Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської)
Проаналізовано уявлення міщан XVI – першої половини XVII ст. про
 ідеального міщанина, відображені як у текстах самих міщан, так і в тих, які походили з-поза меж міста. Вони відбивалися насамперед у вимогах до нових міських громадян і до
 виборних посадовців. Серед чеснот виділяється...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Соціум. Альманах соціальної історії |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інституту історії України НАН України
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181938 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) / Т. Гошко // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 237-272. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862555372499238912 |
|---|---|
| author | Гошко, Т. |
| author_facet | Гошко, Т. |
| citation_txt | Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) / Т. Гошко // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 237-272. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Соціум. Альманах соціальної історії |
| description | Проаналізовано уявлення міщан XVI – першої половини XVII ст. про
ідеального міщанина, відображені як у текстах самих міщан, так і в тих, які походили з-поза меж міста. Вони відбивалися насамперед у вимогах до нових міських громадян і до
виборних посадовців. Серед чеснот виділяється питання майнового статусу міщанина.
На коронних землях зміна ставлення до багатства була пов’язана не лише із розвитком
ремесла і торгівлі, а й із поширенням ідей сарматизму. З одного боку, шляхта намагалася
відмежуватися від міщан, утвердити свою інакшість і вищість, з іншого – місто в Речі
Посполитій так і не створило власної ідеології, а сарматизм поступово став ідеологією і
верхівки міщанства. В XVI–XVII ст. верхівка міщанства почала в поведінці, побуті, одязі,
тощо копіювати шляхту. Заможність окремих міщан стала одним із шляхів до нобілітації.
Окрім майнового статусу, „чоловіка доброго” визначало „правильне” походження й відповідний стиль поведінки, що були обов’язковою умовою отримання міського громадянства. Тільки людину доброї слави і доброго походження можна було обрати на різні
уряди. Серед міщанських чеснот важливим був сімейний статус. Негідним порядного
чоловіка був перелюб, за який у міському праві передбачали жорстоке покарання і для
чоловіка, і для жінки. Осудною була і проституція. Неприйнятними для „доброго міщанина” були й окремі „негідні” професії, список яких змінювався з часом. У XVI–XVII
ст. до таких зараховували ремесло ката. Як один із міських слуг він був захищений правом, та його ремесло вважали ганебним. Не могли розраховувати на добру славу чарівники і чаклуни, а також гравці в азартні ігри. Однак, ігри, зокрема, гра в кості, були явищем настільки поширеним, що доводилось видавати все нові й нові приписи, які їх
забороняли. Місто відповідало на виклики часу, і відданість старовині тут ніколи не була
аж надто твердою. Багато в чому уявлення міщан збігалися з уявленнями шляхти, але
були й суттєві відмінності, зокрема у ставленні до чужинців.
The article analyses townspeople’s ideas of ideal burgher that appeared both in the texts
of burghers themselves and in those that came from outside of towns. They were reflected
primarily in the requirements for new citizens and elected officials. The proprietary status
of a burgher was significant among the bourgeois virtues. On the lands of the Crown, the
change in attitude to wealth was associated not only with the development of crafts and trade
but also with the spread of the ideas of Sarmatism. On the one hand, the nobility tried to
separate itself from the burghers and to affirm its distinction and superiority, оn the other
hand, the cities and towns of the Polish-Lithuanian Commonwealth had never created own
ideological program, and Sarmatism gradually became an ideology of the bourgeois elite as
well. In the 16th and 17th cent., the elite of burghers began to copy noblemen in behaviour,
everyday life, clothing, etc. The wealth of some burghers became one of the ways to their
ennoblement. In addition to proprietary status, the “good man” was determined by the “correct”
origin and the appropriate style of behaviour that were prerequisites for obtaining urban
citizenship. Only people of good fame and good descent could be elected to different offices.
Among the bourgeois virtues, family status was important. The adultery was considered unsuited
to decent man, and town law provided for it severe punishment for both man and
woman. Prostitution was worthy of condemnation too. Also, some “worthless” professions,
the list of which changed over time, were unacceptable for the “good burgher”. In the 16th
and 17th cent., the executioner’s craft was ranked as such. As one of the town servants he
was protected by law, but his craft was considered shameful. Magicians and wizards, as well
as gamblers, could not count on good fame. However, the games, and in particular the game
of dice, were a phenomenon so widespread, that it was necessary to issue more and more regulations
that forbade them. The cities and towns responded to the challenges of time, and
the devotion to antiquity was never too strong there. In many ways, the burghers’ ideas coincided
with the ideas of the nobility, but there were significant differences, in particular, in
the treatment of foreigners.
|
| first_indexed | 2025-11-25T22:29:32Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181938 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1995-0322 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T22:29:32Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інституту історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гошко, Т. 2021-12-05T15:51:22Z 2021-12-05T15:51:22Z 2020 Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) / Т. Гошко // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 237-272. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 1995-0322 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181938 94(438:477):340.153“15/16” Проаналізовано уявлення міщан XVI – першої половини XVII ст. про
 ідеального міщанина, відображені як у текстах самих міщан, так і в тих, які походили з-поза меж міста. Вони відбивалися насамперед у вимогах до нових міських громадян і до
 виборних посадовців. Серед чеснот виділяється питання майнового статусу міщанина.
