Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма
У статті пропонується дещо нова, відмінна від традиційної, модель аспектуальної системи українського дієслова, яка ґрунтується на принципах поля візуального сприйняття Р. Арнгейма та розробленій автором аспектуально релевантній класифікації дієслів, підвалинами якої є так звані «класи 3. Вендлера...
Saved in:
| Published in: | Мовознавство |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2007
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182985 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма / М.І. Калько // Мовознавство. — 2007. — № 6. — С. 60-68. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182985 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Калько, М.І. 2022-01-27T11:54:10Z 2022-01-27T11:54:10Z 2007 Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма / М.І. Калько // Мовознавство. — 2007. — № 6. — С. 60-68. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182985 У статті пропонується дещо нова, відмінна від традиційної, модель аспектуальної системи українського дієслова, яка ґрунтується на принципах поля візуального сприйняття Р. Арнгейма та розробленій автором аспектуально релевантній класифікації дієслів, підвалинами якої є так звані «класи 3. Вендлера» — прихованограматичні категорії, що й визначають видову поведінку дієслів. The article suggests a new, different from the traditional, model of the aspectual system of the Ukrainian verbs based on the visual perception model by R. Amheym and the aspectually relevant verb classification developed by the author on the basis of the so-called «Ζ. Vendler’s Classes» - the hidden grammatical categories that determine the verb aspectual behaviour. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма The Category of Aspect Based on the Visual Perception Model by R. Arnheim Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма |
| spellingShingle |
Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма Калько, М.І. |
| title_short |
Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма |
| title_full |
Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма |
| title_fullStr |
Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма |
| title_full_unstemmed |
Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма |
| title_sort |
категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття р. арнгейма |
| author |
Калько, М.І. |
| author_facet |
Калько, М.І. |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The Category of Aspect Based on the Visual Perception Model by R. Arnheim |
| description |
У статті пропонується дещо нова, відмінна від традиційної, модель аспектуальної системи
українського дієслова, яка ґрунтується на принципах поля візуального сприйняття
Р. Арнгейма та розробленій автором аспектуально релевантній класифікації дієслів, підвалинами
якої є так звані «класи 3. Вендлера» — прихованограматичні категорії, що й визначають
видову поведінку дієслів.
The article suggests a new, different from the traditional, model of the aspectual system of the
Ukrainian verbs based on the visual perception model by R. Amheym and the aspectually relevant
verb classification developed by the author on the basis of the so-called «Ζ. Vendler’s Classes» - the
hidden grammatical categories that determine the verb aspectual behaviour.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182985 |
| citation_txt |
Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма / М.І. Калько // Мовознавство. — 2007. — № 6. — С. 60-68. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kalʹkomí kategoríâaspektukrízʹprizmupolâvízualʹnogospriinâttârarngeima AT kalʹkomí thecategoryofaspectbasedonthevisualperceptionmodelbyrarnheim |
| first_indexed |
2025-11-27T00:51:22Z |
| last_indexed |
2025-11-27T00:51:22Z |
| _version_ |
1850789533305536512 |
| fulltext |
М. І. КАЛЬКО
КАТЕГОРІЯ АСПЕКТУ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОЛЯ
ВІЗУАЛЬНОГО СПРИЙНЯТТЯ Р. АРНГЕЙМА
(на матеріалі української мови)----------------------
У статті пропонується дещо нова, відмінна від традиційної, модель аспектуальної сис
теми українського дієслова, яка ґрунтується на принципах поля візуального сприйняття
Р. Арнгейма та розробленій автором аспектуально релевантній класифікації дієслів, підвали
нами якої є так звані «класи 3. Вендлера» — прихованограматичні категорії, що й визначають
видову поведінку дієслів.
К л ю чов і слова: теорія поля, дієслово, вид (аспект), аспектуальний клас.
Термін «поле» разом з його неминучим супроводом («ядро», «периферія», «нап
руження», «затухання», «тяжіння», «сила» тощо) для лінгвістичної метамови є
досить вдалою метафорою, запозиченою з фізичної теорії електромагнітного
поля. Як відзначає В. Г. Адмоні, такі поняття, як, наприклад, сила зчеплення
компонентів поля, можуть бути визнані притаманними цим компонентам лише
метафорично, насправді ж вони існують лише у свідомості мовців у вигляді міц
них і постійних асоціацій, пов’язаних із функціональною специфікою певних
мовних феноменів \ Досить органічно вписується в термінологічний апарат
теорії поля й геометрично-просторова метафора «проекції» як властивої грама
тичним категоріям і формам здатності «випромінювати» граматичні ознаки на
інші граматичні форми та лексичний матеріал. У контексті поля таке «випро
мінювання» спрямоване від категорій, які визначають його ядро, до периферії 2.
