Споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю

У дослідженні розглядаються проблеми споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках, які знаходилися на перетині ідеології та повсякденного життя. Звертається увага на типові риси споживання цього періоду, серед яких були дефіцит товарів, незадовільний асортимент та як...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Український історичний збірник
Datum:	2017
1. Verfasser:	Скубій, І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2017
Schlagworte:	Проблеми історії XIX–XXI ст.
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182020
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю / І. Скубій // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 230-239. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860156024055398400
author	Скубій, І.
author_facet	Скубій, І.
citation_txt	Споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю / І. Скубій // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 230-239. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Український історичний збірник
description	У дослідженні розглядаються проблеми споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках, які знаходилися на перетині ідеології та повсякденного життя. Звертається увага на типові риси споживання цього періоду, серед яких були дефіцит товарів, незадовільний асортимент та якість. Аналізуються місце держави в його регулюванні та ідеологічному впливі на споживача. Встановлено, що в умовах становлення тоталітарного ладу нові практики споживання містян стали формою пристосування і протистояння ідеологічним догмам. The article touches upon the issue of consumption in Soviet city in 1920–1930s, which was connected with ideology and everyday life. Special attention is paid to the theoretical concept of “consumption”, its understanding by communist ideologists and authorities as well. It is spoken about the typical features of the consumption practices of this period, especially shortage of goods, their bad assortment and quality. The place of state in regulation of the consumption and ideological influence on consumer is analyzed. It is discovered that mass consumption was directed on the attainment the collective progress, but not on the satisfying of the individual needs. It is studied the consumer basket of different social groups of Soviet cities. Much attention is given to the investigation of the transformation process of the urban space of the early Soviet society in the investigated period. The article gives detailed analysis of new spaces of Soviet consumption such as univermags and cooperatives. It was the univermags that became the “face” of Soviet retail trade and place of satisfying consumer’s demands. At the same time the Soviet authorities actively used the old spaces of consumption putting them to the system of state retail trade. It should be noted about those cities as Kharkiv, Dnipropetrovs’k, and Mykolaiiv that were better satisfied with goods than others Ukrainian urban centers. It is discovered that during 1920s the consumer was important figure in the system of retail trade, because of existed competition between state and private trade. It is stressed that some of the consumption problems from 1920–1930s became the chronic features of Soviet every day life in the next decades. At the same time Soviet authorities emphasized on temporality of difficulties in satisfying the people’s needs. The author comes to conclusion that in the conditions of the formation of totalitarian regime the new consumption practices of town peoples became the important form of adaptation and confrontation to the ideological dogmas.
first_indexed	2025-12-07T17:53:42Z
format	Article
fulltext	230 Український історичний збірник, Вип. 19, 2017 УДК (477)“1920/1930”:366 Ірина Скубій∗ СПОЖИВАННЯ В РАДЯНСЬКОМУ МІСТІ У 1920–1930-х РОКАХ: МІЖ ІДЕОЛОГІЄЮ ТА ПОВСЯКДЕННІСТЮ У дослідженні розглядаються проблеми споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках, які знаходилися на перетині ідеології та повсякденного життя. Звертається увага на типові риси споживання цього періоду, серед яких були дефіцит товарів, незадовільний асортимент та якість. Аналізуються місце держави в його регулюванні та ідеологічному впливі на споживача. Встановлено, що в умовах становлення тоталітарного ладу нові практики спо- живання містян стали формою пристосування і протистояння ідеологічним догмам. Ключові слова: споживання, торгівля, повсякденне