Діяльність тюремних "патронатів" на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи Другої Речі посполитої
Статтю присвячено функціонуванню тюремних патронатів на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи міжвоєнної
 Польщі. Діяльність цих організацій була спрямована на покращення матеріального та морального стану в’язнів; виховання, освіту та трудове навчання неповнолітніх в’...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний збірник |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182107 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Діяльність тюремних "патронатів" на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи Другої Речі посполитої / О. Разиграєв // Український історичний збірник. — 2018. — Вип. 20. — С. 146-157. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860259779461513216 |
|---|---|
| author | Разиграєв, О. |
| author_facet | Разиграєв, О. |
| citation_txt | Діяльність тюремних "патронатів" на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи Другої Речі посполитої / О. Разиграєв // Український історичний збірник. — 2018. — Вип. 20. — С. 146-157. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний збірник |
| description | Статтю присвячено функціонуванню тюремних патронатів на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи міжвоєнної
Польщі. Діяльність цих організацій була спрямована на покращення матеріального та морального стану в’язнів; виховання, освіту та трудове навчання неповнолітніх в’язнів; надання допомоги в’язням, які звільнялися з місць
відбування покарання; підтримку родин в’язнів.
Наприкінці 1920-х рр. на теренах Волині та Східної Галичини діяли патронати у Бережанах, Дубно, Коломиї, Ковелі, Кременці, Луцьку, Острозі, Володимирі та Золочеві. На початку 1930-х рр. у м. Львові було утворено один з
найбільших патронатів у міжвоєнній Польщі. Допомога, яку надавали ці організації, попри безперечну важливість, забезпечувала лише незначну частину потреб ув’язнених, та їхніх родин.
The article is devoted to the functioning of prison patronages in Volyn and
Eastern Galicia in the context of the penitentiary system of interwar Poland. The
activities of these organizations were aimed at improving the material and moral
condition of the prisoners; education and labor training of juvenile prisoners;
assistance to prisoners who was released from places of detention; support for the
families of prisoners.
At the end of the 1920’s in the Volyn and Eastern Galicia patronages were
operating in Berezhany, Dubno, Kolomyia, Kovel, Kremenets, Lutsk, Ostroh,
Volodymyr and Zolochev. In the early 1930’s in Lviv was formed one of the largest
patronage in the interwar Poland. The assistance provided by these organizations,
despite the undeniable importance, provided only a small portion of the needs of
prisoners and their families.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:53:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
146
Український історичний збірник, Вип. 20, 2018
УДК 94(477.82)”1918/1939”:351.74+94(438)”1918/1939”:351.74
Олег Разиграєв∗
ДІЯЛЬНІСТЬ ТЮРЕМНИХ «ПАТРОНАТІВ» НА ВОЛИНІ
ТА СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ В КОНТЕКСТІ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ
СИСТЕМИ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ1
Статтю присвячено функціонуванню тюремних патронатів на Во-
лині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи міжвоєнної
Польщі. Діяльність цих організацій була спрямована на покращення мате-
ріального та морального стану в’язнів; виховання, освіту та трудове навчання
неповнолітніх в’язнів; надання допомоги в’язням, які звільнялися з місць
відбування покарання; підтримку родин в’язнів.
Наприкінці 1920-х рр. на теренах Волині та Східної Галичини діяли пат-
ронати у Бережанах, Дубно, Коломиї, Ковелі, Кременці, Луцьку, Острозі,
Володимирі та Золочеві. На початку 1930-х рр. у м. Львові було утворено один з
найбільших патронатів у міжвоєнній Польщі. Допомога, яку надавали ці орга-
нізації, попри безперечну важливість, забезпечувала лише незначну частину
потреб ув’язнених, та їхніх родин.
Ключові слова: в’язниця, пенітенціарна система, патронат, Волинь, Східна
Галичина.
Oleh Razyhrayev
ACTIVITIES OF PRISON PATRONAGES IN VOLYN AND EASTERN
GALICIA IN THE CONTEXT OF THE PENITENTIARY SYSTEM
OF THE SECOND POLISH REPUBLIC
The article is devoted to the functioning of prison patronages in Volyn and
Eastern Galicia in the context of the penitentiary system of interwar Poland. The
activities of these organizations were aimed at improving the material and moral
condition of the prisoners; education and labor training of juvenile prisoners;
assistance to prisoners who was released from places of detention; support for the
families of prisoners.
At the end of the 1920’s in the Volyn and Eastern Galicia patronages were
operating in Berezhany, Dubno, Kolomyia, Kovel, Kremenets, Lutsk, Ostroh,
————————
∗ Олег Разиграєв — кандидат історичних наук, доктор гуманістичних наук в галузі
новітньої історії (PhD in the Humanities), доцент кафедри всесвітньої історії Східно-
європейського національного університету ім. Лесі Українки (м. Луцьк), Razygraev@
ukr.net.
1 Підготовку статті уможливила дотація Канадського інституту українських студій з
Вічного фонду ім. Олександра і Галини Кулагиних.
