Історіописання ленників і магнатів Речі Посполитої XV – першої половини XVII ст. як частина вітчизняної ранньомодерної історіографії
Стаття є частинкою зібраних матеріалів з історії історіографії України доби Раннього Модерну. Історіописання є доброю проекцією потенціалу і амбіцій ранньомодерних політичних проектів. Але історики зазвичай зосереджені на “столичній” традиції. Утім, для представлення/конструювання української ранн...
Saved in:
| Published in: | Історіографічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Date: | 2020 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182337 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Історіописання ленників і магнатів Речі Посполитої XV – першої половини XVII ст. як частина вітчизняної ранньомодерної історіографії / Д. Вирський // Історіографічні дослідження в Україні. — 2020. — Вип. 31. — С. 99-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182337 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Вирський, Д. 2021-12-30T14:26:06Z 2021-12-30T14:26:06Z 2020 Історіописання ленників і магнатів Речі Посполитої XV – першої половини XVII ст. як частина вітчизняної ранньомодерної історіографії / Д. Вирський // Історіографічні дослідження в Україні. — 2020. — Вип. 31. — С. 99-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2415-8003 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182337 930.1(477)“15-17” Стаття є частинкою зібраних матеріалів з історії історіографії України доби Раннього Модерну. Історіописання є доброю проекцією потенціалу і амбіцій ранньомодерних політичних проектів. Але історики зазвичай зосереджені на “столичній” традиції. Утім, для представлення/конструювання української ранньомодерної історіографії часто-густо цікавіші пам’ятки з “околиць”. Нерідко вони слабко інтегровані до панівного історичного гранд-наративу держави, але мають далекосяжні інтелектуальні пропозиції. Ключовим для вітчизняної історіографічної традиції доби Раннього Модерну є простір річпосполитського історіописання рубежу XV/XVI – першої половини XVII ст. Його цікавою і слабко актуалізованою сучасними дослідниками ділянкою є історіографія ленників і магнатів Речі Посполитої. Спочатку коротко розглянуті пам’яток молдовського літописання (великолитовська історіописна традиція більш відома українському читачеві, тому її виведено за рамки цієї невеликої статті). До речі, історики Молдовського князівства-господарства писали церковно-слов’янською мовою. Далі так само коротко оглянуті пам’ятки магнатської історіографії України. Огляд доведений до часів Козацької революції середини XVII ст. і першої “дисертації” про козаків. The paper is a part of the collected materials on the history of historiography of Ukraine of the Early Modern period. Historiography is a good projection of the potential and ambitions of early modern political projects. But historians usually focus on the “capital” (metropolian) tradition. However, for the presentation / construction of Ukrainian early modern historiography, literary texts from the “neighborhood” are often more interesting. They are often poorly integrated into the dominant historical grand narrative of the state, but have the meaningful and farreaching intellectual proposals. The key to the domestic historiographical tradition of the Early Modern period is the space of the Polish-Lithuanian historiography of the turn of the XV / XVI – first half of the XVII century. His interesting and poorly updated area by modern researchers is the historiography of the vassal states and magnates of the Polish-Lithuanian Commonwealth. At first, the monuments of the Moldavian chronicle are briefly considered (the great Lithuanian historiographical tradition is better known to the Ukrainian readers, so it is taken out of the scope of this small paper). By the way, historians of the Moldavia XV–XVI centuries wrote in the Church Slavonic language. The following are a brief overview of the historical-literary texts of the magnate historiography of Ukraine. The review is brought to the times of the Cossack revolution of the middle of the XVII century and the first “dissertation” on the Cossacks (1653). uk Інститут історії України НАН України Історіографічні дослідження в Україні Проблемна історіографія Історіописання ленників і магнатів Речі Посполитої XV – першої половини XVII ст. як частина вітчизняної ранньомодерної історіографії Historiography of the vassal states and magnates of the Polish-Lithuanian commonwealth XV – first half of the XVII century as part of native early modern historiography of Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Історіописання ленників і магнатів Речі Посполитої XV – першої половини XVII ст. як частина вітчизняної ранньомодерної історіографії |
| spellingShingle |
Історіописання ленників і магнатів Речі Посполитої XV – першої половини XVII ст. як частина вітчизняної ранньомодерної історіографії Вирський, Д. Проблемна історіографія |
| title_short |
Історіописання ленників і магнатів Речі Посполитої XV – першої половини XVII ст. як частина вітчизняної ранньомодерної історіографії |
| title_full |
Історіописання ленників і магнатів Речі Посполитої XV – першої половини XVII ст. як частина вітчизняної ранньомодерної історіографії |
| title_fullStr |
Історіописання ленників і магнатів Речі Посполитої XV – першої половини XVII ст. як частина вітчизняної ранньомодерної історіографії |
| title_full_unstemmed |
Історіописання ленників і магнатів Речі Посполитої XV – першої половини XVII ст. як частина вітчизняної ранньомодерної історіографії |
| title_sort |
історіописання ленників і магнатів речі посполитої xv – першої половини xvii ст. як частина вітчизняної ранньомодерної історіографії |
| author |
Вирський, Д. |
| author_facet |
Вирський, Д. |
| topic |
Проблемна історіографія |
| topic_facet |
Проблемна історіографія |
| publishDate |
2020 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Історіографічні дослідження в Україні |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Historiography of the vassal states and magnates of the Polish-Lithuanian commonwealth XV – first half of the XVII century as part of native early modern historiography of Ukraine |
| description |
Стаття є частинкою зібраних матеріалів з історії історіографії
України доби Раннього Модерну. Історіописання є доброю проекцією
потенціалу і амбіцій ранньомодерних політичних проектів. Але історики зазвичай зосереджені на “столичній” традиції. Утім, для представлення/конструювання української ранньомодерної історіографії
часто-густо цікавіші пам’ятки з “околиць”. Нерідко вони слабко
інтегровані до панівного історичного гранд-наративу держави, але
мають далекосяжні інтелектуальні пропозиції.
