До питання датування та функціонального призначення переяславських "Змійових валів"
У статті розглядається проблема часу виникнення та характеру вико-
 ристання «змійових» валів Переяславщини. Проаналізовані різні версії датування цих споруд, визначені чинники, що зумовили необхідність створення
 подібної системи земляних укріплень. Наведено аргументи прихильників с...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний збірник |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181998 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання датування та функціонального призначення переяславських "Змійових валів" / С. Вовкодав // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 24-40. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860120429117571072 |
|---|---|
| author | Вовкодав, С. |
| author_facet | Вовкодав, С. |
| citation_txt | До питання датування та функціонального призначення переяславських "Змійових валів" / С. Вовкодав // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 24-40. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний збірник |
| description | У статті розглядається проблема часу виникнення та характеру вико-
ристання «змійових» валів Переяславщини. Проаналізовані різні версії датування цих споруд, визначені чинники, що зумовили необхідність створення
подібної системи земляних укріплень. Наведено аргументи прихильників скіфської теорії походження валів, а також факти, що, за переконанням автора,
дозволяють її спростувати. Окремо розглянуті витоки та особливості
розвитку теорії давньоруського датування «змійових» валів. У дослідженні
також запропоновані міркування автора щодо часу створення та функціонування цих споруд. Частково здійснений аналіз особливостей конфігурації насипів. На підставі згаданих у статті аргументів автор робить висновок, що
створення системи переяславських «змійових» валів було вимушеною мірою для
захисту давньоруських земель від печенігів.
The study of serpent's wall of Pereyaslav region continued more than 150 years.
Many researches about these buildings were created during this time. The issue of
dating and functionality of serpent's wall is completely unresolved today. The problem
of the time of creation and especially of the use of Pereyaslav serpent's wall described
in this article. In general, there are two main views of the dating this site: Old Russ
and Scythian dating. The study reviews the origin and development of these versions
and the arguments for their supporters. The author analyzed different versions about
dating of these buildings and the facts which allow the theory of Scythian dating. The
article presents arguments witch allowing to determine the creation time of serpent's
wall as Old Russ time. The author paid attention to the functional purpose of these
buildings and the factors that caused the necessary of the creation this system of
earthworks. Also the study analyzed the features of the configuration of mounds and
the nature of use of each component of the serpent's wall of Pereyaslav region.
According to the author, all segments of the Pereyaslav serpent's wall has features of
the integrated complex. This system was created to protect the Old Russ land against
predatory attacks of Pechenegs. The specificity of life and military tactics of nomads
did not allow the prince's army successfully defends. So there was a need for a system
of passive protection that can resist the specifics of nomadic raids. The serpent's wall
combined with natural boundaries can effectively perform this function. They covered
the black soil plain in the area between the Dnipro, Trubizh and Supiy from east,
south-east and north-east and blocked a quick access to the outskirts of strategically
important Pereyaslavl Russ.
Based on the arguments mentioned in the article the author concludes that
creation of the system of serpent's wall was a necessary measure for detention of
subordinates areas and the normal functioning of the state. He considers the time of
creation of these structures to the period of intensified raids of the Pechenegs. The
system of serpent’s wall has lost their relevance as a result of several internal and
external political factors and was not used for its intended purpose in future.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:38:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
24
Український історичний збірник, Вип. 19, 2017
УДК 902/904:930.1
Сергій Вовкодав*
ДО ПИТАННЯ ДАТУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО
ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕЯСЛАВСЬКИХ «ЗМІЙОВИХ» ВАЛІВ
У статті розглядається проблема часу виникнення та характеру вико-
ристання «змійових» валів Переяславщини. Проаналізовані різні версії дату-
вання цих споруд, визначені чинники, що зумовили необхідність створення
подібної системи земляних укріплень. Наведено аргументи прихильників скіф-
ської теорії походження валів, а також факти, що, за переконанням автора,
дозволяють її спростувати. Окремо розглянуті витоки та особливості
розвитку теорії давньоруського датування «змійових» валів. У дослідженні
також запропоновані міркування автора щодо часу створення та функціо-
нування цих споруд. Частково здійснений аналіз особливостей конфігурації
насипів. На підставі згаданих у статті аргументів автор робить висновок, що
створення системи переяславських «змійових» валів було вимушеною мірою для
захисту давньоруських земель від печенігів.
Ключові слова: городище, «змійовий» вал, кочівники, набіги, оборона, скіфи,
система захисту, тактика.
Vovkodav S.M.
АBOUT THE PROBLEM OF DATING AND FUNCTIONALITY
OF SERPENT'S WALL OF PEREYASLAV REGION
The study of serpent's wall of Pereyaslav region continued more than 150 years.
Many researches about these buildings were created during this time. The issue of
dating and functionality of serpent's wall is completely unresolved today. The problem
of the time of creation and especially of the use of Pereyaslav serpent's wall described
in this article. In general, there are two main views of the dating this site: Old Russ
and Scythian dating. The study reviews the origin and development of these versions
and the arguments for their supporters. The author analyzed different versions about
dating of these buildings and the facts which allow the theory of Scythian dating. The
article presents arguments witch allowing to determine the creation time of serpent's
wall as Old Russ time. The author paid attention to the functional purpose of these
buildings and the factors that caused the necessary of the creation this system of
earthworks. Also the study analyzed the features of the configuration of mounds and
the nature of use of each component of the serpent's wall of Pereyaslav region.
According to the author, all segments of the Pereyaslav serpent's wall has features of
the integrated complex. This system was created to protect the Old Russ land against
————————
* Сергій Вовкодав — завідувач науково-дослідного сектору «Музей космосу»
Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; d_ram@mail.ru
25
predatory attacks of Pechenegs. The specificity of life and military tactics of nomads
did not allow the prince's army successfully defends. So there was a need for a system
of passive protection that can resist the specifics of nomadic raids. The serpent's wall
combined with natural boundaries can effectively perform this function. They covered
the black soil plain in the area between the Dnipro, Trubizh and Supiy from east,
south-east and north-east and blocked a quick access to the outskirts of strategically
important Pereyaslavl Russ.
Based on the arguments mentioned in the article the author concludes that
creation of the system of serpent's wall was a necessary measure for detention of
subordinates areas and the normal functioning of the state. He considers the time of
creation of these structures to the period of intensified raids of the Pechenegs. The
system of serpent’s wall has lost their relevance as a result of several internal and
external political factors and was not used for its intended purpose in future.
Keywords: annals, attacks, fortified, nomads, settlement, tactics, Scythians,
security system.
«Змійові» вали Переяславщини потрапили до кола наукових інтересів
дослідників старовини ще у ІІ пол. ХІХ ст. Вже тоді була випрацювана головна
проблематика вивчення цих пам’яток: з’ясування просторових особливостей
об’єктів, їх датування та визначення функціонального призначення. За понад
150-річний період дослідження валів створено низку праць, автори яких без-
посередньо чи опосередковано розглядали згадані проблеми. Наразі здійснювати
їх огляд не є доцільно, оскільки у попередніх дописах нами проведений
детальний історіографічний аналіз доробку, пов’язаного з вивченням переяслав-
ських «змійових» валів1. Зауважимо, незважаючи на тривалий період дослід-
ження цих пам’яток, все ж залишається остаточно не з’ясованою низка важ-
ливих аспектів щодо їх локалізації, датування та призначення. Це зумовлює
потребу здійснення подальшого вивчення даного типу пам’яток як у контексті
систематизації вже наявної інформації, так і проведенні додаткових польових та
камеральних досліджень із залученням методів просторового аналізу.
