Хроніка
5-6 березня 2008 р. Інститут української мови HAH України разом із Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні HAH України провели міжнародну наукову конференцію «Діалектна мова: сучасний стан і динаміка в часі», присвячену 100-річчю від дня народження доктора філологічних наук, професора Федота Трохи...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мовознавство |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183070 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Хроніка // Мовознавство. — 2008. — № 4-5. — С. 142-143. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183070 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2022-01-31T15:30:50Z 2022-01-31T15:30:50Z 2008 Хроніка // Мовознавство. — 2008. — № 4-5. — С. 142-143. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183070 5-6 березня 2008 р. Інститут української мови HAH України разом із Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні HAH України провели міжнародну наукову конференцію «Діалектна мова: сучасний стан і динаміка в часі», присвячену 100-річчю від дня народження доктора філологічних наук, професора Федота Трохимовича Жилка. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Наукове життя Хроніка News items Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Наукове життя |
| title_short |
Хроніка |
| title_full |
Хроніка |
| title_fullStr |
Хроніка |
| title_full_unstemmed |
Хроніка |
| title_sort |
хроніка |
| topic |
Наукове життя |
| topic_facet |
Наукове життя |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
News items |
| description |
5-6 березня 2008 р. Інститут української мови HAH України разом із Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні HAH України провели міжнародну наукову конференцію «Діалектна мова: сучасний стан і динаміка в часі», присвячену 100-річчю від дня народження доктора філологічних наук, професора Федота Трохимовича Жилка.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183070 |
| citation_txt |
Хроніка // Мовознавство. — 2008. — № 4-5. — С. 142-143. — укр. |
| first_indexed |
2025-11-24T11:48:41Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:48:41Z |
| _version_ |
1850845936163487744 |
| fulltext |
Наукове життя
ХРОНІКА
5-6 березня 2008 р. Інститут української мови
HAH України разом із Інститутом мовознав
ства ім. О. О. Потебні HAH України провели
міжнародну наукову конференцію «Діалектна
мова: сучасний стан і динаміка в часі», при
свячену 100-річчю від дня народження док
тора філологічних наук, професора Федота
Трохимовича Жилка — відомого у слов’ян
ських лінгвістичних колах діалектолога, коор
динатора діалектологічних досліджень в
Україні протягом 40-70 рр. XX ст., автора пер
шого підручника з української діалектології
для вишів, редактора «Атласу української мо
ви» — першої в українському мовознавстві
лінгвогеографічної праці, що охоплює ареал
суцільного поширення української мови й
частково переселенські говірки за його ме
жами. Атлас відображає стан українських го
ворів 40-70 рр. XX ст. на всіх рівнях мовної
структури, засвідчує сучасне діалектне члену
вання українського ареалу, типологічні, гене
тичні, ареальні характеристики старожитніх і
новостворених говорів української мови, вза
ємозв’язки національної мови та її говорів,
міждіалектні контакти, ареальні зв’язки укра
їнської мови із сусідніми мовами.
У роботі конференції взяли участь діалек
тологи з України, Росії, Польщі. Конференцію
відкрив вітальним словом академік-секретар
Відділення літератури, мови та мистецтво
знавства HAH України, директор Інституту
мовознавства ім. О. О. Потебні HAH України,
академік В. Г. Скляренко. Він вказав на ва
гомі здобутки академічної діалектології —
формування значної емпіричної бази даних
про народну мову, підготовку фундамен
тальної праці «Атласу української мови» в 3-х
томах, участь у створенні української частини
в міжнародних проектах «Загальнослов’ян
ський лінгвістичний атлас» (від 1958 р.) та
«Лінгвістичний атлас Європи» (від 1972 р.).
Водночас учений зауважив, що на сучасному
етапі розвитку лінгвістичної науки питання
дослідження народної мови у зв’язку з істо
рією української мови та формуванням літера
турного стандарту досі залишається актуаль
ним і потребує нових цікавих досліджень.
Академік HAH України В. Г. Скляренко
вручив представникам родини Ф. Т. Жилка —
синові й онукові — диплом лауреата Держав
ної премії України в галузі науки і техніки, яку
було присуджено колективові авторів «Атла
су української мови» в 3-х томах (Т. 1.
Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні
землі.— К., 1984; Т. 2. Волинь, Наддністрян
щина, Закарпаття і суміжні землі.— К., 1988;
Т. 3. Слобожанщина, Донеччина, Нижня Над
дніпрянщина, Причорномор’я і суміжні зем
л і,— К., 2001).
Про життєвий, творчий шлях та місце
Ф. Т. Жилка в історії української діалектоло
гії на початку пленарного засідання розповів
П. Ю. Гриценко, який відзначив, що голов
ними здобутками сучасна українська лінгво
географія, описова діалектологія значною
мірою завдячують саме Ф. Т. Жилкові та його
науковій школі, а його праці в галузі укра
їнської діалектології зберігають актуальність
і сьогодні. Ф. Т. Жилкові як дослідникові се-
редньонаддніпрянського діалекту присвятила
свою доповідь Г. І. М артинова (Черкаси).