Ключовим для вітчизняної історіографічної традиції доби Раннього Модерну є простір річпосполитського історіописання рубежу
XV/XVI – першої половини XVII ст. Його цікавою і слабко актуалізованою сучасними дослідниками ділянкою є історіографія ленників і
магнатів Речі Посполитої. Спочатку коротко розглянуті пам’яток молдовського літописання
(великолитовська історіописна традиція більш відома українському
читачеві, тому її виведено за рамки цієї невеликої статті). До речі,
історики Молдовського князівства-господарства писали церковно-слов’янською мовою.
Далі так само коротко оглянуті пам’ятки магнатської історіографії України. Огляд доведений до часів Козацької революції середини
XVII ст. і першої “дисертації” про козаків.
The paper is a part of the collected materials on the history of
historiography of Ukraine of the Early Modern period. Historiography is a
good projection of the potential and ambitions of early modern political
projects. But historians usually focus on the “capital” (metropolian)
tradition. However, for the presentation / construction of Ukrainian early
modern historiography, literary texts from the “neighborhood” are often
more interesting. They are often poorly integrated into the dominant
historical grand narrative of the state, but have the meaningful and farreaching
intellectual proposals.
The key to the domestic historiographical tradition of the Early Modern
period is the space of the Polish-Lithuanian historiography of the turn of
the XV / XVI – first half of the XVII century. His interesting and poorly
updated area by modern researchers is the historiography of the vassal
states and magnates of the Polish-Lithuanian Commonwealth.
At first, the monuments of the Moldavian chronicle are briefly
considered (the great Lithuanian historiographical tradition is better known
to the Ukrainian readers, so it is taken out of the scope of this small paper).
By the way, historians of the Moldavia XV–XVI centuries wrote in the
Church Slavonic language.
The following are a brief overview of the historical-literary texts of the
magnate historiography of Ukraine. The review is brought to the times of
the Cossack revolution of the middle of the XVII century and the first
“dissertation” on the Cossacks (1653).
|
| issn |
2415-8003 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182337 |
| citation_txt |
Історіописання ленників і магнатів Речі Посполитої XV – першої половини XVII ст. як частина вітчизняної ранньомодерної історіографії / Д. Вирський // Історіографічні дослідження в Україні. — 2020. — Вип. 31. — С. 99-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT virsʹkiid ístoríopisannâlennikívímagnatívrečípospolitoíxvperšoípolovinixviistâkčastinavítčiznânoírannʹomodernoíístoríografíí AT virsʹkiid historiographyofthevassalstatesandmagnatesofthepolishlithuaniancommonwealthxvfirsthalfofthexviicenturyaspartofnativeearlymodernhistoriographyofukraine |
| first_indexed |
2025-11-25T21:29:36Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:29:36Z |
| _version_ |
1850558148308369408 |
| fulltext |
99
УДК 930.1(477)“15-17”
Дмитро Вирський
доктор історичних наук,
провідний науковий співробітник,
відділ української історіографії,
Інститут історії України НАН України
(м. Київ, Україна), vyrsky@yahoo.com
ORCID https://orcid.org/0000-0003-4169-9914
ІСТОРІОПИСАННЯ ЛЕННИКІВ І МАГНАТІВ
РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ XV – першої половини XVIІ ст.
ЯК ЧАСТИНА ВІТЧИЗНЯНОЇ РАННЬОМОДЕРНОЇ
ІСТОРІОГРАФІЇ
Стаття є частинкою зібраних матеріалів з історії історіографії
України доби Раннього Модерну. Історіописання є доброю проекцією
потенціалу і амбіцій ранньомодерних політичних проектів. Але істо-
рики зазвичай зосереджені на “столичній” традиції. Утім, для пред-
ставлення/конструювання української ранньомодерної історіографії
часто-густо цікавіші пам’ятки з “околиць”. Нерідко вони слабко
інтегровані до панівного історичного гранд-наративу держави, але
мають далекосяжні інтелектуальні пропозиції.
Ключовим для вітчизняної історіографічної традиції доби Ран-
нього Модерну є простір річпосполитського історіописання рубежу
XV/XVI – першої половини XVII ст. Його цікавою і слабко актуалі-
зованою сучасними дослідниками ділянкою є історіографія ленників і
магнатів Речі Посполитої.
Спочатку коротко розглянуті пам’яток молдовського літописання
(великолитовська історіописна традиція більш відома українському
читачеві, тому її виведено за рамки цієї невеликої статті). До речі,
історики Молдовського князівства-господарства писали церковно-
слов’янською мовою.
Далі так само коротко оглянуті пам’ятки магнатської історіо-
графії України. Огляд доведений до часів Козацької революції середини
XVII ст. і першої “дисертації” про козаків.
Ключові слова: ранньомодерна історіографія, молдовське літопи-
сання, магнатське історіописання.
© Д. Вирський, 2020
100
Історіописання є доброю проекцією потенціалу і амбіцій
ранньомодерних політичних проектів. Але історики зазвичай
зосереджені на “столичній” традиції. Та для представлення/
конструювання української ранньомодерної історіографії часто-
густо цікавіші пам’ятки з “околиць”. Нерідко вони слабко інте-
гровані до панівного історичного гранд-наративу держави, але
мають далекосяжні інтелектуальні пропозиції.
Ключовим для вітчизняної історіографічної традиції доби
Раннього Модерну є простір річпосполитського історіописання
рубежу XV / XVI – першої половини XVII ст. Його цікавою і
слабко актуалізованою сучасними дослідниками ділянкою є
історіографія ленників і магнатів Речі Посполитої.
Перші розглянемо на прикладі пам’яток молдовського літо-
писання (великолитовська історіописна традиція більш відома
українському читачеві, тому дозволю собі вивести її за рамки
цієї невеликої статті). До речі, історики Молдовського князів-
ства-господарства писали церковнослов’янською мовою.
Структурно слов’яно-молдовське літописання ХV–XVI ст.
виглядає таким чином1:
1. Літопис від початку Молдови до 1518 р. писаний на
початку ХVII ст. (виявлена у збірнику із списками літописів
ченця Азарія, митрополита Макарія разом із доповненням за
1541–1552 рр.). Він має назву “Сказаніє в кратце о молдавських
господарях” і обіймає події від заснування Молдови (1359) до
битви господаря Стефана Молодого з татарами між Прутом і
Чугром (1518). Саме з нього польський посол до Туреччини
Миколай Бжезький зробив 1566 р. переклад польською мовою.
