Настрої працівників залізниць Чернігівщини в 1932–1933 рр. у контексті історії Голодомору-геноциду
Мета статті – охарактеризувати настрої та поведінку працівників залізниці на Чернігівщині в 1932–1933 рр., а також проаналізувати ставлення залізничників до злочинних дій комуністичного тоталітарного режиму в роки Голодомору-геноциду. У статті застосовано принципи історизму, об'єктивності, сист...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182660 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Настрої працівників залізниць Чернігівщини в 1932–1933 рр. у контексті історії Голодомору-геноциду / М. Костів, І. Петренко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 81-86. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182660 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Костів, М. Петренко, І. 2022-01-13T12:00:56Z 2022-01-13T12:00:56Z 2021 Настрої працівників залізниць Чернігівщини в 1932–1933 рр. у контексті історії Голодомору-геноциду / М. Костів, І. Петренко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 81-86. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.5748927 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182660 94 (477) Мета статті – охарактеризувати настрої та поведінку працівників залізниці на Чернігівщині в 1932–1933 рр., а також проаналізувати ставлення залізничників до злочинних дій комуністичного тоталітарного режиму в роки Голодомору-геноциду. У статті застосовано принципи історизму, об'єктивності, системності, комплексності, загальнонаукові методи. Використано й підходи мікроісторії та локальної історії, що містять аналіз одиничних подій і ситуацій, які дають змогу реконструювати конкретну історичну реальність. Основними локаціями подій, про які йдеться у статті, є залізничні станції Конотоп, Ворожба та Бахмач і Конотопський паровозоремонтний завод. Новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу нових архівних матеріалів про діяльність ОДПУ під час Голодомору-геноциду. Висновки. Документи ОДПУ за 1932–1933 рр., що стосуються системи залізничного транспорту на Чернігівщині, свідчать про масове невдоволення населення, зокрема працівників транспортної сфери, щодо нестачі харчів та смертності від голоду. Важливо, що в документах ці випадки розглянуті суто як потенційні приводи до можливих заворушень, а не як свідчення катастрофічної ситуації в регіоні. Також проаналізовані у статті матеріали містять інформацію про канібалізм та умисні вбивства, спричинені голодом. Крім того, транспортні відділення ОДПУ фіксували масові міграції з південних районів України на північ, зокрема до РФСРР, у пошуках харчів. Часто ці люди помирали на залізничних станціях, вокзалах і коліях. Зважаючи на таку ситуацію, залізничники скептично ставилися до пропаганди, яка ігнорувала реальний стан справ та описувала «перемоги» соціалістичного будівництва. Робітники порівнювали ситуацію в УСРР та РФСРР і наголошували на спланованому вивезенні харчів з України. The purpose of the article is to characterize the sentiments and behavior of the railway workers in Chernihiv region in 1932–1933 and to analyze their attitude to the criminal actions of the communist totalitarian regime during the Holodomor genocide. The author used the principles of historicism, objectivity, systematic, complexity and general scientific methods. The approaches of microhistory and local history were used, too. They provide for analysis of single events and situations, which help to reconstruct the specific historical reality. The main locations of events described in the articles are Konotop, Vorozhba and Bakhmach railway stations, and Konotop Steam Engine Repair Plant. Novelty of the study is the fact that new archival materials about the OGPU activities during the Holodomor genocide were introduced into the scientific use. Consequences. The OGPU documents for 1932–1933 related to the railway transport system in Chernihiv region show the mass dissatisfaction of the population, especially transport sphere workers, with the lack of food products and mortality from starvation. It is important that these facts are given in the documents as the potential pretext for possible riots, and not as the evidence of catastrophic situation in the region. Also, the analyzed materials contain the information about cannibalism and premeditated murders caused by starvation. Moreover, transport departments of the OGPU recorded the mass migration from the south regions of Ukraine to the north, especially to the Russian Federative Socia-list Soviet Republic, in search of food. Very often, these people died at the railway stations and tracks. Considering this situation, the railway workers were skeptical towards propaganda, which ignored the real state of things and described the “victories” of socialist construction. The workers compared the situation in the Ukrainian SSR and RFSSR and emphasized the intentional pumping of the food products out of Ukraine. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Розвідки Настрої працівників залізниць Чернігівщини в 1932–1933 рр. у контексті історії Голодомору-геноциду Sentiments of the railway workers of Chernihiv region in 1932 and 1933 in the context of the Holodomor genocide history Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Настрої працівників залізниць Чернігівщини в 1932–1933 рр. у контексті історії Голодомору-геноциду |
