Запозичення з богослужбових текстів у Житіях Бориса та Гліба

• Published in: Сiверянський літопис
• Date: 2021
• Main Author: Шуміло, С.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
• Subjects: Літературознавчі студії
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182662
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Запозичення з богослужбових текстів у Житіях Бориса та Гліба / С. Шуміло // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 96-101. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Казання та Читання про Бориса і Гліба, як і багато інших агіографічних творів давнини, мають у якості літературних джерел кілька богослужбових книг: Ірмологій, Тріодь і Требник (текст
 Відспівування). Використання запозичень із цих книг може розглядатися як давній літературний
 прийом, схожий на прийоми алюзії та ремінісценції в сучасній літературі. Богослужбові запозичення, які часто трапляються в Житіях Бориса і Гліба, створюють алюзію на Страсті Христові, і
 цей підтекст дозволяє авторам проводити паралелі між Святополком та Юдою, а також між
 святими братами та Христом. Запозичення з богослужбових текстів допомагають агіографам
 створювати певний підтекст їх творів та наділяють житійні твори особливою виразністю. Legend and Reading about Boris and Gleb, like many other hagiographic works of antiquity, use as a
 literary source several liturgical books: Irmology, Triodion and Trebnik (the text of the funeral service).
 The use of borrowings from these books can be regarded as some ancient literary device, similar to the
 methods of allusion and reminiscence in contemporary literature. The liturgical borrowings, which are
 often found in the Lives of Boris and Gleb, create an allusion to the Passion of Christ, and this subtext
 allows authors to draw parallels between Svyatopolk and Judas, as well as between holy brothers and
 Christ. Borrowings from liturgical texts help hagiographers create a certain subtext of their works and
 endow the hagiographic works special expressiveness.