Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії
Мета статті полягає у висвітлені ролі Чернігівської духовної семінарії в здобутті духовної освіти вихідцями з європейських країн упродовж ХІХ – початку ХХ ст. Методи дослідження добиралися відповідно до мети та базувалися на принципах об’єктивності й історизму. Проблемно-хронологічний метод був вик...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182677 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії / Н. Ципляк // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 209-213. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182677 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ципляк, Н. 2022-01-13T12:04:50Z 2022-01-13T12:04:50Z 2021 Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії / Н. Ципляк // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 209-213. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.5750372 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182677 2-754(477.51-25) Мета статті полягає у висвітлені ролі Чернігівської духовної семінарії в здобутті духовної освіти вихідцями з європейських країн упродовж ХІХ – початку ХХ ст. Методи дослідження добиралися відповідно до мети та базувалися на принципах об’єктивності й історизму. Проблемно-хронологічний метод був використаний під час структурування матеріалу. Аналітичний метод дозволив дослідити роль Чернігівської духовної семінарії в загальноісторичному контексті. Порівняльно-історичний метод дозволив встановити специфіку Чернігівської духовної семінарії для зіставлення з іншими навчальними закладами й загальними тенденціями розвитку духовної освіти. Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено питання навчання в стінах Чернігівської духовної семінарії іноземних студентів. Залучено та опрацьовано нові архівні документи за обраною темою. Висновки. Прагнення здобувати освіту на теренах України серед молоді балканських земель у ХІХ – на початку ХХ ст. було досить поширеним явищем. Вищу релігійну освіту православні серби, чорногорці, македонці, болгари, румуни зазвичай здобували у Київській духовній академії. Але вступити до Академії можна було лише після закінчення семінарії. Чернігівська духовна семінарія репрезентувала один із провідних духовних навчальних закладів того часу та була важливою ланкою в системі середньої та вищої освіти. Відповідно до вимог часу відбувалися зміни. У другій половині ХІХ ст. особливу увагу було звернено на вивчення загальноосвітніх дисциплін, необхідних для свідомого засвоєння богословських наук, а також вступу до вищих світських навчальних закладів. Про достатньо високий рівень викладання в семінарії також свідчить той факт, що вихованці ЧДС продовжували своє навчання в університетах, медико-хірургічних і духовних академіях. Зі стін Чернігівської семінарії вийшло чимало педагогів, поетів, композиторів, істориків та лікарів. Чернігівська духовна семінарія відігравала також важливу роль у підготовці висококваліфікованих кадрів для інших країн. У стінах семінарії навчалися вихідці з Болгарії, Сербії, Чорногорії, Сирії. The purpose of the article is to highlight the role of the Chernihiv Theological Seminary in obtaining religious education by people from European countries during the XIX – early XX centuries. The research methods were selected in accordance with the purpose and were based on the principles of objectivity and historicism. The problem-chronological method was used in terms of structuring the material. The analytical method allowed to study the role of the Chernihiv Theological Seminary in the general historical context. The comparative-historical method allowed to find out the specifics of the Chernihiv Theological Seminary in comparison with other educational institutions and general trends in the development of religious education. The scientific novelty is that for the first time the issue of teaching foreign students in the Chernihiv Theological Seminary was studied. New archival documents on the selected topic were involved and processed. Conclusions. The desire to get an education in Ukraine among the youth of the Balkan lands in the XIX – early XX centuries was quite common. Orthodox Slavs (Serbs, Montenegrins, Macedonians, Bulgarians, Romanians) usually received higher religious education at the Kyiv Theological Academy. But it was possible to enter the Academy only after graduating from the seminary. Chernihiv Theological Seminary represented one of the leading theological educational institutions of that time and was an important link in the system of secondary and higher education. Changes took place in accordance with the requirements of the time. In the second half of the XIX century special attention was paid to the study of general education disciplines necessary for the conscious mastering of theological sciences, as well as admission to higher secular educational institutions. The fact that the students of the Chernihiv Theological Seminary continued their studies at universities, medical-surgical and theological academies also testifies rather high level of teaching in the seminary. Many teachers, poets, composers, historians and doctors graduated from the Chernihiv Theological Seminary. Chernihiv Theological Seminary also played an important role in training highly qualified personnel for neighboring countries. Immigrants from Bulgaria, Serbia, Montenegro, and Syria studied at the seminary. