Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні сучасної української мови
У статті висвітлено особливості процесу інтелектуалізації сучасної української мови. Окрему увагу приділено взаємодії окнижнення лексикону з підсиленням експресивно-оцінного потенціалу нових номінацій. До аналізу залучено неологізми різних частин мови, з різним категорійним значенням і словотвірною...
Saved in:
| Published in: | Мовознавство |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2008
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183046 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні сучасної української мови / Η.Ф. Клименко // Мовознавство. — 2008. — № 2-3. — С. 136-147. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183046 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Клименко, Η.Ф. 2022-01-30T13:25:22Z 2022-01-30T13:25:22Z 2008 Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні сучасної української мови / Η.Ф. Клименко // Мовознавство. — 2008. — № 2-3. — С. 136-147. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183046 У статті висвітлено особливості процесу інтелектуалізації сучасної української мови. Окрему увагу приділено взаємодії окнижнення лексикону з підсиленням експресивно-оцінного потенціалу нових номінацій. До аналізу залучено неологізми різних частин мови, з різним категорійним значенням і словотвірною будовою. In article features of process of intellectualization of modem Ukrainian language are covered. The special attention is given to interaction of literary lexicon with strengthening of expressive-estimated potential of new nominations. Neologisms of different parts of speech are involved in the analysis, with various categorial meanings and word-formative structure. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні сучасної української мови Differential and Integrative Processes in Lexicon and Word-Formation of Modem Ukrainian Language Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні сучасної української мови |
| spellingShingle |
Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні сучасної української мови Клименко, Η.Ф. |
| title_short |
Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні сучасної української мови |
| title_full |
Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні сучасної української мови |
| title_fullStr |
Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні сучасної української мови |
| title_full_unstemmed |
Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні сучасної української мови |
| title_sort |
диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні сучасної української мови |
| author |
Клименко, Η.Ф. |
| author_facet |
Клименко, Η.Ф. |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Differential and Integrative Processes in Lexicon and Word-Formation of Modem Ukrainian Language |
| description |
У статті висвітлено особливості процесу інтелектуалізації сучасної української мови. Окрему увагу приділено взаємодії окнижнення лексикону з підсиленням експресивно-оцінного потенціалу нових номінацій. До аналізу залучено неологізми різних частин мови, з різним категорійним значенням і словотвірною будовою.
In article features of process of intellectualization of modem Ukrainian language are covered.
The special attention is given to interaction of literary lexicon with strengthening of expressive-estimated
potential of new nominations. Neologisms of different parts of speech are involved in the analysis,
with various categorial meanings and word-formative structure.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183046 |
| citation_txt |
Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні сучасної української мови / Η.Ф. Клименко // Мовознавство. — 2008. — № 2-3. — С. 136-147. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT klimenkoηf diferencíinítaíntegracíiníprocesivleksicítaslovotvorennísučasnoíukraínsʹkoímovi AT klimenkoηf differentialandintegrativeprocessesinlexiconandwordformationofmodemukrainianlanguage |
| first_indexed |
2025-11-24T02:58:03Z |
| last_indexed |
2025-11-24T02:58:03Z |
| _version_ |
1850839146982014976 |
| fulltext |
Η. Φ. КЛИМЕНКО
ДИФЕРЕНЦІЙНІ ТА ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
В ЛЕКСИЦІ ТА СЛОВОТВОРЕННІ СУЧАСНОЇ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ _______________________
У статті висвітлено особливості процесу інтелектуалізації сучасної української мови.
Окрему увагу приділено взаємодії окнижнення лексикону з підсиленням експресивно-оцін-
ного потенціалу нових номінацій. До аналізу залучено неологізми різних частин мови, з різ
ним категорійним значенням і словотвірною будовою.
К л ю ч о в і слова: лексика, інтелектуалізація, неологізм, словотвірний потенціал, оцін
ний потенціал.
Упродовж останніх чотирьох десятиріч відбувається активний процес інтелек
туалізації сучасної української мови. Традиційними аргументами на користь
цього твердження є зростання кількості абстрактної лексики (назв абстрактних
дій, процесів, станів, якостей, відношень), пришвидшені темпи термінування і
детермінування лексики, засвоєння іншомовних слів з активним розширенням
їхнього словотвірного потенціалу, збільшення продуктивності словотворчих
формантів, що виражають абстрактні поняття (типу -уванн(я), -анн(я), -енн(я),
-изаці(я), -ад(а), -іан(а), -ість, -щин(а), -ств(о)), та основ, зростання питомої ва
ги складних слів, утворених осново- і словоскладанням, поява нових основ, аб-
рооснов, нових слів. Названим явищам властиві свої диференційні та
інтеграційні процеси, що свідчать про їхню взаємодію та утримування мовної
системи в стані нестійкої (плинної) рівноваги.
Виникнення великої кількості слів з абстрактними значеннями є наслідком
подальшої інтелектуалізації української мови, про яку писав І. Франко *. Геніаль
ні пражці в 1929 р. назвуть її серед тенденцій, що визначать подальший розвиток
літературних мов Європи в XX ст., так само як і окреслять зв’язок її з термініза-
цією та детермінізацією лексики 2.
В українській мові зростає кількість новоутворених однокореневих іменни
ків — назв абстрактної дії, занять: бюджетування, довкладення (в банк), доо-
світлення (теплиць), люмпенізація, манкуртизація, маргіналізація, маркетиза-
ція, окнижнення (мови), тінізація (економіки), транскультурація, університе-
тизація (інститутів). їх доповнюють композити на зразок алмазобетонорізання,
алмазорізання, бісероплетіння, ендопротезування, макрокінознімання —мікро-
кінознімання, макроліквідація, макрофотознімання — мікрофотознімання, ма-
1 Франко І. Нариси історії українсько-руської літератури до 1890 // Франко І. Твори :
В 55 т.— К , 1984,— Т. 41,— С. 463.