У даній розвідці нами зосереджується увага саме на проблемі визначення
часу створення та характеру використання переяславських «змійових» валів,
з’ясуванні чинників, що могли зумовити необхідність створення подібних спо-
руд. На даному етапі дослідження «змійових» валів згадані аспекти є найбільш
актуальними. Вони тісно пов’язані між собою, тому й розглядати їх необхідно
лише спільно. Зазначимо, що у питанні визначення функціонального призна-
чення даних споруд більшість дослідників схиляється до однієї версії —
оборонної функції. Натомість навколо датування «змійових» валів і досі ве-
дуться дискусії. Загалом існують два основні погляди щодо вирішення даної
проблеми: датування цих пам’яток давньоруським та скіфським часом. Першим,
————————
1 Вовкодав С.М. Історія дослідження «змійових» валів Переяславщини / С.М. Вов-
кодав // Український історичний збірник. — Київ, 2015. — Вип. 18. — С. 354–367;
Вовкодав С.М. До проблеми позиціонування «змійових» валів Переяславщини: історіо-
графія питання / С.М. Вовкодав // Мандрівець, 2014. — № 6 (114). — С. 16–21.
26
хто висловив припущення про хронологічну приналежність переяславських
«змійових» валів був М.О. Максимович: «…итак несомненно, что эти два вала
были уже въ одинадцатомъ столетіи, а происхожденіе ихъ, конечно, принад-
лежитъ богатырскому времени Владимірову…»2. Таким чином, він відніс час
створення валів до кінця Х ст. і пов’язав їх створення з потребою захисту
давньоруських земель від печенігів. Як головний аргумент своєї теорії
М.О. Максимович використав лист архієпископа Бруно Кверфуртського до
германського імператора Генріха ІІ, де йдеться про місіонерську поїздку до
печенігів, здійснену Бруно у 1008 р. У тексті документу згадується, що князь
Володимир оточив кордони своєї держави дуже міцними і довгими спорудами
(«firmissima et longissima sepe»)3. На думку М.О. Максимовича, у листі є прямі
свідчення часу створення валів. Окрім цього, дослідник вважав, що саме Малий
вал згадується у тексті й по ньому проходила межа руських земель за часів
Володимира Святославовича4.
До давньоруського датування «змійових» валів схилявся також А.В. Сто-
роженко5. Він вважав, що «змійові» вали разом із системою спеціально
створених на правому березі р. Трубіж городищ складали своєрідну оборонну
лінію захисту міста Переяславля та броду біля нього, вздовж якої були
розселенні торки6.
В.Г. Ляскоронський у своїх ранніх працях запропонував іншу версію
датування «змійових» валів. У своїй монографії «История Переяславльской
земли с древнейших времен до половины ХІІІ ст.», все ж підтримуючи
припущення про оборонну функцію валів, він ставить під сумнів версію про їх
будівництво за часів Володимира. Зокрема, він вважає, що часу князювання
останнього передувала ціла низка епох становлення та розвитку давньоруської
держави, тому час будівництва валів слід відносити задовго до Володимира.
Окрім цього, земляні споруди, які охоплюють такі значні площі та протягуються
на сотні кілометрів, на думку дослідника, не можуть бути створені за правління
одного князя. Як аргумент В.Г. Ляскоронський також використовує той факт, що
у літописах, не дивлячись на згадки подій менш важливого характеру, не
згадується про будівництво валів. Він зазначає, що використання земляних
————————
2 Максимович М.А. О древнем вале, бывшем еще при Владимире Святом, южнее
Киева на границе земли печенегов / М.А. Максимович // Собрание сочинений. — К.,
1877. — Т. 2. — С. 341.
3 Ляскоронский В.Г. К вопросу о местоположении в пределах Южной России
района, в котором проповедывал епископ Брунон в начале ХІ века / В.Г. Ляскоронський
// Журн. М-ва нар. просв. — Пг., 1916. — С. 272–295; Максимович М.А. О древнем вале,
бывшем еще при Владимире Святом, южнее Киева на границе земли печенегов /
М.А. Максимович // Собрание сочинений. — К., 1877. — Т. 2. — C. 340–342.
4 Максимович М.А. О древнем вале, бывшем еще при Владимире Святом, южнее
Киева на границе земли печенегов / М.А. Максимович // Собрание сочинений. — К.,
1877. — Т. 2. — С. 342.
5 Стороженко А.В. Где жили переяславские торки / А.В. Стороженко // Киевская
старина. — 1899. — Т. 64. — Февраль. — C. 283–290.
6 Там само.
27
споруд як захисного елементу притаманне не лише слов’янському населенню, а
й іншим народам, що раніше мешкали у межах Середньої Наддніпрянщини.
Наступним аргументом В.Г. Ляскоронського, що спростовував давньоруське
походження валів був той факт, що територія поширення «змійових» валів
виходила за межі Давньоруської держави й у літописах вони згадуються як вже
не функціонуючі земляні насипи7. Для вирішення проблеми датування валів він
вперше спробував використати матеріали археологічних досліджень. Хоча отри-
мані ним результати здавались сучасникам логічними та цілком закономірними,
все ж були помилковими. Під час досліджень земляних споруд Лівобережжя у
долинах рр. Псел, Сула, Ворскла та Орель, В.Г. Ляскоронський неодноразово
ототожнював земляні насипи скіфських городищ із «змійовими» валами (у тому
числі й Більського городища)8. Відповідно знахідки скіфського часу, що були
виявлені у культурному шарі городищ поряд з валами, а інколи й у самих
насипах, були використані В.Г. Ляскоронським як датуючий матеріал.
Іншим аргументом для визначення часу спорудження «змійових» валів, який
він використав, були окремі знахідки (або інформація про їх виявлення) із зруй-
нованих поховань курганів епохи бронзи та скіфського часу, що нерідко зна-
ходились на лінії валу. Таким чином, на підставі зазначених археологічних
матеріалів В.Г. Ляскоронський датував «змійові» вали, у тому числі переяслав-
ські, скіфським часом9. Щодо головного аргументу теорії давньоруського
походження споруд, висловленої М.О. Максимовичем — згадки про них у листі
Бруно — В.Г. Ляскоронський все ж припускав можливість використання
Володимиром вже існуючих раніше насипів. Загалом він вважав, що для
остаточного вирішення питання датування подібних споруд необхідне прове-
дення розкопок валів та пов’язаних з ним городищ і курганів10. Варто зазначити,
що у іншій своїй узагальнюючій праці В.Г. Ляскоронський взагалі оминає
питання датування «змійових» валів11. А дещо пізніше визнає, що вони створені
у період Володимира Святославича12.
Давньоруським часом датував «змійові» вали Л.В. Падалка. Хоча він не
погоджувався з їх суто оборонним призначенням. Він вважав, що насип, який
складався з піщаного та супіщаного ґрунту не міг виконувати функції оборонних
укріплень. Переяславські «змійові» вали також не могли бути кордоном дер-
————————
7 Ляскоронский В.Г. Змиевы валы в пределах Южной России, их отношение к
курганам-майданам и приблизительная эпоха их возникновения / В.Г. Ляскоронский //
Труды ХІІІ АС — М., 1907. — Т. 1. — С. 202–205.
8 Там само. — С. 209.
9 Там само. — С. 207–210.
10 Кучера М.П. Змиевы валы Среднего Поднепровья / М.П. Кучера. — К.: «Наукова
думка», 1987. — C. 10.
11 Ляскоронский В.Г. Городища, курганы, майданы и Змиевы валы в области Днеп-
ровского Левобережья / В.Г. Ляскоронский // Труды XIV АС. — М., 1911. — Т. 3. —
С. 1–82.
12 Ляскоронский В.Г. К вопросу о местоположении в пределах Южной России райо-
на, в котором проповедывал епископ Брунон в начале ХІ века / В.Г. Ляскоронский. —
Пг., 1916. — С. 22.
