Елементи техно у креолізованому художньому тексті
У статті обстежено мову художніх творів, які розміщені в мережі Інтернет. Виявлено нові форми засобів образності в семіотично негомогенному художньому тексті. Акцентовано увагу на подвійній природі таких художніх творів. In the article language of the literary texts from the Internet have been studi...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мовознавство |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2008
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183059 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Елементи техно у креолізованому художньому тексті / С.Г. Чемеркін // Мовознавство. — 2008. — № 4-5. — С. 64-71. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183059 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Чемеркін, С.Г. 2022-01-31T15:28:43Z 2022-01-31T15:28:43Z 2008 Елементи техно у креолізованому художньому тексті / С.Г. Чемеркін // Мовознавство. — 2008. — № 4-5. — С. 64-71. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183059 У статті обстежено мову художніх творів, які розміщені в мережі Інтернет. Виявлено нові форми засобів образності в семіотично негомогенному художньому тексті. Акцентовано увагу на подвійній природі таких художніх творів. In the article language of the literary texts from the Internet have been studied. New means of imagery in semiotic non-homogenous literary text have been revealed. Attention attracted to the double nature of the following texts. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Елементи техно у креолізованому художньому тексті Techno Elements in a Creolized Literary Text Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Елементи техно у креолізованому художньому тексті |
| spellingShingle |
Елементи техно у креолізованому художньому тексті Чемеркін, С.Г. |
| title_short |
Елементи техно у креолізованому художньому тексті |
| title_full |
Елементи техно у креолізованому художньому тексті |
| title_fullStr |
Елементи техно у креолізованому художньому тексті |
| title_full_unstemmed |
Елементи техно у креолізованому художньому тексті |
| title_sort |
елементи техно у креолізованому художньому тексті |
| author |
Чемеркін, С.Г. |
| author_facet |
Чемеркін, С.Г. |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Techno Elements in a Creolized Literary Text |
| description |
У статті обстежено мову художніх творів, які розміщені в мережі Інтернет. Виявлено нові форми засобів образності в семіотично негомогенному художньому тексті. Акцентовано увагу на подвійній природі таких художніх творів.
In the article language of the literary texts from the Internet have been studied. New means of
imagery in semiotic non-homogenous literary text have been revealed. Attention attracted to the double
nature of the following texts.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183059 |
| citation_txt |
Елементи техно у креолізованому художньому тексті / С.Г. Чемеркін // Мовознавство. — 2008. — № 4-5. — С. 64-71. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT čemerkínsg elementitehnoukreolízovanomuhudožnʹomutekstí AT čemerkínsg technoelementsinacreolizedliterarytext |
| first_indexed |
2025-11-24T06:50:13Z |
| last_indexed |
2025-11-24T06:50:13Z |
| _version_ |
1850843280447635456 |
| fulltext |
С. Г. ЧЕМЕРКІН
ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНО У КРЕОЛІЗОВАНОМУ
ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ_________________
У статті обстежено мову художніх творів, які розміщені в мережі Інтернет. Виявлено нові
форми засобів образності в семіотично негомогенному художньому тексті. Акцентовано ува
гу на подвійній природі таких художніх творів.
К л ю чов і слова: елемент техно, креолізований текст, художній стиль, мова Інтернету.
Глобалізаційні процеси, які спостерігаємо сьогодні в будь-яких соціальних сфе
рах, не оминули й українського лінгвального середовища. Вони активізували
різні явища, що раніше були нерелевантними для мови. Це зумовлено новими
можливостями комунікативних актів, використанням засобів мовного виражен
ня, до яких потрапляють елементи інших семіотичних систем. У результаті за
свідчуємо існування такої лінгвальної одиниці, як креолізований текст —
«текст, фактура якого складається з двох негомогенних частин (вербальної мов
ної (мовленнєвої) і невербальної (що належить іншим знаковим системам, ніж
природна мова)» \ Синтез різних семіотичних систем— явище не нове в мові2,
проте його актуалізацію пов’язуємо саме з упровадженням інтернет-технологій.
