Індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людськогокапіталу

Індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людськогокапіталу

Статтю присвячено обґрунтуванню можливостей стимулювання розвитку людського капіталу з використанням методів індивідуального прибуткового оподаткування в Україні.На основі концептуальних положень теорії людського капіталу та емпіричних досліджень щодо його впливу на економічне зростання виявлено нео...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Економіка промисловості
Datum:2021
1. Verfasser: Воргач, О.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Schlagworte:
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182350
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людськогокапіталу / О.А. Воргач // Економіка промисловості. — 2021. — № 4 (96). — С. 56–80. — Бібліогр.: 55 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182350
record_format dspace
spelling Воргач, О.А.
2021-12-30T19:43:11Z
2021-12-30T19:43:11Z
2021
Індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людськогокапіталу / О.А. Воргач // Економіка промисловості. — 2021. — № 4 (96). — С. 56–80. — Бібліогр.: 55 назв. — укр.
1562-109Х
DOI: doi.org/10.15407/econindustry2021.04.056
JEL: H24, H52, I25, I26, O15
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182350
336.226.1:331.101.262
Статтю присвячено обґрунтуванню можливостей стимулювання розвитку людського капіталу з використанням методів індивідуального прибуткового оподаткування в Україні.На основі концептуальних положень теорії людського капіталу та емпіричних досліджень щодо його впливу на економічне зростання виявлено необхідність постійних інвестицій у людський капітал для поліпшення його якості.У результаті аналізу теоретичних концепцій і практики прибуткового оподаткування у світі обґрунтовано, що плоска його концепція може бути успішно використана для стимулювання розвитку людського капіталу. Проте аналіз систем прибуткового оподаткування зарубіжних країн показав, що більш дієвими є окреміінструменти податку на доходи фізичних осіб, зокрема податкові пільги на освіту. Особливо це властиво для країн, які розвиваються.При оцінюванні інвестицій у людський капітал в Україні встановлено, що частка зайнятого населення з високою кваліфікацією зростає на тлі зменшення реальних витрат на вищу освіту. Проте в зарубіжних країнах виявлено іншу економічно коректну залежність - рівень кваліфікації зростає при збільшенні реальних витрат на її здобуття. Аналіз реальних державних витрат України на одного студента та загалом по країні теж показав їх зниження. Це свідчить про наявність в Україні проблем із фінансуванням вищої освіти.За допомогою методів економіко-математичного моделювання шляхом побудови та параметризації низки функцій обґрунтовано вплив інвестицій в освіту людей на збільшення обсягу висококваліфікованої праці, що приводить до зростання обсягу ВВП.Розроблено науково-методичний підхід, заснований на алгоритмі, який ураховує вплив чинника висококваліфікованої праці (з урахуванням витрат на здобуття кваліфікації) на обсяг ВВП. Цей підхід дозволив оцінити ефективність витрат на податкові пільги та доцільність їх використання для стимулювання інвестицій у вищу освіту в Україні.Виконано оцінку економічних наслідків стимулювання розвитку людського капіталу шляхом упровадження податкових пільг в Україні. Визначено, що при збільшенні державою видатків на вищу освіту за рахунок надання пільг спостерігається зростання частки зайнятих із високою кваліфікацією, що шляхом збільшення обсягів праці призводить до зростання ВВП. Але при цьому виявлено, що видатки на податкові пільги відшкодовуються лише в умовах такого сценарію розвитку подій, за якого інвестиції в основні фонди збільшуються та становлять не менше 25% ВВП.
Статья посвящена обоснованию возможностей стимулирования развития человеческого капитала с использованием методов индивидуального подоходного налогообложения в Украине.На основе концептуальных положений теории человеческого капитала и эмпирических исследований его влияния на экономический рост выявлена необходимость постоянных инвестиций в человеческий капитал для улучшения его качества.В результате анализа теоретических концепций и практики подоходного налогообложения в мире обосновано, что плоская его концепция может быть успешно использована для стимулирования развития человеческого капитала. Однако анализ систем подоходного налогообложения зарубежных стран показал, что более эффективными являются отдельные инструменты налога на доходы физических лиц, в том числе налоговые льготы на образование. Особенно это характерно для развивающихся стран.При оценке инвестиций в человеческий капитал в Украине установлено, что доля занятого населения с высокой квалификацией растет на фоне уменьшения реальных расходов на высшее образование. Однако в зарубежных странах выявлена другая экономически корректная зависимость - уровень квалификации растет при увеличении реальных затрат на ее получение. Анализ реальных государственных расходов Украины на одного студента и в целом по стране также показал их снижение. Это свидетельствует о наличии в Украине проблем с финансированием высшего образования.С помощью методов экономико-математического моделирования путем построения и параметризации ряда функций обосновано влияние инвестиций в образование людей на увеличение объема высококвалифицированного труда, что приводит к росту объема ВВП. Разработан научно-методический подход, основанный на алгоритме, который учитывает влияние фактора высококвалифицированного труда (с учетом затрат на получение квалификации) на объем ВВП. Этот подход позволил оценить эффективность затрат на налоговые льготы и целесообразность их использования для стимулированияинвестиций в высшее образование в Украине.Выполнена оценка экономических последствий стимулирования развития человеческого капитала путем внедрения налоговых льгот в Украине. Определено, что при увеличении государством расходов на высшее образование за счет предоставления льгот наблюдается рост доли занятых с высокой квалификацией, что путем увеличения объемов труда приводит к росту ВВП. Но при этом выявлено, что расходы на налоговые льготы возмещаются только в условиях такого сценария развития событий, при котором инвестиции в основные фонды увеличиваются и составляют не менее 25% ВВП.
The article substantiates the opportunities for stimulating the human capital development through personal income taxation in Ukraine.The need for constant investments in the human capital for improvement of its quality has been substantiated by conceptual provisions of the human capital theory and empiric researches of its influence on economic growth.The completed analysis of theoretical concepts and practical use of income taxes worldwide allows substantiating the fact that concept of a flat income taxation can be successfully used to promote the human capital development. However, the analysis of income tax systems abroad shows that separate taxation tools for personal income, including tax allowances for education, are more efficient. This is especially typical for developing countries. In estimating investments in the human capital in Ukraine, it is found out that the share of working population with high skills increases against the decreasing actual expenses for higher education. In a meantime, foreign countries demonstrate the other economically correct dependence: the qualification level increases as real expenses to gain it increase. The analysis of real national expenses in Ukraine for one student and in the country in general also demonstrate their decrease. This proves the presence of problems in Ukraine that relate to financing thesystem of higher education.The methods of economic and mathematical simulation by building and parametrizing a number of functions allowed to substantiate the influence of investments in human education on the increase of the highly skilled labor, which in turn leads to the GDP growth.A scientific and methodical approach has been developed, based on the algorithm that takes into account the influence of the highly skilled labor factor (considering expenses for gaining the qualification) on the GDP level. This approach allows estimating the effectiveness of expenses on tax allowances and expediency of their use to promote investments in higher education in Ukraine.The economic consequences of the human capital development incentive by introducing tax allowances in Ukraine have been estimated. It is established that if the state increases expenses for higher education by granting allowances, the share of working population with high skills increases, thereby causing the GDP to grow by means of increasing employment level. However, it has been found out that the expenses for tax allowances are reimbursed only in the case where investments in fixed assets increase and amount no less than 25 % of the GDP.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Економіка промисловості
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людськогокапіталу
Индивидуальное подоходное налогообложение в стимулировании развития человеческого капитала
Personal income taxation in the human capital development incentive
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людськогокапіталу
spellingShingle Індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людськогокапіталу
Воргач, О.А.
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
title_short Індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людськогокапіталу
title_full Індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людськогокапіталу
title_fullStr Індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людськогокапіталу
title_full_unstemmed Індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людськогокапіталу
title_sort індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людськогокапіталу
author Воргач, О.А.
author_facet Воргач, О.А.
topic Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
topic_facet Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
publishDate 2021
language Ukrainian
container_title Економіка промисловості
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
format Article
title_alt Индивидуальное подоходное налогообложение в стимулировании развития человеческого капитала
Personal income taxation in the human capital development incentive
description Статтю присвячено обґрунтуванню можливостей стимулювання розвитку людського капіталу з використанням методів індивідуального прибуткового оподаткування в Україні.На основі концептуальних положень теорії людського капіталу та емпіричних досліджень щодо його впливу на економічне зростання виявлено необхідність постійних інвестицій у людський капітал для поліпшення його якості.У результаті аналізу теоретичних концепцій і практики прибуткового оподаткування у світі обґрунтовано, що плоска його концепція може бути успішно використана для стимулювання розвитку людського капіталу. Проте аналіз систем прибуткового оподаткування зарубіжних країн показав, що більш дієвими є окреміінструменти податку на доходи фізичних осіб, зокрема податкові пільги на освіту. Особливо це властиво для країн, які розвиваються.При оцінюванні інвестицій у людський капітал в Україні встановлено, що частка зайнятого населення з високою кваліфікацією зростає на тлі зменшення реальних витрат на вищу освіту. Проте в зарубіжних країнах виявлено іншу економічно коректну залежність - рівень кваліфікації зростає при збільшенні реальних витрат на її здобуття. Аналіз реальних державних витрат України на одного студента та загалом по країні теж показав їх зниження. Це свідчить про наявність в Україні проблем із фінансуванням вищої освіти.За допомогою методів економіко-математичного моделювання шляхом побудови та параметризації низки функцій обґрунтовано вплив інвестицій в освіту людей на збільшення обсягу висококваліфікованої праці, що приводить до зростання обсягу ВВП.Розроблено науково-методичний підхід, заснований на алгоритмі, який ураховує вплив чинника висококваліфікованої праці (з урахуванням витрат на здобуття кваліфікації) на обсяг ВВП. Цей підхід дозволив оцінити ефективність витрат на податкові пільги та доцільність їх використання для стимулювання інвестицій у вищу освіту в Україні.Виконано оцінку економічних наслідків стимулювання розвитку людського капіталу шляхом упровадження податкових пільг в Україні. Визначено, що при збільшенні державою видатків на вищу освіту за рахунок надання пільг спостерігається зростання частки зайнятих із високою кваліфікацією, що шляхом збільшення обсягів праці призводить до зростання ВВП. Але при цьому виявлено, що видатки на податкові пільги відшкодовуються лише в умовах такого сценарію розвитку подій, за якого інвестиції в основні фонди збільшуються та становлять не менше 25% ВВП. Статья посвящена обоснованию возможностей стимулирования развития человеческого капитала с использованием методов индивидуального подоходного налогообложения в Украине.На основе концептуальных положений теории человеческого капитала и эмпирических исследований его влияния на экономический рост выявлена необходимость постоянных инвестиций в человеческий капитал для улучшения его качества.В результате анализа теоретических концепций и практики подоходного налогообложения в мире обосновано, что плоская его концепция может быть успешно использована для стимулирования развития человеческого капитала. Однако анализ систем подоходного налогообложения зарубежных стран показал, что более эффективными являются отдельные инструменты налога на доходы физических лиц, в том числе налоговые льготы на образование. Особенно это характерно для развивающихся стран.При оценке инвестиций в человеческий капитал в Украине установлено, что доля занятого населения с высокой квалификацией растет на фоне уменьшения реальных расходов на высшее образование. Однако в зарубежных странах выявлена другая экономически корректная зависимость - уровень квалификации растет при увеличении реальных затрат на ее получение. Анализ реальных государственных расходов Украины на одного студента и в целом по стране также показал их снижение. Это свидетельствует о наличии в Украине проблем с финансированием высшего образования.С помощью методов экономико-математического моделирования путем построения и параметризации ряда функций обосновано влияние инвестиций в образование людей на увеличение объема высококвалифицированного труда, что приводит к росту объема ВВП. Разработан научно-методический подход, основанный на алгоритме, который учитывает влияние фактора высококвалифицированного труда (с учетом затрат на получение квалификации) на объем ВВП. Этот подход позволил оценить эффективность затрат на налоговые льготы и целесообразность их использования для стимулированияинвестиций в высшее образование в Украине.Выполнена оценка экономических последствий стимулирования развития человеческого капитала путем внедрения налоговых льгот в Украине. Определено, что при увеличении государством расходов на высшее образование за счет предоставления льгот наблюдается рост доли занятых с высокой квалификацией, что путем увеличения объемов труда приводит к росту ВВП. Но при этом выявлено, что расходы на налоговые льготы возмещаются только в условиях такого сценария развития событий, при котором инвестиции в основные фонды увеличиваются и составляют не менее 25% ВВП. The article substantiates the opportunities for stimulating the human capital development through personal income taxation in Ukraine.The need for constant investments in the human capital for improvement of its quality has been substantiated by conceptual provisions of the human capital theory and empiric researches of its influence on economic growth.The completed analysis of theoretical concepts and practical use of income taxes worldwide allows substantiating the fact that concept of a flat income taxation can be successfully used to promote the human capital development. However, the analysis of income tax systems abroad shows that separate taxation tools for personal income, including tax allowances for education, are more efficient. This is especially typical for developing countries. In estimating investments in the human capital in Ukraine, it is found out that the share of working population with high skills increases against the decreasing actual expenses for higher education. In a meantime, foreign countries demonstrate the other economically correct dependence: the qualification level increases as real expenses to gain it increase. The analysis of real national expenses in Ukraine for one student and in the country in general also demonstrate their decrease. This proves the presence of problems in Ukraine that relate to financing thesystem of higher education.The methods of economic and mathematical simulation by building and parametrizing a number of functions allowed to substantiate the influence of investments in human education on the increase of the highly skilled labor, which in turn leads to the GDP growth.A scientific and methodical approach has been developed, based on the algorithm that takes into account the influence of the highly skilled labor factor (considering expenses for gaining the qualification) on the GDP level. This approach allows estimating the effectiveness of expenses on tax allowances and expediency of their use to promote investments in higher education in Ukraine.The economic consequences of the human capital development incentive by introducing tax allowances in Ukraine have been estimated. It is established that if the state increases expenses for higher education by granting allowances, the share of working population with high skills increases, thereby causing the GDP to grow by means of increasing employment level. However, it has been found out that the expenses for tax allowances are reimbursed only in the case where investments in fixed assets increase and amount no less than 25 % of the GDP.