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Матеріали конференції Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії Students from European countries in Chernihiv theological seminary Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії |
| spellingShingle |
Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії Ципляк, Н. Матеріали конференції |
| title_short |
Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії |
| title_full |
Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії |
| title_fullStr |
Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії |
| title_full_unstemmed |
Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії |
| title_sort |
вихованці-європейці чернігівської духовної семінарії |
| author |
Ципляк, Н. |
| author_facet |
Ципляк, Н. |
| topic |
Матеріали конференції |
| topic_facet |
Матеріали конференції |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Students from European countries in Chernihiv theological seminary |
| description |
Мета статті полягає у висвітлені ролі Чернігівської духовної семінарії в здобутті духовної
освіти вихідцями з європейських країн упродовж ХІХ – початку ХХ ст. Методи дослідження добиралися відповідно до мети та базувалися на принципах об’єктивності й історизму. Проблемно-хронологічний метод був використаний під час структурування матеріалу. Аналітичний метод дозволив дослідити роль Чернігівської духовної семінарії в загальноісторичному контексті. Порівняльно-історичний метод дозволив встановити специфіку Чернігівської духовної семінарії для зіставлення
з іншими навчальними закладами й загальними тенденціями розвитку духовної освіти. Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено питання навчання в стінах Чернігівської духовної семінарії іноземних студентів. Залучено та опрацьовано нові архівні документи за обраною темою. Висновки. Прагнення здобувати освіту на теренах України серед молоді балканських земель у
ХІХ – на початку ХХ ст. було досить поширеним явищем. Вищу релігійну освіту православні серби,
чорногорці, македонці, болгари, румуни зазвичай здобували у Київській духовній академії. Але вступити до Академії можна було лише після закінчення семінарії. Чернігівська духовна семінарія репрезентувала один із провідних духовних навчальних закладів того часу та була важливою ланкою в
системі середньої та вищої освіти. Відповідно до вимог часу відбувалися зміни. У другій половині
ХІХ ст. особливу увагу було звернено на вивчення загальноосвітніх дисциплін, необхідних для свідомого засвоєння богословських наук, а також вступу до вищих світських навчальних закладів. Про
достатньо високий рівень викладання в семінарії також свідчить той факт, що вихованці ЧДС
продовжували своє навчання в університетах, медико-хірургічних і духовних академіях. Зі стін Чернігівської семінарії вийшло чимало педагогів, поетів, композиторів, істориків та лікарів. Чернігівська духовна семінарія відігравала також важливу роль у підготовці висококваліфікованих кадрів для інших країн. У стінах семінарії навчалися вихідці з Болгарії, Сербії, Чорногорії, Сирії.
The purpose of the article is to highlight the role of the Chernihiv Theological Seminary in obtaining
religious education by people from European countries during the XIX – early XX centuries.
The research methods were selected in accordance with the purpose and were based on the principles
of objectivity and historicism. The problem-chronological method was used in terms of structuring the
material. The analytical method allowed to study the role of the Chernihiv Theological Seminary in the general
historical context. The comparative-historical method allowed to find out the specifics of the Chernihiv
Theological Seminary in comparison with other educational institutions and general trends in the development
of religious education.
The scientific novelty is that for the first time the issue of teaching foreign students in the Chernihiv
Theological Seminary was studied. New archival documents on the selected topic were involved and processed.
