Хома Бабич і Лесько Русин (Малецький): українці першого складу колегії "сорока мужів” у Львові

• Published in: Соціум. Альманах соціальної історії
• Date: 2020
• Main Author: Гуль, О.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інституту історії України НАН України 2020
• Subjects: Соціальні групи, стани та мікрогрупи
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181928
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Хома Бабич і Лесько Русин (Малецький): українці першого складу колегії "сорока мужів” у Львові / О. Гуль // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 27-40. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

У статті розглянуто основні засади функціонування колегії „сорока
 мужів” – представницького органу міського поспільства Львова, утвореного 25 травня
 1577 р. До основних обов’язків цієї інституції належала репрезентація інтересів міської
 громади, а також контроль за діяльністю міської ради, особливо у сфері оподаткування
 громадян. Зазначено, що до першої каденції цієї колегії обрано двох представників
 української громади – Хому Бабича та Леська Русина (Малецького).
 В історіографії діяльність колегії „сорока мужів” у Львові відображена переважно
 у контексті реформування органів міського самоврядування, натомість участь у першому складі цієї інституції представників української громади майже не досліджена.
 Мета цієї статті – на основі поодиноких джерельних згадок відтворити біограми цих
 осіб, висвітлити їх походження, професійну зайнятість, фінансове становище та громадську діяльність.
 Обоє представників української громади, що увійшли до першого складу колегії
 „сорока мужів” – непересічні особистості, пов’язані з багатими львівськими родинами,
 що плекали традиції братського руху ще від початку XVI ст. Хома Бабич був місцевим,
 а Лесько Русин увійшов в середовище руської громади одружившись з донькою львівського купця Яцька Малецького. Обоє долучилися до організації та діяльності братства
 при церкві Успіння Пресвятої Богородиці, а також часто виконували обов’язки уповноважених, захисників та опікунів малолітніх дітей. Завдяки професійній і громадській активності їх добре знали не лише в українському середовищі, а й у міській громаді.
 Вони належали до Корпорації багатих крамів – професійної організації, члени якої
 могли легально займатися торгівлею, однак, очевидно, через своє некатолицьке походження все ж відчували обмеження з боку міської влади, тому активно відстоювали свою громадянську позицію. The article studies the main functioning principles of the Collegium of „Forty
 Men” – the representative body of the city community of Lviv, formed on May 25,
 1577. The main responsibilities of this body were to represent the interests of the city
 community, as well as control over the activities of the magistrate, especially in the
 field of taxation of citizens. It is noted that two representatives of the Ukrainian community
 – Khoma Babych and Lesko Ruthenus (Maletsky) were elected in the first cadence
 of this institution.
 In historiography, the activity of the Collegium of „Forty Men” in Lviv is reflected
 mainly in the context of the reform of the city self-government bodies, instead, participation
 in the first part of this institution by representatives of the Ukrainian community
 is almost unknown. The purpose of this article – on the basis of individual references,
 recreate the biographies of these persons and highlighte their origin, professional
 employment, financial situation and public activity.
 Both representatives of the Ukrainian community, which was included in the first
 cadence of the Collegium of „Forty Men” – famous individuals, connected with rich
 Lviv families, cultivating the traditions of the brotherchood movement. Khoma Babych
 was origin from a local family, and Lesko Ruthenus entered to the Ukrainian merchants’
 environment after marrying the daughter of a Lviv merchant Yatsko Maletsky. They both
 joined the organization and activities of the brotherhood at the Church of the Assumption
 of the Blessed Virgin Mary, and also often performed the duties of guardians of young
 children, authorized and defenders. Thanks to their professional and social engagement,
 they were well-known not only in the Ukrainian environment, but also in the urban community.
 They belonged to the Corporation of Rich Merchants – a professional organization
 whose members could legally trade in the city. However, apparently, due to their
 non-Catholic origin, they still felt restrictions on the part of the city authorities, and therefore
 actively defended their civic stance.