Формалізований підхід до опису словозмінних процесів у турецькій лексичній системі
У статті розглянуто принципи побудови словозмінної класифікації слів турецької мови. Досліджено формальну структуру словозміни для турецького іменника та виведено відповідні парадигматичні формули. Для турецького іменника виділено й описано множину словозмінних класів та подано перелік граматичних з...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мовознавство |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2008
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183065 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формалізований підхід до опису словозмінних процесів у турецькій лексичній системі / К.В. Широков // Мовознавство. — 2008. — № 4-5. — С. 126-133. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859765867444699136 |
|---|---|
| author | Широков, К.В. |
| author_facet | Широков, К.В. |
| citation_txt | Формалізований підхід до опису словозмінних процесів у турецькій лексичній системі / К.В. Широков // Мовознавство. — 2008. — № 4-5. — С. 126-133. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| description | У статті розглянуто принципи побудови словозмінної класифікації слів турецької мови. Досліджено формальну структуру словозміни для турецького іменника та виведено відповідні парадигматичні формули. Для турецького іменника виділено й описано множину словозмінних класів та подано перелік граматичних значень.
Construction foundations of Turkish word inflexion classification are considered. The formal structure of Turkish norm inflexion is researched and appropriate paradigm formulas are derived. The set of Turkish nouns paradigm classes are distinguished and described, also the list of grammatical meanings is represented.
|
| first_indexed | 2025-12-02T05:46:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
К. В. ШИРОКОВ
ФОРМАЛІЗОВАНИЙ ПІДХІД
ДО ОПИСУ СЛОВОЗМІННИХ ПРОЦЕСІВ
У ТУРЕЦЬКІЙ ЛЕКСИЧНІЙ СИСТЕМІ _
У статті розглянуто принципи побудови словозмінної класифікації слів турецької мови.
Досліджено формальну структуру словозміни для турецького іменника та виведено від
повідні парадигматичні формули. Для турецького іменника виділено й описано множину
словозмінних класів та подано перелік граматичних значень.
К л ю чов і слова: турецька мова, словозмінна парадигма, парадигматичні класи та
формули.
Серед широкого кола теоретичних і прикладних проблем сучасної лінгвістики
на передній план все чіткіше висуваються питання побудови різного роду класи
фікаційних схем, спрямованих на якомога глибший та повніший, комплексний
опис мовної системи. Останнім часом поряд із традиційними лексико-граматич
ними дослідженнями у лінгвістиці значно посилився інтерес до питання побудо
ви формалізованих словозмінних класифікацій. Це пов’язано як з теоретичними
завданнями граматики щодо різнопланового та глибокого опису мовної систе
ми, так (і особливо) з потребами побудови ефективних лінгвістичних техноло
гій, серед яких варто відзначити пошук інформації у природномовних масивах
(насамперед Інтернету), створення систем машинного перекладу, автоматично
го аналізу, редагування, реферування текстів та інших інтелектуальних засобів
опрацювання мови. Основною вимогою до такого опису мовної системи ста
виться його максимальна формалізація, доведення результатів відповідних до
сліджень до рівня формальних моделей та лінгвістичних алгоритмів,
адаптованих до використання в сучасних мовно-інформаційних системах, по
шукових засобах Інтернету, а також інших лінгвістичних технологіях, пов’яза
них з інтелектуальним опрацюванням мовної інформації.
Особливе місце в колі відзначених питань посідає проблема створення так
званих лінгвістичних корпусів та розвиток корпусної лінгвістики \ Лінгвістич
ний корпус взагалі являє собою велике за обсягом (десятки і сотні мільйонів сло
вовживань) зібрання в комп’ютерній системі текстів, написаних природною мо
вою (мовами) і розмічених (маркованих, анотованих, ...) хоча б за одним із
лінгвістичних параметрів (морфологічних, семантичних, синтаксичних тощо).
При цьому маркування за морфологічними параметрами вважається обов’язко
вим. Це означає, що будь-якій словоформі в контексті мусить бути приписаний 1
1 Детальний огляд праць з цього питання див.: Корпусна лінгвістика / Наук. ред.
