Російська художня література ХІХ ст. як джерело з історії Кавказької війни
У статті аналізується російська художня література XIX ст. як джерело з історії Кавказької війни та методологія даного міждисциплінарного напрямку в історичній науці. Російські письменники представили нам величезну кількість творів про Північний Кавказ, в яких відображається ставлення авторів та сус...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18306 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Російська художня література ХІХ ст. як джерело з історії Кавказької війни / М. Рейко // Сiверянський лiтопис. — 2009. — № 4. — С. 114-118. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860267195921072128 |
|---|---|
| author | Рейко, М. |
| author_facet | Рейко, М. |
| citation_txt | Російська художня література ХІХ ст. як джерело з історії Кавказької війни / М. Рейко // Сiверянський лiтопис. — 2009. — № 4. — С. 114-118. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | У статті аналізується російська художня література XIX ст. як джерело з історії Кавказької війни та методологія даного міждисциплінарного напрямку в історичній науці. Російські письменники представили нам величезну кількість творів про Північний Кавказ, в яких відображається ставлення авторів та суспільства в цілому до проблеми, що є невід'ємною частиною історії самої війни.
В статье анализируется российская художественная литература XIX в. как источник истории Кавказской войны и методология данного междисциплинарного направления в исторической науке. Российские писатели представили нам огромное количество произведений о Северном Кавказе, в которых отображено отношение авторов и общества в целом к проблеме, что является неотъемлемой частью истории самой войны.
Such investigation has focused on the Russian fiction XIX century such as the source of the history of Caucasian War and on the methodology of given interdisciplinary current in the historical science. The Russian writers produced the large quantity of works which were reflecting the attitudes of the authors and the society to the problem. The attitudes of Russian society to the Caucasian problem are the integral part of the history of Caucasian War.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:02:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 821.161"18":930.2
Марина Рейко
•
РОСІЙСЬКА ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ХІХ ст. ЯК
ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ КАВКАЗЬКОЇ ВІЙНИ
У статті аналізується російська художня література XIX ст. як джерело з
історії Кавказької війни та методологія даного міждисциплінарного напрямку в
історичній науці. Російські письменники представили нам величезну кількість творів
про Північний Кавказ, в яких відображається ставлення авторів та суспільства в
цілому до проблеми, що є невід'ємною частиною історії самої війни.
Чи можливий союз літератури та історії? Відповідь істориків минулого звучала
б як однозначне "ні". Але поступова антропологізація історії, що розпочалась на
Заході в першій половині ХХ ст., поставила в центр історичного дослідження
людину, і така переорієнтація в методологічному полі стала суттєвим кроком на
шляху до міждисциплінарної конвергенції літератури та історії. Наступним етапом
даного процесу став лінгвістичний поворот у філософії на початку 1970-х рр. та
спричинені ним зміни в історичному дослідженні. Згідно з вимогами сучасності,
історик ставить запитання минулому, для відповіді на яке просто необхідно
розширити джерельну базу дослідження. І тому ось уже більше сорока років
історична наука намагається вийти на новий рівень, додаючи у свої повноправні
носії інформації художню літературу та долаючи опозицію позитивістської
методології науки.
Необхідно зауважити, що даний міждисциплінарний напрямок ще не набув
популярності на вітчизняному науковому просторі, проте вже зроблені перші
спроби: Б.І. Андрусишин і В.Й. Борисенко досліджують історію України в
художньо-літературних образах
1
, а В.Й. Вовк зосереджується на художньо-
історичних образах в нашій історії
2
. Як і українські історики, російські тільки
починають осягати даний континуум
3
, а от західні вже декілька десятиліть успішно
використовують літературні надбання для висвітлення минулого, і особливої уваги
в цьому контексті заслуговує досвід школи інтелектуальної історії. Зараз
корифеями континууму "література-історія" визнані представники
Кембріджської школи, а саме Дж. Покок та К. Скіннер (Великобритан ія) ,
Р. Козелек (Німеччина), Д. Лакарпа, А. Гофф та Х. Вайт (США)
4
.
