Часопис "Радикал" як джерело вивчення діяльності Русько-української радикальної партії (1895–1896)

Здійснено спробу висвітлити організаційні засади та основні напрями діяльності заснованої в жовтні 1890 р. Русько-Української радикальної партії (далі — РУРП) на основі матеріалів вміщених у часописі «Радикал». Останній із жовтня 1895 р. до березня 1896 р. виходив у Львові під редакцією одного з...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Яковлєв, Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2018
Назва видання:	Український історичний збірник
Теми:	Джерелознавство та історіографія
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182114
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Часопис "Радикал" як джерело вивчення діяльності Русько-української радикальної партії (1895–1896) / Ю. Яковлєв // Український історичний збірник. — 2018. — Вип. 20. — С. 241-269. — Бібліогр.: 133 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182114
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1821142025-02-09T09:31:54Z Часопис "Радикал" як джерело вивчення діяльності Русько-української радикальної партії (1895–1896) The magazine «Radikal» as source for the studies of the activity of Russ-Ukrainian Radical Party (1895–1896) Яковлєв, Ю. Джерелознавство та історіографія Здійснено спробу висвітлити організаційні засади та основні напрями діяльності заснованої в жовтні 1890 р. Русько-Української радикальної партії (далі — РУРП) на основі матеріалів вміщених у часописі «Радикал». Останній із жовтня 1895 р. до березня 1896 р. виходив у Львові під редакцією одного з провідних діячів РУРП — В’ячеслава Будзиновського. Насамперед актуальність теми визначається тим, що автор намагається розкрити значення даного періодичного видання як джерела для вивчення основних напрямів діяльності радикальної партії на протязі зазначеного часового проміжку. Передусім звернуто увагу на обставини появи та умови видання названого часопису. Водночас здійснено загальну характеристику змістового наповнення часопису «Радикал» і визначено ту основну тематику, що була висвітлена на сторінках цього періодичного видання (різні прояви суспільно-політичного життя та їх критичний аналіз, висвітлення різноманітних соціально-економічних питань тощо). Під час аналізу змісту часопису «Радикал» головна увага була звернена на специфіку подання та власне тематику матеріалів, що безпосередньо стосуються діяльності РУРП. Наголошено, що часопис «Радикал» був призначений для більш підготовлених у теоретичному плані читачів. It is attempted to enlighten the organizational principles and basic directions of activity of Russ-Ukrainian Radical Party (farther — RURP), which was founded in October 1890, on the basis of materials contained in a magazine «Radikal» («The Radical»). This periodical was published in Lviv during October 1895 — March 1896 by the edition of Vyatcheslav Budzynovskyi, the one of the leading figures of RURP. First of all the actuality of issue is caused by the author’s task to show the value of this magazine as a source for the studies of basic directions of activity of radical party during the determined sentinel interval. Foremost it is illustrated the circumstances of creation and conditions of edition of this periodical. At the same time it is represented general description of the magazine’s thematic content, which was published on the «Radikal’s» pages (some aspects of social and political life and the profound analysis of them; illumination of various socio-economic issues, etc.). It is investigated the maintenance of periodical «Radikal», and main attention it is focused on the specific of presentation and actually subject of materials constrained with the activity of RURP directly. It is marked that magazine «Radikal» was intended for readers wellinformed theoretically. 2018 Article Часопис "Радикал" як джерело вивчення діяльності Русько-української радикальної партії (1895–1896) / Ю. Яковлєв // Український історичний збірник. — 2018. — Вип. 20. — С. 241-269. — Бібліогр.: 133 назв. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182114 94 (477.83/.86) : [050-070:930.2] «1895/1896” uk Український історичний збірник application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Джерелознавство та історіографія Джерелознавство та історіографія
spellingShingle	Джерелознавство та історіографія Джерелознавство та історіографія Яковлєв, Ю. Часопис "Радикал" як джерело вивчення діяльності Русько-української радикальної партії (1895–1896) Український історичний збірник
description	Здійснено спробу висвітлити організаційні засади та основні напрями діяльності заснованої в жовтні 1890 р. Русько-Української радикальної партії (далі — РУРП) на основі матеріалів вміщених у часописі «Радикал». Останній із жовтня 1895 р. до березня 1896 р. виходив у Львові під редакцією одного з провідних діячів РУРП — В’ячеслава Будзиновського. Насамперед актуальність теми визначається тим, що автор намагається розкрити значення даного періодичного видання як джерела для вивчення основних напрямів діяльності радикальної партії на протязі зазначеного часового проміжку. Передусім звернуто увагу на обставини появи та умови видання названого часопису. Водночас здійснено загальну характеристику змістового наповнення часопису «Радикал» і визначено ту основну тематику, що була висвітлена на сторінках цього періодичного видання (різні прояви суспільно-політичного життя та їх критичний аналіз, висвітлення різноманітних соціально-економічних питань тощо). Під час аналізу змісту часопису «Радикал» головна увага була звернена на специфіку подання та власне тематику матеріалів, що безпосередньо стосуються діяльності РУРП. Наголошено, що часопис «Радикал» був призначений для більш підготовлених у теоретичному плані читачів.
format	Article
author	Яковлєв, Ю.
author_facet	Яковлєв, Ю.
author_sort	Яковлєв, Ю.
title	Часопис "Радикал" як джерело вивчення діяльності Русько-української радикальної партії (1895–1896)
title_short	Часопис "Радикал" як джерело вивчення діяльності Русько-української радикальної партії (1895–1896)
title_full	Часопис "Радикал" як джерело вивчення діяльності Русько-української радикальної партії (1895–1896)
title_fullStr	Часопис "Радикал" як джерело вивчення діяльності Русько-української радикальної партії (1895–1896)
title_full_unstemmed	Часопис "Радикал" як джерело вивчення діяльності Русько-української радикальної партії (1895–1896)
title_sort	часопис "радикал" як джерело вивчення діяльності русько-української радикальної партії (1895–1896)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Джерелознавство та історіографія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182114
citation_txt	Часопис "Радикал" як джерело вивчення діяльності Русько-української радикальної партії (1895–1896) / Ю. Яковлєв // Український історичний збірник. — 2018. — Вип. 20. — С. 241-269. — Бібліогр.: 133 назв. — укр.
series	Український історичний збірник
work_keys_str_mv	AT âkovlêvû časopisradikalâkdžerelovivčennâdíâlʹnostírusʹkoukraínsʹkoíradikalʹnoípartíí18951896 AT âkovlêvû themagazineradikalassourceforthestudiesoftheactivityofrussukrainianradicalparty18951896
first_indexed	2025-11-25T07:51:24Z
last_indexed	2025-11-25T07:51:24Z
_version_	1849747933120954368
fulltext	241 Український історичний збірник, Вип. 20, 2018 УДК 94 (477.83/.86) : [050-070:930.2] «1895/1896” Юрій Яковлєв∗ ЧАСОПИС «РАДИКАЛ» ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ РУСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ (1895–1896) Здійснено спробу висвітлити організаційні засади та основні напрями діяльності заснованої в жовтні 1890 р. Русько-Української радикальної партії (далі — РУРП) на основі матеріалів вміщених у часописі «Радикал». Останній із жовтня 1895 р. до березня 1896 р. виходив у Львові під редакцією одного з провідних діячів РУРП — В’ячеслава Будзиновського. Насамперед актуальність теми визначається тим, що автор намагається розкрити значення даного періодичного видання як джерела для вивчення основних напрямів діяльності радикальної партії на протязі зазначеного часового проміжку. Передусім звер- нуто увагу на обставини появи та умови видання названого часопису. Водночас здійснено загальну характеристику змістового наповнення часопису «Радикал» і визначено ту основну тематику, що була висвітлена на сторінках цього періодичного видання (різні прояви суспільно-політичного життя та їх кри- тичний аналіз, висвітлення різноманітних соціально-економічних питань то- що). Під час аналізу змісту часопису «Радикал» головна увага була звернена на специфіку подання та власне тематику матеріалів, що безпосередньо стосу- ються діяльності РУРП. Наголошено, що часопис «Радикал» був призначений для більш підготовлених у теоретичному плані читачів. Ключові слова: Русько-Українська радикальна партія, часопис «Радикал», В’ячеслав Будзиновський, «молоді” радикали, преса, Галичина. Yurii Yakovlev THE MAGAZINE «RADIKAL» AS SOURCE FOR THE STUDIES OF THE ACTIVITY OF RUSS-UKRAINIAN RADICAL PARTY (1895–1896) It is attempted to enlighten the organizational principles and basic directions of activity of Russ-Ukrainian Radical Party (farther — RURP), which was founded in October 1890, on the basis of materials contained in a magazine «Radikal» («The Radical»). This periodical was published in Lviv during October 1895 — March 1896 by the edition of Vyatcheslav Budzynovskyi, the one of the leading figures of RURP. First of all the actuality of issue is caused by the author’s task to show the value of this magazine as a source for the studies of basic directions of activity of radical party during the determined sentinel interval. Foremost it is illustrated the circumstances of ———————— ∗ Юрій Яковлєв — випускник аспірантури кафедри історії України, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, yura1.1989@meta.ua 242 creation and conditions of edition of this periodical. At the same time it is represented general description of the magazine’s thematic content, which was published on the «Radikal’s» pages (some aspects of social and political life and the profound analysis of them; illumination of various socio-economic issues, etc.). It is investigated the maintenance of periodical «Radikal», and main attention it is focused on the specific of presentation and actually subject of materials constrained with the activity of RURP directly. It is marked that magazine «Radikal» was intended for readers well- informed theoretically. Key words: Russ-Ukrainian Radical Party, magazine «Radikal», Vyatcheslav Budzynovskyi, radicals, periodicals, Galicia (Galychyna). Невід’ємною складовою історії підавстрійської Галичини кінця ХІХ ст. є тогочасна преса. Вона, фактично, була тоді найважливішим джерелом інформації. Останню читачі мали можливість отримувати за допомогою вміщених на шпальтах часописів різноманітних публікацій, коротких повідомлень, оголошень, реклами тощо. Враховуючи