Ця інтерпретація цілком адекватно відображає головний принцип польового
структурування фізичних явищ: максимальне напруження в осерді поля та по
ступове його затухання на периферії.
Не зупиняючись детально на еволюції лінгвістичних уявлень про поле, зга
даймо фундаментальну в цьому аспекті працю Г. С. Щура3. Метафора «поле»,
за свідченням ученого, будучи введеною в лінгвістичний ужиток як Bedeu-
tungsfeld («поле значень») Г. Іпсеном та інтерпретована як Begriffsfeld («понят
тєве поле») И. Тріром, стала однією з парадигматичних підвалин мовознавчої
науки. Теорія поля набула активного розвитку в працях О. Духачека, Е. Косеріу,
С. Д. Кацнельсона, JI. Вайсгербера, В. Порціга, Ф. Брюно, О. Єсперсена,
Є. В. Гулиги і Є. І. Шендельс, М. М. Гухман, В. Г. Адмоні, О. В. Бондарка та ін.
«Якщо певні інваріантні групи позначити терміном “поле”, а здатність цих груп
притягувати інші елементи — терміном “атракція”, то і “поле”, і “атракція”
1 Адмони В. Г. Основы теории грамматики.— М. ; Ленинград, 1964.— С. 78.
2 Там же.— С. 82.
3 Щур Г. С. Теории поля в лингвистике.— М., 1974.— 255 с.
© М. І. КАЛЬКО, 2007
60 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № б
Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма
виявляються характерними для всіх рівнів мови» 4, що уможливлює виділення
поняттєвих, семантичних, лексичних, лексико-граматичних, граматичних, син
таксичних, функціонально-семантичних та асоціативних полів. В українському
мовознавстві польову модель частин мови розробляв І. Р. Вихованець5. Це свід
чить про те, що всі існуючі поля тією чи іншою мірою є конституентами склад
ної і специфічної для кожної мови картини світу.
Плідним виявилося застосування теорії поля в царині функціональної грама
тики. Серед проектів такої граматики, які співіснують у сучасній лінгвістиці, до
сить привабливою є інтерпретаційна модель, прийнята багатьма аспектологами,
що поділяють засадничі теоретичні принципи та позиції лінгвістичної школи,
визнаний лідер якої — О. В. Бондарко. Об’єкт дослідження теорії функціональ
ної граматики становлять функціонально-семантичні поля (ФСП), кожне з яких,
відображаючи певну «зону смислів», інтегрує на підставі спільності реалізації
функції відображення цієї зони різнорівневі мовні засоби. Утвердження теорії
відбувалося в процесі вивчення категорії дієслівного виду в російській та інших
слов’янських мовах як граматикалізованої частини ширшого поняттєвого
поля — аспектуальності, домінантою якого є семантична категоріальна ознака
«внутрішній час» (за Г. Гійомом), або «характер перебігу та розподілу дії в часі»
(за О. М. Пєшковським) б.
Продуктивність лінгвістичної моделі опису дієслівного виду, яка ґрун
тується на принципі функціонально-семантичного поля, свідчить про високий
рівень її інтерпретаційної адекватності. Проте суперечливий характер досліджу
ваного феномену, його магнетизм для лінгвістів та невтишима полеміка, яку він
викликає, невичерпність, попри давню дослідницьку традицію та широку літе
ратуру, спонукає до подальшого пошуку інтерпретаційних моделей, які, спи
раючись на загальні закономірності польового моделювання, «пронизували» б
організацію кожного поняттєвого субполя (термін увів в українську аспектоло-
гію О. І. Бондар 7) аспектуальності, виявляючи її специфіку щодо інтеріоризації
онтологічного феномену, що стоїть за концептом «внутрішній час». Саме такий
підхід, на нашу думку, уможливив би стирання гострих кутів полеміки навколо
такої досить еклектичної за характером вираження категорії, як дієслівний вид.
До подальших пошуків у царині виду та аспектуальності спонукає те, що
попри пильну увагу до цього феномену, давню традицію, величезний доробок
цілої когорти аспектологів, особливо дослідників виду на матеріалі російської
мови (як російських, так і зарубіжних), проблема адекватного наукового опису
слов’янського виду залишається відкритою. Такий невтішний висновок зафіксу
вали відповіді 35 дослідників із 13 країн світу на анкету аспектологічного
семінару філологічного факультету Московського державного університету.
