Досвід створення історичної карти Катеринославського козацького війська
У статті аналізується інформація, що дозволяє вперше створити історичну карту Катеринославського козацького війська. Прокоментовані помилкові відомості про військо, що потрапили в радянські, російські й українські енциклопедії. Карта показує розміщення різних соціальних категорій населення, які зар...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Історико-географічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182549 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Досвід створення історичної карти Катеринославського козацького війська / А. Авраменко // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2015. — Число 13. — С. 177-184. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859912131484319744 |
|---|---|
| author | Авраменко, А. |
| author_facet | Авраменко, А. |
| citation_txt | Досвід створення історичної карти Катеринославського козацького війська / А. Авраменко // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2015. — Число 13. — С. 177-184. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історико-географічні дослідження в Україні |
| description | У статті аналізується інформація, що дозволяє вперше створити
історичну карту Катеринославського козацького війська. Прокоментовані помилкові відомості про військо, що потрапили в радянські, російські й українські енциклопедії. Карта показує розміщення різних соціальних категорій населення, які зараховано до складу
війська в 1787–1790 рр., зміни територіального складу війська.
В статье анализируется информация, позволяющая впервые создать историческую карту Екатеринославского казачьего войска.
Прокомментированы ошибочные ведомости о войске, попавшие в советские, российские и украинские энциклопедии. Карта показывает
размещение различных социальных категорий населения, зачисленных в состав войска в 1787–1790 гг., изменение территории войска.
The article analyzes the information that allows creating a historical
map of Katerynoslav Cossack army. There is commented on erroneous
information about the army, ranked in the Soviet, Russian and
Ukrainian encyclopedias. The map shows the location of the various
social categories of the population enrolled in the army in the1787–
1790 years and changing area of troops.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:03:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК: 94(477)355.47:528.912+623.64
Анатолій Авраменко
ДОСВІД СТВОРЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ КАРТИ
КАТЕРИНОСЛАВСЬКОГО
КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА
Вивчення політичної географії дореволюційної України й Росії,
незважаючи на очевидні досягнення, дотепер не сприяло лік-
відації багатьох суттєвих «білих плям». Зокрема, дослідники
мають дуже недосконале уявлення про особливості державного,
церковного й військового адміністративно-територіального поділу,
про дислокацію збройних сил і реальний військовий потенціал
держави. Сукупність козацьких формувань, включаючи окремі
гарнізони й команди, їхнє територіальне розміщення в співвідно-
шенні з регулярними військами по регіонах країни, як і раніше,
залишається недослідженою проблемою.
Практично всі історичні атласи, видані в Росії, не відображають
територію розташувань козацьких військ (Катеринославське, Чор-
номорське (до 1792 р.), Усть-Дунайське Буджацьке, Бузьке, Азов-
ське, Дунайське (з 1856 р. – Новоросійське)) на українських
землях після ліквідації Запорізької Січі 1775 р. Ці території не
виділяються зі складу губерній, хоча вони, як правило, не підпо-
рядковувалися цивільним губернаторам. Багато в чому таке ігно-
рування пояснюється незнанням специфіки козацьких військ і
відсутністю відомостей про їхні території. Лише нещодавно ви-
дані українські атласи дуже приблизно показують загальні кон-
тури майже всіх цих військ, але територія Катеринославського
зображена абсолютно неправильно1.
Як відомо, незабаром після ліквідації Запорізької Січі конфрон-
тація з Османською імперією примусила заповнювати нестачу
збройних сил шляхом створення нових козацьких формувань. Саме
тому колишнім запорожцям було дозволено створити Військо вір-
них козаків, що потім одержало назву Чорноморського. Історія
177
цього невеликого на той час війська непогано вивчена. Але ще
раніше почалося формування Катеринославського козацького
війська (далі – ККВ), яке проіснувало недовго. До його складу
було зараховано понад 50 тисяч осіб, які виставляли на службу
близько 10 тисяч козаків. Для воєнного управління військом були
призначені старшини з Донського козацького війська, а в справах
цивільного управління ККВ підпорядковувалося губернській
адміністрації.
