Чисельність та соціальний статус міщанської спільноти магістратських міст Чернігово-Сіверщини (друга половина ХVІІ–ХVІІІ ст.)

• Published in: Соціум. Альманах соціальної історії
• Date: 2020
• Main Author: Доманова, Г.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інституту історії України НАН України 2020
• Subjects: Соціальні групи, стани та мікрогрупи
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181930
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Чисельність та соціальний статус міщанської спільноти магістратських міст Чернігово-Сіверщини (друга половина ХVІІ–ХVІІІ ст.) / Г. Доманова // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 83–96. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

У статті на підставі переписів та ревізій населення, що проводилися
 впродовж другої половини ХVІІ–ХVІІІ ст. на терені Гетьманщини, розглядається
 проблема чисельності міщанської спільноти в магістратських містах Чернігово-Сіверщини, яка завдяки привілеям та грамотам на маґдебурзьке право мала самоврядний статус.
 Авторкою на прикладі таких міст, як Стародуб, Чернігів, Ніжин, Погар, Почеп
 та Мглин проаналізовано зміни показників кількісного складу домогосподарств
 (дворів) представників міщанського стану в означений період, а також їхній соціальний статус. Встановлено, що за цей період в магістратських містах переважала
 тенденція до зменшення кількості міщанських дворів, яка була спричинена низкою
 факторів. Передусім, оскільки козацтво перетворилося на провідну суспільну
 верству, частина міщан прагнула – і небезуспішно – здобути козацькі права та привілеї. Водночас з метою уникнення від сплати податків міщани переходили під протекцію козацької старшини. Брак позитивної динаміки зростання міщанської спільноти був зумовлений також руйнаціями під час військових конфліктів, епідеміями
 та пожежами. Політична ситуація, що склалась на той час на Лівобережній Україні,
 гальмувала розвиток системи самоврядування і негативно позначалася на становищі міст Чернігово-Сіверщини. На зміну станової структури міського населення помітно вплинули адміністративно-територіальні реформи 80 х рр. ХVІІІ ст., які
 стали новим стимулом для подальшого розвитку міст регіону. The article considers the popularity size and social status of townsfolk in Chernihiv-Sivershchyna’s
 magistrates based on censuses and inspections which had been taken during
 the 2nd half of the XVII–XVIII cnt. throughout Hetmanshchyna which according to the privileges
 and charters of Magdeburg Right possessed the self-governing status.
 The author by the case of such cities as Starodub, Chernihiv, Nizhyn, Pohar, Pochep
 and Mhlyn, changes in indicators of households among the townsfolk during the specified
 period, as well as their social status, were analyzed. It is showed that there is a tendency of
 decreasing a number of bourgeois households in the magistrate cities in this period, which
 was caused by different factors. First of all, as cossacks turned into a leading social segment
 of the population, a part of burghers sought – and not without success – to gain cossack rights
 and privileges. In particular, in order to avoid paying taxes, the burghers submitted to the
 Cossack officers’ protection. The lack of positive dynamics in increasing the bourgeois community
 was also due to destruction during military conflicts, epidemics and fires. At the same
 time, the political situation in Left-Bank Ukraine restricted the development of the self-government
 system and adversely affected the development of Chernihiv-Sivershchyna. Administrative
 and territorial reforms of the 80s in 18th century, which became a new stimulus
 for the further development of cities in the region influenced considerably on the administrative
 structure of the urban population.