2 Тезисы Пражского лингвистического кружка // История языкознания ХІХ-ХХ веков в
очерках и извлечениях.— М., 1965.— Ч. 2.— С. 128-132.
© Η. Ф. КЛИМЕНКО, 2008
136 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2-3
сажонавчання, медіамагнатство, мемуаротворчість, паркетоииііфування,
першозахоплення, слухопротезування, реміфологізація, стіноруйнування, тари-
фоутворення, теплошумоізоляція, футболізація (суспільства).
Триває процес творення іменників — назв абстрактних ознак. Він охоплює
насамперед однокореневі слова на зразок: громадянськість, лінгвіцизм, масо-
візм, мафіозність, місійність, техніцизм, шароварність, шароварщина,
укоріненість. Останнім часом розширилося коло композитів, що називають аб
страктні ознаки: високоекологічність, лінгвоментальність, лінгвопуризм, мак-
рогомогенність, медіатипність, міфологемність, неавтохтонність, несамо-
цінність, першохристиянськість, природосвідомість, психоемоційність, само-
відповідальність, самозахищеність, самоідентичність, самооцінність, самоус-
відомленість, технократизм.
У кінці XX та на початку XXI ст. багато композитів виявляє зближення аб
страктної лексики, зокрема належної до наукової термінології, з експресивно за
барвленою, розмовною. Отже, з одного боку, можемо констатувати міграцію та
кої лексики з наукового стилю в розмовний, з другого — виникнення її відразу
як розмовної. Характерною її особливістю є те, що саме продуктивність вико
ристовуваних основ у науковому стилі сприяє появі експресивно забарвлених
слів із ними, які «маскуються» під терміни.
Це властиво назвам абстрактних дій та процесів: мікровибух, мікромета, са-
мовименшення, самоімітаторство, самонакручування, самоошукування, само-
янголізація. До експресивно-оцінної орбіти потрапляють суспільно-політичні
терміни: мікроімперія, міні-держава, міні-дискусія, міні-криза, мікроорда (но
вітніх газетярів і літературознавців), міфоспоживання.
Експресивність містять також назви абстрактних ознак та станів, що є прос
тими однокореневими іменниками: європейськість (України), польськість (Ри
льського), селянськість (літератури), украінськість (Дон Жуана) і композитами
на зразок: нікомуненалежність, олігархічність, олігархофренія, позаміфологіч-
ність, фольклорофільство. Оказіональність деяких із них очевидна. Врешті, ця
остання є продовженням продуктивності окремих словотвірних типів у мові й
творення оказіональних слів за ними або всупереч їм, пор., наприклад: позаду-
ховність, позаісторизм, позаднщтво, позаправедність.
На тлі нечисленних порівняно з іменниками та прикметниками дієслів-нео-
логізмів звертає на себе увагу значна кількість дієіменників, утворених зде
більшого за допомогою суфікса -изація без мотивації відповідними дієсловами
(афганізація, берегинізація, білорусизація, валютизація, громадянизація, де-
лімінізація, деперсоналізація, деядеризація, доларизація, екологізація, єванге-
лізація), рідше суфіксів -ення (опинзенення), -ання, -ування (акціонування,
гіперзростання, рейтингування). У багатьох випадках з ’являються варіативні
утворення із запозиченими суфіксами -изація, -ація та питомим -ування: дере-
гуляція, дерегулювання, спонсоризація, спонсорування, дотація — дотування —
дотувати, реінвестиція, реінвестування — реінвестувати, реінтеграція —
реінтегрування —реінтегрувати, деполітизація — деполітування, реструкту
ризація — реструктурування — реструктурувати — реструктуризувати. Це
свідчить про наявну в сучасній українській мові тенденцію до заміни запозичень
(суфіксів, слів) питомими одиницями.
Такі дієіменники стають похідними для інших дієіменників — назв абстрак
тних дій, утворюваних префіксальним способом, найчастіше за допомогою пре
фіксів де- (бартеризація — дебартеризація, індивідуалізація — деіндивідуаліза
________________Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2—3 137
Η. Φ. Клименко.
ція, зросійщення — дезросійщення, колективізація — деколективізація,
міфологізація — деміфологізація), рідше ре- (ресоціалізація, реприватизація),
гіпер- (гіперзростання), контр- (голодування — контрголодування), над- (кон
центрація — надконцентрація), недо- (недоратифікація), не- (нератифікація),
пере- (структуралізація — переструктуралізація). Деякі з них уже засвоєні су
часною мовою, приєднання до них префіксів спричиняє появу неологізмів.
У списку нових слів О. А. Стишова3 дієіменників (без мотивування дієсло
вами) майже вдвічі більше, ніж парних, де є твірне дієслово та іменник — назва
абстрактної дії, процесу (перших 80, других 44): американізувати — америка
нізація, декомерціалізація — декомерціалізувати, чорнобилізація — чорноби-
лізувати.
Дієіменники-композити серед новотворів нечисленні, більшість із них ви
никла внаслідок активізації деяких основ, що займають перше місце в слові, за
знають або не зазнають усічення при композиції і поєднуються з об’єктами
дієіменника, що стоїть у другій кінцевій позиції композита. Такими є основи
авто- (від автомобіль) у іменниках автобудівництво = автобудування, авто-
паркування, автоперехід, автобізнес та відео- (відеовиробництво, відеогра,
відеозамовлення, відеоогляд, відеопіратство, відеопрокат, відеоурок), аудіо-
(аудіозапис, аудіопослання) і арматуро- (арматурорізання). Цей же тип внут
рішнього (дієслівно-об’єктного) синтаксису слова демонструють композити з
другими основами: -творення (державотворення, законотворення, корупцієтво-
рення, курсотворення, націєтворення, програмотворення, угодотворення, ука-
зотворення), -будування (державобудування), -захоплення (бізнес-захоплення).
Інструментальні відношення реалізовано в композиті вакуумрегуляція, у ряді
іменників з другою основою -терапія: ароматотерапія, біоенерготерапія, гол
корефлексотерапія, лінгвотерапія, німотерапія, словотерапія, спелеотерапія.