Використання знаків інших семіотичних систем характерне для різних струк
турних рівнів мови. Міра вияву невербальних елементів у мові Інтернету чітко
стратифікована й визначена стилістичною системою. Принагідно зазначимо, що
поняття «мова Інтернету» стосується функціонального різновиду мови, а не
функціонального стилю, оскільки першому властиві такі диференційні ознаки,
як уживання великої кількості нейтральних засобів літературної мови, немож
ливість співвіднесення цієї мови з певною спеціальною сферою комунікації або
типом дискурсу (наукового, офіційно-ділового, сакрального тощо). Крім того,
цей різновид мови поряд зі специфічними виконує основну комунікативну
1 Сорокин Ю. А., ТарасовЕ. Ф. Креолизованные тексты и их коммуникативная функ
ция // Оптимизация речевого воздействия.— М., 1990.— С. 180-181; пор. інші терміни на
позначення цього явища: полікодовий текст (ЕйгерГ. В., Юхт В. JI. К построению типо
логии текстов II Лингвистика текста : Материалы науч. конф. при Моск. гос. ин-те иностр. яз.
им. М. Тореза.— М., 1974.— Ч. 1.— С. 107), відеовербальний текст (Пойманова О. В. Семан
тическое пространство видеовербального текста : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— М.,
1997.— 24 с.), ізовербальний комплекс (Бернацкая А. А. К проблеме «креолизации» текста:
история и современное состояние // Речевое общение : Специализир. вестн.— Красноярск,
2000,— Вып. 3(11).— С. 106).
2 Якобсон Р. О. Язык в отношении к другим системам коммуникации // Якобсон Р. О.
Избранные работы.— М., 1985.— С. 327.
© С. Г. ЧЕМЕРКІН, 2008
64 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4-5
Елементи техно у креолізованому художньому тексті
функцію 3. Найсуттєвіших змін зазнав розмовний стиль 4 — як найдинаміч-
ніший у стилістичній системі української мови. Він набув специфічних ознак,
серед яких однією з найголовніших є реалізація в писемній мові Інтернету ефек
ту усної комунікації, що досягається, зокрема, за допомогою засобів невербаль
ного спілкування5. Широке використання розмовної мови в Мережі через
сприятливі комунікативні умови, ймовірно, стало агентом інвазії розмовної
мови в різні стильові різновиди. Ознака розмовності — вагомий стилетвірний
чинник, наприклад, у публіцистичному стилі, певною мірою — в науковомуб.
Як характерна ознака художнього стилю, розмовність у художніх творах в
Інтернеті7 набула особливо виразних форм. Відсутність будь-яких обмежень
щодо використання тих чи тих засобів створення образності, послугування різ
ними лексико-семантичними джерелами, уживання некодифікованих мовних
одиниць — основна причина активізації в художньому стилі в Інтернеті харак
терних елементів розмовності порівняно з традиційною прозово-поетичною мо
вою. Художні твори в Інтернеті— часто нешліфована, нередагована мова, у якій
трапляються обсцентні вирази, слова з розряду соціально зниженої лексики,
вульгаризми, варваризми тощо. Художній стиль набув специфічних ознак, ха
рактерних для мови Інтернету взагалі. Насамперед це стосується обсягу худож
нього твору. Художні твори, розміщені в Інтернеті, стали помітно менших
розмірів. Найпоширеніші в Інтернеті жанри прозових художніх творів — нове
ли, оповідання, серед поетичних — вірші. Причина використання малих жан
рів — обмеження в часі, адже саме відсутність часу (а часто й небажання
витрачати його) лежить в основі творення і відтворення художніх текстів.
Ще однією істотною відмінністю художнього твору, розміщеного в Інтерне
ті, є його креолізаційний характер. Серед невербальних засобів у такому тексті
особливе місце займають семіотичні компоненти 8, які в креолізованому худож
ньому тексті виконують роль електронно-технічного замінника або імітатора
вербальних засобів. До таких невербальних компонентів належать ілюстровані
вставки в текст, гіперпосилання (вони дають змогу перейти до іншої інформа
ції — текстової та ін.), аудіо-, відеокомпоненти, елементи мови програмування
тощо. Такі одиниці називаємо елементами техно і виділяємо їх з-поміж інших
засобів творення образності саме на підставі використання автором художнього
твору лише електронно-технічних засобів або імітації роботи цих засобів чи
процесів, пов’язаних з електронно-технічним забезпеченням. Термін «техно»
актуальний здебільшого в сучасному мистецтві, де він позначає: 1) стиль сучас
ної молодіжної музики, якому властиве розмірене, дещо одноманітне звучання
3 Иванов JI. Ю. Язык в электронных средствах коммуникации // Культура русской речи.—
М., 2003,— С. 792.
