Українська кінодокументалістика про депортованих українців з Польщі 1944–1951 рр. як "нове джерело” до вивчення історичної пам’яті

У статті окреслено основні підходи до трактування фільму, зокрема як
 історичного джерела, носія історичної пам’яті. Також проаналізовано документальні фільми та передачі, присвячені проблемі депортації українців із Польщі у 1944–1951 рр. та операції “Вісла”. Розглянуто принципи побудови&...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Український історичний збірник
Дата:2019
Автор: Артимишин, Ю.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182236
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Українська кінодокументалістика про депортованих українців з Польщі 1944–1951 рр. як "нове джерело” до вивчення історичної пам’яті / Ю. Артимишин // Український історичний збірник. — 2019. — Вип. 21. — С. 223-237. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті окреслено основні підходи до трактування фільму, зокрема як
 історичного джерела, носія історичної пам’яті. Також проаналізовано документальні фільми та передачі, присвячені проблемі депортації українців із Польщі у 1944–1951 рр. та операції “Вісла”. Розглянуто принципи побудови
 сюжету, емоційне тло кінострічок, яким чином автори реконструюють перебіг
 депортації, як сприймають та інтерпретують цей процес свідки подій.
 Показано, що документальні стрічки та передачі побудовані за схожими
 взірцями, вони демонструють історичну тяглість української громади Закерзоння, трагічний вимір депортації. Такі ж сюжетні канони присутні у спогадах депортованих. Засвідчено, що картини минулого у документальних фільмах не
 виходять за рамки образів, які творить спільнота депортованих, бо здебільшого створені у її межах, тобто за їх кошт, а відтак вони репрезентують те, як бачать ці історичні події самі депортовані, тобто вони є образом їх самих. The main approaches to the interpretation of the film, in particular as historical
 sources, carriers of historical memory are defined. Historical films and television
 broadcasts dedicated to the problems of the deportation of the Ukrainians from
 Poland of 1944-1951 and of the Operation “Vistula” are also analyzed. The
 principles construction of the plot, emotional background/fond of films are considered.
 It is shown how the authors reconstructed the course of deportation, and how
 this process are both perceived and interpretated by witnesses of events. It is shown
 that documentaries and television broadcasts are based on similar patterns and show
 the historical continuity of the Ukrainian community of the territory of Zakerzon and
 the tragic dimension of deportation. The same storyline can be found in the memories
 of the deportees. Conclusions are drawn that the created pictures of the past in
 documentary films don’t go beyond the images created by the community of deportee,
 because they are mostly created within it, that is at their expense, and therefore they
 represent how deported see these historical events, so they are the image of
 themselves.
ISSN:2307-5848