927 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Свобода селян і невільництво служебників на Галичині ХV століття / Ю. Зазуляк // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 11-26. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862612308900970496 |
|---|---|
| author | Зазуляк, Ю. |
| author_facet | Зазуляк, Ю. |
| citation_txt | Свобода селян і невільництво служебників на Галичині ХV століття / Ю. Зазуляк // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 11-26. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Соціум. Альманах соціальної історії |
| description | Метою статті є дослідити соціальні значення та контексти судових
процесів між королівськими старостами та місцевою шляхтою навколо права виходу
королівських служебників. Внаслідок поширення королівського домену частина служебників залишилася проживати у маєтках, наданих володарями у приватне володіння. Такі служебники продовжували зберігати статус королівських людей та права
на захист володаря. Водночас нові власники наданих маєтків часто вбачали у них
своїх приватних підданих і намагалися змінити їх соціальне і правове становище
шляхом поширення на них повинностей та залежностей німецького права. Служебники, чиї соціальні привілеї опинилися під загрозою через політику нових шляхетських власників, намагалися з допомогою королівських старост перейти під владу
королю на нові місця проживання. Це породжувало численні конфлікти, які часто
супроводжувалися процесом прояснення, уточнення та підтвердження соціальних та
правових критеріїв, на підставі яких окремі особи заявляли про належність до груп
службового населення. Дані судові процеси були отже конфліктами навколо права
визначати і утверджувати різні версії соціальної та правової класифікації залежного
галицького селянства. Спроби переходів служебників з шляхетських до королівських
маєтків, які провокували згадані судові суперечки, показують можливості селян поєднувати різні типи правового статусу та різні залежності, що можна вважати показником певної концептуальної невизначеності режиму підданства на Галицькій Русі
пізнього середньовіччя.
The court registers from fifteenth-century Galicia offer a number of legal records about
disputes involving the royal captains and noblemen and centering on the right of the royal
servicemen to the transit. Those conflicts were often accompanied by the clarification, challenge
and reconfirmation of the social and legal grounds, on which men claimed their belonging
to the groups of servile population reflecting thus the struggle for the right to define
and assert the different versions of the social and legal classification of the dependent peasants.
Conflicts provoked by the cases of transit of the royal servicemen can be accounted for
the possibilities to combine simultaneously the various types of status and dependency which
was one of the main manifestations of the specific hybridity and conceptual unclarity of the
ties of lordship in late medieval Galicia. Due to the royal donation policy many royal servicemen
were left to reside in the estates which had been granted by kings into private hands.
Though such servicemen secured their status as royal men and enjoyed the protection of the
king, the new lords, noblemen and churchmen, who came to possess the granted estates often
saw them as their private subjects and tried to change their social and legal position into the
dependency based on the German or Ruthenian law. The servicemen whose social privileges
were threatened by the policy of the private lords claimed with the assistance of the royal
officials their right to the transfer to the royal estates. In the consequence, the appeals brought
to the courts to settle the cases of the transits of such servicemen often engendered contradictory
and contesting social classification of their status. Uncertainty and conflicting interpretations
regarding the social identity of men claiming their membership in the groups of
royal servicemen can be seen in connection with the emergence and the spread of the type
of lordship during the 15th century, based on the institutions and obligations of the German
law of settlement. New model of lordship and subjection shaped by the institutions of the
German law of settlement operated on the basis of the taxes in cash and goods, labor service,
and new forms of land usage, established and regulated by the written documents and inventories.
The expansion of those new forms of lordship was often reinforced by the provisions
of the local legislation of diets and tended to diminish the significance of the old notions
of the peasant service and liberty. This societal transformation affected profoundly the notion
of the peasant servitude. The village of Solonka remained during the 16th century one of the
few privileged peasant communities where the old relationship of the service to the king continued
to provide its inhabitants with the collective privileges and special status of the royal
unfree men.
