"Неблагонадійні особи”: Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш у 1850-х – на початку 1860-х рр.

У статті аналізуються особливості українського національного руху 50-х – початку 60-х рр. ХІХ ст. у світлі діяльності П. Куліша та М. Костомарова як найвизначніших його представників. Мета дослідження полягає у комплексній характеристиці творчих пошуків, реалізованих проектів, нових планів на жит...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Історіографічні дослідження в Україні
Date:2020
Main Author: Гончар, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2020
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182333
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:"Неблагонадійні особи”: Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш у 1850-х – на початку 1860-х рр. / О. Гончар // Історіографічні дослідження в Україні. — 2020. — Вип. 31. — С. 6-39. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182333
record_format dspace
spelling Гончар, О.
2021-12-30T14:25:24Z
2021-12-30T14:25:24Z
2020
"Неблагонадійні особи”: Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш у 1850-х – на початку 1860-х рр. / О. Гончар // Історіографічні дослідження в Україні. — 2020. — Вип. 31. — С. 6-39. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
2415-8003
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182333
930.1(477)“Куліш+Костомаров”
У статті аналізуються особливості українського національного руху 50-х – початку 60-х рр. ХІХ ст. у світлі діяльності П. Куліша та М. Костомарова як найвизначніших його представників. Мета дослідження полягає у комплексній характеристиці творчих пошуків, реалізованих проектів, нових планів на життя кожного з учених на тлі суспільно-політичних змін, що сталися в Російській імперії у вказаний період. З’ясовано обставини, у яких опинилися колишні учасники Кирило-Мефодіївського товариства після заслання. П. Куліш і М. Костомаров отримали різні терміни покарання, у різний час повернулися до наукової, літературної та громадської діяльності і, незважаючи ні на що, продовжували перебувати в одній україноцентричній площині. Світоглядні позиції шліфувалися, але не зазнали кардинальних змін. Наприкінці 1850-х рр. вони знову об’єднали свої зусилля для реалізації просвітницьких планів, складених у часи братства. До 1863 р., коли було ухвалено Валуєвський циркуляр, М. Костомаров і П. Куліш плідно працювали на науковій, літературній та просвітницькій ниві заради високої мети – довести історичність та самобутність українського народу, репрезентативність його мови і культури, а відтак право на повноцінний розвиток. У статті висвітлюється соціокультурне оточення діячів – від соратників до опонентів. Не дивлячись на спорідненість інтересів Костомарова і Куліша, кожен з них в цей період залишався самостійною, оригінальною постаттю в інтелектуальному просторі Російської імперії. У джерельній базі студії перевага надавалася джерелам особового походження. Методологічна основа дослідження базується на аналітико-синтетичному, хронологічному, історико-порівняльному, історико-генетичному та біографічному методах. Хронологічні межі охоплюють 1850–1863 рр. Визначено, що піком просвітницької, наукової та громадської діяльності вчених були 1857–1863 рр.
The article analyzes the features of the Ukrainian national movement of the 50’s – early 60’s of the XIX century in the light of the activities of P. Kulish and M. Kostomarov as its most prominent representatives. The purpose of the study is a comprehensive description of creative research, implemented projects, new plans for the life of each of the scientists against the background of socio-political changes that occurred in the Russian Empire during this period. The circumstances in which the former members of the Cyril and Methodius Society found themselves after the exile have been clarified. P. Kulish and M. Kostomarov received different terms of punishment, returned to scientific, literary and social activities at different times and in spite of everything continued to be in the same Ukraine-centric plane. Worldviews were polished, but did not undergo radical changes. In the late 1850s. they again joined forces to implement educational plans drawn up during the Brotherhood. Until 1863, when the Valuіev Circular was adopted, M. Kostomarov and P. Kulish worked fruitfully in the field of education and science for the lofty goal – to prove the historicity and identity of the Ukrainian people, the representativeness of its language and culture, and thus the right to full development. The article covers the sociocultural environment of figures – from colleagues to opponents. Despite the affinity of the interests of Kostomarov and Kulish, each of them in this period remained an independent, original figure in the intellectual space of the Russian Empire. In the source base of the studio, preference was given to sources of personal origin. The methodological basis of the study is based on analytical-synthetic, chronological, historical-comparative, historical-genetic and biographical methods. The chronological boundaries cover the years 1850–1863. It is determined that the peak of educational, scientific and social activities of scientists were 1857–1863.
uk
Інститут історії України НАН України
Історіографічні дослідження в Україні
Біоісторіографія
"Неблагонадійні особи”: Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш у 1850-х – на початку 1860-х рр.
"Unreliable persons": Mykola Kostomarov and Panteleimon Kulish in the 1950’s – in the early 1860’s
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title "Неблагонадійні особи”: Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш у 1850-х – на початку 1860-х рр.
spellingShingle "Неблагонадійні особи”: Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш у 1850-х – на початку 1860-х рр.