4 Чемертн С. Г. Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації // Мовознав
ство,— 2007,— № 4—5.— С. 38.
5 Чемеркін С. Г. Ефект усної комунікації в мові Інтернету // Наук. зап. Нац. ун-ту «Ост
розька академія» : Сер. філол.— Острог, 2008.— Вип. 9.— С. 340-349; пор. також терміни
писемна розмовна мова (Трофимова Г. Н. К вопросу о специфике функционирования рус
ского языка в Интернете (норма и узус).— www.dialog-21.ru/archive), писемна усна мова
{Травин А. Электронная письменно-устная переписка.— old.russ.ru/netcult/20011001_travin.html).
6 Чемертн С. Г. Українська мова в Інтернеті (визначальні ознаки) // Збірник наук, праць
Науково-дослідного ін-ту українознавства.— Κ., 2007.— Т. 17.— С. 279.
7 Тут маємо на увазі художні твори, які розміщені лише в Інтернеті й не мають дру
кованих версій.
8 Свідомо не використовуємо прийняті в лінгвістиці терміни візуальні або образотворчі
компоненти, оскільки вважаємо, що писемний текст так само візуалізується, як і невербаль-
ний компонент, крім того, писемний текст може бути і твором образотворчого мистецтва.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4—5 65
http://www.dialog-21.ru/archive
мелодії та голосу зі збереженням чіткого ритму 9; 2) стиль архітектури, дизайну
інтер’єру 10. Назва стилю музики— техно, уперше вжита 1988 р. п, прозоро вка
зує на «технічну основу» творення цього мистецького напряму — використання
штучних звуків, акцент на механічних ритмах, власне, техно — це електронна
музика. Адже кінець 1980-х — час, коли у CILLA з’явилася нова хвиля молодих
виконавців, які імпровізували на електронних музичних інструментах 12. Стиль
техно в інтер’єрі, поряд із естетикою технологізму в архітектурі, балансує на ме
жі, за якою виявляється майже потворність, проте цим досягається максимальна
виразність, незвичність, властива цьому стилеві, де головну роль відіграють за
соби, що асоціативно пов’язуються з технікою 13. Термін «техно», на нашу дум
ку, може бути актуалізований і в художній мові, оскільки в його змісті наявні
такі самі ознаки, як і в інших соціально-культурних репрезентаціях соціуму, зок
рема значне тяжіння до використання в мовному спілкуванні явищ технічного
прогресу, не відомих раніше, проте в сучасній мовній практиці позначених
особливою виразністю. Інакше кажучи, для техно в мові художніх творів, так
само, як і для техно в музиці та архітектурі, показовими є виразність, незвич
ність (можливо, за суб’єктивними оцінками, навіть потворність), що засвідчує
семантичний зв’язок з певними технічними засобами.
Елементи техно трапляються в усіх стильових різновидах мови. Найбільше
їх у розмовному стилі, адже практично всі програми, які призначені для спілку
вання, оснащені рядом технічно створених засобів (наприклад, ілюстрованих
емотиконів 14), що виконують певну інформативну функцію (здебільшого емо
ційно-оцінну: Привіт! Ще на роботі? / Угу (ілюстрований емотикон — сумне
обличчя). У публіцистичному стилі частіше послуговуються іншими елемента
ми техно — здебільшого це гіперпосилання, яке в тексті трапляється у вигляді
електронних адрес: «На сьогодні музика поширюється в сітці м. Харкова, серед
людей невеликими тиражами в Харкові, в Донецьку, можливо, в інших містах
України, на http://www.krvnvcva.hom.org.ua» (підкреслений текст — гіперпоси
лання на сторінку в Інтернеті) або звичайного тексту: «Ми вирішили пообідати у
кафе навпроти готелю. Замовили суп та «боб-лаваш» із квасолі і по порції крем-
зликів у горщиках! І знову все неймовірно смачно! Особливо сподобалися гор
щики у вигляді свині!» (підкреслений текст — гіперпосилання на фотографію
об’єкта, про який ідеться в репортажі на певній сторінці в Інтернеті). Однак у ху
дожніх творах елементи техно відіграють особливу роль — вони є засобом ство
рення художньої образності.
