Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник
Рецензія на книгу: Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник (Словник-довідник з фразеологічної деривації на основі існуючої фразеології німецької мови з перекладом прикладів на українську та російську мови) Вінниця : Нова Книга. — 2005. — 277с....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2008 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183113 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник / Т. Кияк // Мовознавство. — 2008. — № 6. — С. 86-88. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183113 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кияк, Т. 2022-02-02T18:25:31Z 2022-02-02T18:25:31Z 2008 Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник / Т. Кияк // Мовознавство. — 2008. — № 6. — С. 86-88. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183113 Рецензія на книгу: Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник (Словник-довідник з фразеологічної деривації на основі існуючої фразеології німецької мови з перекладом прикладів на українську та російську мови) Вінниця : Нова Книга. — 2005. — 277с. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Рецензії та анотації Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник Denysenko S. N. German-Ukrainian-Russian Reference Dictionar Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник |
| spellingShingle |
Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник Кияк, Т. Рецензії та анотації |
| title_short |
Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник |
| title_full |
Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник |
| title_fullStr |
Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник |
| title_full_unstemmed |
Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник |
| title_sort |
денисенко с. н. німецько-українсько-російський словник-довідник |
| author |
Кияк, Т. |
| author_facet |
Кияк, Т. |
| topic |
Рецензії та анотації |
| topic_facet |
Рецензії та анотації |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Denysenko S. N. German-Ukrainian-Russian Reference Dictionar |
| description |
Рецензія на книгу: Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник (Словник-довідник з фразеологічної деривації на основі існуючої фразеології німецької мови з перекладом прикладів на українську та російську мови)
Вінниця : Нова Книга. — 2005. — 277с.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183113 |
| citation_txt |
Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник / Т. Кияк // Мовознавство. — 2008. — № 6. — С. 86-88. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kiâkt denisenkosnnímecʹkoukraínsʹkorosíisʹkiislovnikdovídnik AT kiâkt denysenkosngermanukrainianrussianreferencedictionar |
| first_indexed |
2025-11-26T20:36:28Z |
| last_indexed |
2025-11-26T20:36:28Z |
| _version_ |
1850773896860532736 |
| fulltext |
лення, а точніше співвідношення між нор
мою та узусом, адже йдеться про існування
окремих і самостійних національних норм.
Не залишено поза увагою й діалектні
особливості певних мов — як морфологічні,
так і семантичні.
Підсумкова частина праці містить теоре
тичні узагальнення, що є сконцентрованим
вираженням авторської концепції.
Критичні зауваження, яких неможливо
уникнути після ознайомлення з працею, не
можна назвати істотними. Як уже зазначало
ся, велика частина тексту стосується роман
ських мов. До того ж спостерігається певна
диспропорція між обсягами залучуваного
фактичного матеріалу різних мов. Тому дея
кі твердження є певного мірою декларатив
ними. Утім, усе це можна пояснити мас
Рецензії та анотації_________________
штабністю проблематики й значним
корпусом мов, що стали об’єктом розгляду.
З іншого боку, деякі фрагменти тексту ви
даються дещо переобтяженими посилання
ми на праці інших дослідників, але цей від
носний недолік можна вважати радше
особливістю авторського стилю.
Отже, монографія В. П. Пономаренка є
потрібного й цікавою, вона безперечно стане
ще одним внеском у дослідження з індоєвро
пеїстики. Крім того, книжка стане в пригоді
як науковцям, так і викладачам, студентам, а
також тим, хто переймається актуальними
проблемами соціолінгвістики, мовного ети
кету тощо.
Я. КОРБОЗЕРОВА
Д е н и с е н к о С .Н.
НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙСЛОВНИК-ДОВІДНИК
(Словник-довідник з фразеологічної деривації на основі існуючої
фразеології німецької мови з перекладом прикладів на українську
та російську мови)
Вінниця : Нова Книга. — 2005. — 277с.