Нечисленні дієіменники в композитах набувають постійних ознак завдяки
поєднанню з аброосновами, що окреслюють сферу їхнього функціонування:
авіапослуга (авіаційна послуга), бандформування, біозахоплення, біоепіляція,
біоконверсія, біорегулювання, екорух, держзамовлення, політзомбування, по-
літструктуризація.
Багато новоутворених дієіменників — назв абстрактної дії та процесу мають
виразний прагматичний ореол, що наближує їх до рядів ад’єктивів на позначен
ня ознак соціального світу: меншою мірою до тих із них, що позначають людські
властивості (дебілізація, духозрушення, самсобіпанство), більшою— до тих, які
окреслюють властивості соціального світу (зомбування, євангелізація, локшино-
вішання, манкуртизація).
Отже, відбувається зближення лексики, яка називає абстрактні дії та проце
си, з лексикою, що позначає статичні абстрактні якості, які асоціюються в мов
ному колективі з явищами, котрі одержують соціальну оцінку, здебільшого з
відтінком негації. Інакше кажучи, помітне зростання прагматичного ореолу аб
страктної іменникової лексики і водночас зближення процесів інтелектуалізації
(окнижнення) мови зі зростанням її емоційної виразності.
Прагматичний ореол мають іменники, що позначають певний стан (інтелек
туальний чи психічний), який виявляється в надмірному захопленні чим-небудь
(агентоманія, балетоманія, декретоманія, дієтоманія, довбушоманія, фанеро-
манія, шекспіроманія, шпигуноманія) або неприйнятті чогось (лазерофобія).
3 Стииіов О. А. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової
інформації).— Κ., 2003.— С. 328-374.
138 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2-3
Поява таких слів зумовлює паралельне зростання кількості назв осіб, що дуже
цікавляться чимось: біроман, лірикоман, магазиноман, москвоман, некроман,
пивоман, титуломан, фанероман, шекспіроман. Згадаймо для порівняння імен
ник футболофіл з основою -філ, що виражає близьке до основи -ман значення
«любитель чогось».
Оцінки дій, процесів, станів дуже ємкі. Вони стосуються певних соціальних
штампів (образів). Дієіменники, що містять їх, є наслідком узагальнення і водно
час індивідуалізують явища, апелюючи до назв, відомих певному колективу.
Конкретизація змісту слів відбувається завдяки окресленню явища в просторі
географічному (афганізація, американізація, африканізація, білорусизація, ла-
тиноамериканізація)', соціальному — через неприйняття доктрин певного со
ціального устрою і називання характерних їхніх проявів-реалізацій: (комуніза-
ція,радянізація); заперечення політики і способу правління, уособлюваних пев
ними історичними постатями (кучмізація, лукаиіенізація, піночетизація); шля
хом називання негативних соціальних явищ, властивих певному етапу розвитку
суспільства: (алкоголізація, братопоїдання, маргіналізація, оміщанення, ма-
фізація, тінізація, деінтелектуалізація, доктринізація, кланізація / клановіза-
ція, комунізація, космополітизація, наркоманізація, олігархізація, провінціаліза-
ція — депровінціалізація, табуїзація — детабуїзація, чорнобилізація).
У словах з префіксами де-, роз-, що вказують на позбавлення якихось ознак,
частин чогось, з ’являється позитивна оцінка соціальних процесів: дебюрокра
тизация, дебільшовизація, декриміналізація, деноменклатуризація, дерадяніза-
ція, десталінізація, розколгоспнення.
В орбіту негативно забарвлених дієіменників залучено деякі лексеми з су
фіксом -ад(а), що первісно не мав прагматичного (оцінного) значення. Тради
ційно його використовували для позначення періоду тривання чогось: декада,
олімпіада. У словах комітетіада, спікеріада цей суфікс підкреслює тривалий,
спеціально затягуваний процес виборів і призначень на посади у Верховній Раді.
З’явилися варіативні за значенням словотвірні синоніми жебракізація = жебра-
кіада.
У композитах-дієіменниках оцінку виражають основи, що характеризують
соціальні стосунки (взаємозахвалювання, взаємолобіювання, взаємопоборюван-
ня, взаємонедовіра, корупцієтворення, співдружнізація) або індивідуальну по
ведінку людини (самовигоряння, самовтеча, самозвеличення, самозникання, са-
монеповага, самообпльовування, самоошукування, самопрезентація, самороз-
вінчання, саморуйнація, самостримування).
Виразною є активізація творення нових дієслів з основою само-: самолік-
відуватися, самоототожнюватися, самознищуватися, саморозпускатися, са-
мостратифікуватися.
Помітне зростання емоційної виразності сучасної української мови, що
виявляється в розширенні кола слів (іменників, прикметників, дієслів, прислів
ників) з прагматичним ореолом. їхньою характерною ознакою є переважно со
ціальна оцінка явищ, подій (позитивна, а частіше негативна), яка зорієнтована
меншою мірою на визначення властивостей і поведінки людей, більшою — на
окреслення ознак соціального світу і стосунків. Перебудова соціальних від
носин у суспільстві, зміна шкали оцінок, переоцінка цінностей стали тими чин
никами, що зумовили зростання емоційно забарвленої та оцінної лексики в
словниковому складі мови, а також активізацію словотворчих засобів, здатних
________________ Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2—3 139
Η. Φ. Клименко.
оформляти цю оцінність та емоційність,— основ, суфіксів, префіксів. До неї на
лежать назви абстрактних дій, процесів, ознак, а також найменування осіб.
Останнім часом зросла кількість основ, що мають заряд емоційності, яким
вони наділяють новоутворювані слова й активізують емотивну функцію слово
творчих формантів та інших основ. В орбіту емоційно забарвлених слів потрап
ляє значна частина ономастично мотивованої лексики. Питома вага таких оди
ниць серед неологізмів істотна. Ономастичні твірні основи є прізвищами осіб,
позбавлених іконічності, прийнятої в радянському суспільстві і неприйнятної в
часи незалежності України та дерадянізації, характерної для республік колиш
нього Радянського Союзу: сталінізація — десталінізація, ленінізація — деле-
нінізація.