Головними об’єктивними причинами наявного стану названо: 1) складність се
мантичної організації категорії виду, що зумовлена впливом на видове значення
лексичної (у тому числі й словотвірної) семантики, граматичної категорії часу,
семантики контекстуального оточення, статусу аргументів тощо; 2) складність
формальної організації, що полягає у відсутності уніфікованого та регулярного
видового протиставлення в плані вираження та «нежорсткості» кореляції між
формою і змістом. Головні суб’єктивні причини — брак єдиної теорії виду, точ
4 Там же. — С. 162.
5 Вихованець І. Р. Частина мови в семантико-структурному аспекті.— Κ., 1988.— 256 с.
6 Теория функциональной грамматики : Введение. Аспектуальность. Временная лока-
лизованность. Таксис / Под ред. А. В. Бондарко и др.— Ленинград, 1987.— С. 40.
7 Бондар О. І. Темпоральні відношення в сучасній українській літературній мові : Сис
тема засобів вираження.— Одеса, 1996.— 191 с.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 6 61
М. І. Калько.
ніше — відсутності згоди у принципових питаннях теорії; невпорядкованість за
гальноприйнятої метамови опису аспектологічної системи; невиправдане схи
ляння перед віджилими науковими догмами. Завдання першого ступеня
актуальності, на думку авторитетних аспектологів,— це створення динамічної
моделі, яка враховує чинники всіх мовних рівнів, що передбачає передусім дос
лідження взаємодії лексичного і видового значень, ролі контексту при описі ви
ду, зв’язку виду з універсальним набором акціонсартних значень, репрезентова
них у частково-видових значеннях, тощо. До проблем методологічного
характеру зараховано: 1) розв’язання аспектологічних проблем у світлі нових
досягнень семантики; 2) необхідність переходу від опису до пояснення;
3) розв’язання проблем термінології з урахуванням чіткого розрізнення значен
ня і форми, розроблення метамови та глибше визначення поняття «вид» 8.
Пошуки у відносно новій для українського мовознавства галузі — аспекто-
логії (принаймні в контексті парадигми функціонально-категоріальної граматики),
теоретичне підґрунтя для яких було найбільшою мірою закладене працями
В. М. Русанівського 9, можна вважати успішно розпочатими, що засвідчують як
загальнотеоретичні граматичні праці, зокрема І. Р. Вихованця і А. П. Загнітка 10
та відповідні розділи в граматиках, наприклад Κ. Г. Городенської і А. П. Гри
щенка п, так і спеціальні праці Κ. Г. Городенської, О. І. Бондаря, С. О. Соколо
вої І2. Однак лише пунктирне окреслення об’єктивістського підходу (термін
Дж. Лайонза) до дослідження категорії виду, з одного боку, та разюча диспро
порція між цілою низкою аспектологічних праць, здійснених на матеріалі росій
ської мови, та поодинокими студіями, присвяченими дослідженню аспектуаль-
ної специфіки дієслова,— з другого, спонукає до подальшого освоєння проблем
аспектології на ґрунті української мови.
Першим завданням, підпорядкованим загальній меті польового моделювання
аспектуальності, є уточнення конфігурації поля «внутрішнього часу». Вже сама
словосполука «поле часу» ілюструє відображений у метамові лінгвістики фено
мен, який, за твердженням Дж. Лайонза, виявляє себе в дуже багатьох мовах світу.
Це моделювання словника і граматики, темпоральної референції і денотації за
зразком просторової референції і денотації як частини загальнішого процесу мо
делювання абстрактних царин на кшталт конкретних галузей, оскільки темпо-
ральні відношення за своєю суттю — більш абстрактні, ніж просторові, а темпо-
ральне значення є історично похідним від раніше сформованого просторового 13.
8 Черткова М. Ю.,Ппуганян В. А. та ін. Ответы на анкету аспектологического семинара
филологического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова // Вопр. языкознания.— 1997.—
№ 3.— С. 12-136.
9 Русанівський В. М. Значення і взаємозв’язок граматичних категорій виду і часу в укра
їнській мові XVI-XVII століття.— Κ., 1959.— 100 с.; Русанівський В. М. Структура укра
їнського дієслова.— Κ., 1971.— 315 с.
