Етимологічні розвідки. 8
У статті розглядається походження слів стегно, стіг, стожар, Стожари, настіж. Усі ці слова не мають загальноприйнятої, надійної етимології. Багато уваги приділено реконструкції первісного значення розглядуваних слів, що дозволило внести певні уточнення до семантики відповідних індоєвропейських ко...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2009
|
| Series: | Мовознавство |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183119 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Етимологічні розвідки. 8 / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2009. — № 1. — С. 3-13. — Бібліогр.: 99 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183119 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1831192025-02-09T09:58:42Z Етимологічні розвідки. 8 Etymological Studies. 8 Скляренко, В.Г. У статті розглядається походження слів стегно, стіг, стожар, Стожари, настіж. Усі ці слова не мають загальноприйнятої, надійної етимології. Багато уваги приділено реконструкції первісного значення розглядуваних слів, що дозволило внести певні уточнення до семантики відповідних індоєвропейських коренів (і не тільки до семантики). The article focuses on the origin of the Ukrainian words стегно, стіг, стожар, Стожари, настіж, all of which lack a reliable and generally accepted etymology. Much of the author’s attention is paid to the reconstruction of their original meaning, which enables him to make some corrections concerning the reconstructed meaning of the corresponding Indo-European roots as well as some other features of the latter. 2009 Article Етимологічні розвідки. 8 / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2009. — № 1. — С. 3-13. — Бібліогр.: 99 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183119 uk Мовознавство application/pdf Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті розглядається походження слів стегно, стіг, стожар, Стожари, настіж. Усі ці
слова не мають загальноприйнятої, надійної етимології. Багато уваги приділено реконструкції
первісного значення розглядуваних слів, що дозволило внести певні уточнення до семантики
відповідних індоєвропейських коренів (і не тільки до семантики). |
| format |
Article |
| author |
Скляренко, В.Г. |
| spellingShingle |
Скляренко, В.Г. Етимологічні розвідки. 8 Мовознавство |
| author_facet |
Скляренко, В.Г. |
| author_sort |
Скляренко, В.Г. |
| title |
Етимологічні розвідки. 8 |
| title_short |
Етимологічні розвідки. 8 |
| title_full |
Етимологічні розвідки. 8 |
| title_fullStr |
Етимологічні розвідки. 8 |
| title_full_unstemmed |
Етимологічні розвідки. 8 |
| title_sort |
етимологічні розвідки. 8 |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183119 |
| citation_txt |
Етимологічні розвідки. 8 / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2009. — № 1. — С. 3-13. — Бібліогр.: 99 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT sklârenkovg etimologíčnírozvídki8 AT sklârenkovg etymologicalstudies8 |
| first_indexed |
2025-11-25T14:50:35Z |
| last_indexed |
2025-11-25T14:50:35Z |
| _version_ |
1849774302501535744 |
| fulltext |
В. Г. СКЛЯРЕНКО
ЕТИМОЛОГІЧНІ РОЗВІДКИ. 8
У статті розглядається походження слів стегно, стіг, стожар, Стожари, настіж. Усі ці
слова не мають загальноприйнятої, надійної етимології. Багато уваги приділено реконструк
ції первісного значення розглядуваних слів, що дозволило внести певні уточнення до семан
тики відповідних індоєвропейських коренів (і не тільки до семантики).
К л ю чов і слова: етимологія, реконструкція, первісне значення, буквальне значення,
розвиток семантики, індоєвропейський корінь.
Стегно. Слово стегно «верхня частина ноги від таза до колінного суглоба», без
перечно, праслов’янського походження. Воно збереглося майже в усіх слов’ян
ських мовах (крім болгарської та македонської): рос. стегно «стегно»,
бр. сцягно, друс. стегно, стьгно, п. ścięgno «т. с.», ścięgno «сухожилля, сухожи
лок», ч., слц. stehno «стегно», вл. sćehno, нл. sćogno, полаб. stegnii, схв. стегно,
слн. stêgno, стсл. стегно, стьгно «т. с.». Однак, як визнають дослідники, загаль
ноприйнятої, надійної етимології це слово не має \ Немає навіть загальноприй
нятої праслов’янської реконструкції цього слова: більшість дослідників
реконструює *stegno 2, деякі дослідники — *stbgno 3, Й. А. Міккола — *stbgno і
*stęgno 4, Г. Шустер-Шевц і автори «Етимологічного словника української мо
ви» — *stegno і діал. *stbgno5.
Одним з найдавніших є пов’язання слова стегно з іє. *sthag- «крити, покри
вати, закривати»6 (згодом корінь було уточнено — *(s)teg- «вкривати, покрива
ти» 7). Буквальне значення слова стегно — «закрите (покрите)»: так була назва
1 Етимологічний словник української мови / За ред. О. С. Мельничука.— Κ., 2006.—
Т. 5.— С. 405; Borys W. Słownik etymologiczny języka polskiego.— Kraków, 2005.— S. 613;
Holub J , Kopečný F. Etymologický slovník jazyka českého.— Praha, 1952.— S. 351; Bezlaj F.
Etimološki slovar slovenskega jezika.— Ljubljana, 1995.— Knj. 3.— S. 315; Snoj M. Slovenski
etimološki slovar.— 2-а pregi, in dop. izd.— Ljubljana, 2003.— S. 697.
2 ФасмерМ. Этимологический словарь русского языка : В 4 т.— М., 1971.— Т. 3.—
С. 751; Borys W. Op. cit.— S. 613; Machek V. Etymologický slovník jazyka českého.— Praha,
1971.— S. 576; Bezlaj F. Op. cit.— S. 315; Snoj M. Op. cit.— S. 697.
3 Zubatý J. Über gewisse mit st- anlautende Wurzeln im Baltisch-Slavischen // S.— Ber. der
kgl. Bõhmischen Ges. der Wiss. Kl. fiir Philos., Geschichte und Philol.— Prag, 1895.— N 16.—
S. 20; LidénE. Armenische Studien.— Goteborg, 1906.— S. 31; SkokP. Etimologijski qečnik
hrvatskoga ili srpskoga jezika.— Zagreb, 1973.— Rnj. 3.— S. 331.
4 Mikkola J. J. Urslavische Grammatik.— Heidelberg, 1942.— T. 2.— S. 163.
5 Schuster-Šewc H. Historisch-etymologisches Wõrterbuch der ober- und niedersorbischen
Sprache.— Bautzen, 1986.— 17.— S. 1272; Етимологічний словник української мови.— Т. 5. —
С. 405.
