Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики

Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики

Статтю присвячено актуальним тенденціям у галузі порівняльно-історичного дослідження слов’янських мов: аналізу лексики й семантики, поєднанню компаративного та типологічного підходів, застосуванню гніздового методу. Наслідком реалізації відповідних дослідницьких програм є реконструкція лексико-семан...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Main Author: Черниш, Т.О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2008
Series:Мовознавство
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183043
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики / Т.О. Черниш // Мовознавство. — 2008. — № 2-3. — С. 91-102. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183043
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1830432025-02-09T22:44:54Z Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики Typological Aspects of the Semantic Reconstruction ofCommon Slavic Word Families Черниш, Т.О. Статтю присвячено актуальним тенденціям у галузі порівняльно-історичного дослідження слов’янських мов: аналізу лексики й семантики, поєднанню компаративного та типологічного підходів, застосуванню гніздового методу. Наслідком реалізації відповідних дослідницьких програм є реконструкція лексико-семантичної і словотвірної систем праслов’янської мови та встановлення закономірностей їх історичного розвитку. The author considers the following trends to be the most important for present-day comparative studies of Slavic languages: focus on lexics and semantics, joint use of comparative and typological approaches, analysis in the framework of word families model. The realization of corresponding research programs results in the reconstruction of the Common Slavic lexico-semantic and word-formative system as well as the establishing of regular patterns of its evolution. 2008 Article Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики / Т.О. Черниш // Мовознавство. — 2008. — № 2-3. — С. 91-102. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183043 uk Мовознавство application/pdf Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Статтю присвячено актуальним тенденціям у галузі порівняльно-історичного дослідження слов’янських мов: аналізу лексики й семантики, поєднанню компаративного та типологічного підходів, застосуванню гніздового методу. Наслідком реалізації відповідних дослідницьких програм є реконструкція лексико-семантичної і словотвірної систем праслов’янської мови та встановлення закономірностей їх історичного розвитку.
format Article
author Черниш, Т.О.
spellingShingle Черниш, Т.О.
Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики
Мовознавство
author_facet Черниш, Т.О.
author_sort Черниш, Т.О.
title Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики
title_short Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики
title_full Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики
title_fullStr Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики
title_full_unstemmed Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики
title_sort типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2008
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183043
citation_txt Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики / Т.О. Черниш // Мовознавство. — 2008. — № 2-3. — С. 91-102. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT černišto tipologíčníaspektisemantičnoírekonstrukcíígnízdpraslovânsʹkoíleksiki
AT černišto typologicalaspectsofthesemanticreconstructionofcommonslavicwordfamilies
first_indexed 2025-12-01T12:12:17Z
last_indexed 2025-12-01T12:12:17Z
_version_ 1850307917302988800
fulltext Т. О. ЧЕРНИЛ! ТИПОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СЕМАНТИЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ ГНІЗД ПРАСЛОВ’ЯНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ _ Статтю присвячено актуальним тенденціям у галузі порівняльно-історичного досліджен­ ня слов’янських мов: аналізу лексики й семантики, поєднанню компаративного та типологіч­ ного підходів, застосуванню гніздового методу. Наслідком реалізації відповідних дослідниць­ ких програм є реконструкція лексико-семантичної і словотвірної систем праслов’янської мови та встановлення закономірностей їх історичного розвитку. К л ю ч о в і сл ов а: слов’янські мови, реконструкція, лексика, семантика, етимон, гніздо, порівняльно-історичне мовознавство, типологія. Провідним для розвитку славістичної компаративістики новітніх часів є розши­ рення діапазону її інтересів за рахунок завдань, пов’язаних із дослідженням лек­ сики: поряд із традиційно присутніми тут звуковими та морфологічними елементами мови повноправним об’єктом порівняльно-історичних студій стало слово в єдності його форми та значення. Таку ситуацію в порівняльно-історич­ ному та етимологічному вивченні слов’янської лексики Г. А. Цихун назвав «розширенням прав праслов’янського слова» \ Останні роки лише підтвердили слушність цієї думки та евристичну цінність такої тенденції. Усі ці зміни дали фахівцям підстави говорити не лише про нагальну потребу оформлення історич­ ної лексикології праслов’янської мови як окремої дисципліни лінгвістичної сла­ вістики та галузі порівняльно-історичного мовознавства1 2, а й про реальне виникнення такої діахронічної, чи навіть поліхронічної (В. В. Німчук) лексико­ логії, одним із завдань якої є вивчення, зокрема, цілісних лексичних систем із максимальним заглибленням у давнину. Відповідним чином значно посилився інтерес етимологів до внутрішньої, змістової сторони лексем на глибшому хронологічному рівні; утім, ще М. Фас- мер у післямові до німецького видання його «Етимологічного словника росій­ ської мови» (1957 р.) із жалем писав: «Якби мені довелося почати роботу знову, я приділив би більше уваги... семасіологічній стороні» 3. Встановлення семан­ тичної та словотвірної структури відновлюваних праформ, а отже, і їхніх зв’яз­ ків у площині формальної та смислової похідності веде до того, що об’єктом ре­ конструкції стають уже не окремі слова з їхніми значеннями, а лексикон праслов’янської мови як система. Як зауважує В. К. Журавльов, кардинально змінюється і процедура етимологізування: якщо раніше етимологічний аналіз 1 Ц ыхунГА. К реконструкции праславянской метафоры // Этимология 1984.