2. Тульчанська редакція молдовського літописання ХV–
XVI ст.
3. “Короткий” або “Путнянський” літопис 1359–1457 рр. –
складений за перших років правління Стефана Великого (госпо-
дарив від 1457 до 1504 р.). Писаний ченцем Азарієм, який
———————
1 Подаю за: Яцимирский А. Романский митрополит Макарий и
новооткрытая его славяно-молдавская летопись 1541–1552 гг. // Жур-
нал Министерства народного просвещения. 1909. Новая серия. Ч. 21.
[№ 5]. Май. С. 134–166.
101
скористався вже готовою хронікою подій до Олександра Доб-
рого з трьома нашаруваннями переказу про початок молдовської
землі).
4. “Путнянські аннали” (Путна – то монастир під Сучавою),
які обіймають роки правління Стефана Великого, з продов-
женням їх до 1525 або до 1527 р., а може і до 1546 р. (знані два
збережених списки і третій невідомий мав на руках румунський
хроніст XVII ст. Уреке). Згодом виявили ще одну версію текста
з описом подій за 1457–1506 рр.
5. Літопис митрополита Макарія, котрий описує події 1525–
1541 рр. і дещо доповнює період 1504–1525 рр.
6. Літопис ігумена Євфімія – продовження праці Макарія.
Обіймає 1541–1553 рр.
За текстом згаданого Уреке реконструюють існування ще:
7. Невідомі аннали про часи панування синів Олександра
Доброго до Стефана Великого – тобто 1433–1457 рр. Можливо,
їх слід ототожнювати із знаною докладною редакцією викладу
подій від початку правління Олександра Доброго (1401) до
початку господарювання Стефана Великого (1457). Створена
вона невідомим ченцем Бистрицького монастиря.
8. “Хроніка” доби правління Петра Рареша та його синів
(1527–1552). Можливо, вона також обіймала часи Богдана Тем-
ного та Стефана Молодого (1504–1552).
9. “Аннали” від Олександра Лопушняну (1552) до Петра
Арона (1596). Писані ймовірно у монастирях заснованих цими
господарями.
* * *
Щодо магнатської історіографії зауважу, що рідкий магнат у
тогочасній Речі Посполитій (власне починаючи від середини
XVI ст.) не здобувся на історіографа – хроніста, принаймні,
найбільших власних діянь. Тому маємо цілу низку коротеньких
діаріушів або монографій окремої війни (часто віршованих).
Причому, “приватне” і “державне” в цих творах часто-густо годі
розділити. Освітні фундації вельможного панства у своїх рези-
денціях (загальновідомим прикладом тут є Острог князів Ост-
розьких, але подібних більш чи менш зразкових магнатських
102
центрів лічилося на Україні десятки) постачали кадри пане-
гіристів, які, часом, були здатні і на ґрунтовнішу історіо-
графічну працю.
Чимало таких наративів мені вже довелося торкнутися в
інших контекстах2. Отже, додамо тут лише деякі найбільш
“україноцентричні” і досі малоактуалізовані твори, що виходили
з-під пера магнатських хроністів:
Ієроніма (Яроша) Отвіновського “Powodzenie niebezpiecz-
nego ale szczęśliwego wojska J. K. M. przy J. M. Panu staroście
kamienieckim w Multaniech opisanie prawdziwe» (Краків, 1601 –
віршоване оповідання про битву річпосполитських військ під
проводом Яна Потоцького з волоським воєводою Міхаєм
Витязем у 1600 р.)3;
Ротмістра Станіслава Бартолануса (молодшого)4, який сла-
вив ту саму виправу в латиномовному вірші-реляції з поля бою
(Краків, 1601)5; близько 1602 р. він готував до друку і ширший
діаріуш цієї війни (здається, до видання справа так і не дійшла);
Станіслава Вітковського “Przestroga koronna teraźniejszym
opłakanym czasom i potomnym służąca” (Краків, 1613, у віршова-
ній формі співчутливо оповідалось про невдалий похід Стефана
Потоцького на Молдову в 1612 р.);
———————
2 Див. зокрема: Вирський Д. Роксолани серед Сарматів: річпоспо-
литська історіографія України (кінець ХV ст. – 1659). Київ: Ін-т історії
України НАН України, 2013. 295 с.
3 Wagner M. “W obronie tronu Mohyłów”. Hieronim (Jarosz) Otwi-
nowski i jego mołdawski poemat z 1600 roku // Revistă de Istorie a
Moldovei. Nr. 1–2 (61, 62). Іanuarie-iunie 2005. Chişinău, 2005. P. 115–
122.
4 Ймовірно, син доктора філософії і медицини Станіслава Барто-
лана (Бартолон, Борколан), який отримав шляхетство (прийнятий до
герба “Наленч”) на сеймі 10.IV.1589 р. Ротмістр С. Бартолан (1573–
1618) видав ще вірші на смерть Я. Замойського (Замостя, 1605) та
промову на смерть князя Альбрехта Радзивіла (Краків, 1593).
5 Sigismundi III Poloniae et Sveciae regis, duce Joanne Zamoiscio, ex
Michaele utriusque Valachiae [et] Transilvaniae tyranno insignis victoria /
per Stanislaum Bartholanum in bello descripta … Cracoviae, 1601.
