Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi

Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi

Рецензія на книгу: Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi. Praha : USST SUPER ALBEA, 2006,— 296 s. Сучасні мовознавчі дослідження, зорієнтовані на антропоцентричний вектор, переважно трактують мову в дискурсивному плані — як з...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Мовознавство
Дата:2007
Автор: Архангельська, A.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2007
Теми:
Рецензії та анотації
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182990
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi / A. Архангельська // Мовознавство. — 2007. — № 6. — С. 89-90. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-182990
record_format dspace
spelling Архангельська, A.
2022-01-27T11:55:05Z
2022-01-27T11:55:05Z
2007
Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi / A. Архангельська // Мовознавство. — 2007. — № 6. — С. 89-90. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
0027-2833
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182990
Рецензія на книгу: Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi. Praha : USST SUPER ALBEA, 2006,— 296 s. Сучасні мовознавчі дослідження, зорієнтовані на антропоцентричний вектор, переважно трактують мову в дискурсивному плані — як засіб спілкування, як повсякденну мовну дійсність. Ідея розуміння мови як мовного довкілля, де мова, буття людини і доба як хронотоп (у розумінні М. Бахтіна) є нероздільними, є з огляду на вивчення «мови в людині» і «людини в мові» надзвичайно сучасною і перспективною. Вивченню мови в такому контексті присвячена одна з останніх праць відомого чеського богеміста, славіста, балтиста, дослідника європейських мов Іржі Марвана «Шляхи до чеського літературного стандарту—перша тисяча років (800-1800) : Малий історичний путівник чеською лінгвоекологією». Розуміння мовного довкілля, на думку автора, корелює із незвичними, на перший погляд, але надзвичайно змістовними і глибокими за своєю суттю поняттями мовної ноосфери, лінгвоекології, лінгвоестетики та лінгвоетики.
uk
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
Мовознавство
Рецензії та анотації
Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
spellingShingle Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
Архангельська, A.
Рецензії та анотації
title_short Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
title_full Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
title_fullStr Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
title_full_unstemmed Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
title_sort marvan j. cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
author Архангельська, A.
author_facet Архангельська, A.
topic Рецензії та анотації
topic_facet Рецензії та анотації
publishDate 2007
language Ukrainian
container_title Мовознавство
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
format Article
description Рецензія на книгу: Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi. Praha : USST SUPER ALBEA, 2006,— 296 s. Сучасні мовознавчі дослідження, зорієнтовані на антропоцентричний вектор, переважно трактують мову в дискурсивному плані — як засіб спілкування, як повсякденну мовну дійсність. Ідея розуміння мови як мовного довкілля, де мова, буття людини і доба як хронотоп (у розумінні М. Бахтіна) є нероздільними, є з огляду на вивчення «мови в людині» і «людини в мові» надзвичайно сучасною і перспективною. Вивченню мови в такому контексті присвячена одна з останніх праць відомого чеського богеміста, славіста, балтиста, дослідника європейських мов Іржі Марвана «Шляхи до чеського літературного стандарту—перша тисяча років (800-1800) : Малий історичний путівник чеською лінгвоекологією». Розуміння мовного довкілля, на думку автора, корелює із незвичними, на перший погляд, але надзвичайно змістовними і глибокими за своєю суттю поняттями мовної ноосфери, лінгвоекології, лінгвоестетики та лінгвоетики.