В. А. Широков.— К., 2005.— 472 с.; Национальный корпус русского языка : 2003-2005.
Результаты и перспективы.— М., 2005.— 344 с.
© К. В. ШИРОКОВ, 2008
126 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4-5
комплекс її граматичних параметрів: частиномовна належність та інші парамет
ри граматичного значення. Створення великих лінгвістичних корпусів зараз пе
реходить до розряду провідних стратегій кожного розвиненого національного
мовознавства. Проте при формуванні таких корпусів дослідники стикаються з
великими труднощами, адже приписування, так би мовити, «вручну» комплек
сів граматичних параметрів словам, кількість яких вимірюється десятками й
сотнями мільйонів одиниць — завдання абсолютно нереальне. У зв’язку з цим
конче необхідними виявляються засоби так званої граматичної ідентифікації
лексичних одиниць, тобто комп’ютерні програми, спроможні самостійно, без
участі людини приписувати параметри граматичного значення текстовим сло
вам. Зрозуміло, що без формалізованих словозмінних класифікацій створення
таких засобів неможливе.
Неабияку роль в активізації мовознавчих досліджень відіграють процеси
глобалізації світу й формування так званого мультилінгвального суспільства,
які вимагають різнопланових комп’ютерних засобів мовної підтримки та адап
тації і насамперед— розвинених лексикографічних систем. Те саме стосується й
комп’ютеризованих навчальних засобів, орієнтованих на створення високое
фективного мережевого мовно-дидактичного середовища.
У цьому контексті питання побудови формалізованих словозмінних класи
фікацій для мов із розвиненою словозміною (а серед них — і для турецької),
максимально адаптованих до завдань автоматичного опрацювання текстів, ціл
ком природно набувають нових вимірів актуальності. У цій статті йдеться про
формальні засади словозмінної класифікації турецької лексики, проілюстровані
на прикладі одного лексико-граматичного класу, а саме — іменника турецької
мови.
У статті «Парадигматична класифікація іменників турецької мови» 2 нами
було розвинуто словозмінну класифікацію турецького іменника, при побудові
якої ми базувалися на репрезентації турецької іменникової словоформи у вигля
ді: X = ρ(χ)*ω(χ), де через р(х) позначено незмінну частину лексеми х , а через
ω(χ) — її змінювану частину; зірочкою «*» позначено операцію конкатенації.
Такий підхід може бути істотно модифіковано завдяки використанню іншого,
морфологічно інваріантного представлення турецької лексеми у вигляді:
х= (1)
де [і?] — «коренева» частина слова х (тобто та частина, що містить корінь, щодо
якого здійснюються словозмінні операції), а [А] — його афіксальна частина.
Продемонструємо, в який спосіб це досягається.
Як відомо, у турецькій мові найрозвиненіші словозмінні процеси відбува
ються насамперед в афіксальній частині за рахунок нарощування певних афіксів
у певній послідовності згідно із законом сингармонізму, процесами спрощення
та морфосемантичними процесами. Це, звичайно, не виключає й інших типів
словозмінних процесів, зокрема зумовлених певними варіаціями у кореневій
частині [і?] при словозміні, особливо на межі між [і?] та [А]. Проте саме за раху
нок процесів афіксального нарощування та комбінування при словозміні реа
лізується процес породження системи граматичних значень— як щодо конкрет
ної лексеми, так і щодо лексичної системи в цілому.
2 Широков К. В. Парадигматична класифікація іменників турецької мови // Мовознав
ство,— 2001,— № 5,— С. 37-47.
____________________________ Формалізований підхід до опису словозмінних процесів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4—5 127
У своїй логічній структурі процес афіксальної словозміни веде до створення
класифікаційних словозмінних схем. Продемонструємо, як це досягається.