10 Вихованець І. Р. Зазнач, праця; Загнітко А. П. Система і структура граматичних кате
горій дієслова.— Κ., 1990.— 51 с.; Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови.
Морфологія.— Донецьк, 1996.— 435 с.
ГороденськаК. Г. Дієслово // Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична мор
фологія української мови.— Κ., 2004.— С. 217-298; Грищенко А. П. Дієслово // Сучасна
українська літературна мова / За заг. ред. А. П. Грищенка.— Κ., 1997.— С. 403-446.
12 Городенська К. Г. Видові протиставлення в системі сучасних дієслів // Слово. Стиль.
Норма : 36. наук, праць.—Κ., 2002.— С. 118-121; Бондар О. І. Зазнач, праця; Соколова С. О.
Префіксальний словотвір дієслів у сучасній українській мові.— Κ., 2003.— 284 с.; Соко
лова С. О. Дієслово як носій фреймової семантики // Теоретична і дидактична філологія : 36.
наук, праць.— Κ., 2007.— Вип. 2.— С. 246-257.
13 ЛайонзДж. Лингвистическая семантика : Введение.— М., 2003.— С. 342-343.
62 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № б
Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма
Первісно просторову етимологію мають і самі метаімена досліджуваної
концептуальної зони. Термін «аспект» з вихідним значенням лат. aspektus
«погляд, вигляд, зір», від aspekto «дивлюсь»; «погляд, кут зору, під яким
сприймається те чи інше явище, предмет, подія, перспектива, в якій вони ви
ступають» 14 (пор. також: перспектива (фр. perspective, від лат. perspicio «бачу
наскрізь, уважно розглядаю») — «вид удалечінь»; «спосіб зображення фігур,
що ґрунтується на застосуванні центрального проектування (проекція)» 15),—
як відзначає А. Мазон,— вдало і майже інтуїтивно знайдений для перекладу
відповідного російського терміна «вид» швейцарцем Ф. Рейфом у 1828 р. 16
Як зауважує Г. Якобсон, «...росіяни з повним правом дали категоріям свого
дієслова назву “виды” (від видеть, лат. videre)» 17, хоча термін «вид» було
вперше запроваджено М. Смотрицьким у XVII ст. у книзі «Грамматіки славен-
с к и а правилноє Сунтаґма» (1619) 18 — як наслідок спеціалізації слов’янського
вид «погляд; вигляд».
Усе це робить цілком можливим припущення про те, що польова модель ас-
пектуальності може бути запозичена не тільки з теорії фізики, а й, скажімо, з тео
рії візуального сприйняття, інтерпретована не лише як загальноприйнятий ана
лог електромагнітного феномену, але і як аналог просторово-візуального поля,
розробленого Р. Арнгеймом у праці «Мистецтво і візуальне сприйняття» 19.
Психологічно-силове Х-подібне поле, змодельоване Р. Арнгеймом у резуль
таті дослідження особливостей візуального сприйняття серії малюнків із зобра
женням контуру квадрата та розташованого в різних його місцях диска, являє
собою невидиму внутрішню структуру квадрата (є ще й зовнішня структура, що
виходить за рамки зображення), яка створюється як вторинна завдяки взаємодії
сил, що йдуть від зображення, сприйманого зором, тобто від контуру квадрата.
Візуальне сприйняття диска неминуче пов’язане з психологічним відчуттям йо
го тяжіння до центра квадрата чи в якийсь інший бік, його внутрішню напруже
ність у взаємодії з квадратом, що його оточує. Центральна точка є невід’ємною
частиною зображення, невидимим силовим фокусом, установленим контурами
квадрата. На диск впливають не лише сили, що діють по діагоналі квадрата, а й
сили, утворювані вертикальними і горизонтальними осями, що перетинаються у
центрі квадрата. Центр, таким чином, є місцем перетину цих чотирьох основних
структурних ліній. Інші точки, розташовані на них, є менш енергетичними і си
льними, ніж центр, але і їм властивий ефект впливу. Де б не був розташований
диск, він зазнає дії сил з боку всіх прихованих структурних факторів; відносна
сила і відстань цих чинників визначає спільний ефект у загальній конфігурації
сил. У центрі всі сили перебувають у стані рівноваги, тому найстійкіший стан
диск має у тому випадку, коли його центр збігається із центром квадрата. Інший
відносно спокійний стан можна знайти, пересуваючи диск по діагоналі. Точки
рівноваги лежать поблизу кутів квадрата, причому кутові точки мають меншу
силу, ніж центральна. Таким чином, внутрішня структура квадрата являє собою
силове поле. Фактичні лінії в цьому динамічному ландшафті — гребені, з обох
боків яких енергетичні рівні поступово знижуються. Це центри сил тяжіння і
14 Словник іншомовних слів.— Κ., 2000.— С. 60.