6 Микуцкий С. П. Вступительная лекция/ / Варшав. университет, изв.— Варшава, 1876.—
№ 1,— С. 4.
7 Рокоту J. Indogermanisches etymologisches Wõrterbuch.— Bem ; München, 1959.—
B d i.— S. 1013.
© В. Г. СКЛЯРЕНКО, 2009
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1 З
на закрита (покрита) одягом частина людського тіла (від поперека до колін) 8.
Наведену етимологію з часом прийняли Ю. В. Откупщиков і Г. П. Циганенко 9.
Остання зіставляє укр. стегно з лит. stógas «дах, покрівля», гр. στέγω «прикри
ваю», лат. tego «т. с.», toga «тога (вид одягу)» і встановлює буквальне значення
укр. стегно — «прикрите, те, що прикривається» (дослідниця пише про укр.
стегно в етимологічній статті про рос. стена) 10.
Ф. Міклошич, спираючись на польську форму ścięgno і серб, стегно, рекон
струює псл. *stęgno (із *skęgno), яке зіставляє з двн. scincho «окіст, стегнова кіст
ка» п. Й. Зубатий пов’язує псл. *stbgno з лит. stìgti «заспокоюватися», stýgoti
«бути спокійним», лтс. stìga «стебло, пагін; дріт, струна» 12. А. Мейє зближує
псл. *stegno з дінд. sákthi, род. sakthnáh «стегно», вірм. azdr «т. с.», гр. ίσχίον «та
зостегновий суглоб» 13. В. Махек теж пов’язує псл. *stegno з дінд. sákthi, род.
sakthnáh «стегно» 14. Е. Ліден, а услід за ним Ю. Покорний, зіставляють псл.
*stbgno з вірм. ťěkn, род. ťikan «плече; верхня частина руки», дірл. tõeb, tõib
«сторона», кимр., корн., брет. tu «т. с.» 15. Й. А. Міккола припускає спорідне
ність псл. *stbgno (*stQgno) з лат. tignum (< *tegnom) «балка, брус» 1б, яке збли
жується з рос. стожар «жердина, палиця» 11. Такого ж погляду дотримується
Г. Шустер-Шевц 18.
На наш погляд, пов’язання слова стегно з іє. *(s)teg «вкривати, покривати» є
цілком прийнятним. Ми вважаємо, що псл. *stegno «стегно» утворено за допомо
гою суфікса -по від дієслова *stegti (> *stet’i) «крити, покривати» (у слов’янських
мовах це дієслово не збереглося), спорідненого з лит. stíegti, stíegu «крити (дах)»,
гр. στέγω «прикриваю», лат. tego «крию, покриваю, прикриваю», іє. *(s)teg- «вкри
вати, покривати» 19. Буквальне значення псл. *stegno — «те, що покривається одя
гом», власне «те, що має бути покрите одягом», пор. в «Ізборнику Святослава»
1073 р.: «дроугож ризоу врьхънюж тьчыж. до стегноу с ъ х о д а ш п о » 20.
Найімовірніше, з дієсловом *stegti «покрити (одягом) тіло» пов’язані друс.
остегньнща «спідній одяг», рос.-цсл. остегь «плащ», серб.-цсл. остєжь «одяг».
Імена остегь, остєжь дослідники, як правило, зіставляють з рос. стегать «стьо
бати (прошивати)», двн. stechen «колоти», свн. stekken «скріплювати, сколюва
ти», іє. *stegh- «колоти» 21, рідше — з лит. stógas «дах, покрівля», гр. στέγω
«прикриваю» , лат. tego «т. с.», toga «тога (вид одягу)» 22, іє. *(s)teg- «вкривати,
8 Микуцкий С. П. Зазнач, праця.— С. 4.
9 Откупщиков Ю. В. Тюркское ли заимствование слово штаны? // Этимологические
исследования по русскому языку.— М., 1963.— Вып. 4.— С. 109; Цыганенке Г. П. Эти
мологический словарь русского языка.— 2-е изд., перераб. и доп.— К., 1989.— С. 403.
10 Цыганенке Г. П. Зазнач, праця.— С. 403.
11 Miklosich F. Etymologisches Wõrterbuch der slavischen Sprachen.— Wien, 1886.— S. 328.
12 Zubatý J. Op. cit.— S. 20.
13 MeilletA. Études sur l’étymologie et le vocabulaire du vieux slave.— Paris, 1905.— P. 2.—
P. 446.
14 Machek V. Op. cit.— S. 576.
15 Lidén E. Op. cit.— S. 31; Pokorny J. Op. cit.— S. 1018.
16 MikkolaJ. J. Op. cit.— S. 163.
17 WaldeA. Lateinisches etymologisches Wõrterbuch.— 3. neubearb. Aufl. von J. B. Hof
mann.— Heidelberg, 1954.— Bd 2.— S. 681.
18 Schuster-Šewc H. Op. cit.— S. 1272.
19 Pokorny J. Op. cit.— S. 1013.
20 Изборник великого князя Святослава Ярославича 1073 года.— Пб., 1880.— JI. 121.
21 Фасмер М. Зазнач, праця.— С. 164; Рокоту J. Op. cit.— S. 1014-1015.
22 Преображенский А. Г. Этимологический словарь русского языка.— М., 1959.—
Т. 1.— С. 665; Цыганенко Г. П. Зазнач, праця.— С. 403; Holub J., Kopečný F. Op. cit.— S. 352;
Откупщиков Ю. В. Зазнач, праця.— С. 108; Лизани В. Этимология : История — Проблемы —
Метод.— М., 1956.— С. 104.
В. Г. Скляренко_________________________________________________________________
4 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1
.Етимологічні розвідки. 8
покривати». Наведені вище слова (друс. остегньнща, рос.-цсл. остєгь,
серб.-цсл. остежь) ми схильні етимологічно відмежувати від укр. діал. застегну
ты «з’єднати, скріпити (краї одягу і т. ін.) за допомогою кнопок, гапликів, ґудзи
ків тощо, застебнути», літ. застіжка, рос. застегнуть «застебнути», застёжка
«застібка, застіжка», пристегнуть «пристебнути», бр. діал. засцягнуць «застебну
ти», друс. остегнути «прикріпити навколо, застебнути», ч. přistehnout «приме
тати», цел. остєгнжти «застебнути; надіти кайдани», рос.-цсл. застога «застібка,
застіжка», які, безперечно, пов’язані з рос. стегать «стьобати (прошивати)»,
двн. stechen «колоти», свн. stekken «скріплювати, сколювати», іє. *stegh- «коло
ти» 23. Таким чином, ми вважаємо, що в праслов’янській мові поряд з дієсловом
*stegti «крити, покривати» існувало омонімічне *stegti «сколювати, скріплювати
(краї одягу і т. ін.)». Від префіксального утворення *zastegti «скріпити (краї одягу
і т. ін.)» за допомогою чергування голосних е : о було утворено ім’я *zastoga
«застібка, застіжка», букв, «те, що скріплює (краї одягу і т. ін.)» (пор. рос.-цсл.