Навіть відомі енциклопедії дають про ККВ украй поверхневу
інформацію, з якої важко отримати уявлення про його територі-
альні межі. Автор статті про військо в дореволюційній «Военной
энциклопедии» вказав різнорідні групи населення, включені до
складу ККВ, серед яких згадав міщан і однодворців Вознесенської
губернії2. Але він не уточнив, що ця губернія була утворена тільки
1795 р., а міщани й однодворці регіону були зараховані у військо
ще в 1787–1788 рр. Украй скоротивши цю інформацію, автор ана-
логічної статті в «Советской исторической энциклопедии» помил-
ково зазначив, що міщани й цехові Вознесенської губернії були
приписані до війська 1788 р. (коли губернії ще не було)3, при цьому
деякі категорії населення, зараховані в козаки, не були згадані.
О.М. Апанович у статті про ККВ у «Радянській енциклопедії
історії України» стверджувала, що військо складалося з 10 полків,
але також не вказала деякі категорії населення, зараховані в ко-
заки. Імовірно, тому вона помилково вважала, що ККВ одержало
для поселення землі в межиріччі Інгулу й Південного Бугу4, не
підозрюючи, що козацькі поселення війська були розкидані на ве-
ликому просторі від Південного Бугу до низов’їв Дону. Непра-
вильним є також її твердження, що після ліквідації ККВ 1796 р.
«козац. полки, за винятком Бузького, перетворено на регулярні
частини царської армії»5.
Трохи інакше виглядають помилки в «Советской военной
энциклопедии»: тут стверджується, що ККВ було створено на те-
риторії Катеринославської губернії (Дніпропетровська область),
хоча згадана адміністративна одиниця виходила далеко за межі
радянської Дніпропетровської області. З різнорідних категорій
населення, зарахованих у військо, тут згадані лише однодворці,
178
Чугуївський і Бузькі козацькі полки6. Оновлена «Военная энцик-
лопедия», видана в Москві, також повторює частину згаданих
вище помилок7. Незавершена енциклопедія «Отечественная исто-
рия», вкрай скорочуючи інформацію, що публікувалася в попе-
редніх енциклопедіях, також не дає зрозумілої відповіді щодо
території війська та його складу8.
Новітні російські енциклопедії, на жаль, не відрізняються ви-
сокою якістю. «Большая Российская энциклопедия» в 30 томах
взагалі не помістила статтю про ККВ, а науково-довідкове видання
«Казачество», що витримало два видання – 2003 і 2008 рр., –
повідомляє, що ККВ несло службу наприкінці XVIII – у другій по-
ловині XIX ст., хоча відразу говориться, що воно було розформо-
вано 1796 р. Географічні орієнтири, які дає ця книга, здатні лише
заплутати читача: повідомляється, що військо було створено «из
казаков Бугского полка и однодворцев (категория гос. крестьян,
поселённых в Екатеринославской и Харьковской губ. и на землях
Новороссии)»9, хоча Катеринославське намісництво саме й знахо-
дилося в «Новоросії». Більш якісною є стаття краснодарського
історика Б.Ю. Фролова, оприлюднена в місцевому енциклопедич-
ному виданні10, хоча й тут читач не отримає точної інформації
щодо території війська.
Набагато вищий рівень мають статті про ККВ, вміщені в новіт-
ніх українських енциклопедіях. Автор однієї з них (Є.Д. Петренко)
повідомляє, що військо складалося з 10 полків загальною чисель-
ністю 17,5 тисяч козаків11, а не 10 тисяч чоловік, як писали раніше.
Більш змістовною є стаття Р.І. Шияна, за даними якого на травень
1792 р. в 11 полках війська й двох командах налічувалося 14 445
осіб і 18 766 коней. Тут же наводиться важлива інформація: козаки
ККВ 1794 р. проживали в 115 містах, містечках, поселеннях і
7 фортецях, де налічувалося приблизно 50 000 осіб. При цьому вій-
сько не було окремою адміністративно-територіальною одини-
цею12. Саме ця інформація багато в чому пояснює, чому дослідники
дотепер мають дуже розпливчасті уявлення щодо території війська.
Формування ККВ було досить складним процесом. 3 липня
1787 р. численні однодворці Катеринославського намісництва
були включені до складу козацького корпусу, який з 12 листопада
179
йменувався ККВ. 15 листопада 1787 р. до війська приєднали два
Бузьких козацьких полки, які розташовувалися біля турецького
кордону. Указом від 14 січня 1788 р. було передбачене зарахування
до складу війська всіх мешканців міжріччя Інгулець і Південний
Буг. У січні того ж року маєтки князя Г.О. Потьомкіна, що місти-
лися в Катеринославському намісництві біля польського кордону,
були продані державі, а їхнє населення зараховане в козаки ККВ.
