"От старости дряхл": літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз)

У статті розглядається літнє населення Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст., адже проблема старості в українському ранньомодерному суспільстві недостатньо досліджена в українській історіографії. Методологічну основу роботи складають принципи історизму, антропологізації та міждисциплінарності. Від...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
1. Verfasser:	Пелих, М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2021
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Регіональні аспекти історичної демографії
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182738
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	"От старости дряхл": літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз) / М. Пелих // Краєзнавство. — 2021. — № 1-2. — С. 58-64. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182738
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1827382025-02-23T18:34:07Z "От старости дряхл": літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз) Elderly people among the rural population of the Hetmanate in the second half of the XVIIIth century (historical and demographic analysis) Пелих, М. Регіональні аспекти історичної демографії У статті розглядається літнє населення Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст., адже проблема старості в українському ранньомодерному суспільстві недостатньо досліджена в українській історіографії. Методологічну основу роботи складають принципи історизму, антропологізації та міждисциплінарності. Відповідно до них старість постає як змінне явище, яке є результатом соціальних та культурних реалій відповідного історичного періоду. Аналіз літнього населення проводився на основі історико-демографічних методик, які дають змогу про - аналізувати демографічні процеси, які мали місце в минулому. За допомогою відповідних методів обчислюються демографічні коефіцієнти, здійснюється дослідження статево-вікової структури населення, визначається рівень демографічної старості населення тощо. В якості основних джерел використовувались сповідні розписи другої половини XVIII ст. – це облікові документи церковного характеру, де фіксувалось відвідання сповіді прихожанами або факти уникнення ними цієї процедури. У статті з’ясовано, що таке старість і з якого моменту людина починала вважатись старою у той період. Також на основі згаданих джерел визначена частка літніх людей серед загальної чисельності населення усіх 3-х сіл, що складала 5,7%. Найбільшою вона була у с. Годунівка, становлячи 6,2%, а натомість найменшою у с. Кроти – 3,6%. У статевому співвідношенні переважали чоловіки (53,9% проти 46,1%), що є доволі нетиповим явищем, бо зазвичай, через вищу чоловічу смертність, переважають жінки. Щодо сімейного стану, то більшість жінок і чоловіків літнього віку перебували у шлюбі. Однак серед овдовілих перевага належить жінкам. Чоловіків-вдівців було майже у два рази менше, аніж жінок-вдів. Аналіз літніх людей серед загальної структури населення 3-х сіл дає змогу розширити уявлення про ранньомодерне суспільство, а також більш точно визначити демографічні характеристики сільського суспільства Гетьманщини в цей період. В цілому отримані результати дослідження відповідають традиційним уявленням про ранньомодерне суспільство, де частка літніх людей завжди була найнижчою серед загальної структури населення, однак мають певні відмінності, як то перевага літніх чоловіків над жінками. The article is analyzed elderly people of Hetmanschyna in the second half of the XVIIIth century because the problem of old age in the Ukrainian early modern society is not sufficiently investigated in Ukrainian historiography. The methodological basis of the work is the principles of historicism, anthropologization and interdisciplinarity. According to them, old age appears as a variable phenomenon that is the result of social and cultural realities of the relevant historical period. The analysis was conducted on the basis of historical and demographic methods that allow us to analyze the demographic processes that took place in the past.With the help of appropriate methods, demographic coefficients are calculated, the sex-age structure of the popula - tion is studied, the level of demographic age of the population is determined etc. As the main sources were used confessional