Еволюція уявлень про вотивні привіси як "спосіб спілкування” з іконою в Наддніпрянській і Слобідській Україні наприкінці XVIІ – першій половині XIХ ст.
Робота присвячена дослідженню появи та розвитку практики принесення до чудотворних святинь срібних привісів анатомічної форми, що було відображенням змін у світогляді віруючих Православної Церкви на українських землях. На основі аналізу реєстрів чудес низки українських православних чудотворних святи...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Соціум. Альманах соціальної історії |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інституту історії України НАН України
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181940 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Еволюція уявлень про вотивні привіси як "спосіб спілкування” з іконою в Наддніпрянській і Слобідській Україні наприкінці XVIІ – першій половині XIХ ст. / О. Романова // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 273-316. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862641119558369280 |
|---|---|
| author | Романова, О. |
| author_facet | Романова, О. |
| citation_txt | Еволюція уявлень про вотивні привіси як "спосіб спілкування” з іконою в Наддніпрянській і Слобідській Україні наприкінці XVIІ – першій половині XIХ ст. / О. Романова // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 273-316. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Соціум. Альманах соціальної історії |
| description | Робота присвячена дослідженню появи та розвитку практики принесення до чудотворних святинь срібних привісів анатомічної форми, що було відображенням змін у світогляді віруючих Православної Церкви на українських землях. На основі аналізу реєстрів чудес низки українських православних чудотворних святинь та
списків принесених до них дарів за період від кінця XVII до першої половини ХІХ ст.
були виявлені основні значення, які вкладали дарителі у ці привіси. Показано, що попри
одночасне співіснування різноманітних тлумачень обряду принесення вотивів до святині в межах одного культу, простежується існування одного значення, яке переважало
у певний історичний період. Відбувалися поступові зміни у семантиці цього обряду.
Запозичена наприкінці XVII та на початку XVIII ст. із Західної Європи практика увіковічнення пам'яті про здійснене чудо символічними восковими привісами, що нагадували б про суть чуда, на українських теренах породила звичай приносити до святині в
дар саме срібні привіси анатомічної форми. Спочатку ці привіси розумілись як подяка
за здійснене чудо, згодом виробилася практика „домовлятись” із святинею про бажане
чудо в обмін на обіцянку зробити їй відповідний дарунок. Ця традиція еволюціонувала
в бік принесення срібного привісу до святині як свого роду магічну передумову для бажаного зцілення. І доволі швидко семантичне навантаження анатомічних привісів видозмінилось із привісу-прохання про зцілення від конкретної хвороби у символічне
зображення особи, за яку приносили молитовне прохання про здоров’я в широкому
сенсі цього слова, нерідко, за всю родину одразу. З поширенням практики розпродажу вотивних привісів нівелюється їхня основна
мета – наблизити особу дарителя до святині. Як наслідок, можна зауважити дві основні
лінії в еволюції досліджуваного звичаю: 1) зростає число речових дарів на церкву, зокрема, поношених речей як символічних замінників особи дарителя; 2) поширюється практика купівлі привісів та інших речей, що були в контакті зі святинею і розумілися
як „християнські амулети”. В такий спосіб віруючі намагались „наблизити” святиню до себе.
The present article discusses emerging and development of the Orthodox Church believers’
perception of the religious practice to offer the silver anatomic shaped votive gifts
(“pryvisy”) at the territory of Ukraine.
On the basis of the study of a number of the miracles registers from the Ukrainian Orthodox
thaumaturgic sacred things during the period from the end of XVII till the early XIX, the
main meaning of these gifts (‘pryvisy’) from the point of view of their offerers was discovered.
It was demonstrated, that despite existence of the variety of shades of meanings in the interpretations
of the rite of votive gifts to the sacred place, the presence of the main meaning is attested;
this meaning dominated during the concrete historical period. The semantics of the rite
were in the process of changes. The practice to memorize the accomplished act of God with
the symbolic wax votive gifts of anatomic shape (reminding of the meaning of the miracle),
that was appropriated from the West Europe at the turn of XVIII-th century, at the Ukrainian
ground produced a rite to offer the silver votive gifts of anatomic shape. From the beginning
these gifts (‘pryvisy’) were regarded as gratitude for the accomplished act of God. Later the
practice of an ‘agreement’ with the shrine was established, a prayer made arrangements about
his desirable act of God in exchange for promise to make a special votive gift (‘pryvis’) for
the shrine. This tradition developed to the practice to offer a silver anatomic shaped votive gift
as a magic background for desirable healing. And before long, the semantics of the anatomic
shaped gifts changed from the votive-gift-petition about healing from certain illness (the
anatomic shape of the gift) toward the symbolic image of a certain person, about whose health
the prayer was made. This prayer was made broadly; it was often made for all family at once.
