"Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року

Рецензія на книгу: "Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2011. — 103 с....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2017
Main Authors:	Кононенко, В., Сегеда, В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут історії України НАН України 2017
Series:	Український історичний збірник
Subjects:	Огляди та рецензії
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182033
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	"Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року / В. Кононенко, В. Сегеда // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 465-472. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182033
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1820332025-02-09T22:25:19Z "Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року Кононенко, В. Сегеда, В. Огляди та рецензії Рецензія на книгу: "Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2011. — 103 с. 2017 Article "Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року / В. Кононенко, В. Сегеда // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 465-472. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182033 uk Український історичний збірник application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Огляди та рецензії Огляди та рецензії
spellingShingle	Огляди та рецензії Огляди та рецензії Кононенко, В. Сегеда, В. "Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року Український історичний збірник
description	Рецензія на книгу: "Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2011. — 103 с.
format	Article
author	Кононенко, В. Сегеда, В.
author_facet	Кононенко, В. Сегеда, В.
author_sort	Кононенко, В.
title	"Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року
title_short	"Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року
title_full	"Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року
title_fullStr	"Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року
title_full_unstemmed	"Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року
title_sort	"договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. рецензія. чухліб т. ідеальна держава в україні? козацький проект 1710 року
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Огляди та рецензії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182033
citation_txt	"Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року / В. Кононенко, В. Сегеда // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 465-472. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
series	Український історичний збірник
work_keys_str_mv	AT kononenkov dogovoritapostanoviumíždisciplínarníiperspektivírecenzíâčuhlíbtídealʹnaderžavavukraíníkozacʹkiiproekt1710roku AT segedav dogovoritapostanoviumíždisciplínarníiperspektivírecenzíâčuhlíbtídealʹnaderžavavukraíníkozacʹkiiproekt1710roku
first_indexed	2025-12-01T10:16:11Z
last_indexed	2025-12-01T10:16:11Z
_version_	1850300614473416704
fulltext	465 Український історичний збірник, Вип. 19, 2017 Василь Кононенко, Вікторія Сегеда «Договори та постанови» у міждисциплінарній перспективі [Рецензія]. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. — 103 с. У вітчизняній історії були різні конституції: прийняті своєю елітою, так і ті, що впроваджувалися у життя лише тому, що українські землі були частиною тієї чи іншої держави. «Договори та постанови…» від 5 квітня 1710 р.1 стали інтелектуальним продуктом діяльності та пошуків козацьких інтелектуалів та політиків, а тому є надзвичайно важливими для нашого суспільства. Не потрібно доводити, що Бендерська конституція займала ключову роль в історії напів- незалежних Гетьманщини і Запорожжя. Логічно припускати, що в історичній науці незалежної України цей політико-правовий документ буде детально вивчено разом з усім культурним та інтелектуальним контекстом, у межах якого він був укладений, написаний й почав використовуватися. Хоча може вида- ———————— 1 «ДОГОВОРЫ и ПОСТАNОВЛЕNѦ правъ и волностεй войсковыхъ мεжи Яснε- вεлможнымъ Его Милостю паномъ Филиппомъ Орликомъ nовоизбраннымъ Войска Zапорожского Гεтманомъ, и мεжи εнεральними особами, полковниками и тимъ жε Войском Zапорожскимъ сполною з обоихъ сторонъ обрадою ҮТВЕРЖЕNNЫЕ…» — початок оригіналу пам’ятки. Текст зберігається у Москві в Російському державному архіві давніх актів (Ф. 124. Оп. 2. 