| spellingShingle |
Настрої працівників залізниць Чернігівщини в 1932–1933 рр. у контексті історії Голодомору-геноциду Костів, М. Петренко, І. Розвідки |
| title_short |
Настрої працівників залізниць Чернігівщини в 1932–1933 рр. у контексті історії Голодомору-геноциду |
| title_full |
Настрої працівників залізниць Чернігівщини в 1932–1933 рр. у контексті історії Голодомору-геноциду |
| title_fullStr |
Настрої працівників залізниць Чернігівщини в 1932–1933 рр. у контексті історії Голодомору-геноциду |
| title_full_unstemmed |
Настрої працівників залізниць Чернігівщини в 1932–1933 рр. у контексті історії Голодомору-геноциду |
| title_sort |
настрої працівників залізниць чернігівщини в 1932–1933 рр. у контексті історії голодомору-геноциду |
| author |
Костів, М. Петренко, І. |
| author_facet |
Костів, М. Петренко, І. |
| topic |
Розвідки |
| topic_facet |
Розвідки |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Sentiments of the railway workers of Chernihiv region in 1932 and 1933 in the context of the Holodomor genocide history |
| description |
Мета статті – охарактеризувати настрої та поведінку працівників залізниці на Чернігівщині в 1932–1933 рр., а також проаналізувати ставлення залізничників до злочинних дій комуністичного тоталітарного режиму в роки Голодомору-геноциду. У статті застосовано принципи історизму, об'єктивності, системності, комплексності, загальнонаукові методи. Використано й підходи мікроісторії та локальної історії, що містять аналіз одиничних подій і ситуацій, які дають змогу реконструювати конкретну історичну реальність. Основними локаціями подій, про які йдеться у
статті, є залізничні станції Конотоп, Ворожба та Бахмач і Конотопський паровозоремонтний
завод. Новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу нових архівних матеріалів про
діяльність ОДПУ під час Голодомору-геноциду. Висновки. Документи ОДПУ за 1932–1933 рр., що
стосуються системи залізничного транспорту на Чернігівщині, свідчать про масове невдоволення
населення, зокрема працівників транспортної сфери, щодо нестачі харчів та смертності від голоду. Важливо, що в документах ці випадки розглянуті суто як потенційні приводи до можливих заворушень, а не як свідчення катастрофічної ситуації в регіоні. Також проаналізовані у статті матеріали містять інформацію про канібалізм та умисні вбивства, спричинені голодом. Крім того,
транспортні відділення ОДПУ фіксували масові міграції з південних районів України на північ,
зокрема до РФСРР, у пошуках харчів. Часто ці люди помирали на залізничних станціях, вокзалах і
коліях. Зважаючи на таку ситуацію, залізничники скептично ставилися до пропаганди, яка ігнорувала реальний стан справ та описувала «перемоги» соціалістичного будівництва. Робітники порівнювали ситуацію в УСРР та РФСРР і наголошували на спланованому вивезенні харчів з України.
The purpose of the article is to characterize the sentiments and behavior of the railway workers in
Chernihiv region in 1932–1933 and to analyze their attitude to the criminal actions of the communist totalitarian
regime during the Holodomor genocide. The author used the principles of historicism, objectivity,
systematic, complexity and general scientific methods. The approaches of microhistory and local history
were used, too. They provide for analysis of single events and situations, which help to reconstruct the specific
historical reality. The main locations of events described in the articles are Konotop, Vorozhba and
Bakhmach railway stations, and Konotop Steam Engine Repair Plant. Novelty of the study is the fact that
new archival materials about the OGPU activities during the Holodomor genocide were introduced into
the scientific use. Consequences. The OGPU documents for 1932–1933 related to the railway transport
system in Chernihiv region show the mass dissatisfaction of the population, especially transport sphere
workers, with the lack of food products and mortality from starvation. It is important that these facts are
given in the documents as the potential pretext for possible riots, and not as the evidence of catastrophic situation
in the region. Also, the analyzed materials contain the information about cannibalism and premeditated
murders caused by starvation. Moreover, transport departments of the OGPU recorded the mass
migration from the south regions of Ukraine to the north, especially to the Russian Federative Socia-list
Soviet Republic, in search of food. Very often, these people died at the railway stations and tracks. Considering
this situation, the railway workers were skeptical towards propaganda, which ignored the real state
of things and described the “victories” of socialist construction. The workers compared the situation in the
Ukrainian SSR and RFSSR and emphasized the intentional pumping of the food products out of Ukraine.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182660 |
| citation_txt |