issn 1562-109Х
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182350
citation_txt Індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людськогокапіталу / О.А. Воргач // Економіка промисловості. — 2021. — № 4 (96). — С. 56–80. — Бібліогр.: 55 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT vorgačoa índivídualʹnepributkoveopodatkuvannâustimulûvannírozvitkulûdsʹkogokapítalu
AT vorgačoa individualʹnoepodohodnoenalogoobloženievstimulirovaniirazvitiâčelovečeskogokapitala
AT vorgačoa personalincometaxationinthehumancapitaldevelopmentincentive
first_indexed 2025-11-24T11:48:40Z
last_indexed 2025-11-24T11:48:40Z
_version_ 1850846181122375680
fulltext –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 56 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 4 (96) УДК 336.226.1:331.101.262 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.056 Олена Анатоліївна Воргач, доктор філософії з економіки, науковий співробітник Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна E-mail: vorgach.lena@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-3686-4858 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ПРИБУТКОВЕ ОПОДАТКУВАННЯ У СТИМУЛЮВАННІ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ Статтю присвячено обґрунтуванню можливостей стимулювання розвитку людського капіталу з використанням методів індивідуального прибуткового оподаткування в Україні. На основі концептуальних положень теорії людського капіталу та емпіричних дослід- жень щодо його впливу на економічне зростання виявлено необхідність постійних інвести- цій у людський капітал для поліпшення його якості. У результаті аналізу теоретичних концепцій і практики прибуткового оподаткування у світі обґрунтовано, що плоска його концепція може бути успішно використана для сти- мулювання розвитку людського капіталу. Проте аналіз систем прибуткового оподаткуван- ня зарубіжних країн показав, що більш дієвими є окремі інструменти податку на доходи фізичних осіб, зокрема податкові пільги на освіту. Особливо це властиво для країн, які роз- виваються. При оцінюванні інвестицій у людський капітал в Україні встановлено, що частка зай- нятого населення з високою кваліфікацією зростає на тлі зменшення реальних витрат на вищу освіту. Проте в зарубіжних країнах виявлено іншу економічно коректну залежність – рівень кваліфікації зростає при збільшенні реальних витрат на її здобуття. Аналіз реальних державних витрат України на одного студента та загалом по країні теж показав їх знижен- ня. Це свідчить про наявність в Україні проблем із фінансуванням вищої освіти. За допомогою методів економіко-математичного моделювання шляхом побудови та параметризації низки функцій обґрунтовано вплив інвестицій в освіту людей на збільшення обсягу висококваліфікованої праці, що приводить до зростання обсягу ВВП. Розроблено науково-методичний підхід, заснований на алгоритмі, який ураховує вплив чинника висококваліфікованої праці (з урахуванням витрат на здобуття кваліфікації) на обсяг ВВП. Цей підхід дозволив оцінити ефективність витрат на податкові пільги та до- цільність їх використання для стимулювання інвестицій у вищу освіту в Україні. Виконано оцінку економічних наслідків стимулювання розвитку людського капіталу шляхом упровадження податкових пільг в Україні. Визначено, що при збільшенні держа- вою видатків на вищу освіту за рахунок надання пільг спостерігається зростання частки зайнятих із високою кваліфікацією, що шляхом збільшення обсягів праці призводить до зростання ВВП. Але при цьому виявлено, що видатки на податкові пільги відшкодовуються лише в умовах такого сценарію розвитку подій, за якого інвестиції в основні фонди збіль- шуються та становлять не менше 25% ВВП. Ключові слова: податок на доходи фізичних осіб, податкові пільги, STEM-персонал, Індустрія 4.0, вища освіта, витрати на вищу освіту, інвестиції в людський капітал. JEL: H24, H52, I25, I26, O15 Важливим напрямом розвитку світо- вої економіки після глобальної фінансової кризи стала заснована на знаннях та інно- ваціях Індустрія 4.0 (смарт-промисловість). © О. А. Воргач, 2021 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 57 2021, № 4 (96) Вона потребує вищого рівня кваліфікації STEM1-персоналу, здатного працювати з новими технологіями та постійно навчати- ся у процесі їх розвитку. Зміна вимог до персоналу, таких як наявність якісної вищої освіти, цифрових навичок, уміння використовувати методи штучного інтелекту тощо, на сучасному ринку праці потребує створення системи безперервного навчання. Для її реалізації важливе значення має співпраця між пер- соналом, бізнесом та державою щодо орга- нізації освіти впродовж життя та її фінан- сування. Необхідність нарощування інвести- цій у людський капітал посилилася також у зв'язку з економічною кризою, спричинено пандемією COVID-19, яка призвела до ско- рочення кількості осіб працездатного віку та обмеження доступу до освіти, завдавши значного удару по людському капіталу в усьому світі (The World Bank, 2020a, с. 47). Розширення доступу до вищої освіти та розвитку цифрових навичок передбачає застосування нових підходів до стимулю- вання розвитку людського капіталу в рам- ках концепції освіти впродовж життя. Зок- рема, одним із дієвих інструментів вирі- шення цього завдання може стати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Це питання є актуальним і для Украї- ни, оскільки розвиток цифрової національ- ної промисловості загалом та висококвалі- фікованого персоналу зокрема, що відпові- дає її вимогам, включено до векторів Наці- ональної економічної стратегії 2030. Однак механізму стимулювання розвитку люд- ського капіталу ними поки не передбачено. Питання теорії людського капіталу, інвестицій у його розвиток та їх впливу на економічне зростання країни досліджують вітчизняні вчені: В. Антонюк (Антонюк, Шамілева, 2017), І. Булєєв (Булеев, Брюхо- вецкий, Иваненко, 2017), О. Новікова (Но- вікова, Амоша, Шамілева та ін., 2020), 1 STEM від англ. Science, Technology, Engi- neering and Mathematics – наука, технологія, ін- женерія, математика. Ю. Харазішвілі (Харазішвілі, 2019), Л. Ша- ульська (Шаульська, 2018), а також зару- біжні: Т. Шульц (Schulz, 1972), Г. Беккер (Becker, 1964), Л. Туроу (Thurow, 1970), П. Ромер (Romer, 1990), О. Нордхауг (Nordhaug, 1993) та ін. Велике значення мають емпіричні дослідження щодо впливу людського капіталу на промисловість та економічне зростання, здійснені Е. Пеліне- ску (Pelinescu, 2015), А. Тейшейрою (Teixeira, Queirosb, 2016), М. Радулеску, А. Федаєвим (Radulescu, Fedajev, Sinisi, Popescu, Iacob, 2018) та ін. У контексті ста- новлення Індустрії 4.0 в Україні людський капітал розглянуто в роботах таких вітчиз- няних науковців: В. Антонюк (Антонюк, 2019), В. Вишневський (Вишневський, Ві- єцька, Гаркушенко, Князєв, Лях, 2018), С. Князєв (Вишневський, Князєв, 2017), О. Панькова (Панькова, Іщенко, Касперо- вич, 2020), В. Чекіна (Чекіна, 2017). Широко відомими є роботи зарубіж- них авторів, присвячені теоретичним осно- вам індивідуального прибуткового оподат- кування доходів фізичних осіб (Дж. Альм (Alm, 2018), Р. Берд (Bird, Zolt, 2011), Б. Гензер (Genser, 2007), Х. Зі (Zee, 2005), П. Соренсен (Sørensen, 2010), Дж. Стігліц (Стиглиц, 1997), Р. Хол і А. Рабушка (Hall, Rabushka, 2007), Г. Шанц (Schanz, 1896)). Заслуговують на увагу дослідження щодо стимулювання розвитку людського капіта- лу інструментами податку на доходи фі- зичних осіб (С. Дінарські (Dynarski, Scott- Clayton, 2016), Д. Крюгер (Krueger, Ludwig, 2013), І. Мановський (Manovskii, 2002), Х. Розен (Rosen, 1992), Д. Фостер (Foster, 2002)). В Україні питання теорії оподатку- вання доходів фізичних осіб розглянуто в роботах В. Вишневського (Вишневский, Веткин, Вишневская та ін., 2006), Ю. Іва- нова (Іванов, 2006), А. Крисоватого (Кри- соватий, Луцик, 2016), В. Пономаренко (Иванов, Пономаренко, 2007), К. Швабія (Швабій, 2009) та ін. Проте вітчизняні вчені оподаткуван- ня доходів фізичних осіб здебільшого до- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 58 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 4 (96) сліджують з позиції виконання ним фіс- кальної та соціальної функцій. Але в умо- вах становлення смарт-промисловості на перший план має виходити стимулююча функція цього податку стосовно розвитку людського капіталу. А роботи зарубіжних учених не враховують інституційної та со- ціально-економічної специфіки економіки України, особливостей підготовки і пере- підготовки персоналу для потреб розвитку національної індустрії. Метою статті є обґрунтування нових можливостей стимулювання розвитку люд- ського капіталу з використанням методів індивідуального прибуткового оподатку- вання в Україні. Теоретичні основи податкового стимулювання розвитку людського капіталу Технологічні інновації приводять до кардинальних якісних змін у виробництві та формують нову смарт-промисловість, де людина стає частиною автоматизованого виробництва. При цьому посилюється пот- реба у кваліфікованій та інтелектуальній праці. Тому саме в тандемі з висококвалі- фікованим персоналом, який постійно ово- лодіватиме спеціальними навичками, упро- вадження цифрових технологій при- скорюватиме розвиток смарт-промисловос- ті та сприятиме економічному зростанню. У зв'язку з цим у часи технологічних змін збільшення інвестицій у людський капітал стає необхідною умовою для розвитку су- часної економіки. Продуктивні здібності людини як складову національного багатства вперше було виокремлено ще У. Петті (Петти, 1940), А. Смітом (Смит, 1962) і Д. Рікардо (Рикардо, 1955). Але тільки у XX ст. знан- ня та навички людини були визначені вче- ними-економістами (Schulz, 1972; Becker, 1964) як капітал та поставлені на один рі- вень із фізичним капіталом. Тоді в еконо- мічній теорії стали розглядати освіту як один з основних чинників економічного зростання, а інвестиції в освіту ‒ як необ- хідний захід, що дозволяє поліпшувати якість підготовки персоналу. Їх доробки стали основою формування неокласичної концепції людського капіталу. Сучасні економісти (Pelinescu, 2015; Teixeira, Queirosb, 2016; Radulescu, Fedajev, Sinisi, Popescu, Iacob, 2018) мають на меті перевірити на практиці вплив інвестицій у людський капітал на економічне зростання. При цьому вони враховують особливості окремих країн: рівень технологічного роз- витку, особливості національного менталі- тету та культури, якість людського капіта- лу, інституційне середовище та ін. (Чекіна, Воргач, 2020, с. 98). Загалом ці досліджен- ня підтверджують, що рівень освіти людей у взаємодії із сучасними виробничими тех- нологіями позитивно впливає на економіч- не зростання в країні. Учені обґрунтовують важливу роль STEM-персоналу в розвитку смарт-промис- ловості. Вони відзначають суттєвий дефі- цит такого персоналу у світі, особливо в тих країнах, які вже впроваджують прорив- ні технології у своє виробництво (Чекіна, Воргач, 2020, с. 97-98). Виходячи з цього уряд розвинутих країн і більшості країн, що розвиваються, стурбований проблемою швидкого нарощування висококваліфіко- ваного персоналу, здатного працювати з новими технологіями. Аналітичні дослід- ження містять питання щодо різних мето- дів стимулювання інвестицій у людський капітал, серед яких також індивідуальне прибуткове оподаткування, але конкретних інструментів вони не вказано (Чекіна, Вор- гач, 2019, с. 53). Проте є наукові доробки, де зарубіж- ними вченими (Dynarski, Scott-Clayton, 2016; Krueger, Ludwig, 2013; Manovs- kii,2002; Rosen,1992; Foster, 2002) дослід- жено вплив різних інструментів індивідуа- льного прибуткового оподаткування на стимули до інвестування в освіту. Біль- шість із них одностайні в тому, що кон- кретний інструмент цього податку (у ви- падку його позитивного впливу на інвести- ції) не надасть потрібного ефекту без