Інтенсивний розвиток досліджень у галузі
фразеології створив необхідні передумови
для виявлення й опису функціонування та
розвитку фразеологічного складу, вивчення
регулярних процесів його збагачення, що пе
редбачає один із напрямів фразотворення —
фразеологічну деривацію на основі існуючої
у мові фразеології. На сучасному етапі роз
витку теорії фразотворення саме розгляд
процесів фразеологічної деривації на основі
існуючої у мові фразеології в її динаміці доз
воляє уточнити й поглибити наші уявлення
про механізм номінативної діяльності у да
ній галузі і тим самим пролити світло на ряд
менш вивчених проблем фразотворення.
Запропонований словник-довідник з фра
зеологічної деривації на основі існуючої
фразеології є відображенням тенденцій, які
спостерігаються в розвитку гуманітарних
© Т. КИЯК, 2008
86
наук початку XXI ст. — прагненні до ком
плексного підходу у вивченні суспільства,
культури, мови, людини. Два аспекти харак
терні для такого підходу: розгляд кожного
феномену в контексті його різноманітних
зв’язків та історизм у широкому розумін
ні — обов’язкове врахування динаміки сис
тем, які вивчаються, поєднання діахронії та
синхронії.
Словник-довідник у цьому плані вперше
у вітчизняному мовознавстві подає матеріал
дослідження фразеологічної деривації на
основі існуючої німецької фразеології в зіс
тавленні з фразеологією германських, ро
манських та інших мов і перекладом на укра
їнську та російську мови.
Вивчення коренів і витоків фразеологіз
мів та зіставлення їхньої форми і змісту у
споріднених і неспоріднених мовах, аналіз
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6
тих загальних процесів, які визначають ди
наміку фразеологічного корпусу кожної мо
ви, не лише набуває актуальності при з ’ясу
ванні дериваційної бази, а й дає можливість
зробити висновок про стабільність одних та
мінливість інших одиниць, про характер
змін, яких вони зазнавали протягом їхньої
багатовікової історії. Усе це втілює в собі
один із основних напрямів фразеологічної
роботи в Україні на сучасному етапі і кон
кретно пов’язане зі станом вивчення інозем
них мов. У незалежній Україні вивчення іно
земних мов стає державною справою, що має
першорядне значення в розбудові Україн
ської держави.
Словник-довідник відображає історію
розвитку 400 вихідних ССК німецької мови,
поданих у алфавітному порядку їх стрижне
вих компонентів, та подальшого розвитку
1240 похідних від них, тобто дериватів.
Отже, матеріалом словника-довідника є
1640 ССК з образною основою, вибраних із
лексико- та фразеографічних джерел. Це
збірники прислів’їв, приказок, крилатих
слів, цитат; фразеологічні, тлумачні, двомов
ні, історичні та інші словники, загальна
кількість яких становить 126 назв, не рахую
чи кількості томів окремих словників (на
приклад, братів Грімм, Кампе та ін.)
Методику відбору вихідних та похідних
від них одиниць, ССК-дериватів можна по
дати як процедуру, що складається з таких
етапів: 1) попередній відбір вихідних та по
хідних від них одиниць за лексико- та фра-
зеографічними джерелами на основі подіб
ності форми та змісту; 2) класифікація
матеріалу дослідження на передбачені— ви
хідні і похідні (деривати) за структурними і
семантичними параметрами на основі слов
никових дефініцій. Вивчення і ретельне по
рівняння матеріалів усіх використаних дже
рел на цій основі дозволило виділити ССК з
граматичною структурою словосполучення
та речення, подібних за формою та змістом;
3) перевірка первинності / вторинності ССК
відповідно до вказівок першоджерел.
Потім вивчалися пояснення щодо похо
дження виділених таким чином ССК, зареєс
трованих у наведених джерелах, а також у
фундаментальній праці видатного німецько
го лінгвіста початку XX ст. Ф. Зайлера
«Deutsche Sprichwörterkunde» (1922), лекси
коні Л. Pepixa, словниках Варіга, Дроздов-
ського та ін.