— Μ., 1986.— С. 211. 2 Borys W. O możliwościach odtwarzania historii słownictwa prasłowiańskiego // Uwarunko­ wania i przyczyny zmian językowych.— Warszawa, 1994.— S. 19. 3 Фасмер M. Этимологический словарь русского языка : В 4т .— М., 1964.— Т. 1.— С. 14. © Т. О. ЧЕРНИШ, 2008 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2—3 91 спрямовувався «згори донизу» і був підпорядкований пошукові рефлексів ре­ конструйованих прамовних коренів у споріднених мовах, то тепер він здій­ снюється «знизу вгору», тобто від реально зафіксованих слів до реконструкції їхніх праформ 4. При цьому дуже важливо, що відновлення пралексем на підставі їх безпосередніх відповідників дозволяє поставити питання про семантичну ре­ конструкцію. О. М. Трубачов мав рацію, стверджуючи, що «реконструкція, на якій будується компаративістика, була завжди реконструкцією форм... Однак щоб бути справді реальною, реконструкція повнозначних елементів мови по­ винна бути також реконструкцією значення»5. Традиційна «коренева» етимоло­ гія обмежувала можливості постановки питання про встановлення семантики тих одиниць прамови, у яких цей корінь виступав, звертаючи увагу передусім на ідентифікацію слів із тією самою лексичною морфемою й виносячи за дужки пи­ тання про значеннєві модифікації останньої6 7. Цьому відповідало й загальне скептичне ставлення компаративістів до можливостей з ’ясування первісного значення реконструйованих одиниць; показовою в цьому плані є думка А. Мейє про неможливість такого встановлення вихідного значення, яке за точністю можна було б порівняти з формальною реконструкцією1. Але, наприклад, уже позицію Е. Бенвеніста з цього питання характеризує поєднання тверезості та стриманого оптимізму: він виділяє як критерії семантичної реконструкції поряд з особистим вибором лінгвіста її правдоподібність із погляду загальних міркува­ нь (або, як каже сам автор, здорового глузду), паралелі, що їх зуміє навести дос­ лідник, і, по можливості, повне врахування контекстів уживань рефлексів та смислових зв’язків між їхніми контекстуальними різновидами 8 (пор. подібну думку в праці Г. А. Климова 9). Пізніше комплекс завдань, пов’язаних із семантичною реконструкцією пра­ слов’янського слова, ще більше розширився і був спрямований уже на віднов­ лення ієрархічно організованої системи його значень (і, зокрема, праслов’ян­ ської метафори), а не на відновлення дифузної первісної семантики, що мала охопити всі можливі наслідки значеннєвих зсувів у окремих слов’янських мо­ вах 10 11. Ретроспективний формально-семантичний аналіз лексики, реконструкція поряд із первинною формою також і первинного змісту орієнтуються на пред­ ставлення семантики давніх слів як ієрархічно організованої системи. Методо­ логічно важливою в цьому сенсі є думка Д. М. Шмельова про роль дифузності в значеннєвій структурі багатозначного слова: «семантична єдність слова полягає... не в наявності в нього певного “загального значення”, що ніби під­ порядковує собі індивідуальні, ...а в певному взаємозв’язку цих самостійних значень...» п . О. М. Трубачов з цього приводу зауважує: «Подібна характерис­ 4 Журавлев В. К. Наука о праславянском языке: эволюция идей, понятий и методов // Бирнбаум X. Праславянский язык: достижения и проблемы в его реконструкции.— М., 1987,— С. 489. 5 Трубачев О. Н. Реконструкция слов и их значений // Трубачев О. Н. Труды по эти­ мологии: слово, история, культура : В 2 т.— М., 2004.— T. 1.— С. 108. 6 Журавлев В. К. Зазнач, праця. 7 Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков.— М. ; Ленин­ град, 1938.— С. 385. ® Бенвенистп Э. Семантические проблемы реконструкции // Бенвенист Э. Общая линг­ вистика.— М., 1973.— С. 331-350. 9 Климов Г. А. К семантической реконструкции (по материалам кавказской этимоло­ гии) // Теория и практика этимологических исследований.— М., 1985.— С. 16-23. 10 Пор.: ВарботЖ. Ж. Связи значений и семантическая реконструкция в этимологии // Wiener Slawistischer Jahrbuch.— 1992.— Bd 38.— S. 233-241. 11 Шмелев Д. H. Проблемы семантического анализа лексики (на материале русского языка).— М., 1973.— С. 76. Т. О. Черниш___________________________________________________________________ 92 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2-3 тика дифузності семантики може в типологічному плані застосовуватися до дав­ ніх лексичних і семантичних реконструкцій, що, як відомо, у сучасній науці де­ далі ширше моделюються на підставі наших знань про живі процеси, а не на умоглядних уявленнях про давню первісну простоту» 12. Г. А. Цихун протистав­ ляє цьому розумінню дифузності інше, яке приписувалося раніше праслов’ян­ ським лексичним елементам при спробах охопити всі можливі результати се­ мантичних зрушень у різних слов’янських мовах 13. Відтак етимологи виходять у побудові своїх гіпотез із того, що реконструйовані праформи вже в найдав­ нішу епоху мали низку лексико-семантичних варіантів і тому були засвоєні істо­ рично засвідченими слов’янськими мовами здебільшого як континуанти з роз­ винутою семантичною структурою. При цьому враховується, по можливості, також і їхня лексична сполучуваність, постійний лексичний контекст уживання. Варто відзначити, що розвідки в цій галузі збагатилися також за рахунок ідей та дослідницьких процедур деяких інших лінгвістичних дисциплін, які останнім часом вийшли на передній край мовознавчих досліджень. Маємо на увазі пере­ дусім праці тих славістів-компаративістів та етимологів, які використовують теорію і практику когнітивно- та етнолінгвістичних студій 14. Розкриття внут­ рішньої форми пралексем проливає світло на ієрархічні смислові зв’язки, що становлять підґрунтя відповідних відношень похідності, і в такий спосіб дозво­ ляє відновити ті відношення тотожності (чи подібності) і розрізнення об’єктів та явищ дійсності, які сформувалися завдяки мовленнєвому мисленню носіїв пра­ мови у процесі членування концептуального простору і смислового витлума­ чення його окремих складників; таким чином розкривається первісно пов’яза­ ний із ними зміст. З іншого боку, ретроспективний (від похідного до твірного) погляд на відношення смислової деривації дозволяє, виходячи