Припустимо, що всю множину W турецьких слів, належних до певного лек
сико-граматичного класу (наприклад, іменника), можна розбити на певні під-
множини слів, що є еквівалентними у певному відношенні. Зазначена еквівален
тність (далі називатимемо її ̂ -еквівалентністю) визначається так: два слова х та
у, що належать до W, називатимемо Я-еквівалентними тільки тоді, якщо вони
при словозміні набувають тотожних наборів афіксів та афіксальних комплексів
(послідовностей). Факт А -еквівалентності слів х та у позначатимемо символом
хАу.
Факт А -еквівалентності має таке формальне вираження: візьмемо два слова х
та у з W та побудуємо їх репрезентації у формі (2): х = [RX]*[AX], у = \Ry\*\Ay\, де
символами [Rx] та [Ах] позначено кореневу та афіксальну частини лексеми х, а
[і?у] та [Ау] відповідно — кореневу та афіксальну частини лексеми у. Тоді з факту
^-еквівалентності х та у, тобто з хАу, випливає тотожна рівність афіксальних
частин X та у: хАу => [Ах] = [Ау].
Позначимо символом йС*(х) клас слів з W, що є А-еквівалентними слову х.
Тоді, якщо візьмемо два такі класи — R^(x) та R^(y), тобто класи слів, ^-еквіва
лентних словам X тау відповідно, можливі тільки два взаємовиключні варіанти:
К*(х) = IĆ{y) або К*(х) η К 4(у) = 0 , (2)
тобто два класи А -еквівалентності К^іх) та К^іу) або повністю збігаються, або не
мають жодного спільного елемента (не перетинаються).
З викладеного випливає, що вся множина слів W передається у вигляді об’єд
нання класів Я-еквівалентності, взаємний перетин яких є порожнім:
W = u IĆ{х) , IĆ(x) n à V ) = 0 при je * х', X, х' є W4, (3)
де W4 — певна підмножина «попарно ̂ -нееквівалентних» слів з W.
До кожного класу еквівалентності потрапляють елементи з подібними влас
тивостями, тим часом як властивості елементів з різних класів є дещо відмінни
ми. У свою чергу, в кожному із класів IĆ(x) (або у певній їх сукупності) може
бути визначена своя, «дрібніша» класифікація шляхом визначення нових відно
шень еквівалентності, і цей процес індукування все тонших класифікацій на під-
множинах, у принципі, може продовжуватися.
Якщо позначити вкладення множин С е й стрілкою: В —» С, графічно класи
фікаційну схему можна передати у вигляді ієрархічного («дерев’яного») графа:
К. В. Широкое__________________________________________________________________
W
де W — певна початкова множина об’єктів; К А, К А, ■■·, К А — становлять перший
рівень класифікаційної ієрархії з принципом класифікації А; К АІ, ..., Кпілх —
другий рівень класифікаційної ієрархії з принципом класифікації Я 1 і т. д.
128 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4-5
Класи Д-еквівалентності будуємо, виходячи з вищенаведеної схеми та зако
ну сингармонізму, притаманного фонетичній системі турецької мови, правил
спрощення афіксів при їх комбінуванні, а також урахування певних морфосе-
мантичних процесів. Розвинену вище формальну класифікаційну схему проде
монструємо на прикладі одного лексико-граматичного класу турецької мови, а
саме — на прикладі іменника.
Граматичне ядро словозмінної системи турецьких іменників становлять три
граматичні категорії: «присвійність» — «iyelik», «відміною) — «durum», «при
судковість» — «bildirme», кожна з яких набуває своїх значень в однині та
множині.
Крім цього, категорія «iyelik» варіює за особами однини та множини; в кате
горії «durum» визначено називний (yalin — вихідна форма), родовий (tamlayan),
____________________________ Формалізований підхід до опису словозмінних процесів...
давально-направний (yönelme), знахідний (belirtme), місцевий (bulunma), вис
хідний (çikma) та інструментальний (araç) відмінки в однині та множині; кате
горія «bildirme» варіює за граматичними категоріями часу та особи в однині
та множині. Часів тут виділяється три: теперішній (çimdiki zaman), минулий
(geçmiç zaman) та минулий суб’єктивний (ögrenilen geçmiç zaman) (див. табл. 1).