28
жавних земель, оскільки ті поширювались далеко за межі охопленої валами
території. На думку Л.В. Падалки, ландшафтні умови території охопленої
валами роблять її придатною лише для випасу худоби. Окрім цього, від місцевих
жителів він записав переказ про те, що Великий вал огороджував колись
князівське подвір’я13. У зв’язку з цим, Л.В. Падалка припустив, що вали захи-
щали приміські пасовища від кочових племен, а для захисту людей від набігів
використовувалась низка укріплених городищ14. Першочергово, за версією
Л.В. Падалки, був створений внутрішній вал, який він помилково називав
Малим, а пізніше, з метою огородження нових земляних угідь, насипаний зов-
нішній вал15. Зазначимо, що М.В. Роздобудько вважає, що величезні затрати
праці та ресурсів на спорудження «змійових» валів перетворюють версію
Л.В. Падалки на малоймовірну16. Хоча наведений останнім факт зв’язку Вели-
кого валу та князівського двору, ймовірно, має реальне підґрунтя. Зокрема, літо-
писна стаття під 1149 р. згадує заміську резиденцію переяславського князя —
Красний двір. Відповідно до літопису, вона знаходилась на південно-східній
околиці сучасного мікрорайону Підварки. Сама назва мікрорайону досить давня
і, ймовірно, походить від давньоруського топоніму Двір. Нині точне місце роз-
ташування князівського резиденції не відоме, але М.В. Роздобудько припускає,
що відкрита місцевість без будь-яких природних перешкод навколо Красного
двору робила його легкодоступним для кочівників. Створення Великого валу
між заплавами рр. Дніпро та Трубіж різко змінювало ситуацію і унеможлив-
лювало раптовий напад степових племен17.
Відчутним поштовхом для розвитку скіфської версії походження «змійових»
валів стали дослідження Б.О. Рибакова, який у 1945 р. обстежив Великий вал.
Тоді ж від місцевих жителів він отримав інформацію про знахідки поблизу валу
вістря скіфських стріл. У результаті дослідник зробив припущення про прина-
лежність Великого валу до скіфського городища18. На нашу думку, саме з цього
часу в науковій літературі розпочали паралельно існувати дві чітко окреслені
версії датування «змійових» валів.
Пізніше теорію про городище скіфського часу розвинув Б.А. Шрамко. Після
обстеження пам’яток у 1966 р. він стверджував, що переяславські «змійові»
вали, які у плані складають півколо (зокрема, Малий вал) є рештками вели-
чезного городища скіфського часу. Воно отримало назву Каратульське (від
с. Мала Каратуль). На думку Б.А. Шрамка, вагомим аргументом існування
городище є виявлені у межах території охопленої валами нечисельні знахідки
————————
13 Роздобудько М.В. «Змійові» вали Переяславщини / М.В. Роздобудько // Переяслав
у віках. — К.: Світ успіху, 2007. — С. 54–55.
14 Падалка Л.В. Прошлое Полтавской территории и ее заселение / Л.В. Падалка. —
Полтава, 1914. — C. 14–15.
15 Там само. — C. 13.
16 Роздобудько М.В. «Змійові» вали Переяславщини / М.В. Роздобудько // Переяслав
у віках. — К.: Світ успіху, 2007. — С. 56.
17 Там само.
18 Рибаков Б.О. Розкопки в Переяславі-Хмельницькому в 1945 р. / Б.О. Рибаков //
АП УРСР. — 1945. — Т. 1 — C. 22.
29
скіфського часу19. Зазначимо, що в даному випадку для датування валів були
використані матеріали, виявлені не у самих насипах. Археологічні дослідження
валів для з’ясування їх датування, структури та конфігурації не проводились.
Теорія про Каратульське городище неодноразово отримувала відображення
у низці праць, що були опубліковані до середини 1990-х рр. М.П. Кучера,
схиляючись до версії Б.А. Шрамка, розглядав переяславські «змійові» вали як
рештки Каратульського городища, що виникло у VI cт. до н.е., але припускав
можливість їх використання у давньоруський час як оборонних споруд (на
зразок правобережних валів)20. Як Каратульське городище скіфського часу
розглядаються «змійові» вали у працях О.Є. Фіалко21, Ю.В. Болтрика22,
Є.В. Максимова та Є.О. Петровської23. Такої ж точки зору в питанні датування
цих споруд до останнього часу притримується Ю.Ю. Моргунов24. Він вважає,
що у давньоруський час вали не виконували оборонних функцій, а були швидше
топографічними орієнтирами.
Давньоруська версія походження «змійових» валів побутувала у науковій
літературі паралельно скіфській. І.М. Самойловський розглядав їх як елемент
системи оборони околиць Переяславля Руського від набігів кочівників, яка
Наддніпрянським валом з’єднувалась із Посульською лінією оборони25. Час
створення переяславських валів він відносить до XI ст., коли виникла необ-
хідність посилення захисту давньоруських земель. Зовнішній вал, на думку
дослідника, був насипаний пізніше для стратегічного підсилення внутрішнього.
М.М. Корінний трактував систему «змійових» валів як непрохідну лінію обо-
рони адміністративного центру Переяславського князівства, що у комплексі з
————————
19 Шрамко Б.А. Отчет о раскопках и разведках скифо-славянской археологической
экспедиции Харьковского государственного университета им. А.М. Горького в 1966 г. //
НА ИА НАНУ. — 1966/66. — 60 с.
20 Кучера М.П. Змиевы валы Среднего Поднепровья / М.П. Кучера. — К.: «Наукова
думка», 1987. — C. 58–60.
21 Фиалко Е.Е. Памятники скифской эпохи приднепровской террасовой лесостепи /
Е.Е. Фиалко. — К., 1994. — С. 21.
22 Фіалко О.Е Напад скіфів на Трахтемирівське городище / О.Е Фіалко, Ю.В. Болт-
рик. — К., 2003. — C. 84–85, 89.
23 Максимов Е.В. Древности скифского времени Киевского Поднепровья / Е.В. Мак-
симов, Е.А. Петровская. — Полтава, 2008. — С. 27, 29–30, 62.
24 Моргунов Ю.Ю. Земляные рвы в южнорусской фортификации X–XIII вв. /
Ю.Ю. Моргунов // Сумська Старовина. — Суми: Сумський Державний Університет,
2002. — № X. — C. 40–52; Моргунов Ю.Ю. К изучению южнорусских змиевых валов /
Ю.Ю. Моргунов // Русь в IX–XIV вв.: взаимодействие Севера и Юга. Тезисы докладов
научной конференции. — М.: Наука, 2002. — C. 64–66; Моргунов Ю.Ю. К вопросу о
разделе южнорусских земель в 1026 г. «по Днепр» / Ю.Ю. Моргунов // Наукові записки з
української історії. — Переяслав-Хмельницький, 2005. — Вип. 16. — C. 221–227;
Моргунов Ю.Ю. Древо-земляные укрепления Южной Руси Х–ХІІІ веков / Ю.Ю. Мор-
гунов. — М.: Наука, 2009. — 303 с.
25 Самойловський І.М. Переяславські Змійові вали / І.М. Самойловський // УІЖ. —
1971. — № 3. — С. 102.
30
природними рубежами виключала можливість нападу кочівників з півдня26.
Малий вал він теж вважав не самостійним відрізком, а прибудованим пізніше до
вже існуючого Великого. О.П. Моця також датує «змійові» вали давньоруським
часом27. Проаналізувавши місцеву топоніміку, він визначив територію між
лініями валів у долині р. Броварка як місце розташування, так званих, своїх
поганих28.
Важливе значення для датування «змійових» валів мали дослідження
проведенні переяславськими археологами М.В. Роздобудьком та Д.А. Тетерею.