Conclusions. The desire to get an education in Ukraine among the youth of the Balkan lands in the
XIX – early XX centuries was quite common. Orthodox Slavs (Serbs, Montenegrins, Macedonians, Bulgarians,
Romanians) usually received higher religious education at the Kyiv Theological Academy. But it was
possible to enter the Academy only after graduating from the seminary. Chernihiv Theological Seminary
represented one of the leading theological educational institutions of that time and was an important link
in the system of secondary and higher education. Changes took place in accordance with the requirements
of the time. In the second half of the XIX century special attention was paid to the study of general education
disciplines necessary for the conscious mastering of theological sciences, as well as admission to
higher secular educational institutions. The fact that the students of the Chernihiv Theological Seminary
continued their studies at universities, medical-surgical and theological academies also testifies rather
high level of teaching in the seminary. Many teachers, poets, composers, historians and doctors graduated
from the Chernihiv Theological Seminary. Chernihiv Theological Seminary also played an important role
in training highly qualified personnel for neighboring countries. Immigrants from Bulgaria, Serbia, Montenegro,
and Syria studied at the seminary.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182677 |
| citation_txt |
Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії / Н. Ципляк // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 209-213. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ciplâkn vihovancíêvropeicíčernígívsʹkoíduhovnoísemínaríí AT ciplâkn studentsfromeuropeancountriesinchernihivtheologicalseminary |
| first_indexed |
2025-11-25T20:56:34Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:56:34Z |
| _version_ |
1850543807350702080 |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2021. № 5
209
УДК 2-754(477.51-25)
Наталія Ципляк
•
ВИХОВАНЦІ-ЄВРОПЕЙЦІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ
DOI: 10.5281/zenodo.5750372
© Н. Ципляк, 2021. CC BY 4.0
Мета статті полягає у висвітлені ролі Чернігівської духовної семінарії в здобутті духовної
освіти вихідцями з європейських країн упродовж ХІХ – початку ХХ ст. Методи дослідження доби-
ралися відповідно до мети та базувалися на принципах об’єктивності й історизму. Проблемно-хро-
нологічний метод був використаний під час структурування матеріалу. Аналітичний метод дозво-
лив дослідити роль Чернігівської духовної семінарії в загальноісторичному контексті. Порівняльно-
історичний метод дозволив встановити специфіку Чернігівської духовної семінарії для зіставлення
з іншими навчальними закладами й загальними тенденціями розвитку духовної освіти. Наукова но-
визна полягає в тому, що вперше досліджено питання навчання в стінах Чернігівської духовної се-
мінарії іноземних студентів. Залучено та опрацьовано нові архівні документи за обраною темою.
Висновки. Прагнення здобувати освіту на теренах України серед молоді балканських земель у
ХІХ – на початку ХХ ст. було досить поширеним явищем. Вищу релігійну освіту православні серби,
чорногорці, македонці, болгари, румуни зазвичай здобували у Київській духовній академії. Але всту-
пити до Академії можна було лише після закінчення семінарії. Чернігівська духовна семінарія ре-
презентувала один із провідних духовних навчальних закладів того часу та була важливою ланкою в
системі середньої та вищої освіти. Відповідно до вимог часу відбувалися зміни. У другій половині
ХІХ ст. особливу увагу було звернено на вивчення загальноосвітніх дисциплін, необхідних для свідо-
мого засвоєння богословських наук, а також вступу до вищих світських навчальних закладів. Про
достатньо високий рівень викладання в семінарії також свідчить той факт, що вихованці ЧДС
продовжували своє навчання в університетах, медико-хірургічних і духовних академіях. Зі стін Чер-
нігівської семінарії вийшло чимало педагогів, поетів, композиторів, істориків та лікарів. Чернігів-
ська духовна семінарія відігравала також важливу роль у підготовці висококваліфікованих кадрів
для інших країн. У стінах семінарії навчалися вихідці з Болгарії, Сербії, Чорногорії, Сирії.
Ключові слова: Чернігівська духовна семінарія, Синод, Статут, іноземні вихованці, семіна-
ристи.