Тоді ж до ККВ були приєднані розкольники, які мешкали від Кре-
менчука до Миколаєва, Катеринославський кінний козацький
полк, а також козаки, однодворці й державні селяни Чугуєва й су-
сідніх поселень на території Харківського намісництва. З 11 лю-
того 1788 р. до 23 липня 1789 р. ККВ іменувалося Корпусом
передової варти Катеринославських регулярних козаків. 25 квітня
1788 р. у військо зарахували колишніх монастирських селян Ка-
теринославського намісництва, а 23 червня 1789 р. відраховані
Катеринославський кінний козацький полк (він став Конвойним
князя Потьомкіна кінним козацьким полком) і Чугуївська легко -
кінна команда, що стала Чугуївським кінним козацьким полком.
8 квітня 1790 р. до ККВ були зараховані всі міщани й цехові
Катеринославського намісництва, крім вірменів і греків.
1792 р. серед козаків ККВ однодворці складали 52%, міщани і
цехові – 25,9%, розкольники – 13,8%, колишні поміщицькі селяни,
викуплені державою, – 8,3%. Географічний розподіл цих спеці-
альних груп дуже відрізнявся за повітами: на сході й північному
сході намісництва абсолютно переважали однодворці (див. карту).
5 червня 1796 р. ККВ було розформовано.
Хроніка В.Х. Казіна, дослідження О.І. Дружиніної, В.М. Кабу-
зана, Р.І. Шияна та інших13, джерела, опубліковані В.К. Козирє-
вим14, і деякі архівні документи15 дають досить ясне уявлення
щодо структури війська й поетапної зміни його складу, дозволяють
виявити всі необхідні населені пункти для створення карти. Деякі
межі різних категорій землеволодіння й адміністративних одиниць
були уточнені за українським історичним атласом Ю.І. Лози, фор-
мально створеним для середньої школи, а фактично значно пере-
вищуючим обсяг шкільної програми16. Перенесення отриманої
інформації на сучасну топографічну основу потребувало уточнення
180
181
182
назв низки перейменованих населених пунктів, а також адмініс-
тративних кордонів кінця XVIII ст. Чималу проблему викликало
перенесення певних поселень на нове місце зі зміною назви. При
цьому виявилося, що Нехвороща в 1784–1794 рр. називалася
Алексополем (повітовий центр), а в 1794–1797 рр. Алексополем
називалася вже Царичанка! Новомосковськ до 1794 р. перебував у
місці впадання річки Кільчень у Самару, а 1794 р. центр повіту був
перенесений у Новоселицю, яка тоді ж почала називатися Ново-
московськом. Олександрія перебувала до 1795 р. на річці Інгулець,
1795 р. центр повіту був перенесений у Крилов, який став нази-
ватися Олександрією. Але 1806 р. центр повіту повернувся на ко-
лишнє місце, старі назви було відновлено, і Олександрія знову
знаходилася на річці Інгулець. Ці випадки необхідно мати на увазі
при вивченні адміністративно-територіального поділу регіону, але
це ніяк не відображалося на історичних картах. Складена автором
карта ККВ уперше була опублікована українською мовою 2007 р.
у Росії17, нині вперше видається в Україні.
1 Атлас з історії України (XVI–XVIII ст.). 8 клас / Упорядники:
Д.В. Ісаєв, О.В. Гісем, О.О. Мартинюк. – К., 2001. – С. 14.
2 Военная энциклопедия. – СПб., 1912. – Т. IX. – С. 319.
3 Советская историческая энциклопедия. – М., 1964. – Т. 5. – С. 484–485.
4 Радянська енциклопедія історії України. – К., 1970. – Т. 2. – С. 322.
5 Там само.
6 Советская военная энциклопедия. – М., 1977. – Т. 3. – С. 306.
7 Военная энциклопедия. – М., 1995. – Т. 3. – С. 159.
8 Отечественная история: История России с древнейших времён до
1917 года: Энциклопедия. – М., 1996. – Т. 2. – С. 135.
9 Казачество: Энциклопедия. – М., 2008. – С. 190.
10 Энциклопедический словарь по истории Кубани с древнейших вре-
мён до октября 1917 года. – Краснодар, 1997. – С. 164.
11 Енциклопедія історії України. – К., 2007. – Т. 4. – С. 137.