життя, ідеологія, де- фіцит, асортимент, радянське місто. Skubii I.V. CONSUMPTION IN SOVIET CITY IN 1920–1930s: BETWEEN IDEOLOGY AND EVERYDAY LIFE The article touches upon the issue of consumption in Soviet city in 1920–1930s, which was connected with ideology and everyday life. Special attention is paid to the theoretical concept of “consumption”, its understanding by communist ideologists and authorities as well. It is spoken about the typical features of the consumption practices of this period, especially shortage of goods, their bad assortment and quality. The place of state in regulation of the consumption and ideological influence on consumer is analyzed. It is discovered that mass consumption was directed on the attainment the collective progress, but not on the satisfying of the individual needs. It is studied the consumer basket of different social groups of Soviet cities. Much attention is given to the investigation of the transformation process of the urban space of the early Soviet society in the investigated period. The article gives detailed analysis of new spaces of Soviet consumption such as univermags and cooperatives. It was the univermags that became the “face” of Soviet retail trade and place of satisfying consumer’s demands. At the same time the Soviet authorities actively used the old spaces of consumption putting them to the system of state retail trade. It should be noted about those cities as Kharkiv, Dnipropetrovs’k, and Mykolaiiv that were better satisfied with goods than others Ukrainian urban centers. It is discovered that during 1920s the consumer was ———————— ∗ Ірина Скубій — асистент кафедри ЮНЕСКО «Філософії людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін Харківського національного технічного універси- тету сільського господарства імені Петра Василенка. 231 important figure in the system of retail trade, because of existed competition between state and private trade. It is stressed that some of the consumption problems from 1920–1930s became the chronic features of Soviet every day life in the next decades. At the same time Soviet authorities emphasized on temporality of difficulties in satisfying the people’s needs. The author comes to conclusion that in the conditions of the formation of totalitarian regime the new consumption practices of town peoples became the important form of adaptation and confrontation to the ideological dogmas. Keywords: соnsumption, trade, everyday life, ideology, shortage, assortment, Soviet city. Історія радянського суспільства вже довгий час знаходиться в полі зору істориків, антропологів, економістів, політологів, яких цікавили і цікавлять пи- тання про особливості державного устрою, функціонування економічної сис- теми, проблеми індустріалізації та модернізації суспільства, становлення його культури, формування нової радянської людини, «Homo Soveticus». Торгівля ж як одна із економічних сфер та проявів повсякдення зайняла особливе місце, ставши епіцентром гострих політико-економічних дискусій в перші роки ра- дянської влади. Сучасні дослідники прийшли до висновку, що вона, як і споживання, є не лише економічним процесом, в результаті якого гроші обмінюються на товар, а є також процесом соціалізації особистості1. Очевидно, що роблячи вибір між тим або іншим товаром кожна людина в різні часи свідомо чи несвідомо осмислювала своє місце у конкретному суспільному середовищі. У ранньому радянському суспільстві, яке перебувало у процесі становлення кожна людина прагнула зайняти певну соціальну нішу, а споживання було одним із способів її набуття або відображення. У свою чергу в контексті з’ясування особливостей становлення радянського суспільства важливим є дослідження механізмів конструювання радянської ідентичності, цінностей та норм суспільства, які утверджувалися через вста- новлення нових практик споживання. Поєднання вивчення економічного життя, ідеології та повсякдення людини дає можливість віднайти закономірності взає- моіснування публічного і приватного просторів радянського суспільства. Застосування концепту ідеології в контексті вивчення історії споживання перед- бачає дослідження ідеології як набору ключових дискурсів щодо ідей консю- меризму, ставлення до споживання, споживчих практик, які були представлені в радянському суспільстві в засобах масової інформації2. Отже, яким було споживання в межах радянського урбаністичного простору в 1920–1930-х роках? Які нові норми та практики були засвоєні радянською ———————— 1 Gurova Olga. Ideology of Consumption in Soviet Union: From Asceticism to the Legitimating of Consumer Goods // Anthropology of East Europe Review. — V. 24. — № 2. — Mar. 2006. — P. 2. Available at: https://scholarworks.iu.edu/journals/index.php/aeer/article/ view/237 2 Hilton R. Marjorie. Selling to the masses: retailing in Russia, 1880–1930. — Pittsburg, 2012. — P. 92. 