147
Volodymyr and Zolochev. In the early 1930’s in Lviv was formed one of the largest
patronage in the interwar Poland. The assistance provided by these organizations,
despite the undeniable importance, provided only a small portion of the needs of
prisoners and their families.
Key words: prison, penitentiary system, patronage, Volyn, Eastern Galicia.
На землях, які юридично увійшли до складу міжвоєнної Польщі у
1918–1923 рр. патронати — структури покликані допомагати в’язням,
існували ще з середини ХІХ ст. Зокрема, на теренах австрійської дільниці
такі організації виникли в 1855 р., однак на думку дослідниці Х. Віє-
вюрської, вони не здійснювали активної діяльності2. Робота подібних
утворень в прусській дільниці зводилася до забезпечення звільнених
в’язнів транспортними квитками для повернення додому, а також до
надання принагідної допомоги. Більш жваву діяльність розгорнули пат-
ронати, що з 1909 р. поступово поставали в межах Конгресового Коро-
лівства у складі Російської імперії. Зазначені структури допомагали полі-
тичним в’язням та членам їхніх родин, неповнолітнім в’язням, а також
особам, які вже відбули покарання та потребували матеріальної під-
тримки3.
З 1918 р. патронати перебували у віданні Карного департаменту
Міністерства юстиції нововідродженої Польської держави4, до складу
якої між двома світовими війнами належали Волинь на Східна Галичина.
Відтак, з огляду на малодослідженість проблеми, мета запропонованої
розвідки полягає у висвітленні діяльності тюремних патронатів на озна-
чених теренах в контексті пенітенціарної системи міжвоєнної Польщі.
Громадська діяльність спрямована на підтримку в’язнів та їхніх сімей
в Польщі набула правове оформлення 1 грудня 1923 р. коли було за-
тверджено статут Товариства опіки над в’язнями звільненими з тюрми та
їх родинами «Патронат», яке розташовувалося у Варшаві. Зазначена
організація поширювала діяльність на всю територію країни шляхом
створення філій або індивідуальної діяльності окремих її членів5.
Організаційно досліджувана інституція складалася з правління, загальних
зборів та ревізійної комісії6. Правове закріплення патронати знайшли й в
статті 62 Розпорядження президента Польщі від 7 березня 1928 р. щодо
————————
2 Wiewiуrska H. Patronat to nie filantropia // Prawo i їycie. — 1957. — № 8 (25). —
7 kwietnia.
3 Ibidem.
4 Pawlak K. Wiкziennictwo Polskie w latach 1919–1939. — Kalisz, 1995. — S. 108.
5 Neymark E. Wspуіpraca spoіeczeсstwa z administracj№ penitencjarn№ // Ksiкga
jubileuszowa wiкziennictwa polskiego 1918–1928. Pod red. Z. Bugajskiego. — Warszawa,
1929. — S. 224.
6 Pawlak K. Wiкziennictwo Polskie w latach 1919–1939… — S. 108.
148
організації в’язниць, де вказувалася, що діяльність таких структур у
тюрмах регламентується приписами Міністерства юстиції7.
Мета товариства «Патронат» полягала, насамперед, у покращенні
матеріального та морального стану в’язнів; вихованні, наданні освіти та
трудовому навчанні неповнолітніх в’язнів; наданні допомоги в’язням, які
звільнялися з місць відбування покарання; підтримці родин в’язнів.
Зазначена організація, відповідно до власних статутних завдань, мала
право звертатися до тюремної адміністрації, Міністерства юстиції та
Міністерства праці та суспільної опіки зі спеціальними поданнями та
пропозиціями. Крім того, «Патронат» був уповноважений інформувати
контролюючі органи про помічені недоліки та зловживання в тюрмах8. До
1926 р. зазначені структури займалися організацією у в’язницях біб-
ліотек9.
Наприкінці 1920-х рр. в Польщі функціонувало 5 незалежних това-
риств «Патронат», а саме в Бидгощі, Новогрудку, Вільні та два у Варшаві.
Окрім того, в різних місцевостях було створено 41 відділ варшавського
Товариства опіки над в’язнями звільненими з тюрми та їх родинами
«Патронат». Так, на теренах Волині та Східної Галичини діяли філії у
Бережанах, Дубно, Коломиї, Ковелі, Кременці, Луцьку, Острозі, Володи-
мирі та Золочеві10. На початку 1930-х рр. спостерігалася тенденція до
зростання «Патронатів» у Польщі, що, ймовірно, було викликано непрос-
тою економічною ситуацією в країні в добу світової економічної кризи.
Станом на 1930 р. функціонувало вже 44 відділення варшавського «Пат-
ронату», а також самостійні організації в Любліні, Новогрудку, Вільні та
Лодзі11. Через три роки такі організації діяли уже 55 містах. Натомість
напередодні нападу Німеччини на Польщу функціонувало близько 80 від-
ділень Варшавського «Патронату», а також 5 самостійних організацій12.
Ще на початку 1920-х рр. при Луцькій в’язниці під керівництвом
римо-католицького капелана Є. Зволінського функціонувала неофіційна
група осіб, яка надавала моральну та матеріальну допомогу в’язням.