зі значення вто­ ринних утворень, ідентифікувати елементи семантичної структури вихідної одиниці, відмінні від її сигніфікативного ядра, тобто конотаційно-оцінні, імп- лікаційні чи асоціативні семантичні риси, і в такий спосіб повніше й точніше ре­ конструювати зазначену структуру. Отже, інтегральний підхід до прочитання історичних схем смислового розвитку пралексем дозволяє здійснити етнолінг- вістичну реконструкцію, відтворивши відповідний цілісний фрагмент зафіксо­ ваної у прамові картини світу. Наслідком цього є те, що добре відоме й давно визнане значення лексичного матеріалу споріднених мов для історичного ви­ вчення культури їх носіїв та відновлення праісторії цієї культури зростає ще більше, даючи можливість розв’язувати ширше коло проблем, пов’язаних із від­ творенням більш чи менш віддалених у часі форм матеріального та культурного життя 15. Разом з тим ключову роль у подібній реконструкції відіграє, як обґрун- 12 Трубачев О. Н. Этимологические исследования и лексическая семантика // Принципы и методы семантических исследований.— М., 1976.— С. 166. 13 ЦыхунГ. А. Зазнач, праця.— С. 211-216. 14 Wojtyła-Świerzowska М. Kognitywizm w etymologii // Rocz. Slawistyczny.— 1998.— T. 51.— S. 17-30; Jakubowicz M. Oblicza miłości. Porównanie językowych obrazów miłości tkwiących w etymologii i frazeologii // Acta Universitatis Wratislaviensis : Język a kultura.— Wrocław, 2000.— T. 14. N 2229.— S. 233-244; Jakubowicz M. O kognitywizmie w etymologii i etymologii w kognitywizmie (рукопис); Mazurkiewicz M. Etymologia a konotacja semantyczna // Konotacja / Pod red. J. Bartmińskiego.— Lublin, 1988.— S. 99-112; Варбот Ж. Ж. Славянские представления о скорости в свете этимологии (к реконструкции славянской картины мира) // Славянское языкознание : XII Междунар. съезд славистов. [Докл. рос. делегации].— М., 1998.— С. 115-129; Черниш Т. О. Внутрішня форма мовних одиниць і проблема мовного образу світу // О. О. Потебня й актуальні питання мови та культури : 36. наук, праць.— К., 2004.— С. 83-88. 15 Див., зокрема: Черниш Т О. Реконструкція внутрішньої форми лексичних реліктів праслов’янської доби в галузі підсічно-вогняного господарства // Мовознавство.— 1991.— ________Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2—3 93 товано підкреслює Б. О. Серебренников, залучення позалінгвістичних свідчень матеріальної та духовної історії 16. Іншою рисою, провідною для сучасних розвідок у галузі порівняльно-істо­ ричного вивчення слов’янської лексики й узагалі для компаративістики, у тому числі й слов’янської, є та роль, що її відіграє в практиці цих досліджень типоло­ гічний аспект 17 18. Говорячи про реконструкцію праслов’янської мови в цілому, В. К. Журавльов особливо наголошував, що на нинішньому етапі розвитку від­ повідних студій суто генетичний підхід поступається місцем комплексному ге- . . . і о нетико-типологічному підходові . Саме із залученням типологічного критерію до лексико-семантичної реконструкції можна пов’язати той факт, що ця рекон­ струкція, а також лексична і власне семантична проблематика ввійшли до пріо­ ритетних напрямів цієї галузі лінгвославістики. При цьому знаменно, що саме з цією зміною в теоретико-методологічному апараті компаративістики пов’я­ зується й перехід (властивий також і розробкам у галузі праслов’янської лекси­ кології) від реконструкції окремих елементів прамови до реконструкції цілісної системи. Важливим типологічним складником власне компаративних студій є також типологічна верифікація як засіб оцінки реконструкцій мовних утворень, а та­ кож тих процесів, які спричинили їх появу. Зокрема, дані типології є важливими для відбору найвірогіднішої гіпотези в тому разі, якщо таких гіпотез більше однієї 19. Для порівняльно-історичного вивчення лексики особливо важливим результатом застосування типологічного підходу є встановлення та опис випад­ ків семантичного паралелізму, а в загальнішому плані — більш чи менш типо­ вих моделей смислового розвитку, які у свою чергу використовуються для під­ вищення ефективності етимологізування шляхом контролю та верифікації вже висунутих етимологічних версій. Нарешті, ще одним чинником, визначальним для славістичних студій у галу­ зі компаративної лексикології, стало запровадження в них гніздового підходу. Є всі підстави вважати, що заслуга, пріоритет у розвиткові теорії та практики гніз­ дового методу належать українському мовознавству, зокрема одному з його видатних представників акад. О. С. Мельничукові, який розробляв цю пробле­ матику в широкому індоєвропейському контексті20. Перспективність застосу­ Т. О. Черниш___________________________________________________________________ № 6.— С. 25-30; Куркина Л. В. Термины подсечно-огневого земледелия в составе пра- славянского словаря // Prasłowiańszczyzna і jej rozpad.— Warszawa, 1998.— S. 207-221. 16 Серебренников Б. А. О технике сравнительно-генетических исследований // Общее языкознание : Методы лингвист, исслед.— М., 1973.— С. 63-65. 17 Див.: Черниш Т О. Компаративно-зіставне дослідження слов’янської лексики в кон­ тексті етимологічних гнізд із близькозначними коренями І І Мовознавство.— 1998.— № 2-3.— С. 168-179; Черниш Т. О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні : Гніздов. підхід.— К., 2003.— 480 с. 18 Журавлев В. К. Зазнач, праця.— С. 493. 19 Див., наприклад: Якобсон Р. Типологические исследования и их вклад в сравнитель­ но-историческое языкознание // Новое в лингвистике.— 1963.— Вып. 3.— С. 102-104; Гамкрелидзе Т В. Лингвистическая типология и индоевропейская реконструкция // Известия АН СССР : Сер. лит. и яз.— 1977,— № 3.— С. 195-200. 20 Мельничук А. С. Об одном из перспективных видов этимологического исследования // Проблемы славянских этимологических исследований в связи с общей проблематикой сов­ ременной этимологии. Программа : Тез. докл.— М., 1966.— С. 11-12; Мельничук А. С. Корень *kes- и его разновидности в лексике славянских и других индоевропейских языков // Этимо­ логия. 1966.— М., 1968.— С. 194-240; Мельничук А. С. Этимологическое гнездо с корнем *иеі- в славянских и других индоевропейских языках.— К., 1978.— 16 с.; Черниш Т О. Про теоретико-методологічні засади застосування гніздового методу в етимологічних досліджен­ нях О. С. Мельничука // Мовознавство.