це, га- лицька преса також була головним джерелом поширення важливої суспільно-політичної інформації. Водночас організаційний статус преси партійно-політичного спрямування був трохи іншим. Передусім ці ви- дання були пов’язані з певним суспільним рухом і мали зберігати полі- тичну залежність від нього. Відповідно до намірів видавців і в контексті програмних завдань партій, часописи повинні були асоціюватися з пев- ним напрямком політичної думки. В цьому контексті значний інтерес становлять періодичні видання Русько-Української радикальної партії (далі — РУРП), заснованої на початку жовтня 1890 р. у Львові. Матеріали вміщені в пресі РУРП дають змогу досліднику висвітлити та проаналізувати основні напрями діяль- ності партії. Враховуючи вищесказане, для вивчення даного питання важливим джерелом інформації є також і часопис «Радикал». Останній виходив у Львові з початку жовтня 1895 р. до кінця березня 1896 р. за редакцією діяча РУРП — В. Будзиновського. Заявлена нами тема висвітлена дуже стисло. Передусім це неопуб- ліковані матеріали, що знаходяться в відділі рукописів Львівської на- ціональної наукової бібліотеки імені В. Стефаника. Мова йде про неда- тований покажчик змісту часопису «Радикал» за 1895 р., складений відомим галицьким бібліографом І. Левицьким1. А також бібліографічний опис часопису, здійснений І. Шендриком2. Водночас кількість опубліко- ваних досліджень, у яких подано характеристику часопису «Радикал», на ———————— 1 Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. Відділ рукописів (далі — ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів), ф. 167, оп. 1, од. зб. 42, 3 арк. 2 ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 202, од. зб. 30, 3031 арк. 243 сьогодні також досить незначна. Матеріал про часопис вміщено в істо- рико-бібліографічній праці В. Ігнатієнка3, а також у роботі дослідника української преси А. Животка4. Стосовно вітчизняних радянських дослід- ників галицької преси, то передусім варто згадати публікацію П. Ящука5. Також необхідно зауважити відповідний параграф у «Історії української дожовтневої журналістики»6. Водночас бібліографічний опис із оглядовою анотацією змісту часо- пису міститься в історико-бібліографічних дослідженнях «Українські ча- сописи Львова»7 й «Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.»8. Короткі відомості про часопис «Радикал» вміщено в «Українській За- гальній Енциклопедії»9 та «Енциклопедії українознавства»10. Зрештою аналіз стану наукової розробки проблеми свідчить про те, що вона вивчена недостатньо. До того ж чимало її аспектів залишаються ще фактично недослідженими. Звідси мета пропонованої розвідки полягає в тому, щоб на основі матеріалів вміщених у часописі «Радикал» — висвітлити основні напрями діяльності РУРП. Хронологічні рамки до- слідження охоплють період із початку жовтня 1895 р. до кінця березня 1896 р. Поява часопису «Радикал» саме у Львові була зумовлена низкою причин і мала свою власну передісторію. Після заснування РУРП у жовтні 1890 р. її органом став часопис «Народ» (виходив у Львові з січня того ж року). В квітні 1891 р. РУРП налагодила у столиці Галицького краю випуск газети «Хлібороб». Із грудня газета виходила вже в Коломиї. А з жовтня 1892 р. діяч РУРП М. Павлик також розпочав там і видання ———————— 3 Ігнатієнко В. Бібліографія української преси 1816–1916. — Харків; К.: Державне вид-во України, 1930. — 285 с. (Труди Інституту книгознавства. Праці Бібліографічної секції. Т. IV). 4 Животко А. Нарис історії української преси (Курс лекцій). — Подєбради: УТГІ, 1937. — 108 + IV с. (На правах рукопису. Курс ч. 62). 5 Ящук П.Й. Газета «Радикал» // Вісник Львівського університету. Серія журна- лістики. — Львів, 1980. — Вип. 11. Журналістика і життя. — С. 34–43. 6 Історія української дожовтневої журналістики. — Львів: Вид-во при Львівському держ. ун-ті Вид-го Об’єднання «Вища школа», 1983. — 510 с. 7 Романюк М. М. Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: Історико-бібліо- графічне дослідження: У 3 т. — Львів: Світ, 2001. — Т. 1. 1848–1900 рр. — 744 с. 8 Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: Історико-бібліографічне дослід- ження. — Т. 2: 1891–1905 рр. / Уклад.: М.В. Галушко, М.М. Романюк (керівник про- екту), Л.В. Сніцарчук. — Львів, 2009. — 480 с. 9 «Радикал» // Українська Загальна Енцикльопедія: у 3 т. / під гол. ред. І. Раков- ського. — Львів–Станиславів–Коломия: Видання кооперативи «Рідна школа», [б. р.]. — Т. 2: З–Р. — С. 1187. 10 «Радикал» // Енциклопедія Українознавства. — Львів, 1998. — Т. 7. — С. 2445. 244 часопису «Народ»11. Влітку 1893 р. було вирішено змінити підзаговок «Народу» із «орган Русько-Української радикальної партії» — на «русько- українська радикальна часопись». «На мене то б при сіj пригоді пере- мінити тітул зовсім, викинувши j Народ, — а назвати: Поступ, або Раді- кал» — стверджував М. Драгоманов у листі до М. Павлика від 22 липня 1893 р. І додавав: «Звісно, треба сказати, шчо всі абоненти (перед- платники. — Авт.) Народа получать Радікала»12. Також «знаходьучи нові вигоди» пропонував та наполягав змінити назву часопису «Народ» на «Радикал» і давній приятель М. Драгоманова — М. Ковалевський∗, 13. Проте М. Павлик на зміну назви часопису не погодився. Натомість лише замінив підзаголовок «Народу»14. 24 липня 1893 р. М. Павлик писав до М. Драгоманова, що «такоjі радикальноjі переміни з титулом газети: «Радикал» чи jак — тепер зробити годі»15. Про труднощі пов’язані з перейменуванням «Народу» на «Радикал» М. Павлик також писав у іншому листі до М. Драгоманова (лист від 18 листопада 1893 р.)16. Водночас у листі від 11 грудня 1893 р. він звертався до М. Драгоманова: «Мені ж треба від Вас відповіди на те, чи непремінно переставати видавати “Народ”, переміньаjучи jего в “Радикала”?»17. Натомість М. Драгоманов узагалі втратив інтерес до цієї справи: «До “Радікала” і т.[акого] и.[ншого] jа тепер індеферентниj» (лист до М. Павлика від 16 (28) листопада 1893 р.)18. ———————— 11 Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895). — Т. VI (1890–1891). — Чернівці, 1910. — C. 132; Оповістка // Народ. — 1891. — Ч. 6. — 15 л.[атинського] марта. — С. 96; Хлібороб … // Народ. — 1891. — Ч. 23. — 20 л.[атинського] листопада. — С. 324; Від Редакціі // Народ. — 1892. — Ч. 15-18. — 1 л.[атинського] октября. — С. 206. 12 Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895). — Т. VII (1892–1893). — Чернівці, 1911. — C. 248–249. ∗ Микола Васильович Ковалевський (псевд. і крипт. — Маркевич, Иван Маркевич, Гамбетта, Курд, М.-кій, Прихильний, Українець, Arbeitgeber, A.G., Г.П.Г.; 1841, Пол- тавщина — 1897, м. Київ). Наддніпрянський громадсько-політичний діяч. Певний час входив до складу Київської «Старої» та Одеської громад. Протягом 1879–1882 рр. М. Ковалевський перебував на засланні в Сибірі. Після цього повернувся на підро- сійську Україну та проживав у Києві, де заробляв на життя приватними лекціями («уроками»). Вийшов зі складу Київської «Старої громади» після її розриву з М. Дра- гомановим, якого підтримував матеріально. 13 Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом. — Т. VII. — С. 249–252. 14 Там само. — С. 249. 15 Там само. — С. 253–254. 16 Там само. — С. 324. 17 Там само. — С. 330. 18 Там само. 245 На початку листопада 1894 р. М. Павлик із редакцією часопису «Народ» знову повернувся у Львів19. «Тутешні молоді (представники групи т. зв. “молодих” радикалів. — Авт.) хочуть тут видавати хлопску газету (“Громадський голос”. — Авт.), — біда тілько, шчо нема грошеj. Jа не можу брати на себе, бо j так уже “Хліборобом” зарізав “Народ”», — писав він М. Драгоманову 16 січня 1895 р. І додавав: «Хиба би Украjінці згодилисьа давати субвенціjі “Народа” на хлопску газету. Тоді jа перестав би видавати “Народа” і став видавати “Радикала”. Та на таке Украjінці не згодьатьсьа»20. Зрештою 20 березня 1895 р. М. Павлик відмовився від редагування новозаснованої газети «Громадський голос» на користь В. Будзиновського21. Навесні 1895 р. видавничий центр РУРП, по суті, було знову переміщено назад до Львова. Виняток становила лише газета «Хлібороб», що надалі виходила в Коломиї. Останнє число газети вийшло на початку вересня 1895 р.22. Восени того ж року з’явився також і останній номер «Народу», датований 20 серпня23. В. Будзиновський згодом із цього приводу зазначав: «Після смерти Драгоманова (помер улітку 1895 р. у Софії. — Авт.), коли я видавав і редагував радикальний «Громадський Голос», Ковалевський приїхав до Львова і, хоч особисто не знав мене, зажадав від мене, щоб замість припиненого «Народа» я видавав і редагував нову газету «Радикал». На моє питання, чому не Франко або Павлик, він відповів, що про Франка не хоче чути. За причини подав справи політичні і його ролю як корес- пондента «Народу». Про Павлика сказав, що то наївна дитина. Кова- левський передав гроші на кошти «Радикала» й на інші цілі»24. Таким чином, київські драгоманівці за посередництвом М. Ковалевського пере- дали В. Будзиновському редакцію ще одного видання РУРП — часопису «Радикал»25. ———————— 19 Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895). — Т. VIII (1894–1895). — Чернівці, 1911. — C. 146. 20 Там само. — С. 178–179. 21 На виразне жаданье д. М. Павлика … // Громадський голос. — 1895. — Нр. 1. — 20 марта. — С. 1; Грицак Я. «Молоді» радикали в суспільно-політичному житті Гали- чини // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 1991. — Т. ССХХІІ: Праці Історико-філософської секції. — С. 91. 22 Романюк М.М. Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: Історико-бібліогра- фічне дослідження: У 3 т. — Львів: Світ, 2001. — Т. 1. 1848–1900 рр. — С. 556–557. 23 Народ. — 1895. — Нр. 17. — 20 августа. — С. 263. 24 Будзиновський В. Смішне в поважнім // Нові шляхи. — Львів, 1930. — Т. 8. — С. 180. 25 Будзиновський В. Ішли діди на муки. (Введенє в історію України). — Львів: З друкарні Ставропіг. Інститута у Львові, 1925. — С. 35; Будзиновський В. Як чоловік зійшов на пана. Автобіоґрафія автора. — Львів, 1937. — С. 14; Химка Ж.-П. Український 246 Водночас у останньому числі «Народу» з’явилася стаття М. Павлика «Від редактора», датована 15 вересня 1895 р. У публікації між іншим зазначалося наступне: «Через смерть небіжчика М.П. Драгоманова, голов- ноі підпори моєі і “Народа”, а також через мою недугу, — я отсе мушу перестати видавати “Народ”, намісць котрого основуєся нова часопись, під редакцією д. В. Будзиновского, — “Радикал”, котру я й рекомендую Ш.[ановним] Землякам на стілько, на скілько вона буде йти в тім самім напрямку і держатися тих самих основних прінціпів, що “Народ”. І дода- вав: «Вкупі з основанєм “Радикала”, призначеного для інтелігенціі рускоі в Австро-Угорщині і в російскій Украіні, розширюєся популярна часо- пись “Громадський Голос”»26. Отже, «Радикал» мав відстоювати ідейні погляди свого попередника — часопису «Народ»27. Основу читацької аудиторії «Радикала» мала стано- вити українська інтелігенція по обидва боки кордону, що відділяв Авст- ро-Угорську та Російську імперії28. Крім того, М. Павлик у вже згаданій статті «Від редактора» зазначив наступне: «цілорічні передплатники “Народа”, т.