Натомість, Товариство опіки над в’язнями «Патронат» постало в
м. Луцьку 13 квітня 1924 р. за ініціативи місцевих адвокатів. Організа-
ційне засідання відбулося в залі Окружного суду воєводського центру за
участі голови того ж суду В. Єловицького, вищезгадуваного ксьондза
————————
7 Rozporz№dzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 7 marca 1928 r. w sprawie
organizacji wiкziennictwa // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. — 1928. — № 29. —
Poz. 272. — S. 562.
8 Neymark E. Wspуіpraca spoіeczeсstwa z administracj№ penitencjarn№... — S. 225.
9 Pawlak K. Wiкziennictwo Polskie w latach 1919–1939... — S. 100.
10 Neymark E. Wspуіpraca spoіeczeсstwa z administracj№ penitencjarn№... — S. 226.
11 Przegl№d Wiкziennictwa Polskiego. — 1930. — № 9(65). — S. 15.
12 Pawlak K. Wiкziennictwo Polskie w latach 1919–1939... — S. 108.
149
Є. Зволінського, судді Б. Влодека, протестантського пастора Клейндіста,
прокурора Я. Прушинського, С. Глікліх, урядового рабина М. Глікліха,
начальника в’язниці Стемковського та численних адвокатів. На засіданні
адвокат О. Ростоцький зачитав лист Міністерства юстиції до Ради адво-
катів у м. Луцьку щодо утворення «Патронату». Далі мала місце дискусія
щодо статусу товариства. Після голосування більшість виступила за ство-
рення в Луцьку незалежної організації «Патронат», яка територіально
мала діяти в межах Луцького та Рівненського судових округів. Пропо-
зиція функціонування місцевого «Патронату» в статусі відділення Вар-
шавського товариства не знайшла підтримки серед присутніх. Першим
керівником організації було обрано голову Окружного суду В. Єловиць-
кого, якого пізніше змінив Блежинський (новообраний голова Окружного
суду). До правління новоствореної організації, окрім її голови, увійшли:
Б. Влодек, О. Ростоцький, Є. Зволінський, К. Гулевич, Ю. Прухінк,
Я. Прушинський, А. Борейко, О. Тележинський та ін.13
В 1925 р. Луцький «Патронат» очолив інженер Ю. Прухнік, скарб-
ником було обрано ксьондза Є. Зволінського, а секретарем Е. Паль-
чинського; водночас ксьондз Є. Зволінський та Е. Петриковський обій-
няли посади тюремних кураторів. Станом на 1926 р. зазначена організація
налічувала близько 50–60 членів й займалася забезпеченням одягом
колишніх ув’язнених, покриттям транспортних витрат на подорож таких
осіб додому, допомогою у пошуку роботи тощо. Окрім того, Луцький
«Патронат» матеріально підтримував в’язничну бібліотеку; контактував зі
слідчими та прокурорськими органами щодо пришвидшення розгляду
справ або зміни запобіжного заходу; сприяв дотерміновому звільненню
в’язнів тощо. В цей же час «Патронат» планував обладнати майстерню
з виробництва кошиків, де могли б працювати особи, звільненні з
в’язниці14.
7 березня 1926 р. заступник голови товариства «Патронат» Е. Петри-
ковський взяв участь в урочистостях з нагоди відкриття та освячення
нового шпиталю в Луцькій тюрмі. Освячення здійснив капелан Є. Зво-
лінський. Окрім того, на урочистостях, які відбувались у в’язничній
каплиці, були присутні віце-воєвода Потоцький, староста Рогозінський,
голова суду Б. Влодек, прокурор Стейман. Після освячення присутні від-
відали шпиталь, зробили спільне фото та були запрошені на чаювання до
начальника в’язниці. Оновлений шпиталь налічував 60 ліжок, операційну,
амбулаторію, аптеку та ванну кімнату тощо. Заклад був покликаний
————————
13 Державний архів Волинської області (далі — ДАВО). — Ф. 47. — Оп. 4. —
Спр. 1771. — Арк. 3–3зв.
14 Przegl№d Wiкziennictwa Polskiego. — 1926. — № 5(12). — S. 15.
150
обслуговувати хворих в’язнів з різних пенітенціарних установ Волин-
ського воєводства15.
Станом на 1 квітня 1931 р. «Патронат» м. Луцька налічував 65 членів.
Однак, вже 31 березня наступного року активних членів залишалося
тільки 49, які разом сплатили членських внесків на суму 237 злотих.
В той же час упродовж 1931–1932 рр. організація отримала близько
105 злотих добровільних пожертв та 190 злотих з інших джерел. Серед
видатків за означений період можна відмітити ремонт взуття (для
4 засуджених) та одягу в’язням (47 злотих); перепліт бібліотечних книг
(близько 23 злотих); лікування 1 в’язня; надання індивідуальної мате-
ріальної допомоги для 44 осіб на загальну суму понад 268 злотих; видатки
на проведення різноманітних свят (160 злотих); купівля поштових марок
та тютюну для в’язнів16.