На сучасному етапі розвитку історичної науки помітно зростає інтерес до вивчення
ролі Церкви в розвитку освіти України ХІХ – початку ХХ ст. Саме з духовних академій та
семінарій вийшли відомі вчені, педагоги, митці, державні та громадські діячі. Духовні
навчальні заклади відігравали визначну роль у підготовці висококваліфікованих кадрів не
лише в середині країни, а також за її межами. Здобути освіту на балканських землях упро-
довж XIX – початку XX ст. було складно, тому серед молоді стало поширеним явищем
прагнення отримати освіту за кордоном. Чернігівська духовна семінарія разом з іншими
семінаріями та Київською духовною академією були популярними навчальними заклада-
ми для вихідців із європейських країн.
Релігійну вищу освіту православні серби, чорногорці, македонці, болгари, румуни за-
звичай здобували в Київській духовній академії. Відповідно до положень Статутів навча-
тися в Академії можна було лише після закінчення повного курсу духовної семінарії. При
виборі місця навчання іноземні студенти звертали увагу насамперед на ті заклади, які бу-
ли розташовані на території України. Офіційно така позиція пояснювалася кліматичними
умовами, які більше нагадували їм рідну природу. Проте відгуки студентів свідчать, що
провідну роль у виборі навчального закладу відігравали поширювані за кордоном пози-
тивні оцінки про південноруські (українські) духовні навчальні заклади1.
Саме цей напрям роботи духовних середніх навчальних закладів на теренах України
практично невивчений в історіографії. Загальні відомості щодо навчання в духовних семі-
наріях іноземних студентів містить розвідка О. Сушка2. Автор приділяє окрему увагу за-
конодавчому підґрунтю та на прикладі Київської духовної академії та Херсонської духов-
ної семінарії висвітлює проблеми, з якими стикалися в процесі навчання як іноземні вихо-
1 Саган Г. Навчання південних слов’ян у Київській духовній академії. Київські історичні студії. Київ, 2017. № 1.
С. 10.
2 Сушко А. Иностранные студенты в духовных семинариях России в ХІХ веке. Гуманитарные научные исследо-
вания. 2016. № 8. URL: https://human.snauka.ru/2016/08/16010.
Сіверянський літопис. 2021. № 5
210
ванці, так і керівництво духовних навчальних закладів. Питанню навчання в Київської
духовної академії іноземних студентів присвятили ґрунтовне дослідження О. Путро та
А. Путро3. Автори детально дослідили всі аспекти навчання іноземців у стінах навчально-
го закладу та на основі архівних матеріалів склали списки по роках (кого було переведе-
но, на який курс; кого було звільнено; хто закінчив). Розвідки В. Буреги, В. Церковної та
Г. Саган також присвячені іноземним студентам Київської духовної академії4. Мета нашої
розвідки полягає у висвітлені ролі Чернігівської духовної семінарії в здобутті духовної
освіти вихідцями з європейських країн упродовж ХІХ – початку ХХ ст.
До духовних семінарій приймали юнаків православного віросповідання усіх станів:
за Статутом 1814 р. віком від 14 до 16 років, за Статутом 1884 р. – від 14 до 18 років5. У
Чернігівській духовній семінарії навчалися діти духовенства, міщан, козаків, військових,
дворян та чиновників, селян6. Випускників духовних училищ приймали до семінарій без
вступних випробувань, але з 1901 р. вони мали скласти письмовий екзамен із російської
та усні екзамени з російської, церковнослов’янської, грецької мов та з катехізису7. Вихо-
ванці світських середніх навчальних закладів, а також ті, хто отримав домашню освіту,
мали скласти іспити з усіх предметів, що вивчалися в духовних училищах8.
Крім уродженців Чернігівської губернії серед учнів семінарії були вихідці з Київ-
ської, Могилівської, Катеринославської та Воронезької губерній9. За свідченнями І. Льво-
ва, у Чернігівській духовній семінарії «інколи навчалися юнаки з-за кордону (Болгарії,
Чорногорії, Сирії (араби православно-християнського віросповідання), Туреччини (гре-
ки))»10.