Настрої працівників залізниць Чернігівщини в 1932–1933 рр. у контексті історії Голодомору-геноциду / М. Костів, І. Петренко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 81-86. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kostívm nastroípracívnikívzalíznicʹčernígívŝiniv19321933rrukontekstíístoríígolodomorugenocidu AT petrenkoí nastroípracívnikívzalíznicʹčernígívŝiniv19321933rrukontekstíístoríígolodomorugenocidu AT kostívm sentimentsoftherailwayworkersofchernihivregionin1932and1933inthecontextoftheholodomorgenocidehistory AT petrenkoí sentimentsoftherailwayworkersofchernihivregionin1932and1933inthecontextoftheholodomorgenocidehistory |
| first_indexed |
2025-11-26T05:23:15Z |
| last_indexed |
2025-11-26T05:23:15Z |
| _version_ |
1850613380131323904 |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2021. № 5
81
УДК 94 (477)
Михайло Костів, Іван Петренко
•
НАСТРОЇ ПРАЦІВНИКІВ ЗАЛІЗНИЦЬ ЧЕРНІГІВЩИНИ
В 1932–1933 РОКАХ У КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ
DOI: 10.5281/zenodo.5748927
© М. Костів, І. Петренко, 2021. CC BY 4.0
Мета статті – охарактеризувати настрої та поведінку працівників залізниці на Чернігівщи-
ні в 1932–1933 рр., а також проаналізувати ставлення залізничників до злочинних дій комуністич-
ного тоталітарного режиму в роки Голодомору-геноциду. У статті застосовано принципи істо-
ризму, об'єктивності, системності, комплексності, загальнонаукові методи. Використано й підхо-
ди мікроісторії та локальної історії, що містять аналіз одиничних подій і ситуацій, які дають змо-
гу реконструювати конкретну історичну реальність. Основними локаціями подій, про які йдеться у
статті, є залізничні станції Конотоп, Ворожба та Бахмач і Конотопський паровозоремонтний
завод. Новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу нових архівних матеріалів про
діяльність ОДПУ під час Голодомору-геноциду. Висновки. Документи ОДПУ за 1932–1933 рр., що
стосуються системи залізничного транспорту на Чернігівщині, свідчать про масове невдоволення
населення, зокрема працівників транспортної сфери, щодо нестачі харчів та смертності від голо-
ду. Важливо, що в документах ці випадки розглянуті суто як потенційні приводи до можливих за-
ворушень, а не як свідчення катастрофічної ситуації в регіоні. Також проаналізовані у статті ма-
теріали містять інформацію про канібалізм та умисні вбивства, спричинені голодом. Крім того,
транспортні відділення ОДПУ фіксували масові міграції з південних районів України на північ,
зокрема до РФСРР, у пошуках харчів. Часто ці люди помирали на залізничних станціях, вокзалах і
коліях. Зважаючи на таку ситуацію, залізничники скептично ставилися до пропаганди, яка ігнору-
вала реальний стан справ та описувала «перемоги» соціалістичного будівництва. Робітники порів-
нювали ситуацію в УСРР та РФСРР і наголошували на спланованому вивезенні харчів з України.
Ключові слова: комуністичний тоталітарний режим, ОДПУ, залізниця, настрої, Голодомор-
геноцид, Чернігівщина.
Комуністичний тоталітарний режим постійно аналізував настрої та поведінку різних
груп населення УСРР. Моніторинг ситуації в середовищі працівників транспорту та недо-
пущення страйків робітників були одними з головних завдань транспортних відділів
ОДПУ. Крім того, велося і спостереження за ситуацією у населених пунктах, які розташо-
вувалися поблизу об’єктів транспортної інфраструктури.
Дослідник В. Окіпнюк наголошує, що наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.
транспортні відділи ОДПУ були безпосередньо залучені до репресій в УСРР1. О. Мовчан
розглянула настрої робітників УСРР стосовно антирелігійної кампанії у 1930-х рр.2 На ос-
нові широкої джерельної бази авторка довела, що у середовищі робітників антирадянські
настрої були досить поширеними, і вони посилилися у зв’язку з проведенням масштабної
антирелігійної кампанії на початку 1930-х рр. У вступній статті збірника документів «На-
строї та поведінка населення Чернігівщини в умовах сталінської революції “згори”. 1928–
1938»3 упорядники видання проаналізували ставлення населення Чернігівщини до кому-
ністичного тоталітарного режиму. У книзі прослідковано причиново-наслідкові зв’язки у
поведінці робітників регіону. В. Васильєв наголосив: «На спектр настроїв нечисельних
працівників промисловості краю, які були тісно пов’язані з селом, впливала ситуація в
сільськогосподарському секторі економіки»4.
1 Окіпнюк В. Державне політичне управління УСРР (1922–1934 рр.): історико-юридичний аналіз: автореф. дис...
канд. юрид. наук: 12.00.01 Київ, 2001. С. 10.
2 Мовчан О. Ставлення робітників УСРР до антирелігійної політики влади: початок 1930-х рр. Наукові записки
Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. 2013.
Вип. 1: у 2 ч. ч. 1. С. 37–43.
3 Настрої та поведінка населення Чернігівщини в умовах сталінської революції «згори». 1928–1938 / авт. вступ.
ст. та упоряд.: О. Коваленко, Р. Подкур, В. Васильєв, О. Лисенко. Чернігів, 2012. 464 с.
4 Васильєв В. Настрої та поведінка населення Чернігівщини доби «великого переламу» та початку суцільної ко-
лективізації сільського господарства. Настрої та поведінка населення Чернігівщини в умовах сталінської «рево-
люції згори». 1928–1938. С. 27.