Твірними основами частини ономастично мотивованих назв абстрактних дій
і процесів є прізвища або імена політичних діячів, різного роду менеджерів та
бізнесменів: кучмізація, юхимізація (Юхим Звягільський), суркісизація.
До негативно забарвлених, неприйнятних у соціальному плані належать і ті
новотвори, значення яких конкретизоване назвами континентів, географічних
районів, держав, міст: американізація, афганізація, африканізація, балканізіція,
білорусизація, ірландизація, ісландизація, латиноамериканізація, сербізація,
фінляндизація, чорнобилізація, югославізація. Вони характеризують негативні
явища — міжнаціональну ворожнечу, збройні конфлікти, втрату корінною на
цією своєї мови, зубожіння народу, криміналізацію суспільства, зростання тота
літаризму тощо. Докладний опис їхньої семантики подано в праці О. А. Стишова 4.
Серед неологізмів, мотивованих онімами, набули поширення слова-назви
абстрактних ознак, утворювані за допомогою суфікса -ізм / -изм, що раніше в
мові позначав певні наукові, політичні напрями, теорії, а тепер окреслює по
літичні та економічні намагання окремих лідерів, які позбавлені пієтету і часто
мають негативний, рідше — позитивний ореол: брежнєвізм, горбачовізм, крав-
чукізм, кучмізм, тетчеризм. Паралельно з ними існують назви осіб — послідов
ників цих лідерів із суфіксами -ист / -іст (гамсахурдист, єльценіст, кучміст,
кравчукіст) та -ець (вітренківець, костенківець, кравчуківець, кучмівець, марчу-
ківець, морозівець, пинзенківець, симоненківець) або членів злочинних угрупо
вань (савлохівець). Більшість із них містить прихований оцінний компонент, що
виявляється контекстуально.
Активізував свої позиції в мові суфікс -щин(а), за допомогою якого утво
рюються від онімів назви абстрактних ознак, переважно з негативною оцінкою.
З одного боку, їхніми мотиваторами є прізвища (брежневщина, жириновщина,
зюганівщина, лазаренківщина, лукашенківщина), з другого — назви територій
(азійщина, малоросійщина). Порівняння слів із суфіксом -щин(а), мотивованих
ономастичною лексикою, поданих у «Словнику української мови» (далі —
СУМ) з наведеними вище новотворами, засвідчує наявність у їхній семантиці
соціальної оцінки явищ. Однак полюси цих оцінок різні. Перший список скла
дається з мотиваторів, асоційованих з прізвищами, що їх не визнавала радянська
парадигма сприйняття дійсності, за шкалою якої негативно оцінювалися події
минулого: аракчеєвщина, разінщина, толстовщина, столипінщина', денікінщина,
керенщина, колчаківщина, махновщина, петлюрівщина. У списку сучасних но
вотворів мотиватори називають діячів радянського та пострадянського періоду.
До кола соціально помічених та емоційно забарвлених одиниць потрапляють
слова з продуктивними усіченими абревіатурними основами типу імпер- (від
4 Стишов О. А. Зазнач, праця.— С. 130-137.
140 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2-3
імперія) та інтер- (від інтернаціональний). Перша своєрідна в тому плані, що в
радянські часи теж мала негативне забарвлення, але була орієнтована на оцінку
явищ поза межами Радянського Союзу. В новотворах вона служить оцінкою
породжень самого Союзу, що був організований як велика імперія зі своєю тота
літарною системою. Неприйняття її засвідчують слова: імпервеликодержавницт-
во, імперкомуніст, імперрадикал, імпершовініст. Основа інтер- у сучасній ук
раїнській мові трапляється в словах зі зниженою оцінкою явищ, пор. нейтральні
утворення типу Інтерспорт (телепередача), інтермузей із семантикою «міжна
ціональний» та інтербезбатченко, інтердівчина, інтеркохання (іронічне), ін-
терлайка, інтершлюха з негативним, а часто і лайливим відтінком значення.
До емоційно знижених потрапляють слова з основою ком- / комун- / комуно-
(від комуністичний). Два її перші варіанти належать до аброморфем: комша-
баш, комундержава, комунімперія, комунрай. Третій комуно- властивий емо
ційно забарвленим і соціально переосмисленим композитам — назвам осіб: ко-
мунобюрократ, комуноімперіаліст, комуноколгоспник, комунореваншист, ко-
муносоціаліст, комунофашист.
Соціальної переоцінки зазнали також основи держ-, політ- та парт-, які й ра
ніше використовувалися як аброморфеми. Зміна їхньої соціальної оцінки, поз
бавлення їх «надвисокого» звучання зумовили утворення частково скорочених
негативно забарвлених абревіатур: держаморальність, держверхи, держгодів-
ниця, держкомпартноменклатура, держрекет; політолігархи, політбомонд,
політпапараці, політчлен, компартбільшість. Натомість зросла продуктивність
основи дем- (від демократичний). Це зумовлено запереченням «демократичнос
ті» радянського тоталітарного режиму і намаганням утвердити (принаймні дек
ларативно) справжню демократію. Звідси виникнення багатьох утворень з осно
вою дем-, демо-, особливо в назвах різних громадських організацій та
угруповань (демблок, демкрило, демоб’єднання, демпартія, ДемПУ, демплат-
форма, демсили, ДемСоюз, демфракція). Від деяких із них утворено похідні —
назви осіб: демблоківець, демпартієць та прикметники (демсоюзівський). Ва
ріант демо- трапляється лише в складі прикметників: демоліберальний, демосо-
ціальний.
Разом зі своїми похідними функціонує скорочена основа деп- (від депутат)',
нардеп, нардепка, нардепівський, комдеп (депутат від комуністів), депкорпус.
