Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník
Рецензія на книгу: Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník. Praha : Leda, 2008.— 1026 s.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мовознавство |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183128 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník / Л. Даниленко // Мовознавство. — 2009. — № 1. — С. 90-92. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183128 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Даниленко, Л. 2022-02-03T17:16:05Z 2022-02-03T17:16:05Z 2009 Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník / Л. Даниленко // Мовознавство. — 2009. — № 1. — С. 90-92. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183128 Рецензія на книгу: Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník. Praha : Leda, 2008.— 1026 s. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Рецензії та анотації Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník |
| spellingShingle |
Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník Даниленко, Л. Рецензії та анотації |
| title_short |
Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník |
| title_full |
Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník |
| title_fullStr |
Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník |
| title_full_unstemmed |
Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník |
| title_sort |
šišková r., savický n. ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník |
| author |
Даниленко, Л. |
| author_facet |
Даниленко, Л. |
| topic |
Рецензії та анотації |
| topic_facet |
Рецензії та анотації |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| description |
Рецензія на книгу: Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník. Praha : Leda, 2008.— 1026 s.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183128 |
| citation_txt |
Šišková R., Savický N. Ukraj insko-český a česko-ukrajinský slovník / Л. Даниленко // Мовознавство. — 2009. — № 1. — С. 90-92. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT danilenkol siskovarsavickynukrajinskoceskyaceskoukrajinskyslovnik |
| first_indexed |
2025-11-27T02:37:28Z |
| last_indexed |
2025-11-27T02:37:28Z |
| _version_ |
1850794794580705280 |
| fulltext |
Рецензії та анотації
українців з Надбужжя. У статті Південний
Буг були б незайвими відомості про те, що в
українській мові існує синонімічний
гідронім Бог, який і досі побутує на Поділлі.
Протиставлення Західний Буг — Південний
Буг цілком книжне й принесене з інших тра
дицій. Як нам здається, виокремлення гали
чан як етнічної групи українців (с. 97) —
досить дискусійне питання. Скажімо, згадані
в матеріалах лемки, бойки й гуцули також
можуть бути галичанами.
На жаль, до «Лінгвокраїнознавчого слов
ника власних назв української мови» не по
дано списку (скорочень) назв джерел (на
певно, вони є в повному варіанті праці), що
унеможливлює з’ясування авторства цитат,
уміщених у словникових статтях. У цих ци
татах, запозичених з легенд, часто наведена
народна етимологія назви, що може істотно
відрізнятися від наукової, як-от: «Говерло!
Говерло! — розповідали ті, що повернулися.
Це по-мадярськи означало, що вершина вся в
снігу. Такого дива люди, які прийшли сюди з
далекої мадярської рівнини, ще не бачили:
щоб серед літа — і сніг. Відтоді й гора
названа Говерлою — сніжною горою» (с. 96)
або «А горам на честь Карпа дали ймення
Карпати» (с. 97). Було б бажано, щоб реєст
рові слова матеріалів містили наголоси.
У третьому розділі рецензованої праці
подано матеріали до словника компліментів
та до словника молодіжного сленгу. Комп
лімент жінці «З вами — хоч під вельон»
(с. 107), напевно, логічніше виправити на «З
вами — хоч під вінець», адже вельон (фату)
носить тільки наречена, а вінець призначе
ний для пари — чоловіка й жінки. У тлу
маченні матеріалів до словника молодіжного
сленгу треба скрізь замінити написання «з
коноплі» (с. 125, 131) на з конопель —
літературну форму родового відмінка мно
жини іменника коноплі.
В останньому, четвертому, розділі
О. Кровицька вміщує свої рецензії на мово
знавчі праці. Дослідниця детально аналізує
«Походження назв населених пунктів По
куття» Д. Бучка (Львів, 1990), монографію
Б. Галаса «Ф. С. Шимкевич як лексикограф і
українське словникарство (кінець XVIII —
початок XX ст.)» (Ужгород, 1995), розвідку
В. Котович «Походження назв населених
пунктів Опілля» (Дрогобич, 2000), бібліогра
фічний покажчик Т. Кульчицької «Україн
ська лексикографія ХІІІ-ХХ ст.» (Львів,
1998) та «Короткий словник жаргонної лек
сики української мови» Л. Ставицької (Київ,
2004). Спостереження та зауваження О. Кро-
вицької сприятимуть поліпшенню зазначе
них праць.
Під час перевидання рецензованої праці
авторці варто узгодити деякі абревіатури,
скорочення, звірити написання прізвищ і т. ін.
Звичайно, всі наведені тут зауваження
мають рекомендаційний характер і не впли
вають на цілком позитивну оцінку «Україн
ської лексикографії» О. Кровицької. Нава
жимося твердити, що книжка містить багато
сконденсованих ідей, часом пунктирно по
значених. Коли їх розвинути, можна ство
рити працю, яка набуде великого значення
для нашої філології.
