Огляд. На захисті безпеки держави
Огляд книги: Halicki K. Policja Polityczna w województwie pomorskim w latach 1920–1939 / Krzysztof Halicki. — Łódź: Dom Wydawniczy Księży Młyn, 2015. — 487 s.
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Назва видання: | Український історичний збірник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182122 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Огляд. На захисті безпеки держави / О. Разиграєв // Український історичний збірник. — 2018. — Вип. 20. — С. 352-356. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182122 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1821222025-02-09T09:35:25Z Огляд. На захисті безпеки держави Разиграєв, О. Огляди та рецензії Огляд книги: Halicki K. Policja Polityczna w województwie pomorskim w latach 1920–1939 / Krzysztof Halicki. — Łódź: Dom Wydawniczy Księży Młyn, 2015. — 487 s. 2018 Article Огляд. На захисті безпеки держави / О. Разиграєв // Український історичний збірник. — 2018. — Вип. 20. — С. 352-356. — укр. 2307-5848 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182122 uk Український історичний збірник application/pdf Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди та рецензії Огляди та рецензії |
| spellingShingle |
Огляди та рецензії Огляди та рецензії Разиграєв, О. Огляд. На захисті безпеки держави Український історичний збірник |
| description |
Огляд книги: Halicki K. Policja Polityczna w województwie pomorskim
w latach 1920–1939 / Krzysztof Halicki. — Łódź: Dom Wydawniczy Księży Młyn, 2015. — 487 s. |
| format |
Article |
| author |
Разиграєв, О. |
| author_facet |
Разиграєв, О. |
| author_sort |
Разиграєв, О. |
| title |
Огляд. На захисті безпеки держави |
| title_short |
Огляд. На захисті безпеки держави |
| title_full |
Огляд. На захисті безпеки держави |
| title_fullStr |
Огляд. На захисті безпеки держави |
| title_full_unstemmed |
Огляд. На захисті безпеки держави |
| title_sort |
огляд. на захисті безпеки держави |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Огляди та рецензії |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182122 |
| citation_txt |
Огляд. На захисті безпеки держави / О. Разиграєв // Український історичний збірник. — 2018. — Вип. 20. — С. 352-356. — укр. |
| series |
Український історичний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT razigraêvo oglâdnazahistíbezpekideržavi |
| first_indexed |
2025-11-25T07:51:56Z |
| last_indexed |
2025-11-25T07:51:56Z |
| _version_ |
1849747969190920192 |
| fulltext |
352
Український історичний збірник, Вип. 20, 2018
Разиграєв Олег∗
НА ЗАХИСТІ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
(Огляд книги: Halicki K. Policja Polityczna w województwie pomorskim
w latach 1920–1939 / Krzysztof Halicki. — Łódź: Dom Wydawniczy
Księży Młyn, 2015. — 487 s.)
Правоохоронній системі будь-якого державного
утворення притаманне існування безпекових ор-
ганів. Упродовж 1918–1939 рр. функції служби
безпеки на теренах Другої Речі Посполитої
виконували військові та цивільні підрозділи. До
військових належали: ІІ Відділ Генерального (з
1928 р. — Головного) штабу польського війська
(1918–1939 рр.); формування, призначені для
охорони державних кордонів — Корпус охорони
прикордоння (1924–1939 рр.) та Інформаційна
служба Прикордонної сторожі (1928–1939 рр.).
Натомість, завдання цивільної служби безпеки
виконувала політична поліція (1919–1926 рр.) та
окремі підрозділи слідчої служби, діяльність яких координували відділи
безпеки воєводських управлінь та староств (1926–1939 рр.).
В історіографії терміном «політична поліція» нерідко позначаються
усі цивільні органи державної безпеки, які функціонували в Другій Речі
Посполитій та підпорядковувалися Міністерству внутрішніх справ:
Інспекторат політичного захисту (дефензиви — О.Р.) (1919–1920 рр.),
політичний захист (дефензива) — Відділ IV–Д (1920–1923 рр.), Інфор-
маційна служба (1923–1924 рр.), Політична поліція (1924–1926 рр.), слід-
ча служба (1926–1939 рр.). Власне, організації та діяльності політичної
поліції на теренах Поморського воєводства у 1920–1939 рр., малодослід-
женій в історичній науці проблемі, й присвячена рецензована монографія
польського історика, працівника Державного архіву у м. Бидгощі Кшиш-
тофа Халіцького. До наукових інтересів вченого належить минувшина
————————
∗ Олег Разиграєв — кандидат історичних наук, доктор гуманістичних наук в галузі
новітньої історії (PhD in the Humanities), доцент кафедри всесвітньої історії Східно-
європейського національного університету ім. Лесі Українки (м. Луцьк), Razygraev@
ukr.net.