застога «застібка, застіжка»).
Псл. *stegno «стегно» виникло в праслов’янській мові досить пізно, коли
чергування голосних е з о при утворенні імені від дієслова з кореневим голос
ним е вже не відбувалося. Відповідне чергування голосних наявне в латинській
мові: лат. toga «тога», букв, «те, що покриває», утворене (за допомогою чергу
вання голосних) від дієслова tego «покриваю».
Слід зазначити, що існують труднощі в осмисленні польської форми ścięgno
«сухожилля, сухожилок». Ряд дослідників розглядає п. ścięgno як варіант ścięg
no «стегно» з вторинним носовим, що виник під впливом наступного -п- 24.
B. Борись трактує п. ścięgno як утворення від ściągać «стягувати» за зразком слова
ścięgno, що розвинулося з псл. *stegno «стегно» 25.
Етимологія псл. * Stegno «стегно», яку ми обстоюємо, не суперечить припу
щенню И. А. Мікколи про спорідненість псл. *stegno «стегно» з лат. tlgnum
«балка, брус» (див. вище, с. 4), оскільки лат. tlgnum (< *tegnom), найімовірніше,
зводиться до іє. *(s)teg- «вкривати, покривати» 26 (як і псл. *stegno), а не до
іє. *(s)teg- «жердина, палиця, кіл» 21, як думає цілий ряд дослідників.
Стіг. Слово стіг (род. стогу) «округла або чотирикутна із заокругленою вер
шиною щільно укладена велика копиця сіна чи соломи, що зберігається просто
неба» за походженням є праслов’янським. Воно збереглося в усіх без винятку
слов’янських мовах: рос., бр., болг., макед. стог «стіг», друс. стогь «купа; скир
та сіна або збіжжя; велика кількість», п. stóg «стіг», ч., слц. stoh, вл. stoh, нл. stog,
схв. стог, слн. stóg, рос.-цсл., серб.-цсл. стогь «т. с.».
Переважна більшість етимологів вважає, що псл. *stogb «стіг» споріднене з
лит. stãgaras «сухе довге стебло рослини», stegerýs «сухе стебло», лтс. stagars
«сухе довге стебло рослини», дісл. stakkr «стіг сіна», staki «жердина, спис»,
снн. stak «похила загата, гребля з паль і хмизу», іє. *(s)tegh- «жердина, палиця,
кіл» і пов’язане із *stežerb, *stožarb28. Ряд дослідників зіставляє псл. *stogb
23 ФасмерМ. Зазнач, праця.— С. 751; Етимологічний словник української мови.— Κ.,
1985,— Т. 2,— С. 240-241.
24 ФасмерМ. Зазнач, праця.— С. 751 ; Holub J., KopečnýF. Op. cit.— S. 351.
25 Borys W. Op. cit.— S. 613.
26 Откупщиков Ю. В. Зазнач, праця.— С. 109.
27 WaldeA. Op. cit.— S. 681; Pokorny J. Op. cit.— S. 1014; Schuster-Šewc H. Op. cit.—
S. 1272.
28 Етимологічний словник української мови.— Т. 5.— С. 418; Фасмер М. Зазнач, праця.—
C. 763; Преображенский А. Г. Зазнач, праця.— М., 1959.— Т. 2.— С. 389-390; BrücknerA.
Słownik etymologiczny języka polskiego.— Warszawa. 1957.— S. 516; MachekV. Op. cit.—
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1 5
В. Г. Скляренко.
«стіг» з лит. stógas «дах, покрівля», прус, stogis «т. с.», steege «сарай», дінд.
sthágati «покриває, ховає, огортає», гр. στέγω «прикриваю», στεγος «покрівля,
дах», στέγη «т. с.», лат. tego «покриваю», toga «тога (вид одягу)», tectum «по
крівля, дах», дісл. ]эак «т. с.», іє. *(s)teg- «вкривати, покривати» 29. К. Мошин-
ський пов’язує псл. *stogb «стіг» з дієсловом *stojati «стояти» 30.
Ми згодні з більшістю дослідників, що виведення ПСЛ. *StOgb «стіг» з
іє. *(s)teg- «вкривати, покривати» є помилковим. Насамперед тому, що стіг ніко
ли нічим не покривався31, але завжди нагромаджувався навколо високого кола,
вбитого в землю 11. Цілий ряд дослідників вважає, що первісно псл. *stogb мало
значення «кіл, навколо якого складається в стіг сіно, кіл у стозі», з якого згодом
розвинулося значення «стіг»33. Така точка зору була зумовлена насамперед тим,
що для індоєвропейського кореня *(s)teg-, ВІД ЯКОГО ВИВОДИТЬСЯ ПСЛ. *StOgb, як
правило, встановлюється значення «жердина, палиця, кіл» 34. В. Махек виво
дить псл. *stogb від іє. *steg- «втикати, вбивати», але також реконструює для
псл. *stogb первісне значення «те, що вбите в землю» 35, тобто «кіл у стозі». На
відміну від названих дослідників, П. Скок і В. Борись вважають, що в прасло
в’янській мові *stogb означало копицю сіна: «велика купа сіна навколо дрю
ка» 36, «скирта сіна, збіжжя, соломи, складена навколо дрюка, стіг» 37. Ми вва
жаємо, що псл. *stogb походить від іє. *stegh- «колоти, проколювати», а тому
первісним і буквальним значенням псл. *stogb було «те, що насаджується (нако
люється) на кіл (копиця сіна чи соломи)», пор. дісл. stakkr «стіг сіна», ісл., дан.
stage «стіг», шв. staker «т. с.», англ. stack «купа». На основі наведеного первісно
го значення псл. *stogb в деяких слов’янських мовах розвинулося значення «кіл
у стозі», пор. слн. stóg «товстий, міцний і вилоподібний кіл, навколо якого скла
дається жито, сіно або солома; копиця сіна; сарай для пшениці, сарай».
Стожар. Слово стожар в українській мові є діалектним і має значення
«обгороджене місце, де стоять стоги сіна»38. Це слово зустрічається і з іншим
значенням — «стіг, копиця сіна», пор. діал. стожари «стоги, копиці сіна»39.
