Про німецьке походження ремісничих назв slosarz, slósarz, slusarz, слюсар, слесарь у слов’янських мовах
Предмет даної статті — питання походження ремісничих назв ślosarz, ślósarz, ślusarz, слюсар, слесарь у польській, білоруській та українській мовах. На основі писемних пам’яток і діалектних даних визначаються німецькі джерела слов’янських запозичень, вивчається історія цього питання. The present p...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2007 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2007
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182904 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Про німецьке походження ремісничих назв slosarz, slósarz, slusarz, слюсар, слесарь у слов’янських мовах / Т.Б. Пиц // Мовознавство. — 2007. — № 2. — С. 35-40. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182904 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Пиц, Т.Б. 2022-01-23T17:38:19Z 2022-01-23T17:38:19Z 2007 Про німецьке походження ремісничих назв slosarz, slósarz, slusarz, слюсар, слесарь у слов’янських мовах / Т.Б. Пиц // Мовознавство. — 2007. — № 2. — С. 35-40. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182904 Предмет даної статті — питання походження ремісничих назв ślosarz, ślósarz, ślusarz, слюсар, слесарь у польській, білоруській та українській мовах. На основі писемних пам’яток і діалектних даних визначаються німецькі джерела слов’янських запозичень, вивчається історія цього питання. The present paper focuses on the question of origin of the handicraft names ślosarz, ślosarz, ślusarz, слюсар, слесарь in the Polish, Byelorussian and Ukrainian languages. German sources of Slavic loanwords are studied on the basis of written recollection and dialectical facts, the history of the question under analysis is studied. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Про німецьке походження ремісничих назв slosarz, slósarz, slusarz, слюсар, слесарь у слов’янських мовах About the German Origin of the Handicraft Names slosarz, slosarz, slusarz, слюсар, слесарь in the Slavic Languages Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Про німецьке походження ремісничих назв slosarz, slósarz, slusarz, слюсар, слесарь у слов’янських мовах |
| spellingShingle |
Про німецьке походження ремісничих назв slosarz, slósarz, slusarz, слюсар, слесарь у слов’янських мовах Пиц, Т.Б. |
| title_short |
Про німецьке походження ремісничих назв slosarz, slósarz, slusarz, слюсар, слесарь у слов’янських мовах |
| title_full |
Про німецьке походження ремісничих назв slosarz, slósarz, slusarz, слюсар, слесарь у слов’янських мовах |
| title_fullStr |
Про німецьке походження ремісничих назв slosarz, slósarz, slusarz, слюсар, слесарь у слов’янських мовах |
| title_full_unstemmed |
Про німецьке походження ремісничих назв slosarz, slósarz, slusarz, слюсар, слесарь у слов’янських мовах |
| title_sort |
про німецьке походження ремісничих назв slosarz, slósarz, slusarz, слюсар, слесарь у слов’янських мовах |
| author |
Пиц, Т.Б. |
| author_facet |
Пиц, Т.Б. |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
About the German Origin of the Handicraft Names slosarz, slosarz, slusarz, слюсар, слесарь in the Slavic Languages |
| description |
Предмет даної статті — питання походження ремісничих назв ślosarz, ślósarz, ślusarz,
слюсар, слесарь у польській, білоруській та українській мовах. На основі писемних пам’яток і
діалектних даних визначаються німецькі джерела слов’янських запозичень, вивчається історія
цього питання.
