Громадівський рух другої половини XIX століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "За сто літ"

У статті аналізується джерельно-історіографічна візія часопису Історичної секції Всеукраїнської академії наук (ВУАН) «За сто літ». Голова секції та редактор вказаного видання, відомий український історик М. Грушевський замислив його як науковий збірник, де мали б публікуватися матеріали з історії...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Український історичний збірник
Datum:	2017
1. Verfasser:	Нагайко, Т.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2017
Schlagworte:	Джерелознавство та історіографія
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182007
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Громадівський рух другої половини XIX століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "За сто літ" / Т. Нагайко // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 361-371. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859616244541423616
author	Нагайко, Т.
author_facet	Нагайко, Т.
citation_txt	Громадівський рух другої половини XIX століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "За сто літ" / Т. Нагайко // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 361-371. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Український історичний збірник
description	У статті аналізується джерельно-історіографічна візія часопису Історичної секції Всеукраїнської академії наук (ВУАН) «За сто літ». Голова секції та редактор вказаного видання, відомий український історик М. Грушевський замислив його як науковий збірник, де мали б публікуватися матеріали з історії доби українського національного відродження. Загалом, упродовж 1927–1930 рр. вийшло друком шість книг «За сто літ», що увібрали у себе «матеріали з громадського й літературного життя України упродовж ХІХ — поч. ХХ ст.». На сторінках вищеназваного часопису публікувалися не лише наукові праці, а й джерела. Значна їх кількість − це матеріали особового походження — спогади, щоденникові записи, листування, а також документи вказаної доби, що засвідчують історію українського громадівського руху у другій половині ХІХ ст. Особливістю цих матеріалів є їх спрямування на висвітлення процесу становлення національного життя, зокрема розкриття аспектів функціонування українських Громад (Київської, Одеської, Єлисаветградської, Чернігівської та ін.) та діяльності їхніх діячів. Зокрема, у часописі публікувалися спогади О. Русова, С. Русової, С. Єгунової-Щербиної, І. Житецького та ін. Часопис «За сто літ» став помітним явищем в українському національному культурному та суспільно-політичному житті. Сьогодні його матеріали є важливим сегментом для наукового вивчення. Редакційна спрямованість та цільова й кореспондентська аудиторія видання підкреслено говорять про його виключне значення в контексті формування і збереження джерельної бази, якою засвідчено важливий етап національного українського руху, що мав місце впродовж ХІХ — поч. ХХ ст. Представлена стаття містить стислий огляд опублікованих спогадів та тих праць, де вони є основним складовим елементом. Here we analyze the origin and historic-geographical vision of chronicle called “Za Sto Lit” (“Over Hundreds of Years”) that belong to the Historical section of All- Ukrainian Academy of Science. The Head of the Section and the editor of the chronicle is a famous Ukrainian historian M. Hrushevskyi who intended to make this chronicle with a scientific approach where the materials from the period of Ukrainian national revival would be published there. Particularly during 1927–1930 six books “Za Sto Lit” were put in print, they absorbed “materials from public and literary life of Ukraine during 19th and the early 20th century”. Not only scientific works but the origin sources were published on the pages of the chronicle. Mainly they were intimate materials like memories, diary records, correspondence and also documents of that time witnessed the history of public movement in the second half of the 19th century. The peculiarity of these materials is their intent to highlight the forming process of the national life in particular to open aspects of the mechanisms of Ukrainian communities (Kyiv, Odessa, Yelysavethrad, Chernihiv communities) and the activity of their figures. Amongst others there are the memories of O. Rusov, S. Rusov, S. Yehunova-Shcherbyna, I. Zhytetskyi etc. published there. The chronicle “Za Sto Lit” became that noticeable event in the national, cultural and socio-political life. Nowadays its materials are significant for scientific studies. Its editorial approach and target correspondent audience point out at its exceptional value in the frame of forming and preserving of origin data that witnessed that important period of Ukrainian national movement during 19th and early 20th centuries. The given article contains that brief look of published memories and those works where they are the main component.