Своїми спогадами про відомого діалектолога
поділилися С. М. Т олстая (Москва) та
Т. Б. Л укінова. Доповідачі звернули увагу
на взаємодію діалектології та етнолінгвістики
(С. М. Т олстая — Москва), на вплив говорів
на українську літературну мову (І. Г. М ат-
віяс), на мовні зміни та динаміку в польських
діалектах (Є. Сиротю к — Познань, М. К он
дратю к — Білосток), на мовні особливості
російської говірки села Татариця в Болгарії
(Л. Л. К асатк ін — Москва).
Робота конференції проходила у двох сек
ціях, на яких розглянуто такі проблеми: «Ет
нолінгвістика: ареалогія традиційної культу
ри», «Історико-етимологічні та лінгвогеогра-
фічні студії», «Історія діалектних явищ —
історія мови», «Діалектна морфологія»,
«Структурні рівні сучасних українських го
ворів», «Лексика і фразеологія діалектної мо
ви». Було виголошено 71 доповідь.
Питання ареалогії традиційної культури
висвітлили: А. А. П лотникова (Москва) — в
аспекті термінологічної лексики духовної
культури балканослов’янського діалектного
континууму; Н. В. Х обзей (Львів) розгля
нула культурне явище крізь призму україн
ського діалектного словника; О. Л. Б ерезо-
вич (Єкатеринбург) привернула увагу до не-
вивченості й перспектив дослідження народ
ної лінгвістики; Н. А. Ц имбал (Умань) пред
ставила свої спостереження над лексичною
мотивацією в українських діалектах;
Л. В. Н епоп-А йдачич подала фрагмент
дослідження ареалів побутування стереотип
них рис польського мовного образу квітки;
О. С. У зеньова (Москва) представила деякі
спільні елементи в мові й традиційній культурі
гуцулів і болгар на матеріалі прикарпатської
говірки села У стершей Верховинського р-ну
Івано-Франківської обл.; номінація родиль
ного обряду стала об’єктом спостережень
Т. М. Тищ енко (Умань) у говірках Східного
Поділля та І. А. Н ібак у середньозакарпат-
ському говорі; Л. Ю. Б ріцина привернула
увагу до якості джерельної бази фольклорис
тики та діалектології.
Діалектні свідчення часто є джерелом для
реконструкції праслов’янської лексики і се
мантики, зокрема І. В. Сабадош (Ужгород)
на матеріалі українських закарпатських говірок
дослідив ізоглоси слів праслов’янського та ін
доєвропейського походження. Історико-ети-
мологічне дослідження українського діалект
ного жагва на загальнослов’янському тлі пред
ставила Т. О. Черниш. Про те, що надійним
допоміжним матеріалом для пізнання історії
говірок можуть служити рукописні словники,
зокрема П. Лукашевича, доповів Б. К. Галас
(Ужгород). П. П. Ч учка (Ужгород) закцен-
тував увагу на діалектній базі прізвшцевих
142 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4-5
назв і проблемах правопису прізвищ
українців. На перспективності збирання й сис
тематизації оронімікону з його подальшою
етимологізацією (на матеріалі оронімії
Прикарпаття) наголосив С. О. Вербич.
Лінгвогеографічний напрям досліджень
був представлений у доповідях Г. Л. А рку-
ш ина (Луцьк) — на матеріалі мисливської
лексики західнополіських і суміжних говірок,
В. М. К уриленка (Глухів) — на матеріалі
поліських говорів, М. В. П о істогово ї — на
матеріалі ботанічної лексики східнополіських
говірок, Т. В. Щ ербини (Черкаси) — на ма
теріалі говірок середньонаддніпрянсько-сте-
пового порубіжжя.
Діалектологія дає цінні свідчення для істо
рії мови. Дослідження народної мови у зв’язку
з історією української мови було в полі зору
Г. П. С трельчук, А. С куж евської (Кра
ків), А. Будзяк (Краків).