— 2001.— № 6.— С. 50-57. 94 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2-3 вання такого підходу в порівняльно-історичній лексикології та етимології зна­ йшла вагоме підтвердження й розвиток у працях інших дослідників 21. Як відомо, етимологічне гніздо поєднує в собі генетично споріднені слова, згруповані навколо спільного для них етимона, і, отже, являє собою систему генетично пов’язаних елементів. Залежно від хронологічної глибини дослі­ дження праформа (етимон), яка є основою гнізда, співвідноситься з прамовою більш чи менш віддаленого ступеня генетичної спільності. Відповідно гніздо охоплюватиме всі історично засвідчені продовження цього етимона, властиві мовам того чи іншого ступеня спорідненості, а також їхні гіпотетичні лексичні кореляти в аналогічному гнізді прамови. Метою вивчення етимологічного гнізда є встановлення, опис та аналіз його складу і тих відношень, якими пов’я­ зані його емпірично зафіксовані компоненти, а також реконструкція складу й структури гнізда у прамові. Завдання цього дослідницького проекту вияв­ ляється дуже широким, оскільки відношення між складниками гнізда вклю­ чають і фонетичні, і морфологічні, і лексико-граматичні, і словотвірні зв’язки, а серед останніх — відношення формальної та семантичної деривації. Причо­ му вони виступають, як правило, у складному переплетінні та взаємодії. Ви­ вчення генезису й еволюції слів у складі гнізда як певної системної єдності в усій повноті їхніх взаємозв’язків дозволяє дати уявлення про фрагмент історії мови як реальної системи 22. Крім цього, проведення подібних досліджень важливе і через те, що «проблема формування структури праслов’янського слова може успішно розв’язуватися не на довільній сукупності слів, об’єдна­ них у тематичні групи чи в граматичні категорії — частини мови, а на лексич­ ному матеріалі, що формує генетичне гніздо, у якому всі одиниці є взаємоза­ лежними і взаємозумовленими, тобто в тому середовищі, у тій мікросистемі, у якій слово сформувалося як мовна одиниця. Досягнення сучасної слов’янської лексикографії дають можливість достатньо повно представити склад рефлек­ сів певних індоєвропейських гнізд, що дозволить осмислити принципи форму­ вання слов’янського слова» 23. Отже, етимологізування в контексті генетичних гнізд допомагає здійснити реконструкцію повніше й достовірніше. Як підкрес­ лював О. С. Мельничук, «...важливість обсягу зіставлюваного лексичного ма­ теріалу для надійності етимологічних висновків робить дослідження, присвя­ 21 Див., зокрема: Варбот Ж. Ж. О словообразовательной структуре этимологических гнезд // Вопр. языкознания.— 1967.— № 4.— С. 67-74; Варбот Ж. Ж. История славянского этимологического гнезда в праславянском словаре // Славянское языкознание : XI Междунар. съезд славистов. [Докл. рос. делегации].— М., 1993.— С. 23-35; Козлова Р. М. Структура праславянского слова : Праслав. слово в генет. гнезде.— Гомель, 1997.— 412 с.; Коло­ міецъ В. Т Етимологічне гніздо (до)точмпи «приєднати» в слов’янських мовах // Мовознав­ ство.— 1992.— № 1.— С. 41—45; Budziszewska W. Rdzeń *reu- / *rou- w językach słowiańskich // Studia lingvistica memoriae Zdislav Stieber dedicata.— Wrocław etc., 1983.— S. 165-171; Waniakowa W. Derywaty z prasłowiańskim rdzeniem tuch- i tąch- w języku polskim i innych językach słowiańskich na tle indoeuropejskim // Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej.— 1996.— T. 33.— S. 225-241; Влајић-Поповић J. Семантика као критериум у формирању ети- молошког гнезда // Prasłowiańszczyzna i jej rozpad.— Warszawa, 1998.— S. 255-269; Шальтя- ните А. П. Семантика группы словообразовательно-этимологических гнезд в русском языке (на материале гнезд глаголов со значением «драть, дергать») : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— М., 1990.— 24 с.; Калашников А. А. Структурно-семантический анализ славянских словообразовательно-этимологических гнезд (гнезда глаголов с исходным значением «вя­ зать, плести») : Автореф. д и с . ... канд. филол. наук.— М., 1993.— 24 с. 22 Мельничук О. С. Розвиток мови як реальної системи // Мовознавство.— 1981.— № 2.— С. 27. 23 Козлова Р. М. Реконструкция и этимологизация праславянской лексики и проблема реконструкции праславянского слова // Международный симпозиум по проблемам этимо­ логии, исторической лексикологии и лексикографии : Тез. докл.— Μ., 1984.— С. 18. ________Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2—3 95 чені встановленню й характеристиці великих етимологічних гнізд, доцільнішими, ніж дослідження тематичних груп етимологічно не споріднених слів» 24. Крім того, такий підхід дає можливість відновити відношення похід- ності між праформами і здійснити цілісну реконструкцію дериваційного гніз­ да, а отже, відновити фрагмент лексико-словотвірної системи. Дослідження генетично пов’язаних етимологічних гнізд відкриває, як зазначав О. С. Мель­ ничук, перспективу розгляду лексичної системи прамови в цілому, ставлячи при цьому традиційні чи новостворені етимології в більш визначені рамки і тим самим надаючи їм більшої точності 25. Нарешті, дослідження етимологіч­ них гнізд може сполучати в єдиному історико-етимологічному контексті такі аспекти вивчення генезису й еволюції лексики, які у власне етимологічних та історичних розробках часто виступають роз’єднано. Оскільки лексичні гнізда будь-якого різновиду (історико-етимологічні, істо- рико-дериваційні, словотвірні) становлять угруповання генетично споріднених одиниць, основним і вихідним завданням гніздового підходу є генеалогічна кла­ сифікація лексики з погляду співвіднесеності її складників із тим або іншим ко­ ренем (основою), а також у плані дериваційних та інших генетичних зв’язків, які об’єднують такі лексичні одиниці, даючи підстави зараховувати їх до того чи ін­ шого спільного гніздового утворення. Виконання цього завдання в повному об­ сязі, тобто поділ відповідного лексичного інвентарю між гніздами (за винятком генетично ізольованих лексем, які, втім, можуть розглядатися як експоненти по­ тенційних гнізд 2б 27), а також реєстрацію його семантичних характеристик при­ родно пов’язувати з лексикографічними джерелами. Однак таке словникове представлення гнізд неминуче має певні обмеження, про які згадує С. М. Тол­ стая, указуючи, зокрема, що проста «каталогізація» значеннєвих варіантів зали­ шає нез’ясованими мотиваційні відношення між ними 21. Так само В. В. Німчук уважає, що етимологічним словникам ще й досі притаманна орієнтація на роз­ криття генезису кореня відповідної лексеми, натомість розвиток семантики і звукової оболонки слова, дериваційні особливості залишаються на другому пла­ ні або й зовсім ігноруються 28. Проте й тут є істотні зрушення: на зміну гніздо­ вим угрупованням слів, об’єднаним навколо реконструйованого кореня, прихо­ дить структура статті, яка поєднує гасло-пралексему та її безпосередні континуанти. Утім розгляд одного чи принаймні кількох гніздових утворень, у тому числі реконструкція та опис їх цілісної семантичної будови залишаються предметом насамперед монографічних праць із властивим лише їм способом викладу та витлумачення матеріалу. У своєму найконкретнішому вигляді гнізда існують на рівні ідіолектів і по­ в’язані з мовною компетенцією окремих мовців, натомість гніздові утворення, наявні в ідіомах вищих рівнів, мають абстрагований характер. Тим більше це стосується історико-етимологічних гнізд, які охоплюють лексеми, належні не одній мові, а цілій групі споріднених мов, узятих у їхній історичній динаміці. Використовуючи запропоновані свого часу А. О. Білецьким термінологічні ви­ 24 Мельничук О. С. Проблеми порівняльно-історичного вивчення лексики слов’янських мов // Тези доп. VII Української славістичної конф.— Д., 1966.— С. 265. 25 Мельничук А. С. Этимологическое гнездо с корнем *цеі- в славянских и других индо­ европейских языках.— С. 3. 26 Див. : Карпіловська Є. А. Кореневий гніздовий словник української мови : Гнізда слів з вершинами-омографічними коренями.— К., 2002.— С. 11. 27 Толстая С. М. Семантическая реконструкция и проблема синонимии в праславянской лексике // Славянское языкознание : XIII Междунар. съезд славистов. [Докл. рос. деле­ гации].— М., 2003.— С. 550. 28 Німчук В. В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови.— К., 1992.— С. 13. Т. О. Черниш___________________________________________________________________ 96 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2-3 значення 29, такі гнізда можна назвати водночас діаглотичними, діахронічними та діатопічними, а також і діациклічними (тобто такими, що належать до різних культурно-історичних циклів). Проте абстрагованість гнізд не стає на заваді їхній онтологічній реальності. Гніздова класифікація лексики, тобто її розподіл між гніздами та всередині них, спирається на реальні, а не умовно відібрані критерії, оскільки такі гнізда, як і будь-які інші генетичні структури, є природними мовними утвореннями. Кон­ струювання мовознавцем їхніх моделей належить до тих різновидів лінгвістич­ ної діяльності, наслідком яких не є створення штучних і суто умовних наукових побудов та об’єктів (водночас характеристика лінгвістичних об’єктів і побудов як штучних не обов’язково означає відсутність у них істотного змісту). З іншого боку, слід зважати й на те, що завдяки своєму вторинному характерові констру­ йоване гніздо може мати умовні риси, зокрема, внаслідок вибору фахівцем тих чи інших суттєвих для його дослідження аспектів, різної доступності та опра- цьованості використовуваного ним фактичного матеріалу, більшої чи меншої доказовості його реконструкцій, нарешті, наукових уподобань, кваліфікації та компетенції самого дослідника. Як гніздова класифікація словникового складу в цілому, так і встановлення меж та структури окремого гнізда дають можливість простежити й відтворити справжню картину смислової еволюції й функціонування конкретного кореня та слова як породжувальної одиниці. При цьому унікальність евристичних можли­ востей, що їх надає гніздовий підхід фахівцям із порівняльно-історичної лекси­ кології, розкривається у протиставленні одиничності конститутивного для гніз­ да вихідного утворення, тобто кореневої морфеми, з одного боку, та повного і послідовного врахування і висвітлення лексичної, лексико-дериваційної та лек- сико-семантичної реалізації цієї морфеми за сукупністю релевантних парамет­ рів — з другого. Конструюючи генетичне гніздо як єдинороздільну (тобто вод­ ночас цілісну й поділену на різні складники й аспекти) системну формацію, яка належить до тих чи інших мовних ідіомів — від наймасштабніших до ідіолектів і яка існує поза часовою плинністю та змінністю ареалів і сфер цих останніх, дослідник отримує можливість побачити роботу творчого механізму мови як су­ веренного партнера людини в процесах інтелектуального засвоєння дійсності. Завдання встановлення складу і структури гнізда в компаративних студіях набуває особливого значення як таке, що підпорядковане загальнішій меті від­ творення єдності та змінності гнізда в часі й просторі, у його різномовних і різ- нокультурних виявах, зокрема в ареальних зв’язках рефлексів та їхнього пра­ мовного підґрунтя. Простежуючи життя давніх коренів у численних похідних, встановлюючи їхню первісну багатозначність, застосовуючи необхідні для цьо­ го дослідницькі процедури та прийоми, ми розкриваємо й ту первісно задану перспективу сприйняття й осягнення дійсності, яка знаходить свій вияв в ана­ лізованих утвореннях. Відновлюючи єдність гнізда, фіксуючи або рекон- струюючи метаморфози первісної одиниці на наступних щаблях її розвитку, зокрема пов’язуючи генетично ізольовані утворення з їхнім твірним підґрунтям, ми бачимо, як відображається праформа у своїх континуантах, яким чином оди­ ниця залишається історично тотожною своєму першообразові, що її визначає, і яка в свою чергу визначає свої подальші втілення. При цьому значення вихідних для гнізда реконструйованих одиниць постає вже не як дифузний інваріант, що покриває, як множина об’єднання значеннєвих рис, семантичні рефлекси відпо­ відної пралексеми чи пракореня, а як лексико-семантична структура, співвід- 29 Белецкий А. А. Лексикология и теория языкознания (ономастика).— К., 1972.