Сіверянський літопис. 2021. № 5
82
Моніторингом ситуації на Чернігівщині безпосередньо займалося Відділення шляхо-
транспортного відділу об’єднаного державного політичного управління (ВШТВОДПУ)5.
Агенти цього підрозділу ОДПУ слідкували як за працівниками на об’єктах транспортної
інфраструктури, так і в населених пунктах поблизу них.
Про важливість цього структурного підрозділу ОДПУ, зокрема, у процесі перевезен-
ня вилученого в українців зерна та інших харчів дізнаємось зі зведень польських дипло-
матів: «Для збільшення продуктивності праці на залізниці створено спеціальні залізничні
політичні відділи на чолі з енергійними комісарами, яким довірено окремі райони. Відді-
ли мали досить важке завдання з огляду на загальну дезорганізацію, брак дисципліни се-
ред персоналу, фатальний стан рухомого складу, нарешті – масові крадіжки і грабунки,
здійснювані зголоднілим населенням. Однак, завдяки нещадним методам і невідкладним
суворим покаранням політичним відділам ситуацію на залізниці України вдалося випра-
вити. Так, виконання денного плану перевезення зерна, яке становило в середньому 70–
72%, зросло до 78%»6.
Перш за все, ВШТВОДПУ звертало увагу на настрої робітників, що стосувалися
можливості покинути робочі місця, а також аналізувало ризики влаштування страйків че-
рез погане постачання. Усі випадки звільнення з залізниці ретельно відслідковували, при-
чини невиходу на роботу ретельно аналізували, зокрема, звертали увагу на вплив так зва-
ної «антирадянської пропаганди». Негативні настрої, пов’язані з поганим забезпеченням
робітників і діями режиму, були поширеними і серед партійців. Наприклад, члени КП(б)У
Дембіцький і Дунаєвський (обоє – чергові на станції Коростень) висловили ідею організо-
вано покинути роботу: «Якщо б всі організовано покинули роботу, то покращилося б ма-
теріальне становище робочого класу»7. На основі зведень робимо висновок, що настрої
серед робітників були різко негативними, проте масових звільнень не зафіксовано. Наво-
димо пряму мову працівників залізниць зі зведень ВШТВ ОДПУ за травень 1933 р.: «Пух-
неш від голоду, жерти не дають, а тут ще й суботник організовують, для кого працювати і
кому користь коли все погіршується, а не покращується (стрілочник ст. Ворожба Пушка-
ло В. на суботнику по відвантаженню солі)»8.
У цьому ж зведенні зафіксовано 10 випадків смертей на перегонах між залізничними
станціями. Жертвами були мігранти з півдня України, які сподівалися врятуватися: «Дру-
гим моментом, що впливає на політичне становище транспорту є походи селянства з пів-
денних районів України в пошуках хліба, хоча останнім часом це зменшується, але все та-
ки має місце, від яких і поширюються чутки про голод в Україні, частина цих людей іде
пішки вздовж лінії, жебракуючи собі харчі, в деяких випадках помирають на перегонах
(зафіксовано 10 випадків). Ці ж чутки вони поширюють і в поїздах. В результаті їх напли-
ву створилася велика кількість жебраків, особливо жінок і дітей, в останніх вік від 8 до
12 років, що особливо діє на місцях і викликає цілий ряд суджень…»9 Також зі зведення
можна зробити висновок про значний вплив цієї міграції на настрої населення Чернігів-
щини: «Компартія будує один корабель, але як видно він тоне і потрібно б було його ряту-
вати так як дальше терпіти неможна, оскільки з півдня рухаються голодні, які доїжджа-
ють до нас, пухнуть від голоду і помирають. Не вжити заходів буде ще гірше (машиніст
депо Конотоп Ульман). Ось до чого дожились, що тільки робиться в Україні – голод, лю-
ди помирають, до чого довела наша влада … (агент передачі Ворожба Рудик Андрій і СП
Південного поста Лелета)»10. Свідок Голодомору з смт Ямпіль Кононець Софія Іванівна
(1927 р. н.) також згадувала про масовий рух українців, що сподівалися вижити через уте-
чу до Росії, проте на станції Хутір Михайлівський їх зупиняли: «Тоді ходили до Хутора
Михайлівського, а далі людей не пускали»11.
У червні 1933 р. ОДПУ звітувало про виявлені на станціях та коліях трупи виснаже-
них голодом людей. Це явище набуло масовості: «Бахмач 13/VI-ц/р виявлено 2 трупи по-
5 Діловодство цього підрозділу ОДПУ у досліджуваний період велося здебільшого російською мовою і в архів-
них матеріал часто зустрічається абревіатура ДТО (рос.: Дорожно-транспортное отделение), українська абревіа-
тура ВШТВОДПУ (Відділення шляхо-транспортного відділу об’єднаного державного політичного управління)
застосовувалася тільки на деяких двомовних штампах.
6 Кусьнєж Р. Голод на Україні 1932–1933 рр. (за документами польських дипломатів). Архіви України. 2008.
