До проблеми фоносемантичних явищ та універсалій у германських та слов’янських мовах

У статті з’ясовано функціонування асоціативно-символічного значення в близько- та віддаленоспоріднених мовах. Цю проблему розглянуто з погляду зіставного аналізу різноманітних фонологічних систем за допомогою психолінгвістичного експерименту за ознаковими шкалами. Поставлено питання про існування фо...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Мовознавство
Дата:	2008
Автор:	Кушнерик, В.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2008
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183064
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	До проблеми фоносемантичних явищ та універсалій у германських та слов’янських мовах / В.І. Кушнерик // Мовознавство. — 2008. — № 4-5. — С. 119-125. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859667046080446464
author	Кушнерик, В.І.
author_facet	Кушнерик, В.І.
citation_txt	До проблеми фоносемантичних явищ та універсалій у германських та слов’янських мовах / В.І. Кушнерик // Мовознавство. — 2008. — № 4-5. — С. 119-125. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Мовознавство
description	У статті з’ясовано функціонування асоціативно-символічного значення в близько- та віддаленоспоріднених мовах. Цю проблему розглянуто з погляду зіставного аналізу різноманітних фонологічних систем за допомогою психолінгвістичного експерименту за ознаковими шкалами. Поставлено питання про існування фоносемантичних універсалій, визначено їхній статус. The article reveals the functioning of an associative-symbolic meaning in both close-affined and distant-affined languages. This problem was considered from the point of view of comparative analysis of various phonological systems by means of psycholinguistic experiment according to attributive scale. There was raised the question on existence of phonosemantic universais and their status was defined.
first_indexed	2025-11-30T11:48:16Z
format	Article
fulltext	В. І. КУШНЕРИК ДО ПРОБЛЕМИ ФОНОСЕМАНТИЧНИХ ЯВИЩ ТА УНІВЕРСАЛИ! У ГЕРМАНСЬКИХ ТА СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ____________________ У статті з ’ясовано функціонування асоціативно-символічного значення в близько- та відда- леноспоріднених мовах. Цю проблему розглянуто з погляду зіставного аналізу різноманітних фонологічних систем за допомогою психолінгвістичного експерименту за ознаковими шкала ми. Поставлено питання про існування фоносемантичних універсалій, визначено їхній статус. К л ю ч о в і с л о в а : фоносемантизм, фоносемантична універсалія, коефіцієнт рангової кореляції, психолінгвістичний експеримент, ознакові шкали. Комплексне інтегральне дослідження об’єкта, що проводиться в напрямах, пер спективних для XXI ст., сприяє визначенню когнітивних можливостей мови, а звідси — переоцінці наявних даних про функціонування мовних феноменів. Су часна мовознавча наука змушена розширити сферу дослідження явищ, прямо чи опосередковано пов’язаних із мовою. Через це в дослідженні мови пропо нується використовувати нові принципи, згідно з якими передбачаються актив ні виходи в інші суміжні з лінгвістикою науки, вивчення мови з метою пізнання її носія та різнопланових аспектів процесу мислення людини, поглиблене вивчен ня широкого кола функцій мови, прагнення до всебічного пояснення мовних явищ \ Практика наукового пошуку свідчить, що чим глибше людина пізнає мову, чим більший обсяг фактичного матеріалу нагромаджують науковці, тим, як це не парадоксально, складніші питання та проблеми виникають, і навіть те, що вважали раніше безапеляційно очевидним, підлягає сумніву і постає на порядку денному 1 2. Як актуальні серед важливих фонетико-фонологічних напрямів виділяються проблеми фоносемантики: формування фоносемантичних універсалій, реаліза ція фонем та фонестем у різнопланових лексичних одиницях і текстах різних стилів, дослідження фоносистем статистичними, психолінгвістичними та струк турними методами. У сучасній фонології збільшився інтерес до елементарних одиниць мови та їхніх диференційних ознак, які у свою чергу можуть слугувати фундаментом фоносемантичних універсалій. Усебічна увага дослідників первинних фонологіч них одиниць у фоносемантичній системі передбачає визначення лінгвістичного статусу цих одиниць, актуальність дослідження яких зумовлена моментом поєд- 1 Ананьев Б. Г. Психология чувственного познания.