— С. 31—32. ________Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2—3 97 носна з аналогічними структурами в сучасних мовах, яка становить набір ієрар­ хічно впорядкованих семем, поєднаних через властиву їм внутрішню форму відношеннями смислової мотивації. Явищем, до певної міри співвідносним із семантичною еволюцією етимона в похідних одиницях, є розвиток і діахронічна чи синхронічна варіативність фор­ мальних дериваційних моделей у плані їх ономасіологічного використання, тоб­ то еволюція (послідовна чи паралельна) словотвірної семантики цих моделей, що виявляється у вираженні однаковими дериватами різних значень. У процесі таких змін дериват, утворений за певною формальною схемою, може набути згодом нового похідного значення, у результаті чого ця словотвірна модель отримує ще одну, нову дериваційну функцію. При цьому такі тотожні у фор­ мально-дериваційному відношенні однокореневі значеннєві варіанти можуть належати різним ідіомам, у межах яких відповідні слова виступають як одно­ значні. Історико-етимологічне витлумачення подібних випадків передбачає можливість віднесення до праслов’янської мови не лише реконструйованої пра- форми, а й тих чи інших семантичних різновидів її континуантів. Пор., наприк­ лад: укр. діал. пекарка «жінка-пекар», п. діал. piekarka «велика посудина для розведення тіста», ч. діал. pekarka «шампіньйон»; укр. діал. упека «скеля», схв. упека «спека»; укр. опіка «турбота», болт, опека «цегла»; семантичну рефлекса­ цію псл. *рекьпіса / *ресьпіса (укр. діал. пекниця «ковбаса», схв. пећница «хлібна, плавильна піч», кашуб, р'еспіса «повна, огрядна жінка», слн. респіса «кахля»), псл. *kurivo (укр. курево «дим», рос. діал. курево «заметіль; тютюн», слн. kurivo «паливо») та псл. *оЬрагь (укр. опар «випари, легкий туман», рос. діал. опар «тісто для млинців», п. opar «опік», ч. opar «спека»). Нарешті, слід підкреслити, що компаративно-типологічний та гніздовий способи вивчення праслов’янської лексики виявляють цілу низку точок дотику і плідної взаємодії. Зокрема, історико-етимологічне вивчення лексики у гніздово­ му контексті передбачає історико-типологічну характеристику висвітленого ма­ теріалу 30. Ще істотнішою роль типологічного складника є тоді, коли об’єктом дослідження виступає не одне, а відразу кілька генетичних гнізд із семантично співвідносними коренями. Саме цій проблематиці було присвячено низку на­ ших праць, здійснених на матеріалі гнізд, об’єднаних спільною семантикою ви­ сокотемпературного процесу31. Евристичну цінність саме такої моделі гніздо­ вого підходу позитивно відзначив О. М. Трубачов у підсумковому виступі на XII Міжнародному з ’їзді славістів у Кракові (1998 р.). Подібні ідеї знайшли свій вияв у вже згаданій праці С. М. Толстої «Семантична реконструкція та проблема синонімії в праслов’янській лексиці», виголошеній уже на наступному славіс­ тичному форумі (Любляна, 2003 р.). У цих дослідженнях ми виходили з того, що більшу чи меншу спільність ви­ хідного значення можна розглядати як семантичний інваріант групи гнізд, який водночас є одиницею семантичної системи (пра-)мови й реалізується в низці дискретних варіантів — лексичних морфемах і словах із цими морфемами в то­ му чи іншому морфонологічному, афіксальному та лексико-граматичному оформленні. Використовуючи широковживане нині термінологічне поняття, та­ кий цілісний семантичний інваріант, актуалізований певною сукупністю лек­ сичних засобів мови, можна розглядати як суто змістовий концепт відповідного 30 Черниш Т О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні.— С. 34—35. 31 Черныш Т. А. Этимологические гнезда корней с исходным значением горения в славянских языках (*gor- / żer-, *żeg- / zíg-, *(pel-) / pol-) : Канд. дис.— К., 1985.— 234 с.; Черниш Т. О. Компаративно-зіставне дослідження слов’янської лексики...— С. 168-179. Т. О. Черниш___________________________________________________________________ 98 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2-3 об’єкта чи явища дійсності. З цього погляду структура значеннєво споріднених гнізд постає як результат варіювання вихідного семантичного інваріанта в про­ цесі історико-дериваційної еволюції одиниць, які його реалізують. При компа­ ративно-типологічному висвітленні цієї структури слід, таким чином, брати до уваги збіги й відмінності в мовній «біографії» семантичного етимона, маніфес- тованого групою коренів, даючи характеристику як його смисловому й дерива­ ційному потенціалові, так і реалізації цього потенціалу в утворенні рядів формальних і семантичних похідних, пов’язаних з окремими коренями. Якщо оцінювати з такого погляду групу гнізд із коренями псл. *kur- / *cur-, *smel- / *smol-, *pek-, *vír- / *vor-, *kyp- / *kvap- / *kop-, *gor- / *zer-, *zeg- / *zïg-, *pel- / *pol-, то гніздова підгрупа з коренями псл. *gor- / *zer-, *źeg- / *zîg- і *pel- / *роТ з вихідним значенням горіння є власне синонімічною. Натомість етимони псл. *kur- / *éur-, *smel- / *smol-, *pek-, *vír- / *vor-, *kyp- / *kvap- / *kop- є не тотожними, a близькими за значенням і, отже, не пов’язаними з певним спільним концептом, оскільки їх об’єднує не вихідне значення в цілому, а його провідний семантичний компонент — «високотемпературний вплив». Залучення до розгляду не одного, а одразу кількох історико-етимологічних гнізд, споріднених щодо свого вихідного значення, зрештою, продиктоване мір­ куваннями, пов’язаними власне зі згаданим вище інтегральним баченням семан­ тики гнізда. Тут, однак, пошуки єдинороздільної смислової цілісності набувають ще масштабнішого характеру, а спостереження й висновки, зроблені в комп­ лексному компаративно-типологічному контексті, є ще ширшими й водночас конкретизованими і, відповідно, доказовими. При цьому вивчення гнізд із близькими за значенням коренями ставить складніші завдання, ніж дослідження гнізд із синонімічними (семантично то­ тожними) етимонами, оскільки відмінність співвідношень між вихідними коре­ невими елементами позначається і на взаємозв’язках належних до різних гнізд вторинних утворень. Можна стверджувати, що такі гнізда утворюють структу­ ру, яку можна окреслити як різновид польової. Для гнізд із синонімічними етимонами характерними є ідентичне чи подібне функціонування коренів у ролі внутрішньої форми, а отже, паралелізм смисло­ вого розвитку і, як його наслідок,— явище, що ми його визначаємо як еволюцій­ ну полісемію, та синонімія різно- й одногніздових похідних. У результаті цього їх протиставлення може набувати характеру додаткової міжідіомної дистрибу­ ції (тобто коли в якомусь ідіомі (провідним) засобом вираження