№ 3–4. С. 51.
7 Доповідна записка секретарю обласного комітету КП(б)У від начальника відділення шляхового транспортного
відділу ОДПУ ст. Чернігів Старичкова О.В. «Про стан партійних організацій на ділянці ВШТВ ОДПУ Чернігів»
(не пізніше 15 лютого 1933 р.). Державний архів Чернігівської області. Ф. П.-470. Оп. 1. Спр. 81. Арк. 8. Далі
про посиланні на цю справу будемо вказувати лише назву архіву (ДАЧО).
8 Політичне зведення відділення шляхового транспортного відділу ОДПУ ст. Конотоп Західної залізниці за тра-
вень 1933 року від 2 червня 1933 р. ДАЧО. Арк. 48.
9 Там само.
10 Там само.
11 Кононець Софія Іванівна, 1927 р. н. Музей Голодомору. URL: https://map.memorialholodomor.org.ua/testimony/
kononets-sofiya-ivanivna-1927-r-n/.
Siverian chronicle. 2021. № 5
83
мерлих від виснаження, обидва без документів, 14/VI-ц/р – 6 трупів, з яких 4 на вокзалі,
2 на пероні, із них 3 жінки і 3 чоловіки і 1 хлопчик 10-ти років. 15/VI-ц/р – 5 трупів, із них
3 чоловіки, 2 жінки – без документів. 16/VI-ц/р – 3 трупи, із яких один [з] Бахмацького ра-
йону, села Варварівка, інші без документів. 19/VI-ц/р – 2 трупи без-документні»12. Розв’я-
зати цю ситуацію місцеве керівництво спецслужби на транспорті запропонувало «за допо-
могою заслонів і бригад»13, що демонструє цинічність дій режиму та розвінчує міф про
«продовольчу допомогу» голодним.
У зведеннях ВШТВ ОДПУ чітко зафіксована масова смертність від голоду: «Настрої
селянства місцевостей, які прилягають до залізниці, особливо в Бахмацькому районі, де
становище найгірше [у порівнянні] з іншими районами в сенсі наявності продуктів для
харчування і мають місце [факти] масового голодування, що особливо в селах Мартинів-
ка, де зареєстровано опухлих на цьому ґрунті до 100 сімей. В селі Більмачівка – 60 сімей.
Таке ж становище і в селах Фастівці, Варварівка, Піски, Красилівка і Івангород й інших.
Смертність на цьому ґрунті буває щоденно від 4 до 10 людей…»14 Зведення продовжуєть-
ся констатацією повної відсутності обліку смертності: «…але обліку їх не ведеться ні РВК
ні сільрадою і хороняться без гробів…»15. В іншому документі встановлено кількість
випадків опухання з голоду серед залізничників – станом на червень 1933 р. таких було
633 особи, більшість із яких мешкали в Конотопському районі16. При цьому за 6 днів ця
кількість зросла ще на 221 особу17.
Ситуація безвиході, спричиненої голодом, штовхала людей на жахливі вчинки, про
які також згадано в спецзведеннях: «… в цьому ж селі (Велика Загорівка – Авт.) 7/VІ-ц. р.
один селянин убив чотирьох своїх дітей, оскільки їх нічим було годувати»18. Інший випа-
док навмисного вбивства, спричиненого голодуванням, відбувся прямо на залізниці:
«8/VI-ц. р. інвалід села Лизогубівка Яковенко Ф.А. скинув з гальма на ходу баластного
поїзда, ділянка роз’їзд Вирівка кар’єр робітника КПВРЗ Булгакова В.І. з метою відібрати
в нього 4 буханки хліба, під час слідства заявив, що він і його сім’я 5 осіб голодують, і на
цій підставі він вчинив цей злочин, під час обшуку продуктів у нього вдома не виявле-
но»19. Наведено в документах і жахливий випадок канібалізму, матеріальні докази якого
лишилися в лісі за 100 метрів від станції Неплюєво – був знайдений труп дитини з відріза-
ними частинами тіла та попіл від вогнища, на якому це м’ясо, вочевидь, зварили20.
На фоні такої ситуації працівники залізниці різко негативно висловлювалися стосов-
но злочинних дій комуністичного тоталітарного режиму: «Довели селянство своїми ко-
лективами до голоду і самі сидимо голодні, раніше не було цих колективів і був і хліб і са-
ло і скільки завгодно, а зараз на селах мруть з голоду (слюсарі депо Бахмач Мусієнко Ми-
кита і Шульгін Павло)»21.