103
Тим таки подіям присвячений твір співця антитурецької бо-
ротьби Вавжинця Хлебовського ( після 1626) “Rokosz tatarski z
Turkami o oyczyznie naszey Koronie Polskiey zayzrząc Krolowi
iego m. Monarchiey Moskiewskiey. Przytym wtargnienie ich do
Wołoch z nieopłakaną szkodą narodu chrzescianskiego w roku 1612
dnia 13 lipca” (Краків, після 13.VII.1612);
Експедиції в Молдову князів Михайла Вишневецького та
Самійла Корецького, які 1615–1616 рр. взялися за підтримку
претензій дому Могил на молдовське господарство, присвятив
свою працю безпосередній учасник тих походів – французький
дворянин з Лотарингії Шарль де Йоппекурт/Жоппекурт
(Joppecourt)6;
“Diariusz expeditiey Jego Mości Pana Stanisława Żółkiewskiego,
Kanclerza i Hetmana Koronnego, przeciwko Tatarom pod Rohatyn”
(1618 р., анонімний рукопис)7;
“Lament o neszczesney Porazce Woyska Polskiego na Cycorze w
Woloszech y o spustoszeniu od Tatar Korony Polskiej” (після
1618 р., автор – анонімний шанувальник Я.-К. Ходкевича)8;
Анджея Бендонського (Będoński)9 “Potrzeba Cecorska z Skin-
derbaszą y Sołtanem Gałgą” (Б. м. д., але посвята підписана
16.IV.1621 р. у Замості);
“Diariusz znacznych przypadków w Krymie 1623” – звіт-
щоденник (за 21.V.–4.VII.1623 р.) польського посланця в Бахчи-
———————
6 Joppecourt Charles, de. Histoire sommaire des choses plus memo-
rables advenues aux derniers troubles de Moldavie ou sont descrites
plusieurs batailles gaignees tant par les princes polonois, que par les Turcs
et Tartares. Paris, 1620 (видав молдовознавець Жак Баррет); модерний
передрук: Papiu-Illarianu A. Tesauru de monumente istorice. T. II.
Bucureşti, 1863. P. 5–136.
7 Czołowski A. Dwa diariusze najazdów tatarskich na Ruś z lat 1618 i
1624 // Kwartalnyk historyczny. Lwów, 1892. T. 6. S. 93–99.
8 НБУВ. ІР. Ф. І. Спр. 6012. Арк. 375–383зв. (текст тут у копії
2-ї половини XVII ст.).
9 Родич Ш. Шимоновича (?). Вірогідно, тотожний Андрію-Казимиру
Бендонському, писареві гродському у Володимирі-Волинському, зга-
дуваному під 1628, 1630 і 1633 рр.
104
сараї Кшиштофа Краузовського (Крансовського) (адресований
польському послу до Туреччини Кшиштофу Збаразькому) про
зміну ханів у Криму та акції татар і козаків підчас цієї полі-
тичної нестабільності10.
“Rozprawa sczęśliwa z Tatary Jego Mości Pana Stanisława Ko-
niecpolskiego Hetmana Polnego Koronnego na Podolu pod Szmań-
kowcami11 w roku 1624 6ta Februarii” (анонімний рукопис)12;
Продовженню тогорічної військової кампанії гетьмана С. Ко-
нєцпольського присвячений і так само анонімний друкований
“Diariysz prawdiwy zwycięstwa nad Tatarami otrymanego roku
M.DC.XXIIII. Dnia dwudziestego Czerwca” (Б. м. д., 1624)13;
Брацлавського мечника Яна Доброцеського ( 1634) віршо-
вана реляція про битву з татарами під Білою Церквою 1626 р.14;
Рукописні описи набігу татар восени 1629 р.15 – “Diariusz
expeditiey z pogaństwem”16 (вірогідний автор – Самуель Отві-
———————
10 Публікація в: Мицик Ю. Кілька документів до історії України та
Кримського ханства XVII – початку XVIII ст. // Україна в минулому.
Вип. VIII. Київ–Львів, 1996. C. 207–208.
11 Шманківці – село на схід від м. Чорткова.
12 Czołowski A. Dwa diariusze najazdów tatarskich na Ruś z lat 1618 i
1624…
13 Див. свіжу статтю на базі цього твору: Тимів І. Битва з татарами
під Мартиновим 1624 р. // Сіверянський літопис. Чернігів, 2016. № 1.
С. 29–42. Є ще давня: Левицкий И. Е. Поражение татар под Марты-
новым в 1624 г.: исторический рассказ. Львов, 1882. 47 с. Плюс поль-
ське видання: Skworoda Paweł. Martynów 20 VI 1624. Pogrom niep-
rzyjaciół wiary chrześcijańskiej. Zabrze-Tarnowskie Góry, 2020. 112 s.
14 Dobrocieski J. Relacya prawdziwa pogromu poganstwa pod Białą
Cerkwią roku 1626 dnia 7 Octobra szczęśliwie otrymanogo. Prez Iego
Mosti pana Stefana Chmieleckiego, chorązego Woiewodstwa Bracławskie-
go, ktorego Poganstwa z Muradyn Sołtanem, w liczbie było Ośmdzieśiąt
tysięcy. Lwów, [1626?]. Див. також: Вирський Д. С. Битва під Білою
Церквою 1626 р. та “Реляція правдива” Яна Доброцеського // Україн-
ський історичний журнал. Київ, 2010. № 6. С. 150–160 (та розділ 6 у
Вирський Д. Війни українні: хроніки татарського прикордоння України
(ХVI – середина XVII ст.). Київ, 2016).
105
новський) та “Relacya Expedycyi przeciwko Dewlet Gierejemu
Sołtanowi Gałdze”17;
Невеличкий твір Миколая Остророга (1593–1651) про війну
1633 р. під Кам’янцем-Подільським з турками Абази-паші –
“Diariusz z Obozu z pod Kamienca opisany przez Jego Mce Pana
Mikolaia Hrabie na Ostrorogu Podstolego Koronnego … dnia
27 octobris 1633”18.
Віршовані хроніки Самуеля Шимановського (Гутора-Шима-
новського з Клечан19, після 1654) – “Mars savromatski, to iest
od szczęśliwey koronacyey naiasnieyszego Wladislawa IV z laski
Bożey krola polskiego etc. Krotkie opisanie rożnych expediciy”
(Варшава, 1642)20. Оповідають про військові виправи сучасного
автору королювання: Смоленську війну 1632–1634 рр. з Росією
(с. 10–40); прикордонний конфлікт під Кам’янцем-Подільським
з Абазою-пашею 1633 р. (с. 41–53) та наступну підготовку до
повномасштабної війни з Туреччиною 1634 р. (2-а кам’янецька
експедиція, с. 53–63); прусську кампанію зі Швецією 1635 р., що
———————
15 Gliwa A. Jesienny najazd Tatarów krymskich i budżackich na Rzecz-
pospolitą w 1629 r. i jego skutki na terenie ziemi przemyskiej // Rocznik
Przemyski. T. XLIII (2007). Z. 1. S. 105–156.