15 Там же.— С. 475.
16 Мазон А. Вид в славянских языках : Принципы и проблемы.— М., 1958.— С. 32.
17 Якобсон Г. Рецензия на книгу Якоба Вакарнагеля «Лекции по синтаксису» // Вопросы
глагольного вида.— М., 1962.— С. 39.
18 Українська мова : Енциклопедія.— 2-е вид. випр. і доп. / Редкол.: В. М. Русанівський,
О. О. Тараненко (співголови), М. П. Зяблюк та ін.— Κ., 2000.— С. 67.
19 Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие.— М., 1974.— 302 с.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 6 63
Μ. І. Калько.
відштовхування, вплив яких поширюється на навколишнє середовище, причому
жоден його елемент не може уникнути їхнього впливу 20.
Польова модель Р. Арнгейма цікава і тим, що силові кутові точки квадрата,
діагонально взаємодіючи через центральну найпотужнішу точку, утворюють
знак інверсії. Інверсія ж як єднання, взаємоперетворення та рівновага двох про
тилежних сутностей 21 якраз і визначає внутрішню логіку категорії виду, яка
відображає в етносвідомості носіїв української мови діалектичну єдність таких
протилежностей, як подія / стан (рух / спокій, змінність / стійкість, послідов
ність / тривалість), що інтеріоризуються українським дієсловом як дихотомія
процесуальної ознаки дія / подія 22.
Розроблена нами на ґрунті описаної Р. Арнгеймом внутрішньої структури
квадрата віртуальна модель аспектуальної системи української мови має достат
ній рівень «працездатності», що дозволяє увиразнити систему аспектуальних
відношень, відобразивши її чітку структурованість та визначивши місце дефек
тивних у видовому відношенні одиниць як невід’ємних елементів поля, що за
безпечують його загальну рівновагу:
Зробимо короткий опис цієї структури.
1. Категорія дієслівного виду є своєрідною граматичною рамкою, що накла
дається на весь дієслівний масив української мови (немає дієслова поза видом).
Контур рамки задає аспектуальній системі, що відображає внутрішній час (внут
рішній темпоральний контур) ситуації, польову структуру, яка виникає внас
лідок семантичного тяжіння одиниць, спричиненого впливом граматичної видо
вої домінанти «внутрішня межа дії».
2. Структура аспектуальної системи українського дієслова має вигляд Х-по-
дібного поля, у якому кутові силові точки квадрата (A, D, В, С) діагонально
взаємодіють через центральну найпотужнішу точку (Е). їхня взаємодія має ха
рактер інверсії, яку ми розуміємо як протиставність семантики дієслів та її від
критість для видової трансформації в одиниці протилежного виду. Якщо зов
нішня протиставність властива всім дієсловам (лексеми недоконаного виду
системно протиставляються лексемам доконаного виду), то внутрішня опози
ція, якою є видове партнерство, характерна лише для дієслів із корелятивною се
мантикою, що тяжіють до Х-подібного діагонального «гребеня» поля. Саме ці
20 Там же,— С. 25-27.
21 КерлотХ. Э. Словарь символов.— М., 1994.— С. 229-231.
22 Калько М. I. Аспектуальність з погляду особливостей концептуалізації дійсності //
Система і структура східнослов’янських мов : 36. наук, праць.— Κ., 2003.— С. 25-32.
64 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, М б
Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма
діагональні проекції (А — D, В — С) і є тим граматичним осердям, яке задається
видовою рамкою, адже головна суть виду — проекція корелятивності, що надає
різним лексемам стосунків видового партнерства, учасники якого більшою чи
меншою мірою можуть бути співвіднесені як форми одного слова. Таким чином,
загальна рівновага аспектуальної системи забезпечується видовою дихотомією
таких партнерів. На віддалі від силових «гребенів» з обох боків уздовж них роз
ташовуються непарні одиниці perfektiva tantum та imperfektiva tantum, які здатні
набувати з дієсловами протилежного виду так званих акціонсартних стосунків,
або партнерства за родами дії. Найбільшою мірою опозиційність видової семан
тики послаблюється в семантичних «борознах» (F — G, Н — І), утворених вер
тикальною та горизонтальною осьовими лініями видової рамки квадрата, уз
довж яких розташовані біаспективи, пор.: женитися («А женився ж як майстер,
що має ремесло в руках; правда він кинув свого пензля і взявся за мотику: робить
у полі аж гай гуде» — М. Сервантес). їхнє значення для рівноваги видової систе
ми полягає в тому, що, тяжіючи одночасно до обох діагональних ліній— як пер
фективної, так і імперфективної, вони забезпечують баланс кожного з чотирьох
основних сегментів поля.