232 людиною через систему споживання? Які механізми споживання функціонували в радянських містах? Які осередки споживання були чи набували поширення? Відповіді на поставлені вище питання дозволяють дати нормативні доку- менти радянських органів влади різного рівня, які регулювали сферу торгівлі та постачання, діловодна документація, листування між адміністративними, тор- гівельними та постачальними установами3. Яскраве висвітлення державного курсу щодо задоволення потреб споживача відбувалося на сторінках періодики, яка оперативно реагувала на всі його трансформації4. В контексті вивчення норм споживання важливе значення має залучення статистичних матеріалів, які дають інформацію про кількість торгівельних закладів, їхню мережу, норми розподілу товарів тощо5. Хронологічно дослідження охоплює 1920–1930-ті роки. Необхідність вив- чення такого тривалого періоду обумовлюється існуванням змін у державному курсі щодо споживання та споживанні зокрема, які відбулися протягом 1920-х і 1930-х років. У статті здійснюється спроба розкриття цієї еволюції / транс- формації, що є можливим і зрозумілим шляхом порівняння певних особливостей впродовж обох десятиліть. Розробка та прагнення осмислення споживання як теоретичної та прак- тичної проблеми функціонування радянського суспільства бере початок з часу встановлення більшовицької влади. Очевидно, що детальне вивчення цього питання потребує спеціальної наукової розвідки, тому у контексті цієї роботи варто звернути увагу, на її розуміння сучасними дослідниками, зокрема таких як Шейли Фіцпатрік6, Олени Осокіної7, Ольги Гурової8, Ігора Орлова9, Марджері Хілтон10, навколо робіт яких склалося історіографічне поле щодо ключових проблем повсякденності і споживання в радянському суспільстві першої ———————— 3 Державний архів Харківської області (Держархів Харківської області, далі — ДАХО). 4 Див.: Комуніст; Рабочий потребитель; Харьковский пролетарий. 5 Харківська округа: стат. щорічник 1928–29 року. –– Х.: ЦСУ, Харківське окружне статистичне бюро, 1929. — 320 c., табл. ІІІ–ХІХ. 6 Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм. Социальная история Советской России в 30-е годы: город. — М.: РОССПЭН, 2008. — 336 c. 7 Осокина Е.А. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снаб- жении населения в годы индустриализации. 1927–1941 / 2-е изд. доп. — М., 2008. — 351 c. 8 Гурова О. Идеология потребления в советском обществе // Социологический жур- нал. — 2005. — № 4. — С. 117–131; Она же. Советское нижнее белье: между идеоло- гией и повседневностью. — М.: Новое литературное обозрение, 2008. — 288 c.; Eadem. Ideology of Consumption in Soviet Union: From Asceticism to the Legitimating of Consumer Goods // Anthropology of East Europe Review. — V. 24. — № 2. — Mar. 2006. Available at: https://scholarworks.iu.edu/journals/index.php/aeer/article/view/237 9 Орлов И.Б. Образ нэпмана в массовом сознании в 20-е гг.: мифы и реальность // Новый исторический вестник. — 2002. — № 1 (6). Режим доступа: http://cyberleninka.ru/ article/n/obraz-nepmana-v-massovom-soznanii-20-h-gg-mify-i-realnost 10 Hilton R. Marjorie. Selling to the masses: retailing in Russia, 1880–1930. — Pittsburg, 2012. — 344 p. 233 половини ХХ століття. У свою чергу це дослідження має на меті розглянути їх у більш вузькому контексті, на прикладі міст Української СРР, та в межах таких понять як ідеологія та повсякденне життя, оскільки творення радянського типу споживання відбувалося під впливом державного регулювання, а повсякденність радянської людини в цих умовах набула своїх особливих та типових рис. Обмеження географічних рамок дослідження міським простором є невипад- ковим, оскільки міське та сільське споживання досліджуваного періоду було дуже різним. В умовах індустріалізації та урбанізації 1920-1930-х років саме міський споживач відчув на собі великі зміни і змушений був сам змінюватися і пристосовуватися до нових умов радянської дійсності. «Споживання» як дослідницька категорія та радянське суспільство з пер- шого погляду можуть здаватися несумісними поняттями. Втім, поняття «то- варний фетишизм» в наукову термінологію було введене саме одним із ідеологів комунізму Карлом Марксом під час дослідження процесу споживання в