records of the second half of the XVIIIth century. These are accounting documents of the church nature, in which the parishioners` confession was recorded or the facts of avoiding them of this procedure. It has been found out what the ageing is and from what moment a person began to be considered as old in that period. Also, on the basis of the mentioned sources, the share of elderly people among the total population of all 3 villages was determined, which was 5.7%. It was the biggest in the village Hodunivka – 6.2%, but instead the smallest in the village Kroty – 3.6%. Males were dominated in sexual intercourse (53.9% vs. 46.1%), which was quite unusual phenomenon, because women usually prevailed due to higher male mortality. As for the marital status, most elderly women and men were married. However, women had a preference among widowed people. The widowers were almost twice less than the widows. The analysis of the elderly people among the general structure of the population of 3 villages allows to broaden the idea of an early modern society, as well as to determine more accurately the demographic characteristics of the rural society of Hetmanschyna during this period. In general, the results of the research correspond to the traditional ideas of an early modern society, where the proportion of elderly people has always been the lowest among the general structure of the population, but there are some differences, such as the advantage of elderly men over women. 2021 Article "От старости дряхл": літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз) / М. Пелих // Краєзнавство. — 2021. — № 1-2. — С. 58-64. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2222-5250 DOI: doi.org/10.15407/kraieznavstvo2021.01-02-050 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182738 94(477)"1648/179":316.334.55-053.88 uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії
spellingShingle	Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії Пелих, М. "От старости дряхл": літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз) Краєзнавство
description	У статті розглядається літнє населення Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст., адже проблема старості в українському ранньомодерному суспільстві недостатньо досліджена в українській історіографії. Методологічну основу роботи складають принципи історизму, антропологізації та міждисциплінарності. Відповідно до них старість постає як змінне явище, яке є результатом соціальних та культурних реалій відповідного історичного періоду. Аналіз літнього населення проводився на основі історико-демографічних методик, які дають змогу про - аналізувати демографічні процеси, які мали місце в минулому. За допомогою відповідних методів обчислюються демографічні коефіцієнти, здійснюється дослідження статево-вікової структури населення, визначається рівень демографічної старості населення тощо. В якості основних джерел використовувались сповідні розписи другої половини XVIII ст. – це облікові документи церковного характеру, де фіксувалось відвідання сповіді прихожанами або факти уникнення ними цієї процедури. У статті з’ясовано, що таке старість і з якого моменту людина починала вважатись старою у той період. Також на основі згаданих джерел визначена частка літніх людей серед загальної чисельності населення усіх 3-х сіл, що складала 5,7%. Найбільшою вона була у с. Годунівка, становлячи 6,2%, а натомість найменшою у с. Кроти – 3,6%. У статевому співвідношенні переважали чоловіки (53,9% проти 46,1%), що є доволі нетиповим явищем, бо зазвичай, через вищу чоловічу смертність, переважають жінки. Щодо сімейного стану, то більшість жінок і чоловіків літнього віку перебували у шлюбі. Однак серед овдовілих перевага належить жінкам. Чоловіків-вдівців було майже у два рази менше, аніж жінок-вдів. Аналіз літніх людей серед загальної структури населення 3-х сіл дає змогу розширити уявлення про ранньомодерне суспільство, а також більш точно визначити демографічні характеристики сільського суспільства Гетьманщини в цей період. В цілому отримані результати дослідження відповідають традиційним уявленням про ранньомодерне суспільство, де частка літніх людей завжди була найнижчою серед загальної структури населення, однак мають певні відмінності, як то перевага літніх чоловіків над жінками.
format	Article
author	Пелих, М.
author_facet	Пелих, М.
author_sort	Пелих, М.
