Ідеї ісихазму в літературі пізнього середньовіччя

Східні слов’яни не знали терміну «ісихазм», але легко прийняли це вчення в пізньому середньовіччі, про що свідчить художня література цих часів. Дослідження особливостей цього сприйняття є метою статті. Використані методи ґерменевтичного, стилістичного, ідейно-художнього, контекстного аналізу. Корп...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Сiверянський літопис
Datum:2021
1. Verfasser: Шуміло, С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182689
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Ідеї ісихазму в літературі пізнього середньовіччя / С. Шуміло // Сіверянський літопис. — 2021. — № 6. — С. 89-107. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182689
record_format dspace
spelling Шуміло, С.
2022-01-14T20:21:49Z
2022-01-14T20:21:49Z
2021
Ідеї ісихазму в літературі пізнього середньовіччя / С. Шуміло // Сіверянський літопис. — 2021. — № 6. — С. 89-107. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
2518-7430
DOI: 10.5281/zenodo.5799439
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182689
821.161’01-97«11/13»
Східні слов’яни не знали терміну «ісихазм», але легко прийняли це вчення в пізньому середньовіччі, про що свідчить художня література цих часів. Дослідження особливостей цього сприйняття є метою статті. Використані методи ґерменевтичного, стилістичного, ідейно-художнього, контекстного аналізу. Корпус художніх текстів, які були перекладені на руську мову досліджуваного періоду, містить твори відомих учителів безперервної молитви та обоження, але брак ісихастських богословських трактатів у східнослов’янських перекладах обумовлює ті риси «руського» ісихазму, що відрізняють його від візантійського, власне від паламізму. Художня література XIV–XV ст. допомагає зрозуміти ці риси, розглянути світобачення наших предків-послідовників ісихазму, уточнити шляхи проникнення цього вчення на наші землі та особливості його рецепції. Дослідження проведене на матеріалі творів Єпіфанія Премудрого – одного з учнів Сергія Радонезького та митрополита Киприяна, які втылювали в життя ісихастські ідеали. Єпіфаній жодного разу в створених ним житіях не згадує сам термін «ісихазм», але його тексти послідовно відображають світобачення ісихаста: їх стиль, названий Єпіфанієм «плетіння словес», їх ритміка, композиція, уважність до тонких психологічних моментів, використання ключових слів, пов’язаних із ісихастською практикою, та велика кількість ліричних відступів, які свідчать про напруженно-молитовний настрій автора. Новизна статті полягає в тому, що ми вперше стверджуємо про відмінність руського сприйняття ісихастських ідей, яка зафіксована в художній літературі пізнього середньовіччя. Твори Єпіфанія Премудрого вперше проаналізовано як молитовні тексти, пов’язані з аскетичною практикою ісихазму. Молитовні інтонації літератури в стилі «плетіння словес» обумовлені не лише не лише цією практикою, але й заглибленням в богослужбові твори та храмове дійство.
The East Slavs did not know the term “hesychasm”, but easily accepted this doctrine in the late Middle Ages, as evidenced by the fiction of these times. The article’s objective is to examine the peculiarities of this perception. The methods of hermeneutic, stylistic, ideological and artistic, contextual analysis are used. The corpus of literary texts, translated into Rus language of the considered period, contains works by prominent teachers of continuous prayer and deification. However, lack of hesychastic theological treatises in East Slavic translations causes the features of “Rus” hesychasm that distinguish it from Byzantine one, actually from palamism. The fiction of XIV – XV cent. helps to explain these features, study the worldview of our ancestors who were hesychasm followers, clarify the ways of this doctrine penetration into our lands and the peculiarities of its reception. Current research is based on the works of Epiphanius the Wise – the disciple of Sergius of Radonezh and Metropolitan Cyprian, who implemented hesychastic ideals. Epiphanius never mentions the term “hesychasm” in the life stories he wrote, but his texts consistently reflect a hesychast’s worldview: their style that he named “flowery style”, their rhythm, composition, attention to subtle psychological moments, use of keywords associated with hesychastic practice, and many lyrical digressions revealing the author’s intense prayerful mood. The article’s novelty is in the first attempt to state distinctiveness of the Rus perception of hesychastic ideas that is reflected in the late Middle Ages fiction. Epiphanius’ works are first analyzed as prayer texts associated with hesychasm ascetic practice. The prayer intonations of “flowery style” literature are caused not only by it, but also by immersion in liturgical works and temple ceremonies.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
Літературознавчі студії
Ідеї ісихазму в літературі пізнього середньовіччя
The ideas of hesychasm in the late middle ages literature
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Ідеї ісихазму в літературі пізнього середньовіччя
spellingShingle Ідеї ісихазму в літературі пізнього середньовіччя
Шуміло, С.