1710 г. Д. 12. Л. 2–12 об.). Археографічні публікації тексту: Конституція Пилипа Орлика: оригінал та його історія // Архіви України. 2010. Вип. 3–4. С. 145–166; «Пакти і конституції» Української козацької держави (до 300-річчя укладення). — Львів, 2011. С. 77–117). Латиномовна копія документа має назву - «Pacta et Constitutiones legum libertatumque Exercitus Zaporoviensis inter illustrissimum dominum dominum Philippum Orlik, neoelectum Ducem Exercitus Zaporoviensis, et inter generales, colonellos, nec non eudem Exercitus Zaporoviensis, publico utriusque…». Зберігається у Стокгольмі архіві; вперше опубліковано у 1847 році (Pacta et Constitutiones legum liber- tatumque Exercitus Zaporoviensis inter illustrissimum dominum dominum Philippum Orlik, neoelectum Ducem Exercitus Zaporoviensis, et inter generales, colonellos, nec non eudem Exercitus Zaporoviensis, publico utriusque partis laudo Conventa ac in libera electione formali iuramento ab eodem illustrissimo Duce Corroborata Anno Domini 1710, Aprilis 5, ad Ben- deram // Переписка и другие бумаги шведского короля Карла XII, польского Станислава Лещинского, татарского хана, турецкого султана, генерального писаря Ф. Орлика, и киевского воеводы, Иосифа Потоцкого, на латинском и польском языках // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском универ- ситете. Кн. 1. — М., 1847. С. 1–17). Отож, термін «Договори та постанови» є найбільш відповідний. Терміни «Бендерська конституція», «конституція 1710 року» та інші є історіографічними. 466 ватися, що українська «Орликіана» є багатою2, втім насправді «Договори та постанови…» є маловивченими. Справа у тому, що віднайдений оригінал «Договорів та постанов» у 2008 р. так і залишається глибоко не проаналізованим з точки зору різних гуманітарних, передусім історичних дисциплін. Як не дивно, але з часу відкриття першо- джерела (2008 р.) і до сьогодні (2016 р.) не постало спеціальної праці, при- свяченої всебічному його дослідженню. Тому книжка Тараса Чухліба, яка стала спробою заповнення цієї лакуни у вітчизняній історіографії, заслуговує на особливу увагу. Праця є міждисциплінарним дослідженням з екскурсами у різні епохи минулого політичної думки, конституціоналізму та парламентаризму. Крім того, у праці присутні огляди історії книжки, політологічних, правничих уявлень та ідей доби античності, середньовіччя і раннього нового часу. У цій праці можна віднайти також і спробу розуміння психології авторів «Договорів та постанов», як і «боротьби» новацій і традицій протягом пізнього середньовіччя та раннього нового часу. Аналізуючи текст «Ідеальної держави в Україні?», перш за все, слід відмітити, що Автор (як і багато інших дослідників), пишучи про «Договори та постанови…», приділяє мало уваги вивченню тексту пам’ятки (лише на 13-ти сторінках з 67 про нього безпосередньо йде мова)3. Т. Чухліб у дослідженні часто звертається до оригіналу документа, однак чомусь цитує і перекладений на сучасну українську мову текст з копії конституції з 13-го фонду Російського державного архіву давніх актів4. Також малозрозумілими є такі міркування автора: «Староукраїнський текст було зроблено з метою оголошення в Україні, латиномовний текст документа, який вважаємо базовим з багатьох причин, випрацьовано для нового протектора України в особі короля Швеції Карла ХІІ, а також міжнародної спільноти, скорочений – шведської королівської кан- целярії»5. Т. Чухліб не аргументує, чому оригінал писався «з метою оголошення в Україні», а латинська копія політико-правового документа є «базовою з багатьох причин». Щодо джерелознавчого сегменту книжки, слід висловити сумнів сто- совно доцільності публікації у додатку «Договорів та постанов» у той спосіб, в ———————— 2 Див.: Матях В. Гетьман в еміграції Пилип Орлик: історико-історіографічний пор- трет політика // Український історичний журнал. — 2011. — № 4. — С. 117; Діптан І. «Договори та постанови…» 5 (16) квітня 1710 р.: контраверсії прочитання // Рідний край. — 2013. — № 2 (29). — С. 186. Про англомовну історіографію даної теми див.: Кудінов Ю. Постать гетьмана Пилипа Орлика у студіях істориків США та Канади: від глорифікації до об’єктивного розгляду (1950–2000 рр.) // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. — Вип. 61 (№ 6). — К., ВІР УАН, 2012. — С. 172–178. 