Незважаючи на те, що Кавказька війна ХІХ ст. викликала широкий резонанс у
суспільстві, питання про інтелектуальний вимір воєнного конфлікту є новим і
розроблене істориками досі не було. Така біла пляма в проблематиці війни
викликана, мабуть, надмірною увагою до подій саме воєнного конфлікту, хоча
проблема багатогранна, і є сенс проаналізувати її з такого незвичного для
традиційної історіографії ракурсу.
Метою даної статті є аналіз художньої літератури як історичного джерела та
інформативності літератури про Кавказ у ХІХ ст., визначення хронологічних рамок
написання досліджуваних творів, висвітлення підходів до аналізу художньої
творчості, а також характеристика методологічної бази даного міждисциплінарного
напрямку.
© Рейко Марина Миколаївна - аспірантка історичного факультету
кафедри всесвітньої історії Чернігівського державного педуніверситету
імені Т.Шевченка.
114 Сіверянський літопис
Дослідники художньої літератури як історичного джерела не можуть просто
зосереджуватись на історії літератури чи вивченні самої літератури. Для цього
існують інші науки, але є певні конвергентні точки, як вивчення атитюдів, ставлень
однієї соціальної групи до іншої та, взагалі, осягнення комунікативної атмосфери
епохи. І варто сказати, що даний перелік не завершений - його можна доповнити
іншими інноваціями істориків. Залучаючи художню літературу, історик має
звернути увагу на те, що її роль як джерела визначається не стільки змістом твору,
скільки його значенням як літературно-художнього явища певної історичної епохи.
У художньому творі порушуються найгостріші питання, нерозривно пов'язані з
епохою, в яку творили митці
5
.
На особливу увагу заслуговує методологічна база істориків, що
використовують літературу як історичне джерело. Варто нагадати в цьому аспекті,
що інтелектуальна історія виступає проти конкретної методології і авторитаризму
наукового методу
6
. П. Іхалайнен, проаналізувавши методологічні пошуки
представників інтелектуальної історії, дійшов висновку, що лише комбінація та
модифікація їхніх здобутків може дати найкращий результат у контексті діалогу
з історичним джерелом
7
. При такому методологічному космополітизмі головним
залишається джерело з його правильно відображеним сенсом, адже контекст
залежить від часу, і те, що ми вкладаємо в нього, може радикально різнитися з
інтенціями автора.
Аналізуючи інформативність російської художньої літератури як джерела з
історії Кавказької війни, маємо зауважити, що в XIX ст., разом із появою на творчій
арені О.С. Пушкіна, починається Золотий вік російської літератури. Значення
художників слова в Російській імперії важко переоцінити, вони так чи інакше
були пов'язані з найважливішими подіями країни. Письменники порушували
найгостріші для суспільства запитання, стоячи таким чином в опозиції до існуючого
режиму, і важко згадати митця, який би не був у засланні чи не отримав інші
"нагороди" за свою роботу. Освічене населення вважало цілком природним читати
літературні журнали, вивчати нові вірші, цитуючи їх у спілкуванні, та слідкувати
за новими надходженнями. Всі ці аспекти підвищують значення літературних
творів XIX ст. як історичного джерела і навіть більше. Адже документальні
матеріали були написані саме для того, щоб по них оцінювати минуле. А література
ставила собі за мету відображати настрої та почуття своєї епохи, за що ці твори
можна назвати ідеальними джерелами, такими собі "випадковими свідками", за
класифікацією джерел М. Блока.