issn 0027-2833
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/182990
citation_txt Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi / A. Архангельська // Мовознавство. — 2007. — № 6. — С. 89-90. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT arhangelʹsʹkaa marvanjcestykespisovnecestincprvnichtisiclet8001800malypmvodcedejinamiceskelingvoekologi
first_indexed 2025-11-26T06:59:31Z
last_indexed 2025-11-26T06:59:31Z
_version_ 1850616254015995904
fulltext M ar v a n J. CESTY KE SPISOVNÉ ČEŠTEVE - PRVNÍCH TISÍC LET (800-1800) : MALŸ PRÙVODCE DEJEN AMI ČEŠKE LINGVOEKOLOGIE Praha : USST SUPER ALBEA, 2006,— 296 s. _______________________________________________ Рецензії та анотації Сучасні мовознавчі дослідження, зорієнто­ вані на антропоцентричний вектор, переваж­ но трактують мову в дискурсивному пла­ ні — як засіб спілкування, як повсякденну мовну дійсність. Ідея розуміння мови як мов­ ного довкілля, де мова, буття людини і доба як хронотоп (у розумінні М. Бахтіна) є нероз­ дільними, є з огляду на вивчення «мови в лю­ дині» і «людини в мові» надзвичайно сучас­ ною і перспективною. Вивченню мови в такому контексті присвячена одна з останніх праць відомого чеського богеміста, славіста, балтиста, дослідника європейських мов Іржі Марвана «Шляхи до чеського літературного стандарту— перша тисяча років (800-1800) : Малий історичний путівник чеською лін- гвоекологією». Розуміння мовного довкілля, на думку автора, корелює із незвичними, на перший погляд , але надзвичайно змістовни­ ми і глибокими за своєю суттю поняттями мовної ноосфери, лінгвоекології, лінгвоесте- тики та лінгвоетики. Вивчення онтогенезу та філогенезу мови через системну взаємодію цих понять по лінії мова — буття людини — доба виявляє основні домінанти суспільної свідомості певного часового зрізу, її духовні константи, суттєві риси мовного середовища і його морального впливу на носія мови, спо­ нукає читача до співпраці, унаслідок якої са­ ме він візьме на себе відповідальність за ви­ сновки, зроблені «власноруч». Гідною особливої поваги рисою інди­ відуального дослідницького стилю ї. Марва­ на, представленою і в інших його недавніх працях !, є вміння переконувати читача у своїй, нехай і нетрадиційній, думці надзви­ чайно широким мовним матеріалом (вчений використовує з цією метою дані 25 європей­ ських мов) та ідея «співтворчості». Запропо­ нований автором надзвичайно широкий на­ бір аргументів мимохіть перетворює читача на дослідника, залучає його до самостійного аналізу того чи іншого мовного явища. Основна мета рецензованої праці, як її ба­ чить сам автор, — допомогти читачеві знай­ ти свій власний шлях, свій особистий підхід 1 Marvan J. Jazykové milenium: slovanská kontrakce a její ceskÿ zdrój.— Praha, 2000.— 410 s.; Marvan J. Brána jazykem otvíraná aneb о češtine svëtové.— Praha, 2004.— 433 s. © A. АРХАНГЕЛЬСЬКА, 2007 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, Ns 6 навіть до найвіддаленіших періодів розвитку чеської мови, до розуміння особливостей становлення своєї мови. Досягненню мети сприяють передусім самі творці мовної історії через створені ними тексти, через їх емоцій­ ну та змістову переконливість та прагматич­ ну спрямованість — своєрідну ілокутивну силу з надією на перлокутивний ефект, під яким тут слід розуміти сформований чита­ чем унаслідок співпраці з автором власний погляд на рідну мову та етапи її багатовіко­ вої історії. Автентичні тексти, пов’язані з чеською історією та іменами видатних її постатей, по­ дані автором в оригінальній версії і є осно­ вою книги. їх глибоке і уважне прочитання спонукає читача до бачення справжніх рис та неминущих цінностей чеської (як будь-якої іншої) мови, до усвідомлення взаємодій та впливів тих чи інших особливостей і ціннос­ тей на долю рідної мови, до розуміння того, як ці цінності виявляються у лінгвоекології («мова — це людське середовище»), у без­ посередньо з нею пов’язаній мовній етиці (лінгвоетиці) та мовній естетиці (лінгвоесте- тиці). Запропоновані читачеві для особисто­ го прочитання та осмислення тексти супро­ воджено вступом, де окреслено історичний контекст, заувагами, необхідними для кра­ щого сприйняття текстів, та інструкціями. Книга розрахована не лише на студентів-бо- гемістів та вчених-славістів, а й на широкий читацький загал - запропонована автором співпраця до снаги будь-якому носієві чесь­ кої мови, небайдужому до її історії. П’ять розділів книги присвячені тисячо­ літньому процесу стандартизації чеської мо­ ви (80(М800 рр.) — добі середньовіччя (її початковий та класичний періоди), «золото­ му віку» та початкам нового часу (добілогор- ська доба) і періодові занепаду (побілогор- ська доба, так звана období temná). Перший розділ (800-1300 рр.) представ­ ляє старослов’янську традицію літературно­ го стандарту як нового слов’янського «інте­ лектуального та естетичного середовища», започатковану Кирилом та Мефодієм, яка, за даними пам’яток Київської Русі, проіснува­ ла на