Активним засобом творення емоційної та оцінної лексики є префікси, багато
з яких останнім часом посилили свої позиції. Префікси, як і основи, упорядко
вують лексику в межах певних протиставлень, що налагоджують системні зв’яз
ки між одиницями. Ці протиставлення стосуються оцінки ознак якості, часових
відрізків, ставлення загалу до окремих осіб або до явищ суспільного життя, по
ведінки та діяльності людей. Перше реалізоване в іменних частинах мови в ме
жах оцінки якості щодо норми: найвища, вища від норми, неповна, низька, ну
льова (не існує), виражена префіксами не-, без-, запозиченим а- / ан-. Оцінка
часових відрізків здійснена за шкалою: те, що було в минулому, те, що актуаль
не зараз, те, що настане. Ставлення до суспільних явищ, поведінки й діяльності
окремих осіб, їхніх властивостей оцінюється за шкалою: позитивне / негативне,
справжнє / несправжнє, прийнятне / неприйнятне, перебування на боці когось /
у протилежному таборі / поза блоками, угрупованнями, організаціями тощо.
При цьому слід ураховувати характер лексики, що виступає в ролі твірної бази
новоутворюваних одиниць, а також активізацію певних компонентів значення у
службових морфем та основ, зростання чи зниження комбінаторних можливос
________________Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2—3 141
Η. Φ. Клименко.
тей як основ, так і словотворчих формантів. Розгляд засобів вираження цих про
тиставлень разом із окресленням їхньої продуктивності на сучасному зрізі роз
витку української мови повинні показати нові тенденції функціонування цих
одиниць, перебудову в лексико-семантичній та словотвірній підсистемах, функ
ціональне переродження елементів.
На найвищий ступінь ознак, розвитку дій вказують запозичені префікси
супер-, ультра-, гіпер-, екстра-, архі-. Серед них найвищу продуктивність
виявляє префікс супер- (від лат. supra, super, що означає перебування зверху в
певній ієрархії чого-небудь, зверхність, найвищу якість, посилену дію). Список
слів із ним у реєстрі УОС 5 охоплює понад шість десятків лексем. Реєстри слово
покажчика О. А. Стишова 6, словників Д. В. Мазурик 1, Г. М. Віняр та JI. Р. Шпа-
чук8, Ж. В. Колоїз 9 та нашої картотеки доповнюють цей список ще кількома де
сятками слів. Характерною рисою реєстрів орфографічних словників сучасної
української мови 10 є перевага серед слів з префіксом супер- тих, що називають
машини, прилади з найвищою якістю: суперавтомобіль, супербомбардувальник,
супервізор, супергенератор, супергетеродин, суперкаландр, суперіконоскоп, су
перлайнер, суперортикон, суперракета, суперрегенератор, супертанкер, супер-
тип, супертраулер, супер ’яхта. Цих назв у 4,5 рази більше, ніж інших наймену
вань. Досить численні спортивні терміни на позначення різних заходів, ігор та
змагань (супергра, супермарафон, супертурнір, суперфініш, суперфінішування,
суперфутбол), а також об’єднань (суперклуб, суперкоманда, суперліга). Менш
численними є групи назв дій (суперконтроль, суперінспекція), політичних, еко
номічних та інших об’єднань, установ (супердержава, супермаркет, супермо-
нополія, супертрест). Незначна кількість прикметників: супераеродинамічний,
супергармонійний, супермодний, суперпарадоксальний, суперстійкий, суперсу
часний, супертонкий.
Розгляд реєстрів новотворів з префіксом супер- засвідчує кардинальний пе
рерозподіл лексики за тематичними групами за останні три десятиліття розвитку
мови. Він виявляється в значному зростанні кількості прикметників з оцінним
компонентом значення: суперактуальний, супервинахідливий, супердешевий, су-
пердорогий, суперзбитковий, суперелегантний, суперефектний, суперлікуваль-
ний, суперлояльний, супермалий, супермобільний, супермодний, супермодельний,
супермодерний, супернизький, суперпідлий, суперполітичний, суперпрестиж-
ний, суперприємний, суперпринциповий, суперсекретний, суперскладний, супер-
стабільний, суперталановитий, суперфантастичний, супершвидкий. Помітно
збільшилася група іменників — назв осіб здебільшого з позитивною оцінкою оз-
нак-характеристик (суперагент, супербагатій, супергравець, суперважковик,
супергросмейстер, супердитина, суперкрасень, суперлідер, супермалюк, супер-
модель, суперпатріот) та назв приладів (супервагон, суперзброя, суперкомп ’ю-
тер, супермашина, суперролер).
З’явилися оцінні іменники від власних назв {супер-Динамо, супер-ЕОМ, су-
пер-Маріо — від імені відомого хокеїста Маріо Лемьє), зросла кількість назв аб
5 Український орфографічний словник.— Κ., 2002.— 1006 с.
6 Стишов О. А. Зазнач, праця.— С. 338-387.
7 Мазурик Д. Нове в українській лексиці : Словник-довідник.— JL, 2002.— 130 с.
8 Віняр Г. М., Шпачук Л. Р. Словник новотворів української мови кінця XX століття.—
Кривий Ріг, 2002.— Вип. 2.— 180 с.
9 Колоїз Ж. В. Тлумачно-словотвірний словник оказіоналізмів.— Кривий Ріг, 2003.—
168 с.
10 Український орфографічний словник; Орфографічний словник української мови.— Κ.,
1999,— 989 с.
142 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2-3
страктних дій та процесів (суперакція, супервикид (спорт.), суперполітизація,
суперприватизація, суперпотуга), абстрактних ознак (суперкоректність, су-
перможливості, суперперспектива, суперстислість).