Для художньої мови в сучасній Мережі характерні три типи реалізації еле
ментів техно: 1) елементи, реалізовані нетекстовими засобами; 2) реалізовані
текстовими засобами; 3) реалізовані засобами програмування.
1. Елементи техно, реалізовані нетекстовими засобами. Найвиразніши
ми і найчастотнішими серед таких елементів є ілюстровані емотикони, що вико
ристовуються як засіб, який робить зручним процес комунікації в певних прог
9 Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів.— X., 2006.— С. 535.
10 Техно (www.alpine.dp.ua/index.php7Sovremermyi_dizain_intermzera:Tehno).
11 Brewster В., Broughton F. Last Night a DJ Saved My Life : The History of the Disc
Jockey.— 2nd ed.— Emeryville, 2006.— P. 354.
12 TECHNO music PORTal (http://technoport.nm.ru/rustyles.htm).
13 Докладно про стиль техно див.: www.ua-dproekt.com.ua/articles/styles/text/26.
14 «Емотикон — графічний знак, створений за допомогою засобів клавіатури комп’
ютера, який можна прочитати, нахиливши голову вліво, і за допомогою якого в тексті
передаються почуття» (цит. за: Dvorak J. С., Anis N. Dvorak’s Guide to PC Telecommunica
tions.— Berkeley, 1990.— 1053 p.).
С. Г. Чемеркін________________________________________________________
66 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4-5
http://www.krvnvcva.hom.org.ua%c2%bb
http://www.alpine.dp.ua/index.php7Sovremermyi_dizain_intermzera:Tehno
http://technoport.nm.ru/rustyles.htm
http://www.ua-dproekt.com.ua/articles/styles/text/26
Елементи техно у креолізованому художньому тексті
рамах, призначених для спілкування. Такі засоби є обов’язковим атрибутом
блогів, відповідно всі художні твори, розміщені тут, потенційно можуть містити
цей елемент техно. Засобом образності іноді виступає ілюстрація, розміщена в
художньому тексті. Така специфіка використання, крім текстових, ще й нетек-
стових візуальних засобів має на меті посилити образність художнього твору.
Ось приклад креолізованого художнього тексту з елементами техно:
Жорстокість
(ілюстрація — кішка, яка йде по залізничній рейці в далечінь)
«Жорстокі люди, вам я не пробачу...
що вигнали самотню душу...
розбили серце так безжально...
як облили холодним душем...»
(ілюстрація — жінка, що сидить між рейками залізничної колії, по якій наближається поїзд)
«Вона ж любила усім серцем...
хотіла в відповідь тепла...
ви лиш сипнули в рани перцем...
дивились, як сльоза текла...»
Елементи техно — ілюстрації (фото у сірих тонах) — у креолізованому ху
дожньому тексті стають додатковим засобом створення образності й разом із
текстовою реалізацією дають змогу передати песимістичний настрій ліричного
героя.
Варто зазначити, що розміщення ілюстрованих засобів (наприклад емотико-
нів), ілюстрацій, аудіо- чи відеокомпонентів у тексті художнього твору можливе
не на всіх електронних сторінках, де представлені художні інтернет-твори, а ли
ше на тих, програмне забезпечення яких дозволяє це зробити. Така ситуація по
казова для художніх творів (і не тільки), оскільки це дає підстави стверджувати,
що в мові формується новий різновид подання тексту, який має як свої переваги
(оскільки розширюються можливості художнього твору за допомогою нетек-
стових одиниць), так і вади (цей твір частково обмежений у відтворенні, ос
кільки деякі елементи тексту можна передати лише за допомогою комп’ютера і
програмного забезпечення, яке дає змогу адекватно відобразити те, що створене
на сайті).
Елементи техно, які в мережі Інтернет реалізуються за допомогою нетексто-
вих засобів, у деяких творах можуть бути представлені описово, тобто за допо
могою тексту. Інакше кажучи, автор описує елементи техно — аудіальні, ілюс
тративні, процесуальні:
«— Тук-тук. Привіт!
— Привіт! — радісний смайлик.