взає- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 59 2021, № 4 (96) модії з особливостями системи прибутко- вого оподаткування. Виходячи з цього досліджено світові теоретичні концепції прибуткового оподат- кування фізичних осіб, які містяться в нау- ковій літературі (Alm, 2018; Bird, Zolt, 2011; Genser, 2007; Zee, 2005; Sørensen, 2010; Стиглиц, 1997; Hall, Rabushka, 2007; Schanz, 1896), з позиції пошуку податкових методів, що стимулюють формування люд- ського капіталу та розвиток сучасної про- мисловості. Основними є три концепції прибуткового оподаткування: всеосяжна (comprehensive income taxation), двоїста (dual income taxation) та плоска (flat income taxation). Концепції відрізняються комбі- нацією бази, ставки та пільг, які в процесі трансформації економік країн постійно за- знавали змін. Тому проаналізовано їх пере- ваги та недоліки з огляду на сучасні потре- би економіки. У результаті аналізу встано- влено, що більш сумісною з потребами Ін- дустрії 4.0 є плоска концепція. Вона має широку податкову базу, низьку плоску ста- вку, передбачає пільги для категорій із низькими доходами та звільнення від опо- даткування інвестиційних доходів фізич- них осіб (Чекіна, Воргач, 2019, с. 54-57). Слід відзначити, що плоска концеп- ція може сприяти стимулюванню інвести- цій в освіту за рахунок застосування пільг та преференцій щодо ПДФО. Також вона не створюватиме надмірного податкового навантаження на доходи від праці платни- ків податку за рахунок широкої бази та плоскої ставки. На розвиток національної смарт-промисловості вона може впливати через звільнення від оподаткування дохо- дів фізичних осіб від капіталу, що дозволяє уникати подвійного оподаткування доходів платників та залучати додаткові інвестицій у виробництво. Отже, плоска концепція може служити методом індивідуального прибуткового оподаткування для стимулю- вання розвитку людського капіталу. Проте підтвердження цього висновку потребує дослідження податкових систем зарубіж- них країн. Аналіз концепцій індивідуального прибуткового оподаткування зарубіжних країн та України з позиції стимулювання розвитку людського капіталу Для аналізу зарубіжного досвіду що- до застосування індивідуального прибут- кового оподаткування для стимулювання розвитку людського капіталу відібрано ті країни, які реалізують різні концепції інди- відуального прибуткового оподаткування. Це країни з високими індексами у рейтин- гах конкурентоспроможності, які визнача- ють їх технологічний розвиток, рівень ви- щої освіти населення (включно STEM- освіти), конкурентоспроможність системи ПДФО (Чекіна, Воргач, 2019, с. 57-59). Зав- дання полягає в тому, щоб порівняти, як в умовах кожної концепції країни стимулю- ють здобуття освіти за допомогою подат- кових пільг і державних програм, а також STEM-освіти в рамках загальних пільг на освіту. Встановлено, що в країнах із розви- нутою економікою, які мають високі показ- ники технологічного розвитку та рівень вищої освіти в рейтингах, стимулювання розвитку висококваліфікованого персоналу відбувається здебільшого за рахунок дер- жавних програм, пільг із ПДФО та спів- праці держави і бізнесу щодо розвитку людського капіталу. Найбільш поширени- ми серед пільг та преференцій із ПДФО є такі: податковий кредит – дозволяє змен- шити податкове зобов'язання на суму ви- трат на навчання (застосовується в Канаді та США); податкова знижка – дозволяє не враховувати до податкової бази витрати на навчання (Естонія, США та КНР); звіль- нення від оподаткування державних та не- державних стипендій (Естонія, Канада, США, Фінляндія та КНР); звільнення від податку доходів за дослідницькими гран- тами (Естонія, Канада, США, Фінляндія та КНР) (Чекіна, Воргач, 2019, с. 67). Остан- нім часом більшість країн стали застосову- вати податкові пільги також на STEM- освіту. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 60 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 4 (96) Аналіз системи індивідуального при- буткового оподаткування фізичних осіб України свідчить, що її засновано на плос- кій концепції. Більшість країн, у тому числі Україна, впроваджують її частково. Тому інвестиційні доходи фізичних осіб (диві- денди, приріст капіталу) в Україні оподат- ковуються (ставки 5% та 9%), на відміну від теоретичної концепції. Доходи від пра- ці оподатковуються за невисокою ставкою (18%), що не створює надмірного податко- вого навантаження на платників податку. В Україні для всіх платників податку перед- бачена податкова знижка, що розповсю- джується на всі рівні освіти та дозволяє повернути 18% витрат на навчання. Як преференція звільняються від податку сти- пендії (державні та недержавні) в межах законодавчо встановленого мінімуму, част- ково витрати роботодавця на підвищення кваліфікації працівника (Чекіна, Воргач, 2019, с. 68). Податкових пільг на STEM- освіту в Україні поки не передбачено, не- зважаючи на те що деякі законодавчі захо- ди у напрямі STEM вже здійснені (Чекіна, Воргач, 2019, с. 69-70). У результаті аналізу податкових сис- тем країн встановлено, що більш розвинуті країни схильні інвестувати в науку, вищу освіту та розвиток державно-приватного партнерства, тобто націлені на пряме фі- нансування. Слабо розвинуті країни, на- впаки, частіше практикують непряме фі- нансування освіти через пільги та префе- ренції з ПДФО. Отже, плоска концепція як метод ін- дивідуального прибуткового оподаткуван- ня для стимулювання розвитку людського капіталу може бути запропонована для України, оскільки її система має ознаки цієї концепції. Проте повне її введення, яке передбачає також звільнення від оподатку- вання доходів фізичних осіб від капіталу, поки що неможливе, оскільки урядом що- року відкладається запропоноване у 2016 р. введення податку на виведений капітал. У зв’язку з цим для України важливим кро- ком у збільшенні інвестицій у вищу освіту та підвищення кваліфікації населення може стати тимчасове впровадження пільг із ПДФО у вигляді податкової знижки або податкового кредиту (за вибором), які до- зволять людям повертати повну суму ви- трат на навчання (Чекіна, Воргач, 2019, с. 70-71). Оскільки їх упровадження потре- буватиме значних державних витрат, спо- чатку проаналізовано ситуацію в Україні з висококваліфікованим персоналом та ви- конано оцінку інвестицій у людський капі- тал. Після цього за допомогою методів економіко-математичного моделювання оцінено вплив витрат на надання податко- вих пільг на стимулювання розвитку люд- ського капіталу і на економічне зростання. Науково-аналітичне обґрунтування стимулювання розвитку людського капіталу Аналіз та оцінка інвестицій у люд- ський капітал в Україні Людський капітал є продуктивним чинником виробництва та відіграє важливу роль у забезпеченні економічного зростан- ня в країні. З огляду на це освіта, як основ- на складова людського капіталу, виходить на перший план. А в умовах високотехно- логічного розвитку особливого значення набуває вища освіта, тому що виникає по- треба у вищому рівні розвитку людського капіталу. Оскільки урядом України у дов- гостроковій перспективі визначено вектори розвитку, орієнтовані на розвиток Індустрії 4.0 та формування STEM-персоналу, вини- кає необхідність проаналізувати й оцінити ситуацію з висококваліфікованим персона- лом та інвестиціями у вищу освіту в Украї- ні. Аналіз показників зайнятості України за рівнем кваліфікації протягом 2005- 2019 рр. (без урахування тимчасово окупо- ваних територій АР Крим, Донецької та Луганської областей) (Державна служба статистики України, 2020a) свідчить, що поступове зниження кількості зайнятого населення спостерігається впродовж усьо- го періоду. Проте найбільше зниження від- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 61 2021, № 4 (96) булося з боку кваліфікованих і низькоква- ліфікованих зайнятих після фінансово- економічної кризи 2008-2009 рр. та з 2014 р. (початок збройного конфлікту на сході України), що може бути пов’язано з міграційними процесами. При цьому чи- сельність висококваліфікованого населення повільно зростає (Чекіна, Воргач, 2020, с. 100-102). Станом на 2018 р. частка насе- лення з високою кваліфікацією в Україні становить 35,1%. На основі розрахованих базисних і ланцюгових індексів (Чекіна, Воргач, 2020, с. 101), які показують динаміку зайнятого населення загалом і в розрізі кваліфікацій- них рівнів, а також загальної кількості зай- нятого населення досліджено темпи зрос- тання чисельності висококваліфікованого зайнятого населення в умовах скорочення загальної кількості зайнятих та виходу на пенсію людей старшого віку, які мали ниж- чу освіту (рис. 1). Рисунок 1 – Темпи зростання чисельності висококваліфікованого зайнятого населення України за 2005-2019 рр. Джерело: побудовано за даними (Державна служба статистики України, 2020a). Отже, на тлі поступового загального підвищення кількості висококваліфікова- них спостерігається зниження (у 2013, 2015 та 2019 рр.) темпів зростання висококвалі- фікованого зайнятого населення в умовах скорочення загальної кількості зайнятих, у тому числі у зв’язку з виходом на пенсію. Проаналізовано стан державних і не- державних витрат на вищу освіту в Україні за 2007-2018 рр. (Державна служба статис- тики України, 2020b). Для порівняння да- них у реальному вираженні їх приведено до цін 2010 р. (без урахування тимчасово окупованих територій). Так, в Україні від- значається поступове зменшення загальних витрат на вищу освіту протягом усього пе- ріоду, а найбільше ‒ з 2011 р. У розрізі державних і недержавних витрат також спостерігається зниження: з 2014 та з 2016 р. відповідно (Чекіна, Воргач, 2020, с. 103-104). За цими даними розраховано частку реальних державних і недержавних витрат на вищу освіту в загальному обсязі витрат на неї та проаналізовано співвідношення фінансування освіти державою та приват- ними особами у 2007-2018 рр. (рис. 2). 0,50 0,60 0,70 0,80 0,90 1,00 1,10 1,20 1,30 1,40 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 К о еф іц іє н т Т и с. о сі б висококваліфіковані базисні індекси ланцюгові індекси –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 62 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 4 (96) Рисунок 2 – Співвідношення частки реальних державних і недержавних витрат на вищу освіту в Україні за 2007-2018 рр., % Джерело: побудовано за результатами виконаного оцінювання. Незважаючи на те що державне фі- нансування доволі значно скоротилося в досліджуваному періоді (див. рис. 2), його частка у складі загальних витрат на освіту є значною порівняно з часткою недержав- ного. У зв’язку з цим слід звернути увагу на необхідність стимулювання державою приватного фінансування вищої освіти за допомогою пільг. При оцінюванні інвестицій у вищу освіту в Україні виявлено зворотну залеж- ність рівня кваліфікації населення від ви- трат на її здобуття. Для цього використано частку зайнятого населення з високою ква- ліфікацією та реальні загальні витрати на освіту. Отже, в Україні на тлі скорочення витрат на вищу освіту (у реальному вира- женні) продовжує інерційно зростати част- ка висококваліфікованого зайнятого насе- лення. Це суперечить концептуальним по- ложення економічної теорії (Чекіна, Вор- гач, 2020, с. 104-105). У результаті аналізу реальних (за па- ритетом купівельної спроможності) дер- жавних витрат на вищу освіту в Україні за даними Світового банку (The World Bank, 2020b) також виявлено їх зниження почи- наючи з 2011 р. (Чекіна, Воргач, 2020, с. 105). Проаналізовано державні витрати на вищу освіту в розрахунку на одного студе- нта в Україні за даними Світового банку (The World Bank, 2020b), які представлені у постійних цінах 2010 р. у доларах США з урахуванням паритету купівельної спро- можності (рис. 3). Отже, незважаючи на поступове зро- стання реальних державних витрат на вищу освіту на одного студента в Україні, з 2014 р. також спостерігається їх зниження. Для обґрунтування того, що зворотна залежність частки висококваліфікованого зайнятого населення від реальних витрат на вищу не може бути нормою, здійснено оцінку інвестицій у вищу освіту зарубіж- них країн (країн-членів ЄС). Одержані ре- зультати свідчать, що частка населення з високою кваліфікацією зростає при збіль- шенні загальних витрат на вищу освіту. Так, при аналізі зарубіжних країн спостері- гається економічно коректна лінійна зале- жність, що відповідає положенням еконо- мічної теорії (Чекіна, Воргач, 2020, с. 108- 114). 