3. Найсильніша семантична енергетика сконцентрована в центральній точці
поля, отже, корелятиви граматичного Х-подібного осердя, що належать до його
центральної зони, перебувають у стані найбільшої рівноваги, тобто відзначаються
найвищим рівнем грамагичності. Це, поза сумнівом, імперфективні видові парт
нери, оскільки саме вони можуть бути співвіднесені із формами одного слова,
пор.: вишивати — вишити («Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим,
срібним, золотим. А листя просить: — Виший нас зеленим! Ми ще побудем, ще не
облетим» — JI. Костенко). Кутові точки рівноваги мають дещо слабшу семантич
ну енергетику, ніж центральна, тобто характер корелятивності членів видових пар
цієї зони відзначається меншим ступенем граматичності і може бути співвіднесе
ний швидше з опозитивністю різних слів, аніж форм одного слова. Кутові зони
рівноваги поля наповнюють члени перфективних пар, напр.: рости — вирости
(«Ми ще ростем. Ми виростем. Ми будем. Ми ще ніким не взяті на приціл» —
Л. Костенко). Як свідчать історичні студії з аспектології, саме ними був заданий
контур видової рамки, імперфективація ж була вторинним, пізнішим явищем при
формуванні граматичної категорії виду 23. Прототипними одиницями обох назва
них зон є дієслова, корелятивні в усіх своїх значеннях, периферійними — дієсло
ва, одні ЛСВ яких— парновидові, інші ж — непарновидові, пор. : писати — напи
сати («Усі йому вже оди написали, лиш я один ще оди не писав»— Л. Костенко) і
тільки писати («А писав — куди краще від самого дяка... — літери рівні, круг
лі» — П. Мирний); «Так перо пише, як муха дише» (Прислів’я).
Проміжною між центральною та кутовою є зона відносної рівноваги, яка на
повнена членами так званих видових трійок — тричленних кореляцій, у яких
дієслова доконаного виду одночасно є як перфективними, так і імперфективни-
ми партнерами, пор.: свердлити — просвердлити — просвердлювати. Ще мен
шою рівновагою відзначаються ділянки проміжної зони, які наповнюють члени
так званих поліпрефіксальних 24, корелятивних комплексів, до складу яких, з од
ного боку, належать безпрефіксні дієслова недоконаного виду з дифузною се
23 Маслов Ю. С. Роль так называемой перфективации и имперфективации в процессе
возникновения славянского глагольного вида // Маслов Ю. С. Избраные труды : Аспекто-
логия. Общее языкознание.— М., 2004.— С. 445-477.
24 ЯсаиЛ. О принципах выделения видовой пары в русском языке // Вопр. языко
знания.— 1997.— № 4.— С. 75.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 6 65
М. І. Калько.
мантикою, що уможливлює їх корелятивну видову співвіднесеність з кількома
префіксальними дієсловами доконаного виду, напр.: різати — розрізати, по
різати, вирізати. Усі проміжні та перехідні явища, згідно з теорією польової
структури, ми розглядаємо як такі ж закономірні, органічні явища, як і прототи
пові, оскільки вони є необхідними елементами, що визначають загальну рівно
вагу системи.
4. Інтерпретуючи хоча б у найзагальніших рисах семантико-граматичний
аспект у світлі теорії поля, слід відзначити, що тут першорядну роль відіграє
семантика термінативності / атермінативності (граничності / неграничності).