— Μ ., 2001.— 279 с. 2 Левицкий В. В. Звуковой символизм // Основные итоги.— Черновцы, 1998.— 130 с. © В. I. КУШНЕРИК, 2008 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4—5 119 нання конститутивної та дистинктивної функцій і двох характеристик (артикуля ційної та акустичної). Існує кілька концепцій первинних фонологічних одиниць залежно від того, який аспект беруть за основу: субстантний, структурний чи функціональний, що, власне, і визначає базову одиницю фонології3. Нашу увагу привертає той факт, що необхідність у спілкуванні спонукає мовців шукати нових засобів для позначення наявних реалій, до переосмислен ня форми й наповнення її новим змістом. Таким чином, значення слів трансфор муються, ускладнюються, позначення знака тяжіє до виконання інших (вторин них) функцій порівняно з первинними, а позначення виявляє свою маніфестацію іншими засобами. У результаті спостерігаємо явище асиметрії, яке передбачає трансформування семантики або граматичної форми, що може ускладнюватися багатогранністю, тобто форма, набуваючи нової, незвичайної для неї функції, не втрачаючи наявної, висхідної, отримує додаткову функцію, унаслідок чого ство рюється новий семантичний фон лексичної одиниці. Ми схильні стверджувати, що, незважаючи на класифікацію мов, поділ на сім’ї та на підгрупи, існує певний рівень універсальності між віддалено- та близькоспорідненими мовами. Цьому і присвячене дослідження фонологічних систем у плані пошуку фоносемантичних універсалій як у діахронії, так і в синхронії. У психолінгвістичних дослідженнях мовознавець використовує експери мент, адже тільки на підставі спеціальних пошуків із широким контингентом ін формантів можна сформулювати необхідні концепції, які й становлять підвали ни фоносемантики як науки, що ґрунтується на психолінгвістичних засадах. Аналіз експериментальних даних спонукає розглядати мову з погляду її внут рішньої будови як складне багаторівневе утворення, де одиниці нижчих рівнів виступають складовими елементами вищих рівнів, що є традиційним для вітчиз няної науки про мову. У процесі проведення серії психолінгвістичних експериментів були отрима ні асоціативно-символічні значення голосних і приголосних фонем англійської, німецької, російської та української мов за трьома шкалами семантичного дифе ренціала (СД) — «сили», «активності» та «оцінки» 4 Для порівняльного аналізу оцінок за названими шкалами використано 5 голосних та 17 приголосних, спільних для всіх чотирьох мов. Порівняння проведене з метою встановлення ступеня зв’язку асоціативно-символічних значень фонем германських та сло в’янських мов, адже гіпотеза про зв’язок асоціативних значень між близькоспо рідненими та віддаленоспорідненими мовами вимагає свого підтвердження або спростування (див. табл. 1). В. І. Кушнерик__________________________________________________________________ Табл иця 1 Міжмовне порівняння асоціативно-символічних значень № Шкала Англ.-нім. Англ.-укр. Нім.-укр. Англ.-рос. 1 сила п = 0.63 П = 0.38 П = 0.49 Г\ = 0.51 2 активність г2 = 0.67 г2 = 0.47 г2 = 0.46 г2 = 0.41 3 оцінка гъ = 0.59 г3 = 0.25 г3 = 0.42 г3 = 0.48 3 Тоцька Н. І. Голосні фонеми української літературної мови.— К., 1973.— 192 с. 4 Osgood Ch., Suci G. J., Tannenbaum P. H. The measurement o f meaning.— Urbana, 1957.— 342 p. 120 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4-5 Д о проблеми фоносемантичнихявищ тауніверсалій... Застосувавши критерій кореляційного аналізу г, ми встановили кількісні по казники зв’язку між германськими та слов’янськими мовами. Отже, мінімальні значення такі: г = 0,46 при Р = 0,05; г = 0,58 при Р = 0,01. Проаналізувавши дані підрахунків, можемо дійти висновків, що найбільше подібні у своєму функціонуванні фонеми англійської та німецької мов, оскільки коефіцієнти рангової кореляції для всіх трьох шкал значущі. Далі простежується зв’язок між німецькою та українською мовами (два значущих результати), між англійською та російською мовами (2 значущих результати, але за іншими шка лами) і найменш тісний зв’язок — між англійською та українською мовами (г2 = 0.47 тільки за шкалою «активності»). Отже, ми отримали ще одне підтвер дження мовної близькості германських мов та деякої подібності на фонетично му рівні