Про Кавказ російські письменники починають писати вже з кінця XVIII ст., і
першим підняв цю тему Г.Р. Державін, і хоча спроба була не дуже впевнена, але
вона схвилювала громадськість, про що згадує О.С. Пушкін
8
. Наступний крок у
цьому напрямку зробив В.А. Жуковський, фундатор романтизму на російських
теренах. I хоча класичний підхід Державіна мало чим відрізняється від нового
романтичного Жуковського, але в своїй творчості останній приділив більше уваги
саме кавказькій проблемі. "Кавказький бум" у російській літературі цілковито
пов'язаний з творчістю О.С. Пушкіна. "С лёгкой руки Пушкина Кавказ сделался
для русских заветною страною не только широкой разгульной воли, но и
неисчерпаемой поэзии, страной кипучей жизни и смелых мечтаний! " -
констатував В.Г. Бєлінський
9
. Наступним, хто був натхненний музою Кавказу,
став М.Ю. Лермонтов. Його творчість повністю просякнута кавказькою темою.
Загалом в сер. 1820- поч. 40-х рр. завдяки старанням письменників Кавказ став
наймоднішим не тільки для творів, дискусій, а й для проходження там служби.
Молодь хотіла відчути себе славними героями Пушкіна, Лермонтова, Бестужева-
Марлінського
10
. Кожен автор вважав за необхідне замовити у своїх творах слово
про Кавказ, і це стосується як першої половини століття, так і другої, хоча після
"умиротворення Кавказу" пристрасті втихають, і на повну силу говорять про нього
лише ті, хто проходив там службу.
Узагалі, проаналізувавши російську літературу XIX ст., ми виокремили
Сіверянський літопис 115
шістдесят пам'яток літератури дев'ятнадцяти авторів, які присвячені Кавказу або
які опосередковано торкаються проблеми:
№ Рік
п/п написання Автор Назва Жанр
«На повернення графа
1 1797 Державін Г.Р. Зубова» вірш
«Стоя незыблимей и
2 1809 Бобров С.С. тверже» вірш
3 1814 Жуковський В.А. «До Воейкова» вірш
4 1814 Капніст В.В. «Безпека» вірш
5 1815 Батюшков К.Н. «До Ариста Фуска» вірш
6 1821 Пушкін О.С. «Кавказький полонений» поема
7 1821 Кюхельбекер В.К. «Єрмолову» вірш
«Так буйную вольность
8 1823 Пушкін О.С. заколы теснят» вірш
9 1828 Лєрмонтов М.Ю. «Черкеси» поема
10 1828 Лєрмонтов М.Ю. «Кавказький полонений» поема
11 1828 Пушкін О.С. «Кавказ» вірш
12 1830 Лєрмонтов М.Ю. «Калли» поема
13 1830 Полежаев О.І. «Єрпелі» поема
14 1830 Лєрмонтов М.Ю. «Черкешенка» вірш
15 1830 Лєрмонтов М.Ю. «Кавказ» вірш
16 1830 Лєрмонтов М.Ю. «Кавказу» вірш
17 1830 Лєрмонтов М.Ю. «Ранок на Кавказі» вірш
Бестужев- «Вечір на Кавказьких водах
18 1831 Марлінський О.О. в 1824 році» проза
«Роман на Кавказьких
19 1831 Пушкін О.С. водах» проза
Бестужев-
20 1831 Марлінський О.О. «Листи з Дагестану» проза
21 1831 Полежаев О.І. «Тарки» вірш
22 1823-1831 Пушкін О.С. «Євгеній Онегін» поема
Бестужев-
23 1832 Марлінський О.О. «Аммалат-бек» проза
24 1832 Лєрмонтов М.Ю. «Ізмаїл-бей» поема
25 1832 Лєрмонтов М.Ю. «Аул Бастунжі» поема
26 1832 Лєрмонтов М.Ю. «Хаджі Абрек» поема
27 1832 Полежаев О.І. «Чир-Юрт» поема
28 1832 Лєрмонтов М.Ю. «Сині гори Кавказу» вірш
29 1832 Полежаев О.І. «Акташ-аул» вірш
«Пісня горського
30 1832 Полежаев О.І. супротиву» вірш
«Лист до О.П.