Т. ЦИМБАЛЮК-СКОПНЕНКО
Š i š k o v á R., S a v i c k ý N.
UKRAJINSKO-ČESKÝ A ČESKO-UKRAJINSKÝ SLOVNÍK
Praha : Leda, 2008.— 1026 s.
Чеська україністика поповнилася новим пе
рекладним словником — Українсько-чесь-
ким та чесько-українським, який підготува
ли науковці Слов’янського інституту
Чеської академії наук Р. Шишкова і М. Са-
вицький. Автори добре обізнані з пробле
мами теорії двомовної лексикографії, мають
великий практичний досвід лексикографічної
праці. Вони є укладачами двотомного Укра
їнсько-чеського словника (Прага, 1994—
1996), а Р. Шишкова була одним з редакторів
© Л. ДАНИЛЕНКО, 2009
двотомного Чесько-українського словника
(Κ., 1988-1989). Потреба в новому пере
кладному словнику була нагальною з огляду
на актуальні зміни в лексиконах сучасних
мов, зумовлені динамічними процесами в со-
ціально-економічному, політичному, куль
турному, інформаційному житті як чеського,
так і українського суспільства. Нові поняття,
терміни, запозичення з інших мов, передусім
з англійської, неосемантизми — всі ці лек
сичні явища зафіксовані у новому словнику.
90 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1
Рецензії та анотації
Укладачі рецензованого словника викорис
тали новітні українські та чеські лексико
графічні видання, зокрема колективні праці
«Український орфографічний словник» (Κ.,
2007), «Українсько-російський словник
(сфера ділового спілкування)» (Κ., 2000),
«Nová slova v češtině (Slovník neologizmů)»
(Прага, 1998, 2004), «Nový akademický slov
ník cizích slov» (Прага, 2005), Чеський націо
нальний корпус, сучасні джерела в Інтернеті.
Рецензований словник в українсько-
чеській частині містить 24 300 українських
виразів та 33 200 їх чеських еквівалентів, а
в оберненій, чесько-українській частині,—
32 400 чеських виразів та 55 100 їх україн
ських еквівалентів. Отже, це невеликі за об
сягом словники, відбір лексем для яких є
нелегким завданням. Зазначимо, що з ним
автори впоралися добре: їм вдалося втиснути
в такий невеликий обсяг не лише найчастот-
нішу загальновживану літературну лексику,
а й найпоширенішу суспільно-політичну, на
уково-технічну, економічну, спортивну тер
мінологію, а також фразеологію.
Як зазначається у «Вступі», «реєстр не
включає слова периферійні, застарілі чи діа
лектні, а намагається відобразити загальну
тенденцію термінологічних слів і виразів
проникати в письмову та усну форми літе
ратурної мови навіть у її розмовній версії»
(с.14). Щоправда, не завжди авторам вда
ється уникати слів, що перебувають на пери
ферії української літературної норми (ум,
перса, парцела, пацьорка), чи є спеціальними
(уклон), історизмами (кріпак, панщина) або ж
переходять в історизми (витверезник).
У словнику наявна чітка граматична, се
мантична й стилістична кваліфікації. До
кожного реєстрового слова наводяться гра
матичні відомості, вказівки на належність до
певної частини мови. Згідно з традиціями
сучасної слов’янської лексикографії, у імен
ників подається закінчення родового відмінка,
при дієсловах наводяться форми 1-ої особи
однини і 3-ої особи множини та зазначається
їх вид — доконаний / недоконаний. Якщо
при відмінюванні або при дієвідмінюванні в
основі слова відбуваються фонетичні зміни,
наводиться, крім закінчення, й змінна час
тина слова, іноді й усе слово, напр.: греб|інь,
-еня т.; брід, броду т.; ухопйти, ухоплю,
ухоплять; мостйти, мошу, мостять і под. По
слідовно передається чергування у — в.
Слова, в яких на початку наявне чергування
у — в, подаються, як правило, під у-, а ва
ріанти з початковим в- наводяться на своєму
абетковому місці з посиланням на літеру у-,
як, наприклад, вшанувати див. ушанувати,
вчений див. учений, хоча й не обійшлося, на
наш погляд, без зайвих дублювань, за ра
хунок яких можна було б реєстр розширити,
як от: ухо див. вухо.