The present paper focuses on the question of origin of the handicraft names ślosarz, ślosarz,
ślusarz, слюсар, слесарь in the Polish, Byelorussian and Ukrainian languages. German sources of
Slavic loanwords are studied on the basis of written recollection and dialectical facts, the history of
the question under analysis is studied.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182904 |
| citation_txt |
Про німецьке походження ремісничих назв slosarz, slósarz, slusarz, слюсар, слесарь у слов’янських мовах / Т.Б. Пиц // Мовознавство. — 2007. — № 2. — С. 35-40. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pictb pronímecʹkepohodžennâremísničihnazvslosarzslosarzslusarzslûsarslesarʹuslovânsʹkihmovah AT pictb aboutthegermanoriginofthehandicraftnamesslosarzslosarzslusarzslûsarslesarʹintheslaviclanguages |
| first_indexed |
2025-11-25T23:31:19Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:31:19Z |
| _version_ |
1850581933306675200 |
| fulltext |
Т. Б. ЛИЦ
ПРО НІМЕЦЬКЕ ПОХОДЖЕННЯ РЕМІСНИЧИХ НАЗВ
ŚLOSARZ, ŚLÓSARZ, ŚLUSARZ, СЛЮСАР, СЛЕСАРЬ
У СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ_________________________
Предмет даної статті — питання походження ремісничих назв ślosarz, ślósarz, ślusarz,
слюсар, слесарь у польській, білоруській та українській мовах. На основі писемних пам’яток і
діалектних даних визначаються німецькі джерела слов’янських запозичень, вивчається істо
рія цього питання.
К лю чові слова: реміснича назва, запозичення, міжмовні контакти, німецькі діалекти.
Проблема германо-слов’янських мовних контактів, і німецьких запозичень зок
рема, не нова. Різні аспекти запозичень уже були предметом досліджень мово
знавців. Однак метод їх дослідження на основі лише слов’янського матеріалу,
загальних даних етимологічних словників, а також літературної німецької мови
не є достатньо ефективним. Він дозволяє визначити мову, з якої відбулося по
ширення лексем, але не їх діалектні основи.
Враховуючи попередній досвід мовознавців, можемо твердити про недос
татність розгляду запозичень лише як результату міжмовних контактів. На
прикладі ремісничих назв ślosarz, ślósarz, ślusarz, слюсар, слесарь пропонуємо
розглядати запозичення насамперед як процес. Для цього проаналізуємо резуль
тати досліджень з історії німецьких діалектів і дані пам’яток польської, біло
руської та української мов.
Дослідники, починаючи від Г. Корбута, виводять п. ślosarz, ślósarz, ślusarz
«ремісник, що виготовляє замки, ключі та ін.», а через них і укр. слюсар з нім.
Schlosser або, у кращому випадку, подають період запозичення (свн. slozzer,
slozzasr) На безпосередньому запозиченні українського терміна з середньо
верхньонімецької мови наполягає Р. Смаль-Стоцький: «укр. slusar (šlusar) ... з
1 Korbut G. Wyrazy niemieckie w języku polskim pod względem językowym i cywilizacyj
nym // Prace Filologiczne.—Warszawa, 1893.— T. 4.— S. 487; BriicknerA. Słownik etymo
logiczny języka polskiego.— Warszawa, 1993.— S. 532; ШелудькоД. Німецькі елементи в
українській мові // Збірник комісії для дослідження історії української мови.— Κ., 1931.—
Т. 1.— С. 46; Moszyński L. Geografia niektórych zapożyczeń niemieckich w staropolszczyźnie.—
Poznań, 1954.— S. 75; Richardi R. Polnische Lehnwõrter im Ukrainischen.— Wiesbaden, 1957.—
S. 99; FrenzelM. Die Handwerkerbezeichmmgen im Westslawischen : Diss.— Berlin, 1969.—
S. 15; Булыка A. M. Лексічньїя запазычанш у беларускай мове XTV-XVIII ст.— Мінск, 1980.—
С. 89; Karszniewicz-Mazur A. Zapożyczenia leksykalne ze źródła niemieckiego we współczesnej
polszczyźnie.— Wrocław, 1988.— S. 112; Eggers E. Die Phonologie der deutschen Lehnwõrter im
Altpolnischen bis 1500.— München, 1988.— S. 201; SymanzikB. Die alt- und mittelpolnischen
Handwerkerbezeichmmgen: Onomasiologisch-semasiologische Studien unter Beriicksichtigung
wissenschaftlicher Aspekte.— Munster ; Hamburg, 1993.— S. 229; Етимологічний словник укра
їнської мови.— Κ., 2006.— Т. 5.— С. 313.