31 1833 Полежаев О.І. Лозовського» вірш
Бестужев-
32 1834 Марлінський О.О. «Вечер на бивуаке» проза
33 1835 Бестужев- «Второй вечер на бивуаке» проза
Отже, хронологічні рамки дослідження починаються з 1797 р., коли тему
Кавказу піднімає Г.Р. Державін, та завершуються 1904 р., коли Л.М. Толстой,
який служив на Кавказі в середині ХІХ ст., написав "Хаджі-Мурата". Пік кавказьких
інтенцій у російських авторів припадає на період з 1828 по 1839 р.
Російські письменники почали осмислювати кавказьку проблему в рамках
116 Сіверянський літопис
класицизму, але основна кількість робіт припадає на романтичний напрямок.
Відчуваючи нові віяння із Заходу, російські автори переймають романтизм як
напрямок творчої діяльності, який, хоч і не без дискусій, набуває поширення в
літературних колах за сприяння О.С. Пушкіна в 1820-х рр. Саме його "Кавказький
полонений" заклав фундамент популярності кавказької тематики, як найвдаліший
зразок для оспівування образу Свободи, характерного для романтичного напрямку
в художній творчості. Натхненником Пушкіна та, взагалі, всіх "перших російських
романтиків" став відомий англійський письменник Дж.Г. Байрон
11
. Аналогічним
байроновській Греції О.С. Пушкін обирає Кавказ, і тема отримала позитивний
зворотний відгук, стала популярною. Про величезний успіх "Кавказького
полоненого" згадує В.Г. Бєлінський: "Поэму читали всей грамотною Россией; она
ходила в тетрадках, переписывалась девушками, охотницами до стишков,
учениками на школьных скамейках, украдкою от учителя, сидельцами за
прилавками магазинов и лавок. И это делалось не только в столицах, но даже и в
уездных захолустьях"
12
. Також користувались популярністю твори
М.Ю. Лермонтова, О.О. Бєстужева-Марлінського, О.Г Полежаєва, що дає нам
можливість зробити висновок про широкі дискусії щодо кавказької проблеми в
колах інтелігенції та освіченого населення Російської імперії. Починаючи з
середини XIX ст. письменників захоплює новий напрямок - реалізм, в рамках
якого створювались нові твори.
Важливо наголосити, що практично всі дослідники в написанні творів
зосереджувались на власному досвіді, писавши про те, що бачили або чули самі,
тобто відображали свою епоху, і тому їхні твори стали пам'ятками літератури
13
.
Але і з даного правила можуть бути винятки. Так, Л.М. Толстой достатньо ретельно
досліджував матеріали, розпочинаючи роботу над "Xаджі-Муратом": "Когда я
пишу историческое, я люблю быть до малейших подробностей верным
действительности"
14
. Окрім суб 'єктивного досвіду, автор використовував
документальні матеріали, джерела особистого походження, такі як: роботу О.Л.
Зіссермана "25 лет на Кавказе", "Генерал-фельдмаршал князь ОТ Барятинський",
'^адж^і-Мурат. Листи про нього князя М.С. Воронцова та розповіді кавказців.
1851-1852 рр.", "Збірник свідчень про кавказьких горців. Вип.1-10", спогади О.Г
Андреєва "По нетрях Дагестану", Є.А. Вердеревського "Полон у Шаміля" та ін
15
.
Саме тому "Xаджі-Мурата" Л.М. Толстого можна прирівняти до фундаментальних
досліджень та назвати апогеєм творчості на кавказьку тематику, в якому, на нашу
думку, реалістичний підхід цілком природно поєднаний із романтичним
забарвленням, і даний твір можна класифікувати як пам'ятку літератури і як
історичну белетристику
16
.