With extending of the practice of the votive gifts sails, the main target of the votive gifts –
to make a prayer to be closer to a shrine - became invalidated. As a result, two outcomes of the
considered rite are attested: 1) the number of the material gifts to church were increasing, including
the worn cloth as a symbolic substitute of a person of an offerer; 2) the practice of purchase
of the votive gifts and other objects contacted with a shrine became common; such objects were
regarded as ‘Christian amulets’. In such way the believers tried to ‘bring’ a shrine nearer to them.
|
| first_indexed | 2025-12-01T04:49:16Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181940 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1995-0322 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T04:49:16Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інституту історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Романова, О. 2021-12-05T15:51:45Z 2021-12-05T15:51:45Z 2020 Еволюція уявлень про вотивні привіси як "спосіб спілкування” з іконою в Наддніпрянській і Слобідській Україні наприкінці XVIІ – першій половині XIХ ст. / О. Романова // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 273-316. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1995-0322 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181940 248.159;291.4+281.1(477)“17-19” Робота присвячена дослідженню появи та розвитку практики принесення до чудотворних святинь срібних привісів анатомічної форми, що було відображенням змін у світогляді віруючих Православної Церкви на українських землях. На основі аналізу реєстрів чудес низки українських православних чудотворних святинь та
 списків принесених до них дарів за період від кінця XVII до першої половини ХІХ ст.
 були виявлені основні значення, які вкладали дарителі у ці привіси. Показано, що попри
 одночасне співіснування різноманітних тлумачень обряду принесення вотивів до святині в межах одного культу, простежується існування одного значення, яке переважало
 у певний історичний період. Відбувалися поступові зміни у семантиці цього обряду.
 Запозичена наприкінці XVII та на початку XVIII ст. із Західної Європи практика увіковічнення пам'яті про здійснене чудо символічними восковими привісами, що нагадували б про суть чуда, на українських теренах породила звичай приносити до святині в
 дар саме срібні привіси анатомічної форми. Спочатку ці привіси розумілись як подяка
 за здійснене чудо, згодом виробилася практика „домовлятись” із святинею про бажане
 чудо в обмін на обіцянку зробити їй відповідний дарунок. Ця традиція еволюціонувала
 в бік принесення срібного привісу до святині як свого роду магічну передумову для бажаного зцілення. І доволі швидко семантичне навантаження анатомічних привісів видозмінилось із привісу-прохання про зцілення від конкретної хвороби у символічне
 зображення особи, за яку приносили молитовне прохання про здоров’я в широкому
 сенсі цього слова, нерідко, за всю родину одразу. З поширенням практики розпродажу вотивних привісів нівелюється їхня основна
 мета – наблизити особу дарителя до святині. Як наслідок, можна зауважити дві основні
 лінії в еволюції досліджуваного звичаю: 1) зростає число речових дарів на церкву, зокрема, поношених речей як символічних замінників особи дарителя; 2) поширюється практика купівлі привісів та інших речей, що були в контакті зі святинею і розумілися
 як „християнські амулети”. В такий спосіб віруючі намагались „наблизити” святиню до себе. The present article discusses emerging and development of the Orthodox Church believers’
 perception of the religious practice to offer the silver anatomic shaped votive gifts
 (“pryvisy”) at the territory of Ukraine.
 On the basis of the study of a number of the miracles registers from the Ukrainian Orthodox
 thaumaturgic sacred things during the period from the end of XVII till the early XIX, the
 main meaning of these gifts (‘pryvisy’) from the point of view of their offerers was discovered.