Вони у 1995–1996 рр. проводили розкопки Великого валу, результати яких
дозволили визначити нижню хронологічну межу його створення — пізніше IV–
V ст.29 На підставі отриманої інформації дослідники розкритикували версію про
Каратульське городище. Свою позицію вони також аргументували невеликою
кількістю поселень скіфського часу (3 пам’ятки), що відомі на території
охопленої валом та особливостями конфігурації самого насипу. Лінія валу, на
відміну від валів городищ, не створювала суцільної системи кільцевих дуг,
замкнутих довкола певної території, а складалася з окремих прямолінійних та
дугових відрізків. Саме вони у комплексі з елементами рельєфу та гідрографії
складали систему оборони Переяславля Руського. Така конфігурація валу, на
думку дослідників, уподібнює їх до правобережних оборонних укріплень дав-
ньоруського часу30. Під сумнів М.В. Роздобудько ставить і запропоновану
прихильниками скіфської версії площу самого городища — близько 425 км2, що
у 10 разів перевищує розміри Більського городища — найбільшого серед
досліджених синхронних городищ31. Необхідно зазначити, що, незважаючи на
згадані факти, у багатьох пізніших працях окремих дослідників все ще про-
довжує побутувати версія про датування валів скіфським часом32.
Враховуючи результати згаданих вище досліджень, М.В. Роздобудько
вважає, що Великий вал був споруджений в кін. Х — поч. ХІ ст., а можливо
————————
26 Коринный Н.Н. Переяславская земля, Х — первая половина ХІІІ века /
Н.Н. Коринный. — К.: Наукова думка, 1992. — 312 с.
27 Моця О.П. Південна «Руська земля» / О.П. Моця. — К.: Корвін пресс, 2007. —
C. 81–85.
28 Моця О.П. Українці: народ і його земля (етапи становлення) / О.П. Моця. — К.:
Стародавній Світ, 2011. — C. 184.
29 Роздобудько М.В. Матеріали до датування переяславських «змійових» валів /
М.В. Роздобудько, Д.А. Тетеря // Археологія. — 1997. — № 3. — C. 139.
30 Роздобудько М.В. До питання про так зване Каратульське городище / М.В. Роз-
добудько, Д.А. Тетеря // Більське городище в контексті вивчення пам’яток раннього
залізного віку Європи. — Полтава: ЦОДПА, вид.центр «Археологія», 1996. — С. 234.
31 Роздобудько М.В. «Змійові» вали Переяславщини / М.В. Роздобудько // Переяслав
у віках. — К.: Світ успіху, 2007. — C. 57; Бузян Г.М. Нариси з історії давнього
Переяслава (до 1100-ліття першої літописної згадки) / Г.М. Бузян, Л.М. Набок,
М.В. Роздобудько, Д.А. Тетеря — К.: вид. Міленіум, 2007. — C. 35.
32 Моргунов Ю.Ю. Валы и крепостные стены Х–ХІІ вв. в глазах их современников /
Ю.Ю. Моргунов // Наукові записки з української історії. — Переяслав-Хмельницький,
2008. — Вип. 20. — C. 55; Моргунов Ю.Ю. Древо-земляные укрепления Южной Руси Х–
ХІІІ веков / Ю.Ю. Моргунов. — М.: Наука, 2009. — C. 204–205.
31
раніше. Щодо Малого валу, він припускає, що той був створений за 50–100 рр.
раніше від Великого33. Одним з аргументів його твердження є те, що дуга
Великого валу вкладається у півколо Малого. Окрім цього, останній мав значно
менші розміри, ніж Великий, а принципи його створення відрізнялися від
тенденцій фортифікаційного будівництва, використаних під час створення
Великого валу. Розміри Малого валу, а також той факт, що його лінія не була
суцільною і переривалася у місцях значної заболоченості, піщаних дюн чи
солончаків, на думку М.В. Роздобудька, свідчить про неможливість виконання
ним суто оборонних функцій. Такий вал не міг створювати серйозної перешкоди
для кінноти, тому, ймовірно, використовувався як порубіжна лінія, що
виокремлювала певну племінну територію. Її М.В. Роздобудько ототожнює з
угіддями територіальних общин, на базі яких виник Переяславль Руський з
округою, що в подальшому складали Переяславську волость34. Тому час ство-
рення Малого валу, на думку дослідника, цілком відповідає періоду консолідації
полянських територій та утворення племінних князівств VIII–ІХ ст.
Припущення М.В. Роздобудька про створення Малого валу в згаданий
період як межі племінних територій нам здається малоймовірним. Передусім,
залучати значні ресурси для будівництва споруди такого типу лише з метою
маркування меж певної території, на нашу думку, є недоцільно. Для створення
побідної системи необхідна чітка консолідація людських ресурсів. Такої мож-
ливості за умови відсутності централізованого управління територією не могло
бути. Залучення населення у довготривалому будівництві відривало на певний
час від господарства, зокрема, життєво важливого обробітку землі. Тому для
створення подібної системи необхідні були більш важливі причини ніж позна-
чення рубежу певної територій. Окрім цього, межі таких угідь визначалися, як
правило, природними рубежами, зокрема, руслами річок. Практика ж огород-
ження їх валами у VIII–IX ст. нам не відома. Запропоновані М.В. Роздобудьком
аргументи, які вказують на неможливість виконання валом оборонних функцій:
розміри та переривистість його лінії, теж не є достатньо переконливими.
Остання, пов’язана з врахуванням елементів рельєфу та гідрографії, що могли
використовуватися як природні перепони. Тому в межах таких рубежів не
існувала потреба створення насипу, можливо, і не було такої фізичної мож-
ливості, що зважаючи на затратність та трудоємність будівництва подібних
споруд мало важливе значення.
На нашу думку, Малий вал виконував функцію додаткової лінії оборони,
віддаленої від адміністративного центру. Відповідно під час його створення
враховувались інші критерії оборонних характеристик. Цим, можливо, зумов-
лювалась відмінність між розмірами останнього та Великого валу. Розглядаючи
«змійові» вали необхідно також враховувати те, що не дивлячись на їх певну
————————
33 Роздобудько М.В. «Змійові» вали Переяславщини / М.В. Роздобудько // Переяслав
у віках. — К.: Світ успіху, 2007. — C. 55–56.
34 Там само. — C. 58; Роздобудько М.В. Переяславська земля VI–IX ст. /
М.В. Роздобудько // Наукові записки з української історії. — Переяслав-Хмельницький:
НВФ «Світа», 1999. — Вип. 8. — C. 18–19.
32
подібність за технікою створення до валів городищ, все ж вони мали зовсім інше
призначення. Зважаючи на переважно пасивний характер оборонної функції цих
споруд, навіть, при порівняно невеликих розмірах Малий вал міг частково
затримати швидке просування печенізької кінноти (можливо й худоби, з якою
часто мігрували кочівники). Про можливість виконання захисних функцій Ма-
лим валом свідчить, зокрема, північна його частина між с. Строкова та заплавою
р. Трубіж, яка не дивлячись на близькість до Переяславля Руського, не була
посилена шляхом збільшенням висоти насипу. Це вказує на те, що даний
сегмент, зважаючи на особливості ландшафту цієї території, має достатній
рівень непрохідності. Таким чином, сильно заболочена місцевість вже була
значною перепоною для руху, а вал перекривав ті ділянки, які не мали при-
родного захисту.