3 Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видав- ничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. — С. 18–21, 40–44, 49, 59 62, 63. 4 Там само. — С. 19, 20, 41–43, 55–57, 62. 5 Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видав- ничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. — С. 20. 467 який це було зроблено. Автор пише, що едиція зроблена за оригіналом з 124-го фонду Російського державного архіву давніх актів, першою публікацією ори- гіналу, перекладом з української копії на сучасну українську мову, за пере- кладом латинської копії на сучасну українську мову, за латинським оригіналом та його публікацією. Так опублікувати історичне джерело, написане двома (хоч один з текстів є похідним від оригіналу) неблизькими між собою мовами просто неможливо6. Іншою характерною рисою праці Т. Чухліба (як і української історіографії у вивченні «Договорів та постанов…» у цілому) є те, що між презентованими європейськими впливами на Гетьманщину і констатацією західних запозичень уміщується малодосліджений аспект: їх реальний вплив на конституцію 1710 р. є маловивченим та не простежений на прикладі конкретних історичних свідчень. Приміром, Автор висловлює думку про те, що творці «Договорів та постанов» робили запозичення з теорії німця Йоганна Альтузія про п’ять типів об’єднання суспільства чи з теологічно-політичного трактату Бенедикта Спінози, чи з теорією французького мислителя Жана Бодена, чи нідерландського філософа Юстиніана Ліпсія (теорія про гідну людини державну владу) та німецького правника Самуїла Пуфендорфа, але мало приділяє уваги для аргументації своїх думок7. В історіографічному огляді Т. Чухліб перераховує істориків та коротко оглядає основні їхні інтерпретації «Договорв та постанов». Він згадує Аполона Скальковського, Миколу Костомарова, Дмитра Яворницького, Михайла Гру- шевського, Василя Різниченка, Миколу Василенка, Дмитра Дорошенка, Івана Крипякевича, Бориса Крупницького, Олександра Оглоблина, Ореста Субтель- ного, Леоніда Мельника. Олександру Трофимук, Валерія Смолія, Валерія Сте- панкова, Олексія Кресіна, Валерія Шевчука, Олексія Струкевича, Мирослава Трофимука. Втім у студіях власне над «Договорами та постановами» Автор опирається лише на праці шістьох дослідників. Назва праці Кількість посилань Струкевич О. «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» (політико-культурний аналіз) // Історія України. — 2005. — № 12. — С. 1–5. 28 Василенко Н. Конституция Филиппа Орлика // Ученые записки Российской ассоциации научно-исследовательских институтов общественных наук. — Т. 4. — Москва, 1929. — С. 153–171. 19 ———————— 6 Сам текст публікації близький до перекладу В. Шевчука копії «Договорів та постанов» з 13-го фонду Російського державного архіву давніх актів на сучасну ук- раїнську мову (Орлик П. Конституція, маніфести та літературна спадщина: Вибрані твори. — Київ, 2006. — С. 90–106). 7 Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видав- ничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. — С. 40–41. 8 Там само. — С. 24, пос. 3; 40, пос. 3. 9 Там само. — С. 23, пос. 1. 468 Назва праці Кількість посилань Степанков В. Українська державна ідея // Українське суспільство на зламі середньовіччя і нового часу: нариси з історії мен- тальності та національної свідомості. — К., 2001. — С. 71–110. 110 Пріцак О. Конституція Пилипа Орлика // Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 рік. — Київ, 1994. — С. 5–7. 111 Бовуа Д. «Щоденник» Пилипа Орлика: від міражу вигнанця до українського міфу // Український археографічний щорічник. — Вип. 8/9. — Том. 11/12. — Київ–Нью-Йорк, 2004. — С. 322–345. 112 Кресін О. «Пакти й Конституції законів і вольностей Запорозь- кого Війська…» 1710 р. // Укр. іст. журн. — 2005. — № 2. — С. 192–203. 