В українській мові існують також варіанти цього слова з кореневим голосним е:
діал. стежір «обгороджене місце, де стоять стоги сіна» 40, діал. стежар «поміст
під стогом» 41. Різноманітністю форм і значень згадане слово відзначається і в
інших слов’янських мовах: рос. діал. стожар «жердина в стозі», діал. стежер
«т. с.», бр. стажар «увіткнута в землю жердина, навколо якої укладається
S. 578-579; Holub J., LyerS. Stručný etymologický slovník jazyka českého.— Praha, 1967.—
S. 452; Schuster-Šewc H. Op. cit.— Bautzen, 1986.— 18.— S. 1359; Bezlaj F. Op. cit. — S. 319;
Snoj M. Op. cit.— S. 700.
29 Цыганенке Г. П. Зазнач, праця.— С. 403; Шанский Н. М., Иванов В. В., Шанская Т. В.
Краткий этимологический словарь русского языка.— М., 1971.— С. 427; TrautmannR. Bal-
tisch-slavisches Wõrterbuch.— 2. Aufl.— Gõttingen, 1970.— S. 288\ Pokorný J Op. cit.— S. 1014.
30 Moszyński К. Pierwotny zasiąg języka prasłowiańskiego.— Wrocław, 1957.— S. 52.
31 Ibid; Machek V. Op. cit.— S. 579; Skok P. Op. cit.— S. 337.
32 Machek V. Op. cit.— S. 578; SkokP. Op. cit.— S. 337.
33 BrücknerA. Op. cit.— S. 516; Machek V. Op. cit.— S. 579; Hołub J., LyerS. Op. cit.— S. 452;
Schuster-Šewc H. Op. cit.— 17.— S. 1272; Bezlaj F. Op. cit.— S. 319; Snoj M. Op. cit.— S. 700.
34 Етимологічний словник української мови.— Т. 5.— С. 418; Holub J., Kopečný F. Op. cit.—
S. 352; Schuster-Šewc H. Op. cit.— 17.— S. 1272; Snoj M. Op. cit.— S. 700.
35 Machek V. Op. cit.— S. 578-579.
36 SkokP. Op. cit.— S. 337.
37 Borys W. Op. cit.— S. 579.
38 Желеховсъкий Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар.— JI., 1886.— Т. 2.—
С. 922.
39 Ващенко В. С. Словник полтавських говорів.— X., 1960.— Вип. 1.— С. 92.
40 Желеховсъкий Є., Недільський С. Зазнач, праця.— С. 918.
41 Гриценко П. Ю. Ареальне варіювання лексики.— Κ., 1990.— С. 100.
6 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1
.Етимологічні розвідки. 8
стіжок», друс. стожарь «жердина, яка втикається в землю посередині стога»,
стежерь «стовп», ч. stožár «щогла», слц. stožiar «т. с.», вл. sčežor «стовп; щог
ла», нл. sčažor «жердина в стозі; щогла», болг. стожер «вбитий посередині току
стовп, до якого прив’язують худобу при молотьбі», діал. стожар, стежар
«т. с.», макед. стожер «т. с.», схв. стожёр «стовб посередині току; дверна пет
ля; вісь; полюс», діал. «міцно вбитий у землю кіл, навколо якого складають сіно
в стіг», стежёр «стовбур», слн. stožér «дверна петля», stežér «т. с.», стсл.
стежерт» «опора, стовп; дверна петля», цел. стожєрт» «дверна петля».
Для праслов’янської мови дослідники реконструюють дві форми (*stožarb <
*stogěr- і *stežeib < *steger-42, *stežerb і *stožeib 43) або навіть три форми цього
слова (*stožarb, *stežerb і *stožerb 44). Ф. Славський розглядає ці три форми як
утворення від *stogb «стіг» за допомогою суфіксів -егь, -егь45. Переважна
більшість дослідників говорить лише про зв’язок псл. *stožarb, *stežeib ЗІ *StOgb 46.
Зв’язок цей безперечний, як і спорідненість псл. *stožarb, *stežen> з лит. stãgaras
«сухе довге стебло рослини», stegerýs «сухе стебло», лтс. stagars «сухе довге
стебло рослини», у чому всі дослідники одностайні.
Ф. Славський для псл. *stožarb, *stežerb,*stožerb встановлює значення:
«жердина в стозі» (*stožan>) 47, «стовп, жердина, основа» (*stožerb, *stežerb) 48.
Немає сумніву в тому, що псл. *stožarb (*stožerb, *stežen>) мало значення «(за
гнаний у землю) стовп (кіл, жердина), навколо якого укладається стіг (жердина в
стозі)» 49. На таке значення відповідного слова вказує цілий ряд слов’янських
мов (російська, білоруська, давньоруська, нижньолужицька). На основі згадано
го значення в українській мові розвинулися інші значення: «жердина, навколо
якої укладається стіг сіна (соломи)» -» «стіг сіна» -» «обгороджене місце, де
стоять стоги сіна». Проте наведене значення праслов’янського слова не було
первісним. Первісним слід визнати значення «(загнаний у землю) стовп (кіл,
жердина)», на яке вказують такі слов’янські мови, як верхньолужицька («стовп»),
сербохорватська («стовбур»), старослов’янська («опора, стовп») і з якого виво
дяться всі інші значення досліджуваного слова у праслов’янській мові і в окремих
слов’янських мовах: «стовп, кіл, жердина» -> «жердина в стозі» (праслов’янська
мова), «стовп, кіл, жердина» -> «щогла (судновий високий вертикальний або по
хилий стовп, призначений для встановлення вітрил та ін.)» (чеська, словацька,
верхньолужицька, нижньолужицька мови), «стовп, кіл, жердина» -> «стовп по
середині току, до якого прив’язують худобу при молотьбі» (болгарська, маке
донська, сербохорватська мови). Наведені семантичні зміни дозволяють точ
ніше сформулювати первісне значення псл. *stožarb (*stožen>, *stežen>) —
«загнаний у землю стовп (кіл, жердина), який служить опорою для чогось». Та
кий стовп (кіл, жердина) служив опорою для стогу сіна чи соломи (щоб стіг не
хилився і не був знесений вітром, пор. рос. діал. стожар, стожарь «жердина,
яка втикається міцно в землю посередині стогу, щоб він не хилився»50, друс.
42 Етимологічний словник української мови.— Т. 5.— С. 424.