58 64 64 66 67 70 69 70 66 70 71 71 42 36 36 34 33 31 31 30 34 30 29 29 0 20 40 60 80 100 120 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 частка недержавних витрат на вищу освіту частка державних витрат на вищу освіту –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 63 2021, № 4 (96) Рисунок 3 – Державні витрати на вищу освіту на одного студента в цінах 2010 р., дол. США з урахуванням ПКС в Україні за 2000-2017 рр. Джерело: (The World Bank, 2020b). Отже, зниження як державних, так і приватних витрат на освіту на тлі одночас- ного зростання частки населення з високою кваліфікацією виявлено лише в Україні. Як показав аналіз законодавства (Чекіна, Вор- гач, 2020, с. 106-107), скорочення реальних державних витрат на вищу освіту є наслід- ком не тільки соціально-політичної ситуа- ції в Україні, а частково державної рефор- ми, яка припускає подальше зниження цих витрат. Разом із державними простежуєть- ся стабільне зниження реальних недержав- них витрат на вищу освіту останнім часом. При подальшому їх зниженні наслідки для економіки України можуть бути негатив- ними в довгостроковій перспективі. Якщо уряд України має на меті при- скорений розвиток Індустрії 4.0 та форму- вання STEM-персоналу, то важливо пере- глянути ставлення до державного фінан- сування вищої освіти та стимулювання роз- витку приватного фінансування, поки не відбулися незворотні зміни в якості люд- ського капіталу. Зниження частки населен- ня з вищою освітою спостерігається вже з 2019 р. – 32,5 % (у 2018 р. – 35,1%). Моделювання впливу інвестицій у людський капітал на ВВП України Стимулом для інвестицій людей у власну вищу освіту виступає такий інстру- мент індивідуального прибуткового опо- даткування, як пільги. Надані податкові пільги поступово повертаються до бюдже- ту у вигляді податків із заробітної плати висококваліфікованих фахівців, але на ета- пі впровадження вони є значними витрата- ми для держави. У зв’язку з цим дослідже- но вплив цих витрат на частку висококва- ліфікованого населення, збільшення якої впливатиме на продуктивність праці та економічне зростання в країні. Також по- будовано прогноз розвитку економіки України, на основі якого виконано оцінку економічних наслідків від застосування податкових пільг та оцінку окупності ви- трат держави на них. Для розрахунків обрано виробничу функцію Кобба-Дугласа (Cobb, Douglas, 1928, с. 155], оскільки вона є простою у використанні та характеризується динаміч- ністю, що дозволяє визначати зміни в еко- номіці в часі, та не лінійністю, що дозволяє отримати наближені до реальної економіки 1386 1159 1119 1030 0 200 400 600 800 1000 1200 1400 1600 державні витрати на вищу освіту на одного студента тренд –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 64 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 4 (96) дані (Гуменюк, с. 158). Виробничу функ- цію модифіковано шляхом введення додат- кової змінної, яка представлена значенням індексу долара США на кінець року. Його введення обумовлене тим, що економіка України є малою відкритою та її розвиток істотно залежить від курсів основних сві- тових валют. Як базову використано таку багатофакторну мультиплікативну модель: i i i iY AL K I   , (1) де Yi – обсяг ВВП; А – масштабний ко- ефіцієнт; Li – реальна заробітна плата; Ki – валове нагромадження капіталу; Ii – індекс долара; α, β, γ – коефіцієнти еластичності чинників. Параметризацію моделі здійснено за період 2000-2019 рр. на основі даних ста- тистики Світового банку (The World Bank, 2020b) за показниками обсягу ВВП та ва- лового нагромадження капіталу, Державної служби статистики України (Державна служба статистики України, 2020c) за по- казником обсягу реальної заробітної плати, сайту Stooq.com (Historical data, 2020) за показником індексу долара. Для отримання даних у реальному обчисленні статистичні дані перераховано в постійні ціни 2010 р. у доларах США. При застосуванні методу найменших квадратів (МНК) одержано та- ку модель: 0,49 0,08 0,17273,15 .i i i iY L K I  (2) Функція показує спадну віддачу від розширення масштабів виробництва (α+β+γ) = 0,40 < 1. Оскільки коефіцієнт еластичності капіталу є низьким, зростання ВВП України є капіталозберігаючим у пе- ріоді. Проте високий коефіцієнт α показує, що найбільшою мірою на обсяг ВВП впли- ває чинник праці. Від’ємний коефіцієнт еластичності чинника індексу долара де- монструє негативний вплив на ВВП. Під- вищення цього показника негативно по- значається на економіках країн, які спеці- алізуються на сировинному експорті. Виробнича функція є статистично значущою за критерієм Фішера. Отрима- ний коефіцієнт детермінації, що дорівнює 0,94, підтверджує сильну залежність ВВП від його чинників. Відносна помилка апро- ксимації 2,8% свідчить про точність моде- лі. Здійснено порівняння розрахованого за моделлю (2) прогнозного обсягу ВВП з двома видами прогнозу ВВП України від МВФ (IMF) до 2025 р. (World Economic Outlook Database, 2019; World Economic Outlook Database, 2020), що складені до кризи внаслідок пандемії COVID-19 та під час кризи. Обсяги розрахованого ВВП ма- ють незначні відхилення від прогнозних значень МВФ (World Economic Outlook Database, 2019) (до COVID-19), при цьому відносна помилка апроксимації становить 1,13%. Співставлення його обсягів з ВВП, спрогнозованим МВФ (World Economic Outlook Database, 2020) під час COVID-19, показало більші відхилення з відносною помилкою апроксимації 2,8%. Вплив висококваліфікованої праці на зростання обсягу ВВП в Україні обґрунто- вано шляхом побудови та параметризації низки функцій. Для визначення впливу рівня квалі- фікації на заробітну плату побудовано мо- дель i i iL xQ S  , (3) де Li – реальна заробітна плата; x – масш- табний коефіцієнт; Qi – питома вага висо- кокваліфікованих у загальній масі зайня- тих; Si – офіційний курс долара США до гривні; α, β – коефіцієнти еластичності. При параметризації функції (3) вико- ристано дані офіційного курсу долара США до гривні на сайті Net.dn.ua (Архив, 2019) та питомої ваги висококваліфікова- ного зайнятого населення, яка розрахована за даними Державної служби статистики України (Державна служба статистики України, 2020a). Для параметризації обра- но період 2005-2019 рр., виходячи з наяв- ності даних за всіма показниками. Розра- хунок за МНК дозволив отримати функцію такого вигляду: 1,33 0,18439225,38 .i i iL Q S (4) При (α+β)=1,15>1 функція характе- ризується зростаючою віддачею. Її коефі- цієнти еластичності мають протилежний вплив на обсяг праці в Україні. При чинни- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 65 2021, № 4 (96) ку питомої ваги висококваліфікованого зайнятого населення коефіцієнт еластич- ності є високим і додатним (1,33), а при чиннику курсу долара США навпаки ‒ ни- зьким і від’ємним (-0,18). Отже, одержано економічно обґрунтований результат: під- вищення кваліфікації зайнятого населення підвищує продуктивність праці, що приво- дить до збільшення обсягу заробітної пла- ти, а зростання курсу долару США – до його зниження. Результати ж якісної оцінки еконо- метричної моделі викликають недовіру до неї та ускладнюють її інтерпретацію. Так, модель є статистично значущою за крите- рієм Фішера, але Fрозр. незначно перевищує Fтабл. Низький коефіцієнт детермінації, що дорівнює 0,56, ставить під сумнів взає- мозв’язок чинників із результатом. Віднос- на помилка апроксимації становить 4,53%. Проте не можна виключати наявність в Україні впливу високої кваліфікації на обсяг праці, оскільки на досліджуваний пе- ріод припадають кризові роки. По-перше, це роки Світової економічної кризи (2008- 2009 рр.), які мають викривляючий вплив на отримані результати. По-друге, роки почат- ку збройного конфлікту на сході України. Незважаючи на те що вони виключені з роз- рахунків, їх негативний вплив спостеріга- ється в наступних роках. До того ж кризові роки супроводжуються «провалами» реаль- ної заробітної плати в результаті збільшен- ня чисельності безробітного населення (Державна служба статистики України, 2020d) та падіння гривні через зростання курсу долара (Архив, 2019). З метою простеження цього зв’язку побудовано аналогічні функції для Польщі та Естонії, у даних яких відсутні «провали» заробітної плати. Отримані результати по- казали, що чинник високої кваліфікації по- зитивно впливає на реальну заробітну пла- ту та значно збільшує її обсяг. При цьому коефіцієнти детермінації (0,88 та 0,96) фу- нкцій є близькими до 1. Отже, прийнято рішення у подальших розрахунках для ви- значення впливу високої кваліфікації на ВВП України використовувати модель (3). Для визначення залежності рівня кваліфікації зайнятого населення від ви- трат на вищу освіту, підвищення кваліфіка- ції та перекваліфікацію побудовано таку однофакторну функцію: i iQ xP , (5) де x – масштабний коефіцієнт; Pi – загальні витрати на вищу освіту та підвищення ква- ліфікації в цінах 2010 р.; α – коефіцієнт еластичності. Для параметризації функції (5) вико- ристано дані України за загальними (дер- жавними та недержавними) витратами на вищу освіту (Державна служба статистики України, 2020b) та підвищення кваліфікації (Державна служба статистики України, 2020a) за 2007-2018 рр. Статистичні дані перераховано в постійні ціни 2010 р. та пе- реведено в долари США за офіційним кур- сом 2010 р. (Архив, 2019). У результаті за- стосування МНК одержано вираз 0,429,18i iQ P . (6) Коефіцієнт еластичності чинника ви- трат на вищу освіту має від’ємне значення, тобто він негативно впливає на питому ва- гу висококваліфікованого зайнятого насе- лення в Україні. Так, спостерігається еко- номічно некоректний зв'язок між чинником і результатом, не властивий для однофак- торної функції. Тобто при зменшенні ви- трат на освіту результати зростають – пи- тома вага кваліфікованих зайнятих. Модель (6) є значущою за критерієм Фішера та має високий коефіцієнт детермі- нації функції – 0,87. Відносна помилка ап- роксимації складає 3,56%, що свідчить про точність моделі. Згідно з теоретичними положеннями (Schulz, 1961; Becker, 1975) інвестиції в освіту приводять до зростання рівня квалі- фікації населення. Оскільки в Україні спо- стерігається протилежна ситуація, дослід- жено вплив витрат на вищу освіту на збі- льшення частки висококваліфікованого населення на прикладі Польщі та Естонії. При побудові моделей для цих країн вияв- ленл економічно коректну залежність (R2 = 0,88 и R2 = 0,75), тобто збільшення частки кваліфікованого населення при збільшенні витрат на їх освіту. Отже, парадоксальну залежність ви- явлено тільки в Україні. Причиною цього –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 66 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 4 (96) може бути як скорочення фінансування вищої освіти або наявність «тіньової» оплати праці працівників освітньої сфери, так і викривлення у статистичних оцінках рівнів кваліфікації населення (Чекіна, Вор- гач, 2020, с. 105). Для визначення в Україні впливу са- ме високої кваліфікації на заробітну плату у функції (3) значення Q замінено на H. При параметризації використано дані за 2007-2018 рр. За допомогою МНК одержа- но нову модель: 1,35 0,32597750,63i i iL H S , (7) де Hi – розрахункова питома вага високо- кваліфікованих у