first_indexed	2025-11-28T20:35:34Z
format	Article
fulltext	361 Український історичний збірник, Вип. 19, 2017 УДК 930.1 : 94(477) «1800-1899 (051) Тарас Нагайко∗ ГРОМАДІВСЬКИЙ РУХ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ У СПОГАДАХ ЙОГО ПРЕДСТАВНИКІВ: ДЖЕРЕЛЬНО- ІСТОРІОГРАФІЧНА ВІЗІЯ ЧАСОПИСУ «ЗА СТО ЛІТ» У статті аналізується джерельно-історіографічна візія часопису Істо- ричної секції Всеукраїнської академії наук (ВУАН) «За сто літ». Голова секції та редактор вказаного видання, відомий український історик М. Грушевський замислив його як науковий збірник, де мали б публікуватися матеріали з історії доби українського національного відродження. Загалом, упродовж 1927– 1930 рр. вийшло друком шість книг «За сто літ», що увібрали у себе «матеріали з громадського й літературного життя України упродовж ХІХ — поч. ХХ ст.». На сторінках вищеназваного часопису публікувалися не лише наукові праці, а й джерела. Значна їх кількість − це матеріали особового походження — спогади, щоденникові записи, листування, а також документи вказаної доби, що за- свідчують історію українського громадівського руху у другій половині ХІХ ст. Особливістю цих матеріалів є їх спрямування на висвітлення процесу ста- новлення національного життя, зокрема розкриття аспектів функціонування українських Громад (Київської, Одеської, Єлисаветградської, Чернігівської та ін.) та діяльності їхніх діячів. Зокрема, у часописі публікувалися спогади О. Русова, С. Русової, С. Єгунової-Щербиної, І. Житецького та ін. Часопис «За сто літ» став помітним явищем в українському національному культурному та суспільно-політичному житті. Сьогодні його матеріали є важливим сегментом для наукового вивчення. Редакційна спрямованість та цільова й кореспондентська аудиторія видання підкреслено говорять про його виключне значення в контексті формування і збереження джерельної бази, якою засвідчено важливий етап національного українського руху, що мав місце впро- довж ХІХ — поч. ХХ ст. Представлена стаття містить стислий огляд опублікованих спогадів та тих праць, де вони є основним складовим елементом. Ключові слова: «За сто літ», громадівський рух, спогади, Громади. ———————— ∗ Тарас Нагайко — кандидат історичних наук, докторант кафедри історії та куль- тури України ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», taras.nahaiko@ukr.net. 362 Taras Nahaiko PUBLIC MOVEMENT OF THE SECOND HALF OF 19TH CENTURY IN MEMORIES OF ITS REPRESENTATIVES: ORIGINAL AND HISTORIC- GEOGRAPHICAL VISION OF CHRONICLE CALLED “ZA STO LIT” Here we analyze the origin and historic-geographical vision of chronicle called “Za Sto Lit” (“Over Hundreds of Years”) that belong to the Historical section of All- Ukrainian Academy of Science. The Head of the Section and the editor of the chronicle is a famous Ukrainian historian M. Hrushevskyi who intended to make this chronicle with a scientific approach where the materials from the period of Ukrainian national revival would be published there. Particularly during 1927–1930 six books “Za Sto Lit” were put in print, they absorbed “materials from public and literary life of Ukraine during 19th and the early 20th century”. Not only scientific works but the origin sources were published on the pages of the chronicle. Mainly they were intimate materials like memories, diary records, correspondence and also documents of that time witnessed the history of public movement in the second half of the 19th century. The peculiarity of these materials is their intent to highlight the forming process of the national life in particular to open aspects of the mechanisms of Ukrainian communities (Kyiv, Odessa, Yelysavethrad, Chernihiv communities) and the activity of their figures. Amongst others there are the memories of O. Rusov, S. Rusov, S. Yehunova-Shcherbyna, I. Zhytetskyi etc. published there. The chronicle “Za Sto Lit” became that noticeable event in the national, cultural and socio-political life. Nowadays its materials are significant for scientific studies. Its editorial approach and target correspondent audience point out at its exceptional value in the frame of forming and preserving of origin data that witnessed that important period of Ukrainian national movement during 19th and early 20th centuries. The given article contains that brief look of published memories and those works where they are the main component. Keywords: «Za Sto Lit», public movement, memories, documents. Цьогоріч відзначається визначна дата — 150 років від дня народження видатного вченого, громадського та політичного діяча М. Грушевського. До його наукового та творчого доробку слід віднести не лише багатотомну фун- даментальну спадщину з української історії, що містить концептуальні сентенції та окреслює магістральні шляхи розвитку Української держави, численні науково-популярні та публіцистичні праці, а й започатковані та редаговані ним видавничі проекти. У представленій публікації ми спробуємо розвинути роз- почату в одній з попередніх розвідок проблематику історіографічно-дже- рельного аналізу висвітлення діяльності українських громад на сторінках часо- пису «За сто літ». Часопис «За сто літ» можна сміливо назвати джерельною скарбницею з зазначеної теми, незважаючи на те, що він видавався досить короткий час. Світ побачило лише шість випусків, де представлено 112 різних за жанром мате- 363 ріалів: наукові