германських мов зі слов’янськими (у випадку із сучасною українською та російською мовами), що може пояснюватися історичними політико-еконо- мічними контактами європейських держав, починаючи з VIII-IX століть. Порівнявши отримані результати, можемо стверджувати, що спільні дифе- ренційні ознаки, властиві фонемам як германських, так і слов’янських мов, ство рюють передумови для універсальності певних диференційних ознак фонем (далі — ДОФ) і пояснюють моменти подібності однакових (аналогічних) фонем у різних мовах, а розбіжності та специфіка певних ДОФ пояснюється різним менталітетом носіїв мови, певними відмінностями у сприйнятті навколишнього світу. Узагальнюючи викладене вище, можна дійти висновку про те, що до фоносе мантичних універсалій у германських та слов’янських мовах можна віднести та кі диференційні ознаки, як сонорність та глухість — дзвінкість. Специфічною, вузьконаціональною є ознака палатальності для слов’янських мов. Незважаючи на такі категорії, як час, динаміка мовних змін і контингент інформантів, експе рименти на ідентичному матеріалі засвідчили високий ступінь єдності результа тів асоціативно-символічних значень фонем сучасної німецької мови та спорід нених (англійської) і віддаленоспоріднених (української, російської), що виключає, на наш погляд, фактор випадковості. З появою перших психолінгвістичних досліджень сформувалися одразу два погляди на досліджувані явища. Противники зв’язку звука та слова відразу за явили, що звук сам по собі змісту не має, набір фонем у різних мовах не завжди збігається, звуковий склад різних мов є різним, а відповідно звукова оболонка слова — умовною, конвенційною. Прихильники такого трактування цього яви ща отримали у процесі численних експериментів аргументовані дані про те, що, по-перше, фонетичне значення фіксують не тільки в ізольовано взятих звуків, а й у словах, а по-друге, що фоносемантичне наповнення тексту здатне на під свідомому рівні впливати на хід смислового сприйняття повідомлення5. З урахуванням зазначеного вище, було проведене дослідження відношень серед лексем — як споріднених, так і віддаленоспоріднених мов — на матеріалі вербальної та ознакової лексики англійської, німецької, української та росій ської мов. Мета дослідження — виявлення асоцітивно-символічного зв’язку фо нем сучасних чотирьох мов зі значенням (змістом) лексем для встановлення ха рактеру фоносемантичних відношень у мові взагалі та споріднених мов зокрема. Зі словників відповідних мов були відібрані методом суцільної вибірки всі вер бальні та ознакові лексеми, певним чином пов’язані зі значенням «руху», «звучан ня» та «освітлення». Як свідчить практика досліджень, власне «вербальні» й «озна- 5 Воронин С. В. Основы фоносемантики.— Ленинград, 1982.— 242 с. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4—5 121 кові» лексеми є найпридатнішими для вивчення, оскільки містять у собі яскраво виражені ознаки. Усі лексеми, які були виписані зі словників, транскрибувалися й підрахову валася кількість голосних і приголосних фонем у досліджуваних лексемах. За допомогою критерію χ2 весь досліджуваний лексичний масив обчислювався з метою встановлення асоціативно-символічного зв’язку певних фонем із певними семами (див. табл. 2, 3). Зведена таблиця демонструє отримані результати дослід ження вокальних та консонантних систем близько- та віддаленоспоріднених мов (див. табл. 3). Табл иця 2 В. І. Кушнерик__________________________________________________________________ Кількісна характеристика вербальних та ознакових лексем у чотирьох мовах Мова Дієслова руху звучання освітлення В С Ь О Г О англійська 203 212 55 470 німецька 197 208 59 464 українська 141 271 81 493 російська 393 162 35 590 Разом: 934 853 230 2077 Т а б л и ц я З Зв’язок фонем германських та слов’янських мов з асоціативно-символічним значенням шкал семантичного диференціала Ч. Осгуда Голосні в різних мовах Рух Звучання Освітлення англійська п du: u: j υ е і па: д німецька а е: Y д υ Y œ а е: а о υ російська ей йа а и й а а е е й й а українська е і υ й у й е е і й е а а і у й е й а Приголосні в різних мовах англійська t û p b d k g t p g r s z n l D f l p d k f O r n l німецька k m r h v D k m r h f v s P k l f û ç російська б ’ д к р р ’ х ’ д к з к’ н ’ с ’ X ж б ’ В н ’ р ’ р с ’ х х ’ українська В г д К л м н к