title	"От старости дряхл": літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз)
title_short	"От старости дряхл": літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз)
title_full	"От старости дряхл": літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз)
title_fullStr	"От старости дряхл": літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз)
title_full_unstemmed	"От старости дряхл": літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз)
title_sort	"от старости дряхл": літні люди серед сільського населення гетьманщини в другій половині xviii століття (історико-демографічний аналіз)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Регіональні аспекти історичної демографії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182738
citation_txt	"От старости дряхл": літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз) / М. Пелих // Краєзнавство. — 2021. — № 1-2. — С. 58-64. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT pelihm otstarostidrâhllítnílûdiseredsílʹsʹkogonaselennâgetʹmanŝinivdrugíjpoloviníxviiistolíttâístorikodemografíčnijanalíz AT pelihm elderlypeopleamongtheruralpopulationofthehetmanateinthesecondhalfofthexviiithcenturyhistoricalanddemographicanalysis
first_indexed	2025-11-24T11:27:57Z
last_indexed	2025-11-24T11:27:57Z
_version_	1849670948995727360
fulltext	58 DOI: https//doi.org/10.15407/kraieznavstvo2021.01-02-050 УДК 94(477)"1648/179":316.334.55-053.88 Марія Пелих (м. Полтава), аспірантка кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка E-mail: tinkyvinky1994@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2977-1338 «От старости дряхл»: літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз) У статті розглядається літнє населення Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст., адже проблема старості в українському ранньомодерному суспільстві недостатньо досліджена в українській історіографії. Методологічну основу роботи складають принципи історизму, ан- тропологізації та міждисциплінарності. Відповідно до них старість постає як змінне явище, яке є результатом соціальних та культурних реалій відповідного історичного періоду. Аналіз літ- нього населення проводився на основі історико-демографічних методик, які дають змогу про - аналізувати демографічні процеси, які мали місце в минулому. За допомогою відповідних методів обчислюються демографічні коефіцієнти, здійснюється дослідження статево-вікової структури населення, визначається рівень демографічної старості населення тощо. В якості основних дже- рел використовувались сповідні розписи другої половини XVIII ст. – це облікові документи цер- ковного характеру, де фіксувалось відвідання сповіді прихожанами або факти уникнення ними цієї процедури. У статті з’ясовано, що таке старість і з якого моменту людина починала вважатись ста- рою у той період. Також на основі згаданих джерел визначена частка літніх людей серед загаль- ної чисельності населення усіх 3-х сіл, що складала 5,7%. Найбільшою вона була у с. Годунівка, становлячи 6,2%, а натомість найменшою у с. Кроти – 3,6%. У статевому співвідношенні пе- реважали чоловіки (53,9% проти 46,1%), що є доволі нетиповим явищем, бо зазвичай, через вищу чоловічу смертність, переважають жінки. Щодо сімейного стану, то більшість жінок і чоло- віків літнього віку перебували у шлюбі. Однак серед овдовілих перевага належить жінкам. Чоловіків-вдівців було майже у два рази менше, аніж жінок-вдів. Аналіз літніх людей серед загальної структури населення 3-х сіл дає змогу розширити уяв- лення про ранньомодерне суспільство, а також більш точно визначити демографічні характе- ристики сільського суспільства Гетьманщини в цей період. В цілому отримані результати дослідження відповідають традиційним уявленням про ранньомодерне суспільство, де частка літніх людей завжди була найнижчою серед загальної структури населення, однак мають певні відмінності, як то перевага літніх чоловіків над жінками. Ключові слова: сповідні розписи, демографічні характеристики, вік, стать, літні люди, сімейний стан. Mariia