розвідки, історичні нариси, спогади, листи, документи тощо. Редакційний портфель сьомого випуску «За сто літ», включав у себе 23 до- слідницькі матеріали, які було підготовлено до друку, проте він так і не був надрукований. Завдячуючи редакторському хисту М. Грушевського, у зазна- ченому збірнику вдалося акумулювати важливі відомості з історії українського національного руху у період українського відродження другої половини ХІХ ст. Знаний вітчизняний дослідник І. Гирич у вступній частині до збірки соціально-політичих праць М. Грушевського за 1917–1918 рр. під редактор- ською назвою «Повороту не буде!» наводить цитату з його праці «На порозі нової України»: «Україна ХІХ в. була відірвана від Заходу, від Європи і обернена лицем на Північ, ткнута носом в глухий кут великоруської культури й життя. Все українське життя було вивернене з своїх нормальних умов, історично і географічно сформованої колії й викинено на великоруський ґрунт, на поток і розграблення»1. Через десять років у вступній статті до першого випуску часопису «За сто літ» редактор цього наукового видавничого проекту так оцінив потенціал ХІХ століття для українського державотворення: «Сто літ», постав- лені на титулі сього збірника, відділяють нинішні соціяльні, національні й політичні досягнення Українського народу від перших скромних зав’язків нових течій: початків культу народніх селянських мас, як носіїв українського націо- нального типу, перших проявів національного романтизму, ідеалізації україн- ської минувшини, козаччини, державницьких традицій, — що виявило себе в ріжних заходах і творах другого й третього десятиліття ХІХ в.»2. Саме цими рядками розпочинається вступне слово вченого до першої книги. А те, що відбулося у наступні сто років і стало предметом висвітлення на сторінках цього видання. «Найбуйніші фантасти, політичні й соціяльні радикали тих років не могли собі уявити, що протягом століття виросте з сих невиразних, неоформ- лених, недоговорених і недодуманих до кінця поривів, настроїв і мрій. І тепер, коли діло, що його розпочали ті покоління в сих неясних мріях і нерішучих починах, остаточно зробилося, викристалізувалось і сконкретизувалося в нових формах національного життя і соціялістичного будівництва, — завершення сього діла ставить свої завдання і обов’язки перед сучасними поколіннями дослідників, яким історія нашого народу дала бачити й використовувати за- вершні форми сього столітнього, рідкого в історії людства процесу. Вони мають закріпити й передати потомним поколінням, за ще свіжими і невповні пере- житими слідами і останками сього процесу, його можливо повний і докладний образ, його історію, його динаміку в усій амплітуді»3. Зокрема, у цьому часописі було опубліковано низку дослідницьких праць, зокрема І. Житецького, О. Рябі- ніна-Скляревського, О. Назаревського та інших науковців і громадських діячів, у яких на основі широкого масиву приватних та документальних джерел ———————— 1 Грушевський М.С. Повороту не буде!: Соціально-політичні праці 1917–1918 рр. / М.С. Грушевський; упроряд., передм. І. Гирича; текстологія С. Панькової. — Харків: Видавець Савчук О.О., 2015. — С. 17. 2 Грушевський М.С. Переднє слово / М.С. Грушевський // За сто літ. — 1927. — № 1. — С. ІІІ. 3 Грушевський М.С. Переднє слово. — С. ІІІ. 364 розкриваються аспекти діяльності осередків громадівського руху у підросійській Україні в другій половині ХІХ ст. Поруч із працями вказаних авторів цінним джерелом такої інформації виступають також опубліковані документальні відомості з історії українських громад, матеріали приватного походження, а саме спогади, щоденники, листи, в яких йдеться про громадівський рух зазначеного періоду, зокрема про його окремих представників. У статті А. Катренка та Н. Чирикало «Джерела з історії Київської громади 60–90-х рр. ХІХ ст.», в якій проаналізовано масив опублікованих документів, листів спогадів та публіцис- тичних статей з історії Київської громади, автори наголошують на винятковому значенні подібних джерел. Зокрема говориться, що «проаналізовані основні пуб- лікації документальних матеріалів, епістолярії, спогадів, публіцистичних праць свідчать, що саме вони є найважливішою джерельною базою для комплексного дослідження історії Київської громади»4. У праці вітчизняних дослідниць С. Панькової та Г. Шевчук присвяченій історії створення та аналізу матеріалів «За сто літ» зазначається винятково важливе значення цього часопису в системі історіографічного доробку вітчизняних дослідників стосовно громадівського руху у першій третині минулого століття. Дослідниці твердять: «Власне і на сьогодні «За сто літ» разом з публікаціями в «Україні» залишається найпов- нішою добіркою матеріалів до історії українських Громад»5. Погоджуючись з наведеною дослідницькою оцінкою, вважаємо за необхідне, здійснивши ана- літичний огляд, проаналізувати у даній публікації вищевказані матеріали, що побачили світ вподовж 1927–1930 рр. на сторінках часопису Історичної секції ВУАН «За сто літ». На початку предметного огляду опублікованих матеріалів варто наголосити на тому, що через неоднорідну структурну композицію наявних публікацій, в історіографічному контексті складно виділити єдиний критерій, за яким можна здійснити їх послідовний аналіз. Умовно усі наявні в часописі публікації можна класифікувати за наступною схемою: 1) наукові та публіцистичні розвідки, 2) спогади, біографічні матеріали та