|
| first_indexed | 2025-11-29T03:59:17Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181927 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1995-0322 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T03:59:17Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інституту історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Зазуляк, Ю. 2021-12-05T15:49:09Z 2021-12-05T15:49:09Z 2020 Свобода селян і невільництво служебників на Галичині ХV століття / Ю. Зазуляк // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 11-26. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 1995-0322 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181927 316.35+340.13+94(477.8)”14” Метою статті є дослідити соціальні значення та контексти судових
 процесів між королівськими старостами та місцевою шляхтою навколо права виходу
 королівських служебників. Внаслідок поширення королівського домену частина служебників залишилася проживати у маєтках, наданих володарями у приватне володіння. Такі служебники продовжували зберігати статус королівських людей та права
 на захист володаря. Водночас нові власники наданих маєтків часто вбачали у них
 своїх приватних підданих і намагалися змінити їх соціальне і правове становище
 шляхом поширення на них повинностей та залежностей німецького права. Служебники, чиї соціальні привілеї опинилися під загрозою через політику нових шляхетських власників, намагалися з допомогою королівських старост перейти під владу
 королю на нові місця проживання. Це породжувало численні конфлікти, які часто
 супроводжувалися процесом прояснення, уточнення та підтвердження соціальних та
 правових критеріїв, на підставі яких окремі особи заявляли про належність до груп
 службового населення. Дані судові процеси були отже конфліктами навколо права
 визначати і утверджувати різні версії соціальної та правової класифікації залежного
 галицького селянства. Спроби переходів служебників з шляхетських до королівських
 маєтків, які провокували згадані судові суперечки, показують можливості селян поєднувати різні типи правового статусу та різні залежності, що можна вважати показником певної концептуальної невизначеності режиму підданства на Галицькій Русі
 пізнього середньовіччя. The court registers from fifteenth-century Galicia offer a number of legal records about
 disputes involving the royal captains and noblemen and centering on the right of the royal
 servicemen to the transit. Those conflicts were often accompanied by the clarification, challenge
 and reconfirmation of the social and legal grounds, on which men claimed their belonging
 to the groups of servile population reflecting thus the struggle for the right to define
 and assert the different versions of the social and legal classification of the dependent peasants.
 Conflicts provoked by the cases of transit of the royal servicemen can be accounted for
 the possibilities to combine simultaneously the various types of status and dependency which
 was one of the main manifestations of the specific hybridity and conceptual unclarity of the
 ties of lordship in late medieval Galicia. Due to the royal donation policy many royal servicemen
 were left to reside in the estates which had been granted by kings into private hands.
 Though such servicemen secured their status as royal men and enjoyed the protection of the
 king, the new lords, noblemen and churchmen, who came to possess the granted estates often
 saw them as their private subjects and tried to change their social and legal position into the
 dependency based on the German or Ruthenian law. The servicemen whose social privileges
 were threatened by the policy of the private lords claimed with the assistance of the royal
 officials their right to the transfer to the royal estates. In the consequence, the appeals brought
 to the courts to settle the cases of the transits of such servicemen often engendered contradictory
 and contesting social classification of their status. Uncertainty and conflicting interpretations
 regarding the social identity of men claiming their membership in the groups of
 royal servicemen can be seen in connection with the emergence and the spread of the type
 of lordship during the 15th century, based on the institutions and obligations of the German
 law of settlement. New model of lordship and subjection shaped by the institutions of the
 German law of settlement operated on the basis of the taxes in cash and goods, labor service,
 and new forms of land usage, established and regulated by the written documents and inventories.
 The expansion of those new forms of lordship was often reinforced by the provisions
 of the local legislation of diets and tended to diminish the significance of the old notions
 of the peasant service and liberty. This societal transformation affected profoundly the notion
 of the peasant servitude. The village of Solonka remained during the 16th century one of the
 few privileged peasant communities where the old relationship of the service to the king continued
 to provide its inhabitants with the collective privileges and special status of the royal
 unfree men. uk Інституту історії України НАН України Соціум. Альманах соціальної історії Соціальні групи, стани та мікрогрупи Свобода селян і невільництво служебників на Галичині ХV століття The Liberty of Peasants and the Servitude of Royal Servicemen in Galicia during the 15th Century Article published earlier |
| spellingShingle | Свобода селян і невільництво служебників на Галичині ХV століття Зазуляк, Ю. Соціальні групи, стани та мікрогрупи |
| title | Свобода селян і невільництво служебників на Галичині ХV століття |
| title_alt | The Liberty of Peasants and the Servitude of Royal Servicemen in Galicia during the 15th Century |
| title_full | Свобода селян і невільництво служебників на Галичині ХV століття |
| title_fullStr | Свобода селян і невільництво служебників на Галичині ХV століття |
| title_full_unstemmed | Свобода селян і невільництво служебників на Галичині ХV століття |
| title_short | Свобода селян і невільництво служебників на Галичині ХV століття |
| title_sort | свобода селян і невільництво служебників на галичині хv століття |
| topic | Соціальні групи, стани та мікрогрупи |
| topic_facet | Соціальні групи, стани та мікрогрупи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181927 |
| work_keys_str_mv | AT zazulâkû svobodaselânínevílʹnictvoslužebnikívnagaličiníhvstolíttâ AT zazulâkû thelibertyofpeasantsandtheservitudeofroyalservicemeningaliciaduringthe15thcentury |