Ці пояснення мають двоякий характер: в
одних випадках (переважна більшість у кар
тотеці автора) джерела прямо пояснюють
похідність одного (або кількох) ССК, в ін
ших пояснюється походження одного ССК,
на основі якого він приймається як первин
ний, початковий. Таким чином встанов
люється необхідний для аналізу вихідний
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, Ns 6
ССК, який може бути результатом деривації,
і з цього погляду можливе самостійне до
слідження. Враховується і та обставина, що
вихідний ССК міг бути зареєстрованим
усіма «старими» лексико- та фразеографіч-
ними джерелами (наприклад, збірник прис
лів’їв та приказок Керте 1847 р. видання або
Борхардт-Вустман-Шоппе 1894 р.), а похід
ний деривант — лише найновішими словни
ками і збірниками.
На кожний ССК укладена фразеологічна
стаття, яка складається з двох частин.
У першій частині наводяться дані про по
ходження ССК, взяті не менше ніж із двох
джерел. Виняток становлять приклади з од
ним, досить вірогідним, переконливим, дато
ваним поясненням, наприклад, у новішому
словнику розмовної німецької мови Кюппе-
ра. Якщо пояснення збігаються в декількох
джерелах, наводиться лише одне з них і по
дається довідка з посиланням на інше джере
ло. Якщо є кілька різних пояснень, вони на
водяться повністю. Дані про походження
ССК включають пояснення про джерело ви
никнення (автор, ситуація, за якої з ’явилась
основа для утворення ССК, порівняння двох
ситуацій, висновок і т. д.), початкову форму,
шлях розвитку в мові і мовленні за періода
ми історичного розвитку німецької мови,
вживання одиниці авторами — поетами, пи
сьменниками, мислителями, державними
діячами з відповідною переробкою в окре
мих випадках і т. д., з ілюстраціями вживан
ня до кожного періоду та збереженням ор
фографії того часу (словники Ліпперхайде,
Фрідеріха та ін.). Наводиться також уживан
ня тієї чи іншої одиниці в інших мовах (гер
манські, романські та ін.), які цитують пер
шоджерела.
У другій частині наводяться похідні ССК
під порядковим номером для наочного уяв
лення про їхні фразотворчі джерела. Крім то
го, кожний порядковий номер має відбити
розвиток похідного — деривата з вихідного
або попереднього похідного за критеріями
встановлення шляхів і способів утворення
ССК-дериватів. Наприклад, якщо фразема
etw. an den Tag bringen «виявити, розкрити
що-н., вивести на чисту воду» утворена шля
хом перерозкладу стійкої фрази Die Sonne
bringt es an den Tag «Шила в мішку не захо
ваєш», «Усе розкриється, що було прихова
ним», то нова похідна — фразема etw. an den
Tag legen утворилася шляхом варіювання
дієслівних компонентів першої похідної де
ривата «bringen» — «legen» без зміни значен
ня, і ця остання стоятиме під наступним по
рядковим номером після першої похідної
(№ 333).
В окремих випадках під першим номе
ром наводяться одиниці в сучасній синтак
сичній формі, зареєстровані сучасними слов-
_________________ Рецензії та анотації
87
никами чи збірниками, іноді така форма
повторює форму одиниці, наведеної в пер
шій частині з подальшим поясненням похо
дження ССК. Це залежить від викладу мате
ріалу першоджерела: в одних випадках
даються пояснення без наведення спочатку
першої частини самої одиниці, в інших —
спочатку називається одиниця, про яку мова
піде нижче (№ 1, 2 та ін.).