113 З наведених розвідок статті О. Кресіна та М. Василенка містять історико- правничий аналіз «Договорів та постанов». Відштовхуючись від студій О. Кре- сіна, київський дослідник вказував, що акт 1710 року відображав договірну теорію походження держави, характерної для українських інтелектуалів другої половини XVII ст.14 Т. Чухліб, зокрема, зазначає, що сучасний вчений «одним із перших звернув увагу на використання творцями “Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького…” елементів природного права»15. Класичну ж працю М. Василенка використано київським вченим для підтвердження розу- міння «Договорів та постанов» в якості «свого роду української конституції»16. Т. Чухліб посилається на дослідження О. Струкевича для презентації «на- лаштованості (українських інтелектуалів та політиків — В.К., В.С.) на суве- ренітет, як чітке політико-ідеологічне та історичне обґрунтування потреби національного визволення»17 і для представлення цього проекту як покликаного ———————— 10 Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видав- ничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. — С. 24, пос. 1. 11 Там само. — С. 59, пос. 1. 12 Там само. — С. 24, пос. 2. 13 Там само. — С. 24, пос. 1. 14 Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видав- ничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. — С. 40, пос. 1. Цит.: Кресін О. «Пакти й Конституції законів і вольностей Запорізького Війська…» 1710 р. // Український істо- ричний журнал. — № 2. — 2005. — С. 196. 15 Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видав- ничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. — С. 40, пос. 1. Цит.: Кресін О. «Пакти й Конституції законів і вольностей Запорізького Війська…» 1710 р. // Український істо- ричний журнал. — № 2. — 2005. — С. 196. 16 Василенко Н. Конституция Филиппа Орлика // Ученые записки Российской ассо- циации научно-исследовательских институтов общественных наук. — Т. 4. — Москва, 1929. — С. 155. 17 Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видав- ничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. — С. 40. Цит.: Струкевич О. «Пакти й 469 обмежити свавілля центральної й місцевої влади18. Працю В. Степанкова засто- совано в історіографічному екскурсі для зображення Бендерської конституції в якості пам’ятки, яка «розроблялася на підвалинах демократизму й поваги до особистості людини»19. Розвідки, написані у межах західного наукового дискурсу використано у презентації «Договорів та постанов» в якості одного з європейських анти- абсолютистських проектів. Автор, приміром, посилається на зауваження Омельяна Пріцака про те, що «ст. 6-та акта 1710 року визначала “Державу Війська Запорозького як станову виборну гетьманську монархію парламент- ського типу”»20. Статтю Даніеля Бовуа, перекладену з французької на українську мову, ужито Т. Чухлібом для зображення «Договорів та постанов» як проекту, орієнтованого на «європейську систему, що протистояла абсолютизму»21. Отож, можна констатувати, що вітчизняні напрацювання слугують для пре- зентації «Договорів та постанов» в якості передового проекту, покликаного на правовому рівні закріпити політичні здобутки («права» та «вольності») україн- ської еліти та народу. Західні ж праці вжито для аргументації укладання та написання Бендерської конституції у контексті європейських антиабсолютист- ських ідей, риторики та практик. Відтак у самому дослідженні «Договорів та постанов» міждисциплінарне дослідження обмежується лише історико-прав- ничими аспектами. Більше міждисциплінарних сюжетів спостерігається у представленні євро- пейських впливів, в межах яких Т. Чухліб поставив собі за мету вписати конс- титуцію 1710 р. Скажімо, описуючи пошуки мислителів у створенні «ідеальної» держави, дослідник звертається до низки наук та до міждисциплінарного до- слідження конфлікту абсолютистських політичних вчень, уявлень та світогляду з ідеями обмеження повноважень володаря. Звернемося до такого фрагменту рецензованої праці: Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» (політико-культурний аналіз) // Історія України. — 2005. — № 12. — С. 3. 18 Струкевич О. «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» (політико-культурний аналіз) // Історія України. — 2005. — № 12. — С. 1–5. Цю роз- відку вінницького вченого вжито в історіографічному екскурсі. 