щоденникові записи, 3) листи, 4) доку- ментальні матеріали. Частина публікацій поєднують у собі одразу кілька цих складових. Вагоме місце у висвітленні теми громадівського руху на сторінках часопису «За сто літ» посідають мемуари та спогади його безпосередніх учас- ників. Нижче ми спробуємо проаналізувати існуючу фактичну інформацію наявну у спогадах залишених особами, що мають пряме відношення до гро- мадівського середовища. Зокрема, у першій книзі часопису вміщено публікацію історика, рідного племінника М. Грушевського, С. Шамрая (внаслідок репресій помер у 1939 р.). Дослідник подав до друку рукопис спогадів О. Русова «Какъ крамолоискатели разъискивали «украинофильство»», що був виявлений ним в «Рукописному ———————— 4 Катренко А. Джерела з історії Київської громади 60–90-х рр. ХІХ ст. / Андрій Катренко, Ніна Чирикало // Вісник Київського національного університету. — Вип. 55. — 2001. — C. 12. 5 Панькова С. «За сто літ»: Покажчик змісту / С. Панькова, Г. Шевчук // Україн- ський археографічний щорічник. — 2006. — № 10/11. — С. 242–243. 365 Відділі Всенародної Бібліотеки в Київі». Росіянин за походженням О. Русов, в 1870-х роках вступив в Стару Київську Громаду, де вів жваву етнографічну діяльність, співпрацюючи з М. Драгомановим та П. Чубинським, зокрема брав участь у роботі Південно-Західного відділу Російського Географічного това- риства. У передмові до спогадів С. Шамрай дає йому наступну характеристику: «Русов був Українцем, брав участь в українських гуртках, проводив думку про заведення навчання в земських школах українською мовою (в Херсонському і Чернігівському земствах), а тому уряд вважав його за подвійно небезпечного»6. Текст його спогадів був призначений до друку у часописі «Былое». Через його закриття стаття підготовлена близько 1906–1907 рр. так і не була надрукована. На момент підготовки цього матеріалу С. Шамрай був аспірантом науково- дослідної кафедри історії України та співробітником Історичної секції ВУАН. Після публікації у «За сто літ» дані спогади були надруковані у збірці «Русов О.О. Щоденники та спогади»7. В опублікованих спогадах О. Русов детально описує окремі уривки власної біографії, що документують епізоди жандармських допитів та обшуків здійс- нених у різний час за період з середини 1870-х рр. до 1902 р. Загалом за цей хронологічний проміжок О. Русову довелося витримати 13 обшуків в своїх помешканнях у Києві, Єлисаветграді, Одесі. Херсоні, Полтаві, Харкові та Чер- нігові8. «Мне например случалось говорить, что для меня не существуєт «украинского вопроса», ибо такой вопрос о существовании украинского народа может существовать у людей, вовсе незнакомых с географией и статистикой и полагающих, что такого народа вовсе нет, а, с другой стороны, мне и не за чем поповедовать «сепаратизм», так как он на деле существует в языке, нравах, обычаях народа, существование которого я никак отрицать не могу»9. Спогади О. Русова виступають своєрідним унікальним документом, що докладно на конкретно узятому приватному прикладі ілюструє характер і механізм імпер- сько-жандармського впливу на представників українофільського громадівського руху. У цьому ж випуску містяться спогади В. Дебогорія-Мокрієвича про одного з найвизначніших учасників громадівського руху М. Драгоманова, з яким їх автор, революційний та політичний діяч, публіцист, випускник Київського університету, познайомився у середині 1870-х рр. у помешканні київського гро- мадівця В. Беренштама. Пізніше, упродовж 1882–1885 рр., у Швейцарії шляхи В. Дебогорія-Мокрієвича та М. Драгоманова перетнулися. У 1888 р. у Женеві утворився відповідний гурток з числа емігрантів — «людей, що надумали висту- пати з чисто політичною програмою». До їх складу, окрім себе автор спогадів зараховує І. Добровольського, М. Драгоманова, В. Бурцева, В. Маслов-Стокос, П. Зелинського. Не виділяючи окремо українофільську (громадівську) складову ———————— 6 Шамрай С. Спомини Ол. Ол. Русова / Сергій Шамрай // За сто літ. — К.: Державне видавництво України, 1927. — Кн. 1. — С. 237. 7 Русов О.О. Щоденники та спогади / Упорядкування, підготовка до друку, вступна стаття, коментарі О.Я. Рахна. — Чернігів: Десна Поліграф, 2011. — 320 с. 8 Шамрай С. Спомини Ол. Ол. Русова. — С. 238. 9 Там само. — С. 252–253. 366 поглядів М. Драгоманова, В. Дебогорій-Мокрієвич дає йому наступну характе- ристику: «Драгоманов і Гольцев∗ були видатні наші борці за політичну волю, що мали не тільки розум і знання, а й відповідний темперамент»10. Спогади складаються з двох частин, перша з яких здебільшого присвячена заочній полеміці з В. Богучарським (В. Яковлєв — Т.