[о] є.[сть] ті, що заплатили за него до кінця с.[ього] р.[оку] получатимуть до того часу “Радикала” даром»29. Повідомлення про при- пинення виходу «Народу» і початок видання з жовтня 1895 р. В. Будзи- новським «Радикала» були вміщені, зокрема, на сторінках газет «Kurjer lwowski»30, народовського «Діла»31 та органу русофілів — газети «Гали- чанин»32. Перше число «Радикала» вийшло у Львові 5 жовтня 1895 р. Проміжок між появою останнього випуску «Народу» та виходом першого номера соціялізм у Галичині (до розколу в Радикальній Партії 1899 р.) // Journal of Ukrainian Graduate Studies. — 1979. — Vol. 4. — Number 2. — P. 45. 26 Павлик М. Від редактора // Народ. — 1895. — Нр. 17. — 20 августа. — С. 277. 27 Ящук П.Й. Газета «Радикал» // Вісник Львівського університету. Серія журна- лістики. — Львів, 1980. — Вип. 11. Журналістика і життя. — С. 34; Історія української дожовтневої журналістики. — Львів, 1983. — С. 391. 28 Возняк М. Іван Франко в добі радикалізму // Україна. Науковий двохмісячник українознавства. — К., 1926. — Кн. 6. — С. 136; Сніцарчук Л.В. Розвиток преси укра- їнських радикалів в останнє десятиліття ХІХ ст. // Вісник Сумського державного уні- верситету. Серія Філологічні науки. — Суми, 2007. — № 2. — С. 52. 29 Павлик М. Від редактора // Народ. — 1895. — Нр. 17. — 20 августа. — С. 278. 30 Teatr, literatura i sztuka. «Narod» … // Kurjer lwowski. — 1895. — Nr. 268. — 27 Września. — S. 5. 31 Новинки. Часопись «Народ» … // Дѣло. — 1895. — Ч. 206. — 15 (27) вересня. — С. 3. 32 Литература и искуство. Газетка «Народ» … // Галичанинъ. — 1895. — Чч. 207 и 208. — 17 (29) сентября. — С. 2. 247 «Радикала» становив лишень неповний місяць33. Звідси деякі матеріали, призначені для «Народа», були очевидно вже надруковані в «Радикалі»34. Головним редактором і видавцем часопису був В. Будзиновський35. Необхідність заснування «Радикала» в вступній статті часопису аргумен- тувалася тим, що для селян лише «Громадського голосу» було недос- таньо. Тому на думку редакції «Радикала», очолюваної В. Будзиновським, «треба було сотворити часопись о висшім стилю, котра би глубше трак- тувала справи, порушувані в агітациї, орган, котрий би організував і вироблював практичних діячів і зискував між інтелігентною частею суспільности, нових приклонників, нових ширителів радикалізму. Тій ціли має служити “Радикал”. “Радикал” буде редагований відповідно ці- лям, які поставила собі радикальна партия»36. Водночас редакція часопису відстоювала національну єдність укра- їнського народу. Часопис було проголошено органом і підросійських українців, котрі прямували до тих цілей, що й РУРП37. Водночас перед- бачалося вміщення на сторінках часопису матеріалів усіх політичних організацій Російської імперії, що «мають з Українцями одні інтереси і погляди, хочби вони по другим точкам програми ріжнили ся від них»38. Однак завжди редакція часопису мала виступати проти тих політичних об’єднань «котрі неґуючи (нехтуючи. — Авт.) нашу самостійність нацио- нальну, домагають ся такої системи державної, котра несучи за собою обрусіниє довела-б Україну до остаточної денационалізациі»39. Викладена у вступній статті програма та напрям нового видання, з визначенням його мети й завдань40, засвідчувала відстоювання редакцією ———————— 33 Ящук П.Й. Газета «Радикал» // Вісник Львівського університету. Серія журна- лістики. — Львів, 1980. — Вип. 11. Журналістика і життя. — С. 34; Історія української дожовтневої журналістики. — Львів, 1983. — С. 390–391. 34 Володимир Гнатюк. Документи і матеріали (1871–1989) / упорядн. Я. Дашкевич, О. Купчинський, М. Кравець [та ін.]. — Львів, 1998. — С. 16–17. 35 Ігнатієнко В. Бібліографія української преси 1816–1916. — Харків; К.: Державне вид-во України, 1930. — С. 106. 36 Міщаньска революция 48 року … // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 4; Історія української дожовтневої журналістики. — Львів, 1983. — С. 392; Романюк М.М. Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: Історико-бібліографічне дослідження: У 3 т. — Львів: Світ, 2001. — Т. 1. 1848–1900 рр. — С. 610; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: Історико-бібліографічне дослідження. — Т. 2: 1891–1905 рр. / Уклад.: М.В. Галушко, М.М. Романюк (керівник проекту), Л.В. Сніцарчук. — Львів, 2009. — С. 123. 37 Міщаньска революция 48 року … // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 5. 38 Там само. 39 Там само. 40 Ящук П.Й. Газета «Радикал» // Вісник Львівського університету. Серія журна- лістики. — Львів, 1980. — Вип. 11. Журналістика і життя. — С. 36. 248 «Радикала» національних пріоритетів. У середині 1890-х рр. в РУРП сформувалася група діячів (В. Будзиновський, В. Охримович та ін.), яка пропонувала переглянути блок національних вимог. Вони намагалися реформувати існуючу партійну програму в національному напрямку41. Це в свою чергу визначало насамперед тематику статей «Радикала», його ідейну спрямованість, а також пріоритети та засади редакційної політики часопису. Крім В. Будзиновського — редактора та видавця «Радикала»∗, склад редколегії часопису нам невідомий. Однак припускаємо, що серед членів редакції були приятелі та однопартійці В. Будзиновського — Ю. Бачин- ський42, В. Охримович43, Л. Турбацький44, І. Франко45 та ін. Водночас автори більшої частини матеріалів часопису віддавали перевагу ано- німності. Звідси статті в «Радикалі» здебільшого друкувалися без під- писів46. Виняток становлять публікації В. Гнатюка47, В. Щурата48, Р. Ши- ———————— 41 Расевич В.В. Українська національно-демократична партія (1899–1918 рр.): авто- реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «історія України». — Львів, 1996. — С. 13; Расевич В. Засади політичної незалежності України у програмі Української національно-демократичної партії // Україна: культурна спадщина, націо- нальна свідомість, державність. — Львів, 2000. — Вип. 7. — С. 230. ∗ Редакція часопису спочатку знаходилася очевидно в приватному помешканні В. Будзиновського (Львів, вул. Оссолінських, 21). За вказаною адресою містилася також і редакція газети «Громадський голос». Але вже в кінці першого номеру «Радикала» було вміщено інформацію, що з 15 жовтня 1895 р. редакції обох часописів мали бути перенесені на вулицю Кльоновича, 2. Відповідно дана адреса була вказана на титульних аркушах 3 і 4 №№ часопису «Радикал». Останні вийшли відповідно 20 жовтня та 5 листопада 1895 р. у Львові. Натомість із 20 листопада 1895 р. редакція «Радикала» та очевидно чергове помешкання В. Будзиновського знаходилися вже за адресою Кльо- новича, 4. Там знаходилася також і редакція газети «Громадський голос». Див.: Се число … // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 12; Часопись «Радикал» … // Громадський голос. — 1895. — Нр. 7. — 13 октабря. — С. 54 та ін. 42 Бачиньский Ю. Пару слів в відповідь «Дѣлу» і «Галичанинови» // Радикал. — 1896. — Нр. 8. — 5 лютого. — С. 80–83. 43 Центральний державний історичний архів України, м. Львів (далі — ЦДІАЛ України), ф. 372, оп. 1, спр. 33, арк. 44; ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 167, оп. 2, од. зб. 2412, арк. 28. 44 Гнатюк В. Дещо про Русь угорську // Радикал. — 1895. — Нр. 2. — 20 жовтня. — С. 16; М.Л. Лев Турбацький. (Посмертна згадка) // Громадський голос. — 1900. — Нр. 2. — 15 січня. — С. 16. 45 Денисюк І. Листи Михайла Павлика до родини Драгоманових // Записки Нау- кового товариства імені Шевченка. — Львів, 1997. — Т. CCXXXIV: Праці Філологічної секції. — С. 475; Легкий М. Іван Франко та В’ячеслав Будзиновський: штрихи до взаємин на тлі доби // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 2009. — Т. CCLVII: Праці Філологічної секції. — С. 141–142. 46 Романюк М.М. Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: Історико-бібліо- графічне дослідження: У 3 т. — Львів: Світ, 2001. — Т. 1. 1848–1900 рр. — С. 613. 249 лера49, П. Тучапського (підписана криптонімом Е.С.)50 і діячів РУРП І. Франка51, А. Шмігельського (одна з статей підписана псевдонімом Яндрульський)52 та Ю. Бачинського53. Натомість двох авторів встановити не вдалося54. Перший номер «Радикала» з’явився після завершення виборів до Галицького сейму у Львові. Сеймові вибори від IV (сільської) курії відбулися 25 вересня 1895 р. З цього приводу в вступній статті часопису підкреслювалося: «Найліпшим доказом, що лиш проґрама радикальної партиї зможе збудити мужика з політичної дрімоти — єсть сегорічний рух виборчий. Кажемо виразно — рух виборчий, а не результат виборів. Сам результат не много ще доказує»55. Виборчі кампанії у Галичині, як правило, супроводжувалися численними зловживаннями. До того ж РУРП вперше взяла участь у виборчій кампанії до Галицького сейму. Зважаючи на це, у вступній статті наголошувалося, що «ми (РУРП. — Авт.) не мали навіть певности, що при сегорічнім террорі виборчім одержимо в наших повітах хочби 10% голосів. Тимчасом — результати були ліпші, як наші надії !»56. У згаданій статті було вказано кількість голосів отриманих на вибо- рах кандидатами РУРП і діячами котрих підтримувала партія57. Вибори звичайно супроводжувалися численними порушеннями й тиском на виборців із сторони місцевої влади. З цього приводу в «Радикалі» була вміщена стаття про вибори на Тернопільщині. Там кандидував селянин- радикал П. Думка з с. Купчинці. В повідомленні йшла мова про зло- 47 Гнатюк В. Дещо про Русь угорську // Радикал. — 1895. — Нр. 2. — 20 жовтня. — С. 14–19; Гнатюк В. Дещо про Русь угорську. (Кінець) // Радикал. — 1895. — Нр. 3. — 5 падолиста. — С. 26–30. 48 Щурат В. Голеччина // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 44–45; Щурат В. Загадка до розвязки // Радикал. — 1896. — Нр. 7. — 5 січня. — С. 75–76. 49 Шілєр Р. Ремісник // Радикал. — 1895. — Нр. 5 и 6. — 20 грудня. — С. 50–53. 50 Е.С. Про російскі воєнні порядки // Радикал. — 1896. — Нр. 10 і 11. — 25 марта. — С. 110–113. 51 Франко І. Пісня руських хлопів радикалів // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 40–41; Франко І. Ян Бадені о Радикалах // Радикал. — 1896. — Нр. 10 і 11. — 25 марта. — С. 101–102. 52 Шміґельский. Братя хлопи ! // Радикал. — 1896. — Нр. 7. — 5 січня. — С. 71–75; Яндрульський. Хлопскі приятелі. (Допись) // Радикал. — 1896. — Нр. 10 і 11. — 25 марта. — С. 106–110. 53 Бачиньский Ю. Пару слів в відповідь «Дѣлу» і «Галичанинови» // Радикал. — 1896. — Нр. 8. — 5 лютого. — С. 80–83. 54 z. x. y. Остатним часом … // Радикал. — 1895. — Нр. 2. — 20 жовтня. — С. 21–23; Українець. Полтава 6 грудня // Радикал. — 1896. — Нр. 8. — 5 лютого. — С. 83–84. 55 Міщаньска революция 48 року … // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 2. 