Саме аспект врахування природних рубежів та включення їх у лінію насипу
уподібнює Малий вал до Великого. Як вдало відмітив М.В. Роздобудько,
особливості врахування природних рубежів, використані під час створення обох
валів, дещо різняться. Зокрема, Великий вал кінцями спирається на заплави
річок та перекриває прохід між ними. Малий вал, як вже згадувалось, складався
із окремих сегментів, між якими знаходились природні перепони. На нашу
думку, це не може свідчити про різне функціональне призначення споруд. Така
специфіка зумовлена передусім ландшафтними особливостями місця розташу-
вання валів: Великий вал знаходиться у межах рівнинного плато з одноманітним
рельєфом, а Малий у зв’язку зі значною протяжністю проходить через декілька
ландшафтних зон, що мають велику кількість елементів гідрографії та рельєфу.
Зміна топографічних особливостей розташування Малого валу, зокрема, про-
лягання лінії насипу (близько 10 км) на плато моренної тераси, зумовлювалась
декількома факторами. Одним з них є генеральний напрямок валу, що очевидно
визначався певним умовним радіусом навколо адміністративного центру, око-
лицю якого захищали вали. Відмітимо, що лінія Малого валу від ур. Біле озеро
до с. Помоклі (до місця де вал повертає на захід у бік заплави р. Трубіж) має
майже однаковий радіус віддаленості від м. Переяслав-Хмельницький, який
корелюється у межах 18–19 км (рис. 1). З таким же радіусом після с. Натя-
гайлівка вал заходить на плато, очевидно, з метою звуження степового коридору
між ним та заплавою р. Супій. У місці максимального наближення Малого валу
та вигину корінного берега р. Супій був насипаний Перехресний вал. Після
місця примикання останнього Малий вал (знову в межах згаданого радіусу)
поступово змінює напрямок на північно-західний та через 5,5 км спускається у
межі басейну р. Броварка. Тому можна припустити, що зміна ландшафтної зони
його розташування була зумовлена стратегічними цілями. На корегування
напрямку лінії Малого валу в межах моренного плато, очевидно, впливали
елементи рельєфу. Так, він проходив через природній яр в ур. Дібровка у
північно-східній околиці с. Натягайлівка. Також у лінію насипу даного відрізку
Малого валу включені два кургани Соболева та Герасимова могила (риса,
притаманна правобережним оборонним спорудам давньоруського часу), які
могли використовуватися не лише як перепони, а як місця зручні для огляду
значної території.
33
Рис. 1. Схема розташування Переяславських «змійових» валів
Факт відсутності археологічних досліджень Малого валу звісно не дозволяє
чітко визначити час його створення. Окрім цього, значні відмінності розмірів,
особливостей конструкції та топографії останнього та Великого валу дають
певні підстави прихильникам скіфської теорії, щоб розглядати Малий вал як
елемент Каратульського городища. Тому ми вважаємо за потрібне розглянути
деякі аргументи, які, на нашу думку, не дозволяють відносити час створення
Малого валу до раннього залізного віку.
Ще М.Ю. Брайчевський звертав увагу на те, що вали створювались таким
чином, щоб захищати саме лісостеп, а не степ, де у скіфський період існувало
34
державне утворення35. Відповідно вал повинен бути насипаний населенням, що
мешкало на охопленій ним території. Зазначимо, що у межах оточеного Малим
валом мікрорегіону, зокрема, у басейні р. Броварка відомо лише декілька по-
селень скіфського часу. Натомість велика кількість пам’яток зосереджена
вздовж русел рр. Дніпро та Трубіж, головним чином, на боровій терасі та у
заплаві. Виявлені на них матеріали свідчать, що тут мешкали представники
прийшлої підгірцівської культури та місцевого автохтонного населення —
нащадків чорноліської культури. Тому цілком незрозуміло: для захисту якої
поселенської структури був створений вал у скіфський час? Він оточував
ділянку чорноземного плато, ландшафтні особливості якого різко відрізнялися
від традиційної зони розселення місцевого населення. На заплавно-борову
ділянку вал не поширювався, оскільки вона сама по собі була рубежем при-
родного характеру й не потребувала додаткового захисту. Безумовно, для ство-
рення значного за розмірами оборонного укріплення, його утримання та вико-
ристання необхідна певна військово-адміністративна організація системи засе-
лення з централізованою владою. Місцеве населення, очевидно, її не мало.
У даному контексті варто згадати численні скіфські підкурганні поховання,
які розташовані у межах плато терасової рівнини Лівобережної Переяславщини.
Їх кількість перевищує 70. Всі вони належали етнічним скіфам-кочівникам і
датуються у широких межах з кінця VII — початку VI ст. і до кінця IV ст.36
Велика кількість поховань на даній території свідчить про опанування терасової
рівнини скіфським кочовим населенням, відповідно й території охопленої
Малим валом (частина поховань знаходиться далеко на північ від системи
валів). Тому припущення про будь-які оборонні укріплення, що створені насе-
ленням даної території у ранньому залізному віці з метою захисту від степових
племен, втрачають будь-який сенс. Місцевий етнічний компонент мешкав поруч
із кочівниками займаючи, як вже зазначалось, смугу борової тераси та заплави
рр. Дніпро та Трубіж із численними заболоченими старицями, протоками та
острівними підвищеннями.
Важливим, на нашу думку, морально-психологічним аспектом, що уне-
можливлює створення Малого валу в скіфський час, є наявність на лінії валу
курганів. Курган, мав особливий статус серед скіфів, оскільки був важливим
елементом світоглядних уявлень та складовою розвинутого поховального об-
ряду. Останній, безумовно, відігравав важливу роль у скіфській культурі.
Відповідне сприйняття курган мав і у свідомості тогочасного населення, не
лише етнічних скіфів. Ймовірно, що серед носіїв автохтонних культур, що
мешкали у межиріччі рр. Дніпро, Трубіж та Супій, кургани розумілися як місця
поховання людей. Тому важко уявити, щоб у згадуваний період під час
спорудження оборонних споруд були використані кургани, як вже готові земляні
укріплення. Таке використання курганних насипів можливе лише у той період,
————————
35 Брайчевський М.Ю. Антський період в історії східних слов’ян / М.Ю. Брай-
чевський // Археологія. — 1952. — Т. VII. — С. 30.
36 Роздобудько М.В. Кіммерійська доба. Потрубіжжя у складі Великої Скіфії /
М.В. Роздобудько // Переяслав у віках. — К.: Світ успіху, 2007. — C. 47.
35
коли вони втратили своє первинне значення і у результаті зміни світоглядних
уявлень не розглядалися населенням як сакральні об’єкти.
Окремо варто зупинитися на одному з найпоширеніших аргументів про-
тивників версії давньоруського походження «змійових» валів — відсутності
інформації про їх створення у літописанні. У літописах вони згадуються як
споруди, що вже не використовувались37. На думку М.П. Кучери, цьому є
декілька пояснень. Загалом, у літописах знаходили відображення далеко не всі
події. Окрім цього, нині не відомо, яким чином наприкінці Х — початку ХІ ст.
могли називати споруди з землі та дерева, що мали характер фортечного
укріплення. Для часів Київської Русі типовим є побутування терміну «город»,
який вживався для позначення будь-якої штучної споруди оборонного
призначення. Подібні укріплення будувались під керівництвом «городників», а
зруби фортечних стін називали «городнями». Тому цілком закономірно можна
вважати, що у літописній згадці про початок здійснення Володимиром заходів,
спрямованих на посилення обороноздатності давньоруських земель — «нача
ставить городи» — літописець називав терміном «городи» як вали, так і
городища38. З контексту зрозуміло, що мова йде про початок створення захисної
системи, коли будівництво валів лише розпочиналось. Враховуючи подібність
особливостей техніки побудови останніх та стін городищ, можна припустити,
що на даному етапі вони мало чим відрізнялися.