Pelykh (Poltava) Postgraduate Student of the Department of History of Ukraine Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University E-mail: tinkyvinky1994@gmail.com «От старости дряхл»: літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз) 59 Elderly people among the rural population of the Hetmanate in the second half of the XVIIIth century (historical and demographic analysis) The article is analyzed elderly people of Hetmanschyna in the second half of the XVIIIth century because the problem of old age in the Ukrainian early modern society is not sufficiently investigated in Ukrainian his- toriography. The methodological basis of the work is the principles of historicism, anthropologization and interdisciplinarity. According to them, old age appears as a variable phenomenon that is the result of social and cultural realities of the relevant historical period. The analysis was conducted on the basis of historical and demographic methods that allow us to analyze the demographic processes that took place in the past. With the help of appropriate methods, demographic coefficients are calculated, the sex-age structure of the popula - tion is studied, the level of demographic age of the population is determined etc. As the main sources were used confessional records of the second half of the XVIIIth century. These are accounting documents of the church nature, in which the parishioners` confession was recorded or the facts of avoiding them of this procedure. It has been found out what the ageing is and from what moment a person began to be considered as old in that period. Also, on the basis of the mentioned sources, the share of elderly people among the total population of all 3 villages was determined, which was 5.7%. It was the biggest in the village Hodunivka – 6.2%, but instead the smallest in the village Kroty – 3.6%. Males were dominated in sexual intercourse (53.9% vs. 46.1%), which was quite unusual phenomenon, because women usually prevailed due to higher male mortality. As for the marital status, most elderly women and men were married. However, women had a preference among widowed people. The widowers were almost twice less than the widows. The analysis of the elderly people among the general structure of the population of 3 villages allows to broaden the idea of an early modern society, as well as to determine more accurately the demographic characteristics of the rural society of Hetmanschyna during this period. In general, the results of the research correspond to the traditional ideas of an early modern society, where the proportion of elderly people has always been the lowest among the general structure of the population, but there are some differences, such as the advantage of elderly men over women. Key words: confessional records, demographic characteristics, age, sex, elderly people, marital status. Останнім часом в українській історіографії спостерігається зміна полюсу у методологічних під ходах історіописання – тепер у центрі дослід- жень постає людина й малі території. Варто також зазначити, що у істориків почав зростати інтерес до інструментарію суміжних дисциплін. У нашо - му ж дослідженні застосовуються історико-демог- рафічні методи, що дають змогу про аналізувати демографічні процеси, які мали місце в минулому. До основних демографічних характеристик населення відносять статеву, вікову та шлюбну структури населення. У даному дослідженні нас цікавить проблема віку, а більш конкретно – ста- рості в українському ранньомодерному суспіль- стві, котра малодосліджена в українській істо- ріографії. Наше дослідження базується на даних сповід- них розписів Варваринської церкви с. Кроти за 1768 р.1 Яблунівської сотні та Миколаївської цер- кви с. Дейманівка за 1775 р.2 Пирятинської другої сотні, що входили до складу Лубенського полку, а також Успенської церкви с. Годунівка за 1776 р.3 Яготинської сотні Переяславського полку. Вибір саме цих документів був обумовлений наявністю повного й непошкодженого тексту, що дало