43 Machek V. Op. cit.— S. 580.
44 Sławski F. Zarys słowotwórstwa prasłowiańskego // Słownik prasłowiański.— Wrocław etc.,
1976.— T. 2.— S. 23, 24; Bezlaj F. Op. cit.— S. 322; Snoj M. Op. cit.— S. 702.
45 Sławski F. Op. cit.— S. 23, 24.
46 Етимологічний словник української мови.— Т. 5.— С. 424; Machek V. Op. cit.— S. 578.
47 Sławski F. Op. cit.— S. 23.
48 Ibid.— S. 24.
49 Карпенко Ю. А. Названия звёздного неба.— М., 1981.— С. 51.
50 Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка.— СПб. ; М., 1882.— Т. 4.—
С. 326.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1 7
В. Г. Скляренко.
стожарь «жердина, яка втикається в землю посередині стогу для зміцнення йо
го»), до такого стовпа кріпилися двері (пор. рос. діал. крюковой столб «стовп, на
який ворітне полотно надіте петлями»51), до такого стовпа при молотьбі прив’я
зували худобу. На чесько-словацько-верхньолужицько-нижньолужицькому
ґрунті слово *stožan> «загнаний у землю стовп, який служить опорою для чогось»
набуло значення «щогла», власне «судновий високий вертикальний (або по
хилий) стовп, призначений для встановлення вітрил та ін.». Семантично псл.
*stožarb (*stožerb, *stežerb) «загнаний у землю стовп (кіл), який служить опорою
для чогось» дуже близьке до укр. прикіл (род. прикола) «паля, кіл, вбиті в землю
(для причалу, прив’язі)», рос. прикол «т. с.». Ми вважаємо, що, як укр. прикіл
(рос. прикол) походить від колоти «проколювати», так і псл. *stožan> (*stožerb,
*stežerb) походить від іє. *stegh- «колоти, проколювати», власне від псл. *stegti
«т. с.», спорідненого з нім. stéchen «колоти, жалити», stécken «утикати, устром
ляти», рос. стегать «стьобати (прошивати)». Тобто, на наш погляд, псл.
*stožarb (*stožerb) — утворення за допомогою чергування кореневих голосних
е : о і за допомогою суфікса -ёг (-ег) від дієслова * stegti «колоти, проколювати»,
яке не збереглося в слов’янських мовах. Форма *stežerb виникла в праслов’ян
ській мові дещо пізніше, ніж форми *stožan>, *stožerb. Вона з’явилася (як резу
льтат видозміни *stožerb під впливом твірного дієслова *stegti «колоти, проко
лювати») тоді, коли при утворенні імен від дієслів чергування кореневих
голосних е : о вже не відбувалося.
Висвітлюючи питання походження слів стегно, стіг, стожар, ми особливу
увагу звертали на реконструкцію первісного (праслов’янського) значення згада
них слів, що дозволяє внести певні уточнення і до семантики відповідних ін
доєвропейських коренів (і не тільки до семантики). Досліджувані нами слова
Ю. Покорний пов’язує з такими індоєвропейськими коренями:
*(s)teg- «вкривати, покривати» (сюди, на його думку, належить, можливо,
рос.-цсл. стогь «стіг, копиця») 52;
*(s)teg- «жердина, палиця, стовп, кіл, дрючок, колода» (сюди він відносить
стсл. стєжєрт» «дверна петля», рос. стожар «жердина, палиця», стсл. стогь
«стіг сіна, копиця сіна») 53 ;
*stegh- «колоти, проколювати; жердина, палиця, стебло» (сюди він відносить
цел. остегь «одяг, плащ», серб.-цсл. остєжь «т. с.», рос. стегать «стьобати, про
шивати; шмагати») 54;
*(s)teig-- «плече, рука (від кисті до плеча), стегно» ? (сюди він відносить
стсл. стьгно «стегно»)55.
До наведених індоєвропейських коренів (і до розподілу досліджуваних нами
слів між наведеними коренями) ми схильні внести деякі корективи:
*(s)teg- «вкривати, покривати» (сюди не відносимо рос.-цсл. стогь «стіг, ко
пиця», але відносимо стсл. стьгно «стегно», цел. остегь «одяг, плащ», серб.-цсл.
остєжь «т. с.»);
*(s)teg «жердина, палиця, стовп, кіл, дрючок, колода» і *stegh- «колоти,
проколювати; жердина, палиця, стебло» об’єднуємо в один корінь *steg- зі зна
ченням «колоти, проколювати» (сюди відносимо стсл. етєжєрт» «дверна пет
ля», рос. стожар «жердина, палиця», стсл. стогь «стіг сіна, копиця сіна», рос.
51 Там же,— 1881,— Т. 2,— С. 208.
52 Рокоту J. Op. cit.— S. 1013-1014.
53 Ibid.— S. 1014.
54 Ibid.— S. 1014-1015.
55 Ibid.— S. 1018.
8 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1
.Етимологічні розвідки. 8
стегать «стьобати (прошивати); шмагати»). Для об’єднання вбачаємо такі
підстави: 1) реконструкція рухомого s в *(s)teg- «жердина, палиця, стовп, кіл,
дрючок, колода» є зайвою, оскільки лат. tignum (< *tegnom) «балка, брус» ми
відносимо (див. с. 5) до попереднього кореня — *(s)teg- «вкривати, покрива
ти»; 2) значення «жердина, палиця» в рос. стожар (Ю. Покорний відносить
це слово до іє. *(s)teg- «жердина, палиця, стовп, кіл, дрючок, колода») ми виво
димо від значення «колоти, втикати» (Ю. Покорний наділяє цим значенням іє.
*stegh-), букв, «жердина, увіткнута (вбита) в землю» (див. с. 7); 3) значення
«стіг сіна, копиця сіна» в стсл. стогь, рос. стог, укр. стіг (Ю. Покорний відно
сить це слово де іє. *(s)teg- «жердина, палиця, стовп, кіл, дрючок, колода») ми
виводимо від значення «колоти, втикати» (Ю. Покорний наділяє цим значен
ням іє. *stegh-), букв, «те, що наколюється на жердину (копиця сіна або со
ломи)» (див. с. 6). Слід зазначити, що в питанні семантики індоєвропейського
кореня досліджуваних слів В. Махек теж не погоджується з Ю. Покорним і
виводить псл. *stogb, *stežerb (*stožerb) з іє. *steg- «утикати, устромляти,
вбивати»56.