капі- талістичному суспільстві. «Мікроанатомію» буржуазного ладу він пояснював через наявність товару, який має магічні властивості над споживачем. Відповідно до його концепції товарам приписувалися магічні властивості для збільшення попиту на них, а володіння ними в свою чергу підвищувало соціаль- ний статус їхніх власників. Для початку 1920-х років ще складно говорити про споживання та якісне задоволення потреб споживачів, що, очевидно, слід пояснювати труднощами післявоєнного та післяреволюційного часу, голодом 1921–1923 років. Напри- клад, на початку 1920-х років стан забезпечення найнеобхіднішими продуктами харчування у студентів-робітфаківців був таким, що вони ледве зводили кінці з кінцями незважаючи на те, що для них державою були передбачені спеціальні норми споживання11. Врешті, попри численні економічні проблеми, відбувалося швидке становлення торгівельної мережі, з’являлися державні, кооперативні та приватні заклади, фактично, йшла гостра боротьба «за душу і тіло споживача»12. Втім, у пресі, часто відзначалося, що службовці кооперативних магазинів зовсім не звертають належної уваги на споживачів13. Неоднозначність їхнього становища у 1920-х роках пояснювалася також і тим, що в ці роки була поширена пропаганда «ідеології побутового аскетизму», як справедливо помітила Ольга Гурова, дослідниця радянського одягу та ідео- логії споживання. Так, високий рівень споживання був притаманний саме так званим «експлуататорським класам», що відображало їх психологію та ідеоло- гічні цінності14. Радянська влада піддавала гострій та нещадній критиці спо- живацтво нового класу підприємців доби непу — «непманів», їх тяжіння до товарів розкоші, у той час як в пресі водночас активно велася пропаганда ———————— 11 Рябченко О. Студенти радянської України 1920–1930-х років: практики повсяк- денності та конфлікти ідентифікації. — Х.: ХНАМГ, 2012. — С. 308. 12 ДАХО, ф. Р-44, оп. 1, спр. 19, арк. 202. 13 Там само, арк. 49. 14 Гурова О. Идеология потребления в советском обществе // Социологический журнал. — 2005. — № 4. — С. 119–120. 234 боротьби з «излишеством»∗. Споживання на душу населення в середовищі сімей торгівців та власників промислових підприємств було в 2,5 рази більшим, ніж у робітничій сім’ї15. У свою чергу нові економічні умови диктували нові стилі поведінки спо- живачів та інших учасників процесу споживання, зокрема, приватних торгівців, працівників державних, кооперативних торгівельних установ, ревізійно-контро- люючих органів тощо. «Керівну і спрямовуючу» роль у формуванні нових цінностей у процесі споживання відіграла ідеологія, за допомогою якої ство- рювалася нова радянська людина готова до самопожертви індивідуальних цілей в ім’я благополуччя суспільства. Саме тому масове споживання було спря- моване не на задоволення індивідуальних потреб, як це було в капіталістичних суспільствах, а на суспільний / колективний прогрес16. Ця особливість пояснює, чому поняття «дефіциту» та постійних обмежень норм споживання як про- мислових, так і продуктових товарів обумовлювалися владою як необхідний внесок у побудову соціалізму. У своїх виступах керівництво радянської держави звертало увагу на тимчасовість труднощів із забезпеченням товарами, які мають виключно економічне обґрунтування17. Втім, таке ставлення до проблем спо- живання було різним впродовж досліджуваного періоду, оскільки протягом 1920-х років державою здійснювалася активна кампанія з витіснення приватника з ринку, у тому числі й економічними методами. Тому для цього часу ще були характерні такі гасла «Не споживач для асортименту, а асортимент для спо- живача»18, «Споживач має знати ціни»19, «Споживач хоче знати якість про- дукції»20. У свою чергу проблеми із забезпеченням товарами та іншими сус- пільними благами поступово ставали для радянської людини звичною нормою життя. Наприкінці 1927 р. В. Чубар, голова Раднаркому УССР, на Х з’їзді КП(б)У це резюмував так: «… ми маємо прийняти певні заходи зі скорочення внутрішнього споживання»21. Нова роль речей вплинула на появу спеціальної лексики та викликала осмислення вже існуючої, пояснюючи особливості купівельних та торгівельних практик (наприклад, «дефіцит», «норма», «блат», ———————— ∗ Излишество (рос. мовою.) — перевищення необхідної норми, у тому числі зло- вживання у задоволенні потреб. В тексті мається на увазі боротьба з всілякими проявами надмірного, надлишкового споживання в радянському суспільстві, яка активно велася і пропагувалася владою. У результаті реалізованих пропагандистських кампаній у масовій свідомості був сформований негативний образ приватного підприємця — непмана. 