Деякі порядкові номери похідних-дери-
ватів мають ще й дроблену нумерацію —
підгніздо у фразотворчому гнізді, під якою
фіксуються ССК з лексико-граматичними
модифікаціями та змінами словоформ, що
модифікуються словоформами (№ 41, 46 та
ін·)·
Щоб повніше відобразити процес розвит
ку ССК, його появу, поведінку та зникнення
(якщо таке спостерігається) у мові, разом з
похідними-дериватами, звичайно, після всіх
перерахованих дериватів, наводиться і мов
леннєве вживання ССК за словниками
Агріколи, Дудена, Кюппера та ін., а також
включаються дані словників кількох видань,
наприклад, Агріколи, Біновича, як уже зазна
чалося вище (№ 350, 382 та ін.). Кожна фра-
зеографічна стаття у словнику-довіднику є
відображенням картини фразотворчого гніз
да (з підгніздами) та дає можливість спосте
рігати моделювання ССК за продуктивними
структурно-синтаксичними моделями трьох
типів — стійких фраз (СФ) та фразем (ФЗ),
наприклад: СФ -» ФЗ -> ФЗ; ФЗ -> ФЗ -» СФ
та структурно-семантичними фразеомоделя-
ми, які дозволяють глибоко проникнути в
сутність ССК, розкрити додаткові відтінки в
їхній семантиці, що зображує їхню особливу
фразеологічну експресивність.
Укладаючи словник-довідник, автор
прагнув дати своєрідну світлину тлумачення
походження, продуктивності та активності
ССК, втілених у лексико- та фразеографіч-
них джерелах, і тим самим підготувати мате
ріал для нового подальшого аналізу і нового
підходу до вивчення фразеологічної дерива
ції на основі існуючої фразеології.
На сучасному етапі розвитку лінгвістич
ної науки, розглядаючи мовні явища у етно-
лінгвістичному руслі, неможливо не врахо
вувати когнітивний аспект, адже когнітивна
база етносу має своє відображення в його на
ціональній мові.
Мовні явища розглядаються в антропо
логічному ракурсі, у нерозривному зв’язку з
мисленням, свідомістю, культурою, світог
лядом як окремої людини, так і цілого мов
ного колективу, до якого вона належить.
Семантична структура фразеологізму
фіксує національні звичаї, зміст яких розкри
Рецензії та анотації_________________
88
ває культурно-історичні духовні цінності та
пріоритети.
Рецензований словник-довідник покли
каний відобразити існування ССК у мові та
мовленні, від витоків своєї появи до реаліза
ції його потенційних можливостей розвитку
та загальної еволюції й утворення на його ос
нові нових, поки ще не зареєстрованих у
словниках і збірниках, але потенційно мож
ливих ССК. Аналіз дериваційної бази ССК
стимулює національно-культурна специфіка
з лінгвокраїнознавчим та лінгвістичним ас
пектами, дослідження фразотворення в цьо
му напрямку лише починається.
У царині фразеології краєзнавча специ
фіка виявляється досить чітко, в ній знаходять
відображення самобутність побуту й життя
того чи іншого народу. Краєзнавчі знання
мають не лише загальноосвітнє й виховне
значення — знання про країну мови, яка ви
вчається, мають вихід у комунікацію. Кра
єзнавчий аспект є одним з головних загаль
ноприйнятих принципів навчання іноземних
мов. ССК поряд із комунікативною функ
цією властива і кумулятивна— функція фік
сації і нагромадження в їхній семантиці сус
пільно значущого досвіду адресантів і
адресатів.
Матеріали словника-довідника можуть
бути включені у фразник фразеологічного
словника, словник інших лексикографічних
джерел, а також використані при укладанні
словників дериватів ССК.
У практиці фразеології фразеологіз-
ми-деривати ще не отримали будь-якої фік
сації, а тому укладання словника-довідника
пропонованого типу покликане заповнити
цю прогалину.
Словник-довідник уміщує матеріал для
подальшого дослідження фразеології та фра
зотворення, зіставних досліджень походжен
ня, розвитку, функціонування ССК у різних
мовах, встановлення певних універсалій у
галузі фразотворення, загальної типологіч
ної характеристики структури рідної мови на
тлі інших мов. Усе це дає підставу сподівати
ся, що запропоновані прийоми й методи, а
також одержані висновки, використані при
укладанні словника-довідника, об’єктивно
відображають процеси фразеологічної дери
вації на основі існуючої фразеології та їх ре
зультати, що дозволить показати розвиток
фразеологічної системи сучасної німецької
мови, а також ті загальні процеси, які визна
чають динаміку фразеологічного корпусу
кожної мови.
Т.КИЯК
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6
|