Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст.

Історія дитинства в міщанських родинах Гродна – практично недоcліджена тема. Однак грунтовно висвітлити дану тему неможливо через відсутність достатньої кількості джерел. З точки зору магдебурзького права до категорії неповнолітніх відносилися особи, які не досягли 21 року. Народження дітей було в...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Соціум. Альманах соціальної історії
Date:2020
Main Author: Сліж, Н.
Format: Article
Language:Belarusian
Published: Інституту історії України НАН України 2020
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181941
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. / Н. Сліж // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 359-374. — Бібліогр.: 10 назв. — біл.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181941
record_format dspace
spelling Сліж, Н.
2021-12-05T15:51:59Z
2021-12-05T15:51:59Z
2020
Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. / Н. Сліж // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 359-374. — Бібліогр.: 10 назв. — біл.
1995-0322
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181941
316.346:94(476)”15/16”
Історія дитинства в міщанських родинах Гродна – практично недоcліджена тема. Однак грунтовно висвітлити дану тему неможливо через відсутність достатньої кількості джерел. З точки зору магдебурзького права до категорії неповнолітніх відносилися особи, які не досягли 21 року. Народження дітей було важливою функцією міщанської родини. Релігія і законодавство вчинили усе можливе, аби законними вважалися діти, народжені у вінчаному шлюбі. Засвідчення доброго походження було необхідним для посідання урядів у магістраті і для вступу в цех. Відсутні родинні портрети міщан. Збереглися окремі анонімні зображення дітей за XVI–XVII ст. Наявні матеріали дають можливість зробити наступні висновки: дітям намагалися дати освіту відповідно до майнового стану, бо для міщан професія мала важливе значення як джерело заробітку; долі дітей та їх здоров’я турбувало батьків; у небезпечних ситуаціях вони робили усе, аби їх врятувати; діти виховувалися не тількі у своїх сім’ях, але й моглі потрапити на виховання до іншої родини; у міщанському середовищі подібно існував інститут опіки, він був необхідний для осиро - тілих дітей, опікуни доглядали їх і їхній маєток до повноліття; обов’язком батьків вважалося виховати дітей, заключити шлюб, наділити їх майном; від дітей очікували догляд за батьками у старості, належне поховання і пам’ять після смерті. Невиконання дітьми обов’язків відносно батьків каралося позбавленням або відстороненням від майна.
The history of childhood is not presented in the historiography. Because of lack of documents it is rather complicated to analyze this topic deeply. From the point of view of the Magdeburg Law a child was a person under age of 21. The procreative function was the main function of the burgher family. Religion and the law made effort to consider legitimate children born only in a wedding marriage. A certificate of good origin needed to become an official and a member of a guild. The art in Hrodna dose not represent a lot of material in the history of childhood. Some anonymous pictures of children are kept safe from the sixteenth – seventeenth centuries. Saving materials allow make the next conclusions. Parents tried to give education to their children according with their financial position because a profession for burgher society was the main source of income. They took care about children’s health and lot. Parents did all their best to rescue them in dangerous situations. Children could be fostered. The institute of guardianship also existed in burgher society. Parents’ duty was to bring up children, to marry them, and to allot property. Children should take care about their parents in old age, to bury and to remember about their soul. Breach of duty to the parents was punished by disherison.
be
Інституту історії України НАН України
Соціум. Альманах соціальної історії
Історія дитинства
Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст.
The children in Grodno Burgher Families in the 16th–17th Centur
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст.
spellingShingle Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст.
Сліж, Н.
Історія дитинства
title_short Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст.
title_full Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст.
title_fullStr Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст.
title_full_unstemmed Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст.
title_sort дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у xvi–xvii ст.
author Сліж, Н.
author_facet Сліж, Н.
topic Історія дитинства
topic_facet Історія дитинства
publishDate 2020
language Belarusian
container_title Соціум. Альманах соціальної історії
publisher Інституту історії України НАН України
format Article
title_alt The children in Grodno Burgher Families in the 16th–17th Centur
description Історія дитинства в міщанських родинах Гродна – практично недоcліджена тема. Однак грунтовно висвітлити дану тему неможливо через відсутність достатньої кількості джерел. З точки зору магдебурзького права до категорії неповнолітніх відносилися особи, які не досягли 21 року. Народження дітей було важливою функцією міщанської родини. Релігія і законодавство вчинили усе можливе, аби законними вважалися діти, народжені у вінчаному шлюбі. Засвідчення доброго походження було необхідним для посідання урядів у магістраті і для вступу в цех. Відсутні родинні портрети міщан. Збереглися окремі анонімні зображення дітей за XVI–XVII ст. Наявні матеріали дають можливість зробити наступні висновки: дітям намагалися дати освіту відповідно до майнового стану, бо для міщан професія мала важливе значення як джерело заробітку; долі дітей та їх здоров’я турбувало батьків; у небезпечних ситуаціях вони робили усе, аби їх врятувати; діти виховувалися не тількі у своїх сім’ях, але й моглі потрапити на виховання до іншої родини; у міщанському середовищі подібно існував інститут опіки, він був необхідний для осиро - тілих дітей, опікуни доглядали їх і їхній маєток до повноліття; обов’язком батьків вважалося виховати дітей, заключити шлюб, наділити їх майном; від дітей очікували догляд за батьками у старості, належне поховання і пам’ять після смерті. Невиконання дітьми обов’язків відносно батьків каралося позбавленням або відстороненням від майна. The history of childhood is not presented in the historiography. Because of lack of documents it is rather complicated to analyze this topic deeply. From the point of view of the Magdeburg Law a child was a person under age of 21. The procreative function was the main function of the burgher family. Religion and the law made effort to consider legitimate children born only in a wedding marriage. A certificate of good origin needed to become an official and a member of a guild. The art in Hrodna dose not represent a lot of material in the history of childhood. Some anonymous pictures of children are kept safe from the sixteenth – seventeenth centuries. Saving materials allow make the next conclusions. Parents tried to give education to their children according with their financial position because a profession for burgher society was the main source of income. They took care about children’s health and lot. Parents did all their best to rescue them in dangerous situations. Children could be fostered. The institute of guardianship also existed in burgher society. Parents’ duty was to bring up children, to marry them, and to allot property. Children should take care about their parents in old age, to bury and to remember about their soul. Breach of duty to the parents was punished by disherison.
issn 1995-0322
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181941
citation_txt Дзеці ў сям’і гарадзенскіх мяшчан у XVI–XVII ст. / Н. Сліж // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2020. — Вип. 15-16. — С. 359-374. — Бібліогр.: 10 назв. — біл.
work_keys_str_mv AT slížn dzecíusâmígaradzenskíhmâščanuxvixviist
AT slížn thechildreningrodnoburgherfamiliesinthe16th17thcentur
first_indexed 2025-12-07T17:14:55Z
last_indexed 2025-12-07T17:14:55Z
_version_ 1850870538823532544