В’язні Луцької тюрми зверталися до «Патронату» з різними прохан-
нями. Так, 11 лютого 1932 р. за юридичною допомогою звернувся меш-
канець Волині Д. Швайровський, який відбував чотирирічне покарання в
Дрогобицькій в’язниці. Після смерті батька власна родина прагнула по-
збавити його права на законну частину спадку згідно заповіту17. 10 травня
того ж року в’язень О. Пєтрочук просив у «Патронату» кошти на за-
лізничний квиток до Білостоку18. Аналогічне прохання висловив у заяві
від 22 жовтня 1933 р. Ю. Гловчак, який потребував коштів на подорож
додому в м. Сєльдце Люблінського воєводства. Своє прохання від об-
ґрунтовував цілковитою відсутністю фінансів, а також малозабезпече-
ністю родини19.
Варто зауважити, що відповідно до розпорядження Міністра сус-
пільної опіки С. Хубіцького від 24 серпня 1932 р. особи, які звільнялися з
в’язниці й бажали здійснити поїздку залізницею з метою пошуку або
здійснення роботи мали право на пільгу. Вона надавалася на підставі
довідки виданої «Патронатом» та засвідченої відповідним підрозділом
прокуратури20. На початку 1935 р. Варшавський «Патронат» повідомляв
свої регіональні філії про спільне рішення Міністерств юстиції та зв’язку
наділити «Патронати» виключним правом видавати спеціальні довідки
малозабезпеченим колишнім в’язням у справі пільгового проїзду до місця
роботи або постійного проживання21.
————————
15 Ibidem. — S. 14.
16 ДАВО. — Ф. 47. — Оп. 4. — Спр. 1561. — Арк. 18.
17 ДАВО. — Ф. 47. — Оп. 4. — Спр. 1523. — Арк. 7–7 зв.
18 Там само. — Арк. 15.
19 Там само. — Арк. 4–4 зв.
20 ДАВО. — Ф. 47. — Оп. 4. — Спр. 1561. — Арк. 27.
21 Государственный архив Брестской области (далее — ГАБО). — Ф. 2043. — Оп. 1. —
Д. 239. — Л. 4.
151
В 1934 р. луцьке товариство опіки за в’язнями «Патронат» очолював
ксьондз О. Пєжхала, його заступником був суддя Окружного суду В. Доб-
ровольський, скарбником — комісар в’язничної сторожі А. Сурмінський,
секретарем — тюремний вчитель П. Таланкевич. До активу «Патронату»
також належали протестантський пастор Клейндіст, настоятель право-
славної парафії Яковлєв та ін. На звітному засіданні, яке мало місце в
1934 р., підкреслювалася успішна реалізація в Луцькій в’язниці програми
пенітенціарної педагогіки шляхом функціювання школи, столярної майс-
терні, організації різних додаткових навчальних курсів, святкових заходів
тощо. Водночас передбачалося активізувати опіку за особами, звільне-
ними із в’язниці, контакти з родинами ув’язнених, а також «популяри-
зувати ідею патронату серед широкого загалу»22.
Наприкінці травня 1935 р. ксьондза О. Пєжхалу на посаді керівника
«Патронату» змінив суддя В. Добровольський. Загалом упродовж звіт-
ного 1934/1935 року луцький «Патронат» здійснював матеріальне забез-
печення тюремної школи, де навчалося 65 в’язнів; започаткував піврічні
курси крою та шиття для в’язнів-жінок; проводив заняття зі сфери сіль-
ського господарства; сприяв поповненню тюремної бібліотеки новою
літературою; надав фінансову підтримку 110 в’язням, які залишали
тюрму; здійснював правовий захист ув’язнених тощо23.
На початку 1936 р. Луцький та Золочівський «Патронати» швидко
відгукнулись на рекомендацію центрального правління організації у
Варшаві щодо налагодження тісних взаємин з воєводськими осередками
Бюро фонду праці щодо пошуку роботи для колишніх в’язнів24. У 1936 р.
Луцький «Патронат» теж отримав чимало заяв від в’язнів з різними
проханнями. Зокрема С. Красько у поданні від 12 січня просив покрити
купівлю залізничного квитка до станції Дубровиця на теренах Поліського
воєводства25; Х. Шраєр 24 січня звернувся із заявою щодо виділення
коштів на придбання ліків26; 11 травня в’язень О. Ложко, засуджений на
8 років позбавлення волі, просив «Патронат» придбати взуття27; 15 травня
С. Васілевський звернувся з проханням виділити 6 злотих на купівлю
окулярів, позаяк попередні були зіпсовані під час трудової діяльності у
в’язниці28.
————————
22 Przegl№d Wiкziennictwa Polskiego. — 1934. — № 6 (15). — S.12–13.
23 Przegl№d Wiкziennictwa Polskiego. — 1935. — № 8(29). — S. 12.
24 ГАБО. — Ф. 2043. — Оп. 1. — Д. 336. — Л. 2–3.
25 ДАВО. — Ф. 47. — Оп. 4. — Спр. 1817. — Арк. 2.
26 Там само. — Арк. 6.
27 Там само. — Арк. 62.
