Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах
У статті проаналізовано способи морфологічної деривації нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах. Визначено продуктивні словотвірні типи та основні словотвірні значення цих одиниць. The means of the morphological derivation of new noun terms in the twenty-volume Dictionar...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2009
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183191 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах / Л.М. Томіленко // Мовознавство. — 2009. — № 2. — С. 69-78. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859622877972660224 |
|---|---|
| author | Томіленко, Л.М. |
| author_facet | Томіленко, Л.М. |
| citation_txt | Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах / Л.М. Томіленко // Мовознавство. — 2009. — № 2. — С. 69-78. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| description | У статті проаналізовано способи морфологічної деривації нових іменників-термінів у
Словнику української мови в 20-ти томах. Визначено продуктивні словотвірні типи та основні
словотвірні значення цих одиниць.
The means of the morphological derivation of new noun terms in the twenty-volume Dictionary
of the Ukrainian Language have been analyzed. The productive word-formative types and principal
word-formative meanings of the above units have been identified.
|
| first_indexed | 2025-11-29T05:53:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
Л. М. ТОМІЛЕНКО
МОРФОЛОГІЧНИЙ СПОСІБ ТВОРЕННЯ
НОВИХ ІМЕННИКІВ-ТЕРМІНІВ У СЛОВНИКУ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 20-ТИ ТОМАХ ______
У статті проаналізовано способи морфологічної деривації нових іменників-термінів у
Словнику української мови в 20-ти томах. Визначено продуктивні словотвірні типи та основ
ні словотвірні значення цих одиниць.
К л ю ч о в і слова: деривація, іменники-терміни, словотвірний тип, словотвірне значення.
Великі лексикони завжди були свідченням певного рівня розвитку народу, ос
кільки в них зафіксовано стан розвитку суспільства, філософської, політичної,
науково-технічної думки народу— творця та носія мови. Словникова форма по
дання матеріалу, зручна для оперативного отримання необхідних відомостей,
стає все популярнішою в наш динамічний, інформаційно насичений час. Фран
цузький лексикограф Алан Рей назвав сучасну цивілізацію цивілізацією словни
ків. Оскільки швидкому темпу життя відповідають постійні зміни в мові,
словники повинні обновлятися відповідно до вимог епохи. Вихід у світ великого
словника — сама по собі культурно-історична подія, адже в цей момент лекси
кографічний твір стає документом історії, набутком культури. Новий словник
фіксує мову в певний період її розвитку і, звичайно, створюється з урахуванням
руху життя, нових вимог, нового адресата, актуальних лінгвістичних поглядів.
Таким є Словник української мови в двадцяти томах, перший том якого го
тується до видання. Над його створенням працювали науковці Українського
мовно-інформаційного фонду, Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, Інсти
туту української мови Національної академії наук України, а також ряду вищих
навчальних закладів України. Завданнями цієї лексикографічної праці є відоб
раження всієї багатоманітності словникового складу сучасної української
літературної мови, надання можливості швидко та ефективно орієнтуватися у
великій та складній системі української лексики, сприяючи, з одного боку, під
триманню норм літературної мови, а з другого — підвищенню правильності, ви
разності та точності індивідуальної мови її носія. Але цим роль і завдання
словника не вичерпуються, він має дуже великий потенціал, адже «тлумачні
словники є джерелом величезного інформаційного і культурного ресурсу, при
чому, на відміну від енциклопедій, останній спрямовано на маніфестацію пере
дусім лінгвістичних даних, за допомогою яких лексичні одиниці вписуються в
систему мови на всіх її рівнях — і формальних, і змістових. Тому не випадково,
що саме багатотомні словники тлумачного типу вважаються найвищим досяг-
© Л. М. ТОМІЛЕНКО, 2009
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 69
JI. M. Томіленко.
ненням кожної національної лексикографії, а там, де їх створено, вони фактично
набувають статусу національного надбання» 1.
Великий тлумачний словник — найповніша мовна скарбниця, і тому він є
одним із найпотужніших інформаційних джерел різнопланового дослідження
мовної системи, насамперед динамічних мовних процесів, які відбуваються бук
вально на очах. Об’єктом нашого дослідження стала нова термінологічна лекси
ка (слова, що є новими для Словника української мови в 20-ти томах порів
няно зі Словником української мови в 11-ти томах, тобто такі, що виникли в
період між створенням цих двох словників, а також ті, які існували в мові,
але не були зафіксовані в Словнику української мови в і ї -ти томах) у плані
її дериваційного опису.
Проведений аналіз дозволив зробити висновки про рух лексики на одній із
ділянок її системи в межах певного відрізка часу, визначити продуктивність тієї
чи іншої словотвірної моделі або морфеми, встановити найактивніші ланки су
часних словотворчих процесів, виявити певні тенденції розвитку словотвірної
системи української мови. Опис різноманіття дериваційних відношень у кон
кретній ланці лексичної системи та його інвентаризація є одним із етапів досяг
нення такої загальної мети, як побудова цілісної мовної моделі лексичної дери
вації, пояснення її природи та виявлення закономірностей, які керують цим
процесом. Актуальність такого дослідження визначається тим, що саме дина
мічне (процесуальне) представлення системи мови дозволяє показати певний
фрагмент мовної системи як цілісну єдність стійкого й рухливого, стабільного і
змінного.