Гончар, О.
Біоісторіографія
title_short "Неблагонадійні особи”: Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш у 1850-х – на початку 1860-х рр.
title_full "Неблагонадійні особи”: Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш у 1850-х – на початку 1860-х рр.
title_fullStr "Неблагонадійні особи”: Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш у 1850-х – на початку 1860-х рр.
title_full_unstemmed "Неблагонадійні особи”: Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш у 1850-х – на початку 1860-х рр.
title_sort "неблагонадійні особи”: микола костомаров і пантелеймон куліш у 1850-х – на початку 1860-х рр.
author Гончар, О.
author_facet Гончар, О.
topic Біоісторіографія
topic_facet Біоісторіографія
publishDate 2020
language Ukrainian
container_title Історіографічні дослідження в Україні
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
title_alt "Unreliable persons": Mykola Kostomarov and Panteleimon Kulish in the 1950’s – in the early 1860’s
description У статті аналізуються особливості українського національного руху 50-х – початку 60-х рр. ХІХ ст. у світлі діяльності П. Куліша та М. Костомарова як найвизначніших його представників. Мета дослідження полягає у комплексній характеристиці творчих пошуків, реалізованих проектів, нових планів на життя кожного з учених на тлі суспільно-політичних змін, що сталися в Російській імперії у вказаний період. З’ясовано обставини, у яких опинилися колишні учасники Кирило-Мефодіївського товариства після заслання. П. Куліш і М. Костомаров отримали різні терміни покарання, у різний час повернулися до наукової, літературної та громадської діяльності і, незважаючи ні на що, продовжували перебувати в одній україноцентричній площині. Світоглядні позиції шліфувалися, але не зазнали кардинальних змін. Наприкінці 1850-х рр. вони знову об’єднали свої зусилля для реалізації просвітницьких планів, складених у часи братства. До 1863 р., коли було ухвалено Валуєвський циркуляр, М. Костомаров і П. Куліш плідно працювали на науковій, літературній та просвітницькій ниві заради високої мети – довести історичність та самобутність українського народу, репрезентативність його мови і культури, а відтак право на повноцінний розвиток. У статті висвітлюється соціокультурне оточення діячів – від соратників до опонентів. Не дивлячись на спорідненість інтересів Костомарова і Куліша, кожен з них в цей період залишався самостійною, оригінальною постаттю в інтелектуальному просторі Російської імперії. У джерельній базі студії перевага надавалася джерелам особового походження. Методологічна основа дослідження базується на аналітико-синтетичному, хронологічному, історико-порівняльному, історико-генетичному та біографічному методах. Хронологічні межі охоплюють 1850–1863 рр. Визначено, що піком просвітницької, наукової та громадської діяльності вчених були 1857–1863 рр. The article analyzes the features of the Ukrainian national movement of the 50’s – early 60’s of the XIX century in the light of the activities of P. Kulish and M. Kostomarov as its most prominent representatives. The purpose of the study is a comprehensive description of creative research, implemented projects, new plans for the life of each of the scientists against the background of socio-political changes that occurred in the Russian Empire during this period. The circumstances in which the former members of the Cyril and Methodius Society found themselves after the exile have been clarified. P. Kulish and M. Kostomarov received different terms of punishment, returned to scientific, literary and social activities at different times and in spite of everything continued to be in the same Ukraine-centric plane. Worldviews were polished, but did not undergo radical changes. In the late 1850s. they again joined forces to implement educational plans drawn up during the Brotherhood. Until 1863, when the Valuіev Circular was adopted, M. Kostomarov and P. Kulish worked fruitfully in the field of education and science for the lofty goal – to prove the historicity and identity of the Ukrainian people, the representativeness of its language and culture, and thus the right to full development. The article covers the sociocultural environment of figures – from colleagues to opponents. Despite the affinity of the interests of Kostomarov and Kulish, each of them in this period remained an independent, original figure in the intellectual space of the Russian Empire. In the source base of the studio, preference was given to sources of personal origin. The methodological basis of the study is based on analytical-synthetic, chronological, historical-comparative, historical-genetic and biographical methods. The chronological boundaries cover the years 1850–1863. It is determined that the peak of educational, scientific and social activities of scientists were 1857–1863.
issn 2415-8003
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182333
citation_txt "Неблагонадійні особи”: Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш у 1850-х – на початку 1860-х рр. / О. Гончар // Історіографічні дослідження в Україні. — 2020. — Вип. 31. — С. 6-39. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT gončaro neblagonadíiníosobimikolakostomarovípanteleimonkulíšu1850hnapočatku1860hrr
AT gončaro unreliablepersonsmykolakostomarovandpanteleimonkulishinthe1950sintheearly1860s
first_indexed 2025-12-07T18:02:04Z
last_indexed 2025-12-07T18:02:04Z
_version_ 1850873505149616128