© Т. Б. ПИЦ, 2007
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 35
Т. Б. Пиц
свн. slozzaere» 2. А. Г. Преображенський джерелом для рос. слесарь «ремісник,
який працює холодним куванням (замки і т. ін.)» також вважає нім. Schlosser,
але сумнівається в посередництві польської мови: «Слесарь... Нове залоз. .. .з
нім. schlosser і schlõsser, власне замочникъ. Навряд чи через п. ślósarz»3. Його
підтримує М. Фасмер, який також вказує на асиміляцію початкового с: «Сле
сарь... Навряд чи через стп. ślosarz, сучасне ślusarz з свн. slozzer... Скоріше
безпосередньо з нвн. Schlosser— те саме, з асиміляцією початкового шиплячо
го на -с-» 4.3 ними не погоджується О. М. Булика5 та укладачі етимологічного
словника української мови б, які наполягають на посередництві п. ślosarz,
ślósarz, ślusarz.
Таким чином, вихідною формою для всіх перерахованих варіантів назв
слюсаря дослідники вважають нім. Schlosser чи свн. slozzer, slozzaer.
Разом з тим не можна не відзначити, що спеціальних досліджень про ці тер
міни не було. У кращому випадку ці форми йшли в переліку інших запозичень,
а то й просто в етимологічних словниках. Тому жоден дослідник не заглиблю
вався в історію цього слова. У зв’язку з цим ми ставимо перед собою завдання:
крізь призму зібраних німецьких матеріалів розглянути відповідну ремісничу
термінологію у польській, білоруській та українській мовах.
Опрацьовуючи історичні словники сілезького діалекту натрапляємо на діа
лектну форму slosser із середини XIV ст.: «Nicolaus Linke, slosser (Liegnitz,
1353)» 1, «Slosser Cunrat mit den slossen (Breslau, бл. 1360)» 8, «Sycz der slosser
(Breslau, 1383)» 9, «wegen den Smeden gesellen vnnde Slosser gesellen (Ratiboř,
1482)» 10. Зазначимо, що це найменування ремісника наявне також у судет
ських пам’ятках: «Nic. Slosser (Kolin, 1343)» п, також у північнобаварському:
«hem Ulreich dem Slosser (Regensburg, 1350)» 12 і верхньоалеманському говорі:
«Chůnrat slosser (Basel, 1297)» 13.
Отже, можна простежити чіткий шлях поширення цього терміна з алеман-
ських через баварські діалекти у судетські говірки та сілезький діалект, а
звідти (чи паралельно з обох останніх) у старопольську мову і далі на схід
(див. рис. 1).
2 Smal-Stockyj R. Die germanisch-deutschen Kultureinfliisse im Spiegel der ukrainischen
Sprache.— Leipzig, 1942.— S. 160-161.
3 Преображенский А. Г. Этимологический словарь русского языка.— М., 1910-1914.—
Т. 2,— С. 321.
4 Фасмер М. Этимологический словарь русского языка : 2-е изд., стереотип.— М.,
1964-1973,— Т. 3,— С. 670.
5 Булыка А. М. Зазнач, праця.— С. 89.
6 Етимологічний словник української мови.— Κ., 2006.— Т. 5.— С. 313.
7 Bahlow Н. Studien zur ãltesten Geschichte der Liegnitzer Familiermamen // Mitteilungen
des Geschichts- und Altertumsvereins fur die Stadt und das Fiirstentum Liegnitz.— Liegnitz,
1926.— Bd 10.— S. 133.
8 Bahlow H. Liegnitzer Namenbuch: Familiermamen, gedeutet aus den Quellen des Mitte-
lalters.— Lorch, 1975.— S. 119.
9 Bahlow H. Mittelhochdeutsches Namenbuch nach schlesischen Quellen: Ein Denkmal des
Deutschtums.— Neustadt an der Aisch, 1975.— S. 126.