56 Там само. 57 Там само. 250 вживання місцевого тернопільського старости. Як наслідок перемогу здо- був кандидат польського Центрального виборчого комітету граф Ю. Ко- ритовській58. Водночас, як дізнаємося з «Радикала», перемогу на виборах здобули підтримувані РУРП кандидат т. зв. Незалежного народовського комітету радикал Т. Окуневський (Коломийський повіт). А також і кандидати від повітових виборчих комітетів — радикал-селянин С. Новаковський (Перемишльщина) та селянин Д. Остапчук (Збаражчина)59. Натомість у Городенківському повіті кандидатом від РУРП був С. Данилович. Але через відмову священиків голосувати за нього, С. Данилович зняв свою кандидатуру на користь В. Шухевича (кандидат т. зв. Головного руського виборчого комітету). Натомість перемогу здобув поляк А. Теодорович, набравши 108 голосів. А його опонент В. Шухевич отримав лише 62 голоси60. За цей вчинок С. Данилович у вступній статті «Радикала» був звинувачений в тому, що він «зрадив радикалізм!». У статті також додавалося: «Думаємо, що се запечатало єго кариєру в нашій партиї!»61. Інформувала про це читачів і стаття «Резигнація д-ра Даниловича»62. Результатам сеймових виборів була присвячена й стаття «Вибори до сойму». Між іншим в ній зазначалося, що РУРП у цілому здобула понад 557 голосів. Останні могли забезпечити відносно чисельне представ- ництво радикалів у сеймі — мінімум шість депутатів (підрахунки були здійснені редакцією газети «Kurjer lwowski»)63. Зрештою на сторінках часопису також було висвітлено окремі аспекти діяльності представ- ництва РУРП у Галицькому сеймі64. ———————— 58 Zupełnie legalnie … // Радикал. — 1896. — Нр. 7. — 5 січня. — С. 76; Результатъ выборôвъ до сойму зъ меншихъ посѣлостей … // Дѣло. — 1895. — Ч. 206. — 15 (27) вересня. — С. 1. 59 Відозва до всіх Товаришів радикалів і всіх руских селян Галичини і Буковини // Хлібороб. — 1895. — Нр. 13–17. — 1 вересня. — С. 3; Міщаньска революция 48 року … // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 3; Вибори до сойму // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 6–7; Аркуша О. Галицький сейм: виборчі кампані 1889 і 1895 рр. — Львів, 1996. — С. 118–119. 60 Міщаньска революция 48 року … // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 3; Результатъ выборôвъ до сойму зъ меншихъ посѣлостей … // Дѣло. — 1895. — Ч. 206. — 15 (27) вересня. — С. 1; Стефаник В. Повне зібрання творів: у 3 т. — К.: Вид- во Академії Наук Української РСР, 1954. — Том третій: Листи. — С. 44; Аркуша О. Галицький сейм: виборчі кампанії 1889 і 1895 рр. — Львів, 1996. — С. 118. 61 Міщаньска революция 48 року … // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 3. 62 Резигнация д-ра Даниловича // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 7–8. 63 Вибори до сойму // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 5–7. 64 Сойм // Радикал. — 1896. — Нр. 8. — 5 лютого. — С. 84–86; Фалшованє публичноі опініі // Радикал. — 1896. — Нр. 8. — 5 лютого. — С. 86–87. 251 Очевидно, що появу часопису «Радикал» читачі зустріли доволі про- холодно. Так, діяч РУРП Т. Окуневський у листі до І. Франка від 16 жовтня 1895 р. писав: «Громадскі[й] Голос мині до вподоби за то в Радикалі спостеріг я так що форми як і змісту leider einen Rückgang (на жаль занепад. — Авт.)»65. Натомість деякі читачі виявляли певний інте- рес до часопису. Так, примірники «Радикала», за посередництвом М. Павлика, отримувала Л. Драгоманова, вдова вченого66. В листі до М. Павлика від 8 (20) жовтня 1895 р. вона писала: «Радикала» дістала 2 №№, другого ще не читала, а перший мені сподобався, якщо він про- должатиме в цім напрямі то ще нічого»67. Часопис «Радикал»∗ виходив у світ в львівській друкарні В. Манєць- кого — разом із «Громадським голосом» і низкою інших видань. Традиційно перший номер «Радикала» було розіслано серед потенційних читачів «на показ». З цього приводу в часописі зазначалося: «Се число «Радикала» розсилаємо на показ. Хто не схоче запренумерувати (перед- платити. — Авт.), зволить нам єго звернути. Хто не заплатить предплати, тому 2-го числа не пішлемо. Видавництво «Радикала» запевнене на цілий рік. Єсли зголосить ся 400 предплатників, будемо єго видавати 3 рази в місяць»68. Водночас тираж часопису встановити не вдалося. Можливо, що наклад «Радикала» на протязі його існування був досить невеликим. Водночас третій номер видання інформовував читачів: «всі ті, що дома- гають ся, щоби висилати їм «Радикал»-а безплатно на тій підставі, що они заплатили вже цілорічну предплату за «Народ» повідомляємо, що ми до тепер, обовязку того на себе не взяли»69. В. Будзиновський стверджував, що редагував часопис «Радикал» без оплати70. Також невідомо чи отримували платню інші працівники редак- ———————— 65 Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України (далі — ВР ІЛ), ф. 3, од. зб. 1613, арк. 188–189; Бурлака Г. Листування родини Окуневських // Визначні постаті України: Андрій Чайковський та Теофіл Оку- невський: Збірник наукових праць, присвячених 150-річчю від дня народження Андрія Чайковського (2007) та Теофіла Окуневського (2008). — Львів: Афіша, 2010. — С. 208. 66 МихайлоДрагоманов. Документи і матеріали 1841–1994 / упорядн. Г. Болотова, І. Бутич, Н. Грабова, О. Купчинський [та ін.]. — Львів, 2001. — С. 356. 67 Там само. — С. 328. ∗ Загалом структура часопису майже не відрізнялася від преси того часу. Водночас інформація в «Радикалі» фактично не оформлювалася в спеціальні рубрики. Виняток становлять рубрики «Надіслане» та «Переписка редакції» (1895, № 3), «Від редакції» (1895, № 5/6) та «Нові книжки» (1896, № 8). Назву останньої рубрики було виділено напівжирним шрифтом. 68 Се число «Радикала» … // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 12. 69 Переписка редакциї // Радикал. — 1895. — Нр. 3. — 5 падолиста. — С. 36. 70 Будзиновський В. Смішне в поважнім // Нові шляхи. — Львів, 1930. — Т. 8. — С. 180. 252 ції. Разом із тим гроші потрібні були за друк «Радикала». Очевидно, що він виходив за кошти, зібрані серед підавстрійських прихильників часо- пису. Передплата на рік складала — 3 гульдени, а окреме число кош- тувало 15 кр.71. На жаль, про кількість передплатників часопису доклад- них відомостей немає. Важко сказати чи «Радикал» мав постійних перед- платників. Але вочевидь вони все ж таки були. Так, В. Будзиновський у недатованому листі до свого товариша та однопартійця В. Охримовича писав: «Можебусь намовив свого Меценаса (Є. Олесницького. — Авт.), або ще кого, щоби запренумерував (передплатив. — Авт.) Радикала»72. Інше джерело фінансування становили прихильники часопису по той бік кордону — підросійські українці. Редакція часопису «Радикал» розра- ховувала на матеріальну підтримку наддніпрянців. До того ж у про- грамній статті часопису зазначалося, що він буде органом всієї України73. Про це свідчать надіслані з Наддніпрянської України матеріали для пуб- лікації в «Радикалі». Передусім це «Заява групи молодих українців ради- калів»74, початок статті П. Тучапського «Про російські воєнні порядки»75 та ін.76. Вартість річної передплати «Радикала» для читачів із Російської імперії становила 6 руб.77. Очевидно, що в Наддніпрянській Україні збір коштів для «Радикала» організовував М. Ковалевський. Найбільш ймо- вірно, що гроші надходили до В. Будзиновського через львівського адво- ката Р. Бубера (приятеля М. Ковалевського)78. Проте кошти приходили не завжди вчасно. Так, у листі до Л. Драгоманової від 11 березня 1896 р. зі Львова М. Павлик писав: «Радикал» опізниться, бо через брак грошей ———————— 71 Романюк М.М. Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: Історико-бібліо- графічне дослідження: У 3 т. — Львів: Світ, 2001. — Т. 1. 1848–1900 рр. — С. 610. 72 ЦДІАЛ України, ф. 372, оп. 1, спр. 33, арк. 44. 73 Міщаньска революция 48 року … // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 5; Кравець М. М. До питання про Русько-Українську радикальну партію у Східній Галичині в 90-х роках ХІХ ст. // З історії західноукраїнських земель. — К., 1957. — Вип. 2. — С. 137; Кравець М.М. Селянство Східної Галичини і Північної Буковини у другій половині ХІХ ст. — Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1964. — С. 212. 74 Заява групи молодих Украінців радикалів // Радикал. — 1895. — Нр. 5 и 6. — 20 грудня. — С. 54–58. 75 Е.С. Про російскі воєнні порядки // Радикал. — 1896. — Нр. 10 і 11. — 25 марта. — С. 110–113. 76 Українець. Полтава 6 грудня // Радикал. — 1896. — Нр. 8. — 5 лютого. — С. 83– 84; Допись з України // Радикал. — 1896. — Нр. 9. — 22 лютого. — С. 99–100. 77 Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: Історико-бібліографічне до- слідження. — Т. 2: 1891–1905 рр. / Уклад.: М.В. Галушко, М.М. Романюк (керівник проекту), Л.В. Сніцарчук. — Львів, 2009. — С. 123. 78 Будзиновський В. Смішне в поважнім // Нові шляхи. — Львів, 1930. — Т. 8. — С. 180. 253 (Г.П.Г. (М. Ковалевський. — Авт.) не посилає обіцяних г[ульденів] 20 у місяць) треба печатати підзвітний»79. Очевидно, що редакція часопису «Радикал» часто потерпала від браку коштів. М. Ковалевський очевидно допомагав розповсюджувати часопис «Радикал» не лише в Російській імперії, але й далеко за її межами. Зберігся недатований (не раніше січня 1896 р.) лист М. Ковалевського (підписаний криптонімом Г.П.Г.) до невідомого адресата. В листі між іншим містилося прохання негайно надіслати у Лондон, до редакції польського соціалістичного часопису «Przedświt»∗ із приміткою «пере- дать Васильчуку∗∗» (Л. Василевському. — Авт.) чи «для Васильчука» 15 прим. «Радикала» кожного номеру, починаючи з першого. Водночас у листі додавалося: «Впредь также, тотчас же по виходѣ новых номеров «Радикала» и [«]Громадскаго Голосу» высылать в том же количествѣ экземпл.[яров] по тому же адресу»80. Редакція часопису майже в кожному номері «Радикала» інформувала читачів про діяльність РУРП. «Як широко розрослася радикальна партия. Кілька повітів, маємо вже в руках, […] а нема вже такого повіту, де-б ми не мали вже рішучих приклонників», — зазначалося в зверненні «Това- риші радикали!». Між іншим у статті наголошувалося на необхідності організаційного зміцнення та розбудови структури РУРП. В першу чергу передбачалося скликати черговий з’їзд радикальної партії81. У зверненні між іншим наголошувалося, що «найважнійші справи, котрі ждуть пола- годженя (на з’їзді. — Авт.), є орґанізация, і програма партиї»82. У листопадовому номері «Радикала» (1895, № 3) було вміщено пові- домлення «З’їзд радикальної партії». Там зазначалося, що «зїзд ради- кальної партиї відбудеся в грудни, близший термін подамо пізнійше»83. В часописі навіть була присвячена окрема стаття майбутньому з’їзду ———————— 79 Денисюк І. Листи Михайла Павлика до родини Драгоманових // Записки Нау- кового товариства імені Шевченка. — Львів, 1997. — Т. CCXXXIV: Праці Філологічної секції. — С. 473. ∗ Часопис «Przedświt» (1881–1920) спочатку виходив у Женеві. З липня 1891 р. у Лондоні. Натомість із 1903 р. у Кракові. Від 1913 р. у Львові, а на протязі 1916–1920 років у Варшаві. ∗∗ Левко Васильчук — псевдонім польського публіциста Л. Василевського (1870– 1936), що з 1897 р. (за іншими даними протягом 1898–1902) був редактором часопису «Przedświt» у Лондоні. 80 ВР ІЛ, ф. 3, од. зб. 1613, арк. 497, 499. 81 Товариші Радикали ! // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 8. 