15 Орлов И.Б. Образ нэпмана в массовом сознании в 20-е гг.: мифы и реальность // Новый исторический вестник. — 2002. — №1 (6). Режим доступа: http://cyberleninka. ru/article/n/obraz-nepmana-v-massovom-soznanii-20-h-gg-mify-i-realnost 16 Hilton R. Marjorie. Selling to the masses: retailing in Russia... — P. 10. 17 Рабочий потребитель. — 1929. — 3 июня. 18 Харьковский пролетарий. — 1927. — 13 апреля. 19 Там же. — 1 апреля. 20 Там же. — 2 апреля. 21 Комуніст. — 1927. — 1 грудня. 235 «забірна книжка», «черга», «примусовий асортимент») та вносячи відповідні зміни у повсякденну мову спілкування22. Для доби 1930-х років, становлення сталінізму та нового державного курсу щодо споживання як такого, характерні були вже зовсім інші тенденції. Введення нової економічної політики, як і її заборона на початку 1930-х років, кардинально змінювало споживчі практики, споживання як таке, та змушували трансформуватися / пристосовуватися кожну людину. Тому дослідниця особли- востей радянського розподілу Олена Осокіна пропонує застосовувати терміни «індустріальний прагматизм» і «індустріальний фетишизм», як такі, що безпо- середньо пояснюють ієрархію державного постачання в роки індустріалізації та часи сталінізму23. Формування споживчих практик та радянського типу споживання як такого в умовах становлення сталінізму відбувалося у кожній з соціальних і про- фесійних груп по-різному, оскільки засвоєння нових моделей поведінки зале- жало від того середовища, з якого походила, в якому жила, працювала конкретна людина. Автор однієї зі статей «Питань торгівлі» доречно відмітив особливість, що «споживання населення являється функцією багатьох величин», серед яких виділив 4 найбільш важливих фактори: купівельний фонд, рівень та співвід- ношення цін, культурно-побутові навички, наявність товарів на ринку24. Так, очевидно, що різними були споживчі смаки та норми у робітника, партійного чиновника, інтелігенції, торгівця, студента чи члена кооперативу. У свою чергу, відповідно різним був і рівень доступу до бажаних благ суспільства для кожного з них. В 1920–1930-ті роки певний товар міг бути доказом успішності його власника, і водночас ознакою його соціального статусу. Однією з можливостей отримання продуктів чи товарів в умовах їх закритого розподілу для міського населення з кінця 1920-х років було членство в робітничому кооперативі. Втім, такі забірні книжки могли отримати лише трудове населення міст. Державою також були встановлені норми споживання продуктів харчування. У 1929 р. члену Харківського центрального робітничого кооперативу на місяць видава- лося 500 г гречки, 500 г пшона і по 200 г рису, макаронних виробів та манної крупи25. Найвищі норми УСРР пріоритетного у всі часи продукту харчування — хліба — були визначені для робітників Донбасу і Криворіжжя, які працювали на підземних роботах, — не більше 800 г на особу26. У такий спосіб «індуст- ріальний прагматизм» став важливим елементом формування нової радянської системи постачання та споживання товарів. Здійснюючи у такий спосіб регу- лювання ринку в умовах згортання непу, радянська влада застосовувала методи прямого нормування повсякденності, втручалася безпосередньо у сферу при- ватного життя людини, формувала нові щоденні побутові та харчові звички. ———————— 22 Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм… — С. 52. 23 Осокина Е.А. За фасадом «сталинского изобилия»... — С. 11. 24 Вопросы торговли. — 1929. — № 14. — С. 100. 25 Рабочий потребитель. — 1929. — 15 июня. 26 Мовчан О. Товаропостачання і споживання робітників УСРР в 1920-ті рр. ... — С. 47. 236 З початку 1930-х років побутовий аскетизм так пропагований раніше владою було кардинально трансформовано відповідно до нового державного курсу. У червні 1931 р. Й. Сталін виступив з промовою, в якій звертав увагу радянського керівництва на необхідність задоволення матеріальних та куль- турних потреб робітників. У свою чергу такий підхід змушував переглянути та збільшити норми забезпечення товарами, що, на думку дослідників, можна розглядати вже як крок вперед в покращенні матеріального забезпечення робіт- ничого населення та відходу від особистісного аскетизму27. Очевидно, що кожна з соціальних груп мала специфічні риси споживання та по-своєму засвоювала нові повсякденні норми. Так, порівнюючи характерні риси споживацьких смаків робітників та службовців, дослідники звернули увагу на те, що у пролетарів були більшими видатки на одяг, взуття, господарські речі, спиртні напої, тоді як