певного значен­ ня є лише одна із семантично еквівалентних одиниць, а в іншому — інша), а від­ повідне місце в логіко-поняттєвій класифікації, проектованій на конкретний мовний ідіом, виявляється в той чи інший спосіб заповненим. Альтернативою такому співвідношенню є спеціалізація і відтак диференціація спільного значен­ ня. Натомість взаємообмеження, взаємодоповнення і взаємоконкретизація між гніздами з близькими за значенням етимонами, не виключаючи відношень кон­ кретної значеннєвої еквівалентності, реалізуються в межах ширших, абстрак- тніших семантичних та логіко-поняттєвих категорій, зокрема шляхом диферен­ ційованого вираження останніх. І хоча тут також наявна подібна синонімія, міжгніздовий еволюційний паралелізм у розвитку вторинних утворень яскраво виявляється у ширшій аналогії, а не в тотожності значень. Особливість такого міжгніздового паралелізму може полягати в тому, що поєднувані ним утворення належать і до різнокореневих, і до однокореневих гнізд, виступаючи як у гене­ тично неспоріднених угрупованнях, так і в угрупованнях, співвідносних із коре- ________Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2—3 99 невими варіантами-етимонами (мікро)гнізд у межах макрогніздових генетич­ них систем. Говорячи про досліджувані нами гнізда термічної семантики, можна конста­ тувати, що вони виявляють, з одного боку, певну подібність своєї семантичної структури, а з другого — значні і навіть істотні відмінності в цьому плані. Ці збіги й розбіжності детерміновані передусім характером відповідних етимонів та вихідних для гнізд лексичних одиниць на позначення високотемпературних процесів. У свою чергу, співвідношення між зазначеними утвореннями пов’яза­ ні як із діалектним членуванням праслов’янського мовного ареалу, так і з важли­ вим і різноманітним значенням термічних процесів, амбівалентністю тієї ци- вілізаційної ролі, що її відігравали й далі відіграють вогонь і тепло та пов’язані з ними реалії. Проаналізовані гнізда відображають у своїй будові, у семантиці лексичних конституентів це багатство різних, часом суперечливих змістів (іноді одночасно і позитивно, і негативно маркованих), співвідносних із відповідними культурними концептами. Як уже зазначалося, фіксація спільних рис у структурі й розвитку семантич­ но пов’язаних гнізд водночас диктує і необхідність виявлення їхньої характеро­ логічної специфіки. Так, зокрема, серед досліджених нами генетичних угрупо­ вань слов’янської «термічної» лексики гніздо з коренем псл. *рек- вирізняється тим, що ґрунтується на ідеї сухого жару, натомість гнізда з коренями псл. *vír- / *vor-, *kyp- / *kvap- / *кор- y той чи інший спосіб первинно співвідно­ сяться з рідиною. Крім цього, індивідуальна специфіка проаналізованих гніздових утворень пов’язана з формальною гомогенністю або, навпаки, варіативністю генетично первісного компонента гнізда, що своєю чергою відображається в гомо- та гете­ рогенності самого гнізда, у відсутності чи наявності в його первинній зоні кількох гніздових угруповань, зосереджених навколо кореневих варіантів. Пер­ ший випадок представлений гніздом псл. *рек-( ti), яке відзначається моноцент- ричністю своєї формальної організації (псл. *рек- є провідним етимоном, оскільки варіант псл. *рок- дериваційно неактивний і представлений поодино­ кими утвореннями) і, відповідно, «щільністю» своєї семантичної структури, її майже суцільною орієнтованістю на специфічно людський світ, на середовище, творцем і центром якого є сама людина. Натомість до другого випадку належать макрогнізда псл. *vir- / *vor- та *кур- / *кѵар- / *кор-, для яких характерною є поліцентричність і, крім того, «багатовекторність» смислової структури. Мак- рогніздо псл. *vír- / *vor- при своїй загальній спрямованості на позначення об’єктів та явищ, пов’язаних із рідиною, водночас виявляє співвіднесеність гнізд-складників псл. *vír- / *ѵбг- з фізіогенним та антропогенним довкіллям; його лексико-дериваційне підґрунтя утворюють передусім дієслова (первинне статальне псл. *ѵьгёй і вторинний каузатив *variti), а також кореневий субстан- тив псл. *ѵігъ. У макрогнізді псл. *кур- / *кѵар- / *кор- ознаки, наявні в синкретичному об­ разі кипіння, по-різному і, крім того, різною мірою відтворюють семантичні до­ мінанти відповідних гнізд, даючи в результаті найбільшу серед усіх дослідже­ них нами гнізд семантичну різнорідність твірних та похідних. Цьому відповідає і найскладніша за рівневою стратифікованістю поліцентрична гніздова структу­ ра, яка містить не лише гнізда, а й мікрогнізда. Вихідними твірними лексичними складниками цих належних до даного макрогнізда гніздових та мікрогніздових утворень є: 1) статальне дієслово псл. * курей; 2) кореневий субстантив псл. *кѵаръ (і вторинний вербатив *kvapiti); 3) субстантиви псл. *корь, а) *корьіь, б) *коргь. Семантика горіння, вихідна для гнізда з коренем псл. Т. О. Черниш___________________________________________________________________ 100 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2-3 *kur- (*кигь / *сигъ,*кигШ, *кигіѵо, *kuriśće тощо), еволюціонує в ньому в бік значень жевріння та чадіння, диму й куряви, унаслідок чого це гніздо у плані се­ мантичного ізоморфізму співвідноситься з тією частиною останнього макро- гнізда, яку становить мікрогніздо з коренем *кор- (*коръ1ь, *корьШі). Водночас гетерогенність гнізд може співіснувати з тіснішим синонімічним зближенням та семантичним паралелізмом утворень з альтернативними кореня­ ми (не кажучи вже про синонімію та значеннєву подібність однокореневих де­ риваційних різновидів). Разом з тим, говорячи в цілому про близькозначні «термічні» (макро)гнізда й синонімічні гнізда з вихідною семантикою горіння, можна констатувати, що всі вони характеризуються, за термінологією С. М. Толстої, семантичною «зв’яз­ ністю». Крім того, спільним для них є загальний напрям смислової еволюції від природи до людини, від сфери матеріальних явищ до сфери, пов’язаної з внут­ рішнім світом людини та стосунками між людьми, від архаїчних і застарілих до новітніх уявлень. Однак загальну спрямованість, властиву зазначеним слов’ян­ ським гніздам упродовж усієї їхньої історії, супроводжують спорадичні явища протилежної орієнтації, такі як мотивація назв суто природних об’єктів за допо­ могою