ВШТВ ОДПУ також зафіксувало негативне ставлення до колективізації та колгоспів
серед робітників сфери транспорту. Із звітів дізнаємося, що багато робітників мали тісні
зв’язки з селом, оскільки чимало вони походили з сіл чи проживали безпосередньо в сіль-
ській місцевості: «Серед робітників, пов’язаних з селом, члени родин яких зняті з поста-
чання ТВО [територіально-виробниче об’єднання] сільгоспродуктами, особливо відзнача-
ється різке невдоволення і з боку окремих осіб зареєстровано таке реагування. “Напевно
перед погибеллю сім’ям робочих припиняють видавати нещасний пайок. І в колгоспі пра-
цювали, працювали, а плата за всю роботу – підносять повістку на вивезення хліба ще з
кожного будинку по 14 пудів. Через колгоспи, комуни, кооперації є шлях до ‘могили’,
тобто до соціалізму”, – говорить іронічно серед машиністів депо Ворожба машиніст Воро-
на Сергій»22.
Зазначимо, що в роки Голодомору-геноциду українці порівнювали становище в
УСРР та в Росії, відзначаючи насмішки з боку росіян: «Робочі Москви не знають ні кол-
госпів, ні радгоспів, а заробляють великі гроші і живуть краще нашого. Над нами ж вони
сміються і при зустрічах іронічно запитують: Ну, як справи, колективізатори? (Машиніст
12 Політичне зведення… за період 14–20.06.1933 р. ДАЧО. Арк. 59.
13 Там само. Арк. 60.
14 Політичне зведення… за травень 1933 р. від 2 червня 1933 р. ДАЧО. Арк. 49.
15 Там само.
16 Політичне зведення… станом на 14.06.1933 р. ДАЧО. Арк. 51.
17 Політичне зведення… за період 14–20.06.1933 р. ДАЧО. Арк. 58.
18 Політичне зведення… 14.06.1933 р. ДАЧО. Арк. 52.
19 Там само. Арк. 53.
20 Політичне зведення… за період 14–20.06.1933 р. ДАЧО. Арк. 58.
21 Політичне зведення… за травень 1933 р. від 2 червня 1933 р. ДАЧО. Арк. 49.
22 Спецдонесення відділення шляхового транспортного відділу ОДПУ ст. Конотоп на Сумщині з питань погір-
шення забезпечення продуктами харчування працівників залізничного транспорту від 5 лютого 1932 р. Голодо-
мор 1932–1933 років на Сумщині / упор. Л. Покидченко. Суми: Ярославна, 2006. С. 29.
Сіверянський літопис. 2021. № 5
84
депо Ворожба)»23. Подібні думки висловлювали і слюсарі станції Конотоп Хоменко і Ку-
рочкін: «як це так, Україна – житниця Росії і сидить без хліба, в РФСРР менше родить хлі-
ба і сидить з хлібом і об’їдають нас»24.
Працівники залізниці не сприймали комуністичної пропаганди про зерно в «куркуль-
ських ямах» і труднощі через «куркулів». Це чітко зрозуміло з розмов у середовищі заліз-
ничників, які подані у звітах ВШТВ ОДПУ. До прикладу, службовець станції Ворожба Ге-
раненко у січні 1933 р. говорив: «До чого дожили, що народ харчується замість хліба ма-
кухою, соромно владі, що довела до цього народ, обібрали хліб у селян, а тепер, що хо-
чуть, то і роблять з народом за цей хліб»25. Глущенко Сергій у конторі станції Ворожба
(професію і місце роботи у документі не вказано) говорив у тому ж ключі: «До чого рад-
влада дійшла, що на 15 році революції доводиться голодувати, а весною обов’язково має
бути голод, так як в січні місяці [1933 року] постачання уже погане, а далі буде гірше»26.
Наявні й інші подібні матеріали: «Жити на селі стало зовсім неможливо, навіть ночами
приходять із сільради, забирають вся і саджають селян в холодний сарай, не рахуючись ні
з бідняком, ні з середняком, напевно роблять це для того, щоб народ збунтувався»27.
Крім того, є свідчення про несприйняття матеріалів з газет: «пишуть в газетах, що
хліб іде для робітників, але це чиста брехня, оскільки робітники сидять напівголодні, а те
приховують, що увесь хліб відправляють закордон не дивлячись на те, що свої робітники
мруть з голоду»28, – такі слова помічника машиніста ст. Глухів Чумака Івана у лютому
1933 р. зафіксувало ВДТВОДПУ. Залізничники не довіряли й газетним публікаціям, що
розповідали про погане становище робітників у капіталістичних країнах: «Тільки пишуть,
що за кордоном – голод, а насправді там живуть краще і не пухнуть від голоду, а якщо і
працюють трохи більше за нас, на те й забезпечені добре»29.
До того ж робітники відмовлялися від примусової передплати комуністичних газет,
нав’язуваної безпосередньо на місці роботи: «В іншому випадку до цього ж ФЕНІСОК пі-
дійшов член бюро осередку з розповсюдження газет (виділений для цього) і запропонував
йому ФЕНІСКУ, чи буде він передплачувати газету “Правду”, то отримав від нього відпо-
відь з майданною лайкою в бік газети і додав: Мені жерти нічого, я голодний сиджу, так
ще барахло всіляке виписувати»30.