— А коли ми знову зустрінемось?
— Коли все зацвіте.
— І ти подаруєш мені зорі?
— Я подарую тобі намисто з . ..
— Але я не хочу намисто, — злий смайлик. — Я хочу зорі.
— Так, і я подарую тобі намисто з . ..
— Я НЕ ХОЧУ НАМИСТА! ! ! Я ХОЧУ ЗОРІ!
— Я...
— Думаю, ми з тобою не зустрінемось.
— Чому? Я...
— Я шукатиму того, хто подарує мені зорі! — офлайн.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4—5 67
— Але я хотів подарувати тобі намисто, сплетене з зір, — закінчена нарешті фраза, кину
та в нікуди.
Минув травень, відцвіли вишні і бузок, а намисто із зір так і залишилося сиротливо лежа
ти на його робочому столі...»
До елементів техно в цьому невеликому оповіданні належать такі форми:
а) тук-тук — звуковий супровід у програмі для спілкування (здебільшого ICQ),
схожий на стук у двері, який з’являється тоді, коли в мережу входить новий
комунікант; б) радісний смайлик — емотикон на позначення сміху; в) злий
смайлик — емотикон на позначення злості; г) офлайн — тут означає — вихід із
процесу комунікації. Деякі слова, що передають елементи техно, у структурі ре
чення використовуються від імені автора, проте це не зовсім відповідає кому
нікативній ситуації, оскільки словосполучення радісний смайлик та злий смай
лик стосуються мови персонажа твору. Звуконаслідувальне тук-тук, ужите в
першому реченні, навпаки, не належить мові персонажа. Така непослідовність,
імовірно, не є елементом створення образності, проте запис елементів техно
словами — засіб, використовуваний автором із певною стилістичною метою.
2. Елементи техно, реалізовані текстовими засобами. Елементи техно
можуть бути реалізовані й за допомогою засобів тексту. Текстова інформація в
цьому разі — це не перетворення нетекстових елементів у текст, а використання
власне текстових елементів техно. Відповідно до сфер уживання, звідки взято
елемент техно, у творах трапляється текстова інформація з цифрами, іншомов
ними словами, записаними не українською мовою, та інші засоби текстотворення.
2.1. Елементи техно, що імітують зовнішню форму програми. Іноді ху
дожній твір постає перед читачем у Інтернеті у формі будь-якої програми, часто
— програми для спілкування. Як відомо, зовнішня форма вірша — особливий
різновид творення образності. Використання в цьому разі елементів техно додає
відповідного «технічного» колориту записаному тексту:
«19:48: SPLINTER: Ніч і тихо біля хати
19:48: SPLINTER: сидить Гунсик волохатий».
У наведеному тексті як засіб образності використовуються форми програми
для спілкування. Як відомо, у програмах для спілкування між інтернет-кому-
нікантами існують відповідні атрибути — час посилання повідомлення, ім’я
його автора та ін .15 Надсилаючи будь-яку інформацію іншому співрозмовникові,
машина попереду надісланого тексту автоматично генерує час написання по
відомлення та ім’я його автора з тим, щоб при спілкуванні між, наприклад, дво
ма комунікантами було видно хронологію розмови, а також авторство реплік
кожного з мовців. Відповідно наведений приклад форми вірша показує, що
ліричний герой (SPLINTER), в і д імені якого ведеться оповідь, о 19 годині 48 хви
лин написав текстове повідомлення, яке є суттю роздумів автора. Комунікант
спілкується із собою, адже наступне повідомлення — також його, до того ж із
тими самими атрибутами часу. Тобто ліричний герой продукує свої думки у вір
ші одномоментно.
2.2. Елементи техно, які імітують дію програми. Назва художнього тво
ру — один із важливих компонентів створення образності. Елемент техно також
може бути використаний як засіб образності в назві твору:
15 Попов В. Практикум по Интернет-технологиям.— СПб., 2002.— 480 с.
С. Г. Чемеркін________________________________________________________
68 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4-5
Елементи техно у креолізованому художньому тексті
imageOOl
«Із зовнішнього боку будинку
З підвіконь осипається глина.
І рожево-оранжеві німфи
Вкриваються зморшками вдосвіта».