Запозичені префікси виявляють продуктивність у сучасній українській мові,
реалізуючи елемент оцінки в емоційно забарвленій новій лексиці. Вони сполу
чаються переважно також із запозиченими основами. Середовище їхнього функ
ціонування — наукові, художні, публіцистичні твори, тексти засобів масової ін
формації. Однак багато з цих слів стали надбанням розмовної мови, спроможні
поєднуватися з питомими українськими словами, поповнюючи словниковий
склад мови: супергра, суперобкладинка, супертонкий, гіперзростання, гіпердер-
жавний, гіперчутливий, гіперправославнохристиянський, екстрабудматеріали,
екстравидовище, архіскладний, архіважкий, архісучасний. Це свідчить про
зближення різностильових одиниць і формування такої літературної мови, в
якій гармонійно співіснують слова книжні з розмовними та відбувається зми
кання процесів інтелектуалізації мови зі зростанням її емоційності.
Засобом утворення оцінної лексики в українській мові продовжують бути
питомі префікси над- та за-. Обидва вони багатозначні. У них серед інших зна
чень представлено компоненти «якість, вища за норму»: надтонкий, задовгий.
У префікса за- залежно від значення слова, до якого він приєднується, це може
бути якість, нижча від норми: закороткий. У реєстрі СУМа питома вага слів з
над- та за- з такими значеннями значно менша, ніж слів з іншими значеннями.
Так, слів з над-, що виражає значення «розташований вище чогось», трохи
більше, ніж тих, що оцінюють якість як вищу від норми, пор.: надлопатковий,
надліктьовий, надп ’ятковий, надшахтний та надвинятковий, наддовгий, надно
вий, надтвердий, надчистий, надшвидкий. Від таких прикметників можливе
творення іменників абстрактної ознаки та прислівників: надзвичайність, над
звичайно, надприродність, надприродно, надчутливість.
Рідше трапляються назви абстрактних ознак, дій і процесів, утворені від ін
ших іменників: надвартість, надвиробництво, наднапруга. В одному випадку
використано над- із цим значенням у дієслові надуживати та мотивованих ним
слів: надуживаний, надуживання, надужиття. Поодинокі похідні — назви
осіб, мотивовані прикметниками: надстроковий — надстроковик.
Новотвори поповнили найменування абстрактних ознак (надвідвертість,
надрадикалізм, надсмертність); процесів (надінтеграція, надконцентрація,
надцентралізація); ознак (надактуальний, наддемократичний, наддешевий,
надрозумний). Префікс над- легко поєднується з абстрактною лексикою: над-
влада, наддержава, надідея, надсистема, надцивілізація). Про продуктивність
префікса над- як виразника надмірної якості свідчать оказіоналізми — прислів
ник наддостатньо та прикметник надполітико-дипломатично-делікатна від
повідь (лідера руху).
У поле оцінної лексики, що виражає негативне ставлення до явищ, осіб, учень
і підкреслює їхню несправжність, увіходять похідні слова з основами квазі- (від
лат. quasi, у складних словах означає «позірний, несправжній, фальшивий»),
псевдо- (від гр. ψεύδος, у складних словах означає «несправжній, неправиль
ний») і фальшив- («несправжній, підроблений»). Основи квазі- та псевдо- ак
тивні в сучасній українській мові. За їхньою допомогою утворено багато прик
метників та іменників. Сферою функціонування основи квазі- є здебільшого
термінологічна лексика. Вона реалізована в складі прикметників, де підкресле
но позірність того, що вказано другою основою слова (квазіабсолютний, ква-
________________Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2—3 143
Η. Φ. Клименко.
зіаналоговий, квазідіагональний, квазікласичний, квазілінійний, квазіметричний,
квазімінімальний, квазіпаралельний), та іменників (квазігеоїд, квазігрупа, квазі-
кільце, квазіморф, квазісистема, квазічастинка). Часто прикметники та іменни
ки утворюють словотвірну пару слів (квазіаналітичний — квазіаналітичність,
квазінаціональний — квазінаціональність, квазістійкий — квазістійкість, ква-
зіортогональний — квазіортогональність, квазісиметричний — квазісимет-
ричність, квазістаціонарний — квазістаціонарність). Лише в деяких нечислен
них назвах осіб (квазіспеціаліст, квазіреволюціонер), поодиноких назвах пред
метів (квазігроші) та ознак (квазінауковий) основа квазі- містить елемент оцінки.
Серед слів з основою псевдо- переважають слова з оцінним компонентом,
що не є термінами. Однак основи, до яких приєднується псевдо-, не належать
розмовній побутовій мові. Це прикметники псевдоідейний, псевдоісторичний,
псевдокласичний, псевдоконституційний, псевдоморальний та іменники псевдо
відкриття, псевдореформа, псевдотеорія. Існують слова з основою псевдо-, що
є термінами: псевдогамія, псевдонім, псевдоскаляр, псевдосуфікс, псевдовек-
тор, псевдотуберкульоз. Отже, обидві основи не поєднуються з розмовною по
бутовою лексикою і не втрачають «нальоту» книжності.
Серед неологізмів у матеріалі дослідження засвідчено небагато слів з осно
вою квазі-, де вона виражає негативну оцінку: квазідемократія, квазідержава,
квазіпартія, квазіуряд, квазіфракція. Натомість основа псевдо- трапляється в
неологізмах, що називають абстрактні дії: (псевдозаняття, псевдокритика,
псевдостагнація, псевдореформа)-, стани (псевдобіль, псевдорай); ознаки (псев-
довпевненість, псевдоактивність, псевдоринковий); осіб (псевдоблагодійник,
псевдоінтернаціоналіст, псевдоліквідатор, псевдомама, псевдопатріот, псев-
дореформатор). Основу псевдо- представлено і в абстрактних словах типу
псевдоезопівський, псевдорелігійний, псевдоеліта, псевдоринок, псевдосоціа-
лізм, псевдосуверенітет, і в лексемах з конкретною семантикою: псевдоліто-
пис, псевдопляж. Усі вони містять елемент оцінки того, що названо твірною ос
новою, і підкреслюють його несправжність, позірність, тобто в сучасній мові
зростає кількість слів з оцінним значенням у основи псевдо-. Основа фальшив-
трапляється в поодиноких неологізмах, напр.: фальшивобілетник, фальши-
во-простий.