Стожари. На думку Ю. О. Карпенка, від слова стожар зі старим значен
ням «кіл, устромлений у землю для укріплення стогу сіна» походить народна
назва сузір’я Плеяд — рос. Стожары, укр. Стожари, бр. Стажары: «селя-
нин-хлібороб осмислив зоряне скупчення як групу встромлених у небо ко-
лів-стожарів» 57. Значно рідше ця народна назва (рос. Стожары, укр. Сто
жари) вживається на позначення деяких інших сузір’їв, напр., рос. Стожары
«сузір’я Малого Воза, Малої Ведмедиці» 58. Осмислюючи назву цього сузір’я,
В. І. Даль зазначає, що Полярна зоря Малого Воза «являє собою стожар “кіл”,
навколо якого ходить лось або кінь на приколі» 59. Проте таке осмислення рос.
Стожары «сузір’я Малого Воза, Малої Ведмедиці» слід визнати помилковим
(на відміну від наведенного вище пояснення Ю. О. Карпенка), оскільки воно
не може бути поширене на рос. Стожары «сузір’я Плеяд», до того ж зали
шається неясною форма множини назви. М. Фасмер вказує лише на тотожність
рос. Стожары «сузір’я Плеяд, Малого Воза» з апелятивом стожар «жердина
в стозі» 60. Автори «Етимологічного словника української мови» розглядають
укр. Стожари «сузір’я Плеяд» як результат видозміни давнішого Волосо
жар б1, з чим важко погодитися.
Настіж. Зі значенням «на весь отвір, на всю ширину, повністю (розчинити
двері, ворота, вікна)» в українській мові існує дуже багато близьких за формою
слів: настіж, навстіж, навстяж, діал. настеж, настежі, настежй, насте-
жінь, настежір, навстежй, навстежень, навстижень, навстіжень, навсти-
жей, навстожей, наостіж 62. Відповідні за формою і за значенням слова наявні
і в багатьох інших слов’янських мовах, хоча жодна з них не може змагатися з
українською за кількістю варіантів цього слова: рос. настежь, бр. насцеж, діал.
насцяж, настіж, наусцяж, п. na ścież, па ścieżaj, па ścieżą, па ściężaj, па oścież, па
raźcież, болг. діал. настьеш, слн. па stežáj, па ves stežáj.
56 Machek V. Op. cit.— S. 578, 580.
57 Карпенко Ю. А. Зазнач, праця.— С. 51.
58 Даль В. Зазнач, праця.— Т. 4.— С. 326.
59 Там же.
60 Фасмер М. Зазнач, праця.— С. 764.
61 Етимологічний словник української мови.— Т. 5.— С. 424.
62 Див.: Етимологічний словник української мови.— Κ., 2003.— Т. 4.— С. 20.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1 9
В. Г. Скляренко.
Етимологія слова настіж не зовсім ясна. Деякі дослідники вважають її зов
сім не ясною 63. Неясно, чи це слово праслов’янського, чи пізнішого походжен
ня. Більшість дослідників не вважає його праслов’янським 64. Ті ж дослідники,
які думають інакше, по-різному реконструюють праслов’янську форму цього
утворення: *na stežb / *na steži б5, *nastęźb (< *tęg-) 6б, *nastežb (< *tęg-) 67. Немає
сумніву лише в тому, що досліджуване слово є складним, і першим його компо
нентом виступає прийменник на, псл. *па. Другим компонентом переважна
більшість дослідників вважає іменник *стежерь, псл. *stežerb 68 (пор. друс.
стежеръ «стовп», вл. śćeźor, нл. scažor «т. с.», болг. стожер «вбитий по
середині току стовп, до якого прив’язують худобу при молотьбі», макед. сто
жер, схв. стожёр «т. с.; дверна петля; вісь», слн. stožér «дверна петля», stežér
«т. с.», стсл. стєжєрт» «опора, стовп; дверна петля», цел. стожєрт» «дверна пет
ля»), Первісне значення прислівника на(в)стіж, на думку дослідників, — «на
ввесь завіс» 69, «на гак, на петлі» 10, «до основи, до осі, на якій тримаються стул
ки» 71, «на повний оборот навколо дверного стовпа, жердини» 72, «щоб було вид
но стовп, стержень чи завіси, на яких трималися ворота, двері» 73, «аж до жер
дин, на яких повертаються ворота тощо, на всі завіси»74. Варіанти слова
*стежеръ / *стежарь (утворення від того самого кореня за допомогою інших
суфіксів), наявні в слов’янських мовах (п. na ścieżaj «навстіж», ścieżeja «дверна
петля», ч. stěžeje, схв. діал. стожа/ «т. с.», слн. na stežáj «навстіж», па ves stežáj
«т. с.», stežáj «дверна петля; отвір»), одні дослідники розглядають як пізнішу ви
дозміну псл. *stežerb (*stežarb) 75, інші вважають, що в праслов’янській мові по
ряд з наведеними словами (із суфіксами -егь, агь < егь) існували також утворен
ня від того самого кореня із суфіксами -ajb < -ějb, -eja, -епь: *stežajb < *stegějb
«стовп, жердина, кіл» -» «дверна петля» (звідки п. ścieżaj у сполуці na ścieżaj
«навстіж», ч. stežáj «петля», слн. stežáj «дверна петля») 76, *stežeja < stegěja
«стовп» -> «дверна петля» (звідки п. ścieżeja «дверна петля», ч. stěžeje «т. с.»)11,
*stežem> < stegenb «стовп» (звідки ч. stěžeň «щогла») 78. Ряд дослідників припус
кає, що в праслов’янській мові існувала також форма *stežb «стовп» 79.
63 Черных П. Я. Историко-этимологический словарь современного русского языка.— М.,
2002,— Т. 1,— С. 560.
64 Етимологічний словник української мови.— Т. 4.— С. 20; Шанский Н. М., Иванов В. В.,
Шанская Т. В. Зазнач, праця.— С. 284; Цыганенке Г. П. Зазнач, праця.— С. 253; Этыма-
лагічньї слоунік беларускай мовы.— Мінск, 1991.— Т. 7.— С. 261.
65 Этимологический словарь славянских языков / Под ред. О. Н. Трубачева. — М.,
1994,— Вып. 21, — С. 198.
66 Анастасов В. Българско диалектно настьеш и славянските му съответствия // Българ-
ски език.— София, 1987.— Год. 37. Кн. 1-2.— С. 103.
67 Български етимологичен речник.— София, 1995.— Т. 4.— С. 538.
68 Етимологічний словник української мови.— Т. 4.— С. 20; Преображенский А. Г.