19 Степанков В. Українська державна ідея // Українське суспільство на зламі серед- ньовіччя і нового часу: нариси з історії ментальності та національної свідомості. — К., 2001. — С. 102. Статтю кам’янець-подільського історика використано в історіогра- фічному екскурсі. 20 Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видав- ничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. — С. 59, пос. 1. Цит.: Пріцак О. Конституція Пилипа Орлика // Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 рік. — Київ, 1994. — С. 7. 21 Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. — С. 24, пос. 2. Цит.: Бовуа Д. «Щоденник» Пилипа Орлика: від міражу вигнанця до українського міфу // Український археографічний щорічник. — Вип. 8/9. — Том. 11/12. — Київ–Нью-Йорк, 2004. — С. 322. 470 «Пилип Орлик, як і його нечисленне інтелектуальне оточення, був знайомий з тим, що провідні мислителі Відродження та Реформації в уявленнях про державу, право, політику та закон відштовхувалися від досягнень політичної, філософської та духовної культури античної цивілізації. […] Саме у боротьбі з середньовічною “консервативно-охоронницькою” ідеологією почала народжуватися система якісно нових соціально-філософських і політичних поглядів. Їхньою основою стала думка про необхідність утвердження осо- бистості та досягнення блага для кожного окремого індивіда. Водночас під загальним благом стали розуміти модель держави з республіканським ладом, яка спиралася на принципи відносної рівності та справедливості. Поновлю- валися стародавня концепція суспільного договору, з допомогою якої почали пояснювати причини виникнення держав та обґрунтовувати легітимність тієї чи тієї політичної влади (підкреслення наше — В.К., В.С.)»22. Як бачимо, вчений у розумінні антиабсолютистських уявлень, ідей та ідео- логії звертається до протиставлення «старого» і «нового», «традиції» та «модер- нізації». Саме такі сюжети найбільше потребують звернень до інтердисцип- лінарних студій на межі досліджень конституціоналізму та парламентаризму, політологічних, правничих, соціологічних, психологічних та інших дисциплін. Втім вивчення тексту «Договорів та постанов» з застосуванням методів та методик перелічених й інших дисциплін містить не менший евристичний по- тенціал. Зокрема, якщо взяти до уваги, що договірними сторонами у консти- туційному проекті 1710 р. виступали Бог, швецький король, гетьман, генеральна старшина Гетьманщини й старшина Війська Запорозького Низового, то пам’ятку можна розглядати як проект «заповіту» між Богом й українською елітою23. Вже тільки те, що апелювання до Бога у «Договорах та постановах» зустрічається 17 разів (не набагато менше від вживання ключового терміну — «Вітчизни»), свідчить про актуальність вивчення цього аспекту витоків пам’ятки24. Такий сегмент студій над Бендерською конституцією є надзвичайно цікавою темою для досліджень на перехресті різних дисциплін історії, релігієзнавства, філософії та богослов’я. Звернення до проблеми розуміння особистості, її суспільно-політичних прав та обов’язків неодмінно веде до залучення таких дисциплін як соціальна пси- хологія, психоісторія, персональна історія з їхніми методами та методиками (патографія, лабораторія вивчення особистості діяча минулого тощо). Оскільки буквальне прочитання пам’ятки (навіть дуже ретельне) вже не може забезпечити всебічне її вивчення, то актуальним стає звернення до ———————— 22 Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К., 2011. — С. 4. 23 Маніскалко Базіле Дж. «Pacta et constitutionеs» між гетьманом Пилипом Орликом і Військом Запорозьким, 5 квітня, 1710: юридичний аналіз // Пилип Орлик: життя, полі- тика, тексти: Матеріали Міжнародної наукової конференції “Ad fontes” до 300-річчя Бен- дерської конституції 1710 р. Київ, НаУКМА, 14–16 жовтня 2010.. — К.: Унів. вид. «Пульсари», 2011. — С. 287–288. 24 Причому слово «Бог» вжито 5 разів у преамбулі та 2 — у присязі. Термін «Вітчизна» вжито 27 разів. 