10 Hyckel G. Die Ratiborer Metallhandwerker: ein Beitrag zur Kulturgeschichte von Ratiboř
Stadt und Land.— Warendorf ; Ems, 1957.— S. 8.
11 Schwarz E. Sudetendeutsche Familiennamen aus vorhussitischer Zeit.— Kõln [u.a.],
1957,— S. 280.
12 Kohlheim R. Regensburger Beinamen des 12. bis 14. Jahrhunderts: Beinamen aus Beruf
und Standesbezeichnungen.— Hamburg, 1990.— S. 120.
13 Nõlle-Homkamp I. Mittelalterliches Handwerk im Spiegel oberdeutscher Personennamen:
eine namenkundliche Untersuchung zu den Handwerkerbezeichnungen als Beinamen im Corpus
der altdeutschen Originalurkunden.— Frankfurt am Main [u. a.], 1992.— S. 282.
36 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
Про німецьке походження ремісничих назв..
Рис. 1. Схема поширення назв slosser, slusser, sles(s)er, Sliosarz (XIV-XVI ст.):
■ slosser ▲ slusser ♦ sles(s)er ❖ Sliosarz
Свідчення про інші різновиди slusser і stesser знаходимо у гессенському діа
лекті: «...item Hans von Gersbach ein slufier knecht... (Frankfurt, 1417-1450)» 14,
«Role Slusser (Grünberg, 1446)» 15, «slesser (Frankfurt, XIV-XV ст.)» 16. Про по
ширеність форми з кореневою голосною u (однак уже з суфіксом -ler) може свід
чити й запис, що належить до південнобаварського говору: «Gotschach der
slvzzeler von Veltchirchen (Klagenfurt, 1283)» 17.
Алеманський термін slosser «слюсар» з’являється в польській мові в середи
ні XV ст. зі зміною суфікса -ег на -ar: «Slossar consul (-) Sanocens(is) (Sanok,
1447)» (SSNO 18, V, 2, 367), «Martinus domum ipsius... resignavit Iacobo slossar
(Przemyśl, 1448)» (SSTP, IX, 1, 19), «Slosar serator (1463), Symag, slossar de
Trzebicza (Kraków, 1490)» (там же, IX, 1, 20), «Teminum... inter nobilem Hed-
wy(gy)m Vapowska ex una et Slosar piscatorem parte ab altera (Przemyśl або Lwów
1500)» (SSNO, V, 2, 367). В інших випадках німецький суфікс -ег переходить в
-arz: «Famosus Slosarz, civis in Halicz (Halicz, 1444)», «Slossarzowi dedimus 2
grossos pro globulis adpixidas (Pszczyna, 1469)» (SSNO, V, 2,367), «Bowiem każdy
Rzemieśnik iednym kstałtem kuie... a Slosarz piłuie (Kraków, 1560)» 19.
Г ессенська назва ремісника slesser з’являється на початку XVI ст., a slusser — в
кінці цього ж століття: «recognowit Slesar (Sądecczyzna, 1507), Wojciechowi Ślósa-
rzsarzowi... przerzeczony Ślósarz (Sądecczyzna, 1585)»20, «sławny Andrzey Ślusarz
starszy cechu ślusarskiego... (Bydgoszcz, 1599)» 21, «Woyciech Ślusarz (Sądecczyzna
14 Bücher К. Die Bevõlkerung von Frankfurt am Main im XIV. und XV. Jahrhundert: Social-
statistischen Studien.— Tübingen, 1886.— S. 725.
15 Knaufi O. Die Entstehung der Griinberger Familiennamen.— GieBen, 1940.— S. 26.
16 Bücher K. Die Berufe der Stadt Frankfiirt a. M. im Mittelalter.— Leipzig, 1914.— 143 s.
17 Nõlle-Hornkamp I. Op. cit.— S. 282.
18 Список скорочень див. у кінці статті.
19 Symanzik В. Die alt- und mittelpolnischen Handwerkerbezeichnungen: Onomasiologisch-se-
masiologische Studien unter Beriicksichtigung wissenschaftlicher Aspekte.— Münster ; Hamburg,
1993.— S. 229.