змогу отримати усю необхідну інформацію для істо- рико-демографічних досліджень. На їхній основі спробуємо вирішити такі завдання: визначити частку літніх людей серед населення вищеназва- них сіл у другій половині XVIII ст., з’ясувати ста- теве співвідношення серед літніх людей, а також встановити особи з яким сімейним станом пере- важали серед старшої вікової групи. Як уже було сказано вище, проблема ста- рості в означений період недостатньо дослід- жена в українській історіографії. Серед вчених, 1 Державний архів Полтавської області (далі – Держархів Полтавської обл.), ф. 801, оп. 1, спр. 209, арк. 1-14. 2 Держархів Полтавської обл., ф. 801, оп. 1, спр. 410, арк. 1-24. 3 Там само, спр. 526, арк. 1-92. 1-2’2021К Р А Є З Н А В С Т В О 60 котрі так чи інакше розглядали це питання, хо- тілось би згадати І. Сердюка4, котрий присвятив статтю населенню літнього віку у містах Геть- манщини, Ю. Волошина5, у монографіях якого аналізується статево-вікова структура насе- лення, А. Перковського6, чия стаття стосується довгожителів XVIII ст. і т. д. Інший комплекс праць, до якого ми звернулись, допоміг нам з’ясувати методологію проведення історико-де- мографічних досліджень та певні концептуальні основи. Серед них варто назвати роботу Л. Анрі та А. Блюма «Методика аналізу в історичній де- мографії»7, праці Л. Дорошенка8, Ю. Муромце- вої9, спеціальні словники, використані для ви- значення необхідної термінології10 та ін. Сповідні розписи дають історикам величез- ний масив інформації для досліджень, адже міс- тять у собі широке коло даних про населення Гетьманщини XVIII ст. До того ж, ці джерела проводили повний облік населення, особливо ретельно старшої вікової групи на відміну від наймолодшої. А це дає змогу провести дослід- ження літніх людей відповідно до використову- ваних в історичній демографії методик. Коротко охарактеризую вид цього джерела. Сповідний розпис – це обліковий документ церковного характеру, що складався щороку в пе- ріод Великого посту, і мав за мету фіксацію (кон- троль) дотримання парафіянами таїнства сповіді. Звісно, якщо з якоїсь причини парафіянин не встигав відвідати сповідь у відведений час, то мав змогу зробити це у інший, наприклад, у період Петрівського, Різдвяного або Успенського посту11. Саме це таїнство виникло ще у перші роки хрис- тиянства. Спершу воно було добровільним актом, коли людина мала щирий намір відкрити свої гріхи перед Богом та отримати від Бога під- тримку й пробачення, однак з часом характер сповіді змінився і вона стала обов’язковою12. Практика ведення сповідальних книг на те- риторії Російської імперії була започаткована у XVIII ст. На державному рівні регулювання по- каяння вводилось поступово і вдалось не з пер- шої спроби. Виходило кілька указів щодо цього питання, однак уніфікованої форми та більшого поширення сповідні розписи набули після указів імператриці Анни Іоанівни та Синоду від 1737 р. Вони мали єдиний зразок, за яким мали вестися усі розписи, та наголошували на тому, що усі пра- вославні, починаючи з 7 років, повинні сповіда- тися та причаститися у свого священика у період Великого посту, а якщо не встигали це зробити в зазначений час, то мали змогу здійснити це у пе- ріод Петрівського, Різдвяного або Успенського посту, як уже і зазначалося раніше. Той, хто уни- кав цієї процедури, обкладався штрафом13. Отже, введення даних обліків не давало за- лишатись сповіді лише церковним таїнством, а ставало справою державного рівня, що допома- гала контролювати населення, а також отриму- вати від нього такі собі «бонуси» для державної скарбниці у вигляді штрафів та податків. Нам же Марія Пелих 4 Сердюк І. Населення літнього віку у містах Гетьманщини (за даними Румянцевського опису 1765- 1769 рр.) / І. Сердюк // Соціум. Альманах соціальної історії / головний редактор В. Смолій; відповідальний редактор В. Горобець. – Вип. 9. – К.: Інститут історії України НАН України, 2010. – С. 56–66. 5 Волошин Ю.