представники різних установ мали зовсім інші пріоритети споживання — культурно-освітні потреби, лікування, засоби гігієни, житло, у той час як витрати на придбання продуктів харчування були приблизно одна- ковими28. Розглянуті відмінності у формуванні споживчого кошику робітника і службовця 1920-х років обумовлювалися існуванням різних стилів життя, пов- сякденних звичок цих професійних груп, які свої індивідуальні потреби задо- вольняли по-різному. Особлива увага в питаннях забезпечення споживчими товарами надавалася владою містам, оскільки вони були важливими центрами радянської модерні- зації, осередками нових купівельних практик. Їх соціально-економічне значення полягало у формуванні міського споживчого простору, який включав велику кількість як старих, так і нових, суто радянських, місць, в межах яких відбу- валися процеси купівлі-продажу. Тому важливою умовою формування радян- ського типу споживання стало становлення нових центрів, або місць, задово- лення індивідуальних потреб людини у необхідних товарах. В контексті до- слідження трансформації міст в умовах індустріалізації та модернізації поява нового типу торгівельних та постачальних закладів якраз і була індикатором цих змін. В результаті здійсненої владою рекламної кампанії саме державні магазини та кооперативи, у тому числі ГУМи29, ставали центрами, де споживачі реалі- зовували своє право на товари та якісне привітне обслуговування30. У кожному з великих міст був відкритий центральний універмаг, який став обличчям соціа- лістичної торгівлі та зразком для наслідування як у сфері обслуговування, так і в наявності асортименту товарів. Формування простору радянської торгівлі було в свою чергу важливою умовою реалізації нової економічної політики та боротьби за ринок з приватними торгівцями. Тому, наприклад, у Харкові у серпні 1922 р. ———————— 27 Gurova Olga. Ideology of Consumption in Soviet Union: From Asceticism to the Legitimating of Consumer Goods // Anthropology of East Europe Review. — V. 24. — № 2. — Mar. 2006. — P. 123–124. 28 Мовчан О. Товаропостачання і споживання робітників УСРР в 1920-ті рр. … — C. 39. 29 ГУМ (рос. мовою) — абревіатура рос. мовою «государственный универсальный магазин», укр. мовою «державний універсальний магазин». 30 Hilton R. Marjorie. Selling to the masses: retailing in Russia... — P. 231. 237 вже нараховувалося 8 універсальних магазинів31. У масовій свідомості сус- пільства доби сталінізму ГУМи стали образами, які асоціювалися з достатком та максимальним задоволенням всіляких споживчих потреб. Втім, за декоративним фасадом пропаганди реклами, магазинних вивісок та агітаційних плакатів можна побачити багато проблем у системі радянського постачання32. У той же час радянська влада активно використовувала й існуючі, або старі, простори торгівлі і споживання, серед яких були міські ринки. Зокрема, вагоме місце в житті Харкова відігравав Благовіщенський ринок, який також розгля- дався як один із найбільш сприятливих осередків селянської торгівлі, до якої також тяжів і міський покупець33. Очевидно, що освоєння старих та облаш- тування нових міських просторів було для влади одним із пріоритетних завдань, оскільки у даному випадку це вже була і боротьба за ринок з приватником. Водночас у межах радянського урбаністичного простору протягом 1920– 1930-х років система споживання пройшла складну і непросту еволюцію. Так, наприклад, уже до кінця 1920-х років відбулося скорочення торгівельної мережі, що істотно вплинуло на якість товарного забезпечення та задоволення інди- відуальних потреб суспільства. Якщо торгівельна мережа Харкова у 1924 р. становила 834434 заклади, то в умовах згортання непу в 1928 р. їх залишилося 651535. На початку 1920-х років придбати необхідні речі можна було в різних закладах торгівлі, починаючи від базару, закінчуючи кооперативом, а наприкінці 1930-х років міська карта центрів споживання включала лише універмаги, комерційні та спеціалізовані магазини державної власності. Погіршення про- довольчого постачання в умовах закритого централізованого розподілу з кінця 1920-х років також відобразилося на загальному становищі радянських міст, пріоритетність у забезпеченні яких залежала від ознаки індустріальності. Найкраще серед українських міст були забезпечені хлібними, круп’яними товарами та продуктами птахівництва Харків, Дніпропетровськ, Миколаїв, далі йшли Київ та Одеса, а найгірша ситуація була в непромислових містах та містечках, де виконана норма складала лише 2/336. Втім, як свідчать дослід- ження, навіть у столичному Харкові існували проблеми з забезпеченням това- рами, оскільки міська влада у категоричній формі вимагала від Наркомторгу покращити постачання, «враховуючи виключне значення Харкова як великого адміністративно-промислового центру»37. Натомість проблема дефіцитності ———————— 31 ДАХО, ф.