Семантична розробка реєстрових слів
здійснюється через їх валентність, ситуатив
ний, а головне — сучасний контекст лек
семи. Вияв типової сполучуваності дає змогу
чітко розрізняти фрагменти семантичного
поля між синонімами, визначати можливі
сфери їх взаємозамінності та сфери непри
пустимого при перекладі заміщення однієї
лексеми іншою, див., наприклад, розробку
семантики українських лексем допустйти,
майстер, певний, чеських obracet, platit,
smysl та ін. Важливою методологічною
засадою є послідовне наведення можливих
граматичних відмінностей щодо роду імен
ників, виду та керування дієслів і роз
біжностей у прийменникових відмінках, що
підносить його значення як словника
навчального типу, пор.: згадувати кого що,
про кого, про що vzpomínat па koho, па со;
спадати (на думку) кому napadat koho; тур
буватися (про дітей) starat se о koho, pe
čovat o koho; смакувати що, чим pochut
návat si na čem.
У рецензованому словнику добре пред
ставлена диференціація лексем і виразів у
стилістичному плані. Як відомо, така особ
ливість національної чеської мови, як obecná
čeština («розмовна нелітературна мова»), що
перебуває десь посередині між українським
просторіччям і розмовним функціональним
стилем, викликає чималі труднощі при пере
дачі українською мовою. Спираючись на ба
гатий лексикографічний досвід, авторам вда
лося дібрати стилістично співвіднесені
відповідники та ввести у словник поширені в
обох мовах слова розмовного стилю, вклю
чаючи жаргонізми, такі як мент, переверш,
šlapka «панельна шлюха / шльондра», veget
«кайф».
Як зазначалося, словник, за задумом ук
ладачів, повинен відображати сучасний стан
української та чеської мов з урахуванням
передусім нових явищ та реалій у сучасному
житті України та Чехії. Автори з цим упора
лися, вони впровадили численні запозичен
ня, нові слова і значення, які дотепер у дво
мовних словниках цих мов не фіксувалися,
напр.: веб-сторінка, мейл, мейлувати, мене
джер, менеджмент, тендер, теракт, сайт,
самвидав, пам’ять (комп’ютера), пікету-
вальник; apartmá і apartmán «апартамент»,
bodyguard «охоронець», dealer «дилер»,
disketa «дискета», euro «євро», euroregion
«єврорегіон», image «імідж», internet
«Інтернет», internetový «інтернетний», koleč
kové brusle «ролики», leasing «лізинг», mej-
kap і make-up «макіяж», notebook «ноутбук»,
skener i scanner «сканер», sponzor «спонсор»,
show і šou «шоу», xerox «ксерокс». Щоправ
да, низка слів не потрапила до словника,
очевидно, за браком місця (бізнесмен — byz
nysmen, бутик — butik, висловлюватися —
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1 91
Рецензії та анотації
artikulovat, подія, випадок — kauza) або ж
міститься лише в одній із його частин (диси
дент, makléř, lobbovat, skenovat, cédéčko,
šikana, zabukovat (jízdenku)).
Важливим для користувача є подання
ономастичного матеріалу. Автори вважають
за доцільне наводити «еквіваленти геогра
фічних назв України як у формі, в якій вони
вже узвичаїлися в чеській мові (Kyjev, Dněpr,
Dněstr), так і у формі, ближчій до української
вимови (Kyjiv)» (с. 8,13), хоч у самому слов
нику форми Kyjiv ми не відшукали.
Позитивним є те, що праця містить ок
ремі словнички найуживаніших українських
та чеських абревіатур і скорочень, адже по
шук адекватних відповідників завжди ста
новив для користувачів певні труднощі. Не
останню роль відіграє і той факт, що словник
видруковано великим шрифтом і це значно
полегшує роботу з ним.
На жаль, невеликий обсяг словника, як
української, так і чеської частин, унемож
ливив докладну розробку окремих слов
никових статей, а тому деякі з них мають
суто перекладний характер і не подають
можливих контекстів, напр.: дружба ž.
přátelství s.; мати matka; лаконічний lako
nický; nabízet пропонувати; rozesmát se роз
сміятися; tavený плавлений, správný пра
вильний, sporák т. плита ž. та ін. Скажімо, з
погляду користувача, який слабо володіє
чеською мовою, не зрозуміло, про яку плиту
йдеться в останньому прикладі — про ве
ликий плаский уламок каменя, металу чи про
кухонну піч. Трапляються окремі недогляди,
напр.: паралімпійські ігри замість норматив
ного параолімпійські ігри, Алжір і похідні
алжірець, алжірка, алжірський замість
нормативного Алжир і под.
Висловлені в рецензії зауваження не при
меншують високої оцінки нової праці
чеських колег. Наші побажання, можливо,
стануть у пригоді при її перевиданні. У ситу
ації, коли академічний двотомний «Чесько-
український словник» уже давно став рари
тетом, рецензований словник частково за
повнить цю лакуну. Він прислужиться як
українцям, так і чехам — усім, хто потребує
перекладати тексти сучасної періодичної
преси, публіцистичних видань, художньої
літератури та хто користується українською
і чеською мовами як засобом усної кому
нікації.
Л.ДАНИЛЕНКО
92 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 1
|