28 Там само. — Арк. 65.
152
Луцький «Патронат» матеріально підтримав організацію Різдвяних
свят у місцевій в’язниці наприкінці 1937 р., окрім того в цей період
дружині в’язня І. Височанського було надано 10 кілограм пшоняного
борошна та 2 кілограми кави; в’язню Я. Колодзєю вирішено виплатити
10 злотих на купівлю зимової куртки при звільнені; в’язню А. Панчуку
профінансовано залізничний квиток тощо. Не усі прохання в’язнів були
розглянуті позитивно. Так, наприклад, Д. Козаку було відмовлено у ку-
півлі квитка, позаяк він мав власні кошти на спеціальному тюремному
депозиті; негативне рішення було прийнято щодо прохання матеріальної
допомоги Ф. Васілевському — останній у близькому минулому вже отри-
мував таку поміч тощо29.
16 грудня 1933 р. «Пенітенціарний огляд» на своїх шпальтах пові-
домляв про створення «Патронату» у м. Володимирі за ініціативи на-
чальника місцевої в’язниці підкомісара В. Колубінського. Упродовж
короткого проміжку часу організації вдалося зібрати 110 злотих, які
формувалися з членських внесків та добровільних пожертв мешканців
Володимира. На організацію святкування Різдва «Патронат» виділив для
в’язнів 75 злотих30. Водночас, згідно інших даних, «Патронат» у Воло-
димирі функціонував ще з кінця 1920-х рр.31 На початку 1934 р. «Пат-
ронат» функціонував і при Ковельській в’язниці32.
«Патронат» у м. Льовові було створено 26 березня 1931 р. з ініціативи
дружин місцевого воєводи Броніслава Наконечнікова-Клюковського
(1930–1931 рр.) та віце-воєводи Вацлава Дрояновського, начальника від-
ділу праці та суспільної опіки воєводського управління Ф. Шкодзін-
ського, а також гродського судді А. Яжини. Натомість, першим керів-
ником товариства стала дружина попередника Броніслава Наконечнікова-
Клюковського — львівського воєводи Войцеха Голуховського. В червні
1932 р. її змінив віце-голова місцевого апеляційного суду — А. Стар-
кевич33. Натомість, згідно даних польської дослідниці Х. Вієвюрської,
Львівський «Патронат» було утворено в 1932 р.34 Вона зазначає, що за
кількістю членів ця організація конкурувала з Варшавським «Патро-
натом», а також у щоденній діяльності співпрацювала з Львівським
воєводським та міським управліннями, мала підтримку прокуратури та
місцевої громади35.
————————
29 ДАВО. — Ф. 47. — Оп. 4. — Спр. 1771. — Арк. 102 зв.–104.
30 Przegl№d Wiкziennictwa Polskiego. — 1934. — № 3(12). — S. 11.
31 Neymark E. Wspуіpraca spoіeczeсstwa z administracj№ penitencjarn№... — S. 226.
32 ДАВО. — Ф. 281. — Оп. 3. — Спр. 74. — Арк. 36–36 зв.
33 Przegl№d Wiкziennictwa Polskiego. — 1934. — № 9(18). — S. 12.
34 Wiewiуrska H. Patronat to nie filantropia // Prawo i їycie. — 1957. — № 8 (25). —
7 kwietnia.
35 Ibidem.
153
Станом на вересень 1933 р. львівський «Патронат» налічував 243 чле-
ни, функціонував під керівництвом вищезгадуваного А. Старкевича та
складався з 7 комісій (секцій): культурно-освітньої, опіки над родинами
в’язнів, пропаганди, праці, опіки над неповнолітніми, юридичної та комі-
сії в’язничних кураторів. Культурно-освітню секцію очолював ксьондз
капелан Ф. Командер. Упродовж лютого–вересня 1933 р. цей структурний
підрозділ «Патронату» провів із в’язнями 10 бесід, здійснював роботу
щодо удоступнення в тюрмах кіна та радіо, організував ряд патріотичних
заходів з нагоди свята 3 травня (Дня конституції Польщі), а також іменин
Ю. Пілсудського. Секцію опіки за родинами в’язнів очолював безпосе-
редньо голова львівського «Патронату» А. Старкевич. Її діяльність поля-
гала у наданні матеріальної та моральної підтримки родинам в’язнів, а
також налагодженні контактів між ув’язненими та членами їхніх сімей.
Так, зокрема, уподовж згадуваного періоду зазначена секція надала фі-
нансової підтримки на суму 524 злотих, а також ряд позик.
Підрозділ пропаганди, який очолювала К. Хойнацька, мав на меті
сприяти формуванню позитивної громадської думки та підтримки діяль-
ності «Патронату» зі сторони суспільства. Для реалізації поставлених
цілей зазначений підрозділ співпрацював з пресою та радіо. Секція праці,
що функціонувала під керівництвом Ю. Скварчинського, в означений
період безуспішно намагалася отримати від властей міста Львова при-
міщення призначене для Будинку праці для в’язнів, які звільнялись з
місць позбавлення волі. Цей підрозділ також сприяв отриманню колиш-
німи в’язнями одягу та знижок на залізничні перевезення з метою по-
вернення до місць постійного проживання36. У листопаді 1933 р. актив
Львівського «Патронату» узяв участь у роботі І з’їзду делегатів цієї орга-
нізації у Варшаві, де один із заступників правління товариства Л. Двожак
виголосив виступ на тему: «Опіка над звільненими в’язнями»37.