р. 203, оп. 1, спр. 543, арк. 78 зв. 32 Див.: Осокина Е.А. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации. 33 ДАХО, ф.р. 1384, оп. 1, спр. 37, арк. 18. 34 ДАХО, ф.р. 845, оп. 3, спр. 269, арк. 14. 35 Харківська округа: стат. щорічник 1928–29 року. — Х.: ЦСУ, Харківське окружне статистичне бюро, 1929. — С. 140–141. 36 Мовчан О. Товаропостачання і споживання робітників УСРР в 1920-ті рр. … — С. 51–52. 37 ДАХО, ф.п. 5, оп. 1, спр. 52, арк. 201–202. 238 товарів, як свідчать дослідження, поступово трансформувалася у хронічну проблему радянського суспільства38. Таким чином, протягом 1920–1930-х років в радянському міському спожи- ванні відбулися кардинальні зміни: від аскетизму до більш уважного ставлення до потреб робітничого населення, покращення умов його повсякденного життя. В умовах індустріалізації та урбанізації радянського простору владою була встановлена пріоритетність задоволення споживання робітників. Разом з тим у цей же час формувалися радянські практики споживання у представників інших соціальних і професійних груп. Ключовою рисою споживання у межах радян- ських міст була наявність як старого, так і нового простору, де відбувалися практики купівлі/продажу. Взірцями радянського споживання стали ГУМи, які уособлювали в собі достаток та процвітання суспільства. Втім, встановлення норм, карткового розподілу поступово ставало характерною рисою прямого нормування повсякденного життя. В умовах становлення тоталітарного ладу нові практики споживання стали формою пристосування і протистояння ідео- логічним догмам39. Тобто, в середовищі радянського суспільства 1920–1930-х років осмислення процесу споживання пройшло через непростий період модер- нізації, соціальної трансформації, адаптуючись до змін в суспільно-еконо- мічному житті та ідеології. REFERENCES 1. Gurova Olga (2005). Ideology of Consumption in Soviet Union: From Asceticism to the Legitimating of Consumer Goods. Anthropology of East Europe Review, 24, 2, Mar. 2006. Available at: https://scholarworks.iu.edu/journals/index.php/ aeer/article/view/237 [in English]. 2. Gurova, O. (2005). Ideologija potreblenija v sovetskom obshhestve. Sociolo- gicheskij zhurnal, 4. 117–131. [in Russian]. 3. Gurova, O. (2008). Sovetskoe nizhnee bel'e: mezhdu ideologiej i povsed- nevnost'ju. Novoe literaturnoe obozrenie. 288. [in Russian]. 4. Hilton R. Marjorie (2012). Selling to the masses: retailing in Russia, 1880–1930. Pittsburg. 344. [in English]. 5. Hoffman, L. David. (2003). Stalinist values: the cultural norms of Soviet modernity, 1917–1941. New York: Cornell University Press. 264. 6. Movchan, O. (2010). Tovaropostachannia i spozhyvannia robitnykiv USRR v 1920-ti rr. Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennia poshuky, 19 (1). 34–58. [in Ukrainian]. 7. Orlov, I.B. (2002). Obraz njepmana v massovom soznanii v 20-e gg.: mify i real'nost'. Novyj istoricheskij vestnik, 1 (6). Retrieved from. ———————— 38 Скубій І.В. Дефіцит товарів в Харкові в умовах згортання торгівлі в роки непу // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2015. — Вип. 42. — С. 54. 39 Гурова О. Советское нижнее белье: между идеологией и повседневностью. — М.: Новое литературное обозрение, 2008. — С. 8. 239 http://cyberleninka.ru/article/n/obraz-nepmana-v-massovom-soznanii-20-h-gg-mify-i- realnost [in Russian]. 8. Osokina, E.A. (2008). Za fasadom «stalinskogo izobiliya». Raspredelenie i ryinok v snabzhenii naseleniya v godyi industrializatsii. 1927–1941, 2-e izd. dop. 351. [in Russian]. 9. Riabchenko, O. (2012). Studenty radianskoi Ukrainy 1920–1930-kh rokiv: prak- tyky povsiakdennosti ta konflikty identyfikatsii. 456. [in Ukrainian]. 10. Skubii, I.V. (2015). Defitsyt tovariv v Kharkovi v umovakh zghortannia torhivli v roky nepu. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, 42. 54–59. [in Ukrainian]. 11. Fytspatryk, Sh. (2008). Povsednevnyi stalynyzm. Sotsyalnaia ystoryia Sovetskoi Rossyy v 30-e hody: horod. ROSSPEN, 336. [in Russian]. 12. Kharkivska okruha stat. shchorichnyk 1928–29 roku (1929). Kh., TsSU, Khar- kivske okruzhne statystychne biuro, 1929. 320, tabl. III. [in Ukrainian]. 13. Voprosyi torgovli. Moskva. [in Russian]. 14. Komunist. Kharkiv. [in Ukrainian]. 15. Rabochiy potrebitel. Harkov. [in Russian]. 16. Kharkovskiy proletariy. Harkov. [in Russian]. Дата надходження до редакції: 12.03.2016.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182020