Н.) відносно оцінки ним постаті М. Драгоманова у праці «Из истории политической борьбы в 70–80-х годах ХІХ века», у другій — висловлюється відносно міграційного періоду, де зокрема торкається питань видавничої та редакційної роботи: «Вважаю за потрібне сказати, що провідні статті «Свободной России» виробляв спільно весь гурток, зокрема ж місця, що трактували про національне питання, редагував Драгоманов»11. У другій книзі «За сто літ» відносно теми громадівського руху редактором вміщено спогади С. Русової та С. Єгунової-Щербиної. Починаючи з 1872 р., О. Русова долучилася до середовища представників українського громадівства, де разом зі своїм чоловіком О. Русовим здійснювала просвітницьку діяльність, зокрема займалася педагогічною роботою. «Того року ми вже цілком увійшли в українське громадянство. Не велике воно було своєю кількістю, ціле могло вміститися в нашій залі, але які то все видатні люди були в цій так званій пізніше Старій Громаді — і на полі науки, і на полі мистецтва»12. У перших двох частинах опублікованих спогадів О. Русова торкається приватної біографії, родини тощо. У двох наступних частинах її увага зосереджена на представниках українофільського руху. Зокрема у спогадах О. Русової фігуру- ють такі його діячі як М. Старицький, М. Лисенко, Ю. Цвітковський, П. Чубин- ський, П. Житецький, В. Антонович, Ф. Вовк, О. Кістяківський, М. Драгоманов, П. Косач, І. Новицький, Л. Жебуньов, В. Беренштам, П. Куліш, М. Костомаров, К. Михалевич, В. Науменко, Й. Вербицький, Л. Глібов. З-поміж іншого, харак- теризуючи професійну діяльність громадівців, виключну оцінку О. Русова надає Південно-Західному відділу Російського географічного товариства: «Цей відділ відіграв величезну ролю; він розбурхав національну свідомість багатьох млявих, пригнічених Українців, він витворив фанатиків фольклору та етнографії <…> Його праця захоплювала всі верстви громадянства. Наче якась ціла національна течія побігла по Україні разом з товстими зшитками, записаними українськими народними піснями та казками, з’явились перші бруньки нової національної свідомості»13. Історії Одеської громади стосуються спогади педагога та «просвітньої» діячки С. Єгунової-Щербиної, яка з 1870-х рр. входила до її складу в яких вона аналізує роль та значення цього осередку в українському національного процесі. ———————— ∗ Гольцев Віктор Олександрович (1850–1906) — російський публіцист, журналіст, літературний критик. 10 Дебогорій-Мокрієвич В. Із споминів про М.П. Драгоманов. (З портретом В.К. Де- богорія-Мокрієвича) // За сто літ. — 1927. — № 1. — С. 287. 11 Там само. — С. 289–290. 12 Русова С. Мої спомини / С. Русова // За сто літ. — 1928. — № 2. — С. 150. 13 Там само. — С. 155. 367 Відносно тогочасного українофільського середовища Одеси вона зауважує, що громада «була великим культурним огнищем, де розвивалась і міцніла самосві- домість України. У Громаді були люди ріжних напрямків. Усіх об’єднувала любов до України, її мови, її пісні, її страдницької історії…»14. С. Єгунова- Щербина торкається питання особового складу Одеської громади на період кінця 1870-х рр. наводячи прізвища її учасників. Зокрема детально зупиняється на постатях Л. Смоленського, О. Андрієвського, П. Ніщинського, Я. Шульгіна, М. Ковалевського, Є. Борисова та В. Мальованого. Цінною ілюстрацією щодо проявів діяльності та характеру й атмосфери цього товариства є наступний фрагмент її спогадів: «Усі разом з гірким почуттям згадували день руйнуванні Січи, влаштовували Шевченкові роковини, не вважаючи на великі труднощі, з якими сполучались такі зібрання. Усі разом з палким захопленням співали «Ой не гаразд Запорожці», «Гей не дивуйте» та ин. У декого це було виявленням безпосередньо, кревного національного почуття, так би мовити, фізіологічного, споетизованого історичним романтизмом; у інших — справою більш розу- мовою, продуктом суспільно-політичної думки, що знайшла національну форму виразу»15. У третій книзі «За сто літ» було продовжено друк спогадів С. Русової за період 1879-1915 рр., у яких хронологічна візія розглядуваної теми стосується трьох з чотирьох виділених частин. Їх сюжетна лінія охоплює київське ув’язнення С. Русової, переїзд родини Русових з Києва до Одеси, входження до Одеської громади, черговий арешт та ув’язнення, вимушені переїзди до Єлисаветграду, а згодом до Катеринославщини, Верхньодніпровська, Алешні та Харкова. С. Русова зауважує на організації українофільських гуртків в Єлиса- ветграді та Херсоні, також в контексті власної просвітницької діяльності від- мічає ситуацію навколо «общества грамотности» та недільних шкіл в Харкові. Відзначаючи загальну зміну настроїв у зв’язку з розгортанням нових форм політичного діалогу між владою та радикальними представниками суспільної думки та з посиленням політичного впливу міграційних осередків, вона наго- лошує на відповідній трансформації атмосфери в середовищі українофільських осередків, зокрема й Української Київської Громади: «Саме ім’я Драгоманова боялися голосно вимовляти, бо воно зв’язане з політичним напрямком діяль- ності, а так звана Стара Громада від якого будь політичного напрямку зреклася і виявила свою діяльність лише в словарі та пізніше в виданні справді дуже цін- ного журналу «Кіевская Старина» та й то цей журнал деякі українці перед- плачували на чуже ім’я. А молодь українська вся побраталася з російськими партіями»16. Безумовну увагу привертають і опубліковані у третій книзі спогади одного з дослідників Старої Громади І. Житецького, що стосуються історії визначного за ———————— 14 Єгунова-Щербина С. Одеська громада кінця 1870-х років. Спомини / Софія Мар- тіївна Єгунова-Щербина // За сто літ. — 1928. — № 2. — С. 189. 15 Там само. — С. 189. 16 Русова С. Мої спомини. 1879–1915 / С. Русова // За сто літ. — 1929. — № 3. — С. 147. 368 своїм культурним впливом часопису «Кіевская Старина». Цінною інформацією в контексті досліджуваного питання, що її подає автор у своїх спогадах, є біографічні відомості відносно видавців та редакторів журналу — громадівців Ф. Лебединцева, О. Лашкевича, Є. Кевлицького, К. Гамалії, В. Науменка, а та- кож окремі зауваги щодо цензури по відношенню до матеріалів, які готувалися редакцією до друку, фінансові аспекти існування цього видання тощо. Автор спогадів відзначає особливу роль окремих громадівців у підтримці «Кіевской Старины» — «Більш за все турбувались, як би не загинуло видання, і як продовжити життя часопису О.