культурно маркованих найменувань тощо. Цікаво, що амбівалентність значення термічного процесу як такого, можливість для нього відігравати як деструктивну, так і конструктивну роль досить своєрідним чином і далеко не безпосередньо позначається на розподілі позитивної та негативної оцінної коно­ тації між значеннями похідних, співвідносних з емоційно-етичною сферою. Попри певну відмінність у цьому плані між окремими гніздами, у цілому можна твердити, що у слів із коренями зі значенням культурно адаптованого термічно­ го процесу ця конотація здебільшого негативна, на відміну від лексем із кореня­ ми з первісною семантикою горіння. Структурно-семантичні відношення, які об’єднують гніздові конституенти, можуть бути достатньо різними, підпадаючи під такі загальні типи, як відно­ шення за подібністю, за суміжністю, відношення генералізації, конкретизації тощо. Водночас тут трапляються й випадки множинної екстралінгвістичної мо­ тивації; крім того, серед тематично співвідносних лексем можна знайти прикла­ ди різної, прямої чи опосередкованої і навіть подвійної, співвіднесеності зі зміс­ том твірної основи. До того ж, цілісну семантичну структуру гнізда можна оцінювати і за співвідношенням іррадіативного (філіаційного) та послідовного (конкатенативного) характеру розвитку формальних і суто семантичних похід­ них, а також за співвідношенням прозорості / непрозорості мотиваційного під­ ґрунтя лексем-конституентів гнізда. Максимально послідовне дотримання засади системності у висвітленні зна­ ченнєво споріднених історико-етимологічних гнізд вимагає, крім їх суто гене­ тичної та зіставно-типологічної характеристики, також і врахування їхнього внутрішньосистемного оточення, відношень синонімії (близькозначності), ан­ тонімії та паронімії тощо, які існують між цим оточенням і лексичними складни­ ками гнізд. Показовими в цьому плані є випадки взаємопроникнення гнізд з омо­ німічними коренями (пел. *ѵьг- / *ver- / *vor- «гнути, вертіти, з ’єднувати, всовувати», *кар- (*kapati «капати»), *кор- (*kopiti «нагромаджувати», *kopati «копати»), *кир- (*кирь / *кира «купина, велика кількість»), *куп- (< *kydnqti «кинути»), *krop- (*kropiti «кропити»), приклади суміщення та взаємодії мате­ ріально подібних різно- й однокореневих, але різногніздових (у межах спільно­ го макрогнізда) лексем. Нарешті, це випадки вторинного паронімічного внут­ рішньо- чи зовнішньогніздового переосмислення (таких як асоціація печі з ________Типологічні аспекти семантичної реконструкції гнізд праслов’янської лексики ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2—3 101 однокореневою печаллю чи пов’язання пекла з пекти і копінь «земля без снігу» з копати). Деякі випадки, пов’язані з конституентами макрогнізд псл. *vïr- / *võr- та *kyp- / *kvap- / *kop-, можливо, слід розглядати як непряме свідчення на ко­ ристь гіпотези про те, що паронімічне пов’язання на праслов’янському рівні мо­ же бути відображенням генетичної спорідненості на глибших хронологічних зрізах (пор. у цьому зв’язку аргументи О. М. Трубачова щодо спорідненості псл. *topiti «нагрівати» з *topiti «заливати», висловлені в контексті міркувань про необхідність перегляду квазіомонімів 32). Як уже зазначалося, гніздовому підходові до вивчення генетичних гнізд при­ таманні і ретроспективний, і проспективний погляди на досліджуваний мате­ ріал. Висвітлення гніздових угруповань з етимонами, належними до праслов’ян­ ського рівня, підпорядковане завданню реконструкції та аналізу лексичної (лексико-семантичної і лексико-дериваційної) системи праслов’янської мови як підґрунтя сучасних слов’янських мов. Зокрема, відповідно до цих завдань нами здійснено реконструкцію фрагмента праслов’янського словникового складу у вигляді самих пралексем та їхніх основ, а також тих стосунків формальної і смислової похідності, які існували між ними; усього було відновлено близько 500 праформ (включно з їхніми значеннями) 33. Таким чином, дослідження багатокомпонентних угруповань генетично спо­ рідненої лексики, якими є історико-етимологічні гнізда, видається актуальним і евристично плідним напрямом компаративних студій, зокрема у плані отриман­ ня результатів, пов’язаних із реконструкцією праслов’янського слова та його семантики. Максимальне охоплення однокореневих слів у рамках гніздового підходу уможливлює поглиблену об’єктивну оцінку діапазону самовідтворюва- ності кореневої морфеми індоєвропейської або праслов’янської генези в часі і просторі у формі її еволюційної полісемії. Семантична структура гнізда як ре­ зультат смислової еволюції етимона в загальних рисах відтворює семантичну структуру цього етимона. Відтак про внутрішню форму можна говорити і щодо етимологічного гнізда в цілому. Все це висуває, як особливо значущу, проблему історико-типологічного вивчення семантично співвідносних різнокореневих гніздових угруповань. Поєднання компаративного та типологічного методів на­ дає результатам такого вивчення особливої ваги, оскільки відкриває можливості як для історико-типологічних узагальнень, так і для типологічної верифікації пропонованих розв’язань. Т. О. Черниш___________________________________________________________________ T. О. CHERNYSH TYPOLOGICAL ASPECTS OF THE SEMANTIC RECONSTRUCTION OF COMMON SLAVIC WORD FAMILIES The author considers the following trends to be the most important for present-day comparative studies o f Slavic languages: focus on lexics and semantics, joint use o f comparative and typological approaches, analysis in the framework o f word families model. The realization o f corresponding re­ search programs results in the reconstruction o f the Common Slavic lexico-semantic and word-for­ mative system as well as the establishing o f regular patterns o f its evolution. K e y w o r d s : Slavic languages, reconstruction, lexics, semantics, etymon, word family, com­ parative linguistics, typology. 32 Трубачев О. Н. Этимологические исследования и лексическая семантика И Тру­ бачев О. Н. Труды по этимологии: слово, история, культура.— T. 1.— С. 87. 33 Черниш Т. О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні...; Черныш Т. А. Этимологические гнезда корней с исходным значением горения... 102 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2-3

Similar Items