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2307-5848
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:53:42Z
publishDate	2017
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Скубій, І. 2021-12-09T16:41:15Z 2021-12-09T16:41:15Z 2017 Споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю / І. Скубій // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 230-239. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182020 (477)“1920/1930”:366 У дослідженні розглядаються проблеми споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках, які знаходилися на перетині ідеології та повсякденного життя. Звертається увага на типові риси споживання цього періоду, серед яких були дефіцит товарів, незадовільний асортимент та якість. Аналізуються місце держави в його регулюванні та ідеологічному впливі на споживача. Встановлено, що в умовах становлення тоталітарного ладу нові практики споживання містян стали формою пристосування і протистояння ідеологічним догмам. The article touches upon the issue of consumption in Soviet city in 1920–1930s, which was connected with ideology and everyday life. Special attention is paid to the theoretical concept of “consumption”, its understanding by communist ideologists and authorities as well. It is spoken about the typical features of the consumption practices of this period, especially shortage of goods, their bad assortment and quality. The place of state in regulation of the consumption and ideological influence on consumer is analyzed. It is discovered that mass consumption was directed on the attainment the collective progress, but not on the satisfying of the individual needs. It is studied the consumer basket of different social groups of Soviet cities. Much attention is given to the investigation of the transformation process of the urban space of the early Soviet society in the investigated period. The article gives detailed analysis of new spaces of Soviet consumption such as univermags and cooperatives. It was the univermags that became the “face” of Soviet retail trade and place of satisfying consumer’s demands. At the same time the Soviet authorities actively used the old spaces of consumption putting them to the system of state retail trade. It should be noted about those cities as Kharkiv, Dnipropetrovs’k, and Mykolaiiv that were better satisfied with goods than others Ukrainian urban centers. It is discovered that during 1920s the consumer was important figure in the system of retail trade, because of existed competition between state and private trade. It is stressed that some of the consumption problems from 1920–1930s became the chronic features of Soviet every day life in the next decades. At the same time Soviet authorities emphasized on temporality of difficulties in satisfying the people’s needs. The author comes to conclusion that in the conditions of the formation of totalitarian regime the new consumption practices of town peoples became the important form of adaptation and confrontation to the ideological dogmas. uk Інститут історії України НАН України Український історичний збірник Проблеми історії XIX–XXI ст. Споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю Consumption in Soviet city in 1920–1930s: between ideology and everyday life Article published earlier
spellingShingle	Споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю Скубій, І. Проблеми історії XIX–XXI ст.
title	Споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю
title_alt	Consumption in Soviet city in 1920–1930s: between ideology and everyday life
title_full	Споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю
title_fullStr	Споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю
title_full_unstemmed	Споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю
title_short	Споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю
title_sort	споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю
topic	Проблеми історії XIX–XXI ст.
topic_facet	Проблеми історії XIX–XXI ст.
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182020
work_keys_str_mv	AT skubíií spoživannâvradânsʹkomumístíu19201930hrokahmížídeologíêûtapovsâkdennístû AT skubíií consumptioninsovietcityin19201930sbetweenideologyandeverydaylife

Споживання в радянському місті у 1920–1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю

Institution

Ähnliche Einträge