л ’ н ’ п с д п ш г к м н р с ш з л н ’ с ’ ц ’ р ’ Отже, значення руху передається в германських мовах переважно голосними високого підняття переднього і заднього ряду [п u:] в англійській та [a Y υ] — у німецькій мові. Тобто суттєвою спільною ДОФ у цьому випадку є високе під няття голосних. У слов’янських мовах у високому та середньому піднятті і пе редньому ряді переважає ідея руху. Якщо порівняти чисті голосні чотирьох мов, то стає очевидним, що до континууму універсальних ДОФ для позначення ідеї руху можна віднести високе підняття, передній ряд та нелабіальність. Значення звучання характеризується в германських мовах такими ДОФ, як високе підняття, передній та задній ряд і лабіальність, а в слов’янських мовах — передній та середній ряд, високе і низьке підняття, нелабіальність. Тобто спіль ними універсальними ДОФ для звучання є високе підняття і передній ряд. Значення «світло» може передаватися в германських мовах такими ДОФ го лосних: високим, низьким та середнім підняттям, переднім та заднім рядом, наявністю лабіальних та нелабіальних голосних. У слов’янських мовах ознако- вий аспект передачі «освітлення» зводиться до аналогічних ДОФ. 122 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4-5 Д о проблеми фоносемантичнихявищ тауніверсалій... Отже, підсумовуючи результати статистичного дослідження вокалічної сис теми чотирьох мов з метою встановлення універсальних фоносемантичних ДОФ відзначимо, що до останніх можна зарахувати високе підняття та передній ряд. До специфічних, вузьконаціональних є підстави віднести ДОФ лабіальність, яка більше притаманна германським вокальним звукам, а ДОФ задній ряд пере важає в асоціативно-символічній характеристиці руху слов’янських вокальних звуків. Щодо зв’язку символіки консонантів із ідеями «руху», «звучання» та «світ ла» спостерігається така картина: «рух» символізують в англійській мові губ но-губні, передньоязикові, шумні та сонорні приголосні; у німецькій мові — губно-губні, передньоязикові, шумні, щілинні, сонорні та глотковий (фарин гальний) [h]. Практично, крім глоткового [h], різниці в передачі ідеї «руху» в германських мовах не існує. У слов’янських мовах «рух» асоціюється із звучан ням губних, передньоязикових, сонорних, шумних, дзвінких, глухих, перед ньоязикових, піднебінних, а в українській мові — ще й з глотковім фарин гальним [г]. Відмінність полягає в тому, що в російській мові ідея «руху» додатково передається ще трьома палатальними [б’ р ’ х ’], а в українській — глотковим. У цілому, у чотирьох мовах спільними ознаками приголосних для передачі звучання є: губні, сонорні та передньоязикові приголосні. Використо вуючи результати наших попередніх експериментів з оцінювання фонем за оз- наковими шкалами Ч. Осгуда та згрупувавши їх за негативними / позитивними значеннями, ми проаналізували частотність уживання диференційних ознак фо нем щодо їх асоціативних зв’язків із запропонованими значеннями осгудівських ознакових шкал, таких як «сила», «активність», «оцінка». Як свідчать статистичні підрахунки, значення «звучання» асоціюється в гер манських мовах з губними, альвеолярними, піднебінними, шумними та сонор ними приголосними. У слов’янських мовах шумні, дзвінкі та ряд палатальних приголосних доповнюють список символічних ознак для характеристики ідеї «звучання». Тому спільними для передачі ідеї «звучання» у чотирьох мовах є губні, шумні та сонорні приголосні. Альвеолярні, піднебінні притаманні симво лізації «звучання» в германських мовах, а шумні дзвінкі та шумні палатальні, сонорні палатальні й губні палатальні є специфічними, вузьконаціональними для слов’янських мов приголосними. Ідея «світла» практично в усіх чотирьох мовах передається аналогічним ін вентарем консонантних фонем: це губні (губно-губні), шумні альвеолярні, під небінні, сонорні (зімкнено-проривні). Як специфічні вузьконаціональні для германських мов можна виділити: губ но-губний [w], міжзубний англійський [á] та [Ѳ] та німецький середньоязиковий [ς]·Специфічними вузьконаціональними для слов’янських мов є шумні, дзвінкі та глухі, глухі губні та ряд палатальних приголосних. Тобто дзвінкість— глухість та палатальність є тими специфічними вузьконаціональними ознаками, які, по суті, і вирізняють систему консонантизму германських та слов’янських мов при асоціації звуків цих фонологічних систем з ідеями «звучання», «руху» та «освіт лення». В історії фонетики давно дискутується питання про те, що важливіше ви вчати — артикуляцію мовлення чи його звучання. Прибічники артикуляційного опису стверджують: людина, коли вчиться говорити, навчається першим рухам язика, губ тощо. Тільки в такий спосіб вона може опанувати звуковий бік мови. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4—5 123 Без артикуляції це неможливо. Тому артикуляція первинна, тобто власне арти- куляторне вчення — найважливіший аспект фонетичної науки. Необхідно також взяти до уваги, що описи найрізноманітніших звукових систем спочатку будувалися на аналізі артикуляції, оскільки численні артикуляційні характерис тики можна спостерігати без спеціальних приладів. У сучасній фонетиці ця проблема розв’язується через тісний зв’язок між артикуляційними та акустич ними характеристиками мовлення. Порівнявши консонантні системи германських та слов’янських мов, можемо констатувати, що найвагоміша частка серед символічних фонем відводиться со норним, які, власне, можуть бути прирівняні до голосних, бо в їхньому творенні основним є голос. Численні дослідження фоносемантичних явищ підтверджу ють цю думку, адже фонеми /г/, /1/, /т / , /п/, /р/ (герм.), /л/, /м/, /н/ (слов’ян.) най частіше трапляються при дослідженні як прозових, так і поетичних текстів. Провівши зіставний аналіз фонологічних систем англійської, німецької, ук раїнської та російської мов та склавши порівняльну таблицю цих систем (див. табл. 3), можемо стверджувати, що суттєвою відмінністю в германських мовах є наявність у німецькій мові лабіальних довгих [у:, 0 ] та коротких [Y, се]. Проте в англійській мові є великий континуум дифтонгів, що значно розширює діапазон англійських вокальних фонем. Що стосується якісних параметрів, то проведені нами дослідження переконливо довели: суттєвих відмінностей у системі гер манських і слов’янських вокальних фонем немає. Проте в системах вокалізму германських і слов’янських мов спостерігаю ться як кількісні, так і якісні відмінності. В англійській вокальній системі є 20 голосних, включаючи [а] коротке та [а:] довге, у слов’янських мовах ці фонеми різняться лише більшою або меншою тривалістю. Так, у російській мові дещо більша тривалість а, о, у, е, и, ы у наголошених складах, а в ненаголошених можуть зустрічатись тільки а, у, и, ы. Незначні відмінності спостерігаються між приголосними германських мов. Так, в англійській мові існують міжзубні — глухий [Θ] та дзвінкий [à], яких не має в німецькій мові. Проте в німецькій мові є африката [pf]. Щодо якості вжи вання звуків істотних відмінностей немає. Лише приголосні [ph], [th], [kh] вимов ляються з придихом. Що стосується порівняльного аналізу систем консонантизму германських та слов’янських мов, то насамперед впадає у вічі велика кількість палатальних при голосних фонем — 14 одиниць. Власне ДОФ палатальність істотна при зістав ленні систем консонантизму неспоріднених мов, а у фоносемантиці ця ознака має високий асоціативно-символічний, емотивний потенціал. Таким чином, при порівняльному дослідженні споріднених мов істотних розбіжностей у їхніх фо нологічних системах не існує, а при зіставленні відцаленоспоріднених мов необ хідно брати до уваги звукові характеристики довготи в системі вокалізму гер манських мов та палатальність — у системі консонантизму слов’янських мов. Отже, розглядаючи фоносемантичну палітру мов світу, можна констатувати, що значущість стимулу при його реалізації, а в нашому випадку це звучання і як об’єкт звучання — фонема, формує в носія мови певні реакції, що залежать від численних як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів: історичного періоду, частотності уживання фонеми, темпу мовлення носія з навичками літературни ми або розмовними (літературний чи діалектний варіанти), темпераменту, тона льності тощо — всі ці фактори і становлять процес формування реакції. Емотив на схильність, за відповідних обставин, дає звуку (фонемі) можливість передавати додаткову інформацію та реалізується через психологічну реакцію. В. І. Кушнерик__________________________________________________________________ 124 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4-5 Д о проблеми фоносемантичнихявищ тауніверсалій... Таким чином, реалізація звучання