Таблиця 1
Категорії словозміни іменників у турецькій мові
ПРИСВІЙНІСТЬ — IYELIK
особа — çahis:
однина — tekil множина — çogul
R R*lx R R*Mr
1 $ahis ♦ 1er (lar)** ♦ 1er (lar)* ♦
2 çahis ♦ 1er (lar)* ♦ ♦ 1er (lar)* ♦
3 çabis ♦ 1er (lar)* ♦ ♦ leri (lan)
Відмінок — durum: однина — tekil множина — çogul
Називний (yalin) 0 1er (lar)
Родовий (tamlayan) ♦ (8 варіантів) 1er (lar)* ♦
Давально-направний (yönelme) ♦ (4 варіанти) 1er (lar) *♦
Знахідний (belirtme) ♦ (8 варіантів) 1er (lar)**
Місцевий (bulunma) ♦ (8 варіантів) 1er (lar)**
Висхідний (çikma) ♦ (8 варіантів) 1er (lar)**
Інструментальний (araç) ♦ (4 варіанти) 1er (lar)**
ПРИСУДКОВІСТЬ — BILDIRME
особа — çahis:
однина — tekil множина — çogul
теперішній час — ęimdiki zaman
1 çahis ♦ ♦
2 çahis ♦ ♦
3 çahis (♦) ♦
минулий час —- geçmiç zaman
1 ÿahis ♦ ♦
2 çahis ♦ ♦
3 $ahis ♦ ♦
минулий суб’єктивний час — ögrenilen geçmiç zaman
1 çahis ♦ ♦
2 çahis ♦ ♦
3 çahis ♦ ♦
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4—5 129
Нехай R є основою певного іменника. В однині це R*1r = R, а в множи
ні — R*Mr (див. табл. 1), тобто до R додається відповідний афікс числа; у загаль
ному випадку позначатимемо цей факт як: R*S, де S — певний афікс числа
(sayi) — I r або MR. За правилами турецької словозміни, в мові реалізуються
лише певні послідовності афіксів, що відповідають певним словозмінним кате
горіям іменника, які приєднуються один до одного за певними правилами. Ці
факти ми формалізуємо шляхом уведення так званих словозмінних (парадигма
тичних) формул, в яких зафіксовано всі можливі й допустимі комбінації грама
тичних категорій (у межах словоформи вони представлені через відповідні афікси).
Таким чином ми приходимо до такого набору словозмінних формул:
1. R*S — вихідна (словникова) форма в однині та множині.
2. 2.1. R*S*ÎY; 2.2. R*S*DU; 2.3. R*S*BÎ.
3. 3.1. R*S*ÍY*DU; 3.2. R*S*ÍY*BÍ; 3.3. R*S*DU*BÍ. (5)
4. R*S*ÍY*DU*BÍ.
У формулі (5) символом ÍY позначено певні афікси присвійності, DU —
афікси відмінка, BÍ — афікси присудковості. Вказані значення афіксів кон
кретизуються залежно від морфонологічної ситуації (морфологічного контакту
з іншими елементами словоформи); зірочкою позначено правило комбінування
афіксів — найчастіше це звичайна конкатенація, проте існують випадки і не
тривіального комбінування.