Саме термінативні партнери (як префіксальні, так і суфіксальні) є прототипними
корелятами, оскільки, як засвідчують історичні студії в галузі аспектології, саме
на ґрунті протиставлення граничності / неграничності розвинулося граматичне
протиставлення доконаності / недоконаності25. Термінативне партнерство
ґрунтується на видовій дихотомії: «подійно спрямований процес— подія, підго
товлена цим процесом», пор.: віддавати — віддати («Отож люб’язно, мої дами,
так і живіть, — оддавайте всякому віть за віть, а не можете тепер, то оддайте в
четвер, от воно й вийде — бу на бу, му на му, як гукнеш, так і одгукнешся» —
Д. Боккаччо);робити—зробити («Коли вам до вподоби те, що я сказала (а тут я
готова чинити вашу волю), то так і зробимо, як же ні, то нехай усяке робить до
вечора, що кому завгодно» — Д. Боккаччо). Периферія імперфективної кореля
тивності наповнена статальним партнерством, що ґрунтується на опозиції «за
родження стану — вияв стану набутого в результаті події», пор.: полюбити —
любити («Через те, не у гнів вам, такою любов’ю, про яку ви кажете, я зроду вас
не полюблю і не хочу, щоб ви мене так любили— Д. Боккаччо). Периферія імпер-
фективного партнерства — тривіальні пари, обидва члени яких мають подійне
значення, але дієслова недоконаного виду означають, як правило, повторювану
подію, пор.: прийти — приходити («І я прийшла не струшувать ренклод І не ро
бить з плодів твоїх набутку. Чужі приходять в час твоїх щедрот, а я прийшла у
час твойого смутку» — Л. Костенко).
5. Зону так званої видової дефективності (некорелятивності), як було зазна
чено вище, становлять дієслова perfektiva tantum та imperfektiva tantum, більшість
яких здатна утворювати із дієсловами протилежного виду акціональні пари.
Найбільше до зони видової корелятивності як граматичного осердя аспектуа-
льності тяжіють спеціально-результативні роди дії. Певна частина дієслів, що
належать до цих родів, «прориває» видову дефективність, утворюючи імпер-
фективні форми, які вживаються лише в ітеративному значенні, наприклад, то-
тально-результативний рід дії, пор.: витоптувати — витоптати («Зажурилась
Україна, Бо нічим прожити, Витоптала орда кіньми Маленькії діти»— Укр. нар.
дума); «Кіннота ворога витоптувала посіви, руйнувала села й міста» — П. Ти
чина). Найвіддаленіший від граматичного осердя сегмент зони видової дефек
тивності — часові роди дії, наприклад, сатуративний, пор.: натерпітися
(«В соннім спокої вогонь твій ледь бився. Але страху я тоді натерпівся!» —
О. Ірванець). Дієслова, що належать до часових родів дії, як правило не утво
рюють видових корелятивних пар. Деяким аспектуальним розрядам безпрефікс
них дієслів недоконаного виду притаманна польова дифузність: вони водночас
тяжіють як до зони парновидового, так і до акціональної співвіднесеності, пор.:
будувати — збудувати (термінативний клас дій) («Він був святий. Він жив не
погрішимо. І не за гроші будував свій храм. І так, у мислях збудувавши храми,
Торгующих із храму виганяв» — JI. Костенко) і набудувати (кумулятивний рід
25 Маслов Ю. С. Роль так называемой...— С. 455-457.
66 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № б
Категорія аспекту крізь призму поля візуального сприйняття Р. Арнгейма
дії): («Доводилось мені і скарби знаходить: багацько набудував я церков, монас
тирів» — О. Стороженко).
6. Досліджуючи психологічно-силове поле візуального сприйняття, Р. Арн-
гейм визначив усередині контуру квадрата такі місця віддалення диска від цент
ра, у яких він ніби «намагається вискочити за межі контуру» 26. Такими місцями
для поля аспектуальності є, наприклад, зона релятивної семантики, пор.: нале
жати («Душа належить людству і епохам»— Л. Костенко). Релятивні дієслова
не можуть вступати ні в парновидове, ні в акціональне партнерство. Як відзна
чає В. М. Русанівський, «дієслово є насамперед темпоральною (часовою) части
ною мови. Тому, коли воно виражає дію узагальнено, безвідносно до моменту
мовлення або інших часових меж, його значення може набувати статичних рис і
наближатися до значення прикметника» 21.
Таким чином, проведення аналогії між полем аспектуальності та Х-подіб-
ним полем Р. Арнгейма і, відповідно, між граматичною категорією виду і внут
рішньою структурою квадрата, заданою його зовнішніми сторонами (зовні ми
сприймаємо лише форми доконаного і недоконаного виду та два основні проце
си видотворення — перфективацію та імперфективацію), між аспектуально зу
мовленими лексичними класами («аспектуальними класами» Ю. С. Маслова 28,
дієслівними класами 3. Вендлера 29, «акціональними гештальтами» за Ф. Леман-
ном30, «таксономічними категоріями» О. В. Падучевої31 тощо) й диском, роз
міщеним у різних місцях усередині контуру квадрата (контур квадрата ми інтер
претуємо як видову рамку), дозволяє наочно продемонструвати роль виду як
структурального чинника поняттєвого поля «аспект (внутрішній час) дії», що
визначає статус кожного аспектуально зумовленого класу лексики як сегмента
Х-подібного поля.