загальній масі зайнятих з урахуванням витрат на вищу освіту. Слід відзначити, що в отриманій мо- делі, яка враховує витрати на вищу освіту, висока кваліфікація має більший вплив на обсяг реальної заробітної плати. Про це свідчить більш високий (1,35) коефіцієнт еластичності чинника H, ніж у функції (4), яка не враховує витрати на вищу освіту. Оцінка моделі за критерієм Фішера підтверджує її статистичну значущість, як і в моделі (4), з невеликим перевищенням Fрозр. Коефіцієнт детермінації є також ни- зьким і дорівнює 0,47. На результати якіс- ної оцінки цієї моделі разом із «провала- ми» зарплати в досліджуваному періоді також вплинуло зниження в Україні розра- хункових значень H в окремі роки через зменшення витрат на вищу освіту. Для визначення впливу висококвалі- фікованої праці на обсяг ВВП України у функції (1) L замінено на отримане за до- помогою моделі (7) значення Lрозр., яке далі позначено як T та враховує витрати на ви- щу освіту. При параметризації використано дані за 2005-2019 рр. Застосування МНК дозволило одержати нову модель: 0,27 0,05 0,304106,03i i i iY T K I  , (8) де Ti – реальна заробітна плата з урахуван- ням високої кваліфікації зайнятих (включає витрати на її отримання). Виробнича функція (8) для економіки України, порівняно з функцією (1), має більш спадну віддачу від розширення мас- штабів виробництва – (α+β+γ) = 0,02 < 1. У цій моделі чинники праці та капіталу ма- ють менший вплив на ВВП, але більший негативний вплив індексу долара. Отже, висококваліфікована праця в Україні мен- шою мірою впливає на обсяг ВВП в умовах зниження поточних витрат країни на здо- буття високої кваліфікації зайнятим насе- ленням. Функція (8) є статистично значущою за критерієм Фішера. Зв'язок між ВВП і чинниками підтверджує коефіцієнт детер- мінації, що дорівнює 0,71. Точність моделі підтверджує відносна помилка апроксима- ції 3,0%. Розроблений науково-методичний підхід запропоновано для розрахунку про- гнозу очікуваного обсягу ВВП України на основі моделі (8) для економіки України, яка підтверджує вплив на чинник високо- кваліфікованої праці (з урахуванням впли- ву витрат на здобуття високої кваліфікації) на економічне зростання. Прогноз та оцінка економічних наслідків стимулювання розвитку людського капіталу з використанням методів прибуткового оподаткування в Україні Для прогнозування обсягу податко- вих пільг на здобуття вищої освіти, що стимулюватимуть розвиток людського ка- піталу в країні, їх значення розраховано за допомогою трендового аналізу на основі даних реальних приватних витрат на вищу та післядипломну освіту в Україні за мину- лий період (2007-2018 рр.) (Державна слу- жба статистики України, 2020b). Передба- чається, що для надання пільг держава бере позику у вигляді ОВДП з урахуванням від- сотків (4%), які були враховані при розра- хунку витрат на податкові пільги. Для ви- значення поточної вартості майбутніх інве- стицій у пільги здійснено їх дисконтування за формулою (9), що дозволило оцінити зміну вартості інвестицій держави в часі. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 67 2021, № 4 (96) (1 ) i i n FV PV i   , (9) де PV – поточна вартість грошового пото- ку; FV– майбутня вартість грошового по- току; i – ставка дисконтування; n – майбут- ній момент часу. Дані розрахунків прогнозних значень витрат на пільги на 2020-2030 рр. наведено в табл. 1. Таблиця 1 – Розрахунок прогнозу витрат на пільги та їх дисконтування на 2020-2030 рр. Рік Витрати на пільги, млн дол. США Сума відсотків за позикою на ви- трати на пільги, млн дол. США Витрати на піль- ги з відсотками по них, млн дол. США Коефіцієнт дисконту- вання (1+i)n Дисконтовані ви- трати на пільги з відсотками по них, млн дол. США 2020 881 35 916 1,040 881 2021 996 40 1 036 1,082 957 2022 1 111 44 1 155 1,125 1 027 2023 1 226 49 1 275 1,170 1 089 2024 1 340 54 1 394 1,217 1 146 2025 1 455 58 1 513 1,265 1 196 2026 1 570 63 1 633 1,316 1 241 2027 1 685 67 1 752 1,369 1 280 2028 1 800 72 1 872 1,423 1 315 2029 1 915 77 1 991 1,480 1 345 2030 2 030 81 2 111 1,539 1 371 Разом 16 008 640 16 648 12 850 Джерело: складено автором. У результаті розрахунку одержано суму витрат держави на податкові пільги на вищу освіту, яка за весь період складає 16 648 млн дол. США (з урахуванням відсотків), а також суму дисконтованих витрат на пільги, яка показує, що поточ- на вартість інвестицій у пільги не переви- щує витрат на них у початковий момент часу. Із використанням розробленого нау- ково-методичного підходу розраховано та порівняно прогнозні значення чинників (P, H, T) з урахуванням витрат на пільги та без них. Як показали розрахунки, при збіль- шенні державою витрат на вищу освіту (враховано 4-річний часовий лаг – здобуття ступеня бакалавра) на обсяг витрат на по- даткові пільги спостерігається збільшення питомої ваги висококваліфікованого насе- лення, що, в свою чергу, приводить до зростання показника чинника праці. Пока- зники динаміки при введенні пільг демон- струють більшу інтенсивність зростання прогнозних значень чинників P, H, T. З урахуванням результатів розрахун- ків обґрунтовано доцільність упроваджен- ня податкових пільг для стимулювання розвитку людського капіталу, виходячи з можливих варіантів розвитку економіки України. Із використанням виробничої фу- нкції (8), яка характеризує економіку Укра- їни, розраховано прогноз обсягів ВВП на 2020-2030 рр. за трьома сценаріями. У кож- ному сценарії незмінними залишалися зна- чення чинника реальної заробітної плати з урахуванням високої кваліфікації зайнятих (включає витрати на її здобуття з 4-річним часовим лагом) (T) та чинника індексу до- лара США (I), а інвестиції у валове нагро- мадження капіталу збільшувалися. Пільги на освіту надавалися на весь період прог- нозу. Перед цим для порівняння за функці- єю (8) обчислено проноз обсягів ВВП на 2020-2030 рр. без урахування витрат на по- даткові пільги на освіту (рис. 4). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 68 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 4 (96) Рисунок 4 – Динаміка прогнозного обсягу ВВП України без урахування витрат на пільги на 2020-2030 рр. Джерело: побудовано за результатами виконаного оцінювання. Отже, спостерігається зниження тем- пів економічного зростання. Це обумовле- но тим, що виробнича функція (8) для еко- номіки України при збільшенні значення чинників виробництва має спадну віддачу від його масштабів. При інерційному сценарії капітал спрогнозовано на рівні останніх років із подальшим зростанням у періоді. При вве- денні податкових пільг на освіту, які при- водять до зростання питомої ваги високо- кваліфікованих, що збільшує обсяг праці, має місце зростання обсягу ВВП (рис. 5). Рисунок 5 – Динаміка прогнозного обсягу ВВП України з урахуванням пільг на 2020- 2030 рр. при інерційному сценарії Джерело: побудовано за результатами виконаного оцінювання. 99,2% 99,4% 99,6% 99,8% 100,0% 100,2% 100,4% 100,6% 100,8% 101,0% -10 000 10 000 30 000 50 000 70 000 90 000 110 000 130 000 150 000 2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030 М л н д о л . С Ш А ВВП без упровадження пільг Абсолютний приріст (базисний) Темп зростання (ланцюговий) 99,0% 99,5% 100,0% 100,5% 101,0% 101,5% 102,0% 102,5% 115 000 120 000 125 000 130 000 135 000 140 000 145 000 2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030 М л н д о л . С Ш А ВВП при впровадженні пільг Абсолютний приріст (базисний) Темп зростання (ланцюговий) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 69 2021, № 4 (96) Отже, при зростанні витрат на впро- вадження пільг прогнозний обсяг ВВП і показники його динаміки збільшуються порівняно з попереднім розрахунком (див. рис. 1). Так, у прогнозному періоді значен- ня базового приросту ВВП збільшилося до 9 264 млн дол. США (відхилення +3 576 млн дол. США), а базового темпу зростан- ня ‒ до 107,4%. При цьому динаміка зна- чень ланцюгового приросту ВВП і темпу зростання майже не змінилася та зберегла спадний характер. Розрахунок фондоозброєності праці за формулою (10) показав низький рівень забезпеченості праці капіталом (табл. 2). Недостатні інвестиції в капітал при цьому сценарії знизили ефективність виробництва і темпи зростання ВВП. i i i K Фо T  , (10) де Фоi – фондоозброєність праці; Ki – вало- ве нагромадження капіталу; Ti – реальна заробітна плата з урахуванням кваліфікації зайнятих (включає витрати на її здобуття). Таблиця 2 – Фондоозброєність праці України у 2020-2030 рр. 2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030 Фо 0,57 0,57 0,56 0,56 0,56 0,57 0,57 0,57 0,58 0,58 0,59 Джерело: складено за результатами виконаного оцінювання. Отже, із застосуванням пільг на вищу освіту спостерігається зростання обсягу реальної заробітної плати та, як наслідок, зростання обсягу ВВП. Проте в умовах то- го, що отриманий приріст ВВП є значно нижчим, ніж витрати держави на податкові пільги (16 648 млн дол. США) (див. табл. 1), економічної вигоди для держави від інвестицій у них за умов інерційного сценарію немає. При збалансованому сценарії впро- вадження пільг на освіту супроводжується збільшенням інвестицій у валове нагромад- ження капіталу в 1,5 раза з подальшим зро- станням у періоді. При цьому спостеріга- ється більш значне зростання обсягу ВВП порівняно з попереднім сценарієм (рис. 6). Рисунок 6 – Динаміка прогнозного обсягу ВВП України з урахуванням пільг на 2020- 2030 рр. при збалансованому сценарії Джерело: побудовано за результатами виконаного оцінювання. 98,0% 99,0% 100,0% 101,0% 102,0% 103,0% 104,0% 115 000 120 000 125 000 130 000 135 000 140 000 145 000 150 000 155 000 160 000 2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030 М л н д о л . С Ш А ВВП при впровадженні пільг Абсолютний приріст (базисний) Темп зростання (ланцюговий) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 70 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 4 (96) При збалансованому сценарії, порів- няно з попереднім, значення базового при- росту прогнозного обсягу ВВП збільшило- ся до 14 687 млн дол. США (відхилення +5 423 млн дол. США), а значення базово- го темпу зростання – до 111,8%. Ланцюго- вий приріст ВВП і темп зростання також мають вищі значення. Незважаючи на те що при цьому сценарії одержано більший приріст ВВП, обсяг податкових витрат (16 648 млн дол. США) його перевищує. Проте збільшення інвестицій у капітал зна- чно підвищило фондоозброєність праці (табл. 3). Таблиця 3 – Фондоозброєність праці України у 2020-2030 рр. 2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030 Фо 0,75 0,80 0,85 0,90 0,95 1,01 1,06 1,11 1,16 1,21 1,26 Джерело: складено за результатами виконаного оцінювання. Таким чином, при збалансованому сценарії спостерігається зростання еконо- міки України в періоді через збільшення значень одразу обох чинників виробницт- ва: обсягу реальної заробітної плати за ра- хунок витрат на пільги з ПДФО та валово- го нагромадження капіталу за рахунок збі- льшення інвестицій у нього. Позитивним є зростання фондоозброєності праці, що під- вищує продуктивність праці та ефектив- ність використання основних фондів у ви- робництві. Зростання цих чинників дозво- лило значною мірою збільшити приріст ВВП України у періоді, але не настільки, щоб інвестиції держави в податкові пільги на вищу освіту стали окупними. При перспективному сценарії разом із введенням податкових пільг на освіту збільшено інвестиції у валове нагромад- ження капіталу до високого рівня, що спо- стерігався в Україні у 2008 р. (за даними Світового банку (The World Bank, 2020b) це 58 461 млн дол. США в поточних цінах, або 32,5% ВВП, а інвестиції в основний капітал – 45 026 млн дол. США в поточних цінах, або 25,04% ВВП) з поступовим зрос- танням у періоді. Розрахунки засвідчили незначне зростання прогнозного обсягу ВВП при перспективному сценарії порівняно з попе- реднім (рис. 7). Рисунок 7 – Динаміка прогнозного обсягу ВВП України з урахуванням пільг на 2020- 2030 рр. при перспективному сценарії Джерело: побудовано за результатами виконаного оцінювання. 