16 Bibl. Kórn. Rkps 201. S. 364–365v.
17 Bibl. Czart. Rkps 121 IV (Teki Naruszewicza). S. 463–464.
18 Przyłęcki S. Pamiętniki o Koniecpolskich. Przyczynek do dziejów
polskich XVII wieku. Lwów, 1842. S. 270–275. М. Остророг, як відомо,
був також автором діаріуша з епізодом військової кампанії 1649 р. (12–
14. ІІІ. 1649 р.), див.: Dyariusz pogromu Kozaków // Ojczyste spominki w
pismach do dziejów dawnej Polski. Т. 1. S. 78–82.
19 За версією Ю. Мицика, Клечани – це давнє волинське село, нині у
складі с. Лище Луцького р-ну Волинської обл.
20 Cучасне видання цілого тексту “Марса савроматського” підготу-
вав до друку польський дослідник Пйотр Борек, див.: Szymanowski
Samuel Hutor. Mars Sauromatski i inne poematy / do druku podał Piotr
Borek. Kraków, 2009. 230 s. Див. також: Samuel Hutor Szymanowski –
zapomniany epik barokowy // Borek P. W służbie Klio. Studia o baroko-
wych pisarzach minorum gentium. Kraków, 2011. S. 49–88.
106
фактично так і не розпочалася (с. 63); зрештою, про козацькі
війни 1637–1638 рр. та будівництво Кодака 1639 р. (с. 63–89)21.
Іншими (значно меншими) творами Шимановського були
“Kawaler Polski … Andrzeiowi z Dąbrowice Fierleiowi…” (1651,
згадує Зборівську війну 1649 р. та найбільше уваги приділяє Бе-
рестецькій битві 1651 р.) та “Fatum żałosne … Henryka z Wyso-
kiego na Mielnicy Kaszowskiego” (Люблін, після 15.I.1654, опо-
відає про життєвий шлях цього офіцера-жовніра, який брав
участь у козацьких війнах, починаючи від Переяславської кам-
панії 1630 р.);
Зрештою, згадаємо ще оригінальний анонімний “Diariusz
woyny kozackiey ktora się zacząła się die 13 Aprilis z Ostraninem y
Skidanem. 1638”, присвячений козацькій війні 1638 р.22;
Діаріуш посольства до Туреччини Войцеха Мясковського
1640 р.23;
Опис гучної перемоги С. Конєцпольського під Охматовим
1644 р.24;
Опис приватного походу кн. C.-К. Корецького у надбузькі
Дикі поля в серпні–вересні 1644 р. – “POGONIA Ochotney
———————
21 Нарис щодо фрагменту про козацькі війни (з публікацією тексту,
українським перекладом і коментарем) див.: Вирський Д. Річпосполит-
ська історіографія України. Київ, 2008 (підрозділ 4.4 та додаток 14).
22 Новий документ до історії повстання Остряниці (видав М. Анто-
нович) // Літопис Червоної Калини. Львів, 1936. № 7/8. С. 35–38.
23 Wielka legacja Wojcecha Miaskowskiego do Turcji w 1640 r. /
Opracował Adam Przyboś. Warszawa-Kraków, 1985.
24 Epistolica relatio equitis Poloni ad amicum, de praelio auspiciis
serenissimi potentissimique Poloniae Sveciaeque Regis Vladislai Quarti,
Ductuque Illustrissimi Domini, Dn. Stanislai a Koniecpole Koniecpolski,
Castellani Cracoviensis, summique exercituum Regni Poloniae Dusis contra
Tartaros ad Achmetoviam XXX Januarii anno Christi M.DCXLIV feliciter
commissi. – Dantisci, 1644. Припускаю, що автором цієї реляції був
Мартин Руар (1587–1657 або поч. 1658), аріанський письменник
(мешкав переважно в Гданську), який мав добрі стосунки з С. Конєц-
польським.
107
Wypráwy do Obozu y w Dzikie Pola… Samuela Karola na Korcu
Koreckiego” (Б. м. д., 1645)25.
Ціла серія історичних видань знана з часів початку Хмель-
ниччини. Це віршовані хроніки співця діянь кн. Я.Вишневець-
кого, вояка та поета, який походив з-під Пшеворська, – Яна
Білобоцького (бл. 1600 – після 1661)26, а також праці інших
авторів27. Цікаві також “підсумкові” твори “на смерть” магнатів-
———————
25 Вирський Д. Війни українні: хроніки татарського прикордоння
України (ХVI – середина XVII ст.). Київ: Ін-т історії України НАН
України, 2016. Див. Розділ 7: “Магнатський спорт”: опис екскурсії до
Дикого Поля кн. С.-К. Корецького восени 1644 р. (“Погоня” 1645 р.) на
с. 201–222.
26 Białobocki J. Poematy rycerskie / wstęp i oprac. P. Borek. Kraków,
2004. Публікація обіймає наступні твори Білобоцького: “Pochodnia
wojennej sławy…” (Краків, 1649), “Klar męstwa na objaśnienie Po-
chodni…” (Краків?, 1649), “Pogoda jasna Ojczyzny…” (Краків, 1650),
“Odmiana postanowienia sfery niestatecznej kozackiej…” (Краків, 1653),
“Brat Tatar abo liga wilcza ze psem na gospodarza” (Краків, 1652). Див.
також: Jana Białobockiego “Odmiana postanowienia sfery niestatecznej
kozackiej” // Borek P. W służbie Klio. Studia o barokowych pisarzach
minorum gentium. Kraków, 2011. S. 89–107.