М. Лазаревський, В.Б Антонович та П.Г. Житець- кий»17. Наприклад, відмічаючи еволюцію журналу, пов’язану зі зміною редак- торів І. Житецький зауважує наступне: «Є. О. Кевлицький залежав цілком від співробітників, як членів Старої Громади, так і окремих українських наукових діячів і письменників; а з кінця 1891 року, коли «за редактор» увійшов до складу Старої Громади і одмовився від редакторського утримання, журнал став, через колективну безплатну працю редакційного комітету, зовсім громадським під- приємством, а за редагування В.П. Науменка, що його обрала і поставила на працю Громада, останні чотирнадцять років існування «Кіевской Старины» перетворився виключно в літературно-науковий орган Київської Громади»18. За визначенням М. Палієнко, зазначене видання, що виходило з 1882 по 1906 рр. було спрямоване на «послідовне обстоювання в його публікаціях культурно- національної програми Старої громади»19. Ще однією з цінних публікацій з цього випуску є спогади історика О. Тулуба під назвою «Матеріяли до життєпису Володимира Самійленка». У спогадах містяться окремі згадки про функціонування українофільських осередків 1890-х рр., зокрема повідомляється про участь автора в Чернігівській громаді. Цей факт документує наступна цитата: «В Чернігові я вступив до української громади, яка тоді складалася з 5 осіб: Іл. Шрага, А. Верзілова, В. Андрієвського, О. Тищинського та Ф. Шкуркиної»20. Також автор вказує про свою участь у студентському гуртку «Хрестоматія», так описуючи цей факт: «Гурток хрестоматія по суботах збирався по черзі: у В.П. Науменка, Трегубова, К. Михальчука, лікаря Панченка, Ізм. Новицького та инш. Окрім цього сту- дентського гуртка, був ще гурток «політиків», але я до нього не належав, бо пристав до «культурників», як звався гурток «Хрестоматія». Незабаром я вступив до «Літературної Громади», яка складалася з письменниць і пись- менників. Туди входили: Л. Старицька, Л. Українка, М. Славинський, М. Обач- ний (М. Косач), Одарка Романова та инші. Ця громада збиралася тільки в М. Лисенка й М. Старицького»21. ———————— 17 Житецький І. Київська Старина сорок років тому. Історичні нариси та спомини / І. Житецький // За сто літ. — 1929. — № 3. — С. 126. 18 Там само. — С. 143. 19 Палієнко М. Г. «Киевская старина» у громадському та науковому житті України (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) / М. Г. Палієнко. — К.: Темпора, 2005. — С. 6. 20 Тулуб О. Матеріяли до життєпису Володимира Самійленка / О. Тулуб // За сто літ. Кн. 3. — К.: Українське державне видавництво України, 1929. — С. 307. 21 Там само. — С. 300–301. 369 У четвертій книзі «За сто літ» вміщено спогади дружини члена-корес- пондента Петербурзької академії наук, історика Ф. Міщенка Л. Міщенко. Вони є біографічною оповіддю, де авторка, з-поміж іншого, розповідає про своє зна- йомство з деяким діячами українського громадівського руху, як-то В. Анто- нович, М. Старицький, М. Кістяківський, Є. Тригубов, В. Науменко, В. Беренш- там, П. Житецький, Ю. Цвітківський, П. Галаган, М. Лисенко, подружжя Коса- чів, Ф. Панченко. Крім того Л. Міщенко складає свою оцінку формі та характеру зібрань Київської Громади, подаючи описи кількох з них. Цікавою обставиною є те, що вона, всупереч усталеній культурницькій візії відзначає саме політичний характер її існування: «В українофільському гуртку було два роди періодичних зібрань: щомісячні зібрання «Громади» і щотижневі словарників. Членами «Громади», потайного політичного товариства були не всі українофіли, а тільки виборні. Серед них були і заможні люди, або такі, що мали зв’язки з багатими людьми: власниками цукроварень, поміщиками. На кошти їх було послано за кордон, до Женеви Михайла Петровича Драгоманова, що видавав там журнал «Громада». Директиви для цього журналу і взагалі для діяльності Драгоманова розроблялось і обмірковувалось на громадських зібраннях, іноді дуже бурхли- вих. Часто бували незадоволені Драгомановим, думки членів розходилися і суперечкам не було кінця»22. У 5-й книзі «За сто літ» спогадів, що предметно спрямовані на висвітлення історії українського громадівського руху не виявлено. Однак у публікації О. Тулуба присвяченій висвітленню революційного руху у Єлисаветграді, окрема, третя за ліком, частина стосується місцевої Громади у період 1880-х рр. та її діячів: О. Михалевича, О. Марковича та І. Тобілевича (Карпенка-Карого)23. У останній 6-й книзі часопису в контексті заявленої теми привертає увагу публікація Н. Бракер, в якій до наукового обігу введено незначні фрагменти спогадів учасників Київської та Єлисаветградської громади, зокрема О. Миха- левича, А. Грабенка, О. Волошина та О. Амчеславської. У тексті публікації авторка найбільше аналізує постать О. Михайлевича, як громадівського діяча: «Ще з часів студентства починається зв’язок М. з київською Громадою, а 1873 р. бачимо його все в її складі. Під впливом громади він остаточно й став на- родником. В Громаді М. був найближчий до В.Б. Антоновича, О.О. Русова, і Ф.