Так 13 квітня 1846 р. Синоду було дозволено приймати до духовних навчальних за-
кладів іноземців православного віросповідання, які закінчували їх без отримання розря-
ду11. Уже 1847 р. болгари звернулися до російського уряду з проханням приймати молодь
до навчальних закладів Російської імперії. Уряд задовольнив їхнє прохання та дозволив
мати в Київській та Одеській семінаріях, а також у духовних академіях декілька «казенно-
коштних» вакансій для болгар12. У 1850 р. сербський уряд звернувся з аналогічним клопо-
танням. Відповідно в лютому було прийнято документ щодо вільного вступу сербів до ду-
ховно-навчальних закладів13.
Бажання отримати середню духовну освіту крім болгар і сербів виявляли вихідці з
Греції, Молдавії, Сирії. Так, у 1862 р. за розпорядженням обер-прокурора Синоду А. Ах-
матова для них в духовно-навчальних закладах було відкрито 75 вакансій14.
У 1897 р. Синодом розроблені та затверджені Миколою ІІ «Правила прийому інозем-
них підданих до російських духовно-навчальних закладів»15. Згідно з ними дозволялося
брати на навчання іноземних вихованців і утримувати їх на кошти Синоду. Також у Росій-
ській імперії іноземці могли здобувати освіту за власний рахунок або перебувати на забез-
печенні Синодів своїх країн.
Духовно-навчальне Управління при Синоді 17 липня 1864 р. повідомляло Київського
митрополита про те, що на виховання молодих іноземців, які навчатимуться в духовних
закладах, встановлювалося 40 постійних стипендій. Шість із них, у розмірі 250 крб. кож-
на, мали виплачувати вступникам духовних академій, 18 стипендій у розмірі 235 крб.
кожна, – для іноземних вихованців Херсонської семінарії, 16 стипендій у розмірі 200 крб.
кожна, – для студентів Київської та інших семінарій16.
3 Путро О., Путро А. Студенти-іноземці Київської духовної академії. Вісник НАКККіМ. 2010. № 1. С. 111–117,
№ 2. С. 113–118, № 3. С. 138–145, № 4. С. 127–136, 2011. № 1. С. 140–147.
4 Бурега В. Вплив Київської духовної академії на Сербську Православну Церкву у ХІХ – на початку ХХ ст. Шлях
у чотири століття: матеріали Міжнародної наукової конференції до 400-ї річниці заснування Києво-Могилян-
ської академії, 12–14 жовтня 2015 року. Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». Київ, 2016. С. 189–205; Цер-
ковна В. Випускники Київської духовної академії – видатні представники православного духівництва Румунії
ХІХ ст. (за матеріалами «Кишинівських єпархіальних відомостей»). Науковий вісник Ізмаїльського державного
гуманітарного університету. 2016. Вип. 34. С. 138–142; Саган Г. Навчання південних слов’ян… С. 9–17.
5 Свод уставов и проектов уставов духовных семинарий 1808–1814, 1862, 1867, 1884 и 1896 гг. Санкт-Петербург:
Синодальная тип-я, 1908. XXV; 406; С. 7.
6 Російській державний історичний архів у Санкт-Петербурзі (далі – РДІА). Ф. 802. Оп. 9. Спр. 22. Арк. 6.
7 От Правления Черниговской духовной семинарии. Черниговские епархиальные известия. 1901. № 14. С. 446.
8 Свод уставов и проектов уставов духовных семинарий... С. 119.
9 РДІА. Ф. 796. Оп. 74. Спр. 579. Арк. 31.
10 Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО). Ф. Р-1495. Оп. 1. Спр. 115. Арк. 6.
11 Надеждин А. История Санкт-Петербургской духовной семинарии (1809–1884). Санкт-Петербург, 1885. С. 510.
12 Сушко А. Иностранные студенты в духовних семинариях России в ХІХ веке.