У сучасній українській мові в орбіту слів із прагматичним ореолом залучені
іменники — назви абстрактних дій, процесів, ознак, утворювані за допомогою
книжних запозичених суфіксів -изаці(я) / -ізаці(я), -изм / -ізм, -ад(а) / -іад(а).
Це свідчить про зближення лексики книжної з лексикою загальнолітературною.
Відбувається змикання процесів інтелектуалізації мови зі зростанням її емотив
ності. Розмовні, емоційно забарвлені слова часто утворюються за допомогою
книжних суфіксів. Емотивна функція мови розширює сферу дії, залучаючи до
своїх засобів вираження питомі суфікси -ість, -ств(о), -щин(а), іншомовні осно
ви в новій для них скороченій формі, такі як інтер- (від інтернаціональний),
імпер- (від імперія), комун- (від комуністичний).
Відбувається зміна регістрів соціального звучання деяких аброоснов на зра
зок держ-, парт-, політ-, які внаслідок заперечення радянської парадигми дійс
ності одержують нову соціально знижену оцінку. Зросла продуктивність деяких
аброморфем типу демо- (від демократичний), що стала антиподом прикметника
тоталітарний.
За зразком запозичених слів-американізмів виникають емоційно забарвлені
похідні, співвідносні з відомими в Україні онімами: Монікагейт, Ірангейт, Гон-
гадзегейт, Лазаренкогейт. Нові запозичені основи з негативним ореолом поєд
144 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2-3
Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні..
нуються з уже відомими в українській мові словами, утворюючи лексеми з нега
тивною оцінкою на зразок манкуртопарламентар.
У вираженні емотивної функції активізували свої позиції запозичені префік
си супер-, ультра-, гіпер-, екстра-, що підкреслюють вищий ступінь виявлення
ознаки та дії. Ця семантика співіснує з оцінкою соціальних явищ, подій, дій лю
дей та їхньої поведінки. Джерелом їх виокремлення були наукові, художні, пуб
ліцистичні тексти. На сьогоднішньому етапі розвитку мови вони стають надбан
ням засобів масової інформації, особливо електронних, і завдяки цьому
переходять у сферу розмовної мови. Отже, первісно «книжні» морфеми розши
рюють свої виражальні функції в окресленні соціального ореолу слів. Такі пре
фікси сполучаються з питомими українськими словами і утворюють лексеми,
що потрапляють до словникового фонду мови: гіперзростання, гіпердержава,
гіперчутливий, екстравидовище, екстрабудматеріали, супергра, суперкрасень,
супермалюк, архімільйонер, архіскладний, архісучасний, ультрасучасний. Це
свідчить про зближення різностильових одиниць мови.
Питомі українські префікси над- та за- зі значенням оцінки якості серед ба
гатьох інших у словниковому складі мови мають незначну питому вагу. їхня
сполучуваність із запозиченими словами досить обмежена. У над----це лексеми
надсинхронний, надідея, надідеал, надпатріот, наднаціональний, надінтелек-
туальний. Префіксу за- з оцінним компонентом у значенні зовсім не властива
комбінаторика із запозиченими словами. Усе це й спричинило зростання про
дуктивності деяких запозичених префіксів, наприклад супер-, з уніфікованіши-
ми значеннями в творенні оцінної лексики в сучасній українській мові, запит на
яку зріс у часи переоцінки цінностей.
Спостерігається кардинальний перерозподіл оцінної лексики в тематичних
групах. Якщо раніше утворення із супер- належали здебільшого до назв прила
дів, рідко — ознак, ще рідше — осіб, то зараз в українській мові зросла кількість
прикметників та назв осіб і продовжує збільшуватися кількість назв приладів.
Новотвори з префіксом анти- поповнюють назви осіб типу антиринковик, ан-
тирухівець, раніше такі лексеми були нечисленні.
Книжні й народні основи та форманти, що оцінюють явища в часових
вимірах, утворюють зони взаємопроникнення. Так, основа нео-, що спеціа
лізується у сфері термінологічної лексики, почала сполучатися з розмовною
лексикою (неошароварнщтво), ново- стає характеристикою осіб з негативно
забарвленим ореолом (новоукраїнець, новобагатько). Основа екс- характеризує
не лише посади, які втратили певні люди (екс-спікер, екс-лідер), а й перероджен
ня функцій установ (екс-дитсадок), самих людей (екс-приятелька, екс-сорат-
ниця).
Серед неолексем зросла питома вага утворень, мотивованих ономастичною
лексикою, що дають чітку соціальну оцінку, здебільшого негативну: кравчукізм,
брежневщина, суркісизація, антиграчевий, антилазаренківський, проморозів-
ський. Деякі оніми швидко збільшують свій словотвірний потенціал, обростаю
чи похідними з емоційним забарвленням: кучміада, кучмізація, кучмізм, куч-
міст, прокучмівський, антикучмівський, некучма, кучмоїд, кучмистий, кучмоба-
чення, кучмовіз, кучмодрук, кучмократія, кучмоненависник, кучмономіка, куч-
мопрем ’єрство, кучмуватися, кучмунізм.
Це явище зумовлене насамперед екстралінгвістичними причинами: перехід
ними періодами розвитку певного суспільства і змінами парадигм сприйняття
дійсності. Свого часу В. Г. Гак, зіставляючи відмінності між словами, утворени
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2—3 145
Η. Φ. Клименко.
ми від власних імен та від загальних назв, підкреслював, що загальна назва бага
тозначна або позначає об’єкт, наділений багатьма властивостями та аспектами, і
тому різні значення похідних від них зумовлені не стільки власним значенням
суфіксів, скільки взаємодією значення суфікса з актуалізованим у певному ви
падку значенням основи. «У словах, похідних від власних імен,— зазначав уче
ний,— основа менше зазнає зміни значення і суфікси виявляють власне значен
ня найвиразніше» п .