 It was demonstrated, that despite existence of the variety of shades of meanings in the interpretations
 of the rite of votive gifts to the sacred place, the presence of the main meaning is attested;
 this meaning dominated during the concrete historical period. The semantics of the rite
 were in the process of changes. The practice to memorize the accomplished act of God with
 the symbolic wax votive gifts of anatomic shape (reminding of the meaning of the miracle),
 that was appropriated from the West Europe at the turn of XVIII-th century, at the Ukrainian
 ground produced a rite to offer the silver votive gifts of anatomic shape. From the beginning
 these gifts (‘pryvisy’) were regarded as gratitude for the accomplished act of God. Later the
 practice of an ‘agreement’ with the shrine was established, a prayer made arrangements about
 his desirable act of God in exchange for promise to make a special votive gift (‘pryvis’) for
 the shrine. This tradition developed to the practice to offer a silver anatomic shaped votive gift
 as a magic background for desirable healing. And before long, the semantics of the anatomic
 shaped gifts changed from the votive-gift-petition about healing from certain illness (the
 anatomic shape of the gift) toward the symbolic image of a certain person, about whose health
 the prayer was made. This prayer was made broadly; it was often made for all family at once.
 With extending of the practice of the votive gifts sails, the main target of the votive gifts –
 to make a prayer to be closer to a shrine - became invalidated. As a result, two outcomes of the
 considered rite are attested: 1) the number of the material gifts to church were increasing, including
 the worn cloth as a symbolic substitute of a person of an offerer; 2) the practice of purchase
 of the votive gifts and other objects contacted with a shrine became common; such objects were
 regarded as ‘Christian amulets’. In such way the believers tried to ‘bring’ a shrine nearer to them. uk Інституту історії України НАН України Соціум. Альманах соціальної історії Історія уявлень та ідей Еволюція уявлень про вотивні привіси як "спосіб спілкування” з іконою в Наддніпрянській і Слобідській Україні наприкінці XVIІ – першій половині XIХ ст. “Development of the Notion of Votive Gifts as a Mode of Believers’ ‘Conversation’ with the Sacred” in the Dnieper and Slobidska Ukraine of the 17th through the First Half of the 19th Century Article published earlier |
| spellingShingle | Еволюція уявлень про вотивні привіси як "спосіб спілкування” з іконою в Наддніпрянській і Слобідській Україні наприкінці XVIІ – першій половині XIХ ст. Романова, О. Історія уявлень та ідей |
| title | Еволюція уявлень про вотивні привіси як "спосіб спілкування” з іконою в Наддніпрянській і Слобідській Україні наприкінці XVIІ – першій половині XIХ ст. |
| title_alt | “Development of the Notion of Votive Gifts as a Mode of Believers’ ‘Conversation’ with the Sacred” in the Dnieper and Slobidska Ukraine of the 17th through the First Half of the 19th Century |
| title_full | Еволюція уявлень про вотивні привіси як "спосіб спілкування” з іконою в Наддніпрянській і Слобідській Україні наприкінці XVIІ – першій половині XIХ ст. |
| title_fullStr | Еволюція уявлень про вотивні привіси як "спосіб спілкування” з іконою в Наддніпрянській і Слобідській Україні наприкінці XVIІ – першій половині XIХ ст. |
| title_full_unstemmed | Еволюція уявлень про вотивні привіси як "спосіб спілкування” з іконою в Наддніпрянській і Слобідській Україні наприкінці XVIІ – першій половині XIХ ст. |
| title_short | Еволюція уявлень про вотивні привіси як "спосіб спілкування” з іконою в Наддніпрянській і Слобідській Україні наприкінці XVIІ – першій половині XIХ ст. |
| title_sort | еволюція уявлень про вотивні привіси як "спосіб спілкування” з іконою в наддніпрянській і слобідській україні наприкінці xviі – першій половині xiх ст. |
| topic | Історія уявлень та ідей |
| topic_facet | Історія уявлень та ідей |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181940 |
| work_keys_str_mv | AT romanovao evolûcíâuâvlenʹprovotivníprivísiâksposíbspílkuvannâzíkonoûvnaddníprânsʹkíiíslobídsʹkíiukraínínaprikíncíxviíperšíipoloviníxihst AT romanovao developmentofthenotionofvotivegiftsasamodeofbelieversconversationwiththesacredinthednieperandslobidskaukraineofthe17ththroughthefirsthalfofthe19thcentury |