20 Bubak J. Słownik nazw osobowych i elementów identyfikacyjnych Sądecczyzny XV-XVII w.
(imiona, nazwiska, przezwiska).— Kraków.— Cz. 2.— S. 220.
21 Czaplicka-Niedbalska M. Nazwiska mieszkańców Bydgoszczy od II poi. XV w. do I poł.
XVIII w.— Bydgoszcz, 1996.— S. 386.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 31
Т. Б. Пиц
1626)» 22, «Ślusarzu A burmistrzu (Łódź, 1691), Stanisław Slesarz (Łódź, 1734)» 23.
Можливо, похідним від recc. slusser є і польська особова назва S(l)iusarz: «Providi
Martinus et S(l)iusarz suburbani Bidgostiensis (Bydgoszcz, 1599)»24.
У старопольських словниках натрапляємо також і на інші діалектні форми:
«Hans slosnar... de Kazimiria (ziemia Krakowska, 1421)» (SSNO, V, 2, 310),
«Serifex, cleysmytr, słyosarz, serifaber (Bydgoszcz, 1532)»25, «Gabrielowi
Sliossarzowi od oprawowania bębna iak schrob robienia (Sądecczyzna, 1580), Petrus
Sliosarz (Kraków, 1586)» 26.
У старобілоруській мові також поширений термін slosser: «Богданъ Новго-
роденецъ, слосар и мещанин Могилевски, оповедал (1578)» 11. У староукраїн
ській натомість зафіксоване лише похідне від нього: «Каиновє... сынове...
вынашли... ковалство, слосіаРство, злотництво, малшрство... (1582)» (КСУМ).
Набагато численнішою в обох мовах виступає саме гессенська діалектна
форма stesser: «ремесники места Полоцького... ковали, слесары, шевци... (По
лоцьк, 1509)»28, «...итъ кравъцы, шевъцы, рымары, слесары, и инъшые ремес-
тьники въ месте Виленьском... (1547), васько слесарь, тотъ на слесарствЪ, пляцу
прутовъ двадцать чотыри (1592) (КГСБМ), и просили насъ вряду... мечъники,
слесари, ковали и котельники (Вітебськ або Могильов, 1615)»29 ; «.. .через улицу,
домокъ міщенина Курила слесара... (Луцьк, 1566), ...Иванъ Трохимишин брать
жаловал и оповедал на Евхима слесара о збите и зранене... (Бориспіль, 1615)»
(КСУМ). Про характер діяльності ремісника можна дізнатися з такого свідчен
ня: «слесару, што три ключи до каменицы... направить (Вітебськ або Могильов,
1689)» 30.
У староукраїнських пам’ятках зустрічаємо також ще й друге гессенське діа
лектне найменування ремісника— слусар: «...пан Иван Кевлич оповедал и соле-
нитеръ се протестовал противко ... Васку ковалю сотнику Козъловскому... слу-
сару... (Житомир, 1650)» (КСУМ) (див. рис. 2).
Імовірно, що староукраїнська назва діяча слюсар(ъ), слюсарь виникла за по
середництвом польського S(l)iusarz від гессенського slusser чи безпосередньо
від останнього: «...Савка Слюсар с трема сыны и з дочкою (1561), который по-
томъ слюсарь прочъ отъ него отишолъ (Володимир, 1625)» (КСУМ) та ін. Відо
мості про те, які речі виробляв цей ремісник, можна почерпнути з таких записів:
«За колодку далєм ...слюсарови што приби” гантабы и завесы rpaines... (Львів,
1594—1595), Слюсарєви до аЛіари8 за замъки и за завесы... 00т оотливане бляхъ зъ
<влов8 на поправу звонници... €0Т поправй звонници... (Львів, 1607), ...до стрьіхгі
за двері дали... слюсарєви... С0Т школныхъ шболо” що направили... (Львів, 1607)»,
«стасєви слюсарв ω пруто3 трох з гачками до царских врат и иныхъ двох, и ωτ клмєр
над жєртовником, и за гвоздЇ гро™ 28 (Львів, 1631), ...за ро3ньіє дробА3ки ... слю-
сарв зол 1 (Львів, 1633),...заплатилєм слюсарв за рамы многократ направованьїє
до друкарн і и (йд ро3ных дробл3ковъ що направлл” fh 3 (Львів, 1636)» (КСУМ).