може виступати і знаком думки носія мови, і ознакою його психічних переживань. Тобто встановлення певної межі між кон кретною реалізацією фонеми як одиницею фонологічної системи мови та емо тивною реалізацію диференційних ознак фонем доцільне тільки гносеологічно: у реальних мовленнєвих актах і комунікації раціональний та емоційний змісти важко розділити, адже наше мислення від природи є раціонально-емоційним явищем і самі думки виникають на основі додаткових конотацій, уявлень, тобто на базі першої сигнальної системи. Фонеми, морфеми, як складові елементи сло ва, формують цю одиницю з денотативним значенням, воно належить у своїй реалізації до другої сигнальної системи і не може існувати без своєї бази. Отже, повноцінна інтерпретація лексичної одиниці залежить від симбіозу денотатив ного та конотативного змісту, який підсилюється асоціативним сприйняттям ди ференційних ознак фонем при їх реалізації у мовленнєвому потоці. ( Чернівці) V. I. KUSHNERYK ON PHONOSEMANTIC UNIVERS ALS ЕЧ THE GERMANIC AND SLAVONIC LANGUAGES The article reveals the functioning o f an associative-symbolic meaning in both close-affined and distant-affined languages. This problem was considered from the point o f view o f comparative ana lysis o f various phonological systems by means o f psycholinguistic experiment according to attribu tive scale. There was raised the question on existence o f phonosemantic universais and their status was de fined. K e y w o r d s : phonosemantism, phonosemantic universal, psycholinguistic experiment. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4—5 125
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183064
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0027-2833
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-30T11:48:16Z
publishDate	2008
publisher	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
record_format	dspace
spelling	Кушнерик, В.І. 2022-01-31T15:29:38Z 2022-01-31T15:29:38Z 2008 До проблеми фоносемантичних явищ та універсалій у германських та слов’янських мовах / В.І. Кушнерик // Мовознавство. — 2008. — № 4-5. — С. 119-125. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183064 У статті з’ясовано функціонування асоціативно-символічного значення в близько- та віддаленоспоріднених мовах. Цю проблему розглянуто з погляду зіставного аналізу різноманітних фонологічних систем за допомогою психолінгвістичного експерименту за ознаковими шкалами. Поставлено питання про існування фоносемантичних універсалій, визначено їхній статус. The article reveals the functioning of an associative-symbolic meaning in both close-affined and distant-affined languages. This problem was considered from the point of view of comparative analysis of various phonological systems by means of psycholinguistic experiment according to attributive scale. There was raised the question on existence of phonosemantic universais and their status was defined. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство До проблеми фоносемантичних явищ та універсалій у германських та слов’янських мовах On Phonosemantic Universais in the Germanic and Slavonic Languages Article published earlier
spellingShingle	До проблеми фоносемантичних явищ та універсалій у германських та слов’янських мовах Кушнерик, В.І.
title	До проблеми фоносемантичних явищ та універсалій у германських та слов’янських мовах
title_alt	On Phonosemantic Universais in the Germanic and Slavonic Languages
title_full	До проблеми фоносемантичних явищ та універсалій у германських та слов’янських мовах
title_fullStr	До проблеми фоносемантичних явищ та універсалій у германських та слов’янських мовах
title_full_unstemmed	До проблеми фоносемантичних явищ та універсалій у германських та слов’янських мовах
title_short	До проблеми фоносемантичних явищ та універсалій у германських та слов’янських мовах
title_sort	до проблеми фоносемантичних явищ та універсалій у германських та слов’янських мовах
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183064
work_keys_str_mv	AT kušnerikví doproblemifonosemantičnihâviŝtauníversalíiugermansʹkihtaslovânsʹkihmovah AT kušnerikví onphonosemanticuniversaisinthegermanicandslavoniclanguages

До проблеми фоносемантичних явищ та універсалій у германських та слов’янських мовах

Репозитарії

Схожі ресурси