К. Вовка»24. Окрім проаналізованих публікацій (спогадів) тематичний зміст часопису «За сто літ» містить авторські статті, листи, документи та інші матеріали до історії громадівського руху в Україні в другій половині ХІХ ст. Зокрема, в цьому контексті варто вказати на публікації Н. Бракер, С. Буди, Н. Бухбіндера, М. Возняка, О. Гермайзе, М. Гніпа, Є. Рудницького, Ф. Савченко, А. Степовича, О. Тулуба, Б. Шевеліва та ін. З усього важливого переліку наявних матеріалів ———————— 22 Мищенко Л. З минулого століття. Спомини / Л. Мищенко // За сто літ. — 1929. — № 4. — С. 145. 23 Тулуб О. Олександр Тарковський та його «Начерк історії революційного руху в м. Єлизаветі в 1880-х роках» / О. Тулуб // За сто літ. — 1930. — № 5. — С. 234–243. 24 Бракер Н. Опанас Іванович Михалевич (1848–1925 рр.) / Н. Бракер // За сто літ. — 1930. — № 6. — С. 155. 370 особливу увагу звертають на себе епістолярні та документальні відомості, що на джерельному рівні сприяють розкриттю означеної теми. Зміст перелічених матеріалів опублікованих у «За сто літ» та ті наукові висновки, які містять окремі авторські дослідження зумовлюють подальший пошуковий інтерес до цього наукового видання. Крім того неабияку дослідницьку цікавість становить зміст редакційного портфелю (23 матеріали) 7-ї неопублікованої книги часо- пису, усі дослідницькі тексти та матеріали якого безумовно повинні стати предметом подальшого джерельного та історіографічного аналізу. Цим та іншим важливим темам можуть бути присвячені наступні дослідницькі студії та розвідки. REFERENCES 1. Braker, N. (1930). Opanas Ivanovych Mykhalevych (1848–1925 rr.) [Athanasius I. Mikhalevich (1848–1925 )] Za sto lit [Over a hundred years]. 6. P. 153–166. [in Ukrainian]. 2. Debohorii-Mokriievych, V. (1927). Iz spomyniv pro M. P. Drahomanov. (Z port- retom V.K. Debohoriia-Mokriievycha) [From the records of Dragomanov. (With portrait Debohoriya Mokriyevych)] Za sto lit [Over a hundred years]. 1. P. 275– 295. [in Ukrainian]. 3. Hrushevskyi, M.S. (2015). Povorotu ne bude!: Sotsialno-politychni pratsi 1917– 1918 rr. [Rotate will! Socio-political work 1917–1918]. Kharkiv: Vydavets Savchuk O.O. 480 p. [in Ukrainian]. 4. Hrushevskyi, M.S. (1927). Perednie slovo [Foreword] Za sto lit [Over a hundred years]. 1. P. III–VI. [in Ukrainian]. 5. Iehunova-Shcherbyna, S. (1928). Odeska hromada kintsia 1870-kh rokiv. Spo- myny [Odessa community of the late 1870s. Memoirs] Za sto lit [Over a hundred years]. 2. P. 189–199. [in Ukrainian]. 6. Katrenko, A. (2001). Dzherela z istorii Kyivskoi hromady 60–90-kh rr. XIX st. [Sources on the history of Kiev community 60–90-ies. XIX century.] Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu [Bulletin of Kyiv National University]. Vyp. 55. P. 5–13. [in Ukrainian]. 7. Myshchenko, L. (1929). Z mynuloho stolittia. Spomyny [Since the last century. Memoirs] Za sto lit [Over a hundred years]. 4. P. 106–161. [in Ukrainian]. 8. Paliienko, M.H. (2005). «Kyevskaia staryna» u hromadskomu ta naukovomu zhytti Ukrainy (kinets ХІХ — pochatok ХХ st.) ["Kievan antiquity" in public and scientific life of Ukraine (the end of XIX — XX centuries)]. Kiyv. Tempora. P. 6. [in Ukrainian]. 9. Pankova, S. (2006). «Za sto lit»: Pokazhchyk zmistu ["For a hundred years": The index content] Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk [Ukrainian Archaeo- logical Yearbook]. 10/11. P. 240–287. [in Ukrainian]. 10. Rusov, O.O. (2011). Shchodennyky ta spohady [Diaries and memoirs].Chernihiv: Desna Polihraf. 320 p. [in Ukrainian]. 11. Rusova, S. (1928). Moi spomyny [My memories] Za sto lit [Over a hundred years]. 2. P. 135–175. [in Ukrainian]. 371 12. Rusova, S. (1929). Moi spomyny. 1879–1915 [My memories. 1879–1915] Za sto lit [Over a hundred years]. 3. P. 147–206. [in Ukrainian]. 13. Shamrai, S. (1927). Spomyny Ol. Ol. Rusova [Rusov memoirs] Za sto lit [Over a hundred years].1. P. 236–258. [in Ukrainian]. 14. Tulub, O. (1930). Oleksandr Tarkovskyi ta yoho «Nacherk istorii revoliutsiinoho rukhu v m. Yelyzaveti v 1880-kh rokakh» [Alexander Tarkovsky and his "Sketch history of the revolutionary movement in. Elizabeth in 1880"] Za sto lit [Over a hundred years]. 5. P. 234–244. [in Ukrainian]. 15. Tulub, O. (1929). Materiialy do zhyttiepysu Volodymyra Samiilenka [Materials for the biography of Vladimir Samiylenko] Za sto lit. [Over a hundred years] 3. P. 295–314. [in Ukrainian]. 16. Zhytetskyi, I. (1929). Kyivska Staryna sorok rokiv tomu. Istorychni narysy ta spomyny [Kiev Old-Fashioned forty years ago. Historical essays and memoirs] Za sto lit [Over a hundred years]. 3. P. 125–147. [in Ukrainian]. Дата надходження до редакції: 14.09.2016.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182007
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2307-5848
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-28T20:35:34Z
publishDate	2017