Зазнач, праця.— Т. 1.— С. 594; Фасмер М. Зазнач, праця.— С. 48; Булаховський Л. А. Вибрані
праці : В 5 т.— К., 1978,— Т. 3,— С. 400.
69 Етимологічний словник української мови.— Т. 4.— С. 20.
70 Преображенский А. Г. Зазнач, праця.— Т. 1.— С. 594; Шанский Н. М., Иванов В. В.,
Шанская Т. В. Зазнач, праця.— С. 284.
71 Цыганенко Г. П. Зазнач, праця.— С. 253.
72 Черных П. Я. Зазнач, праця.— С. 560.
73 Этымалапчны слоунік беларускай мовы.— С. 261.
74 Borys W. Op. cit.— S. 403.
75 Преображенский А. Г. Зазнач, праця.— Т. 1.— С. 594; Machek V. Op. cit.— S. 577.
76 BezlajF. Op. cit.— S. 317; SnojM. Op. cit.— S. 699; Borys W. Op. cit.— S. 403.
77 Holub J., Kopečný F. Op. cit.— S. 351.
78 Ibid.
79 Этимологический словарь славянских языков.— С. 198; Шанский Н. М., Иванов В. В.,
Шанская Т. В. Зазнач, праця.— С. 284; Borys W. Op. cit.— S. 403; Bezlaj F. Op. cit.— S. 317.
10 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1
.Етимологічні розвідки. 8
П. Я. Черних схильний пов’язувати другий компонент рос. настежь «нав
стіж» зі словами стезя «стежка», діал. стега (із *стьга) «т. с.», наводячи при
цьому для аргументації рос. діал. стежь «шлях, дорога; хода, хід», стежью
«навстіж» 80 і реконструюючи первісне значення прислівника настежь — «на
вихід, на виїзд, у путь-дорогу (відчинити двері, ворота)» 81.
В. Анастасов виводить другий компонент болг. діал. настьеш «навстіж» від
дієслова *tęgati «тягати» і реконструює праслов’янську форму цього прислівни
ка як *nastęźb з первісним значенням твірної форми «щось (двері, ворота, вікно)
широко розтягнуте» 82. Автори Болгарського етимологічного словника також
схильні розглядати болг. діал. настьеш як утворення від *tęgati «тягати», хоча
v 83реконструюють псл. nastezb .
Як і більшість дослідників, ми вважаємо, що другим компонентом укр.
настіж (рос. настежь, бр. насцеж, п. na ścież, болг. діал. настьеш) є іменник
*стежерь «стовп» (див. с. 7). Щодо цього не може бути ніяких сумнівів, ос
кільки в деяких говірках південно-західного наріччя української мови ще збе
рігається форма настежір «навстіж» 84, яка виникла з *настежерь після зане
паду редукованих голосних у слабкій позиції внаслідок переходу е в і в новому
закритому складі.
Оскільки суфікс -еръ у давньоруській мові був непродуктивним, у прислів
нику *на стежерь він часто замінювався іншими суфіксами ьнь (> -ень),
-bjb (>-ей), чим пояснюється наявність в українській мові форм настежінь
«навстіж», навстежень, навстижень, навстіжень, навстижей, навстожей
«т. с.». Це саме відбувалося в польській і словенській мовах, де суфікс -егь у
прислівнику *na stežeib був замінений суфіксом -ějb: п. na ścieżaj «навстіж»,
слн. па stežáj «т. с.». Слід зазначити, що заміна суфікса -егь іншим суфіксом в
іменнику *stežerb відбувалася не тільки тоді, коли іменник входив до складу
прислівника. У польській і чеській мовах іменник * stežen. «стовп» зазнав впли
ву близького за значенням слова *verěja «стовп, до якого причинялися (і замика
лися) двері» (від псл. *verti «зв’язувати, замикати», іє. *uer- «з’єднувати, зв’язу
вати») і перейняв від нього суфікс -ěja замість -егь: п. ścieżeja «дверна петля»,
ч. stěžeje «т. с.». Наведений вплив слова *verěja на *stežerb дуже промовистий.
Вище вже зазначалося (с. 8), що псл. *stežerb, крім інших значень, мало значення
«стовп, до якого кріпилися двері». Отже, у давніх слов’ян двері (а були вони,
безперечно, одностулковими) мали два стовпи, один з яких — *stežerb «стовп,
до якого кріпилися двері» (називатимемо його стежерним стовпом), а другий —
*verěja «стовп, до якого причинялися (і замикалися) двері» (називатимемо його
верейним стовпом). Саме тому, що назви *stežerb і *verěja існували поряд, як по
ряд стояли два стовпи дверей, став можливим згаданий вплив слова *verěja на
*stežen> у польській і чеській мовах.
Та обставина, що в деяких говірках української мови ще й досі зберігається
первісна форма настежір «навстіж», і та, що в давньоруській, польській і сло
венській мовах непродуктивний суфікс -еръ (-егь) прислівника *на стежерь
(*na stežerb) «навстіж» часто замінювався іншими суфіксами, дозволяють для
80 Даль В. Зазнач, праця.— Т. 4.— С. 321.
81 Черных П. Я. Зазнач, праця.— С. 560.
82 Анастасов В. Зазнач, праця.— С. 103.
83 Български етимологичен речник.— С. 538.
84 Верхратський І. Знадоби до словаря южноруського. І.— JL, 1877.— С. 40;
Желеховсъкий Є., Недільський С. Зазнач, праця.— JL, 1886.— Т. 1.— С. 494; Словар
української мови : В 4 т. / За ред. Б. Грінченка.— Κ., 1908.— Т. 2.— С. 523.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1 11
В. Г. Скляренко.
праслов’янської мови реконструювати форму *na stežerb «навстіж», а не
*na stežb, *na steži «т. с.», як це роблять автори Етимологічного словника сло
в’янських мов, зазначаючи: «Давність утворення імовірна» 85. На наш погляд,
форма *настежь «навстіж» виникла в давньоруській мові (а також у польській)
унаслідок усічення форми *на стежерь, яке було викликане частим вживанням
цього прислівника (усікався суфікс -еръ). Форма настежі виникла в україн
ській мові внаслідок усічення форми настежір (усікалося кінцеве -р).
Слід зазначити, що в багатьох українських формах розглядуваного прислів
ника префікс на- замінений складним префіксом нав- {навстіж, навстяж, діал.
навстежй, навстежень, навстижень, навстіжень, навстижей, навстожей),
який є досить пізнім за походженням 86.
Постає питання, яким було буквальне значення псл. *na stežerb «навстіж»?