13 Там же.
14 Там же.
15 Саган Г. Навчання південних слов’ян… С. 10.
16 Путро О., Путро А. Студенти-іноземці… № 1. С. 115.
Siverian chronicle. 2021. № 5
211
У 1896/1897 навчальному році Чернігівську духовну семінарію закінчив серб Здрав-
ко Івкович, а в 1899/1900 навчальному році – болгарин Віктор Влаєв17. Також були від-
найдено дані, що в 1909/1910 навчальному році в стінах семінарії навчалося 2 іноземні ви-
хованці, у 1910/1911 навчальному році – 118.
Статут 1867 р. звернув увагу на вивчення загальноосвітніх дисциплін, необхідних
для свідомого засвоєння богословських наук, а також вступу випускників семінарій до ви-
щих світських навчальних закладів. Навчальний план духовних семінарій було чітко роз-
межовано: у І–ІV класах викладались головним чином загальноосвітні дисципліни, у V–
VI – богословські. Відтоді в семінаріях вивчали Святе Письмо, історію Церкви взагалі й
Російської зокрема, богослів’я (основне, догматичне, моральне), практичне керівництво
для пастирів, гомілетика, літургика, російська мова та історія російської літератури, гро-
мадянська історія (загальна та російська), математика (алгебра та геометрія), фізика та по-
чатки космографії, логіка, психологія, огляд філософських вчень, педагогіка, стародавні
та нові мови (латинська, грецька, французька, німецька), церковні співи. Крім того, у Чер-
нігівській духовній семінарії факультативно викладалися єврейська мова, іконопис, живо-
пис, музика19.
Після закінчення курсу навчання в семінарії вихованці отримували атестати, які міс-
тили відомості щодо терміну навчання, здібностей, поведінки. Також наводились оцінки з
усіх предметів семінарського курсу й зазначався розряд випускника. Випускники, які за-
кінчували семінарію по 1-му розряду, могли вступати до духовних академій та отримува-
ли звання студентів, що надавало певні переваги при розподілі на єпархіальну або духов-
но-училищну службу20. Вихованці Чернігівської духовної семінарії зазвичай продовжува-
ли навчання в Київській, Санкт-Петербурзькій та Московській духовних академіях21. Від
початку ХІХ ст. до Київської духовної академії щороку відправляли двох-трьох найкра-
щих випускників.
Випускники по 2-му й 3-му розрядах за розподілом єпархіального правління призна-
чалися на церковнослужительські місця, займали вчительські та інспекторські посади в
духовних навчальних закладах. Випускники семінарій досить часто вступали й на цивіль-
ну службу22.
На підставі Статуту 1867 р. семінаристи, які закінчили чотири класи, отримували
право вступу до університетів. Вищі навчальні заклади із задоволенням приймали їх і на-
голошували, що порівняно з випускниками гімназій вони навчаються значно краще23. Так,
у 1878 р. в Чернігівській духовній семінарії в IV класі навчались 86 вихованців, з них до
V класу увійшло лише 14, решта вступила до університетів24. Вихованців Чернігівської
духовної семінарії приймали до Ніжинського юридичного ліцею без вступних випробу-
вань25.
Відповідно до пункту 4 «Правил прийому іноземних підданих до російських духов-
но-навчальних закладів» було передбачено обов’язкове повернення стипендіатів після
навчання на батьківщину, принаймні категорично заборонялося брати їх на службу в Ро-
сії26. Іноземні вихованці також прагнули отримати світську освіту й інколи, навіть без зго-
ди та дозволу семінарського начальства, подавали прохання про прийняття їх на навчання
до світських навчальних закладів27.
Отже, прагнення здобувати освіту на теренах України серед молоді балканських зе-
мель у ХІХ – на початку ХХ ст. було досить поширеним явищем. Вищу релігійну освіту
православні серби, чорногорці, македонці, болгари, румуни зазвичай здобували у Київ-
ській духовній академії. Але вступити до Академії можна було лише після закінчення се-
мінарії. Чернігівська духовна семінарія репрезентувала один із провідних духовних нав-
чальних закладів того часу та була важливою ланкою в системі середньої та вищої освіти.