 На коронних землях зміна ставлення до багатства була пов’язана не лише із розвитком
 ремесла і торгівлі, а й із поширенням ідей сарматизму. З одного боку, шляхта намагалася
 відмежуватися від міщан, утвердити свою інакшість і вищість, з іншого – місто в Речі
 Посполитій так і не створило власної ідеології, а сарматизм поступово став ідеологією і
 верхівки міщанства. В XVI–XVII ст. верхівка міщанства почала в поведінці, побуті, одязі,
 тощо копіювати шляхту. Заможність окремих міщан стала одним із шляхів до нобілітації.
 Окрім майнового статусу, „чоловіка доброго” визначало „правильне” походження й відповідний стиль поведінки, що були обов’язковою умовою отримання міського громадянства. Тільки людину доброї слави і доброго походження можна було обрати на різні
 уряди. Серед міщанських чеснот важливим був сімейний статус. Негідним порядного
 чоловіка був перелюб, за який у міському праві передбачали жорстоке покарання і для
 чоловіка, і для жінки. Осудною була і проституція. Неприйнятними для „доброго міщанина” були й окремі „негідні” професії, список яких змінювався з часом. У XVI–XVII
 ст. до таких зараховували ремесло ката. Як один із міських слуг він був захищений правом, та його ремесло вважали ганебним. Не могли розраховувати на добру славу чарівники і чаклуни, а також гравці в азартні ігри. Однак, ігри, зокрема, гра в кості, були явищем настільки поширеним, що доводилось видавати все нові й нові приписи, які їх
 забороняли. Місто відповідало на виклики часу, і відданість старовині тут ніколи не була
 аж надто твердою. Багато в чому уявлення міщан збігалися з уявленнями шляхти, але
 були й суттєві відмінності, зокрема у ставленні до чужинців. The article analyses townspeople’s ideas of ideal burgher that appeared both in the texts
 of burghers themselves and in those that came from outside of towns. They were reflected
 primarily in the requirements for new citizens and elected officials. The proprietary status
 of a burgher was significant among the bourgeois virtues. On the lands of the Crown, the
 change in attitude to wealth was associated not only with the development of crafts and trade
 but also with the spread of the ideas of Sarmatism. On the one hand, the nobility tried to
 separate itself from the burghers and to affirm its distinction and superiority, оn the other
 hand, the cities and towns of the Polish-Lithuanian Commonwealth had never created own
 ideological program, and Sarmatism gradually became an ideology of the bourgeois elite as
 well. In the 16th and 17th cent., the elite of burghers began to copy noblemen in behaviour,
 everyday life, clothing, etc. The wealth of some burghers became one of the ways to their
 ennoblement. In addition to proprietary status, the “good man” was determined by the “correct”
 origin and the appropriate style of behaviour that were prerequisites for obtaining urban
 citizenship. Only people of good fame and good descent could be elected to different offices.
 Among the bourgeois virtues, family status was important. The adultery was considered unsuited
 to decent man, and town law provided for it severe punishment for both man and
 woman. Prostitution was worthy of condemnation too. Also, some “worthless” professions,
 the list of which changed over time, were unacceptable for the “good burgher”. In the 16th
 and 17th cent., the executioner’s craft was ranked as such. As one of the town servants he
 was protected by law, but his craft was considered shameful. Magicians and wizards, as well
 as gamblers, could not count on good fame. However, the games, and in particular the game
 of dice, were a phenomenon so widespread, that it was necessary to issue more and more regulations
 that forbade them. The cities and towns responded to the challenges of time, and
 the devotion to antiquity was never too strong there. In many ways, the burghers’ ideas coincided
 with the ideas of the nobility, but there were significant differences, in particular, in
 the treatment of foreigners. uk Інституту історії України НАН України Соціум. Альманах соціальної історії Історія уявлень та ідей Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) The Image of the Perfect Burgher in the Ideas of the Townspeople of the 16th and Early 17th Century (Based on the Materials of Towns in the Polish Crown’s Ruthenian Lands) Article published earlier |
| spellingShingle | Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) Гошко, Т. Історія уявлень та ідей |
| title | Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) |
| title_alt | The Image of the Perfect Burgher in the Ideas of the Townspeople of the 16th and Early 17th Century (Based on the Materials of Towns in the Polish Crown’s Ruthenian Lands) |
| title_full | Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) |
| title_fullStr | Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) |
| title_full_unstemmed | Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) |
| title_short | Образ ідеального міщанина в уявленні міщан XVI – початку XVII ст. (на матеріалах міст руських земель Корони Польської) |
| title_sort | образ ідеального міщанина в уявленні міщан xvi – початку xvii ст. (на матеріалах міст руських земель корони польської) |
| topic | Історія уявлень та ідей |
| topic_facet | Історія уявлень та ідей |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181938 |
| work_keys_str_mv | AT goškot obrazídealʹnogomíŝaninavuâvlennímíŝanxvipočatkuxviistnamateríalahmístrusʹkihzemelʹkoronipolʹsʹkoí AT goškot theimageoftheperfectburgherintheideasofthetownspeopleofthe16thandearly17thcenturybasedonthematerialsoftownsinthepolishcrownsruthenianlands |