471 філологічних методик опрацювання тексту. Один з можливих варіантів такого дослідження є складення конкордансів для ключових слів Бендерської конс- титуції25. Це уможливить вирішення наступних лінгвістичних завдань: 1) порів- няння різних уживань одного слова; 2) аналіз ключових слів; 3) дослідження частотності вживання слів і словосполучень; 4) пошук і поглиблене дослідження термінології і т. д. 26 Наведені функції конкордансу є надзвичайно корисними у студіях над «Договорами та постановами». Насамкінець звернемося до висновків. Т. Чухліб укладає «Договори та по- станови» у контекст часто нездійсненних українських проектів XVIII–ХІХ ст.: «ідеї та ідеали, що продукувалися козацькими інтелектуалами, продов- жували жити і в наступні роки. Зокрема, вони знайшли відгук у ряді документів пізнішого часу, зокрема, “анонімній записці” (т. зв. Мала Конституція)» 1720-х років з канцелярії лівобережного гетьмана Івана Скоропадського, політичних виступах Григорія Полетики, політико-філософських вченнях Якова Козиць- кого та Григорія Сковороди, “Історія Русів”, а також інших філософських працях, політико-правових проектах і публіцистичних трактатах XVIII–XIX століть»27. З цього приводу хочеться процитувати висновок Анджея Суліми Камін- ського щодо впливу Генрикових артикулів 1573 р. (можна провести низку пара- лелей між ними і «Договорами та постановами»28) на подальше життя Речі Посполитої: «у Польщі XVI ст., після ослаблення олігархічного правління, суспільство перехопило ініціативу у реформуванні війська та скарбниці. […] Королівське “я так хочу і так велю” не змогло здолати проголошеного від імені суспільства “ми так хочемо і так постановляємо”. Саме тому засада суспільної участі у ———————— 25 Конкорданс (англ. сoncordance — згода, відповідність < лат. conncordare — узгоджувати, приводити до згоди) — це список усіх вживань заданого мовного вира- ження у певному контексті. У цьому значенні даний термін широко використовується у корпусній лінгвістиці (Див.: Толдова С., Логинова Е., Попова Д. Конкорданс // http://www.lomonosov-fund.ru/enc/ru/encyclopedia:0127200 [дата доступу — 03.04.2016]). Одним з видів конкордансу є перелік в алфавітному порядку схожих за змістом слів чи словосполучень з мінімальним контекстом (Див.: Добрынина К. О методике работы над конкордансами // http://www.gramota.net/materials/2/2012/1/15.html [дата доступу — 20.09.2016]). Дет. див.: Кононенко В. «Договори та постанови» 1710 р. як модерніза- ційний проект: міждисциплінарне дослідження тексту // http://historians.in.ua/index.php/ en/statti/1332-vasyl-kononenko-dohovory-ta-postanovy-1710-r-iak-modernizatsiinyi-proekt- mizhdystsyplinarne-doslidzhennia-tekstu [дата доступу — 10.09.2016] 26 Толдова С., Логинова Е., Попова Д. Конкорданс // http://www.lomonosov-fund.ru/ enc/ru/encyclopedia:0127200 [дата доступу – 03.04.2013]. 27 Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. — С. 67. 28 Див. інтерв’ю А.С. Камінського поміщене Владиславом Яценком на порталі historians.in.ua: http://www.historians.in.ua/index.php/en/intervyu/1598-andzhei-sulima- kaminskyi-ya-khotiv-napysaty-novu-istoriiu-polshchi-chastyna-2 [дата доступу - 10.09.2016] 472 законотворенні діяла аж до 1795 р., тобто доти, доки існувала держава. Модернізування війська, адміністрації, фінансів тут спиралося на ухвали пар- ламенту і, ще більшою мірою, органів місцевого самоврядування»29. Таким чином, модернізаційні студії, які є інтердисциплінарними за своєю суттю, над «Договорами та постановами» можуть слугувати (на нашу думку, повинні30) методологічною «платформою» для застосування методів і методик різних гуманітарних та інших наук у вивченні української конституції 1710 р. Щодо книжки Т. Чухліба, то вона в якості єдиного монографічного дослідження над Бендерською конституцією виконує свою основну мету — вписує україн- ський проект в європейську історію, а також демонструє недостатню розви- неність студій над «Договорами та постановами». ———————— 29 Камінський Сулима А. Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505– 1795. Громадяни, їхня держава, суспільство, культура / Пер. з пол. Я. Стріхи. — К.: Наш час, 2011. — С. 67. 30 На жаль, у сучасній українській історіографії склалася така ситуація, що ранньо- модерна доба і ранньомодерна держава досліджується поза межами модернізаційних студій (підкреслення наше — В.К., В.С.).

"Договори та постанови" у міждисциплінарній перспективі. Рецензія. Чухліб Т. Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року

Institution

Similar Items