22 Bubak J. Op. cit.— Cz. 2,— S. 224.
23 Mączyński J. Nazwiska Łodzian (XV-XTV wiek).— Łódź, 1970.— S. 200.
24 Ibid.
25 SymanzikB. Op. cit.— S. 123.
26 Rudnicka-Fira E. Antroponimia Krakowa od XVI do XVIII wieku: Proces kształtowania się
nazwiska.— Katowice, 2004.— S. 417.
27 Булыка A. M. Даунія запазычанш беларускай мовы.— Мінск, 1972.— С. 301.
28 Гарбачык М. Р. Назвы асоб па рамяству і прафесії у беларускай мове.— Мінск, 1992.—
С. 96.
29 Там же.— С. 141.
30 Там же.— С. 138.
38 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
Jipo німецьке походження ремісничих назв..
Рис. 2. Схема поширення назв слюсаря (1561-1705):
■ слюсар(ъ) □ Слюсаренко и слусар ш слюзаръ
♦ слюсар а Слюсаренко * Слисар ▲ слесар
() локалізація умовна
Іншою поширеною в обох східнослов’янських мовах формою назви слюсаря
є слісарь, перше датування якої визначає такий запис: «тые вси мають быти
права Майтборского послушни, потомуж и ремеслники міста Полоцкого, золо
тари, кушнеры... рымары... слісарьі... (1510)» (КГСБМ; КТ), «Людей ремесле-
ныхъ, золотаровъ, кравцовъ, слісаровь... кушнеровъ и иншихъ всякихъремесле-
никовь... (1597)» (КГСБМ), «Миско Сл±саръ (Переяславщина, 1649)» (РВЗ,
318), «Право межи Захарыемъ и ІлЇничапи слісарам, одворъ отчистый (Старо-
дуб, 1693), ...у Грицка слісара нехворощанского (Полтава, 1705)» (КТ) та ін.
Наступний варіант назви цього ремісника зафіксовано в українській антро
понімії — Слисар, що, можливо, виник від попередньої форми: «Ивань Слисар
(Черкащина, 1649)» (РВЗ, 66).
Ще інший різновид найменування ремісника сліосарь, відповідник до якого
є в польській мові, зустрічаємо у білоруських пам’ятках: «...особливе Мартину,
сліосару, за две штуки, взглядомь роботы лепшой, но зол. десять (Могильов,
1698)» (КГСБМ).
Як уже зазначалося31, вимова початкової свн. s перед приголосними колива
лась між [s] і [§]. Так, є свідчення про новий звук у назві вулиці міста Бреслау се
редини XVI ст.: «unter den schlossem (Breslau, 1552)» 32.
Поступовий перехід в [š] у німецьких діалектах знаходить відображення й у
вимові цієї запозиченої ремісничої назви.
На проміжному етапі польські пам’ятки фіксують появу ś, що утверджується в
літературній мові: «W tem mieście jest rzemieśnikyw in summa 150 ...rymarz 1,
ślósarz 1 (Pomorze, 1565)»33, «Ślusarz (Cieszyn, 1635)»34. В інших випадках зафік
сована вже інша приголосна і не лише на початку слова: «А iesliby był kthóry kray
31 Лиц Т. Б. Походження української назви виробника возу // Українська мова.— 2006.—
№ 1.— С. 57-70.
32 MarkgrafH. Die StraBen Breslaus nach ihrer Geschichte und ihren Namen.— Breslau,
1896.— S. 183.