Питомі й запозичені суфікси -енн(я), -уванн(я), -ств(о), -щин(а), -изаці(я) /
-ізаці(я), -ад(а), -изм/-ізм у розглянутих відонімних утвореннях наділені
уніфікованими абстрактними значеннями дії або ознаки, а твірні основи (власні
імена), крім функції ідентифікації, виконують ще й роль виразників та носіїв
певного оцінного значення, окреслюють поле розпізнавання сукупності нега
тивних ознак явища, асоційованого з онімом.
Як і раніше, у сучасній українській мові основоскладання, рідше абревіація є
засобом творення експресивно оцінних слів. Часто такі похідні одержують свої
емоційно забарвлені значення внаслідок поєднання різнорегістрових одиниць,
тобто в похідному слові комбінуються дві основи, одна з яких співвідносна зі
словом офіційного стилю, друга— розмовного і має негативний оцінний компо
нент у значенні. Так, основа держ- (співвідносна з іменником держава), вико
ристовувана в словах держборг, держбудування, держдотація, держзамовлен
ня, держконракт, держмито, держскарбниця, держфінанси, держчиновник,
не має оцінного значення, наведені слова належать до офіційно-ділового стилю.
Поширені вони і в публіцистиці. Абревіатури, що є скороченими назвами різних
державних установ, комітетів, департаментів, зокрема Держінформ’юст,
Держінформполітика, Держкоммедбіопром, Держмитком, Держ ТБ, також
належать офіційному і публіцистичному стилям. Сполучення основи держ- з ос
новами, співвідносними зі словами з негативним забарвленням, зумовлює фор
мування загальної негативної характеристики похідного, оскільки йдеться про
поєднання непоєднуваного, адже держава покликана боротися з явищами, що
іменуються як: держаморальний, держаморальність, держверхи, держгодів-
ниця, держрекет.
Такі поєднання властиві також аброоснові ком-, комуно-, що в радянські ча
си належала високому офіційному стилю, а згодом одержала негативну оцінку,
яка посилюється другою основою слова з негативним компонентом значення:
комунореваншист, комунофоб, комунофашист, комшабаш. Подібних до цього
значеннєвих перетворень зазнають слова з основами інтер-, парт-. Деякі похід
ні, утворювані від абревіатур, співвідносні з повними офіційними назвами ус
танов, набувають іронічного відтінку через незвичність самого скорочення і
пропуску компонентів у словосполученні: мінприродівець (співробітник Мініс
терства охорони природи), охороноздоровець (співробітник Міністерства охо
рони здоров’я), ТБ розчарування.
Оцінні та експресивно забарвлені композити також виникають завдяки поєд
нанню різностильових основ. У одних випадках це прикметники (дикопривати-
заційний), в інших (і їх більше) — це іменники — назви дій (євроскандал) та осіб
(комуноімперіаліст, манкуртопарламентар, нафтохалявник, порнобабуся).
Трапляються серед них іронічно, а то й саркастично забарвлені слова на зразок:
першсек (перший секретар), значконосець, хабародавець, туманопускач, гроиіо-
11 Гак В. Г. Сопоставительная лексикология.— М., 1977.— С. 57.
146 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2-3
nad, орденопад, мискоборство, плейбойськість, проньопрокопівщина, порож-
ньокишеньковість.
Стилістична невідповідність поєднуваних основ та суфіксів також веде до
утворення похідних з оцінним значенням. Це властиво розглянутим словам із
суфіксом -изм / -ізм, -ист / -іст, -ад(а). Згадаймо, наприклад, іменник лукаше-
нізатор, у якому суфікс -ізатор додано до оніма Лукашенко, що має визначений
негативний суспільний ореол. Сам суфікс здебільшого вживається в нейтра
льних словах, які називають машини та прилади (амортизатор, інкубатор, ку
льтиватор, пеленгатор, тоталізатор) або осіб за професією, постійним занят
тям (;імпровізатор, механізатор, організатор, раціоналізатор). Лише в кількох
словах за його допомогою утворено назви з оцінним компонентом значення, що
характеризують людей за їхніми поглядами та діяльністю: вульгаризатор, кон
серватор, новатор. До цих слів приєдналися іменники лукашенізатор — той,
хто проводить політику Лукашенка, радянізатор — той, хто насаджував усе ра
дянське.
Отже, у сучасній українській мові при збереженні її функціонально-стильо-
вої диференціації відбувається словотвірна й лексична інтеграція між стилями,
розширення значень окремих словотворчих формантів та основ, перехід лекси
ки одного стилю до іншого. Можливо, внаслідок екстралінгвальних причин,
швидких суспільних змін інтенсифікується взаємодія між стилями, здійсню
ється взаємопроникнення їхніх складників. Це особливо помітно на прикладі
посиленої інтелектуалізації мови, тобто зростання фонду її абстрактних оди
ниць, здобуття ними прагматичного ореолу і розширення фонду книжних мор
фем та лексем, здатних передавати експресивно-емоційні значення, активізації
лексики з оцінним компонентом. За рахунок цієї взаємодії навіть у часи бурхли
вих мовних змін зберігається нестійка рівновага між стилями 12.
N. F. KLYMENKO
DIFFERENTIAL AND INTEGRATIVE PROCESSES IN LEXICON AND WORD-FOR-
MATION OF MODERN UKRAINIAN LANGUAGE
In article features of process of intellectualization of modem Ukrainian language are covered.
The special attention is given to interaction of literary lexicon with strengthening of expressive-esti-
mated potential of new nominations. Neologisms of different parts of speech are involved in the ana
lysis, with various categorial meanings and word-formative structure.
Keywords : lexicon, intellectualization, neologism, word-formative potential, estimated po
tential.
________________Диференційні та інтеграційні процеси в лексиці та словотворенні...
12 Пор.: Гак В. Г. Зазнач, праця.— С. 89.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 2—3 147
|