Зі звіту Львівського «Патронату» за період з 1 квітня 1933 р. по
31 березня 1934 р. випливає, що організація акумулювала більше 808 зло-
тих на користь ув’язнених шляхом організації танців у готелі «Брістоль»,
концерту львівських композиторів, а також збору індивідуальних пожертв
на вулиці; провела 45 виховних бесід та лекцій з історії, географії, гігієни,
відомостей про Польщу, громадянської науки; організувала ряд заходів з
нагоди державних та релігійних свят; створила за участі в’язнів драма-
тичний гурток та музичний хор; здійснила матеріальне забезпечення
в’язничної світлиці (придбала радіоприймач, газети, книжки та підруч-
————————
36 Przegl№d Wiкziennictwa Polskiego. — 1933. — № 6 (12). — S. 13–14.
37 Przegl№d Wiкziennictwa Polskiego. — 1934. — № 9 (18). — S. 12.
154
ники тощо); організувала навчальний курс для в’язнів зі сфери сільського
господарства38.
Окрім того, стараннями львівського «Патронату» в’язнів було забез-
печено 267 листками паперу з поштовими марками, 170 відкритками,
облаштовано притулок на 20 ліжок для неповнолітніх злочинців без
постійного місця проживання, розглянуто понад 700 прохань членів
родин ув’язнених, 528 сімей в’язнів отримали матеріальну допомогу у
грошовому вигляді, окремим родинам була надана лікарська допомога
тощо. Особи які звільнялись з в’язниці в міру можливості забезпечу-
валися «Патронатом» одягом, взуттям, залізничними квитками в родинні
місця, проводилася робота щодо працевлаштування колишніх в’язнів39.
В’язні та члени їхніх сімей зверталися до Львівського «Патронату» з
різними проханнями. Так, 23 січня 1934 р. за матеріальною допомогою
звернулась мати двох малолітніх дітей М. Сюда. Її чоловік перебував в
ув’язненні під слідством й залишив сім’ю без фінансової опіки. Як на-
слідок, М. Сюда не мала коштів на оплату оренди житла, комунальних
послуг та харчів для дітей40. Після отримання вищезазначеної заяви
«Патронат» звернувся до відповідних міських служб й отримав підтверд-
ження незадовільного матеріального стану М. Сюди. Вже 6 березня того
ж року до «Патронату» звернувся звільнений з в’язниці чоловік М. Сюди —
Станіслав, який просив допомогти із працевлаштуванням41. Однак, згідно
інформації отриманої куратором львівського «Патронату» К. Хойнаць-
кою, станом на 1935 р. подружжя Сюдів перебувало у в’язниці.
Натомість, їхні діти залишились на утриманні тітки та бабусі й, на думку
працівників «Патронату», потребували матеріальної підтримки42.
В 1934 р. до Товариства опіки над в’язнями «Патронат» у м. Львові за
допомогою звернувся колишній багаторічний в’язень Золочівської тюрми
П. Кашчишин. У заяві він зазначив, що після звільнення опинився без
засобів до існування та «даху над головою»43. З метою вияснення ситуації
львівський «Патронат» звернувся до начальника в’язниці у Золочеві й
одержав інформацію, що П. Кашчишин є рецидивістом і під час звіль-
нення вже отримав від місцевого «Патронату» допомогу у розмірі 5 зло-
тих44. 18 листопада 1935 р. до Львівського «Патронату» звернувся
М. Сокальський, який відбував покарання за крадіжку. Останній просив
————————
38 Ibidem. — S. 13.
39 Ibidem. — S. 14.
40 Державний архів Львівської області. — Ф. 11. — Оп. 25. — Спр. 361. — Арк. 1.
41 Там само. — Арк. 3.
42 Там само. — Арк. 4–5.
43 Там само. — Арк. 27.
44 Там само. — Арк. 49.
155
надати матеріальну допомогу його дружині та тринадцятирічній дочці.
В підсумку, було вирішено надати допомогу дружині, а також звернутись
до Комітету позашкільної опіки з проханням забезпечити безкоштовними
обідами дочку заявника45.
Галицькі в’язні, які перебували в тюрмах інших воєводств теж звер-
талися за допомогою до місцевих «Патронатів». Так, напередодні Другої
світової війни, до «Патронату» в м. Дрогичині (Поліське воєводство), із
заявою звернувся в’язень П. Порохнюк. Він повідомив, що згідно рішення
суду від 30 серпня, він залишає тюрму, однак немає одягу та квитка на
проїзд додому. Відтак, останній просив забезпечити його сорочкою, курт-
кою, кальсонами, а також квитком до залізничної станції Белз, що у
Львівському воєводстві46.