33 SymanzikB. Op. cit.— S. 200.
34 Milerski Wl. Nazwiska Cieszyńskie.— Warszawa, 1996.— S. 305.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 39
Т. Б. Пиц
nie równy v tego żłobku tedy to może Szlosarz spiłować (Kraków, 1573)»35, «Johannes
Sloszarz (Sądecczyzna, 1498), szluszarzowi za zbroie (Sądecczyzna, 1598)»Зб.
Також натрапляємо на цікавий запис, у якому німецький варіант наймену
вання ремісника починається вже на [Š], а в польському ще [s]: «Claustrarius eyn
schlosser. Slosarz (Kraków, 1528)» 31.
Ha нашу думку, український варіант слюзаръ утворений від свн. чи снн.
*sluser, можливо, також франкського походження: «Столяръ, слюзаръ и злот-
никъ... до друкарні потреба, такъ нового зъробить, яко и старые річьі попра
вить повинни... (Чернігів, 1679)» (КТ). Адже, як відомо, перед голосною свн. s
вимовлялось як [Ż]38.
Отже, в результаті опрацювання даних германістики і славістики можемо
зробити висновок про алеманське походження ремісничих назв п. ślosarz,
(slos(s)ar(z)), бр. слосар, та гессенське для п. Slesar, ślosarz, Sl(i)usarz, бр. сле-
сар(ь), укр. слесар. Припускаємо, що українське найменування ремісника слю-
сарь, слюсар походить від п. S(l)iusarz, що постало з гессенського slusser або ут
ворене безпосередньо від останнього.
Разом з тим у пам’ятках слов’янських мов знаходимо свідчення про інші діа
лектні форми назви ремісника: п. slosnar, slyosarz, Slios(s)arz, бр. сліосар, бр.,
укр. слісарь, укр. Слисар.
Фонетичні зміни, що відбулися з свн. S , торкнулися й запозичених ремісни
чих назв у польській мові. Варіанти вимови свн. s як [s] словники польської мови
фіксують із середини XIV ст., [ś] та [š] — з другої половини XVI ст.
Таким чином, слов’янські мови виступають свідками історії німецької мови
не лише на лексичному, а й на фонетичному рівні.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
КГСБМ — Картотзкагістарьічнагослоунікабеларускаймовн/Зберігається в інститу
ті мовознавства ім. Я. Коласа в Мінську.
КСУМ — Картотека словника української мови XV — першої пол. XVI ст. / Збе
рігається в інституті українознавства ім. І. Крип’якевича у Львові.
КТ — Картотека історичного словника українського язика / Зберігається в інсти
туті українознавства ім. І. Крип’якевича у Львові.
РВЗ — Реєстр Війська Запорозького 1649 року.— Κ., 1995.— 592 с.
SSNO — Słownik staropolskich nazw osobowych.— Wrocław ; Kraków ; Warzsawa,
1965-1985.— T. 1-7.
SSTP — Słownik staropolski.— Wrocław ; Kraków ; Warzsawa, 1958-1993.— T. 1-10.
(Дрогобич)
T. B. PYTS
ABOUT THE GERMAN ORIGIN OF THE HANDICRAFT NAMES ŚLOSARZ,
ŚLÓSARZ, ŚLUSARZ, СЛЮСАР, СЛЕСАРЬ IN THE SLAVIC LANGUAGES
The present paper focuses on the question of origin of the handicraft names ślosarz, ślosarz,
ślusarz, слюсар, слесарь in the Polish, Byelorussian and Ukrainian languages. German sources of
Slavic loanwords are studied on the basis of written recollection and dialectical facts, the history of
the question under analysis is studied.
Keywords : handicraft name, loan word, interlingual contacts, German dialects.
35 Symanzik B. Op. cit.— S. 229.
36 Bubak J. Op. cit.— Cz. 2.— S. 220.
37 Symanzik B. Op. cit.— S. 218.
38 Paul H. Mittelhochdeutsche Grammatik / 24. Aufl. iiberarb. von Peter Wiehl u. Siegfried
Grosse.— Tübingen, 1998.— S. 162.
40 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
|