Х-подібний «гребінь» поля аспектуальності, поза сумнівом, становлять
вендлерівські accomplishments — а) агентивна гранична процесуальність, пор.:
добувати — добути («Чей тільки з торфу ще не добували, Добудуть через двад
цять п’ять віків» — Л. Костенко); б) неагентивна гранична процесуальність,
пор.: горіти — згоріти («Ой горіли ж древляни, аж гуготіло! .. .Але що ж воно
винне оте древлянське немовляточко, Що згоріло в лозовій колисочці» —
Л. Костенко). Прилеглі до граматичного осердя зони заповнюють вендлерівські
achievements, пор.: сахатися / сахнутися («Сахається розгублено душа, почув
ши раптом тихі кроки щастя», «Коні, і коні, що сахнулися тяжко у стайнях» —
Л. Костенко) (евентивна квазігранична процесуальність). У міру віддалення від
силових «гребенів» з обох боків уздовж них розташовуються вендлерівські
activities — а) агентивна негранична процесуальність («А він курив та курив і до
курився до раку горла, навіть хворий не випускав з рота сигарети, посмокче й
кашляє, кашляє; все жартував, щоб не забули йому в труну покласти з десяток
пачок “Прими”» — В. Дрозд); б) неагентивна негранична процесуальність («Як
гарно все! І все така отрута. І сіє дощ... І гномиків нема...» — Л. Костенко), а та-
26 Арнхейм Р. Зазнач праця.— С. 27.
27 Русанівський В. М. Дієслово // Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За
заг. ред. І. К. Білодіда.— Κ., 1969.— С. 297.
*8 Маслов Ю. С. Вид и лексическое значение глагола в современном русском лите
ратурном языке//Известия АН СССР. Отд-ние лит. ияз.— 1948.— Т. 7. Вып. 4.— С. 303-316.
® Vendler Z. Verbs and times // Linguistics is philosophy.— Ithaca, 1967.— P. 97 - 121.
30 Lehmann V Der russische Aspekt und die leksikalische Bedeutung des Verbes // Ztschr. fur
slawische Philologie.— Heidelberg, 1988.— Bd 48. H. 1.— S. 270-281.
31 Падучева E. В. Семантические исследования. Семантика времени и вида в русском
языке // Семантика нарратива.— М., 1996.— 463 с.; Падучева Е. В. Динамические модели в
семантике лексики.— М., 2004.— 607 с.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 6 67
М. І. Калько.
кож вендлерівські states — а) агентивна негранична статальність («Кучеряві, як
папуасики, Ми, Телесики, ми, Івасики, Сидимо на тих крилах, Як чортенята бо
лотяні, А посередині Микола» — Л. Костенко), б) неагентивна релятивність
(«Віз наш увесь дерев’яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили
заліза, бо воно, казали, притягає грім» — О. Довженко), в) агентивна релятив
ність («Але їх було так мало, що несила їхня була тамтим протистояти, і, певна
річ, небезпечно було гадюку за пазуху пускати, годувати ворогів у власному
домі» — М. Сервантес).
Попри гіпотетичний характер така інтерпретація польової структури аспек-
туальності, на нашу думку, заслуговує на увагу як струнка модель суперечливої
категорії, названої В. В. Виноградовим «ареною боротьби і взаємодії граматич
них і лексичних значень»32.
(Черкаси)
М. I. KAL’KO
THE CATEGORY OF ASPECT BASED ON THE VISUAL PERCEPTION MODEL BY
R. ARNHEIM (on the material of the Ukrainian Language)
The article suggests a new, different from the traditional, model o f the aspectual system of the
Ukrainian verbs based on the visual perception model by R. Amheym and the aspectually relevant
verb classification developed by the author on the basis of the so-called «Ζ. Vendler’s Classes» - the
hidden grammatical categories that determine the verb aspectual behaviour.
Keywords: theory of field, verb, verb aspect, aspect class.
32 Виноградов В. В. Русский язык: Грамматическое учение о слове.— М., 1986.— С. 410.
68 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 6
|