При аналізі творів слід врахувати, що більшість авторів самі служили на
Кавказі, тому на їх роботах слід зосередитись у першу чергу. Але ті, хто не бував
там, виражали ставлення певної соціальної групи до проблеми та впливали на
діалог із соціумом, тому літературні твори не варто класифікувати за таким
принципом. Аналізуючи літературу та значення її як історичного джерела, в першу
чергу необхідно диференціювати роботи за популярністю серед населення, щоб
прослідкувати зворотний зв 'язок, і , таким чином, ми можемо виокремити
суспільну думку, яка була більш розповсюдженою. Xоча абсолютизувати такий
підхід не варто, адже і менш популярні роботи відображали нюанси ставлення
соціуму до кавказької проблеми. Важливим етапом у роботі з такого роду
джерелами є усвідомлення того, що, на нашу думку, більшу вагу при аналізі слід
приділити поетичним творам, адже поезія - це емоція, вдягнена в слова, і написання
поетичного твору відрізняється від написання прози. Поетичний твір іноді сам
диктує наступну строфу автору, на відміну від прози, яка є виваженішою. До того
ж треба звертати увагу на не дозволені цензурою твори, які несли в собі заборонену
інформацію і таким чином користувались ще більшим попитом у суспільстві.
Твори російської літератури XIX ст. відображають різноманітні аспекти
ставленя до кавказької проблеми: від ставлення до місцевого населення, ролі жінок
в кавказькому житті, виховання дітей, ставлення кавказців до таких моральних
категорій, як добро, любов, свобода, аж до оцінки релігійного забарвлення воєнного
Сіверянський літопис 117
конфлікту, ролі видатних організаторів кавказького народу в ході війни та загальної
характеристики воєнних дій з позиції письменників. Дані знання допоможуть
нам не просто дослідити думки або ідеї минулого, а й глибше зрозуміти проблему
російсько-кавказьких відносин, яка залишається актуальною і досі.
Також треба зауважити, що хоча літературні твори про Кавказ писалися в
різних стилях - класицизм, романтизм, реалізм, але чіткої грані тут немає, і хоч би
які були інтенції автора, роботи звучать романтично, що варто врахувати при
аналізі джерел, адже автори сприймали події на Кавказі через романтичну призму,
ідеалізуючи ситуації, героїв та їх роль у ході воєнних дій. Але виникає зустрічне
запитання: "Чому російські письменники втілили ідеал Свободи саме в Кавказі?
Чому це стало такою подією в літературному житті країни? Чи було це відлунням
власних невільничих переживань?".
Отже, російська художня література пропонує нам велику кількість
специфічних історичних джерел, які можна використати, аналізуючи ставлення
суспільства імперії до кавказького питання. Враховуючи недостатню вивченість
проблеми, дану тематику можна вважати широким полем діяльності для
дослідників.
1. Історія України в художньо-літературних образах / Упоряд. Б.І. Андрусишин,
В.Й. Борисенко. - Київ, 2000. - 356 с.
2. Вовк Ю.Й. Історія України в художньо-історичних образах з найдавніших часів до сер.
XVI ст.: Навчальний посібник. - Тернопіль. - 2005. - 272 с.
3. История России ХІХ-ХХ веков: новые источники понимания / Под ред. С.С. Секиринского.
- Москва, 2001. - С. 31-94.
4. Goff A. Historical Narrative, Literary Narrative - Expelling Poetics from the Republic of History
// Journal of Book of Mormon Studies. - 1996. - № 5. - Р. 54.
5. Шмидт С. О. Памятники художественной литературы как источник исторических знаний
// Отечественная история. - 2002. - № 5. - С. 42-47.
6. Кока Ю. Современные тенденции и актуальные проблемы исторической науки в мире //
Новая и новейшая история. - 2003. - № 3. - С. 34.
7. Ihalainen P. Language and Literature in Intellectual History. Return Literature. // www.jyu.fi/
hum/laitokset/hie/en/staff/pihalainen
8. Пушкин А.С. Собрание сочинений в трех томах. Т. 1. - Москва, 1984. - С. 311.
9. История русской литературы. ХІХ век. Т. 1. / Под ред. проф. С.М. Петрова. - Москва,
1970. - С. 220.
10. Опульская Л.Н. Творческий путь Л.Н. Толстого / Л. Н. Толстой. Собрание сочинений в
двенадцати томах. Т. 1. - Москва, 1984. - С. 27.