27 Див. зокрема: 1) Borek P. Arma Cosacica. Poezja okolicznościowa o
wojnie polsko-kozackiej (1648–1649). Kraków, 2005. Містить: [Jan Karol
Dachnowski]. Trąba na rozpruszonych do obozu przeciw Kozakom (b. m.,
1648); Anonim. Na “Trąbę” żołnierska odpowiedź w roku 1648 (b. m.,
1648); [Szymon Starowolski]. Nowy Satyr polski, który się wraca z
Bukowiny wołoskiej. Do którego przydana Perspektywa krótka po żałosnej
klęsce rozproszenia wojskowego za Konstantynowem (b. m., 1648);
Anonim. Satyr nowy z chorej głowy (b. m., 1649); Anonim. Szlachcic do
szlachcica o wojnie kozackiej w roku tysiącznym sześćsetnym czterd-
ziestym ósmym i dzewiątym (b. m., 1649); Samuel Twardowski. Pobudka
wychodzącemu wojsku pod Ołykę pro 1 Maii anno 1649 (b. m., 1649);
Wojciech Radwański. Zbaraska ekspedycyja poważna i sławna i oblężenie
zbaraskie niesłychane z dawna (Warszawa, 1649); [Mikołaj Frykacz].
Zabawy rycerstwa polskiego po szczęśliwej elekcyjej niezwyciężonego
Jana Kazimierza, szczęśliwie panującego Króla Jego Mości. Wespół z
obleżeniem zbaraskim i szczęśliwie dokończoną ekspedycyją zborowską.
Wydane przez jednego żołnierza w roku 1649… (Lublin, 1650); Marcin
108
організаторів спротиву Козацькій революції – Миколая
Потоцького28, Анджея Фірлея29, Олександра Конєцпольського30.
———————
Kuczwarewicz. Relacyja ekspedycyjej zbaraskiej w roku Pańskim 1649
przeciw Chmielnickiemu… (Lublin, 1650).
2) Borek P. Od Piławiec do Humania. Studia staropolskie. Kraków,
2005. Містить у т. ч. публікацію текстів рукописів: Żałosny lament na
rozpruszone wojska pod Piławcami anno 1648, d<ie> 12 Septembris; Pieśń
żałosna po rozproszniu wojska pod Piławcami będącego in anno 1648,
d<ie> 12 Septembris; Lament Korony Polskiej (на облогу Збаража
1649 р.); Diariusz zbaraskiego oblężenia 1649; Samuel Kazimierz Kus-
zewicz. Diariusz oblężenia Lwowa przez Chmielnickiego w roku 1648;
Diariusz obsidijej kamienieckiej; O oblężeniu kamienieckim, które było
d<ie> 10 Maii 1651. Див. також різні модерні видання мемуарів
Б.-К. Маскевича (Машкевича).
3) Borek P. “Przyszłym czasom swej sławy gotować poprawce”. Studia
o literaturze i piśmiennictwie wieków dawnych. Kraków, 2015. Містить у
т. ч.: Kozaczyzna w historycznej epice wierszowanej połowy XVII wieku;
“O słodkiej pamięci dziedzino!” Aksjologia historii w Wojnie domowej
Samuela Twardowskiego; Jeremi Wiśniowiecki i historia w Odmianie
postanowienia sfery niestatecznej kozackiej Jana Białobockiego; Oblężenia
drugiego miasta Lwowa od wojsk kozackich i moskiewskich w roku 1655
fragmentum – uwagi o diariuszu w listach Samuela Kazimierza Kus-
zewicza.
З української класики на цю тему див.: Франко І. Хмельниччина
1648–1649 років у сучасних віршах. Львів, 1898; Плохий С. Н. Осво-
бодительная война украинского народа 1648–1654 гг. в латиноязычной
историографии середины ХVII века. Днепропетровск, 1983.
28 Borkowski Modest. Complement ozdoby starozytney Pilawie przez
Jáśnie Wielmożnego Jego Mośći Pána Mikolaia z Potoka Potockiego …,
pisma S. Doktora y Kaznodźieie Lwowskiego Zakonu Kaznodźieyskiego
provincyey Ruskiey, w kośćiele Jezupolskim Oycow Dominikanow, w roku
1652 dnia 15 Kwietnia przy ostatniey parentacyi, do wiadomośći podany.
Lwów, [1652?].
29 Мова йде про анонімний “Katafalk rycerski…” (Б. м. д., 1650).
30 Odymalski Walenty. Żałosna postać Korony Polskiej … z utracenia
synów bogatyrskich … a osobiwie … Alexandra Koniecpolskiego …
rymem … wyrażona. Kraków, [після 4.ХІ.1659].
109
1651 р., ймовірно у Гданську, видана була латинською абет-
кою україномовна історична пісня “Duma Kozacka o Woynie z
Kozakami pod Beresteczkiem nad Styrem Reką. Roku Teraznieys-
zego 1651. Dnia 28, y 29, y 30 Czerwca y potym Dziewiątego y
dziesiątego Lipca”31. Вона цікава тим, що оповідь тут йде від
імені козаків-повстанців.
Своєрідну “утопію” – якою мала б бути підлегла полякам
Україна – запропонував у своїх “Сатирах” (Амстердам, 1650 і
1652; згодом неодноразово перевидавалися) Кшиштоф Опалін-
ський (1611–1655)32. Цей такий собі міцний заднім умом поляк
(чи то “по шкоді мудрий лях”) бачить українське “світле май-
бутнє” без козаків (про яких згадав лише раз – як об’єкт, рівний
з Японією, яким, як і турками з татарами, мають зайнятись
місіонери католицьких орденів) і без православ’я (яке цілком
має заступити уніатський греко-католицизм). Новий порядок, за
Опалінським, тут має триматися на відставних польських
жовнірах-колонізаторах. Він дивується, що поляки гірше знають
українські терени, аніж голландці Америку та інші заокеанські
колонії (цей автор взагалі охоче порівнює Україну з колоніаль-
ним Новим Світом).
Чимало рефлексій над тими революційними часами залиши-
лося в рукописах. Зокрема, анонімний “Короткий літопис про
———————
31 Зволиньский П. Неизвестное первое издание “Думы казацкой”
1651 г. // Труды отдела древнерусской литературы. Москва–Ленин-
град, 1958. Т. XIV. С. 335–340. Ще раніше (1648?) у Гданську вже
видавана інша віршована “Duma Kozacka”, яка оповідала про перші
польські поразки та жорстокості початку Козацької революції, див.:
Nowak Z. Zapomniane wiersze o wojnie polsko-kozackiej (ze zbiorów
biblioteki Gdańskiej) // Libri Gedanensi. T. VIII (1974). Gdańsk, 1976.