З використанням викладеної концептуальної основи одержано таку слово
змінну класифікацію турецького іменника за класами .^-еквівалентності, де оз
наки словозмінного класу представлені рядками (див. табл. 2):
Т а б л и ц я 2
К. В. Широкое__________________________________________________________________
Множини голосних та приголосних, що визначають словозмінний клас іменника
№ Приголосні, на які закінчується основа
(корінь)
Остання голосна
основи (кореня)
Приклад
1. Cl = {Ь, с, d, g, g, j, 1, m, n, V , y, r, z} Π = {а, і} Adam
2. Cl = {b, c, d, g, g, j, 1, m, n, V, y, r, z} Г 2= {е, і} Bilim
3. Cl = {b, c, d, g, g, j, 1, m, n, V, y, r, z} ГЗ = {u, о} Ваші
4. Cl = {b, c, d, g, g, j, 1, m, n, V , y, r, z) Г4 = {Ü, 0} Gün
5. C2 = {f, h, s , , ç, t, p, k} Г1 = {а, і} Tas
6. C2 = {f, h, s, џ, ç, t, p, k} Г 2= {е, і} A te$
7. C2 = {f, h, s, §, ç, t, p, k} ГЗ = {u, о} Кщ
8. C2 = {f, h, s, §, ç, t, p, k} Г4 = {Ü, 0} Süs
9. C3 = 0 Г1 = {а, і} Tann
10. C3 = 0 Г 2= {е, і} Тере
11. C3 = 0 ГЗ = {u, о} Tabló
12. C3 = 0 Г4 = {Ü, 0} Yükçü
Це означає, що будь-який рядок таблиці представляє певний клас турецьких
слів, які відмінюються за одним правилом, тобто при словозміні набувають то
тожних наборів афіксів та афіксальних комплексів. Словозмінний клас маркува
тимемо за допомогою сигнатур: [С/Г/] та [Fj], де Сі, і= 1,2 — набори приголос
них, наведені у таблиці 2; Г ј,ј = 1, 2, 3, 4 — відповідно набори голосних з цієї
таблиці. Таким чином, сигнатури [С/Г/] і = 1, 2;у = 1, 2, 3, 4 представляють сло
возмінні класи 1-8 , а [Т/] ,у = 1, 2, 3, 4 — класи 9—12, наведені в таблиці 2.
130 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4-5
Крім зазначених дванадцяти словозмінних класів нами було виділено ще
один — так званий виключний словозмінний клас. До цього класу належать
іменники, що закінчуються на su у значенні «вода»: su — вода, akarsu — річка і
т. ін. Формально ці іменники повинні були належати до словозмінного класу
[ГЗ], оскільки голосна u належить до множини ГЗ ={и; о}. Саме за класом [ГЗ]
відбувається відмінювання лексем jiujitsu (джиу-джитсу), pusu (засідка), tulumsu
(бот. пузирчатка). Проте історичні граматики стверджують, що раніше слово
su— «вода» закінчувалось на приголосний v| |b -> g -> у, який у сучасній мові від
новлюється при голосному нарощенні3.
Класифікаційна схема на базі ^-еквівалентності не виключає фонетичних
процесів у корені та на межі між [і?] та [А], які, хоча й не ведуть до зміни афік
сального комплексу (і, отже, не виводять лексему з відповідного словозмінного
A-класу), можуть бути типізовані, утворюють на множині слів, формально на
лежних до одного словозмінного класу, певні відношення еквівалентності і на
цій підставі можуть слугувати класифікаційними чинниками другого рівня —
уже в середині окремих словозмінних класів.
Взагалі в основі й на межі основи і афіксальної частини при словозміні відбу
ваються такі фонетичні процеси та фонетичні зміни:
Таблиця З
____________________________ Формалізований підхід до опису словозмінних процесів...
Фонетичні процеси та фонетичні чинники в основі при словозміні
№ Фонетичні процеси Приклади
1. Подвоєння останньої приголосної основи
2. Заміна останньої глухої приголосної на
дзвінку
3. Заміна останньої глухої приголосної на
дзвінку + її подвоєння
4. Випадіння останньої голосної основи
5. Випадіння останньої голосної основи +
заміна останньої глухої приголосної на
дзвінку
6. Випадіння останньої голосної основи +
заміна передостанньої приголосної з
дзвінкої на глуху
7. Остання голосна належить до заднього
ряду, але відмінюється за схемою голос
ної переднього ряду
hoc — hacci, muhtet — muhtelli,
müstakar — müstakam, nas —
nassi
kihç — kilici, kagit — kagidi,
köpek — köpegi, kulüp — kulübü
tip — tibbi, muhip — muhibbi,
§et — $eddi
kabtz — kabzi, kabir — kabri
nakit — nakdi, nesiç — nesci,
vecit — vecdi, nasip — nasbi
rabit — rapti, medih — methi
kapital — kapitali, kardinal —
kardinali, kabul — kabulü, saat —
saati, sadakat — sadakati, hal —
hale, suai — suali, usul — usulü,
mahsul — mahsuller
8.