Відповідно до вимог часу відбувалися зміни: у другій половині ХІХ ст. особливу увагу
було звернено на вивчення загальноосвітніх дисциплін, необхідних для свідомого засво-
17 Список воспитанников Черниговской духовной семинарии за 1896–1897 учебный год. Черниговские епархиаль-
ные известия. 1897. № 14. С. 475; Список воспитанников Черниговской духовной семинарии за 1899–1900 учеб-
ный год. Черниговские епархиальные известия. 1900. № 13. С. 304.
18 РДІА. Ф. 802. Оп. 16. Спр. 265. Арк. 25; Там само. Спр. 315. Арк. 21.
19 Там само. Ф. 802. Оп. 91. Спр. 5. Арк. 38.
20 Центральний державний історичний архів України в м. Києві (далі – ЦДІАК). Ф. 711. Оп. 2. Спр. 1. Арк. 6.
21 РДІА. Ф. 796. Оп. 74. Спр. 579. Арк. 31 зв.
22 ЦДІАК. Ф. 711. Оп. 2. Спр. 62. Арк. 18.
23 Отзыв университета о семинаристах. Вера и жизнь. 1914. № 3. С. 99–100.
24 Тарасенко О. Чернігівська духовна семінарія в спогадах о. Матвія Полонського (1860–1946). Сіверянський лі-
топис. 2008. № 4. С. 56.
25 Г.Б. Черниговская семинария 50-т лет назад. Вера и жизнь. 1915. № 7. С. 76.
26 Саган Г. Навчання південних слов’ян… С. 10.
27 Сушко А. Иностранные студенты…
Сіверянський літопис. 2021. № 5
212
єння богословських наук, а також вступу до вищих світських навчальних закладів. Про
достатньо високий рівень викладання в семінарії також свідчить той факт, що вихованці
Чернігівської духовної семінарії продовжували своє навчання в університетах, медико-
хірургічних і духовних академіях. Зі стін Чернігівської духовної семінарії вийшло чимало
педагогів, поетів, композиторів, істориків та лікарів. Чернігівська духовна семінарія відіг-
равала також важливу роль у підготовці висококваліфікованих кадрів для інших країн. У
стінах семінарії навчалися вихідці з Болгарії, Сербії, Чорногорії, Сирії.
References
Bureha, V. (2016). Vplyv Kyivskoi dukhovnoi akademii na serbsku pravoslavnu tserkvu u XIX – na
pochatku XX st. [The influence of the Kyiv Theological Academy on the Serbian Orthodox Church in the
XIX – early XX centuries]. Shliakh u chotyry stolittia: materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii do
400-yi richnytsi zasnuvannia Kyievo-Mohylianskoi akademii – Way to four centuries: materials of The
International scientific conference dedicated to the 400th anniversary of the Kyiv-Mohyla Academy. Kyiv,
Ukraine.
Putro, O., Putro, A. (2010, 2011). Studenty-inozemtsi Kyivskoi dukhovnoi akademii [Foreign stu-
dents of the Kyiv Theological Academy]. Visnyk NAKKKiM – National Academy of Culture and Arts Ma-
nagement Нerald: Science journal. Kyiv, Ukraine.
Sahan, H. (2017). Navchannia pivdennykh slovian u Kyivskii dukhovnii akademii [Education of the
Southern Slavs at the Kyiv Theological Academy]. Kyivski istorychni studii – Kiev Historical Studios, 1.
Tarasenko, O. (2008). Chernihivska dukhovna seminariia v spohadakh o. Мatviia Polonskoho (1860–
1946) [Chernihiv Theological Seminary in the Memoirs of Fr. Matviy Polonsky (1860–1946)]. Siverianskyi
litopys – Siverian chronicle, 4. Chernihiv, Ukraine.