Тюремний «Патронат» функціонував й у Станіславові. За керівництва
ним окружним суддею Л. Бучинським товариство налічувало 93 члени.
Це були переважно судді різних рівнів, адвокати, представники органів
влади та місцевого самоврядування47. Станом на грудень 1934 р. Стані-
славський «Патронат» очолював ксьондз Д. Базяк. Серед пріоритетних
завдань організації була допомога особам, які звільнялися з місць по-
збавлення волі, особливо — підтримка бідних неповнолітніх колишніх
в’язнів. Станіславський «Патронат» матеріально підтримував культурно-
освітню діяльність у в’язниці, а також проводив роботу спрямовану на
збільшення чисельності власного активу48.
Товариство опіки над в’язнями «Патронат» функціонувало й в Тер-
нополі. Очолювала організацію С. Воглова — дружина колишнього ди-
ректора гімназії49. «Патронат» надавав допомогу в’язням у різних напря-
мах. Зокрема, покривав кошти проїзду додому для в’язнів, які мешкали
поза межами Тернопільського воєводства, в тому числі на Волині та
Поліссі; допоміг придбати одяг та білизну кільком ув’язненим жінкам; в
1931 р. матеріально підтримав Л. Годзалову, яка в тюрмі народила ди-
тину. Окрім того, очільниця «Патронату» С. Воглова разом з вчителькою
Кручаковською проводили виховні бесіди для в’язнів-жінок50.
На різдвяні та великодні свята Тернопільський «Патронат» намагався
урізноманітнити харчовий раціон в’язнів, не беручи до уваги вид скоє-
ного злочину. Так, на Великдень 1930 р. 320 в’язнів римо-католицького
————————
45 Там само. — Арк. 80.
46 ГАБО. — Ф. 2266. — Оп. 1. — Д. 14. — Л. 2.
47 Державний архів Івано-Франківської області. — Ф. 422. — Оп. 1. — Спр. 1. —
Арк. 1–7.
48 Przegl№d Wiкziennictwa Polskiego. — 1934. — № 12 (21). — S. 14.
49 Державний архів Тернопільської області (далі — ДАТО). — Ф. 285. — Оп. 1. —
Спр. 52. — Арк. 2.
50 Там само. — Арк. 2 зв.
156
віросповідання отримали на 1 особу по 2 яйця, 1 кг булки, 250 гр. ковбаси
та 6 цигарок марки «Вісла». Під час Різдвяних свят того ж року близько
300 в’язнів отримали по 250 гр. ковбаси, 1 кг солодкої булки з начинкою
та 6 сигарок. Варто зазначити, що в’язні-комуністи відмовилися від свят-
кових Різдвяних подарунків. В цей же час Тернопільський «Патронат»
надав матеріальну допомогу в сумі 60 злотих родині в’язня П. Подбо-
рачинського, який відбував п’ятирічний термін ув’язнення за шахрай-
ство51. Звертаючись до питання фінансування проведення свят у в’яз-
ницях, слід відмітити, що на одному із з’їздів представників «Патронату»
у Варшаві в 1933 р. було рекомендовано уникати більших видатків на
такі цілі. Натомість, віталося скерування коштів на розвиток культурно-
освітнього життя52.
Тернопільський «Патронат», на відміну від інших організацій Волині
та Східної Галичини, не здійснював збір членських внесків та доб-
ровільних пожертв. Натомість, індивідуальна матеріальна допомога чи
організація свят відбувалися за кошти отримані від Тернопільського воє-
водського відділу суспільної опіки, який отримував від «Патронату» звіт
за використані фінансові засоби53.
У квітні 1934 р. за ініціативи прокурора окружного суду Нуцков-
ського постав «Патронат» при в’язниці у Чорткові Тернопільського воє-
водства. Станом на жовтень того ж року організація запровадила «трав-
неві» богослужіння для в’язнів, які звершувалися у тюремній каплиці
орденом домініканців; два рази на тиждень проводилися курси співу;
члени «Патронату» добровільно пожертвували книги у фонд тюремної
бібліотеки. Стараннями чортківського «Патронату» було утворено в’яз-
ничну світлицю, в якій, наприклад, можна було грати в шахи, доміно або
читати газети54.
Отже, складову частину пенітенціарної системи міжвоєнної Польщі
становили організації допомоги в’язням «Патронат», які були покликані
надати моральну та матеріальну підтримку особам, котрі з різних причин
перебували у закладах виконання покарань, а також членам їхніх родин.
Вони мали статус як незалежних організацій, так і підрозділів Товариства
опіки над в’язнями звільненими з тюрми та їх родинами «Патронат» у
Варшаві. В означений період такі структури функціонували в різних
місцевостях Волині та Східної Галичини. Одним із перших в 1924 р. було
створене товариство «Патронат» у м. Луцьку, станом на 1928–1929 рр.
такі організації вже діяли в Бережанах, Дубно, Коломиї, Ковелі, Кре-
————————
51 Там само.
52 ГАБО. — Ф. 2043. — Оп. 1. — Д. 240. — Л. 9–9 зв.
53 ДАТО. — Ф. 285. — Оп. 1. — Спр. 52. — Арк. 3.