Працівник складу палива станції Терещенська Степаненко Микола порівняв ситуа-
цію у 1933 р. з кріпацтвом: «Ось настало кріпосне право, та і тоді собак годували краще,
як зараз працівників»31. Такі настрої у середовищі працівників залізниці мали наслідком
самовільне покидання робочих місць, що було виявом спротиву діям режиму, зокрема на
вищезгаданій станції Терещенська в лютому 1933 р. роботу покинули три вуглярі32.
ВДТВОДПУ звертало увагу і на подібні розмови у середовищі партійців. Наприклад,
монтер будівельного цеху Конотопського паровозовагонного ремонтного заводу (КПВРЗ)
і партієць Кошовий висловлював незадоволення з приводу офіційних декретів та при цьо-
му говорив: «…краще видали б декрет, який покращує харчування»33. Інший член
КП(б)У, машиніст Козловський, відмовився вести потяг через те, що не отримав хліба34.
Коли бюро виключило його з партії, загальні збори осередку виступили проти такого рі-
шення, аргументуючи: «за це не виключають із партії, коли немає хліба і немає з чим їха-
ти»35.
Працівники, які висловлювали свої думки про реальне ставлення до дій режиму, од-
разу ж потрапляли під нагляд ВДТВОДПУ: «У відношенні виявлених осіб з явно антира-
дянським ухилом, які ведуть розкладницьку роботу на транспорті, які беруться на облік
для перевірки і заходів по запобіганню їх дій»36.
Про постійний моніторинг спецслужб за ситуацією на залізницях дізнаємося зі зве-
день до партійного керівництва УСРР. Наприклад, 1 лютого 1933 р. була надіслана допо-
відна записка генеральному секретарю ЦК КП(б)У С. Косіору за підписом голови ДПУ
УСРР С. Реденса про оперативні заходи органів ДПУ УСРР щодо «контрреволюційного
23 Спецдонесення відділення шляхового транспортного відділу ОДПУ. С. 29.
24 Політичне зведення… станом на 1 липня 1933 року від 2 липня 1933 р. ДАЧО. Арк. 75.
25 Політичне зведення… за січень 1933 р. від 2 лютого 1933 р. ДАЧО. Арк. 5.
26 Там само.
27 Там само. Арк. 6.
28 Політичне зведення… за лютий 1933 р. (не пізніше 5 березня 1933 р.). ДАЧО. Арк. 10.
29 Політичне зведення… станом на 1 липня 1933 року від 2 липня 1933 р. ДАЧО. Арк. 75.
30 Політичне зведення… станом на 25.04.1933 р. (не пізніше 30 квітня 1933 р.). ДАЧО. Арк. 33.
31 Політичне зведення… за лютий 1933 р. (не пізніше 5 березня 1933 р.). ДАЧО. Арк. 10.
32 Там само.
33 Політичне зведення… за січень 1933 р. від 2 лютого 1933 р. ДАЧО. Арк. 6.
34 Там само.
35 Там само.
36 Там само.
Siverian chronicle. 2021. № 5
85
підпілля» на Чернігівщині. У цьому документі згадано й «повстанське підпілля» на заліз-
ничних станціях Чернігівської області: «Широко розгалужене контрреволюційне повстан-
ське підпілля, що охоплювало м. Чернігів і райони – Чернігівський, Городнянський, Ріп-
кинський, Олішевський, Березнянський, ряд залізничних станцій і пов’язане з БССР»37.
Отже, матеріали ОДПУ за 1932–1933 рр., що стосуються системи залізничного тран-
спорту Чернігівщини, свідчать про масове невдоволення населення, зокрема працівників
транспортної сфери, щодо нестачі харчів та смертності від голоду. Важливо, що в доку-
ментах ці випадки розглянуті суто як потенційні приводи до можливих заворушень, а не
як свідчення катастрофічної ситуації в регіоні. Також проаналізовані у статті матеріали
містять інформацію про канібалізм та умисні вбивства, спричинені голодом. Крім того,
транспортні відділення ОДПУ фіксували масові міграції з південних районів України на
північ, зокрема до РФСРР, у пошуках харчів. Часто ці люди помирали на залізничних
станціях, вокзалах і коліях. Зважаючи на таку ситуацію, залізничники скептично ставили-
ся до пропаганди, яка ігнорувала реальний стан справ та описувала «перемоги» соціаліс-
тичного будівництва. Робітники порівнювали ситуацію в УСРР та РФСРР і наголошували
на спланованому вивезенні харчів з України.
References
Kovalenko, O., Podkur, R., Vasyliev, V., Lysenko, O. (Eds.). (2012). Nastroi tapovedinka naselennia
Chernihivshchyny v umovakh stalinskoi revoliutsii ”zghory”. 1928–1938 [Sentiments and Behavior of the
Population of Chernihiv Region under the Circumstances of theStalinist Revolution “From Above». 1928–
1938]. Chernihiv, Ukraine.