Назва твору imageOOl звернена до зорових відчуттів читача: форма
imageOOl— результат дії графічної програми при створенні нового файла зобра
ження (тут — найпершого, оскільки номер такого файла 001). Тобто виникає
ефект продукування графічною програмою картини (під назвою imageOOl),
«зображення» якої показано власне в тексті твору. Використання назв команд
продуктивне у творах, що розміщені в Мережі.
«Наостанок скажу: — Ти диктуєш? Ні? А я ще пишу...
Дочекавшись нагоди Delete file?
За нитку на горлі yes по
Смикнуть ляльководи = = = yes
Й відчуймо «СЬОГОДНІ»! ! ! Гуд бай!»
Ніколи!!!
Команда Delete file? «Знищити файл?» пропонує користувачеві два варіанти
дії, що показано на екрані монітора комп’ютера. Поєднання двох слів yes по
у рядку імітує показані на моніторі два варіанти вибору, тому закономірно, що
тут ці варіанти записані так, як вони зображені на моніторі. Таку саму імітацію
показано і в наступному рядку, де замість непотрібного варіанта вибору автор
проставив некодифіковані знаки.
Створення образності за допомогою цих елементів техно дає ефект спілку
вання користувача з комп’ютером та й загалом установлення аналогії віртуа
льного простору з буденністю. Аналогії між віртуальністю і буденністю— часте
явище в художніх творах, що розміщені в Інтернеті. Елементи техно, використо
вувані в цих творах, можуть бути засобом установлення аналогії, не обов’язково
пов’язаної з комп’ютерною тематикою:
«Натиснув PLAY. Шум, слова. «Чоловік приречений бути сильним, хоча б заради того,
щоб понести жінку на руках»,— попсована плівка «МК — 60» робить текст незрозумілим.
«Він повинен спробувати, адже шлях недовгий — все його, все її життя». З плівки — сміх.
Вдень на цвинтарі палили ноти.
REW., PLAY. «... все його, все її життя. У цьому містечку, де вирази облич і вулиць запо
бігливо підметено, ми повинні бути щасливими...» Сміх, мов зливання води.
На цвинтарі ноти.
У телевізорі — фрагмент боксу. Суддя пророкує вічність: сім, вісім, дев’ять... аут!
Вдень на цвинтарі ховали оркестр.
STOP
Поміняй касету».
Завдяки використанню елементів техно PLAY, REW, STOP (назви клавіш
магнітофона «грати», «назад», «стоп»), а також їх метафоризації змінюється
стилістичне забарвлення тексту.
2.3. Елементи техно, що імітують програмне забезпечення. Програмне
забезпечення — продукт, створюваний людиною. Практика називання цього
продукту передбачає використання специфічних номенів, що ідентифікують цю
назву як продукт програмного забезпечення.
Зважаючи на активне впровадження технічних і програмних засобів, той са
мий продукт програмного забезпечення може часто поновлюватися в різних
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4—5 69
С. Г. Чемеркін.
версіях. Нерідко версія такого продукту позначається цифрою. Таку особливість
використовують й автори художніх творів, розміщених у Мережі:
«Буденність v. 1.0
позасмажувати
позасмальцьовувати
позасмічувати
позасовувати
позасолювати
Український орфографічний словник».
Наведений приклад короткого художнього твору має назву, в якій викорис
товується елемент техно — позначка версії v. 1.0 (перша версія.— С. Ч.). Автор
цього художнього мікротвору змальовує буденність за допомогою окремих слів
із орфографічного словника. Зважаючи на елемент техно, використовуваний у
творі, автор, імовірно, акцентує увагу на тому, що є й інші слова (інша «версія»)
для змалювання буденності.