Tserkovna, V. (2016). Vypusknyky Kyivskoi dukhovnoi akademii – vydatni predstavnyky pravoslav-
noho dukhivnytstva Rumunii XIX st. (za materialamy «Kyshynivskykh yeparkhialnykh vidomostei») [Ky-
iv Theological Academy are Prominent Representatives of the Romanian Orthodox Clergy of the 19th Cen-
tury. (according to the «Chisinau Diocesan Information»)]. Naukovyi visnyk Izmailskoho derzhavnoho
humanitarnoho universytetu – Scientific bulletin of the Іzmailesky sovereign humanitarian university, 34.
Mykolaiv, Ukraine.
Ципляк Наталія Олегівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої
історії та міжнародних відносин, Національний університет «Чернігівський колегіум» іме-
ні Т.Г. Шевченка (вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, 14013, Україна).
Tsypliak Nataliia O. – Ph.D. in Historical Sciences, Associate Professor of the Depart-
ment of the World History and International Relations, T.H. Shevchenko National University
«Chernihiv Colehium» (53 Hetmana Polubotka Street, Chernihiv, 14013, Ukraine).
E-mail: nata.tsyplyak@gmail.com
STUDENTS FROM EUROPEAN COUNTRIES IN CHERNIHIV THEOLOGICAL SEMINARY
The purpose of the article is to highlight the role of the Chernihiv Theological Seminary in obtaining
religious education by people from European countries during the XIX – early XX centuries.
The research methods were selected in accordance with the purpose and were based on the princip-
les of objectivity and historicism. The problem-chronological method was used in terms of structuring the
material. The analytical method allowed to study the role of the Chernihiv Theological Seminary in the ge-
neral historical context. The comparative-historical method allowed to find out the specifics of the Cherni-
hiv Theological Seminary in comparison with other educational institutions and general trends in the deve-
lopment of religious education.
The scientific novelty is that for the first time the issue of teaching foreign students in the Chernihiv
Theological Seminary was studied. New archival documents on the selected topic were involved and pro-
cessed.
Conclusions. The desire to get an education in Ukraine among the youth of the Balkan lands in the
XIX – early XX centuries was quite common. Orthodox Slavs (Serbs, Montenegrins, Macedonians, Bulgari-
ans, Romanians) usually received higher religious education at the Kyiv Theological Academy. But it was
possible to enter the Academy only after graduating from the seminary. Chernihiv Theological Seminary
represented one of the leading theological educational institutions of that time and was an important link
in the system of secondary and higher education. Changes took place in accordance with the requirements
of the time. In the second half of the XIX century special attention was paid to the study of general edu-
cation disciplines necessary for the conscious mastering of theological sciences, as well as admission to
higher secular educational institutions. The fact that the students of the Chernihiv Theological Seminary
continued their studies at universities, medical-surgical and theological academies also testifies rather
high level of teaching in the seminary. Many teachers, poets, composers, historians and doctors graduated
from the Chernihiv Theological Seminary. Chernihiv Theological Seminary also played an important role
in training highly qualified personnel for neighboring countries. Immigrants from Bulgaria, Serbia, Monte-
negro, and Syria studied at the seminary.
Key words: Chernihiv Theological Seminary, Synod, Statute, foreign students, seminarians.
Siverian chronicle. 2021. № 5
213
Дата подання: 25 червня 2021 р.
Дата затвердження до друку: 30 червня 2021 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Ципляк, Н. Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії. Сіверянський літопис. 2021.
№ 5. C. 209–213. DOI: 10.5281/zenodo.5750372.
Цитування за стандартом APA
Tsypliak, N. (2021). Vykhovantsi-yevropeitsi Chernihivskoi dukhovnoi seminarii [Students from Eu-
ropean countries in Chernihiv Theological Seminary]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 5, P. 209–
213. DOI: 10.5281/zenodo.5750372.
|