Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава)
На підставі культурно-антропологічних досліджень, здійснених у 2015–2016 рр., у
 статті аналізується православна спільнота м. Володави на польсько-білорусько-українському пограниччі. Основна увага звертається на співжиття цієї спільноти із сусідами, поляками – римо-католиками, та складні про...
Saved in:
| Published in: | Історико-географічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182606 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) / Ю. Буйських // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2021. — Число 15. — С. 23-44. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862721472918716416 |
|---|---|
| author | Буйських, Ю. |
| author_facet | Буйських, Ю. |
| citation_txt | Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) / Ю. Буйських // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2021. — Число 15. — С. 23-44. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історико-географічні дослідження в Україні |
| description | На підставі культурно-антропологічних досліджень, здійснених у 2015–2016 рр., у
статті аналізується православна спільнота м. Володави на польсько-білорусько-українському пограниччі. Основна увага звертається на співжиття цієї спільноти із сусідами, поляками – римо-католиками, та складні процеси формування ідентичності
членів спільноти, які пов’язані із травматичними сторінками їх історії. Передусім, це
т. зв. ревіндикаційно-полонізаційна акція 1938 року, під час якої на Холмщині та Південному Підляшші знищувалися православні церкви. Іншою відправною точкою в історії
володавської православної спільноти є операція «Вісла» 1947 р. Довготривалими наслідками цих подій, серед іншого, стало набуття православними спільнотами досліджуваного регіону дисперсного характеру та статусу меншин. У статті увага акцентується на взаємозв’язку релігії та травматичної пам’яті й пост-пам’яті про окреслені події та їх вплив на формування ідентичності спільноти й відчуття її власної окремішності у порівнянні із сусідською римо-католицькою польською більшістю.
Taking extensive fieldwork in 2015–2016 as a background, this article examines
the Orthodox community of Włodawa, the town situated on Polish-Belarusian-
Ukrainian borderlands. This study reveals the relationships between traumatic
memories of the demolishing of Orthodox churches in 1938 and the post-WWII
resettlements of the local Orthodox population (mainly Ukrainian), religious
practices, and belonging to places and shrines. The local community considered in
this study consists of rather old local members who survived through the post-war
resettlements and namely Operation “Vistula” in 1947 (first generation), and to a
lesser extent, their children (second generation, born in 1950–1960-s) and grandchildren
(third generation, born in 1980-s and early 1990-s). The main group chosen
for this study constituted mostly from the representatives of the first generation, who
share strong ties between their homeland (Włodawa and its neighborhoods), Orthodox
faith, their dialect (“khakhlak language”) which functions as a native language and a
sacral language of religious expression, and traumatic historical experience. The
group of the oldest members of this Orthodox community share rather flexible
identities connected mostly with their faith, place, and region of belonging, and
dialect, e.g. they may describe themselves as “just Orthodox” and “locals”
(“tutejshi”) who speak in “khakhlak language”. On the contrary, their descendants:
children, but mostly grandchildren consider themselves Ukrainians, although sharing
with the first generation their ties with Orthodoxy, the cultural discourse of trauma of
being resettled, sense of belonging to the region, and feeling of being different from
their neighbors, the Polish Roman-Catholic majority. The article argues that religion
serves as means to claim continuity with a particular place and with the group that
shares a history of belonging to that place. Relying on this, the Orthodox of Włodawa,
can be perceived as a community of memory.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:31:06Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182606 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2616-5295 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:31:06Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Буйських, Ю. 2022-01-10T11:01:07Z 2022-01-10T11:01:07Z 2021 Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) / Ю. Буйських // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2021. — Число 15. — С. 23-44. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 2616-5295 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182606 27-67(438:476:477)(091)(045) На підставі культурно-антропологічних досліджень, здійснених у 2015–2016 рр., у
 статті аналізується православна спільнота м. Володави на польсько-білорусько-українському пограниччі. Основна увага звертається на співжиття цієї спільноти із сусідами, поляками – римо-католиками, та складні процеси формування ідентичності
 членів спільноти, які пов’язані із травматичними сторінками їх історії. Передусім, це
 т. зв. ревіндикаційно-полонізаційна акція 1938 року, під час якої на Холмщині та Південному Підляшші знищувалися православні церкви. Іншою відправною точкою в історії
 володавської православної спільноти є операція «Вісла» 1947 р. Довготривалими наслідками цих подій, серед іншого, стало набуття православними спільнотами досліджуваного регіону дисперсного характеру та статусу меншин. У статті увага акцентується на взаємозв’язку релігії та травматичної пам’яті й пост-пам’яті про окреслені події та їх вплив на формування ідентичності спільноти й відчуття її власної окремішності у порівнянні із сусідською римо-католицькою польською більшістю. Taking extensive fieldwork in 2015–2016 as a background, this article examines
 the Orthodox community of Włodawa, the town situated on Polish-Belarusian-
 Ukrainian borderlands. This study reveals the relationships between traumatic
 memories of the demolishing of Orthodox churches in 1938 and the post-WWII
 resettlements of the local Orthodox population (mainly Ukrainian), religious
 practices, and belonging to places and shrines. The local community considered in
 this study consists of rather old local members who survived through the post-war
 resettlements and namely Operation “Vistula” in 1947 (first generation), and to a
 lesser extent, their children (second generation, born in 1950–1960-s) and grandchildren
 (third generation, born in 1980-s and early 1990-s). The main group chosen
 for this study constituted mostly from the representatives of the first generation, who
 share strong ties between their homeland (Włodawa and its neighborhoods), Orthodox
 faith, their dialect (“khakhlak language”) which functions as a native language and a
 sacral language of religious expression, and traumatic historical experience. The
 group of the oldest members of this Orthodox community share rather flexible
 identities connected mostly with their faith, place, and region of belonging, and
 dialect, e.g. they may describe themselves as “just Orthodox” and “locals”
 (“tutejshi”) who speak in “khakhlak language”. On the contrary, their descendants:
 children, but mostly grandchildren consider themselves Ukrainians, although sharing
 with the first generation their ties with Orthodoxy, the cultural discourse of trauma of
 being resettled, sense of belonging to the region, and feeling of being different from
 their neighbors, the Polish Roman-Catholic majority. The article argues that religion
 serves as means to claim continuity with a particular place and with the group that
 shares a history of belonging to that place. Relying on this, the Orthodox of Włodawa,
 can be perceived as a community of memory. uk Інститут історії України НАН України Історико-географічні дослідження в Україні Історична географія Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) Confessional Neighborhoods on Polish-Belarusian-Ukrainian Borderlands (the Case-Study of Włodawa) Article published earlier |
| spellingShingle | Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) Буйських, Ю. Історична географія |
| title | Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) |
| title_alt | Confessional Neighborhoods on Polish-Belarusian-Ukrainian Borderlands (the Case-Study of Włodawa) |
| title_full | Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) |
| title_fullStr | Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) |
| title_full_unstemmed | Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) |
| title_short | Сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. Володава) |
| title_sort | сучасне конфесійне сусідство на польсько-білорусько-українському пограниччі (на прикладі м. володава) |
| topic | Історична географія |
| topic_facet | Історична географія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182606 |
| work_keys_str_mv | AT buisʹkihû sučasnekonfesíinesusídstvonapolʹsʹkobílorusʹkoukraínsʹkomupograniččínaprikladímvolodava AT buisʹkihû confessionalneighborhoodsonpolishbelarusianukrainianborderlandsthecasestudyofwłodawa |