82 Товариші Радикали ! // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 8; Ящук П.Й. Газета «Радикал» // Вісник Львівського університету. Серія журналістики. — Львів, 1980. — Вип. 11. Журналістика і життя. — С. 36–37. 83 Зїзд радикальної партиї // Радикал. — 1895. — Нр. 3. — 5 падолиста. — С. 36. 254 РУРП84. В публікації автор окреслив ряд питань, котрі потрібно було вирішити на IV з’їзді партії. Це передусім необхідність реорганізації РУРП, створення т. зв. «екзекутивного» (виконавчого) комітету з центром у Львові. Також потрібно було визначитися з офіційним друкованим органом партії. «Зїзд буде мусів або порозуміти ся з видавцями “Громад- ського Голосу” і “Радикала”, або заснувати новий, партийний орган», — зазначалося в статті. Важливими, на думку автора, були перегляд і зміна окремих положень («ревізія») партійної програми та ін.85. Зрештою в черговому номері часопису було вміщено оголошення, де зазначалося, що «Четвертий зїзд радикальної партиї відбуде ся […] дня 29 грудня 1895 в великій сали “Робітничого дому” в “Пасажу Гавсмана”. Наради зачнуть ся точно о годині 8-ій рано». І додавалося, що «нашим передплатникам (часопису “Радикал”. — Авт.) запрошень не розсилаємо, просимо відобрати собі їх у Львові в нашій редакциї». Повідомлення підписали: С. Новаковський, І. Франко та В. Будзиновський86. Детальний опис IV з’їзду РУРП було надруковано в № 7 часопису від 5 січня 1896 р.87. Також у «Радикалі» була опублікована нова програма РУРП, прийнята на з’їзді партії88. В часописі також було вміщено статтю «Організація радикальної партії»89. Згідно з рішенням з’їду РУРП орга- ном партії стала газета «Громадський голос»∗, 90. Вже в наступному номері часопису (1896, № 8) було надруковано статтю діяча РУРП Ю. Бачинського «Пару слів в відповідь “Ділу” і ———————— 84 Четвертий зізд радикальноі партиі, відбуде ся с. р. в першу неділю соймовоі сесиі // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 46–48. 85 Четвертий зізд радикальноі партиі, відбуде ся с. р. в першу неділю соймовоі сесиі // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 46–48; Ящук П. Й. Газета «Радикал» // Вісник Львівського університету. Серія журналістики. — Львів, 1980. — Вип. 11. Журналістика і життя. — С. 40; Історія української дожовтневої журналістики. — Львів, 1983. — С. 397. 86 Четвертий зїзд радикальної партиї … // Радикал. — 1895. — Нр. 5 и 6. — 20 грудня. — С. 60. 87 Четвертий зізд радикальноі парти[і] // Радикал. — 1896. — Нр. 7. — 5 січня. — С. 61–68; Ящук П.Й. Газета «Радикал» // Вісник Львівського університету. Серія журналістики. — Львів, 1980. — Вип. 11. Журналістика і життя. — С. 40–41; Історія української дожовтневої журналістики. — Львів, 1983. — С. 397–398. 88 Програма руско-украіньскої радикальної партиі … // Радикал. — 1896. — Нр. 7. — 5 січня. — С. 70–71. 89 Організация радикальноі партиі // Радикал. — 1896. — Нр. 7. — 5 січня. — С. 68– 70. ∗ На сторінках часопису друкувалися короткі повідомлення про вихід кількох номе- рів «Громадського голосу», інформація про конфіскацію № 9 газети від 13 листопада 1895 р. і т. д. Див.: «Громадский Голос» … // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 48 та ін. 90 Там само. — С. 69. 255 “Галичанинові”»91. У статті автор зазначив, що «хочемо показати шан.[овним] Редакціям їх “ясність” що-до розуміня теорій соціялістичних в загалі, а теоріі “наукового соціялізму”, спеціяльно, і розсьлідити, чи справді показала ся партія так не консеквентною (непослідовною. — Авт.), задержуючи на дальше свою давну назву, як се йі закидують ред.[акції] “Дѣла” і “Галичанина”»92. Також у згаданому номері часопису було вміщено інформацію про вихід праці Ю. Бачинського «Україна irredenta»93. На початку 1896 р. у «Радикалі» було надруковано ґрунтовну рецензію (без підпису) на працю єзуїта-католика о. Я. Бадені «Radykali ruscy». Остання вийшла як передрук («відбитка») з краківського часопису «Przegląd powszechny»∗, 94. Також у часописі з’явилася рецензійна стаття І. Франка «Ян Бадені о Радикалах». Між іншим письменник навів у своїй статті ряд фактичних неточностей, численні спотворювання фактів допу- щені Я. Бадені95. Зрештою в «Радикалі» було опубліковано також і «Пісню руських хлопів радикалів» І. Франка — своєрідний гімн РУРП96. На 31 жовтня 1895 р. в зв’язку зі смертю депутата А. Тишковського були призначені додаткові парламентські вибори від IV(сільської) курії у виборчому окрузі Перемишль — Мостиська — Добромиль97. Від РУРП свою кандидатуру погодився висунути І. Франко. Про це читачів «Ради- кала» інформувала коротка замітка. Між іншим у ній зазначалося, що «наш кандидат (І. Франко. — Авт.) представив ся вже виборцям з Пере- миского і в Мостисках. В М.[остиськах]∗ і в Добромили∗∗ розбили жан- ———————— 91 Бачиньский Ю. Пару слів в відповідь «Дѣлу» і «Галичанинови» // Радикал. — 1896. — Нр. 8. — 5 лютого. — С. 80–83. 92 Там само. — С. 80–81. 93 Нові книжки: … // Радикал. — 1896. — Нр. 8. — 5 лютого. — С. 87. ∗ Мова йде про: Badeni J. Radykali ruscy. — Krawόw: Druk. W. L. Anczyca i Spόłki, 1896. — 63 s. Вперше надруковано: Badeni J. Radykali ruscy // Przegląd powszechny. — Krawόw, 1896. — T. XLIX. — S. 221–281. 94 «Radykali ruscy» // Радикал. — 1896. — Нр. 9. — 22 лютого. — С. 89–94. 95 Франко І. Ян Бадені о Радикалах // Радикал. — 1896. — Нр. 10 і 11. — 25 марта. — С. 101–102. 96 Франко І. Пісня руських хлопів радикалів // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 40–41; Возняк М. Іван Франко в добі радикалізму // Україна. — К., 1926. — Кн. 6. — С. 136. 97 Возняк М. Виборче беззаконня проти Івана Франка // Іван Франко: Статті і матеріали. — Львів, 1948. — Зб. 1. — С. 66; Tomczyk R. Galicyjska Rusko-Ukraińska Partia Radykalna w latach 1890–1914. — Szczecin, 2007. — S. 119. ∗ Передвиборчі збори в Мостиськах відбулися 13 жовтня 1895 р. Головою зборів був обраний В. Будзиновський. Водночас присутній на зібранні Пашкевич запропонував кандидатуру русофіла М. Антоневича. Натомість діяч РУРП М. Новаковський висунув кандидатуру І. Франка, на що останній погодився. Проте подальшим нарадам пере- шкодила поліція. Серед голосних вигуків протесту стражі порядку закрили зібрання 256 дарми виборців»98. Зважаючи на численні зловживання під час виборів депутатом парламенту був обраний не І. Франко, а П. Тишковський99. Невтішним для РУРП результатам виборів у «Радикалі» була присвячена стаття «Радикальна кандидатура»100. «Виступаючи з нашою кандида- турою, — зазначалося в публікації, — хотіли ми використати перед- виборчий час […]. Ми однак грубо помилили ся. Результат показав, що булибисьмо побідили, єслиб цілі правибори і самі вибори не були одним довгим ланцухом ґвалтів і нелєґальностий, очевидно, з кривдою нашого кандидата»101. Водночас у «Радикалі» було вміщено статтю з критичними заувагами щодо тенденційності львівської газети консервативної орієнтації «Dzien- nik polski». Між іншим автор публікації звертався до редакції газети чому вона не стала на захист І. Франка, який був незаконно заарештований у Перемишлі. Чи на захист селянина-радикала О. Муштука, заарештованого в Добромилі. Зрештою «ані словечка обуреня на те, що Будзиновского арештували в Мостисках за те, що він оперся власти за надужитє власти?», — між іншим наголошувалося в публікації102. 15 листопада 1895 р. у Львові передбачалося провести віче, що мало «запротестувати против сегорічним виборам до Сойму краєвого», — зазначалося в «Радикалі»103. Проте віче було заборонено поліцією Львова. Натомість оргкомітет віча скликав збори за запрошеннями — т. зв. «довірочні збори» (на них не потрібно було дозволу влади). За даними «Радикала» кількість учасників зборів досягала майже 600 осіб. Голову- та заарештували В. Будзиновського. Правда через годину його відпустили на волю. Детальніше про це див.: Zgromadzenie wyborcze w Mościaskach // Kurjer lwowski. — 1895. — Nr. 286. — 15 Października. — S. 2; Предвыборовое собраніе въ Мостискахъ // Гали- чанинъ. — 1895. — Ч. 221 и 222. — 4 (16) октября. — С. 4–5; Послїдними часами … // Громадський голос. — 1895. — Нр. 8. — 26 октабря. — С. 61; З «Івановоі Хати». Перемиский // Громадський голос. — 1896. — Нр. 6. — 30 марта. — С. 45; Возняк М. Виборче беззаконня проти Івана Франка // Іван Франко: Статті і матеріали. — Львів, 1948. — Зб. 1. — С. 70–71. ∗∗ Передвиборчі збори в Добромилі мали відбутися 10 жовтня 1895 р. 98 Вибори в Перемишли // Радикал. — 1895. — Нр. 2. — 20 жовтня. — С. 24. 99 Вибори до Ради державноі в окрузі Перемишля, Мостиска, Добромиль // Громадський голос. — 1895.– Нр. 9. — 13 падолиста. — С. 63–64. 100 Радикальна кандидатура // Радикал. — 1895. — Нр. 3. — 5 падолиста. — С. 30. 101 Радикальна кандидатура // Радикал. — 1895. — Нр. 3. — 5 падолиста. — С. 30; Возняк М. Іван Франко в добі радикалізму // Україна. — К., 1926. — Кн. 6. — С. 139. 102 Полїцейский дневник … // Радикал. — 1895. — Нр. 2. — 20 жовтня. — С. 23–24. 103 Всенародне віче … // Радикал. — 1895. — Нр. 3. — 5 падолиста. — С. 36. 257 вав о. І. Озаркевич. Виступали Є. Олесницький, Іскрицький, діячі РУРП І. Франко й Т. Окуневський та ін.104. Зрештою, як підсумовував «Радикал» «збори ухвалили резолюцию поставлену» Є. Олесницьким. «В резолюциї референта, — зазначалося в «Радикалі», — протестує ся против способови переведеня сегорічних виборів, заявляє ся, що Русини уважають Сойм за нелєгальний і ухва- люєся вислати з усіх повітів Галичини депутацию до цісаря, з просьбою о розвязанє галицкого сойму»105. В львівській консервативній «Gazet-і narodow-ій» вищезгаданим зборам було присвячено статтю «Waźny zwrot w sprawie ruskiej»106. Натомість у «Радикалі» з’явилася стаття під одно- йменною назвою — «Важний зворот в руській справі». У публікації було спростовано ряд неправдивих фактів вміщених кореспондентом «Gazet-и narodow-ої»107. Зрештою 12 грудня 1895 р. чисельна делегація галицьких українців (за даними «Радикала» понад 200 селян й близько 40 інтелігентів108) виїхала зі Львова до Відня109. Даній темі в «Радикалі» було присвячено статтю «Депутація русинів у Відні». Там між іншим зазначалося, що РУРП виступила проти поїздки згаданої делегації. Натомість участь радикалів у складі делегації дала їм змогу для налагодження контактів із селянами з різних повітів Галичини. Зрештою стаття завершувалася словами: «А вжеж ніхто небув так радий з результату тої поїздки, як радикали. Більше, писати нам не вільно»110. Очевидно редакція часопису побоювалася конфіскації. Однак В. Будзиновський не подавав часопис до цензури, принаймні ми не маємо такої інформації. Проте редакція «Радикала» завжди пам’ятала про це: «Над нами висить обєктивний і ———————— 104 Довірочні збори Русинів у Львові 15. с. м. // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 40; Аркуша О. Галицький сейм: виборчі кампанії 1889 і 1895 рр. — Львів, 1996. — С. 121. 105 Довірочні збори Русинів у Львові 15. с. м. // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 40. 106 Waźny zwrot w sprawie ruskiej // Gazeta narodowa. — 1895. — Nr. 321. — 19 Listopada. — S. 1. 