Kuśnierz, R. (2008). Holod na Ukraini 1932–1933 rr. (za dokumentamy polskykh dyplomativ) [The
Famine in Ukraine in 1932–1933 (according to documents of polish diplomats)]. Arkhivy Ukrainy –
Archives of Ukraine.
Movchan, O. (2013). Stavlennia robitnykiv USRR do antyrelihiinoi polityky vlady: pochatok
1930-kh rr. [The attitude of the workers of the USSR to the Anti-religious policy of the authorities: the ear-
ly 1930s.]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra
Hnatiuka. Ser. Istoriia. – Proceedings of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University.
History series, part 1.
Okipniuk, V. (2001). Derzhavne politychne upravlinnia USRR (1922–1934 rr.): istoryko-yurydych-
nyi analiz [State Political Directorate of the USSR (1922–1934): historical and legal analysis]. Kiev, Ukrai-
ne.
Pokydchenko, L. (Ed.). (2006). Holodomor 1932–1933 rokiv na Sumshchyni [The Holodomor of
1932–1933 in the Sumy Region]. Sumy, Ukraine.
Костів Михайло Богданович – аспірант кафедри історії України Ніжинського дер-
жавного університету імені Миколи Гоголя (вул. Графська, 2, м. Ніжин, 16600,Україна).
Kostiv Mykhailo B. – Ph.D Student of the Department of History of Ukraine of Nizhyn
Mykola Gogol State University (2 Hrafska St., Nizhyn, 16600, Ukraine).
Е-mail: kostivmb@gmail.com
Петренко Іван Євгенович – кандидат історичних наук, заступник директора філі-
алу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду
(вул. Лаврська 3, м. Київ, 01015, Україна).
Petrenko Ivan Ye. – Ph.D in History, deputy director of the “Holodomor Research Institu-
te” branch of the National Museum of the Holodomor Genocide (3 Lavrska St., Kyiv, 01015,
Ukraine).
Е-mail: ivanpetrenko753@gmail.com
SENTIMENTS OF THE RAILWAY WORKERS OF CHERNIHIV REGION IN 1932 AND 1933
IN THE CONTEXT OF THE HOLODOMOR GENOCIDE HISTORY
The purpose of the article is to characterize the sentiments and behavior of the railway workers in
Chernihiv region in 1932–1933 and to analyze their attitude to the criminal actions of the communist tota-
litarian regime during the Holodomor genocide. The author used the principles of historicism, objectivity,
systematic, complexity and general scientific methods. The approaches of microhistory and local history
were used, too. They provide for analysis of single events and situations, which help to reconstruct the spe-
cific historical reality. The main locations of events described in the articles are Konotop, Vorozhba and
Bakhmach railway stations, and Konotop Steam Engine Repair Plant. Novelty of the study is the fact that
37 Витяг із доповідної записки голови ДПУ УСРР С. Реденса генеральному секретарю ЦК КП(б)У С. Косіору про
оперативні заходи органів ДПУ УСРР щодо «контрреволюційного підпілля» на Чернігівщині від 1 лютого
1933 р. Настрої та поведінка населення Чернігівщини в умовах сталінської «революції згори». 1928–1938.
С. 299.
Сіверянський літопис. 2021. № 5
86
new archival materials about the OGPU activities during the Holodomor genocide were introduced into
the scientific use. Consequences. The OGPU documents for 1932–1933 related to the railway transport
system in Chernihiv region show the mass dissatisfaction of the population, especially transport sphere
workers, with the lack of food products and mortality from starvation. It is important that these facts are
given in the documents as the potential pretext for possible riots, and not as the evidence of catastrophic si-
tuation in the region. Also, the analyzed materials contain the information about cannibalism and premedi-
tated murders caused by starvation. Moreover, transport departments of the OGPU recorded the mass
migration from the south regions of Ukraine to the north, especially to the Russian Federative Socia-list
Soviet Republic, in search of food. Very often, these people died at the railway stations and tracks. Consi-
dering this situation, the railway workers were skeptical towards propaganda, which ignored the real state
of things and described the “victories” of socialist construction. The workers compared the situation in the
Ukrainian SSR and RFSSR and emphasized the intentional pumping of the food products out of Ukraine.
Key words: communist totalitarian regime, OGPU, railway, sentiments, Holodomor-genocide, Cher-
nihiv region.
Дата подання: 23 червня 2021 р.
Дата затвердження до друку: 30 червня 2021 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Костів, М., Петренко, І. Настрої працівників залізниць Чернігівщини в 1932–1933 роках
у контексті історії голодомору-геноциду. Сіверянський літопис. 2021. № 5. С. 81–86.
DOI: 10.5281/zenodo.5748927.
Цитування за стандартом APA
Kostiv, M., Petrenko, I. (2021). [Sentiments of the railway workers of Chernihiv Region in 1932 and
1933 in the context of the Holodomor Genocide history]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 5,
Р. 81–86. DOI: 10.5281/zenodo.5748927.
|