Для позначення «змійових» валів власне термін «вали» вперше вживається у
літописі під 1093 р., коли згадуються два насипи південніше р. Стугни біля
с. Трипілля39. Пізніше під 1095 р. таким же чином згадуються переяславські
вали40. У цей час вони, напевне, не мали вигляд дерев’яно-земляних укріплень і
перетворилися на розпливчасті земляні насипи. Тим паче, як відмітив М.П. Ку-
чера, діючі фортечні стіни з дерева та землі ніколи не називалися у літописах
«валами»41. Ймовірно, що подібні за будовою «змійові» вали під час їх функ-
ціонування теж так не називали. Вживання у літопису терміну «вали» може
свідчити про запустіння та не використання споруд на момент його складання.
На думку М.П. Кучери, цей факт не дає підстав стверджувати, що вали
перебували у такому стані сотні років. Для їх запустіння достатньо декілька
десятиліть42. Можливо, у результаті дії низки військово-політичних факторів
(зміни тактики військового протистояння з кочівниками, розширення меж під-
владної території, посилення тенденцій політичної роздробленості) «змійові»
вали втратили своє первинне значення, відповідно відпала потреба та акту-
альність їх використання.
————————
37 Кучера М.П. Змиевы валы Среднего Поднепровья / М.П. Кучера. — К.: «Наукова
думка», 1987. — С. 197.
38 Там само. — С. 198.
39 Там само.
40 Повість врем’яних літ (за Іпатським списком). — К., 1990. — С. 342–343.
41 Кучера М.П. Змиевы валы Среднего Поднепровья / М.П. Кучера. — К.: «Наукова
думка», 1987. — С. 198.
42 Там само.
36
Окремо слід звернути увагу на призначення «змійових» валів. На підставі
згаданої вище інформації можна впевнено стверджувати, що система «змійових»
валів виконувала функцію захисту території навколо певного адміністративного
центру від нападів зі східного, південно- та північно-східного напрямків. Про це,
зокрема, свідчить розташування рову, який вказує на фронтальний бік валу. На
оборонну функцію валів також вказує подібність їх конструкції до типових стін
укріплених городищ. Але на відміну від останніх, «змійові» вали не викорис-
товувались безпосередньо для введення бойових дій, а були засобами пасивного
захисту. Їх головним призначенням було завадити реалізації тактики набігів
печенігів, яка, передусім, була спрямована на досягнення грабіжницьких цілей.
Це визначало як характер самих набігів, так і вид озброєння кочівників.
Військові загони печенігів складались з легкоозброєної кавалерії, яка була не
здатна вести традиційний бій. Головною перевагою вершників-кочівників була
швидкість, тому під час набігів головний розрахунок був на несподіваний напад
і швидке повернення у межі степу. У даному контексті відкрита незахищена
територія рівнинного чорноземного плато переяславського Лівобережжя була
ідеальним місцем для безперешкодного здійснення численних атак на місцеве
слов’янське населення. Під час нападів досвідчені воїни на конях раптово
з’являлись у населених пунктах, грабували їх та швидко зникали з поля зору.
Враховуючи спосіб життя кочовиків, віднайти ворогів у степу було майже
неможливо. Показовою також, на нашу думку, є відсутність у військовій
традиції печенігів звички штурмувати укріплені стіни городищ43. У випадку
нападу на останні, вони намагалися раптово увірватися через ворота та захопити
населений пункт. У разі відсутності такої можливості, його брали в пасивну
облогу та тримали до тих пір, поки знесилене населення здавалось. Такі методи
захоплення укріплених населених пунктів були характерні для усіх кочових
племен у домонгольський період.
Враховуючи зазначені особливості військової тактики печенігів, «змійові»
вали, що широким фронтом обмежували доступ до певної території, були
найзручнішим засобом оборони від мобільної кочівницької кінноти. Особливо
актуальним питання створення такої системи захисту постало у період правління
Володимира, у зв’язку з різким збільшенням кількості печенізьких набігів.
Урегулювання проблеми систематичних нападів печенігів, ймовірно, було пер-
шочерговим завданням внутрішньої політики князя. Про актуальність створення
оборонної системи переконливо свідчить і факт залучення значного матеріаль-
ного та людського ресурсу для насипання «змійових» валів.
Створена система «змійових» валів дозволяла перекрити легкий доступ
печенізькій кінноті до важливих адміністративних центрів Давньоруської дер-
жави. Якщо оборонна лінія валів Правобережжя насипалась для захисту
м. Києва, то переяславські «змійові» вали захищали стратегічно важливий
————————
43 Раппопорт П.А. Очерки по истории русского военного зодчества Х–XII вв. /
П.А. Раппопорт // Материалы и исследования по археологии СССР. — № 2. — 1956. —
С. 147–148; Кучера М.П. Змиевы валы Среднего Поднепровья / М.П. Кучера. — К.:
«Наукова думка», 1987. — С. 171.
37
Переяславль Руський. Головною функцією такої системи було уповільнення
ворога та унеможливлювання його непомітного проникнення. Затримуючи
швидке просування кочівників, вали змушували їх шукати можливість подо-
лання перешкоди: тривалий час маневрувати попід спорудами, шукаючи
проходи. Це значною мірою руйнувало тактичні плани ворога, знищувало ефект
раптовості та збільшувало шанси бути виявленими. Останній аспект був особ-
ливо актуальним, оскільки печеніги під час набігів завжди намагалися уникати
прямих сутичок з давньоруським військом. У випадку зустрічі з добре озброє-
ними князівськими військовими загонами, легка кіннота печенігів, не маючи
належного для протистояння озброєння, як правило, поверталася у степ. Вали й
тут могли відігравати важливу роль, оскільки затримували відступ ворогів й
полегшували їх переслідування44.
Таким чином, система «змійових» валів була вимушеною мірою захисту
місцевого населення, яка забезпечила умови для безпечного господарського
освоєння охопленої ними території. Вже наприкінці ХІ ст. система валів могла
втратити своє первинне значення. У цей час територія у межиріччі Дніпра-
Трубежа-Супою була заселена, так званими, «своїми поганими» (торки, турпеї
тощо), що були на службі у переяславських князів. Вони займалися скотарством,
а також використовувались як військові загони для захисту від набігів половців,
інколи — у міжусобних сутичках. Такий «живий щит», на нашу думку, змен-
шував значення довгих земляних укріплень. У цей же час у межах мікрорегіну
виникає ціла мережа укріплених городищ. Таким чином, формуються нові
принципи організації оборони давньоруських земель, вагоме місце серед яких
займало використання кочового населення. Згадаймо також, що з ІІ половини
ХІ ст. в умовах феодальної роздробленості, виникла необхідність захисту не
лише від кочівників, а й від сусідніх князівств. «Змійові» вали побудовані та
спрямовані проти зовнішнього ворога не були пристосовані для використання у
міжусобних війнах.
Перехід давньоруських князів до нової тактики протистояння кочівникам —
так званої, активної оборони, теж вплинув на зменшення значення валів у
системі захисту підвладних земель. Так, на початку ХII ст. вони розпочали
здійснювати походи далеко у степ, з метою виявлення та знищення половців.
Під час таких систематичних походів під керівництвом Володимира Мономаха,
здійснених протягом перших двох десятиліть ХІІ ст. неодноразово завдано ни-
щівних ударів половцям. У результаті знесилені кочівники близько 50 років
самостійно не здійснювали набіги на давньоруське населення, хоча не від-
мовлялись від участі у міжусобних війнах45. Тому потреби у використанні та
підтримці системи «змійових» валів не було, що з часом призводить до її
запустіння. Вона підтримувалась доки у цьому була необхідність.
Таким чином, незважаючи на тривале побутування у науковій літературі
двох версій про датування «змійових» валів та враховуючи розглянуті у
————————
44 Кучера М.П. Змиевы валы Среднего Поднепровья / М.П. Кучера. — К.: «Наукова
думка», 1987. — С. 172.
45 Там само. — С. 183.