Чеських землях понад два століття (ІХ-ХІ ст.). На зміну старослов’янському 89 векторові, який після розколу церков 1054 ро­ ку став символом східної (православної) церкви як небажаної (наприкінці XI ст.) у Че­ хії, прийшов латинський. Латинські перекла­ ди богослужебних книг ХІ-ХІІІ ст. містять надзвичайно важливі сліди «домашньої» мо­ ви і навіть її «лінгвістичного» вживання, у межах якого етимологія виконує міфотворчу роль. Другою половиною XIII ст. датовані перші поетичні експерименти із чеської мо­ вою, що виявляють її «римотворчу» силу і, як наслідок, естетичну функцію таких суто лінгвістичних об’єктів, як морфема, грама­ тичні трансформації та бінарні опозиції. У другому розділі (1300-1500 рр.) до­ сліджується класична епоха становлення чеської мови, яка, власне, і започаткувала не­ перервний процес мовної стандартизації. Наведені тексти XIV ст. засвідчують почат­ ки стратифікації літературної мови («висо­ кий» та «низький» стилі) з огляду на актуаль­ ність формування єдиної державної та національної мови. Узаконення чеської мови як загальнослов’янської мови богослужіння поряд із «германською» (тобто німецькою та романською (італійською)), відповідний її статус як офіційної мови в Римській імперії викликало до життя формування першої професійної «лінгвістичної школи» та ство­ рення першого великого словника слов’ян­ ського середньовіччя, що містив майже 7 тис. словникових одиниць. Реформа суспільного життя XV ст., запо­ чаткована Яном Гусом, була спрямована і на мовне культивування, що передбачало ак­ тивну роль людини в розвитку та вдоскона­ ленні мови. Зусилля Яна Гуса у напрямку широкої суспільної «перебудови» стали пе­ редвісниками майбутньої реформації хрис­ тиянства. Пізніше «парниковий ефект» ізо­ ляції Чехії, нав’язаної Римом, боротьба між чеськими католиками і протестантами спри­ чинилися до процесу «чехізації» країни, до збагачення та очищення від «чужих» впливів «свого» мовного середовища, до розвитку нових, у тому числі і народних, жанрів літе­ ратури, до поширення рідної мови серед усіх суспільних верств, включаючи і королів­ ський двір Іржі Подебрадського — перший у середньовічній Європі, де користувалися виключно мовою свого народу. Кінець доби середньовіччя позначився і тенденціями до емансипації мови. Третій розділ (1500-1620 рр.) присвячено «золотому віку» чеської мови. Цей період ха­ рактеризується систематичністю, професій­ ним опрацюванням нагальних мовознавчих проблем, розвитком чеської лексикографії за сучасними моделями з огляду на сучасний Рецензії та анотації__________________ 90 стан мови. Зростає інтерес до слов’янських мов, у тому числі й до мови, що суттєво від­ різнялася від «московської»,— руської, тобто української. Наслідком глибоких лінгвістич­ них експериментів став розгляд генетичних зв’язків чеської мови у загальноєвропей­ ському масштабі. Саме у цей період здій­ снюються перші кроки до систематичного опису мови (у тому числі й граматичного). Водночас кінець періоду чеської ізоляції — за іронією долі — обертається серйозною загрозою для чеської мови, про що свідчить закон про охорону чеської мови 1615 р., і віщує близьку національну катастрофу. Четвертий розділ (1620-1700) висвітлює різкий перехід від «золотого віку» до «періо­ ду руїни» у зв’язку із втратою чеської дер­ жавності та насильницькою рекатолизацією. Всупереч обставинам, чеська мова й тоді до­ сягла певних успіхів у своєму розвитку — естетична домінанта, що ставила справу збе­ реження рідної мови вище за ворожнечу та антагонізм, стала предтечею майбутнього чеського мовного відродження. У п’ятому розділі (1700-1800 рр.) дослід­ жується період глибинного формування стратегії чеського мовного відродження, по­ вернення до старої мовної норми «золотого віку», яку вважали за єдино правильну, до стратегії чеської граматики та її адекватного опису. Вже тоді план повернення чеській мо­ ві її належної суспільної ваги був значущим не лише для чеського, а й для інших слов’ян­ ських народів, що населяли Австро-Угорську імперію. Таким чином, активно залучаючи хресто­ матійні тексти, І. Марван створює оригіналь­ ний продукт індивідуальних інтенцій та спільних зусиль читача (передусім студента) та автора, що має стати надійним супутни­ ком філолога та громадянина у майбутній професійній діяльності, — бачення людини як мовної особистості на тлі буття чеської мови та мови на тлі буття людини крізь приз­ му специфіки доби як певного хронотопу у взаємодії простору і часу. Сподіваємося, що методологічне і мето­ дичне розв’язання питання людини в мові, запропоноване професором ї. Марваном, за­ цікавить українських дослідників та викла­ дачів і не лише допоможе наблизитися до принципів взаємодії концептуальної та мов­ ної картин світу, а й дасть поштовх до нових розвідок мовного довкілля в царині мовної ноосфери, лінгвоекології, лінгвоетики та лінгвоестетики. А. АРХАНГЕЛЬСЬКА (Рівне) ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 6

Схожі ресурси