В. Розкольницькі слободи на території Північної Гетьманщини XVIII ст.: історико-демо- графічний аспект / Ю. В. Волошин. – Полтава: АСМІ, 2005. – 312 с. 6 Перковський А. Довголітні люди на Правобережній Україні в ХVІІІ ст. / А. Перковський // Український історичний журнал. – 1966. – №2. – 208 с. 7 Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исторической демографии / Пер. с. франц. С. Хока и Ю. Егоровой /Л. Анри, М. Блюм. – М.: РГГУ, 1997. – С. 23. 8 Дорошенко Л. Демографія: Навч. посіб. для студ. Вищ. навч. закл. / Л. Дорошенко – К.: МАУП, 2005. – 112 с. 9 Муромцева Ю. Демографія: навчальний посібник / Ю. Муромцева. – К.: Кондор, 2006. – 300 с. 10 Демографический энциклопедический словарь. / Редкол.: Валентай Д. И. (гл. ред.) и др. – М.: Сов. Энциклопедия, 1985. – 608 с. 11 Сакало О. Джерела історичної демографії: сповідний розпис. / О. Сакало // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. – Т. 19 (1). – К., 2009. – С. 380. 12 Дмитренко В. Матеріали церковного обліку населення Київської та Переяславсько-Бориспільської єпархій як джерело з соціальної історії Гетьманщини XVIII століття: дисертація на здобуття наукового сту- пеня кандидата історичних наук: 07.00.06 / В. Дмитренко – Полтава, 2010. – С. 51. 13 Там само. – С. 54. 61 «От старости дряхл»: літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз) ця практика тепер дає чудову можливість до- сліджувати тогочасний соціум. Наші сповідні розписи знаходяться у 801 фонді Державного архіву Полтавської області. Тож, враховуючи певні застереження, як то людський фактор, коли переписувачі могли до- пускатись механічних помилок, чи особливості тогочасного соціуму, коли люди не особливо турбувались про свій вік тощо, аналізовані нами документи дозволяють провести дослідження старших мешканців села. Аналіз літніх осіб означених сіл слід розпо- чати з визначення того, що ж таке старість і від- коли людина починала вважатись старою у той період. Згідно з «Великим тлумачним словником сучасної української мови», старість – це період життя, що наступає після зрілості і характеризу- ється поступовим послабленням діяльності орга- нізму; похилий вік кого-небудь14. У демографії старість визначають як віковий період життя лю- дини, його заключну фазу, характер і час на- стання якої обумовлені процесом фізіологічного старіння організму. Старість – поняття не тільки біопсихологічне, але і соціально-історичне, вікові рамки якого умовні й істотно змінюються у різ- номанітних людських спільнотах та соціальних групах, на різних етапах історії, залежать від ін- дивідуальних особливостей та способу життя15. Український дослідник Ю. Волошин, ствер- джує: записи в облікових джерелах XVIII ст. вка- зують на те, що тогочасним уявленням про ста- рість найбільше відповідає вікова межа 60 років16. Саме з цього моменту людина вважалась старою. Тож для початку з’ясуємо, яку частку стано- вили літні люди серед загальної кількості насе- лення як у цілому, так і у кожному селі окремо, розподіливши населення слідом за Ю. Волоши- ним на великі вікові групи: (діти (0-14 років), особи активного віку (15-59 років) та літні (60 років і старші))17. Також цей поділ відповідає ві- домому в історичній демографії біологічному типу поділу населення на великі вікові групи, за- пропонованому відомим французьким вченим Л. Анрі18. Результати представлені у табл. 1. Вікова група 0-14 15-59 60 і старші разом ч ж разом ч ж разом ч ж Чисельність 1981 993 988 2495 1258 1237 269 145 124 Таблиця 1. Розподіл населення 3-х сіл за великими віковими групами Враховуючи те, що загальна кількість насе- лення в усіх трьох селах становила 4745 осіб, а людей старшої вікової групи було серед них 269 осіб, то частка літніх людей складала всього 5,7% і була доволі маленькою порівняно з дітьми чи «дорослими», що є характерним явищем для ранньомодерного суспільства взагалі (мал. 1). Ця інформація дає змогу визначити рівень де- мографічної старості населення сіл. За методи- кою польського дослідника Е. Россета насе- лення вважається демографічно молодим, якщо частка людей похилого віку в загальній струк- турі населення не перевищує 8%19. Тобто насе- лення обраних нами сіл було демографічно мо- лодим. Якщо дивитися на кожне село окремо, то найбільша частка осіб старшої вікової групи серед загальної кількості населення була у с. Годунівка і складала 6,2%, тобто це село було найближче до межі демографічної старості. У свою чергу, у с. Дейманівка вона становила 5,9%, у а найменшою була у с. Кроти – 3,6% (мал. 2). 