S. 211–257.
32 Див. сатиру “Zdanie i rozsądek o nowych osadach i slobodach
ukrainskich” та ін. в: Nowy zbiór starożytnych klassyków polskich.
Poznań, 1840. T. I (K. Opalińskiego “Satyry albo przestrogi do naprawy
rzadu i obyczajów w Polsce nalezące”, 1652).
110
війни поляків з козаками 1647–1656 рр.”33, “Historya o buntach
Chmielnieckiego, o wojnie z Tatarami, ze Szwedami i z Węgrami za
króla Władisława i Jana Kazimierza przez lat dwanaście, krótko
zebrana, ab anno 1647” (виклад подій 1648–1656 рр.; написана,
якщо судити із назви, 1659 р.)34, “Kroniczka lat 1621–1657”35, а
також дуже колоритний діаріуш львівського підкоморія Войцеха
Мясковського ( бл. 1654) про посольство А. Киселя до
Б. Хмельницького 1.І.–5.ІІІ.1649 р.36 або й анонімний опис
облоги молдовської Сучави 1653 р. – “Krotka narratywa o
expedycyi w Roku 1653 po Świątkach przeciwko rebelii Kozackiej z
potęgą Tatarską po szósty raz staczaną”37, віршована “Pesń o
Kozackiey Woynie anno 1648” (писана 1659 р.)38 та недатоване
слово на смерть Б. Хмельницького39. Взагалі, писання щоден-
ників (переважно військових дій), реляцій і новин стало на той
час фактично масовим заняттям40.
———————
33 Памятники изданные Киевской комиссией для разбора древних
актов. Т. І. Киев, 1898. С. 173–195. Видавці датували цю пам’ятку
кінцем XVII ст., але, гадаю, вона могла мати і раніший “протограф”.
34 Pamiętniki o wojnach Kozackich za Chmielnickiego przez nieznanego
autora. Wrocław, 1840 і 1842; Краткая история о бунтах Хмельницкого
и войне с татарами, шведами и уграми, в царствование Владислава и
Казимира, в продолжении двенадцати лет, начиная с 1647 г. Перевод с
польського // Чтения в императорском обществе истории и древностей
российских. Москва, 1846. Год 2-й, № 4. Отд. III. С. 1–56.
35 Bibl. Kórn. Rkps. 312.
36 Видавався неодноразово, востаннє: Воссоединение Украины с
Россией. Документы и материалы в 3 тт. Т. 2: 1648–1651 годы. Москва,
1953. С. 104–122.
37 Bibl. Czart. Rkps. 147 (Teki Naruszewicza). S. 141–190.
38 Bibl. Ossol. Zespół 5, dział 1, rkps. 198. S. 325–327.
39 Гарасимчук В. Матеріали до історії Козаччини XVII віку. Львів,
1994. С. 14–21. Хмельницький тут порівнюється з Ганібалом. Див.
також текст з українським перекладом: Думанська І., Федорук Я.
Латинська епітафія [Б. Хмельницькому] XVII століття // Записки
НТШ. Т. 231. Львів, 1996. С. 455–472.
40 Див. класичну сучасну підбірку таких наративів (на основі слав-
нозвісної збірки історичних матеріалів Якуба Міхаловського (1612–
111
———————
1663)): Relacje wojenne z pierwszych lat walk polsko-kozackich powstania
Bohdana Chmielnickiego, okresu “Ogniem i mieczem”, (1648–1651).
Warszawa, 1999. Містить: Kopia listu imp. hetmana wielkiego koronnego
[Mikołaja Potockiego] do króla świętej pamięci JM. Władysława IV z
31 marca 1648 r. z relacją o początkach buntu kozackiego; Diariusz z
pierwszego okresu buntu B. Chmielnickiego spisany przez towarzysza spod
chorągwi Kozackiej wziętego do niewoli pod Kniażymi Bairakami; Raport
pachołka spod chorągwi kozackiej Stanisława Mariusza Jaskólskiego o
bitwie u Żółtych Wód; Quinta junii. Relacyja jednego niedobitka muszkie-
tera spod regimentu pana Henryka Dengoffa obersztera o pogromie panów
hetmanów pod Korsuniem; Diariusz obozowy od 1 do 13 września 1648
roku; Akta anni 1649 pod Zbarażem Nowym albo raczej diariusz w
miesiącu lipcu za regimentu im. pana Andrzeja z Dąmbrowice Firleja kasz-
telana na ten czas bełskiego, im. pana Stanisława z Brzezia Lanckoroń-
skiego kasztelana kamienieckiego, im. pana Mikołaja Ostroroga podcza-
szego koronnego; Anno 1649. Stanąwszy w obozie pod Zbarażem ultima
junii spod Konstantynowa przy nędzy, krótkie opisanie ciężkich progresów
naszych od wojska kozackiego i ordy za następowaniem post nonam julii in
odsidione będąc; Diariusz Ekspedycyjej Zborowskiej; Relacyja bitwy pod
Zborowem die 15 augusti 1649. Wojciech Miaskowski sekretarz JKM. do
niewiadomego z obozu pod Zborowem die 22 augusti 1649; Ekspedycyjej
kozackiej diariusz od 19 lutego do 24 marca 1651 r.; Diariusz wojny pod
Beresteczkiem z chanem krymskim i Kozakami zaporoskiemi za szczęś-
liwego panowania Króla JM. Jana Kazimierza, na którą sam osobą swą
ruszeł się z Warszawy in Anno 1651; Diariusz obozowy (rozpoczynający
kampanię białocerkiewską 1651 roku); Kopia listu jm. Pana krakowskiego
[Mikołaja Potockiego] do jm. księdza kanclerza [Andrzeja Leszczyńskiego]
de data z obozu prima octobris 1651, albo diariusz transakcyjej pod Białą
Cerkwią.