9.
10.
Остання голосна належить до заднього had— haddi, mahal — mahalli,
ряду, але відмінюється за схемою голос- Rab — Rabbi
ної переднього ряду + подвоєння остан
ньої приголосної
Остання голосна належить до заднього
ряду, але відмінюється за схемою голос
ної переднього ряду + заміна останньої
глухої приголосної на дзвінку
kalp (I, II) — kalbt, sulp — sulbü
Закінчується на голосну, але відміню- ittila — ittilai, mayi — mayii,
ється за схемою приголосної основи mebde — mebdei
3 Galtier Μ. Ε. Notes de linguistique turque // Extrait du Bulletin de l’Institut français d’Arche
ologie Orientale.— Cairo, 1903.— T. 3.— P. 105-118.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4—5 131
Крім змін, зумовлених зазначеними процесами, у словозміні турецького
іменника трапляються й інші випадки нерегулярної словозміни, зокрема зумов
лені історичними, семантичними та деякими іншими чинниками. Взагалі, пере
лік процесів, наведених у таблиці 3, є відкритим і може поповнюватися за раху
нок дослідження нових фактів словозміни іменника.
W
І
К. В. Широкое__________________________________________________________________
[ К 1 ]
У цій схемі вжито такі позначення: W — множина турецьких іменників;
[к4] — множина слів, що належать до одного зі словозмінних класів [С1Г1],
[С1Г2],..., [Г4] (останні ототожнюємо з відповідним афіксальним комплексом
[А]); [г] — підклас класу [Ä*1], в якому відмінювання відбувається на основі регу
лярних фонетичних правил; [0] — підклас регулярного словозмінного підкласу
[г], де при словозміні кореневий комплекс не змінюється; \р](р= 1 ,2 ,...) — під
клас словозмінного підкласу, де при словозміні кореневий комплекс зміняються
згідно з одним з перелічених фонетичних процесів, наведених у таблиці 3, а еле
менти афіксального комплексу [А] приєднуються відповідно до регулярних
правил; \п\ — підклас класу [л ], в якому відмінювання відбувається на основі
певних виняткових (нерегулярних) правил; тобто, це підклас з афіксальним
комплексом А, елементи якого приєднуються не за регулярними правилами
приєднання афіксальних елементів; [q\ — ідентифікатор окремого підкласу, що
міститься в нерегулярному підкласі [л] словозмінного класу [А*1]. Стрілкою, як
завжди, позначено відношення вкладення.
Сигнатури словозмінних підкласів позначатимемо такими символами:
а) для р егул ярн и х п ід к л ас ів (г — ідентифікатор регулярності слово
зміни): \КА][г][0] — підклас слів без кореневих варіацій при словозміні;
[А^][г][р], (р = 1 ,2 ,... — ідентифікатор типу варіації) — підклас слів з регуляр
ними кореневими варіаціями при словозміні, де число р вказує на номер процесу
в таблиці 3;
б) д л я н е р е г у л я р н и х п і д к л а с і в (п — ідентифікатор нерегулярності
словозміни): [А^][и][^] (q — параметр, що фіксує індивідуальні особливості
кожного нерегулярного підкласу) — підклас слів з нерегулярними кореневими
варіаціями при словозміні та нестандартним приєднанням афіксальних елементів.