Насамперед слід зазначити, що в давніх слов’ян двері кріпилися до стежерного
стовпа, звичайно, не за допомогою завісів, навіть не за допомогою гаків і петель.
Дверна стулка кріпилася на стежерному стовпі, який обертався, був віссю две
рей (нижнім кінцем він вставлявся у спеціальне гніздо, верхнім кріпився в
балці)87. Обертався стежерний стовп разом із дверною стулкою, тобто двері
(дверна стулка) відчинялися тільки тому, що міг обертатися стежерний стовп.
Коли двері були відчинені повністю, ставав видним стежерний стовп (псл.
*stežen>). Отже, буквальне значення псл. *na stežerb — «(розчинити двері так),
щоб було видно дверний стовп (вісь дверей)». Така реконструкція буквального
значення псл. *na stežerb збігається з реконструкцією авторів Етимологічного
словника білоруської мови (див. вище).
Для підтвердження такого розвитку семантики псл. *na stežerb «навстіж»
можна навести рос. діал. напяту «навстіж», нанято, наняты, напяте88, бр. діал.
напіта, нанята «т. с.» 89, другим компонентом яких виступає рос., бр. пята
«гніздо, у яке вставлялася вісь дверей» 90 і буквальне значення яких — «(розчи
нити двері так,) щоб було видно гніздо, в яке вставляється дверний стовп (вісь
дверей)».
З часом конструкція дверей була істотно змінена: стежерний стовп став не
рухомим, до нього (до одвірка) дверна стулка кріпилася за допомогою гаків (на
одвірку) і петель (на дверній стулці). Характерно, що у зв’язку із зміною кон
струкції дверей назва стежерного стовпа, пов’язана з псл. *stežen>, у цілому ряді
слов’янських мов була перенесена на дверні гаки і петлі: п. ścieżeja «дверна пет
ля; вісь землі, полюс», ч. stěžeje «дверна петля», схв. стожёр «дверна петля;
вісь; полюс», діал. стожаj «дверна петля», слн. stežér, stožér, stežáj «т. с.», стсл.
стежерт» «опора, стовп; дверна петля», цел. стожєрт» «дверна петля».
І останнє. Оскільки псл. *na stežerb і його відповідники у слов’янських мовах
означали «на весь отвір, на всю ширину, на весь простір (розчинити двері, воро
та, вікно)», у деяких слов’янських мовах другий компонент прислівника сприй
мався як іменник зі значенням «отвір», що привело до появи в цих мовах іменни
ків із штучним значенням «отвір» (нове значення могло існувати поряд із
старим), пор. слн. na ves stežáj «навстіж»: stežáj «дверна петля; отвір». У поль
ській мові другим компонентом прислівника na oścież «на весь отвір, навстіж»,
85 Этимологический словарь славянских языков.— С. 198.
86 Етимологічний словник української мови.— Т. 4.— С. 13.
87 Machek V. Op. cit.— S. 577.
88 Див.: Этымалапчны слоунік беларускай мовы.— С. 234.
89 Там же.
90 Там же.
12 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1
.Етимологічні розвідки. 8
утвореного від о ścież «навстіж» 91 під впливом синонімічного na ścież «т. с.» 92,
виступає oścież, яке було осмислене як «отвір», унаслідок чого в польській мові
з’явилося нове слово oścież зі значенням «отвір». Цей штучний іменник увели у
вжиток автори «варшавського» словника (т. 3 ,1904, с. 890): oścież «отвір у стіні
для дверей або для вікна», а закріпив його в мові В. Дорошевський 93. А. Ба-
ньковський таке творення слів трактує як свавілля лексикографів, яке пропонує
назвати «остяжництвом» («ościeżnictwem») 94. Після сказаного стає зрозумілим,
що укр. діал. наостіж «навстіж», наосціж «т. с.» 95 є запозиченням з польської
мови.
Оскільки широко розчинені двері (ворота, вікна) могли розумітися як широ
ко розтягнуті двері (ворота, вікна), у тих слов’янських мовах, у яких рефлекси
псл. е і ç збіглися (псл. е, ç > е), кореневе -tež- прислівника nastež- «навстіж», бу
дучи результатом розвитку псл. -tež-, нерідко сприймалося як результат розвит
ку псл. -tęź- (з *tęg- «тягти»), пор. слн. na stežáj «навстіж», де stežáj за народною
етимологією пов’язується із stégniti «стягнути» 9б. А в тих слов’янських мовах, у
яких рефлекси псл. c ię чітко розрізняються, результат розвитку псл. -tež- зазнав
впливу результату розвитку псл. -tęź- (з *tęg- «тягти»), пор.: укр. діал. навстяж
«навстіж», бр. діал. насцяж, наусцяж, п. na ściężaj «т. с.». У польській мові під
впливом дієслова rozciągać «розтягувати» прислівник na oścież «навстіж» набув
форми па roścież (па rozcież) «т. с.», яку дослідники вважають помилковою 97 і
u 9 0пояснюють її звичаиним діалектним поплутанням roz- і oz- , заміною о- пре
фіксом roz- " .
V. Н. SKLIARENKO
ETYMOLOGICAL STUDIES. 8
The article focuses on the origin of the Ukrainian words стегно, стіг, стожар, Стожари,
настіж, all o f which lack a reliable and generally accepted etymology. Much of the author’s atten
tion is paid to the reconstruction of their original meaning, which enables him to make some correc
tions concerning the reconstructed meaning of the corresponding Indo-European roots as well as
some other features of the latter.
K e y w o r d s : etymology, reconstruction, original meaning, literal meaning, meaning develop
ment, Indo-European root.
91 П. o ścież «навстіж» виникло з na ścież «т.с.» унаслідок заміни прийменника па при
йменником о (у старопольській мові прийменники па і о досить часто заміняли один одного)
(Bańkowski A. Etymologiczny słownik języka polskiego.— Warszawa, 2000.— T. 2.— S. 458-459).
92 Bańkowski A. Op. cit.— S. 458-459.
93 Ibid.— S. 459.
94 Ibid.
95 Мельничук O. C. Словник специфічної лексики говірки села Писарівка (Колимського
району Одеської області) // Лексикограф, бюл. [Ін-ту мовознавства АН УРСР].— Κ., 1952.—
Вип. 2.— С. 86.
96 SnojM. Op. cit.— S. 699.
97 BriiknerA. Op. cit.— S. 354; Bańkowski A. Op. cit.— S. 459.
98 BriiknerA. Op. cit.— S. 354.
99 Borys W. Op. cit.— S. 402-403.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1 13
|