107 Важний зворот в рускій справі // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 45. 108 Депутация Русинів до Відня // Радикал. — 1895. — Нр. 5 и 6. — 20 грудня. — С. 59. 109 Депутация Русинів до Відня // Громадський голос. — 1895. — Нр. 12. — 30 грудня. — С. 90. 110 Депутация Русинів до Відня // Радикал. — 1895. — Нр. 5 и 6. — 20 грудня. — С. 59–60; Ящук П.Й. Газета «Радикал» // Вісник Львівського університету. Серія журна- лістики. — Львів, 1980. — Вип. 11. Журналістика і життя. — С. 38; Історія української дожовтневої журналістики. — Львів, 1983. — С. 395–396. 258 субєктивний меч прокуратора, і вічно грозить пересіченєм пасма жизни кождого Ч.[исла] нашої часописи»111. Стосовно періодичності виходу часопису, то від самого початку «Радикал» мав виходити як двотижневик112. Але раз на два тижні часопис виходив тільки два перші місяці. Проте вже 5-тий номер «Радикала» вийшов із місячною затримкою не 5-ого, а 20-ого грудня 1895 р. Затримка пояснювалася так: «5[-]те число (№ 5-6 від 20.ХІІ. — Авт.) “Радикала” не вийшло в означенім часі, з причин від редакциї не зависимих. Цілий персонал редакцийний нашої часописи виїхав до Відня разом з хлопскою депутациєю. Предплатників наших винагородимо в той спосіб, що сьлі- дуючі числа Радикала вийдуть в більшім обємі, як звичайно»∗113. Наступне число «Радикала» з’явилося 5 січня 1896 р. (№ 7). Однак неза- баром виявилося, що витримати заявлені терміни знову буде неможливо. Л. Драгоманова в листі до І. Франка від 12 січня 1896 р. писала: «Jак мені прикро, шчо пропав “Народ”, не можу сказати вам. Чиж то він пропав дльа того, шчоб народившіjсьа післьа jого “Радикал” jак наjскорше скінчив своjе житьтье і сліда не оставив! Чула моjа душа, шчо воно так виjде»114. Черговий номер часопису «Радикал» з’явився лише на початку на- ступного місяця (№ 8 від 5.ІІ.1896 р.). Місячна затримка сталася через брак у львівських друкарнях складачів. Оскільки на протязі січня–лютого 1896 р. відбулися страйки робітників 17 друкарень Львова115. Тому «з причини загального страйку зецерів у Львові видаєм отсе число в обємі о половину меншім, як було постановлено», — зазначалося в «Радикалі»116. Так, галичанин В. Щурат у листі до І. Франка від 8 лютого 1896 р. із Відня запитував: «Що з “Радикалом”? Чи він може теж поляг буйною головою? Щось його не видко»117. Зрештою видавцям так і не вдалося ———————— 111 Довірочні збори Русинів у Львові 15 с. м. // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 40. 112 Романюк М. М. Op. cit. — С. 610. ∗ Обсяг часопису здебільшого становив 12 стор. (№№ 1–4 і 9). У окремих випадках 16 (№№ 5/6, 7 і 10/11) та відповідно 11 стор. (№ 8). 113 Від редакциї // Радикал. — 1895. — Нр. 5 и 6. — 20 грудня. — С. 60. 114 ВР ІЛ, ф. 3, од. зб. 1613, арк. 295. 115 Кравець М.М. Робітничий рух у Східній Галичині наприкінці ХІХ ст. (1892–1900 роки) // З історії західноукраїнських земель. — К., 1960. — Зб. 4. — С. 50; Макаєв В. Робітничий клас Галичини в останній третині ХІХ ст. — Львів, 1968. — С. 151–152; Каковський К.Г. На шляху до Великого Жовтня. Страйковий рух в Галичині кінця ХІХ — початку ХХ ст. — Львів, 1970. — С. 54. 116 З причини … // Радикал. — 1896. — Нр. 8. — 5 лютого. — С. 87. 117 ВР ІЛ, ф. 3, од. зб. 1613, арк. 368; Франкіяна Василя Щурата: листи, статті, спогади / [упорядкув., передм., коментарі та покажчики Л. Козак; наук. ред. Я. Мель- ник]. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 37. 259 відновити регулярний вихід часопису. 22 лютого 1896 р. вийшов черго- вий номер «Радикала» (№ 9), майже без суттєвого збільшення загальної кількості сторінок. Натомість 25 березня з’явився останній, здвоєний номер часопису (№ 10/11)118. Не залишалася поза увагою «Радикала» тема непорозумінь РУРП і представників течії народовців. Це статті «Як народовці розуміють “консолідацію”119 та публікація “Quae mutatio rerum!”»120. Водночас ста- ном на середину 1890-х років, попри численнi непорозуміння, тривала тісна співпраця РУРП із Соціал-демократичною партією Галичини (далі — СДПГ). Даній темі в «Радикалі» була присвячена стаття «Конгрес галиць- кої соц.[іал-]демократії»121. Мова йде про IV з’їзд СДПГ, що відбувся 28– 29 вересня 1895 р. у м. Новий Сонч122. На з’їзді були присутні як гості представники РУРП В. Будзиновський і депутат Галицького сейму — С. Новаковський. Перший із них навіть виступив із доповіддю (реферував про селянське питання)123. Зрештою, як інформував часопис «на разі бу- дуть соц.[іал-] дем.[ократи] агітувати між хлопами постулятами, які подає програма Б[удзиновськ]-ого»124. РУРП акцентувала значну увагу на роботi серед українських селян Галичини. Підтвердження цього — матеріали надруковані у «Радикалі». Передусім це текст виступу селянина-радикала А. Шмігельського125, виголошений ним 26 грудня 1895 р. на віче в Збаражі. При цьому ре- дакція часопису зазначала, що «наскілько очитані вже суть деякі му- жицькі члени нашої партиї». І наголошувала, що «реферат сей випра- ———————— 118 Романюк М.М. Op. cit. — С. 613. 119 Як народовці розуміють «консолідацию» // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 46. 120 Quae mutatio rerum! // Радикал. — 1896. — Нр. 10 і 11. — 25 марта. — С. 113–116. 121 Конгрес галицкої соц.[іал-]демокрациї // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 9–10. 122 IV. Zjazd socyalno-demokratycznej partyi galicyjskiej w Nowym Sączu // Naprzόd. — 1895. — Nr. 40. — 4 Października. — S. 2–3; IV. Zjazd socyalno-demokratycznej partyi galicyjskiej w Nowym Sączu. (Dokończenie) // Naprzόd. — 1895. — Nr. 41. — 10 Paźd- ziernika. — S. 2–4. 123 Конгрес галицкої соц.[іал-]демокрациї // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 9–10; Будзиновський В. Як чоловік зійшов на пана. Автобіографія автора. — Львів, 1937. — С. 14; Кравець М.М. Селянство Східної Галичини і Північної Буковини у другій половині ХІХ ст. — Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1964. — С. 214; Ящук П.Й. Газета «Радикал» // Вісник Львівського університету. Серія журналістики. — Львів, 1980. — Вип. 11. Журналістика і життя. — С. 37; Жерноклеєв О.С. Національні секції авст- рійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890–1918 рр.). — Івано-Фран- ківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2006. — С. 154–155. 124 Конгрес галицкої соц.[іал-]демокрациї // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 10. 125 Шміґельский. Братя хлопи! // Радикал. — 1896. — Нр. 7. — 5 січня. — С. 71–75. 260 цював Ш.[мігельський] без чиєї небудь помочи»126. В часописі також було надруковано його статтю «Хлопські приятелі»127. Відомо, що з початку 1890-х рр. група націонал-радикалів намагалася усунути з програми РУРП положення про автономію Галичини. Так, в статті «Відособленє Галичини», вміщеній у «Радикалі», мова йшла про поділ краю за національною ознакою: на українську (східну) та польську (західну) частини128. З цією вимогою В. Будзиновський виступив ще на І з’їді РУРП у 1890 р.129. «Мої внесеня провалилися голосами старших участників зїзду, вихованих під впливом Драгоманова», — зауважував пізніше В. Будзиновський130. Але під час навчання в Львівській гімназії він також перебував під значним ідейним впливом М. Драгоманова131 й навіть листувався з ним132. Проте на початку 1890-х років В. Будзинов- ський зневірився в авторитеті вченого. Водночас у кількох перших номерах «Радикала», очевидно за наполя- ганням М. Павлика, було вміщено наприклад оголошення, що закін- чується набір праці М. Драгоманова «Про волю віри»133 та інші мате- ріали134. В «Радикалі» також було надруковано початок135 звіту про вечір товариства «Січ» у Відні, присвячений пам’яті М. Драгоманова. Захід ———————— 126 Реферат А. Шміґельского … // Радикал. — 1896. — Нр. 7. — 5 січня. — С. 76. 127 Яндру-льський. Хлопскі приятелі. (Допись) // Радикал. — 1896. — Нр. 10 і 11. — 25 марта. — С. 106–110. 128 Відособленє Галичини // Радикал. — 1895. — Нр. 5 и 6. — 20 грудня. — С. 45– 48. 129 Будзиновський В. Смішне в поважнім // Нові шляхи. — Львів, 1930. — Т. 9. — С. 64. Грицак Я. «Молоді» радикали в суспільно-політичному житті Галичини // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 1991. — Т. ССХХІІ: Праці Історико- філософської секції. — С. 82. 130 Будзиновський В. Ішли діди на муки. (Введенє в історію України). — Львів: З друкарні Ставропіг. Інститута у Львові, 1925. — С. 28. 131 Грицак Я. «Молоді» радикали в суспільно-політичному житті Галичини // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 1991. — Т. ССХХІІ: Праці Історико-філософської секції. — С. 75. 132 Див.: ЦДІАЛ України, ф. 663, оп. 2, спр. 72. 133 Кінчиться друкувати книжка … // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 12. 134 Див. детальніше: — Нам передано з редакциї «Народа» … // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 10–11; Кінчить ся друкувати книжка … // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 12; В обох попередних числах Р.[адикала] … // Радикал. — 1895. — Нр. 3. — 5 падолиста. — С. 36; Вийшла книжка: … // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 48 та ін. 135 Денисюк І. Листи Михайла Павлика до родини Драгоманових // Записки Нау- кового товариства імені Шевченка. — Львів, 1997. — Т. CCXXXIV: Праці Філологічної секції. — С. 482. 261 відбувся 5 лютого 1896 р.136. М. Павлик у листі до Л. Драгоманової від 3 березня 1896 р. писав: «Вас, певне, звіщали з Відня, що 5 мин[улого] міс[яця] були поминки за М[ихайла] П[етрови]ча, устроєні Січовиками. Я витребував від них промови, котрі й получив цими днями і дав до «Радикала». Буд[зиновськ]ий зразу не хотів печатати, та потім згодився. Вийде цими днями»137. Діячі РУРП (передусім М. Павлик) також підтримували взаємини із заснованим у квітні 1890 р. англійським «Товариством друзів російської свободи» («Society of Friends of Russian Freedom») в Лондоні. Так, у 1895 р. редакція часопису «Радикал» відгукнулася на перевидання товариством окремою брошурою статті Дж. Кеннана «Російський кримінальний ко- декс» («The Russian Penal Code»∗). Повідомлення в часописі супровод- жувалося анотуванням змісту видання138. Водночас у першому числі «Радикала» була передрукована кореспонденція «Избіеніе духоборцевъ», опублікована в т. зв. «Летучих листках»∗∗ (1895, № 24 від 15 вересня)139. В іншому номері часопису було вміщено рецензію на перший випуск спогадів політичного діяча та публіциста В. Дебогорія-Мокрієвича. Мова йде про працю «Воспоминанія. Вл. Дебогорія-Мокріевича» (Париж, 1894)140. Загалом часопис «Радикал» був призначений для більш підготовлених у теоретичному плані читачів141. Редакція часопису намагалася інфор- мувати своїх читачів про найважливіші політичні події не лише в Австро- Угорщині, але й за її межами. При цьому висвітлюючи різноаспектну проблематику. Достатньо згадати статті: «Угода з Угорщиною»142, ———————— 136 Поминки М.П. Драгоманова у Відни // Радикал. — 1896. — Нр. 10 і 11. — 25 марта. — С. 102–105. 