При аналізі процесів у кореневих комплексах у парадигматичних класах
(1) — (8) виділено такі підкласи:
Т а б л и ц я 4
Класи Підкласи
Регулярні Нерегулярні
[С1Г1]
[С1Г2]
[С1Г1][г][1];
[С1Г1]И[4]
[С1Г2]И[1];
[С1Г2]И[4]
[С1Г1][в][10]
[С 1Г2М 7];
[С1Г2][п][8];
[С 1Г 2М 10]
132 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4-5
формалізований підхід до опису словозмінних процесів...
[С1ГЗ] — [С1ГЗ][п][10]
[С1Г4] [С 1Г 4]И [7] [С1Г4][и][10]
[С2Г1] [С 2Г1]И [1],[С 2Г1][г][2], [С2Г1 ] [г][3],[С2Г1 ] [г][5];
[С2Г1][г][6] —
[С2Г2] [С2Г2] [г] [ 1 ] ;
[С2Г2][г][2], [С2Г2][г][3];
[С2Г2][г][4], [С2Г2][г][5];
[С2Г2][г][6]
[С2ГЗ] [С 2ГЗ]И [2];
[С2ГЗ][г][5]
—
[С2Г4] [С2Г4][г][1], [С2Г4 ][г][2];
[С2Г 4] [г] [4]
—
Нарешті зазначимо, що побудовану словозмінну класифікацію частково
втілено в комп’ютерному інструментальному комплексі граматичного словника
турецької мови 4.
K. V. SHYROKOV
THE FORMALIZED APPROACH ТО DESCRIPTION OF INFLEXION PROCESSES
IN TURKISH LEXICAL SYSTEM
Construction foundations of Turkish word inflexion classification are considered. The formal
structure of Turkish norm inflexion is researched and appropriate paradigm formulas are derived.
The set of Turkish nouns paradigm classes are distinguished and described, also the list o f grammati
cal meanings is represented.
Keywords: Turkish language, inflexion paradigm, paradigm classes and formulas.
4 Широков К. В. Лінгвістичні засади побудови електронного граматичного словника ту
рецької мови // Мовознавство.— 2008.— № 1.— С. 88-102.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4—5 133
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183065 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T05:46:49Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Широков, К.В. 2022-01-31T15:29:50Z 2022-01-31T15:29:50Z 2008 Формалізований підхід до опису словозмінних процесів у турецькій лексичній системі / К.В. Широков // Мовознавство. — 2008. — № 4-5. — С. 126-133. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183065 У статті розглянуто принципи побудови словозмінної класифікації слів турецької мови. Досліджено формальну структуру словозміни для турецького іменника та виведено відповідні парадигматичні формули. Для турецького іменника виділено й описано множину словозмінних класів та подано перелік граматичних значень. Construction foundations of Turkish word inflexion classification are considered. The formal structure of Turkish norm inflexion is researched and appropriate paradigm formulas are derived. The set of Turkish nouns paradigm classes are distinguished and described, also the list of grammatical meanings is represented. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Формалізований підхід до опису словозмінних процесів у турецькій лексичній системі The Formalized Approach to Description of Inflexion Processes in Turkish Lexical System Article published earlier |
| spellingShingle | Формалізований підхід до опису словозмінних процесів у турецькій лексичній системі Широков, К.В. |
| title | Формалізований підхід до опису словозмінних процесів у турецькій лексичній системі |
| title_alt | The Formalized Approach to Description of Inflexion Processes in Turkish Lexical System |
| title_full | Формалізований підхід до опису словозмінних процесів у турецькій лексичній системі |
| title_fullStr | Формалізований підхід до опису словозмінних процесів у турецькій лексичній системі |
| title_full_unstemmed | Формалізований підхід до опису словозмінних процесів у турецькій лексичній системі |
| title_short | Формалізований підхід до опису словозмінних процесів у турецькій лексичній системі |
| title_sort | формалізований підхід до опису словозмінних процесів у турецькій лексичній системі |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183065 |
| work_keys_str_mv | AT širokovkv formalízovaniipídhíddoopisuslovozmínnihprocesívuturecʹkíileksičníisistemí AT širokovkv theformalizedapproachtodescriptionofinflexionprocessesinturkishlexicalsystem |