38
дослідженні аргументи, ми вважаємо, що немає достатніх підстав для датування
валів скіфським часом. Натомість є низка факторів, що вказують на давньо-
руське їх походження. Так, підтримуючи позицію більшості прихильників цієї
версії датування, ми припускаємо, що час створення валів слід віднести до кінця
Х — початку ХІ ст. Також ми вважаємо, що Малий вал теж створений у
давньоруський час. На нашу думку, всі три складові переяславських «змійових»
валів мають характер цілісного комплексу спрямованого на виконання спільної
мети — захисту Переяславля Руського від зовнішньої загрози. Зараз не має
можливості визначити, хронологічне співвідношення різних складових валу, але
певний проміжок між часом їх будівництво міг існувати.
Загалом створення системи переяславських «змійових» валів, як і подібних
споруд у межах Середньої Наддніпрянщини, було, передусім, зумовлене необ-
хідністю захисту давньоруських земель від грабіжницьких нападів печенігів.
Специфіка кочового життя та військової тактики останніх не дозволяли князів-
ському війську успішно надати опір нападникам. Раптові набіги здійснювались у
межах широкого фронту, тому визначити їх місце та час було практично
неможливо. У таких умовах цілком логічним було створення системи пасивного
захисту, що максимально нівелювала специфіку набігів кочівників. Саме земляні
насипи у поєднанні з природними рубежами могли ефективно виконувати таку
функцію. Вони з сходу, південного- та північного-сходу охоплювали чорно-
земну рівнину в межиріччі Дніпра-Трубежа-Супою та перекривали швидкий
доступ до околиць стратегічно важливого Переяславля Руського. Рішення про
створення «змійових» валів було життєво необхідним для утримання підвладних
територій та подальшого функціонування держави в цілому. Час їх створення
слід віднести до періоду активізації набігів печенігів. Виконавши свою функцію
у потрібний момент, система валів, унаслідок дії низки згаданих внутрішньо- та
зовнішньо політичних факторів, втрачає свою актуальність і не використо-
вувалась за призначенням у подальшому.
REFERENCES
1. Braychevs'kyy, M. Yu. (1952). Ant·s'kyy period v istoriyi skhidnykh slov"yan
[Ants period in the history of the Eastern Slavs]. Arkheolohiya. VII. 21–42 [in
Ukrainian].
2. Buzyan, H.M., Nabok, L.M., Rozdobud'ko, M.V., & Teterya, D.A. (2007). Narysy
z istoriyi davn'oho Pereyaslava (do 1100-littya pershoyi litopysnoyi z·hadky)
[Essays on the history of ancient Pereyaslavl (1100 anniversary of the first
historical mention)]. Kyiv: Milenium [in Ukrainian].
3. Fialko, E.E. (1994). Pamyatniki skifskoy epokhi pridneprovskoy terrasovoy
lesostepi [The monuments of the Scythian epoch in Dnieper terraced forest-
steppe]. Kyiv [in Russian].
4. Fialko, O.E., & Boltryk, Yu.V. (2003). Napad skifiv na Trakhtemyrivs'ke
horodyshche [The Scythian attack on Trahtemyriv hillfort]. Kyiv: Instytut
arkheolohiyi NAN Ukrayiny [in Ukrainian].
39
5. Korinnyy, N.N. (1992). Pereyaslavskaya zemlya, X — pervaya polovyna XIII veka
[Pereyaslav land X — the first half of XIII century]. Kyiv: Naukova dumka [in
Russian].
6. Kuchera, M.P. (1987). Zmievy valy Srednego Podneprov'ya [Serpent's Wall of the
Middle Dnieper]. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
7. Lyaskoronskiy, V.G. (1907). Zmievy valy v predelakh Yuzhnoy Rossii, ikh
otnoshenie k kurganam-maydanam i priblizitel'naya epokha ikh vozniknoveniya
[Serpent's Wall within South Russia, their relationship to the burial mounds and
maydans and approximate age of their origin]. Trudy ХІІІ AS (Vol. 1), (pp. 202–
205). Moskva [in Russian].
8. Lyaskoronskiy, V.G. (1911). Gorodishcha, kurgany, maydany i Zmievy valy v
oblasti Dneprovskogo Levoberezh'ya [Castle mound, burial mounds, maidans and
Serpent's Wall in the left bank of the Dnipro]. Trudy ХІV AS (Vol. 3), (pp. 1–82).
Moskva [in Russian].
9. Lyaskoronskiy, V.G. (1916). K voprosu o mestopolozhenii v predelakh Yuzhnoy
Rossii rayona, v kotorom propovedoval episkop Brunon v nachale ХІ veka [The
question of the location within the southern Russian region, where bishop Brunon
preached at the beginning of the XI century]. Zhurnal Ministerstva narodnogo
prosveshcheniya. (рр. 272–295) [in Russian].
10. Maksimov, E.V., & Petrovskaya, E.A. (2008). Drevnosti skifskogo vremeni
Kievskogo Podneprov'ya [Antiquities of the Scythian period of the Kiev Dnieper].
Poltava [in Russian].
11. Maksimovich, M.A. (1877). O drevnem vale, byvshem eshche pri Vladimire
Svyatom, yuzhnee Kieva na granitse zemli pechenegov [About ancient shaft, even
when the former St. Vladimir, south of Kiev on the border of the land of the
Pechenegs]. Sobranie sochineniy (Vol. 2), (pp. 340–342). Kyiv [in Russian].
12. Morgunov, Yu. Yu. (2002). K izucheniyu yuzhnorusskikh zmievykh valov [By
studying Serpent's Wall in the southern Russ]. Abstracts of Papers: nauchnа
konferentsiya Rus' v IX–XIV vv.: vzaimodeystvie Severa i Yuga. (pp. 64–66).
Moskva: Nauka [in Russian].
13. Morgunov, Yu. Yu. (2002). Zemlyanye rvy v yuzhnorusskoy fortifikatsii X–
XIII vv. [Excavation pits in the southern Russ fortifications X–XIII centuries].
Sums'ka Starovyna. 10. 40–52 [in Russian].
14. Morgunov, Yu. Yu. (2005). K voprosu o razdele yuzhnorusskikh zemel' v 1026 g.
«po Dnepr» [The question of the southern Russian section of land in 1026 "on the
Dnieper"]. Naukovі zapiski z ukraїns'koї іstorії. 16. 221–227 [in Russian].
15. Morgunov, Yu. Yu. (2008). Valy i krepostnye steny Х–ХІІ vv. v glazakh ikh
sovremennikov [Shafts and walls X–XII centuries in the view of their con-
temporaries]. Naukovі zapiski z ukraїns'koї іstorії. 20. 53–60 [in Russian].
16. Morgunov, Yu. Yu. (2009). Drevo-zemlyanye ukrepleniya Yuzhnoy Rusi Х–ХІІІ
vekov [Wood-earthen fortifications of South Russ X-XIII centuries]. Moskva:
Nauka [in Russian].
17. Motsya, O.P. (2007). Pivdenna «Rus'ka zemlya» [South "Russ land"]. Kyiv:
Korvin press [in Ukrainian].
18. Motsya, O.P. (2011). Ukrayintsi: narod i yoho zemlya (etapy stanovlennya)
[Ukrainian: people and its land (stages of becoming)]. Kyiv: Starodavniy Svit [in
Ukrainian].
40
19. Padalka, L.V. (2014). Proshloe Poltavskoy territorii i ee zaselenie [Past of
Poltava region and its settlement]. Poltava [in Russian].
20. Povist' vrem"yanykh lit (za Ipat·s'kym spyskom) [Chronicle of Ancient Years]
(1990). Kyiv: Radyan'skyy pys'mennyk [in Ukrainian].