11. История русской литературы. ХІХ век. Т. 1. / Под ред. проф. С.М. Петрова. - Москва,
1970. - С. 215.
12. История русской литературы. ХІХ век. Т. 1. / Под ред. проф. С.М. Петрова. - Москва,
1970. - С. 218.
13. Шмидт С. О. Памятники художественной литературы как источник исторических знаний
// Отечественная история. - 2002. - № 5. - С. 43.
14. Толстой Л.Н. Полное собрание сочинений. Сер. 2. Дневники. Т. 47. - Москва, 1937.
- С. 112.
15. Толстой Л.Н. Полное собрание сочинений. Сер. 2. Дневники. Т. 47. - Москва, 1937.
- С. 114.
16. Шмидт С. О. Памятники художественной литературы как источник исторических знаний
// Отечественная история. - 2002. - № 5. - С. 44.
В статье анализируется российская художественная литература XIX в. как
источник истории Кавказской войны и методология данного междисциплинарного
направления в исторической науке. Российские писатели представили нам огромное
количество произведений о Северном Кавказе, в которых отображено отношение
авторов и общества в целом к проблеме, что является неотъемлемой частью
истории самой войны.
Such investigation has focused on the Russian fiction XIX century such as the source of
the history of Caucasian War and on the methodology of given interdisciplinary current in
the historical science. The Russian writers produced the large quantity of works which were
reflecting the attitudes of the authors and the society to the problem. The attitudes of Russian
society to the Caucasian problem are the integral part of the history of Caucasian War.
118 Сіверянський літопис
http://www.jyu.fi/
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18306 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0055 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:02:10Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Рейко, М. 2011-03-20T11:08:54Z 2011-03-20T11:08:54Z 2009 Російська художня література ХІХ ст. як джерело з історії Кавказької війни / М. Рейко // Сiверянський лiтопис. — 2009. — № 4. — С. 114-118. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18306 821.161"18":930.2 У статті аналізується російська художня література XIX ст. як джерело з історії Кавказької війни та методологія даного міждисциплінарного напрямку в історичній науці. Російські письменники представили нам величезну кількість творів про Північний Кавказ, в яких відображається ставлення авторів та суспільства в цілому до проблеми, що є невід'ємною частиною історії самої війни. В статье анализируется российская художественная литература XIX в. как источник истории Кавказской войны и методология данного междисциплинарного направления в исторической науке. Российские писатели представили нам огромное количество произведений о Северном Кавказе, в которых отображено отношение авторов и общества в целом к проблеме, что является неотъемлемой частью истории самой войны. Such investigation has focused on the Russian fiction XIX century such as the source of the history of Caucasian War and on the methodology of given interdisciplinary current in the historical science. The Russian writers produced the large quantity of works which were reflecting the attitudes of the authors and the society to the problem. The attitudes of Russian society to the Caucasian problem are the integral part of the history of Caucasian War. uk Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Розвідки Російська художня література ХІХ ст. як джерело з історії Кавказької війни Article published earlier |
| spellingShingle | Російська художня література ХІХ ст. як джерело з історії Кавказької війни Рейко, М. Розвідки |
| title | Російська художня література ХІХ ст. як джерело з історії Кавказької війни |
| title_full | Російська художня література ХІХ ст. як джерело з історії Кавказької війни |
| title_fullStr | Російська художня література ХІХ ст. як джерело з історії Кавказької війни |
| title_full_unstemmed | Російська художня література ХІХ ст. як джерело з історії Кавказької війни |
| title_short | Російська художня література ХІХ ст. як джерело з історії Кавказької війни |
| title_sort | російська художня література хіх ст. як джерело з історії кавказької війни |
| topic | Розвідки |
| topic_facet | Розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18306 |
| work_keys_str_mv | AT reikom rosíisʹkahudožnâlíteraturahíhstâkdžerelozístorííkavkazʹkoívíini |