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Нагайко, Т. 2021-12-09T16:38:59Z 2021-12-09T16:38:59Z 2017 Громадівський рух другої половини XIX століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "За сто літ" / Т. Нагайко // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 361-371. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182007 930.1 : 94(477) «1800-1899 (051) У статті аналізується джерельно-історіографічна візія часопису Історичної секції Всеукраїнської академії наук (ВУАН) «За сто літ». Голова секції та редактор вказаного видання, відомий український історик М. Грушевський замислив його як науковий збірник, де мали б публікуватися матеріали з історії доби українського національного відродження. Загалом, упродовж 1927–1930 рр. вийшло друком шість книг «За сто літ», що увібрали у себе «матеріали з громадського й літературного життя України упродовж ХІХ — поч. ХХ ст.». На сторінках вищеназваного часопису публікувалися не лише наукові праці, а й джерела. Значна їх кількість − це матеріали особового походження — спогади, щоденникові записи, листування, а також документи вказаної доби, що засвідчують історію українського громадівського руху у другій половині ХІХ ст. Особливістю цих матеріалів є їх спрямування на висвітлення процесу становлення національного життя, зокрема розкриття аспектів функціонування українських Громад (Київської, Одеської, Єлисаветградської, Чернігівської та ін.) та діяльності їхніх діячів. Зокрема, у часописі публікувалися спогади О. Русова, С. Русової, С. Єгунової-Щербиної, І. Житецького та ін. Часопис «За сто літ» став помітним явищем в українському національному культурному та суспільно-політичному житті. Сьогодні його матеріали є важливим сегментом для наукового вивчення. Редакційна спрямованість та цільова й кореспондентська аудиторія видання підкреслено говорять про його виключне значення в контексті формування і збереження джерельної бази, якою засвідчено важливий етап національного українського руху, що мав місце впродовж ХІХ — поч. ХХ ст. Представлена стаття містить стислий огляд опублікованих спогадів та тих праць, де вони є основним складовим елементом. Here we analyze the origin and historic-geographical vision of chronicle called “Za Sto Lit” (“Over Hundreds of Years”) that belong to the Historical section of All- Ukrainian Academy of Science. The Head of the Section and the editor of the chronicle is a famous Ukrainian historian M. Hrushevskyi who intended to make this chronicle with a scientific approach where the materials from the period of Ukrainian national revival would be published there. Particularly during 1927–1930 six books “Za Sto Lit” were put in print, they absorbed “materials from public and literary life of Ukraine during 19th and the early 20th century”. Not only scientific works but the origin sources were published on the pages of the chronicle. Mainly they were intimate materials like memories, diary records, correspondence and also documents of that time witnessed the history of public movement in the second half of the 19th century. The peculiarity of these materials is their intent to highlight the forming process of the national life in particular to open aspects of the mechanisms of Ukrainian communities (Kyiv, Odessa, Yelysavethrad, Chernihiv communities) and the activity of their figures. Amongst others there are the memories of O. Rusov, S. Rusov, S. Yehunova-Shcherbyna, I. Zhytetskyi etc. published there. The chronicle “Za Sto Lit” became that noticeable event in the national, cultural and socio-political life. Nowadays its materials are significant for scientific studies. Its editorial approach and target correspondent audience point out at its exceptional value in the frame of forming and preserving of origin data that witnessed that important period of Ukrainian national movement during 19th and early 20th centuries. The given article contains that brief look of published memories and those works where they are the main component. uk Інститут історії України НАН України Український історичний збірник Джерелознавство та історіографія Громадівський рух другої половини XIX століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "За сто літ" Public movement of the second half of 19th century in memories of its representatives: original and historicgeographical vision of chronicle called “Za sto lit” Article published earlier
spellingShingle	Громадівський рух другої половини XIX століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "За сто літ" Нагайко, Т. Джерелознавство та історіографія
title	Громадівський рух другої половини XIX століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "За сто літ"
title_alt	Public movement of the second half of 19th century in memories of its representatives: original and historicgeographical vision of chronicle called “Za sto lit”
title_full	Громадівський рух другої половини XIX століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "За сто літ"
title_fullStr	Громадівський рух другої половини XIX століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "За сто літ"
title_full_unstemmed	Громадівський рух другої половини XIX століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "За сто літ"
title_short	Громадівський рух другої половини XIX століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "За сто літ"
title_sort	громадівський рух другої половини xix століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "за сто літ"
topic	Джерелознавство та історіографія
topic_facet	Джерелознавство та історіографія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182007
work_keys_str_mv	AT nagaikot gromadívsʹkiiruhdrugoípolovinixixstolíttâuspogadahiogopredstavnikívdžerelʹnoístoríografíčnavízíâčasopisuzastolít AT nagaikot publicmovementofthesecondhalfof19thcenturyinmemoriesofitsrepresentativesoriginalandhistoricgeographicalvisionofchroniclecalledzastolit

Громадівський рух другої половини XIX століття у спогадах його представників: джерельно-історіографічна візія часопису "За сто літ"

Institution

Ähnliche Einträge