353
державної поліції міжвоєнної Польщі, а також суспільно-політична істо-
рія міжвоєнного Помор’я.
Запропонована праця К. Халіцького висвітлює широке коло питань,
пов’язаних з функціонуванням політичної поліції у Поморському воє-
водстві, зокрема її генезис, організацію, кадровий потенціал та логістику,
практичну діяльність, участь у оборонній війні 1939 р. та багато інших
аспектів.
Книга побудована за проблемно-хронологічним принципом й скла-
дається з переліку скорочень, вступу, шести розділів, висновків, додатків
та бібліографії. Хронологічні межі монографії К. Халіцького охоплюють
1920–1939 рр. Нижня межа пов’язана із створенням Експозитури Від-
ділу IV–Д у Торуні. Натомість, верхня обумовлена нападом Німеччини на
Польщу та початком Другої світової війни.
Рецензована книга постала на солідній джерельній базі. Автор вико-
ристав документи, що зберігаються в шістнадцяти архівних установах,
зокрема Архіві нових актів та Центральному військовому архіві у м. Вар-
шава; Державних архівах у м. Бидгощі (та його Відділі в Інвроцлаві),
Гданську, Ольштині, Познані, Торуні (та його Відділі у Влоцлавку); Ар-
хіві Інституту національної пам’яті у Бидгощі; Бюро надання та архівації
документів Інституту національної пам’яті у Варшаві; архівах Інституту
Польщі й музею імені В. Сікорського у Лондоні та Інституту Юзефа
Пілсудського в Лондоні; Центральному історичному архіві України у
м. Львові; Литовському центральному державному архіві у Вільнюсі;
Російському державному військовому архіві у Москві. До роботи залу-
чено рукописні матеріали, що зберігаються у Бібліотеці Польської ака-
демії наук у Гданську, Бібліотеці Інституту історії Польської академії
наук у Варшаві та Головній бібліотеці Університету Миколая Коперника
в Торуні. Автор використав також широкий діапазон друкованих джерел.
Насамперед, це урядові обіжники, різного плану нормативно-правові акти
та ін. Джерельну базу книги доповнюють 13 найменувань міжвоєнної
преси та численні спогади сучасників.
У першому розділі «Організація та діяльність державної поліції в
20-ліття та організаційні зміни політичної поліції в Другій Речі Пос-
политій» подано генезис поліції, її внутрішню та територіальну структуру
в досліджуваний період. Так, автор детально висвітлює організацію
Головного управління (команди) державної поліції, а також Управління
державної поліції ХІІ Поморського округу.
Другий розділ «Місце і роль політичної поліції в структурі державної
поліції та органів публічної адміністрації на Помор’ї» розкриває причини
створення та трансформації політичної поліції в Другій Речі Посполитій
на початках незалежності молодої держави, а також організацію полі-
тичної поліції на Помор’ї в 1920–1939 рр. Автор вдало зображує струк-
354
туру та функціонування Експозитури Відділу IV–Д у Торуні (1920–
1923 рр.), а також її агентур в Хойніцах, Ґрудзьондзі, Тчеві, Торуні та
Вейгерові; Інформаційної служби (1923–1924 рр.); Політичної поліції
(1924–1926 рр.) та Слідчої служби (1926–1939 рр.). Завершується розділ
аналізом взаємин політичної поліції та державної адміністрації.
Наступний, третій розділ, «Методи інформаційно-розвідувальної ро-
боти Політичної поліції на Помор’ї та її результати» висвітлює форми та
головні напрями роботи цивільних спецслужб, а також методи і засоби
діяльності. К. Халіцький порушує питання пошуку та обробки інформа-
ційних матеріалів; провадження політичної, військової та національної
розвідки; нагляду за суспільно-господарськими та професійними органі-
заціями. Серед методів, які використовували службовці політичної поліції
автор виділяє інвігіляційні (нагляд, переслідування, розшук), слідчі
(арешти, обшуки, встановлення особи, допити) та оперативні заходи.
Варто зазначити, що з метою отримання потрібних відомостей поліцей-
ські вдавалися до послуг інформаторів та конфідентів, які вербувалися за
різних обставин. З книги дізнаємося, що одним із цінних конфідентів
поморських цивільних спецслужб був Воробйов, який співпрацював з по-
літичною поліцією з кінця листопада 1923 р. до середини березня 1924 р.
й надавав інформацію щодо німецьких справ, а також відносно україн-
ських та російських організацій в Гданську.