3. Елементи техно, реалізовані засобами програмування. Як відомо, мови
програмування високого рівня дозволяють писати програми у формі, більше
наближеній до звичайної мови, тобто за допомогою літер та інших символів,
якими послуговуються й мовці1б. Проте їх специфічне поєднання в контексті
мови програмування дає команду до дії машині. Частина користувачів, знаючи
елементи мови програмування, використовують їх у своїх художніх творах. Так,
одним із елементів техно в мові художніх творів є теги. Ter — це команда мови
HTML — розмітки електронної сторінки 17. Ter записується між символами
«менше ніж» < та «більше ніж» >. У тегові може бути записана команда, якою
починається дія, а також завершення дії команди. Такий само принцип покладе
но в основу використання тегів у художніх творах:
«вона (ластівка.— С. Ч.) мовчки сиділа, зітхала
оком карим дивилась на зоряний слід
її обрис у темній кімнаті здавався багряним
<від> жаринки-цигарки, прихованих ніжностей </від>»
Використання елемента техно <від> дає змогу читачеві зрозуміти, що слово
від стосується всіх наступних слів, написаних після цієї «команди» (тобто від
жаринки-цигарки, від прихованих ніжностей). Скісна лінія у тегові попереду
символа на позначення команди означає завершення дії команди. У нашому ви
падку елемент техно </від> означає те, що надалі в тексті слово від наступних
слів не стосується. Зважаючи на специфіку реалізації художньої мови в Мережі,
очевидно, такий оригінальний підхід за допомогою тегування автор конкретно
го художнього твору використав для пошуку рими.
У ролі заголовків виступають числа — засіб нумерації власних творів (зде
більшого віршів, зрідка — новел), наприклад: Віршик #7, №5. Іноді числа в наз
вах художніх творів передані двійковою системою — засобом записування ін
формації в комп’ютерній програмі18. Відповідно можна спостерігати назви на
зразок 0000100001,0000100010,0000100011, що відповідно означає 33,34,35—
порядковий номер твору. Щодо групи останніх назв, то принагідно варто зазна
чити, що у двійковій системі (як, власне, й у десятковій) не використовуються
16 Основи програмування (www.libr.org.ua/book/74/2345.html).
17 ПайкМ. Internet в подлиннике.— СПб., 1996.— С. 422.
18 Подання чисел та інших значень у комп’ютері (http://unicyb.kiev.ua/Library/PROG/
abutl.htm).
70 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4-5
http://www.libr.org.ua/book/74/2345.html
http://unicyb.kiev.ua/Library/PROG/
Елементи техно у креолізованому художньому тексті
нулі попереду числа, проте вони є засобом інформування про кількість цифр, які
можуть бути розміщені попереду числа. Максимальна кількість віршів відповід
но до кількості «зарезервованих» цифр у нашому випадку може становити 1023
у десятковій системі. Це відповідає десятьом одиницям у двійковій системі —
число, ймовірно, символічне, оскільки 1024 (число вже з одинадцяти цифр у
двійковій системі — одиниці з наступними десятьма нулями) становить у ком
п’ютерних технологіях іншу кратність виміру 19. Безперечно, 1023 — велика
кількість щодо творів, проте автор, очевидно, «зарезервував» таке число, зва
жаючи не на велику кількість, а на ймовірність переходу на інший рівень. Це мо
же бути показником специфічної самокритичності автора.
Засоби образності, створювані в художніх творах, розміщених в Інтернеті,
мають дуалістичну природу. З одного боку, з появою нових технічних можли
востей українська мова нарівні з іншими мовами світу набула нових форм. З
другого боку, надзвичайно актуалізувалися деструктивні явища, пов’язані з
входженням української мови у всесвітній глобалізаційний простір. Це помітно
на всіх мовних рівнях, зокрема й на рівні художньо-образної системи, яка нерід
ко зазнає деструктивних впливів. Поряд із творами, в яких використано ори
гінальні засоби, з’явилися художні тексти, естетичний рівень яких далекий від
досконалого. У таких творах на читача чигає небезпека — натрапити на недолу
гу логічну побудову тексту, некодифіковану мову, а також невдало чи недореч
но підібрані елементи техно. Однак усі ці факти свідчать про головне: художня
мова у сфері Інтернету переходить на інший функціонально-естетичний рівень,
дослідження якого має бути комплексним— як з позицій лінгвостилістики і лін-
гвокультурології, так і з погляду інших галузей семіотики.
S. Н. CHEMERKIN
TECHNO ELEMENTS IN A CREOLIZED LITERARY TEXT
In the article language of the literary texts from the Internet have been studied. New means of
imagery in semiotic non-homogenous literary text have been revealed. Attention attracted to the dou
ble nature of the following texts.
Keywords: techno element, creolized text, literary style, Internet language.
19 Двійкові префікси (uk.wikipedia.org/wiki).
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4—5 71
|