137 Денисюк І. Листи Михайла Павлика до родини Драгоманових // Записки Нау- кового товариства імені Шевченка. — Львів, 1997. — Т. CCXXXIV: Праці Філологічної секції. — С. 472. ∗ Вперше надруковано: Kennan G. The russian penal code // The century magazine. — 1888. — No 6. — Vol. XXXV. — April. — P. 880–886. 138 Англїйське Товариство Приятелїв Волї в Росиї … // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 12. ∗∗ В червні 1891 р. члени «Товариства друзів російської свободи» заснували в Лондоні «Фонд вільної російської преси» («Фонд вольной русской прессы»). На протязі 1893–1899 рр. фонд видавав т. зв. «Летучие листки». 139 Избіеніе духоборцевъ // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 11–12. 140 «Воспоминанія» Дебогорія Мокріевича // Радикал. — 1895. — Нр. 5 и 6. — 20 грудня. — С. 53–54. 141 Кравець М.М. До питання про Русько-Українську радикальну партію у Східній Галичині в 90-х роках ХІХ ст. // З історії західноукраїнських земель. — К., 1957. — Вип. 2. — С. 135. 142 Угода з Угорщиною // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 8–9. 262 «Вибори у Відні»143, «Тюремна статистика в Росії»144, «Справа аграрної програми німецьких соціал-демократів»145, «Антисемітизм у Відні»146, «Маніфест чеської модерни»147, «Граф Таафе»148, «Вибори до Сойму в Чехах»149, «Спільна армія»150, «Австрійський парламент»151, «Пролетаріат сільський в Галичині і в Австрії»152, «Реформа виборча»153 та ін. Звідси часопис «Радикал» очевидно не мав великого успіху серед читачів. А це вказувало на існування певних недоліків у плануванні його змістової політики. Так, член РУРП В. Стефаник у листі до М. Павлика від 2 березня 1896 р. писав: «Радикал» дуже слабонький. Осим однако не хочу звалювати вини на т. Будзиновского, ані казати, що при іншім чоловіці ті часописи були би ліпші. Чи «Народ» чи «Радикал» — без статей Драгоманова були би слабонькі, а мужицка газета аж тоді буде добра, як буде мати редактора і співробітника і буде мочи їх удержати. Поки що треба ждати»154. Останнє число часопису вийшло у Львові 25 березня 1896 р. У ви- хідних відомостях «Радикала» фігурує вказана дата155. Натомість пові- домлення про припинення виходу часопису було вміщено в львівській «Зорі» аж на початку липня 1896 р.156. Зрештою з огляду на скрутне матеріальне становище В. Будзиновський був змушений припинити ви- дання часопису «Радикал». Також він передав І. Франку редагування газети «Громадський голос»157. З цього приводу М. Павлик у листі до ———————— 143 Вибори у Відни // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 10. 144 Тюремна статистика в Росиї // Радикал. — 1895. — Нр. 1. — 5 жовтня. — С. 11. 145 Справа аграрної проґрами нїмецких социял-демократів // Радикал. — 1895. — Нр. 2. — 20 жовтня. — С. 19–21. 146 Антисемітизм у Відни // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 37–38. 147 Маніфест ческоі модерни // Радикал. — 1895. — Нр. 4. — 20 падолиста. — С. 42– 44. 148 Граф Тафе // Радикал. — 1895. — Нр. 5 и 6. — 20 грудня. — С. 49–50. 149 Вибори до Сойму в Чехах // Радикал. — 1895. — Нр. 5 и 6. — 20 грудня. — С. 53. 150 Спільна армія // Радикал. — 1896. — Нр. 8. — 5 лютого. — С. 77–80. 151 Австрийский парламент // Радикал. — 1896. — Нр. 9. — 22 лютого. — С. 98–99. 152 Пролєтаріят сільский в Галичині і в Австріі // Радикал. — 1896. — Нр. 10 і 11. — 25 марта. — С. 105–106. 153 Реформа виборча // Радикал. — 1896. — Нр. 10 і 11. — 25 марта. — С. 116. 154 Стефаник В. Повне зібрання творів: у 3 т. — К.: Вид-во Академії Наук Укра- їнської РСР, 1954. — Том третій: Листи. — С. 58. 155 ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 202, од. зб. 30, арк. 2145; Романюк М.М. Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: Історико-бібліографічне дослідження: У 3 т. — Львів: Світ, 2001. — Т. 1. 1848–1900 рр. — С. 613. 156 Хронїка. Лукич В. * «Радикал» … // Зоря. — 1896. — Ч. 13. — 1 (13) липня. — С. 260. 157 Будзиновський В. Смішне в поважнім // Нові шляхи. — Львів, 1930. — Т. 8. — С. 180; Будзиновський В. Як чоловік зійшов на пана. Автобіоґрафія автора. — Львів, 263 Л. Драгоманової від 18 травня 1896 р. писав зі Львова: «Я, бачу, вже писав Вам, що Б[удзиновський] перестав видавати «Радикала», а тепер приходиться написати ще сумніше: Б[удзиновський] усе покидає і через 11 днів їде в Чернівці на Буковину; там єму прихильники Б[удзи- новськ]ого — дали посаду в касі»158. Наприкінці травня 1896 р. В. Буд- зиновський переїхав до м. Чернівці, де працював діловодом товариства «Руська каса»159. Наступником «Радикала» став, по суті, часопис «Житє і слово». Останній у 1894–1897 рр. виходив під редакцією І. Франка160. Так, у четвертому томі «Житя і слова» (1895) письменник між іншим зауважив наступне: «ми й зважили ся, по упадку «Радикала» обняти, що так скажемо, єго спадщину, т.[о] є.[сть] зреформувати «Житє і Слово» в такий спосіб, що б воно не тратячи свого дотеперішнього наукового характеру, розширило свойі рамки також на справи політичні»161. Тобто «Радикал», по суті, об’єднався з часописом «Житє і слово». Відповідно суттєво вплинувши на його змістове наповнення162. В зв’язку з такими змінами часопис «Житє і слово» почав виходити з підзаголовком «Віст- ник літератури, політики і науки»163. З цього приводу М. Грушевський у недатованому листі до О. Кониського писав: «Житє і Слово» виходитиме 1937. — С. 14; Легкий М. Іван Франко та В’ячеслав Будзиновський: штрихи до взаємин на тлі доби // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Львів, 2009. — Т. CCLVII: Праці Філологічної секції. — С. 143. 158 Денисюк І. Листи Михайла Павлика до родини Драгоманових // Записки Нау- кового товариства імені Шевченка. — Львів, 1997. — Т. CCXXXIV: Праці Філологічної секції. — С. 475. 159 Новинки. Товарищество «Руска каса» въ Черновцахъ … // Галичанинъ. — 1896. — Ч. 116. — 26 мая (7 іюня). — С. 3; Будзиновський В. Смішне в поважнім // Нові шляхи. — Львів, 1930. — Т. 8. — С. 180; Будзиновський В. Як чоловік зійшов на пана. Авто- біографія автора. — Львів, 1937. — С. 14. 160 Животко А. Нарис історії української преси (Курс лекцій). — Подєбради: УТГІ, 1937. — С. 51; Романюк М.М. Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: Історико- бібліографічне дослідження: У 3 т. — Львів: Світ, 2001. — Т. 1. 1848–1900 рр. — С. 114. 161 Редакція «Житя і Слова». Оповістка // Житє і слово. — Львів, 1895. — Т. IV. — С. 487–488. 162 Ігнатієнко В. Бібліографія української преси 1816–1916. — Харків; К.: Державне вид-во України, 1930. — С. 106; Ящук П.Й. Газета «Радикал» // Вісник Львівського уні- верситету. Серія журналістики. — Львів, 1980. — Вип. 11. Журналістика і життя. — С. 42. 163 Ящук П.Й. Газета «Радикал» // Вісник Львівського університету. Серія журна- лістики. — Львів, 1980. — Вип. 11. Журналістика і життя. — С. 43; Історія української дожовтневої журналістики. — Львів, 1983. — С. 400; Романюк М. М. Op. cit. — С. 114– 116. 264 реформованим, замінивши собою й «Радикала», часописею політ[ично]- літерат[урно] науковою»164. Отже, є підстави твердити, що часопис «Радикал» є важливим дже- релом для вивчення діяльності РУРП. Водночас період його виходу в світ був відносно нетривалим — лише з початку жовтня 1895 р. до кінця березня 1896 р. Натомість видання часопису співпало з періодом орга- нізаційного зміцнення радикальної партії. Очевидно, що головне завдання часопису зводилися до: 1) інформування читачів про основні напрями діяльності РУРП і відповідно 2) поширення та популяризації ідей ради- кальної партії передусім у середовищі української інтелігенції. На сто- рінках часопису було вміщено ряд матеріалів, що загалом висвітлювали поточний перебіг діяльності РУРП у Галичині. Це в першу чергу об’ємна кореспонденція про IV з’їзд радикалів 29–30 грудня 1895 р. у Львові, нова редакція програми партії тощо. Разом із тим змістове наповнення видання яскраво свідчило про відстоювання його редакцією саме національних вимог. Також слід підкреслити, що часопис «Радикал» був призначений для більш підготовлених у теоретичному плані читачів. А це в свою чергу суттєво впливало на його читацьку аудиторію. REFERENCES 1. (1896). Avstryiskyi parlament. Radykal, (9), 98–99 [in Ukrainian]. 2. (1895). Anhliis’ke Tovarystvo Pryiateliv Voli v Rosyi … . Radykal, (1), 12 [in Ukrainian]. 3. (1895). Antysemityzm u Vidny. Radykal, (4), 37–38 [in Ukrainian]. 4. Arkusha, O. (1996). Halyts’kyi seim: vyborchi kampanii 1889 i 1895 rr. L’viv [in Ukrainian]. 5. Bachyn’skyi, Yu. (1896). Paru sliv v vidpovid’ "Dilu" i "Halychanynovy". Radykal, (8), 80–83 [in Ukrainian]. 6. Bolotova H., Butych I., Hrabova N., Kupchyns’kyi O., Pel’ts D., & Soroka H. (Comps.). (2001). Mykhailo Drahomanov. Dokumenty i materialy 1841–1994. L’viv [in Ukrainian]. 7. Budzynovs’kyi, V. (1925). Ishly didy na muky. (Vvedenie v istoriiu Ukrainy). L’viv: Z drukarni Stavropih. Instytuta u Lvovi [in Ukrainian]. 8. Budzynovs’kyi, V. (1930). Smishne v povazhnim. Novi shliakhy, (8), 177–181 [in Ukrainian]. 9. Budzynovs’kyi, V. (1937). Yak cholovik ziishov na pana. Avtobiografiia avtora. L’viv [in Ukrainian]. 10. Burlaka, H. (1994). Lysty M. Hrushevs’koho do O. Konys’koho. Ukrainskyi istoryk, 31(120–123), 117–134 [in Ukrainian]. ———————— 164 Бурлака Г. Листи М. Грушевського до О. Кониського // Український історик. — 1994. — Т. 31. — Ч. 120–123. — С. 121. 265 11. Burlaka, H. (2010). Lystuvannia rodyny Okunevs’kykh. Vyznachni postati Ukrainy: Andrii Chaikovs’kyi ta Teofil Okunevs’kyi: Zbirnyk naukovykh prats’, prysviachenykh 150-richchiu vid dnia narodzhennia Andriia Chaikovs’koho (2007) ta Teofila Okunevs’koho (2008). L’viv: Afisha, 201–226 [in Ukrainian]. 12. (1895). V obokh poperednykh chyslakh R.[adykala] … . Radykal, (3), 36 [in Ukrainian]. 13. (1895). Vazhnyi zvorot v ruskii spravi. Radykal, (4), 45 [in Ukrainian]. 14. (1895). Vybory v Peremyshly. Radykal, (2), 24 [in Ukrainian]. 15. (1895). Vybory do soimu. Radykal, (1), 5–7 [in Ukrainian]. 16. (1895). Vybory do Soimu v Chekhakh. Radykal, (5 у 6), 53 [in Ukrainian]. 17. (1895). Vybory do Rady derzhavnoi v okruzi Peremyshlia, Mostyska, Dobromyl’. Hromadskyi holos, (9), 63–64 [in Ukrainian]. 18. (1895). Vybory u Vidny. Radykal, (1) 10 [in Ukrainian]. 19. (1895). Vyishla knyzhka … . Radykal, (4), 48 [in Ukrainian]. 20. (1895). Vid redaktsyi. Radykal, (5 у 6), 60 [in Ukrainian]. 21. (1892). Vid Redaktsii. Narod, (15–18), 206 [in Ukrainian]. 22. (1895). Vidozva do vsikh Tovaryshiv radykaliv i vsikh ruskykh selian Haly- chyny i Bukovyny. Khliborob, (13–17), 1–3 [in Ukrainian]. 23. (1895). Vidosoblenie Halychyny. Radykal, (5 у 6), 45–48 [in Ukrainian]. 24. Vozniak, M. (1948). Vyborche bezzakonnia proty Ivana Franka. Ivan Franko: Statti i materialy. L’viv, (1), 65–87 [in Ukrainian]. 25. Vozniak, M. (1926). Ivan Franko v dobi radykalizmu, Ukraina, (6), 115–163 [in Ukrainian]. 26. (1895). Vsenarodne viche … . Radykal, (3), 36 [in Ukrainian]. 27. (1895). "Vospomynaniia" Debohoriia Mokrievycha. Radykal, (5 y 6), 53–54 [in Ukrainian]. 28. Halushko M. V., Romaniuk M. M., & Snitsarchuk L. V. (Comps.). (2009). Ukrains’ka presa v Ukraini ta sviti ХIХ–ХХ st.: Istoryko-bibliohrafichne doslid- zhennia, (Vol. 2). L’viv [in Ukrainian]. 