Четвертий розділ йменується «Співпраця політичної поліції з орга-
нами безпеки ІІ Речі Посполитої та протидія шпигунству та диверсії на
Помор’ї». Тут автор досліджує взаємини політичної поліції з військовими
безпековими структурами — Прикордонною сторожею та ІІ Відділом
Генерального (Головного) штабу польського війська. Варто зауважити,
що Поморське воєводство мало кордон з Німеччиною, вільним містом
Гданськом та Східною Пруссією. Відтак, належний контроль державного
рубежу мав значний вплив, як на безпеку в регіоні, так і на польсько-
німецькі стосунки. Поліція співпрацювала з формаціями, призначеними
для охорони кордону в питаннях боротьби з нелегальним перетином
державної межі, протидії контрабанді, іноземній розвідці та шпигунству
тощо. Разом з тим, автор зазначає, що засуджений на смертну кару за
шпигунську діяльність Е. Пліт на судовому засіданні заявив, що контроль
за перетином корону зі сторони поліції та Прикордонної сторожі харак-
теризувався украй низьким рівнем (с. 208). В питаннях розвідки та контр-
розвідки поліцейські співпрацювали з ІІ Відділом Генерального (Голов-
ного) штабу польського війська, структурою, яка відігравала головну
роль в системі органів державної безпеки.
В зазначеному розділі К. Халіцький розкриває питання практичної
участі політичної поліції у протидії шпигунству та диверсії зі сторони
Німеччини; характеризує в «безпековому контексті» німецьку, російську,
355
українську та єврейську національні меншини Поморського воєводства;
звертається до проблеми польської антидержавної діяльності, нагляду за
політичними партіями, функціонування політичної поліції у Гданську
тощо.
Характеристика особового складу політичної поліції Поморського
воєводства знайшла своє висвітлення в п’ятому розділі «Кадрові справи
та логістика». Тут автор звертається до питання формування персоналу,
його фінансування, висвітлює рівень дисципліни поліцейських. Окрім
того, в цій частині книги знаходимо інформацію про умови та специфіку
праці правоохоронців, озброєння, обмундирування, використання тран-
спортних засобів та ін.
Аналізуючи чисельність поліції та ротаційні процеси, К. Халіцький
зазначає, що частою причиною службового переведення або звільнення зі
служби був тісний контакт місцевих поліцейських з особами німецької
національності. Зазначена обставина могла викликати підозру в шпигун-
ській діяльності. Відтак, поліцейське керівництво використовувало прак-
тику службового переведення таких службовців у інші регіони держави.
Вказана кадрова політика подобалася далеко не усім поліцейським, відтак
значна частина персоналу залишала лави поліції й змінювала роботу.
Автор зазначає, що завдяки таким кадровим змінам, на терени Помор’я на
посаду керівника Слідчого управління в Торуні було скеровано фахівця у
справі протидії «українській диверсії» — майора С. Міттленера зі Львова,
який мало розумівся на місцевій специфіці (с. 347–348).
Серед найбільш поширених дисциплінарних порушень К. Халіцький
виділяє необґрунтоване використання телефонного зв’язку, несумлінне
виконання службових обов’язків, пияцтво тощо. Упродовж усього між-
воєнного періоду поліцейські відчували матеріальні проблеми. Напри-
клад, в 20-х рр. не вистачало фінансових засобів для придбання різного
роду одягу та взуття, що було вкрай важливо з огляду на специфіку
роботи; залишалася не вирішеною житлова проблема. В міру доступним
транспортним засобом поліції був велосипед, адже станом на 1934 р. в
розпорядженні правоохоронців налічувалося лише 6 автомобілів та 5 мо-
торних човнів (с. 376, 379).
В останньому, шостому розділі книги К. Халіцького, «Участь полі-
цейських в оборонній війні 1939 р. та пізніші долі службовців державної
поліції» аналізується діяльність поліції на початку Другої світової війни,
мобілізаційні та евакуаційні процеси; простежується перебування полі-
цейських в радянських таборах, де було страчено близько 6 тис. право-
охоронців. Автор простежує також інтернування поліцейських в Угор-
щині та Румунії, порушує питання взаємин колишніх працівників органів
безпеки з новою комуністичною владою після 1945 р.
356
Наприкінці праці К. Халіцький сформулював виважені, логічні та
науково обґрунтовані висновки. Доповнюють книгу інформативні до-
датки — фотокопії документів, схеми організації підрозділів політичної
поліції, списки працівників її повітових експозитур (представництв),
біографії окремих службовців органів безпеки. Загалом, запропонована
монографія є ґрунтовним та оригінальним дослідженням, присвяченим
історії політичної поліції на Помор’ї між двома світовими війнами.
Переконаний, що рецензована книга обов’язково зацікавить вітчизняного
читача.
Дата надходження до редакції: 15.12.2017.
|