96,0% 98,0% 100,0% 102,0% 104,0% 106,0% 108,0% 115 000 120 000 125 000 130 000 135 000 140 000 145 000 150 000 155 000 160 000 165 000 2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030 М л н д о л . С Ш А ВВП при впровадженні пільг Абсолютний приріст (базисний) Темп зростання (ланцюговий) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 71 2021, № 4 (96) Значення базового приросту ВВП збільшилося до 16 822 млн дол. США (від- хилення +2 135 млн дол. США), а відсоток базового темпу зростання – до 113,5%. Ла- нцюговий приріст ВВП і темп зростання мають більш спадні значення, але тепер середній ланцюговий темп зростання стає дещо більшим. Зниження показників динаміки при цьому сценарії є наслідком спадної віддачі від виробництва, якою характеризується виробнича функція (8) економіки України. Крім того, вплив чинників був нерівномір- ним, що зменшило прибутковість резуль- тату (ВВП) та, відповідно, знизило показ- ники динаміки. Збільшення інвестицій у валове на- громадження капіталу підвищило фондо- озброєність праці (табл. 4). Таблиця 4 – Фондоозброєність праці України у 2020-2030 рр. 2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030 Фо 1,24 1,28 1,32 1,36 1,41 1,45 1,50 1,55 1,59 1,64 1,68 Отже, найбільше зростання обсягу ВВП у прогнозованому періоді характерне для економіки України в умовах перспек- тивного сценарію. Вирішальну роль віді- грало збільшення інвестицій у валове на- громадження капіталу до максимального значення, відзначеного за останні 20 років в Україні. Це дозволило збільшити вдвічі фондоозброєність праці, а також сприяло збільшенню приросту ВВП до рівня, який дозволяє компенсувати витрати держави на надання пільг. Тому при такому сценарії інвестиції держави у впровадження подат- кових пільг на вищу освіту є окупними. Виходячи з вищевикладеного слід за- уважити, що найкращий результат забезпе- чує впровадження пільг на освіту з одно- часним збільшенням інвестицій в основні фонди. Очевидно, що лише в умовах перс- пективного сценарію у держави є еконо- мічна доцільність стимулювати інвестиції в розвиток висококваліфікованого персона- лу. Висновки 1. У зв’язку з тим, що людський капі- тал набув особливої значущості для сучас- ної економіки, проаналізовано теоретичні та емпіричні дослідження вчених щодо розвитку людського капіталу та його впли- ву на економіку загалом і на промисловість зокрема. Встановлено, що інвестиції в роз- виток людського капіталу позитивно впли- вають на продуктивність праці, що, у свою чергу, підвищує ефективність виробництва та забезпечує економічне зростання країни. Визначено, що для стимулювання інвести- цій у людський капітал може використову- ватися індивідуальне прибуткове оподат- кування. 2. Дослідження існуючих теоретич- них концепцій прибуткового оподаткуван- ня фізичних осіб дозволило обґрунтувати, що плоска концепція, з огляду комбінації бази, ставки та пільг, може успішно вико- ристовуватися для стимулювання розвитку людського капіталу. Адже вона має широ- ку податкову базу для трудових доходів, плоску ставку податку та передбачає вико- ристання пільг і преференцій для інвести- цій в освіту. Від всеосяжної та двоїстої концепцій вона відрізняється звільненням від оподаткування доходів від капіталу фі- зичних осіб, що сприяє залученню додат- кових інвестицій у промисловість з боку фізичних осіб. 3. Аналіз систем прибуткового опо- даткування у зарубіжних країнах свідчить, що провідну роль у стимулюванні інвести- цій в освіту відіграє не податкова система в цілому, а окремі її інструменти. Найпоши- ренішими серед них є податкові пільги у вигляді податкового кредиту та податкової знижки, а також преференції у вигляді зві- льнень від податку стипендій і доходів від грантів на наукові дослідження. Деякі з них надаються на здобуття STEM-освіти. При цьому більш розвинуті країни схильні застосовувати пільги як додатковий важіль –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 72 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 4 (96) разом із прямим фінансуванням освіти, а менш розвинуті, навпаки, націлені на пере- важне застосування пільг. До цієї категорії належить і Україна, у якій для стимулю- вання людей до здобуття освіти передбаче- на податкова знижка, яка розповсюджуєть- ся на всі рівні освіти. Проте вона дозволяє платнику повернути незначну (18%) части- ну його витрат на освіту. Взагалі система прибуткового оподаткування фізичних осіб в Україні за ставкою податку 18% є від- носно необтяжливою для платників. Однак хоча вона і має ознаки плоскої концепції, доходи фізичних осіб від капіталу в Украї- ні не звільняються від оподаткування. 4. При оцінюванні інвестицій у люд- ський капітал в Україні виявлено зворотну залежність частки висококваліфікованого зайнятого населення від загальних витрат на вищу освіту. У досліджуваному періоді спостерігалося зростання чисельності осіб із високою кваліфікацією, незважаючи на поступове зниження реальних витрат на освіту. При оцінюванні інвестицій у вищу освіту зарубіжних країн виявлено іншу, економічно коректну залежність, за якої рівень кваліфікації зростає внаслідок збі- льшення витрат на неї. Аналіз реальних державних видатків загалом і в розрахунку на одного студента також показав їх зни- ження. Це свідчить про те, що в Україні є проблеми з фінансуванням вищої освіти, які потребують вирішення, оскільки в по- дальшому вони будуть стримувати форму- вання висококваліфікованого персоналу для сучасної промисловості. 5. Із використанням побудованої ба- гатофакторної мультиплікативної моделі економіки України встановлено, що вона є капіталозберігаючою і трудомісткою, до того ж має спадну віддачу від масштабів виробництва. Одержані характеристики моделі підлягають економічній інтерпрета- ції, а параметри її якості є достатньо висо- кими. Розрахований за моделлю прогноз- ний обсяг ВВП України показав незначне відхилення від розрахунків МВФ. Тому цю модель використано для розроблення нау- ково-методичного підходу до оцінювання впливу чинника висококваліфікованої пра- ці на обсяги ВВП, виходячи з витрат на здобуття цієї кваліфікації. Його обґрунто- вано за допомогою методів економіко-ма- тематичного моделювання шляхом побу- дови та параметризації низки функцій. 6. Модельні розрахунки свідчать, що при впровадженні податкових пільг на ви- щу освіту спостерігається зростання пито- мої ваги висококваліфікованого населення. Це, у свою чергу, через збільшення обсягів праці приводить до зростання ВВП, що підтверджено показниками динаміки даних чинників. Визначення прогнозних обсягів ВВП України на 2020-2030 рр. за трьома сцена- ріями (інерційним, збалансованим і перс- пективним) дозволило виявити наслідки впровадження податкових пільг на освіту для стимулювання розвитку людського ка- піталу. При інерційному сценарії, коли ін- вестиції в основні фонди було залишено на попередньому рівні, та при збалансованому сценарії, коли інвестиції було збільшено у 1,5 раза, витрати на запровадження пільг на освіту не відшкодовуються, незважаючи на зростання обсягів ВВП. Лише в умовах перспективного сценарію, коли інвестиції було збільшено до високого рівня, що спо- стерігався в Україні у 2008 р., витрати держави на податкові пільги можна від- шкодувати. Головний висновок із виконаних роз- рахунків полягає в тому, що успіх податко- вого стимулювання розвитку людського капіталу в Україні залежить не тільки від податкової політики як такої, а насамперед від обсягів інвестицій в основний капітал (мають бути не менше 25% ВВП) і забез- печення загальних високих темпів зрос- тання національної економіки. Отже, за цих умов стимулювання розвитку люд- ського капіталу з використанням методів індивідуального прибуткового оподатку- вання дозволить прискорити розвиток на- ціональної промисловості України та спри- ятиме стабільному економічному зростан- ню. Проте визначення параметрів еконо- мічної політики, яка забезпечить вирішен- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 73 2021, № 4 (96) ня цього комплексного завдання, потребує подальших досліджень предметної сфери, у тому числі з урахуванням поведінкових ефектів і очікуваної динаміки інституцій- ного середовища, що суттєво впливає на дії економічних суб'єктів. Література Антонюк В. П. (2019). Сучасні трансфор- мації в сфері вищої і професійної освіти як реакція на потреби ринку праці. Віс- ник економічної науки України. № 1 (36). С. 3-7. Антонюк В. П., Шамілева Л. Л. (2017). Оцінка ефективності використання тру- дового потенціалу промисловості з ура- хуванням рівня наукоємності її галузей. Економічний вісник Донбасу. № 2 (48). С. 196-206. Архив курса доллара США за весь период [2000-2019 рр.] (2019). Net.dn.ua. URL: https://net.dn.ua/money/stat.php (дата звернення: 26.02.2021). Булеев И. П., Брюховецкий Я. С., Иванен- ко Л. В. (2017). Моделирование повы- шения уровня интеллектуализации тру- да работников предприятий. Економіка промисловості. № 2 (78). С. 80-96. DOI: doi.org/10.15407/econindustry2017.02.080 Вишневский В.П., Веткин А.С., Вишнев- ская Е.Н. и др. (2006). Налогообложе- ние: теории, проблемы, решения: моно- графия; под общ. ред. В.П. Вишневско- го. Донецьк: Ин-т экономики пром-сти НАН Украины. 504 с. Вишневський В. П., Вієцька О. В., Гарку- шенко О. М., Князєв С. І., Лях О. В., Че- кіна В. Д., Череватський Д. Ю. (2018). Смарт-промисловість в епоху цифрової економіки: перспективи, напрями і ме- ханізми розвитку: монографія; за ред. В.П. Вишневського. Київ: Ін-т економі- ки пром-сті НАН України. 192 c. Вишневський В. П., Князєв С. І. (2017). Смарт-промисловість: перспективи і проблеми. Економіка України. № 7. С. 22-37. Гуменюк В. Я. (2000). Переваги та недолі- ки застосування функції Кобба-Дугласа як інструменту управління виробничими ресурсами транспортних підприємств. URL: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/87 95/1/31.pdf (дата звернення: 20.04.2021). Державна служба статистики України (2020a). Демографічна та соціальна ста- тистика. Публікації. Ринок праці [2005- 2019 рр.]: статистична інформація. Дер- жавна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 22.04.2021). Державна служба статистики України (2020b). Демографічна та соціальна статистика. Публікації. Сателітний ра- хунок освіти в Україні [2007-2018 рр.]: статистична інформація. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернен- ня: 22.04.2021). Державна служба статистики України (2020c). Економічна статистика. Націо- нальні рахунки. Доходи та витрати на- селення [2000-2019 рр.]: статистична інформація. Державна служба стати- стики України. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/ (дата звернення: 22.04.2021). Державна служба статистики України (2020d). Демографічна та соціальна ста- тистика. Ринок праці. Зайнятість та без- робіття [2005-2019 рр.]: статистична ін- формація. Державна служба статис- тики України. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/ (дата звернення: 22.04.2021). Иванов Ю. Б. (2006). Налогообложение до- ходов физических лиц: проблемы ре- формирования регулирующих механиз- мов социального характера. Налогооб- ложение: проблемы науки и практики: монография. Харьков: ИД "ИНЖЭК". 172 с. Иванов Ю. Б., Пономаренко В. С. (2007). Налоговое стимулирование научной и образовательной деятельности: реалии и перспективы. Налогообложение: про- блемы науки и практики: монография. Харьков: ИД "ИНЖЭК". С. 101-115. Крисоватий А., Луцик А. (2016). Податкові аспекти соціального добробуту в Украї- ні. Світ фінансів. № 2 (47). С. 7-17. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 74 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 4 (96) Новікова О. Ф., Амоша О. І., Шамілева Л. Л. та ін. (2020). Соціальні та трудові чин- ники сталого економічного зростання: можливості й механізми активізації: монографія; за ред. О. Ф. Новікової. Ки- їв: Ін-т економіки пром-сті НАН Украї- ни. 464 с. Панькова О. В., Іщенко О. В., Касперо- вич О. Ю. (2020). Сфера праці та зайня- тість в умовах цифрової трансформації: пріоритети для України в контексті гло- бальних трендів і становлення Індустрії 4.0. Економіка промисловості. № 2 (90). С. 133-160. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2020.02.133 Петти У. (1940). Экономические и стати- стические работы. Москва: Соцэкгиз. 324 с. Рикардо Д. (1955). Сочинения: Начала по- литической экономии и налогового об- ложения. Москва: Госполитиздат, 1955. Т. 1. 360 с. Смит А. (1962). Исследование о природе и причинах богатства народов. Москва: Соцэгиз. 684 с. Стиглиц Дж. (1997). Экономика государ- ственного сектора. Москва: Изд-во МГУ: ИНФРА-М. 720 с. Харазішвілі Ю. М. (2019). Стратегічні орі- єнтири рівня життя та рівня освіти як основа існування середнього класу в Україні. Вісник економічної науки Ук- раїни. № 1 (36). С. 155-160. Чекіна В. Д., Воргач О. А. (2019). Держав- не регулювання оподаткування доходів фізичних осіб у контексті формування персоналу для смарт-промисловості. Економіка промисловості. № 2 (86). С. 51-83. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2019.02.051 Чекіна В. Д., Воргач О. А. (2020). Вплив витрат на освіту на економічне зростан- ня: емпірична оцінка. Економіка про- мисловості. № 3 (91). С. 96-122. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2020. 03.096 Чекіна В. Д. (2017). Смарт промисловість та податки: точки дотику. Фінанси України. № 11. С. 89-109. Шаульська Л. В. (2018). Людські ресурси нової економіки: ключові компоненти та ефективність регулювання. Економіка і організація управління. № 4 (32). С. 7-16. Швабій К. І. (2009). Оподаткування дохо- дів населення: проблеми науки та прак- тики: монографія; за ред. К. І. Швабія. Ірпінь: Нац. ун-т ДПС України. 296 с. Alm J. (2018). Is the Haig-Simons Standard Dead? The Uneasy Case for a Comprehen- sive Income Tax. Tulane Economics Work- ing Paper Series. 27 p. Becker G. (1964). Human Capital: A Theoret- ical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education. New York: Na- tional Bureau of Economic Research. 187 p. Becker G. (1975). Investment in Human Capital: Effects on Earnings. URL: http://www.nber.org/chapters/c3733.pdf (дата звернення: 11.04.2021). Bird R., Zolt E. (2011). Dual Income Taxa- tion: A Promising Path to Tax Reform for Developing Countries. World Deve- lopment. Vol. 39. № 10. P. 1691-1703. Cobb C. W., Douglas P. H. (1928). A Theory of Production. American Economic Review. № 18. P. 139-165. Dynarski S., Scott-Clayton J. (2016). Tax Benefits for College Attendance. NBER Working Paper. № 22127. 36 p. Foster J. (2002). Tax Reform and Human Capital Formation: Putting Education into the Equation. Policy Report 173. The Road Map to Tax Reform™ Series. URL: http://www.ipi.org/docLib/PR173-Foster- HumanCap.pdf-OpenElement.pdf (дата звернення: 14.02.2021). Genser B. (2007). Moving Towards Dual In- come Taxation in Europe. Public Finance Analysis. Vol. 63. № 3. P. 436-456. DOI: http://dx.doi.org/10.1628/001522107X250 140 Hall R., Rabushka A. (2007). The Flat Tax. Stanford, California: Hoover Institution Press. 228 p. Historical data: U.S. Dollar Index – ICE (2020). Stooq.com. URL: https://stooq. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 75 2021, № 4 (96) com/q/d/?s=dx.f&i=y&o=0000001 (дата звернення: 06.02.2021). Imf.org (2019, Oct.). World Economic Outlook Database. Imf.org. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WEO/ weo-database/2019/October (дата звер- нення: 06.12.2020). Imf.org (2020, Oct.). World Economic Outlook Database. Imf.org. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WEO/ weo-database/2020/October (дата звер- нення: 06.12.2020). Krueger D., Ludwig A. (2013). Optimal Pro- gressive Labor Income Taxation and Edu- cation Subsidies When Education Deci- sions and Intergenerational Transfers are Endogenous. American Economic Review. Vol. 103. № 3. P. 496-501. DOI: http://dx.doi.org/10.1257/aer.103.3.496 Manovskii I. (2002). Productivity Gains from Progressive Taxation of Labor Income. URL: https://www.sas.upenn.edu/~manovs ki/papers/prod_gains_from_prog_tax.pdf (дата звернення: 15.02.2021). Nordhaug O. (1993). Human Capital in Organizations: Competence, Training and Learning. Oslo: Scandinavian University Press. 288 p. Pelinescu E. (2015). The impact of human capital on economic growth. Procedia Economics and Finance. № 22. P. 184- 190. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/S22 12-5671(15)00258-0 Radulescu M., Fedajev A., Sinisi C. I., Popes- cu C., Iacob S. E. (2018). Europe 2020 Im- plementation as Driver of Economic Per- formance and Competitiveness. Panel Analysis of CEE Countries. Sustainability. 10 (3):566. 20 p. Romer P. (1990). Endogenous Technological Change. Journal of Political Economy. Vol. 98 (5). P. 71-102. Rosen H. S. (1992). Public Finance. Burr Ridge. Illinois: Irwin, 657 p. Schanz G. (1896). Der Einkommensbegriff und die Einkommensteuergesetze. Public Finance Analysis. H. 1. P. 1-87. Schultz T. (1961). Investment in Human Capi- tal. The American Economic Review. Vol. 51. № 1. P. 1-17. Schulz T. W. (1972). Human Capital: Policy Issues and Research Opportunities. Eco- nomic Research: Retrospect and Prospect. Vol. 6. Р. 1-84. Sørensen P. (2010). Dual income taxes: a Nordic tax system. Tax Reform in Open Economies. Edward Elgar Publishing. Chapter 5. 34 p. Teixeira A., Queirosb A. (2016). Economic growth, human capital and structural change: A dynamic panel data analysis. Research Policy. Vol. 45 (8). P. 1636- 1648. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.res pol.2016.04.006 The World Bank (2020a). COVID-19 and Human Capital. Europe and Central Asia Economic Update. 162 с. The World Bank (2020b). World Develop- ment Indicators. Database Ukraine. The World Bank. URL: https://databank.world bank.org/reports.aspx?source=world-deve lopment-in dicators# (дата звернення: 06.02.2021). Thurow L. C. (1970). Investment in Human Capital. Wadsworth Series in Labor Eco- nomics and Industrial Relations. Belmont, California: Wadsworth Publishing Compa- ny, Inc. 145 p. Zee H. H. (2005). Personal Income Tax Re- form: Concepts, Issues, and Comparative Country Developments. IMF Working Pa- pers. № 05/87. 58 p. References Antoniuk, V. (2019). Modern transformations in the field of higher and professional edu- cation as a reaction to the needs of the la- bor market. Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1 (36), pp. 3-7 [in Ukrainian]. Antoniuk, V., & Shamileva, L. (2017). Evalu- ation of the efficiency of the labor potential of the industry from the level of science and technology. Economic Herald of the Donbass, 2 (48), pp. 196-206 [in Ukraini- an]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 76 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 4 (96) Archive of the US dollar exchange rate for the entire period [2000-2019] (2019). Net.dn.ua. Retrieved from https://net.dn.ua/ money/stat.php Buleev, I., Bryukhovetskiy, Y., & Ivanenko, L. (2017). Simulation of increasing the level of intellectualization of labor of enterprise workers. Econ. promisl., 2 (78), pp. 80-96. DOI: doi.org/10.15407/econindustry2017. 02.080 [in Russian]. Vishnevsky, V., Vetkin A., & Vishnevskaya, E. (2006). Taxation: theories, problems, solu- tions: In V. Vyshnevsky (Ed.). Donetsk: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine. DonNTU, 504 p. [in Russian]. Vishnevsky, V., Vіietska, O., Harkushenko, O., Kniaziev, S., Lyakh, O., Chekina V., & Cherevatskyi, D. (2018). Smart industry in the era of digital economy: perspectives, direct and mechanics of development: In V. Vyshnevsky (Ed.). Kiev: Institute of In- dustrial Economics of NAS of Ukraine, 192 p. [in Ukrainian]. Vishnevsky, V., & Kniaziev, S. (2017). Smart industry: prospects and challenges. Econ- omy of Ukraine, 7, pp. 22-37 [in Ukraini- an]. Gumenyuk, V. (2000). Advantages and disad- vantages of using the Cobb-Douglas func- tion as a tool for managing the production resources of transport enterprises. Re- trieved from http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ ntb/8795/1/31.pdf [in Ukrainian]. State Statistics Service of Ukraine (2020a). Demographic and social statistics. Publica- tions. Labor Market [2005-2019]: Statisti- cal information. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukr stat.gov.ua/ [in Ukrainian]. State Statistics Service of Ukraine (2020b). Demographic and social statistics. Publica- tions. Education satellite account in Ukraine [2007-2018]: Statistical informa- tion. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. State Statistics Service of Ukraine (2020c). Economic statistics. National accounts. Household income and expenditure [2000- 2019]: Statistical information. State Statis- tics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. State Statistics Service of Ukraine (2020d). Demographic and social statistics. Labor Market. Employment and Unemployment [2005-2019]: Statistical information. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukra- inian]. Ivanov, Yu. (2006). Personal income taxation: problems of reforming regulatory mecha- nisms of a social nature. Taxation: prob- lems of science and practice: monograph. Kharkov: ID INZHEK, 172 p. [in Russian]. Ivanov, Yu., & Ponomarenko, V. (2007). Tax incentives for scientific and educational ac- tivities: realities and prospects. Taxation: problems of science and practice: mono- graph. Kharkov: ID INZHEK, pp. 101-115 [in Russian]. Krysovatyy, A., & Lutsik, A. (2016). Tax as- pects of social welfare in Ukraine. The world of finance, 2 (47), pp. 7-17 [in Ukrainian]. Novikova, O., Amosha, O., & Shamileva, L. (2020). Social and Labor Resources of Sustainable Economic Growth: Opportuni- ties and Mechanisms for Activation: In O. Novikova (Ed.). Kiev: Institute of In- dustrial Economics of NAS of Ukraine, 464 p. [in Ukrainian]. Pankova, O., Ishchenko, O., & Kasperovich, O. (2020). Labour and employment in a digi- tal transformation: priorities for Ukraine in the context of global trends and for- mation of Industry 4.0. Econ. promisl., 2 (90), pp. 133-160. DOI: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2020.02.133 [in Ukrainian]. Petty, W. (1940). Economic and statistical work. Moscow: Sotsekgiz, 324 p. [in Rus- sian]. Ricardo, D. (1955). Works: The beginnings of political economy and taxation. Moscow: Gospolitizdat, Vol. 1, 360 p. [in Russian]. Smith, A. (1962). Research on the nature and causes of the wealth of nations. Moscow: Sotsegiz, 684 p. [in Russian]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 77 2021, № 4 (96) Stiglitz, J. (1997). Public sector economics. Mos- cow: MSU Publishing House: INFRAM, 720 p. [in Russian]. Kharazishvili, Yu. M. (2019). Strategic guide- lines for living standards and educational levels as the basis for the existence of the middle class in Ukraine. Bulletin of Eco- nomic Science of Ukraine, 1 (36), pp. 155- 160 [in Ukrainian]. Chekina, V., & Vorhach, Е. (2019). Govern- ment regulation of the personal income taxation in the context of personnel form- ing for smart industry. Econ. promisl., 2 (86), pp. 51-83. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2019.02.051 [in Ukra- inian]. Chekina, V., & Vorhach, O. (2020). The im- pact of education expenditures on eco- nomic growth: empirical estimation. Econ. promisl., 3 (91), pp. 96-122. