Медичні порадники Гетьманщини в системі вченої та популярної медицини

• Published in: Український історичний збірник
• Date: 2017
• Main Author: Костогриз, К.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут історії України НАН України 2017
• Subjects: Джерелознавство та історіографія
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182006
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Медичні порадники Гетьманщини в системі вченої та популярної медицини / К. Костогриз // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 347-360. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

У статті розглянуто проблему рукописних медичних порадників Гетьманщини та їхнє місце в системі вченої та народної медицини. Автор розглядає історіографію питання та підважує панівну тезу про компілятивність та
 вторинність рукописних порадників як джерел для досліджень ранньомодерних
 медичних уявлень. Для спростування цього твердження проведено компаративістичний аналіз рукописних порадників XVIII століття, які зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. На
 основі цього аналізу, автор визначає можливі джерела походження та виокремлює дві групи порадників. Критеріями для такого групування слугують такі показники, як однорідність тексту, рівень та кількість відмінностей,
 мовно-стилістичні спрощення. Також для з’ясування місця порадників в системі
 вченої та народної медицини, у статті приділено увагу питанням читацького
 кола та авторства. Автор робить висновок, що рукописні медичні порадники
 Гетьманщини були медіатором між вченою та народною медициною XVIII століття. The article considers an issue of handwritten remedy collections of the Hetmanate
 and their place in the elite/popular medicine system. The author examines historiography
 devoted to the issue under question and casts doubt on the statement that
 remedy collections are mostly compilation works and peripheral sources in the history
 of early modern medicine. Countering this claim, the author compares remedy
 collections of the XVIII century from the Institute of Manuscripts of Vernadskyi
 National Library of Ukraine. According to the research, the author distinguishes two
 groups of remedies that are based on the following criteria: textual homogeneity, a
 number of differences, stylistic and language simplifications. In addition, in order to
 define the place of the remedies in the elite/popular medicine system, the article pays
 attention to the questions of authorship and readership. The author argues that
 handwritten remedy collections were a mediator between popular and elite early
 modern medicine.