54 Przegl№d Wiкziennictwa Polskiego. — 1934. — № 10 (19). — S. 14.
157
менці, Острозі, Володимирі та Золочеві. На початку 1930-х рр. у м. Львові
постав один з найбільш чисельних «Патронатів» у державі. Безперечно,
допомога, яку надавали ці організації була важливою та потрібною для
осіб позбавлених волі. Однак, вона забезпечувала лише невелику частину
потреб цих людей, та членів їхніх сімей55.
REFERENCES
1. Ksiкga jubileuszowa wiкziennictwa polskiego 1918–1928. Pod red. Z. Buga-
jskiego (1929). Warszawa: Zwi№zek Pracownikуw Wiкziennych Rzeczypospolitej
Polskiej [in Polish].
2. Pawlak, K. (1995). Wiкziennictwo Polskie w latach 1919–1939. Kalisz:
Centralny Oњrodek. Szkolenia Sіuїby Wiкziennej, 1995 [in Polish].
3. Wiewiуrska, H. (1957). Patronat to nie filantropia, Prawo i їycie, 8 (25) [in
Polish].
Дата надходження до редакції: 18.12.2017.
————————
55 Pawlak K. Wiкziennictwo Polskie w latach 1919–1939... — S. 112.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182107 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-5848 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:53:46Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Разиграєв, О. 2021-12-13T16:40:00Z 2021-12-13T16:40:00Z 2018 Діяльність тюремних "патронатів" на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи Другої Речі посполитої / О. Разиграєв // Український історичний збірник. — 2018. — Вип. 20. — С. 146-157. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182107 94(477.82)”1918/1939”:351.74+94(438)”1918/1939”:351.74 Статтю присвячено функціонуванню тюремних патронатів на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи міжвоєнної
 Польщі. Діяльність цих організацій була спрямована на покращення матеріального та морального стану в’язнів; виховання, освіту та трудове навчання неповнолітніх в’язнів; надання допомоги в’язням, які звільнялися з місць
 відбування покарання; підтримку родин в’язнів.
 Наприкінці 1920-х рр. на теренах Волині та Східної Галичини діяли патронати у Бережанах, Дубно, Коломиї, Ковелі, Кременці, Луцьку, Острозі, Володимирі та Золочеві. На початку 1930-х рр. у м. Львові було утворено один з
 найбільших патронатів у міжвоєнній Польщі. Допомога, яку надавали ці організації, попри безперечну важливість, забезпечувала лише незначну частину потреб ув’язнених, та їхніх родин. The article is devoted to the functioning of prison patronages in Volyn and
 Eastern Galicia in the context of the penitentiary system of interwar Poland. The
 activities of these organizations were aimed at improving the material and moral
 condition of the prisoners; education and labor training of juvenile prisoners;
 assistance to prisoners who was released from places of detention; support for the
 families of prisoners.
 At the end of the 1920’s in the Volyn and Eastern Galicia patronages were
 operating in Berezhany, Dubno, Kolomyia, Kovel, Kremenets, Lutsk, Ostroh,
 Volodymyr and Zolochev. In the early 1930’s in Lviv was formed one of the largest
 patronage in the interwar Poland. The assistance provided by these organizations,
 despite the undeniable importance, provided only a small portion of the needs of
 prisoners and their families. Підготовку статті уможливила дотація Канадського інституту українських студій з
 Вічного фонду ім. Олександра і Галини Кулагиних. uk Інститут історії України НАН України Український історичний збірник Проблеми історії XIX–XXI ст. Діяльність тюремних "патронатів" на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи Другої Речі посполитої Activities of prison patronages in Volyn and Eastern Galicia in the context of the penitentiary system of the second Polish republic Article published earlier |
| spellingShingle | Діяльність тюремних "патронатів" на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи Другої Речі посполитої Разиграєв, О. Проблеми історії XIX–XXI ст. |
| title | Діяльність тюремних "патронатів" на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи Другої Речі посполитої |
| title_alt | Activities of prison patronages in Volyn and Eastern Galicia in the context of the penitentiary system of the second Polish republic |
| title_full | Діяльність тюремних "патронатів" на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи Другої Речі посполитої |
| title_fullStr | Діяльність тюремних "патронатів" на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи Другої Речі посполитої |
| title_full_unstemmed | Діяльність тюремних "патронатів" на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи Другої Речі посполитої |
| title_short | Діяльність тюремних "патронатів" на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи Другої Речі посполитої |
| title_sort | діяльність тюремних "патронатів" на волині та східній галичині в контексті пенітенціарної системи другої речі посполитої |
| topic | Проблеми історії XIX–XXI ст. |
| topic_facet | Проблеми історії XIX–XXI ст. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182107 |
| work_keys_str_mv | AT razigraêvo díâlʹnístʹtûremnihpatronatívnavolinítashídníigaličinívkontekstípenítencíarnoísistemidrugoírečípospolitoí AT razigraêvo activitiesofprisonpatronagesinvolynandeasterngaliciainthecontextofthepenitentiarysystemofthesecondpolishrepublic |