21. Rappoport, P.A. (1956). Ocherki po istorii russkogo voennogo zodchestva Х–
XII vv. [Essays on the History of Russian military architecture X–XI centuries.].
Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR. 2. 147–148 [in Russian].
22. Rozdobud'ko, M.V. (1999). Pereyaslavs'ka zemlya VI–IX st. [The Pereiaslav land
in VI–IX centuries.]. Naukovi zapysky z ukrayins'koyi istoriyi. 8. 18-19 [in
Ukrainian].
23. Rozdobud'ko, M.V. (2007). «Zmiyovi» valy Pereyaslavshchyny [The Serpent's
Wall of Pereyaslav region]. Pereyaslav u vikakh (pp. 54–58.). Kyiv: Svit uspikhu
[in Ukrainian].
24. Rozdobud'ko, M.V. (2007). Kimmeriys'ka doba. Potrubizhzhya u skladi Velykoyi
Skifiyi [The Cimmerian age. Trubizh Valley consisting of Great Scythia].
Pereyaslav u vikakh (pp. 45–49). Kyiv: Svit uspikhu [in Ukrainian].
25. Rozdobud'ko, M.V., & Teterya, D.A. (1996). Do pytannya pro tak zvane
Karatul's'ke horodyshche [About the Karatul hillfort]. Bil's'ke horodyshche v
konteksti vyvchennya pam"yatok rann'oho zaliznoho viku Yevropy (pp. 233–234).
Poltava: TsODPA [in Ukrainian].
26. Rozdobud'ko, M.V., & Teterya, D.A. (1997). Materialy do datuvannya pereyas-
lavs'kykh «zmiyovykh» valiv [Materials for dating Pereyaslav Serpent's Wall].
Arkheolohiya. 3. 139–141 [in Ukrainian].
27. Rybakov, B.O. (1945). Rozkopky v Pereyaslavi-Khmel'nyts'komu v 1945 r.
[Excavations in Pereyaslav-Khmelnytsky in 1945]. AP URSR (Vol. 2), (pp. 21–
25). Kyiv [in Ukrainian].
28. Samoylovs'kyy, I.M. (1971). Pereyaslavs'ki Zmiyovi valy [Pereyaslav Serpent's
Wall]. UIZh. 3. 101–102 [in Ukrainian].
29. Shramko, B.A. (1966) Otchet o raskopkakh i razvedkakh skifo-slavyanskoy
arkheologicheskoy ekspeditsii Khar'kovskogo gosudarstvennogo universiteta im.
A.M. Gor'kogo v 1966 g. [Report reconnaissances and excavations Scythian and
Slavic archaeological expedition of the Kharkov State University in 1966]. NA IA
NANU [in Russian].
30. Storozhenko, A.V. (1899). Gde zhili pereyaslavskie torki [Where lived Pereyas-
lavl Torks]. Kievskaya starina. 64. 283–290 [in Russian].
31. Vovkodav, S.M. (2014). Do problemy pozytsionuvannya «zmiyovykh» valiv
Pereyaslavshchyny: istoriohrafiya pytannya. [The problem of localization Ser-
pent's Wall оf Pereyaslav region: historiography]. Mandrivets', 6 (114). 16–21 [in
Ukrainian].
32. Vovkodav, S.M. (2015). Istoriya doslidzhennya «zmiyovykh» valiv Pereyas-
lavshchyny [The history of researches of Serpent's Wall of Pereyaslav region].
Ukrayins'kyy istorychnyy zbirnyk. 18. 354–367 [in Ukrainian].
Дата надходження до редакції: 23.08.2016.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181998 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-5848 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:38:43Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вовкодав, С. 2021-12-09T16:30:23Z 2021-12-09T16:30:23Z 2017 До питання датування та функціонального призначення переяславських "Змійових валів" / С. Вовкодав // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 24-40. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181998 902/904:930.1 У статті розглядається проблема часу виникнення та характеру вико-
 ристання «змійових» валів Переяславщини. Проаналізовані різні версії датування цих споруд, визначені чинники, що зумовили необхідність створення
 подібної системи земляних укріплень. Наведено аргументи прихильників скіфської теорії походження валів, а також факти, що, за переконанням автора,
 дозволяють її спростувати. Окремо розглянуті витоки та особливості
 розвитку теорії давньоруського датування «змійових» валів. У дослідженні
 також запропоновані міркування автора щодо часу створення та функціонування цих споруд. Частково здійснений аналіз особливостей конфігурації насипів. На підставі згаданих у статті аргументів автор робить висновок, що
 створення системи переяславських «змійових» валів було вимушеною мірою для
 захисту давньоруських земель від печенігів. The study of serpent's wall of Pereyaslav region continued more than 150 years.
 Many researches about these buildings were created during this time. The issue of
 dating and functionality of serpent's wall is completely unresolved today. The problem
 of the time of creation and especially of the use of Pereyaslav serpent's wall described
 in this article. In general, there are two main views of the dating this site: Old Russ
 and Scythian dating. The study reviews the origin and development of these versions
 and the arguments for their supporters. The author analyzed different versions about
 dating of these buildings and the facts which allow the theory of Scythian dating. The
 article presents arguments witch allowing to determine the creation time of serpent's
 wall as Old Russ time. The author paid attention to the functional purpose of these
 buildings and the factors that caused the necessary of the creation this system of
 earthworks. Also the study analyzed the features of the configuration of mounds and
 the nature of use of each component of the serpent's wall of Pereyaslav region.
 According to the author, all segments of the Pereyaslav serpent's wall has features of
 the integrated complex. This system was created to protect the Old Russ land against
 predatory attacks of Pechenegs. The specificity of life and military tactics of nomads
 did not allow the prince's army successfully defends. So there was a need for a system
 of passive protection that can resist the specifics of nomadic raids. The serpent's wall
 combined with natural boundaries can effectively perform this function. They covered
 the black soil plain in the area between the Dnipro, Trubizh and Supiy from east,
 south-east and north-east and blocked a quick access to the outskirts of strategically
 important Pereyaslavl Russ.
 Based on the arguments mentioned in the article the author concludes that
 creation of the system of serpent's wall was a necessary measure for detention of
 subordinates areas and the normal functioning of the state. He considers the time of
 creation of these structures to the period of intensified raids of the Pechenegs. The
 system of serpent’s wall has lost their relevance as a result of several internal and
 external political factors and was not used for its intended purpose in future. uk Інститут історії України НАН України Український історичний збірник Історія середньовіччя і Нового часу До питання датування та функціонального призначення переяславських "Змійових валів" Аbout the problem of dating and functionality of serpent's wall of Pereyaslav region Article published earlier |
| spellingShingle | До питання датування та функціонального призначення переяславських "Змійових валів" Вовкодав, С. Історія середньовіччя і Нового часу |
| title | До питання датування та функціонального призначення переяславських "Змійових валів" |
| title_alt | Аbout the problem of dating and functionality of serpent's wall of Pereyaslav region |
| title_full | До питання датування та функціонального призначення переяславських "Змійових валів" |
| title_fullStr | До питання датування та функціонального призначення переяславських "Змійових валів" |
| title_full_unstemmed | До питання датування та функціонального призначення переяславських "Змійових валів" |
| title_short | До питання датування та функціонального призначення переяславських "Змійових валів" |
| title_sort | до питання датування та функціонального призначення переяславських "змійових валів" |
| topic | Історія середньовіччя і Нового часу |
| topic_facet | Історія середньовіччя і Нового часу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181998 |
| work_keys_str_mv | AT vovkodavs dopitannâdatuvannâtafunkcíonalʹnogopriznačennâpereâslavsʹkihzmíiovihvalív AT vovkodavs abouttheproblemofdatingandfunctionalityofserpentswallofpereyaslavregion |