Предметом докладного аналізу доповіда
чів були діалектні особливості української мо
ви всіх структурних рівнів. Зокрема, питання
діалектної морфології були висвітлені в до
повідях О. А. Т ер-А ванесово ї (Москва),
Г. С. К обиринки (Київ), В. О. К олесник
(Одеса); на фонетичних особливостях говірок
на матеріалі роману П. Шекерика-Дониково-
го «Дідо Иванчік», у якому відбито особли
вості звукового складу гуцульських говірок
Верховинщини, закцентувалаувагуВ. В. Ґре-
щук (Івано-Франківськ); фонетичні, морфо
логічні та лексичні особливості говірок на ма
теріалі говорів північної Гайновщизни проана
лізовано в доповідях Б. С еґеня (Білосток),
М. П. Л есю ка (Івано-Франківськ) — на ма
теріалі сучасного мовлення гуцулів; на спе
цифіці фонетико-морфологічних особливос
тей бойківсько-гуцульського порубіжжя спи
нився М. В. Б ігусяк (Івано-Франківськ), од
нієї перехідної українсько-російської говірки
Воронезької області — С. Д яченко (Моск
ва). Ю. В. Ю сип-Я ким ович (Ужгород) про
аналізувала семантичну, фонетичну і слово
твірну структури звуконаслідувань, що функ
ціонують в українських говорах Карпат. Про
лексико-семантичну структуру прикметників
на позначення внутрішніх рис людини в над-
бузько-поліських говірках доповіла Г. О. Ко-
зачук. І. Ярош (Лодзь) висвітлила семантич
ну й асоціаційну мотивацію народних назв
знарядь праці. Склад та функціонування фра-
зем у межах окремого діалекту стали об’єктом
дослідження Н. Д. К оваленко (Кам’янець-
Подільський) (на матеріалі західноподіль-
ських говірок) таД . В .У ж ченка (Луганськ)
(на матеріалі східнослобожанських говірок). До
проблем варіантності в діалектному мовленні
звернулися Л. Р. Осташ та Р. І. Осташ
(Львів).
Мова як система перебуває в постійному
русі. На динаміку мовної системи та характер
відкритості фонологічного, граматичного й
лексичного рівнів не раз звертали увагу
доповідачі, зокрема явища статики і динаміки
у фонологічній системі українських східно-
слобожанських говірок стали об’єктом до
слідження К. Д. Г луховцево ї (Луганськ),
динаміка ботанічної лексики в українських го
вірках Криму — Т. П. К укси (Севастополь).
Динамічність лексики болгарської переселен
ської говірки в Україні відзначила С. І. Г еор
гіева (Одеса).
Міжмовне контактування українців кар
патського ареалу із сусідніми слов’янськими
та деякими неслов’янськими народами на лек
сичному рівні (на матеріалі метеорологічної
та темпоральної груп лексики) стало об’єктом
дослідження О. А. М огили.
Па конференції обговорювалися питання
методології дослідження й опису діалектного
матеріалу. Зокрема, О. А. М алахівська за
уважила, що основою системного вивчення
лексики говірок є питальник. Дослідниця по
ділилася досвідом укладання тематичного пи
тальника з лексики, підкресливши, що май
бутнє таких питальників— у їх системності та
густоті.
На потребі та методології створення слов
ника гуцульських лексичних діалектизмів,
завданням якого є фіксація розмаїття різнорів-
невих мовних одиниць, що з певною стиліс
тичною метою використовуються в мові ху
дожньої літератури, наголосив В. В. Ґрещ ук
(Івано-Франківськ). На проблему використан
ня діалектизмів у мові художньої літератури
для передачі місцевого колориту на матеріалі
польських діалектів звернула увагу К. С іц ін-
ська (Лодзь). До теоретичних проблем сло
вотвору звернулася Р. М арциняк (Лодзь).
Про результати карпатських експедицій
Інституту слов’янознавства РАН, які стали
продовженням поліських етнолінгвістичних
експедицій і які регулярно проводилися протя
гом 1987-2002 рр., доповіла М. М. Толстая
(Москва).
Переконливим підтвердженням розвитку
української діалектології стали доповіді мо
лодих дослідників, у яких висвітлено проб
леми української діалектології на різних струк
турних рівнях, зокрема про зв’язок діалекто
логії та ономастики розповіли В. О. Я цій (Ки
їв) та А. Д. О бручар (Хуст); історію діалект
них явищ вивчали Н. В. Багню к та М. Ку-
л ієви ч (Львів); граматичні особливості —
С. С. Н ередкова (Луганськ) та М. С. Д е
лю сто (Ізмаїл); лексику і фразеологію —
І. В. Г ороф ’яню к та О. А. Ц имбал (Вінни
ця), О. В. В ерховод (Луганськ), О. А. Д акі
(Ізмаїл), В. П. Ш елем ех (Львів), Н. О. Олек-
сієнко (Луганськ), Г. П. К раєвська (Вінни
ця), Є. М. Санченко (Луганськ).
На підсумковому пленарному засіданні
виступили Л. Л. К асатк ін (Москва), Є. С и
ротю к (Познань), С. М. Т олстая (Москва),
які наголосили, що конференція засвідчила
актуальність проблем, розв’язання яких по
требує спільних зусиль. Із заключним словом
до учасників конференції звернулися за
ступник директора з наукової роботи Інсти
туту української мови HAH України І. С. Гна-
тю к та завідувач відділу діалектології
П. Ю. Гриценко.
Сподіваємося, що конференція стане ката
лізатором нових ідей, кроком в інтеграції зу
силь діалектологів різних українських та за
рубіжних наукових центрів.
Г. КОБИРИНКА, Л. РЯБЕЦЬ
_____________________________ Хроніка
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 4-5 143
|