Літературознавчі студії
title_short Ідеї ісихазму в літературі пізнього середньовіччя
title_full Ідеї ісихазму в літературі пізнього середньовіччя
title_fullStr Ідеї ісихазму в літературі пізнього середньовіччя
title_full_unstemmed Ідеї ісихазму в літературі пізнього середньовіччя
title_sort ідеї ісихазму в літературі пізнього середньовіччя
author Шуміло, С.
author_facet Шуміло, С.
topic Літературознавчі студії
topic_facet Літературознавчі студії
publishDate 2021
language Ukrainian
container_title Сiверянський літопис
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
format Article
title_alt The ideas of hesychasm in the late middle ages literature
description Східні слов’яни не знали терміну «ісихазм», але легко прийняли це вчення в пізньому середньовіччі, про що свідчить художня література цих часів. Дослідження особливостей цього сприйняття є метою статті. Використані методи ґерменевтичного, стилістичного, ідейно-художнього, контекстного аналізу. Корпус художніх текстів, які були перекладені на руську мову досліджуваного періоду, містить твори відомих учителів безперервної молитви та обоження, але брак ісихастських богословських трактатів у східнослов’янських перекладах обумовлює ті риси «руського» ісихазму, що відрізняють його від візантійського, власне від паламізму. Художня література XIV–XV ст. допомагає зрозуміти ці риси, розглянути світобачення наших предків-послідовників ісихазму, уточнити шляхи проникнення цього вчення на наші землі та особливості його рецепції. Дослідження проведене на матеріалі творів Єпіфанія Премудрого – одного з учнів Сергія Радонезького та митрополита Киприяна, які втылювали в життя ісихастські ідеали. Єпіфаній жодного разу в створених ним житіях не згадує сам термін «ісихазм», але його тексти послідовно відображають світобачення ісихаста: їх стиль, названий Єпіфанієм «плетіння словес», їх ритміка, композиція, уважність до тонких психологічних моментів, використання ключових слів, пов’язаних із ісихастською практикою, та велика кількість ліричних відступів, які свідчать про напруженно-молитовний настрій автора. Новизна статті полягає в тому, що ми вперше стверджуємо про відмінність руського сприйняття ісихастських ідей, яка зафіксована в художній літературі пізнього середньовіччя. Твори Єпіфанія Премудрого вперше проаналізовано як молитовні тексти, пов’язані з аскетичною практикою ісихазму. Молитовні інтонації літератури в стилі «плетіння словес» обумовлені не лише не лише цією практикою, але й заглибленням в богослужбові твори та храмове дійство. The East Slavs did not know the term “hesychasm”, but easily accepted this doctrine in the late Middle Ages, as evidenced by the fiction of these times. The article’s objective is to examine the peculiarities of this perception. The methods of hermeneutic, stylistic, ideological and artistic, contextual analysis are used. The corpus of literary texts, translated into Rus language of the considered period, contains works by prominent teachers of continuous prayer and deification. However, lack of hesychastic theological treatises in East Slavic translations causes the features of “Rus” hesychasm that distinguish it from Byzantine one, actually from palamism. The fiction of XIV – XV cent. helps to explain these features, study the worldview of our ancestors who were hesychasm followers, clarify the ways of this doctrine penetration into our lands and the peculiarities of its reception. Current research is based on the works of Epiphanius the Wise – the disciple of Sergius of Radonezh and Metropolitan Cyprian, who implemented hesychastic ideals. Epiphanius never mentions the term “hesychasm” in the life stories he wrote, but his texts consistently reflect a hesychast’s worldview: their style that he named “flowery style”, their rhythm, composition, attention to subtle psychological moments, use of keywords associated with hesychastic practice, and many lyrical digressions revealing the author’s intense prayerful mood. The article’s novelty is in the first attempt to state distinctiveness of the Rus perception of hesychastic ideas that is reflected in the late Middle Ages fiction. Epiphanius’ works are first analyzed as prayer texts associated with hesychasm ascetic practice. The prayer intonations of “flowery style” literature are caused not only by it, but also by immersion in liturgical works and temple ceremonies.
issn 2518-7430
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182689
citation_txt Ідеї ісихазму в літературі пізнього середньовіччя / С. Шуміло // Сіверянський літопис. — 2021. — № 6. — С. 89-107. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT šumílos ídeíísihazmuvlíteraturípíznʹogoserednʹovíččâ
AT šumílos theideasofhesychasminthelatemiddleagesliterature
first_indexed 2025-12-07T20:55:45Z
last_indexed 2025-12-07T20:55:45Z
_version_ 1850884432288808960