В Україні на цю тему див.: Мыцык Ю. А. Краткие польские лето-
писи середины – второй половины ХVII века как источник по истории
Освободительной войны украинского народа 1648–1654 годов // Исто-
риографические и источниковедческие проблемы отечественной исто-
рии. Источники социально-економической истории России и Украины
ХVII–ХIХ вв. Днепропетровск, 1983. С. 27–35; Мицик Ю. Джерела з
історії Національно-визвольної війни українського народу середини
ХVII ст. Дніпропетровськ, 1996 (див. останній 7-й розділ – “Наративні
джерела”). Підбірку цікавих наративів див.: Джерела з історії Націо-
нально-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. Т. 1:
112
Зрештою зауважу, що рефлексії над Козацькою революцією
вивели річпосполитський “дискурс про козаків” на новий якіс-
ний рівень. Не випадково, уже 1653 р. тут “засвітився” прак-
тично модерний жанр вченої історіографії – дисертація. Мова
про дедикований кам’янецькому біскупу твір пастора-вченого з
Торуні Арона Бліверніца (Blivernitz, Blivernic, 1629–1701)* –
“Dissertatio juridico-politica de Cosacis an satius sit ad finiendum
bellum Poloniae civile, rebelles Cosacos Marte prosequi funditus
extirpare, An vero Arte et perpetuis induciis cum eisdem pacisci” /
“Дисертація юридично-політична про Козаків…” (Лешно,
[1653])41.
REFERENCES
1. Vyrskii, D. (2013). Roksolany sered Sarmativ: richpospolytska
istoriografiіa Ukrayiny (kinets XV st. – 1659). Kyiv: Instytut istoriyi
Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
2. Vyrskii, D. (2016). Viiny ukrainni: hroniky tatarskogo prykordonnia
Ukrainy (XVI – seredyna XVII st.). Kyiv. [in Ukrainian].
———————
(1648–1649 рр.) / Упоряд. о. Ю. Мицик. Київ, 2012 (зокрема, варто
звернути увагу на: Diariusz pilawecki / Щоденник Пилявецької битви.
C. 164–171; Анонімний щоденник облоги Мозиря, 20. І.–10. ІІ. 1649 р.
С. 187–193). Див. також: Джерела з історії Національно-визвольної
війни українського народу 1648–1658 рр. Т. 2: (1650–1651 рр.) / Упо-
ряд. о. Ю. Мицик. Київ, 2013; Т. 3: (1652–1654 рр.). Київ, 2014; Т. 4:
(1655–1658 рр.). Київ, 2015.
* Писати і видаватись цей автор почав з 1652 р.
41 Досі, здається, найдокладніше про нього писалося англійською,
див.: Friedrich K. The Other Prussia: Royal Prussia, Poland and Liberty,
1569–1772. Cambridge University Press, 2000. P. 128–131 (у польському
перекладі див.: Friedrich K. Inne Prusy: Prusy Królewskie i Polska między
wolnością a wolnościami (1569–1772). Poznań, 2005. S. 188–190). Попри
явну “вчену” амбітність, Бліверніц мало орієнтувався у попередній
історіографії козацького сюжету. Свої міркування він спирав пере-
важно на класичну літературу античності та загальноісторичні праці.
Таким чином, він по-своєму продовжив традицію “вписування” козач-
чини в античні та загальноєвропейські рамки.
113
3. Vyrskii, D. (2008). Richpospolytska istoriografiia Ukrainy. Kyiv. [in
Ukrainian].
4. Friedrich, K. (2005). Inne Prusy: Prusy Królewskie i Polska między
wolnością a wolnościami (1569–1772). Poznań. [in Polish].
5. Plohii, S. N. (1983). Osvobodytelnaya vojna ukraynskogo naroda
1648–1654 gg. v latynoyazychnoj istoriografii seredyny XVII veka. Dnep-
ropetrovsk. [in Russian].
6. Bore, P. (2005). Od Piławiec do Humania. Studia staropolskie.
Kraków. [in Polish].
7. Borek, P. (2005). Arma Cosacica. Poezja okolicznościowa o wojnie
polsko-kozackiej (1648–1649). Kraków. [in Polish].
8. Borek, P. (2015). "Przyszłym czasom swej sławy gotować poprawce".
Studia o literaturze i piśmiennictwie wieków dawnych. Kraków. [in Polish].
Dmytro Vyrskii
Doctor of Historical Sciences (Dr. hab. in History),
Leading Research Fellow,
Department of Ukrainian historiography,
Institute of History of Ukraine NAS of Ukraine
(Kyiv, Ukraine), vyrsky@yahoo.com
ORCID https://orcid.org/0000-0003-4169-9914
HISTORIOGRAPHY OF THE VASSAL STATES AND
MAGNATES OF THE POLISH�LITHUANIAN
COMMONWEALTH XV – FIRST HALF OF THE
XVII CENTURY AS PART OF NATIVE EARLY MODERN
HISTORIOGRAPHY OF UKRAINE
The paper is a part of the collected materials on the history of
historiography of Ukraine of the Early Modern period. Historiography is a
good projection of the potential and ambitions of early modern political
projects. But historians usually focus on the “capital” (metropolian)
tradition. However, for the presentation / construction of Ukrainian early
modern historiography, literary texts from the “neighborhood” are often
more interesting. They are often poorly integrated into the dominant
historical grand narrative of the state, but have the meaningful and far-
reaching intellectual proposals.
The key to the domestic historiographical tradition of the Early Modern
period is the space of the Polish-Lithuanian historiography of the turn of
114
the XV / XVI – first half of the XVII century. His interesting and poorly
updated area by modern researchers is the historiography of the vassal
states and magnates of the Polish-Lithuanian Commonwealth.
At first, the monuments of the Moldavian chronicle are briefly
considered (the great Lithuanian historiographical tradition is better known
to the Ukrainian readers, so it is taken out of the scope of this small paper).
By the way, historians of the Moldavia XV–XVI centuries wrote in the
Church Slavonic language.
The following are a brief overview of the historical-literary texts of the
magnate historiography of Ukraine. The review is brought to the times of
the Cossack revolution of the middle of the XVII century and the first
“dissertation” on the Cossacks (1653).
Keywords: early modern historiography, Moldavian chronicle, magnate
historiography.
|