14 Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – С. 1385. 15 Демографический энциклопедический словарь… – С. 444–445. 16 Волошин Ю. В. Розкольницькі слободи... – С. 112. 17 Там само. 18 Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исторической демографии… – С. 23. 19 Муромцева Ю. Демографія: навчальний посібник... – С. 72. Малюнок 1. Вікова структура населення сіл. 1-2’2021К Р А Є З Н А В С Т В О 62 Найкраще зрозуміти та візуалізувати процес формування статево-вікової структури населення допомагають статево-вікові піраміди. Піраміда являє собою двобічну гістограму розподілу на- селення за віком і статтю. З однієї сторони зоб- ражуються чоловіки, а з іншої – жінки. На вер- тикальній осі (ординаті) позначається вік, у нашому випадку в п’ятирічному інтервалі. А на горизонтальній (абсцисі) – загальна чисельність населення відповідної статі і віку20. Такі діаграми були названі пірамідами через їхній характерний зовнішній вигляд – розши- рена основа із поступовим звуженням до верху. Це свідчило про значно меншу кількість насе- лення старшого віку, порівняно із молодшим. Вигляд нашої піраміди свідчить про те, що вона характерна для статево-вікової структури тради- ційного суспільства з високим рівнем народжу- ваності і смертності. Кожна вікова група на гістограмі представ- лена у вигляді прямокутника з площею, пропор- ційною чисельності даної групи, що допомагає правильно вибудувати піраміду (див. мал. 3). Ві- кова група 70 років і старші охоплює 25 років, так як даними про осіб старше 95 років в істо- ричній демографії прийнято нехтувати. Але, щоб ця група відповідала п’ятирічним, її чисель- ність необхідно розділити на п’ять21. Однак в першу чергу нас цікавлять літні люди, які знаходяться у трьох вікових групах у верхівці піраміди. Знову ж таки її вигляд – по- мітне скорочення населення з віком та, в прин - ципі, доволі збалансований статевий склад – є відповідним статево-віковій структурі населення, що була характерна для традиційного суспіль- ства22. Однак, кількісна перевага чоловічого населення над жіночим нагадує про певну не - типовість змальованої картини (див. мал. 3). У кожному із згаданих нами сіл перевага серед літніх людей належить чоловікам (див. табл. 2). У загальному це дає нам таке співвід- ношення – 53,9% проти 46,1% на користь чоло- віків, що є доволі нетиповим явищем. Адже за- звичай тривалість життя жінок більша унаслідок вищої чоловічої смертності, тим паче серед осіб старшої вікової групи, де статево-вікова струк- тура населення найбільше залежить від природ- них чинників. Марія Пелих с. Годунівка Вікова група 0-14 15-59 60 і старші разом ч ж разом ч ж разом ч ж Чисельність 1163 574 589 1430 732 698 170 89 81 с. Дейманівка Вікова група 0-14 15-59 60 і старші разом ч ж разом ч ж разом ч ж Чисельність 481 249 232 646 318 328 71 40 31 с. Кроти Вікова група 0-14 15-59 60 і старші разом ч ж разом ч ж разом ч ж Чисельність 337 170 167 419 208 211 28 16 12 Таблиця 2. Розподіл населення сіл за великими віковими групами 20 Муромцева Ю. Демографія: навчальний посібник... – С. 67. 21 Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исторической демографии… – С. 26. 