29. Hnatiuk, V. (1895). Deshcho pro Rus’ uhorsku. Radykal, (2), 14–19 [in Ukrainian]. 30. Hnatiuk, V. (1895). Deshcho pro Rus’ uhorsku. (Kinets). Radykal, (3), 26–30 [in Ukrainian]. 31. Hrytsak, Ya. (1991). "Molodi" radykaly v suspil’no-politychnomu zhytti Halychyny. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. Pratsi Istoryko- filosofs’koi sektsii, (ССХХII), 71–110 [in Ukrainian]. 32. (1895). "Hromadskyi Holos" … . Radykal, (4), 48 [in Ukrainian]. 33. (1895). Graf Tafe. Radykal, (5 у 6), 49–50 [in Ukrainian]. 34. Dashkevych Ya., Kupchyns’kyi O., Kravets M., Pel’ts D., & Sysetskyi A. (Comps.). (1998). Volodymyr Hnatiuk. Dokumenty i materialy (1871–1989). L’viv [in Ukrainian]. 35. Denysiuk, I. (1997). Lysty Mykhaila Pavlyka do rodyny Drahomanovykh. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. Pratsi Filolohichnoi sektsii, (CCXXXIV), 452–542 [in Ukrainian]. 36. (1895). Deputatsyia Rusyniv do Vidnia. Hromadskyi holos, (12), 90–92 [in Ukrainian]. 266 37. (1895). Deputatsyia Rusyniv do Vidnia. Radykal, (5 у 6), 59–60 [in Ukrainian]. 38. (1895). Dovirochni zbory Rusyniv u Lvovi 15. s. m. Radykal, (4), 40 [in Ukrainian]. 39. (1896). Dopys’ z Ukrainy. Radykal, (9), 99–100. [in Ukrainian]. 40. E. S. (1896). Pro rosiiski voienni poriadky. Radykal, (10 i 11), 110–113 [in Ukrainian]. 41. Zhernokleiev, O. S. (2006). Natsional’ni sektsii avstriiskoi sotsial-demokratii v Halychyni і na Bukovyni (1890–1918 rr.). Ivano-Frankivs’k: Vydavnycho- dyzainerskyi viddil TSIT. [in Ukrainian]. 42. Zhyvotko, A. (1937). Narys istorii ukrains’koi presy (Kurs lektsii). Podiebrady: UTHI [in Ukrainian]. 43. (1896). Z prychyny … . Radykal, (8). 87 [in Ukrainian]. 44. (1895). Zaiava hrupy molodykh Ukraintsiv radykaliv. Radykal, (5 у 6), 54–58 [in Ukrainian]. 45. (1895). Zizd radykal’noi partyi. Radykal, (3), 36 [in Ukrainian]. 46. (1895). Yzbienie dukhobortsev. Radykal, (1), 11–12 [in Ukrainian]. 47. Ihnatiienko, V. (1930). Bibliohrafiia ukrains’koi presy 1816–1916. — Kharkiv; K.: Derzhavne vyd-vo Ukrainy [in Ukrainian]. 48. (1983). Istoriia ukrains’koi dozhovtnevoi zhurnalistyky. L’viv: Vyd-vo pry Lvivs’komu derzh. un-ti Vyd-ho Obiednannia "Vyshcha shkola" [in Ukrainian]. 49. Kakovs’kyi, K. H. (1970). Na shliakhu do Velykoho Zhovtnia. Straikovyi rukh v Halychyni kintsia ХIХ — pochatku ХХ st. L’viv [in Ukrainian]. 50. (1895). Kinchyt’sia drukuvaty knyzhka … . Radykal, (1), 12 [in Ukrainian]. 51. Kozak L. (Comps.); Mel’nyk Ya. (Ed.). (2013). Frankiiana Vasylia Shchurata: lysty, statti, spohady. L’viv: LNU imeni Ivana Franka [in Ukrainian]. 52. (1895). Kongres halytskoi sots.[ial-]demokratsyi. Radykal, (1), 9–10 [in Ukrainian]. 53. Kravets’, M. M. (1957). Do pytannia pro Rus’ko-Ukrains’ku radykal’nu partiiu u Skhidnii Halychyni v 90-kh rokakh ХIХ st. Z istorii zakhidnoukrains’kykh zemel’, (2), 124–140 [in Ukrainian]. 54. Kravets’, M. M. (1960). Robitnychyi rukh u Skhidnii Halychyni naprykintsi ХIХ st. (1892–1900 roky). Z istorii zakhidnoukrains’kykh zemel’, (4), 40–65 [in Ukrainian]. 55. Kravets’, M. M. (1964). Selianstvo Skhidnoi Halychyny i Pivnichnoi Bukovyny u druhii polovyni ХIХ st. L’viv: Vyd-vo Lvivskoho un-tu [in Ukrainian]. 56. Lehkyi, M. (2009). Ivan Franko ta Viacheslav Budzynovs’kyi: shtrykhy do vzaiemyn na tli doby. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. Pratsi Filolohichnoi sektsii, (CCLVII), 134–146 [in Ukrainian]. 57. (1895). Lyteratura y yskustvo. Hazetka "Narod" … . Halychanyn, (207 у 208), 2 [in Ukrainian]. 58. Makaiev, V. (1968). Robitnychyi klas Halychyny v ostannii tretyni ХІХ st. L’viv [in Ukrainian]. 59. (1895). Manifest cheskoi moderny. Radykal, (4), 42–44 [in Ukrainian]. 60. (1895). Mishchan’ska revoliutsyia 48 roku … , Radykal, (1), 1–5 [in Ukrainian]. 267 61. M. L. (1900). Lev Turbats’kyi. (Posmertna zghadka). Hromadskyi holos, (2), 16 [in Ukrainian]. 62. (1895). Na vyrazne zhadane d. M. Pavlyka … . Hromadskyi holos, (1), 1 [in Ukrainian]. 63. (1895). Nam peredano z redaktsyi "Naroda" … . Radykal, (1), 10–11 [in Ukrainian]. 64. (1895). Narodne viche … . Radykal, (4), 48 [in Ukrainian]. 65. (1896). Novynky. Tovaryshchestvo "Ruska kasa" v Chernovtsach … . Halychanyn, (116), 3 [in Ukrainian]. 66. (1895). Novynky. Chasopys’ "Narod" … . Dilo, (206), 3 [in Ukrainian]. 67. (1896). Novi knyzhky … . Radykal, (8), 87 [in Ukrainian]. 68. (1891). Opovistka. Narod, (6), 96 [in Ukrainian]. 69. (1896). Organizatsyia radykalnoi partyi. Radykal, (7), 68–70 [in Ukrainian]. 70. Pavlyk, M. (1895). Vid redaktora. Narod, (17), 277–278 [in Ukrainian]. 71. Pavlyk M. (Comps.). (1910). Perepyska Mykhaila Drahomanova z Mykhailom Pavlykom (Vol. 6). Chernivtsi [in Ukrainian]. 72. Pavlyk M. (Comps.). (1911). Perepyska Mykhaila Drahomanova z Mykhailom Pavlykom (Vol. 7). Chernivtsi [in Ukrainian]. 73. Pavlyk M. (Comps.). (1911). Perepyska Mykhaila Drahomanova z Mykhailom Pavlykom (Vol. 8). Chernivtsi [in Ukrainian]. 74. Peremys’kyi. (1896). Z "Ivanovoi Khaty". Hromadskyi holos, (6), 42–46 [in Ukrainian]. 75. (1895). Perepyska redaktsyi. Radykal, (3), 36 [in Ukrainian]. 76. (1895) Politseiskyi dnevnyk … . Radykal, (2), 23–24. 77. (1896). Pomynky M. P. Drahomanova u Vidny. Radykal, (10 i 11), 102–105 [in Ukrainian]. 78. (1895). Poslidnymy chasamy … . Hromadskyi holos, (8), 61 [in Ukrainian]. 79. (1895). Predvyborovoe sobranie v Mostyskaсh. Halychanyn, (221 у 222), 4–5 [in Ukrainian]. 80. (1896). Prohrama rusko-ukrain’skoi radykal’noi partyi … . Radykal, (7), 70– 71 [in Ukrainian]. 81. (1896). Prolietariiat sil’skyi v Halychyni i v Avstrii. Radykal, (10 i 11), 105– 106 [in Ukrainian]. 82. (1998). "Radykal". In Entsyklopediia Ukrainoznavstva, (Vol. 7, p. 2445). Lviv [in Ukrainian]. 83. "Radykal". In Rakovs’kyi, I. (Ed.). ([b. r.]), Ukrainska Zahal’na Entsyklopediia (Vol. 2, p. 1187). Lviv–Stanyslaviv–Kolomyia: Vydannia kooperatyvy "Ridna shkola" [in Ukrainian]. 84. (1895). Radykal’na kandydatura. Radykal, (3), 30 [in Ukrainian]. 85. Rasevych, V. (2000). Zasady politychnoi nezalezhnosti Ukrainy u prohrami Ukrains’koi natsional’no-demokratychnoi partii. Ukraina: kul’turna spadshchyna, natsional’na svidomist’, derzhavnist’, (7). 229–242 [in Ukrainian]. 86. Rasevych, V. V. (1996). Ukrains’ka natsional’no-demokratychna partiia (1899–1918 rr.) (Extended abstract of Candidate’s thesis). Lviv [in Ukrainian]. 87. Redaktsiia "Zhytia i Slova". (1895). Opovistka. Zhytie i slovo, (Vol. IV), 485– 488 [in Ukrainian]. 268 88. (1895). Rezygnatsyia d-ra Danylovycha. Radykal, (1), 7–8 [in Ukrainian]. 89. (1895). Rezul’tat vyborov do soimu z menshykh poselostei … . Delo, (206), 1 [in Ukrainian]. 90. (1896). Referat A. Shmigel’skoho … . Radykal, (7), 76 [in Ukrainian]. 91. (1896). Reforma vyborcha. Radykal, (10 i 11), 116 [in Ukrainian]. 92. Romaniuk, M. M., & Halushko M. V. (2001). Ukrains’ki chasopysy Lvova 1848–1939 rr.: Istoryko-bibliohrafichne doslidzhennia, (Vol. 1). L’viv: Svit [in Ukrainian]. 93. (1895). Se chyslo … . Radykal, (1), 12 [in Ukrainian]. 94. (1895). Se chyslo "Radykala" … . Radykal, (1), 12 [in Ukrainian]. 95. Snitsarchuk, L. V. (2007). Rozvytok presy ukrains’kykh radykaliv v ostannie desiatylittia ХIХ st. Visnyk Sums’koho derzhavnoho universytetu. Seriia Filolohichni naukу, (2), 49–54 [in Ukrainian]. 96. (1896). Soim. Radykal, (8), 84–86 [in Ukrainian]. 97. (1896). Spil’na armiia. Radykal, (8), 77–80 [in Ukrainian]. 98. (1895). Sprava ahrarnoi programy nimetskykh sotsyial-demokrativ. Radykal, (2), 19–21 [in Ukrainian]. 99. Stefanyk, V. (1954). Povne zibrannia tvoriv, (Vol. 3). Kyiv: Vyd-vo Akademii Nauk Ukrains’koi RSR [in Ukrainian]. 100. (1895). Tovaryshi Radykaly !. Radykal, (1), 8 [in Ukrainian]. 101. (1895). Tiuremna statystyka v Rosyi. Radykal, (1), 11 [in Ukrainian]. 102. (1895). Uhoda z Uhorshchynoiu. Radykal, (1), 8–9 [in Ukrainian]. 103. Ukrainets’. (1896). Poltava 6 hrudnia. Radykal, (8). 83–84 [in Ukrainian]. 104. (1896). Falshovanie publychnoi opinii. Radykal, (8), 86–87 [in Ukrainian]. 105. Franko, I. (1895). Pisnia rus’kykh khlopiv radykaliv. Radykal, (4), 40–41 [in Ukrainian]. 106. Franko, I. (1896). Yan Badeni o Radykalakh. Radykal, (10 i 11), 101–102 [in Ukrainian]. 107. Khymka, Zh.-P. (1979). Ukrains’kyi sotsiializm u Halychyni (do rozkolu v Radykal’nii Partii 1899 r.). Journal of Ukrainian Graduate Studies, 4(2), 33–51 [in Ukrainian]. 108. (1891). Khliborob … . Narod, (23), 324 [in Ukrainian]. 109. (1896). Khronika. Lukych V. * "Radykal"… . Zoria, (13), 260 [in Ukrainian]. 110. (1895). Chasopys "Radykal" … . Hromadskyi holos, (7), 54. [in Ukrainian]. 111. (1896). Chetvertyi zizd radykal’noi party[i]. Radykal, (7), 61–68 [in Ukrainian]. 112. (1895). Chetvertyi zizd radykal’noi partyi, vidbude sia s. r. v pershu nediliu soimovoi sesyi. Radykal, (4), 46–48 [in Ukrainian]. 113. (1895). Chetvertyi zizd radykalnoi partyi … . Radykal, (5 у 6), 60 [in Ukrainian]. 114. Shilier, R. (1895). Remisnyk. Radykal, (5 y 6), 50–53 [in Ukrainian]. 115. Shmigel’skyi. (1896). Bratia khlopy !. Radykal, (7), 71–75 [in Ukrainian]. 116. Shchurat, V. (1895). Holechchyna. Radykal, (4), 44–45 [in Ukrainian]. 117. Shchurat, V. (1896). Zahadka do rozviazky. Radykal, (7), 75–76 [in Ukrainian]. 269 118. (1895). Yak narodovtsi rozumiiut’ "konsolidatsyiu". Radykal, (4), 46 [in Ukrainian]. 119. Yandru-l’s’kyi. (1896). Khlopski pryiateli. (Dopys’). Radykal, (10 i 11), 106–110 [in Ukrainian]. 120. Yashchuk, P. Y. (1980). Hazeta "Radykal". Visnyk Lvivs’koho universytetu. Seriia zhurnalistyky. Vyp. Zhurnalistyka i zhyttia, (11), 34–43 [in Ukrainian]. 121. Kennan, G. (1888). The russian penal code. The century magazine, 6 (XXXV), 880–886 [in English]. 122. (1896). Quae mutatio rerum !. Радикал, (10 і 11), 113–116 [in Ukrainian]. 123. (1896). "Radykali ruscy". Радикал, (9), 89–94 [in Ukrainian]. 124. (1895). Teatr, literatura i sztuka. "Narod" … . Kurjer lwowski, (268), 5 [in Polish]. 125. Tomczyk, R. (2007). Galicyjska Rusko-Ukraińska Partia Radykalna w latach 1890–1914. Szczecin [in Polish]. 126. (1895). Waźny zwrot w sprawie ruskiej. Gazeta narodowa, (321), 1 [in Polish]. 127. z. x. y. (1895). Ostatnym chasom … . Radykal, (2), 21–23 [in Ukrainian]. 128. (1895). Zgromadzenie wyborcze w Mościaskach. Kurjer lwowski, (286), 2–3 [in Polish]. 129. (1896). Zupełnie legalnie … . Радикал, (7), 76 [in Ukraine]. 130. (1895). IV. Zjazd socyalno-demokratycznej partyi galicyjskiej w Nowym Sączu. Naprzόd, (40), 2–3 [in Polish]. 131. (1895). IV. Zjazd socyalno-demokratycznej partyi galicyjskiej w Nowym Sączu. (Dokończenie). Naprzόd, (41), 2–4 [in Polish]. 132. Badeni, J. (1896). Radykali ruscy. Krawόw: Druk. W. L. Anczyca i Spόłki [in Polish]. 133. Badeni, J. (1896). Radykali ruscy. Przegląd powszechny, (XLIX), 221–281 [in Polish]. Дата надходження до редакції: 23.12.207.

Часопис "Радикал" як джерело вивчення діяльності Русько-української радикальної партії (1895–1896)

Репозитарії

Схожі ресурси