12 Українське козацтво: Мала енциклопедія. – К.–Запоріжжя, 2006. –
С. 233–234.
183
13 Казин В.Х. Казачьи войска: Краткая хроника казачьих войск и ирре -
гулярных частей. Справочная книжка Императорской Главной квартиры. –
СПб., 1912; Дружинина Е.И. Северное Причерноморье в 1775–1800 гг. –
М., 1959; Кабузан В.М. Заселение Новороссии (Екатеринославской и
Херсонской губерний) в XVIII – первой половине XIX века (1719–
1858 гг.). – М., 1976; Шиян Р.І. Катеринославське козацьке військо (1787–
1796 рр.) // Південна Україна XVIII–XIX століття. Записки наук.-дослід-
ної лабораторії історії Південної України Запорізького державного
університету. – Запоріжжя, 1998. – Вип. 3 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.cossackdom.com/articles/s/shiyan_katervoisko.htm. –
Назва з екрану.
14 Козирєв В.К. Матеріали до історії адміністративно-територіального
устрою Південної України (друга половина XVIII – перша половина XIX
століття). – Запоріжжя, 1999.
15 Российский государственный военно-исторический архив, ф. ВУА,
д. 18 727, ч. 1, л. 145–191; ф. 571, оп. 9, д. 1859, л. 67–68; ф. 558, оп. 2,
д. 41, л. 114–117, 163–166.
16 Україна. Історичний атлас. 8 клас / Концепція атласу та авторське
опрацювання мап – Ю. Лоза. – К., 1998.
17 Авраменко А.М. Новые карты для Атласа по истории казачества //
Историко-географический сборник. – Краснодар, 2007. – Вып. 1. – С. 149.
184
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182549 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2616-5295 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:03:21Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Авраменко, А. 2022-01-07T18:08:06Z 2022-01-07T18:08:06Z 2015 Досвід створення історичної карти Катеринославського козацького війська / А. Авраменко // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2015. — Число 13. — С. 177-184. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2616-5295 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182549 94(477)355.47:528.912+623.64 У статті аналізується інформація, що дозволяє вперше створити історичну карту Катеринославського козацького війська. Прокоментовані помилкові відомості про військо, що потрапили в радянські, російські й українські енциклопедії. Карта показує розміщення різних соціальних категорій населення, які зараховано до складу війська в 1787–1790 рр., зміни територіального складу війська. В статье анализируется информация, позволяющая впервые создать историческую карту Екатеринославского казачьего войска. Прокомментированы ошибочные ведомости о войске, попавшие в советские, российские и украинские энциклопедии. Карта показывает размещение различных социальных категорий населения, зачисленных в состав войска в 1787–1790 гг., изменение территории войска. The article analyzes the information that allows creating a historical map of Katerynoslav Cossack army. There is commented on erroneous information about the army, ranked in the Soviet, Russian and Ukrainian encyclopedias. The map shows the location of the various social categories of the population enrolled in the army in the1787– 1790 years and changing area of troops. uk Інститут історії України НАН України Історико-географічні дослідження в Україні Історична картографія Досвід створення історичної карти Катеринославського козацького війська Опыт создания исторической карты Екатеринославского казачьего войска An experience of creation of Katerynoslav’s cossack troops historical map Article published earlier |
| spellingShingle | Досвід створення історичної карти Катеринославського козацького війська Авраменко, А. Історична картографія |
| title | Досвід створення історичної карти Катеринославського козацького війська |
| title_alt | Опыт создания исторической карты Екатеринославского казачьего войска An experience of creation of Katerynoslav’s cossack troops historical map |
| title_full | Досвід створення історичної карти Катеринославського козацького війська |
| title_fullStr | Досвід створення історичної карти Катеринославського козацького війська |
| title_full_unstemmed | Досвід створення історичної карти Катеринославського козацького війська |
| title_short | Досвід створення історичної карти Катеринославського козацького війська |
| title_sort | досвід створення історичної карти катеринославського козацького війська |
| topic | Історична картографія |
| topic_facet | Історична картографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182549 |
| work_keys_str_mv | AT avramenkoa dosvídstvorennâístoričnoíkartikaterinoslavsʹkogokozacʹkogovíisʹka AT avramenkoa opytsozdaniâistoričeskoikartyekaterinoslavskogokazačʹegovoiska AT avramenkoa anexperienceofcreationofkaterynoslavscossacktroopshistoricalmap |