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.0 3.096 [in Ukrainian]. Chekina, V. (2017). Smart industry and taxes: points of contact. Finance of Ukraine, 11, pp. 89-109 [in Ukrainian]. Shaulskaya, L. (2018). Human Resources of the New Economy: Key Components and Efficiency of Regulation. Economics and management organization, 4 (32), pp. 7-16 [in Ukrainian]. Shvabiy, K. Taxation of incomes of the popu- lation: problems of science and practice: monograph. In K. Shvabiy (Ed.). Irpen: National University of the State Tax Ser- vice of Ukraine. 296 p. [in Ukrainian]. Alm, J. (2018). Is the Haig-Simons Standard Dead? The Uneasy Case for a Comprehen- sive Income Tax. Tulane Economics Work- ing Paper Series. 27 p. Becker, G. (1964). Human Capital: A Theo- retical and Empirical Analysis, with Spe- cial Reference to Education. New York: National Bureau of Economic Research. 187 p. Becker, G. (1975). Investment in Human Capital: Effects on Earnings. URL: http://www.nber.org/chapters/c3733.pdf Bird, R., & Zolt, E. (2011). Dual Income Taxation: A Promising Path to Tax Reform for Developing Countries. World Devel- opment, 39 (10), pp. 1691-1703. Cobb, C., & Douglas, P. (1928). A Theory of Production. American Economic Review, 18, pp. 139-165. Dynarski, S., & Scott-Clayton, J. (2016). Tax Benefits for College Attendance. NBER Working Paper. № 22127. 36 p. Foster, J. (2002). Tax Reform and Human Capital Formation: Putting Education into the Equation. Policy Report 173. The Road Map to Tax Reform™ Series. Retrieved from http://www.ipi.org/docLib/PR173- Foster-HumanCap.pdf-OpenElement.pdf Genser, B. (2007). Moving Towards Dual Income Taxation in Europe. Public Fi- nance Analysis, 63 (3), pp. 436-456. DOI: http://dx.doi.org/10.1628/001522107X250 140 Hall, R., & Rabushka, A. (2007). The Flat Tax. Stanford, California: Hoover Institu- tion Press. 228 p. Historical data: U.S. Dollar Index – ICE (2020). Stooq.com. Retrieved from https://stooq.com/q/d/?s=dx.f&i=y&o=00000 01 Imf.org (2019, October). World Economic Outlook Database. Imf.org. Retrieved from https://www.imf.org/en/Publications/WEO/ weo-database/2019/October Imf.org (2020, October). World Economic Outlook Database. Imf.org. Retrieved from https://www.imf.org/en/Publications/WEO/ weo-database/2020/October Krueger, D., & Ludwig, A. (2013). Optimal Progressive Labor Income Taxation and Education Subsidies When Education De- cisions and Intergenerational Transfers are Endogenous. American Economic Review, 103 (3), pp. 496-501. DOI: http://dx.doi.org/ 10.1257/aer.103.3.496 Manovskii, I. (2002). Productivity Gains from Progressive Taxation of Labor Income. Re- trieved from https://www.sas.upenn.edu/~ manovski/papers/prod_gains_from_prog_ta x.pdf Nordhaug, O. (1993). Human Capital in Or- ganizations: Competence, Training and –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 78 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 4 (96) Learning. Oslo: Scandinavian University Press. 288 p. Pelinescu, E. (2015). The impact of human capital on economic growth. Procedia Economics and Finance, 22, pp. 184-190. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/S2212-567 1(15)00258-0 Radulescu, M., Fedajev, A., Sinisi, C., Popes- cu, C., & Iacob, S. (2018). Europe 2020 Implementation as Driver of Economic Performance and Competitiveness. Panel Analysis of CEE Countries. Sustainability, 10 (3): 566. 20 p. Romer, P. (1990). Endogenous Technological Change. Journal of Political Economy, 98 (5), pp. 71-102. Rosen, H. (1992). Public Finance. Burr Ridge. Illinois: Irwin, 1992. 657 p. Schanz, G. (1896). Der Einkommensbegriff und die Einkommensteuergesetze. Public Finance Analysis, 1, pp. 1-87. Schultz, T. (1961). Investment in Human Cap- ital. The American Economic Review, 51 (1), pp. 1-17. Schulz, T. (1972). Human Capital: Policy Is- sues and Research Opportunities. Econo- mic Research: Retrospect and Prospect, Vol. 6: Human Resources, pp. 1-84. Sørensen, P. (2010). Dual income taxes: a Nordic tax system. Tax Reform in Open Economies. Edward Elgar Publishing. Chapter 5. 34 p. Teixeira, A., & Queirosb, A. (2016). Econom- ic growth, human capital and structural change: A dynamic panel data analysis. Re- search Policy, 45 (8), pp. 1636-1648. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.respol.2016.04. 006 The World Bank (2020a). COVID-19 and Human Capital. Europe and Central Asia Economic Update. 162 с. The World Bank (2020b). World Develop- ment Indicators. Database Ukraine. The World Bank. Retrieved from https://data bankworldbank.org/reports.aspx?source= world-development-in dicators# Thurow, L. (1970). Investment in Human Capital. Wadsworth Series in Labor Eco- nomics and Industrial Relations. Belmont, California: Wadsworth Publishing Compa- ny, Inc. 145 p. Zee, H. (2005). Personal Income Tax Reform: Concepts, Issues, and Comparative Coun- try Developments. IMF Working Papers, 05/87. 58 p. Елена Анатольевна Воргач, доктор философии по экономике, научный сотрудник Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: vorgach.lena@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-3686-4858 ИНДИВИДУАЛЬНОЕ ПОДОХОДНОЕ НАЛОГООБЛОЖЕНИЕ В СТИМУЛИРОВАНИИ РАЗВИТИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО КАПИТАЛА Статья посвящена обоснованию возможностей стимулирования развития человечес- кого капитала с использованием методов индивидуального подоходного налогообложения в Украине. На основе концептуальных положений теории человеческого капитала и эмпиричес- ких исследований его влияния на экономический рост выявлена необходимость постоян- ных инвестиций в человеческий капитал для улучшения его качества. В результате анализа теоретических концепций и практики подоходного налогообло- жения в мире обосновано, что плоская его концепция может быть успешно использована для стимулирования развития человеческого капитала. Однако анализ систем подоходного налогообложения зарубежных стран показал, что более эффективными являются отдель- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 79 2021, № 4 (96) ные инструменты налога на доходы физических лиц, в том числе налоговые льготы на об- разование. Особенно это характерно для развивающихся стран. При оценке инвестиций в человеческий капитал в Украине установлено, что доля за- нятого населения с высокой квалификацией растет на фоне уменьшения реальных расходов на высшее образование. Однако в зарубежных странах выявлена другая экономически кор- ректная зависимость – уровень квалификации растет при увеличении реальных затрат на ее получение. Анализ реальных государственных расходов Украины на одного студента и в целом по стране также показал их снижение. Это свидетельствует о наличии в Украине проблем с финансированием высшего образования. С помощью методов экономико-математического моделирования путем построения и параметризации ряда функций обосновано влияние инвестиций в образование людей на увеличение объема высококвалифицированного труда, что приводит к росту объема ВВП. Разработан научно-методический подход, основанный на алгоритме, который учиты- вает влияние фактора высококвалифицированного труда (с учетом затрат на получение квалификации) на объем ВВП. Этот подход позволил оценить эффективность затрат на налоговые льготы и целесообразность их использования для стимулирования инвестиций в высшее образование в Украине. Выполнена оценка экономических последствий стимулирования развития человечес- кого капитала путем внедрения налоговых льгот в Украине. Определено, что при увеличе- нии государством расходов на высшее образование за счет предоставления льгот наблюда- ется рост доли занятых с высокой квалификацией, что путем увеличения объемов труда приводит к росту ВВП. Но при этом выявлено, что расходы на налоговые льготы возмеща- ются только в условиях такого сценария развития событий, при котором инвестиции в ос- новные фонды увеличиваются и составляют не менее 25% ВВП. Ключевые слова: налог на доходы физических лиц, налоговые льготы, STEM- персонал, Индустрия 4.0, высшее образование, расходы на высшее образование, инвести- ции в человеческий капитал. JEL: H24, H52, I25, I26, O15 Olena A. Vorhach, PhD in Economics Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: vorgach.lena@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-3686-4858 PERSONAL INCOME TAXATION IN THE HUMAN CAPITAL DEVELOPMENT INCENTIVE The article substantiates the opportunities for stimulating the human capital development through personal income taxation in Ukraine. The need for constant investments in the human capital for improvement of its quality has been substantiated by conceptual provisions of the human capital theory and empiric researches of its influence on economic growth. The completed analysis of theoretical concepts and practical use of income taxes worldwide allows substantiating the fact that concept of a flat income taxation can be successfully used to promote the human capital development. However, the analysis of income tax systems abroad shows that separate taxation tools for personal income, including tax allowances for education, are more efficient. This is especially typical for developing countries. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 80 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 4 (96) In estimating investments in the human capital in Ukraine, it is found out that the share of working population with high skills increases against the decreasing actual expenses for higher education. In a meantime, foreign countries demonstrate the other economically correct depend- ence: the qualification level increases as real expenses to gain it increase. The analysis of real na- tional expenses in Ukraine for one student and in the country in general also demonstrate their decrease. This proves the presence of problems in Ukraine that relate to financing the system of higher education. The methods of economic and mathematical simulation by building and parametrizing a number of functions allowed to substantiate the influence of investments in human education on the increase of the highly skilled labor, which in turn leads to the GDP growth. A scientific and methodical approach has been developed, based on the algorithm that takes into account the influence of the highly skilled labor factor (considering expenses for gaining the qualification) on the GDP level. This approach allows estimating the effectiveness of expenses on tax allowances and expediency of their use to promote investments in higher education in Ukraine. The economic consequences of the human capital development incentive by introducing tax allowances in Ukraine have been estimated. It is established that if the state increases expenses for higher education by granting allowances, the share of working population with high skills increas- es, thereby causing the GDP to grow by means of increasing employment level. However, it has been found out that the expenses for tax allowances are reimbursed only in the case where in- vestments in fixed assets increase and amount no less than 25 % of the GDP. Keywords: personal income tax, tax allowance, STEM staff, Іndustry 4.0, higher education, higher education expenditure, investment in human capital. JEL: H24, H52, I25, I26, O15 Формат цитування: Воргач О. А. (2021). Індивідуальне прибуткове оподаткування у стимулюванні розвитку людського капіталу. № 4 (96). С. 56-80. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2021.04.056 Vorhach, О. А. (2021). Personal income taxation in the human capital development incentive. Econ. promisl., 4 (96), рр. 56-80. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2021.04.056 Надійшла до редакції 12.10.2021 р.

Ähnliche Einträge