22 Там само. – С. 25. Малюнок 2. Вікова структура населення сіл. 63 «От старости дряхл»: літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз) Серед жіночого населення старшої вікової групи усіх 3-х досліджуваних сіл більшість була заміжніми – 54% (див. мал. 4). Ця тенденція про- стежується у вікових групах 60-64 роки і 65-69 років, де заміжніх жінок було 60,6% і 64,3% від- повідно. Однак у групі 70 років і старше пере- важали вдови, котрих було 50% (див. мал. 5). Відсоток вдівців серед літніх чоловіків був дещо меншим. Усього він складав 22,8% (див. мал. 4). Цей відсоток поступово збільшувався від 12,9% у віковій групі 60-64 роки до 35,2% у групі 70 років і старше (див. мал. 5). Малюнок 3. Статево-вікова піраміда населення сіл. Малюнок 4. Сімейний стан літніх людей. Малюнок 5. Сімейний стан літніх людей у окремих вікових групах. Якщо аналізувати кожне село окремо, то картина виходить більш строкатою. Найбільша частка вдів була у с. Кроти і складала 50%. Най- меншою вона була у с. Годунівка, складаючи 37%. Однак у кожному селі вдів було менше, аніж заміжніх жінок (див. мал. 6). Аналогічною виявилась ситуація і серед літ- ніх чоловіків-удівців, яких найбільше було також у с. Кроти – 37.5%. У с. Дейманівка їх було 20% і це був найменший показник серед усіх сіл. По- мітним є те, що серед літніх осіб частка вдівців майже у 2 рази менша, аніж вдів, як у загальній картині, так і у кожному селі окремо (див. мал. 7). 1-2’2021К Р А Є З Н А В С Т В О 64 Отже, підсумовуючи проведений нами аналіз літніх людей серед загальної структури населення 3-х згаданих сіл, доходимо таких висновків. По- перше, частка літніх людей серед загальної чи- сельності населення усіх 3-х сіл складала 5,7%. Найбільшою вона була у с. Годунівка, складаючи 6,2%, а натомість найменшою у с. Кроти – 3,6%. У статевому співвідношенні переважали чоловіки (53,9% проти 46,1%), що є доволі нетиповим яви- щем, бо зазвичай, через вищу чоловічу смерт - ність, переважають жінки. Більшість жінок і чо- ловіків літнього віку перебували у шлюбі. Однак серед овдовілих перевага належить жінкам. Чоло- віків-вдівців було майже у два рази менше, аніж жінок-вдів. Таким чином, отриманий результат відповідає традиційним уявленням про ранньомо- дерне суспільство, де частка літніх людей завжди була найнижчою серед загальної структури насе- лення, однак має певні відмінності, як то перевага літніх чоловіків над жінками. Марія Пелих Малюнок 6. Сімейний стан жіночого населення. Малюнок 7. Сімейний стан чоловічого населення. Anry L., Blium A. (1997). Metodika analiza v isto - rycheskoi demohrafii / per. s frants. S. Khoka i Yu. Eho- rovoi. M.: RHHU. [In Russian]. Busel V. (Ed). (2005). Velykyj tlumachnyj slovnyk suchasnoi ukrains'koi movy (z dod. i dopov.). K.; Irpin': VTF «Perun». [in Ukrainian]. Valentaj D. (Ed). (1985). Demograficheskij e'ncik- lopedicheskij slovar'. M.: Sov. E'nciklopediya. [in Rus - sian]. Voloshyn Yu. (2005). Rozkolnytski slobody na te- rytorii Pivnichnoi Hetmanshchyny u XVIII st. (istoryko- demohrafichnyi aspekt). Poltava: ASMI. [іn Ukrainian]. Heneral’nyy opys Livoberezhnoyi Ukrayiny. (1959). Kiev. [in Ukrainian]. Dmytrenko V. (2010). Materialy tserkovnoho ob- liku naselennia Kyivs'koi ta Pereiaslavs'ko-Bo- ryspil's'koi ieparkhij iak dzherelo z sotsial'noi istorii Het'manschyny XVIII stolittia: dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata istorychnykh nauk: 07.00.06. (Candidate’s thesis). Poltava. [in Ukrainian]. Doroshenko L. (2005). Demohrafiia: Navch. posib. dlia stud. Vysch. navch. zakl. K.: MAUP. [in Ukrai - nian]. Muromtseva Yu. (2006). Demohrafiia : navchal’nyy posibnyk. K.: Kondor. [in Ukrainian]. Perkovs'kyj A. (1966). Dovholitni liudy na Pravo - berezhnij Ukraini v ХVІІІ st. Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal, 2, 106–109. [in Ukrainian]. Sakalo O. (2009). Dzherela istorychnoi demohra- fii: spovidnyj rozpys. Naukovi zapysky. Zbirnyk prats' molodykh vchenykh ta aspirantiv, 19 (1), 379–386. [in Ukrainian]. Serdiuk I. (2010). Naselennia litn'oho viku u mis- takh Het'manschyny (za danymy Rumiantsevs'koho opysu 1765-1769 rr.). Sotsium. Al'manakh sotsial'noi istorii, 9, 56–66. [in Ukrainian]. Serdiuk I. (2011). Polkovy khhorodov obyvateli: istoryko-demohrafichna kharakterystyka mis’koho naselennia Het’manschyny druhoi polovyny XVIII st. Poltava: TOV «ASMI». [in Ukrainian]. References

"От старости дряхл": літні люди серед сільського населення Гетьманщини в другій половині XVIII століття (історико-демографічний аналіз)

Institution

Ähnliche Einträge