Інноваційні процеси в лексиці є постійним об’єктом аналізу в наукових пра
цях багатьох учених. Зокрема, різні аспекти мовних змін у російській мові до
сліджували В. К. Журавльов, Н. 3. Котелова, JI. О. Кудрявцева, Е. В. Кузнецо
ва, Н. Г. Озерова, М. В. Панов, Ю. С. Сорокін, Д. М. Шмельов та ін. Питаннями
розвитку української мови займалися О. С. Мельничук, В. М. Русанівський,
М. А. Жовтобрюх, О. О. Тараненко, Д. X. Баранник, Ж. П. Соколовська,
М. П. Кочерган, О. А. Стишов та ін.
Дослідження галузевої термінології як частини лексичної системи загально
літературної мови, безперечно, є актуальним на сучасному етапі її розвитку, ос
кільки вже сформовані окремі галузеві терміносистеми, що потребують ґрун
товного аналізу та синтезу не лише з лексичного, а й зі словотворчого погляду з
метою з’ясування структури, виділення специфічних рис, а також загальних ме
ханізмів при творенні нових термінів. Словотворення термінологічної лексики
як частини мовної системи висвітлено тією чи іншою мірою у працях багатьох
науковців (В. П. Даниленко, О. В. Суперанської, JI. О. Симоненко, Ф. О. Нікітіної,
А. С. Дьякова та ін.).
У своєму реєстровому складі Словник української мови у 20-ти томах (да
лі — СУМ-20) містить значну частину термінологічних одиниць різних сфер
діяльності, основна маса яких — іменники. Нової іменникової термінології тут
зафіксовано майже сімдесят відсотків від усіх галузевих термінів. У словотвор
чому відношенні іменник є найбагатшою частиною мови, тому не випадково,
що саме він став основою при вивченні потенцій і механізмів творення термінів
в українській мові. Поповнення українського термінофонду відбувається
за допомогою морфологічної, лексико-семантичної деривації та запозичень.
В українській галузевій термінології, що представлена у СУМ-20, найпродук
1 Широков В. А. Феноменологія лексикографічних систем.— Κ., 2004.— С. 94.
70 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2
тивнішим є морфологічний спосіб словотворення, хоча наявні й інші. Тому в цій
статті зосередимося саме на аналізі морфологічної деривації. Відзначимо, що
творення термінів тут здійснюється за тими самими словотвірними моделями,
що й для слів загальнолітературної мови. У іменниковому словотворі виділя
ються такі основні способи: суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфік
сальний, слово- та основоскладанння, абревіація. Найчастотнішими в СУМ-20 є
суфіксальний, префіксальний способи та композиція; меншою є частотність
префіксально-суфіксального способу творення нових термінів-іменників, а та
кож абревіації.
За допомогою одного з найпродуктивніших способів — суфіксального —
утворюються нові терміни на основі іменників, прикметників та дієслів. Дослід
ження продемонструвало, що більшу частину нових термінів у словнику, утво
рених за допомогою суфіксів, становлять відіменникові субстантиви, оскільки
зміни в суспільному житті особливо потребують нових номінацій на позначення
осіб, понять, явищ, предметів тощо.
При творенні дериватів від іменників, зокрема назв осіб, велику продуктив
ність виявив суфікс -ник {арбалетник, каротажник, колодник, шаблонник,
ясирник). Ним позначено переважно назви осіб за родом діяльності, соціальним
станом, званням та ін. {грохотник, каротажник, ландшафтник, насосник, шаб
лонник), що належать до спеціальної термінології (тобто такої, що пов’язана з
кількома науковими галузями).
Частина іменників у СУМ-20 твориться за допомогою суфікса -к(а). Це суб
стантиви жіночого роду, що походять від іменників чоловічого роду і позна
чають особу як виконавця певної дії (за заняттям, професією і т. ін.): акціонерка,
зачіплювачка, цивілістка, шаблістка. Як показав аналіз, такі деривати широко
використовуються в різних галузях знань. З таким самим словотвірним значен
ням виступають також деривати з суфіксом -иц(я) / -ниц(я), що утворені від
співвідносних назв чоловічого роду і належать переважно до спеціальної та тех
нічної термінології {віджимальниця, насосниця, рихтувальниця, укатниця).
Іменники на означення діяча представлені у Словнику також за допомогою су
фіксів -ер (-ор, -тор), що являють собою масив лексики з основами іншомовного
походження, які використовуються в різних галузях {аквізитор, атрибутор,
блогер, гармонізатор, наркотизатор). Також ці суфікси вживаються на по
значення назв знарядь, механізмів, приладів тощо, що стосуються переважно
технічної галузі {гідролізер, екструдер, імпульсатор, інверсор, коліматор, упе-
ризатор).
Невелику групу в 20-томнику становлять деривати словотвірного типу із
суфіксом -ець (-овець, -івець), що позначають, як правило, назви осіб та мають
основне словотвірне значення «особа за належністю до ідеологічного, сус
пільного, політичного, релігійного та ін. напрямку, угруповання». Такі терміни
звичайно утворюються від власних імен та деяких абревіатур і використовую
ться в історичній термінології {авіахімовець, ковпаківець, мазепинець, наливай-
ківець, низовець, рухівець).
У досліджуваному словниковому матеріалі зафіксовано невелику кількість
термінів із суфіксом -щин(а) / -чин(а), -івщин(а), що утворені, як і частина де
риватів із суфіксом -ець (-овець, -івець), здебільшого від власних імен історич
них осіб і вживаються для найменування історичних періодів, пов’язаних із дія
льністю особи, названої коренем слова {беріївщина, біронівщина, єжовщина,
корніловщина, Хмельниччина).
______________Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 71
JI. M. Томіленко.
Досить поширеним при творенні нових термінів у СУМ-20 є суфікс -ист
(-іст). Деривати цього типу словотворення позначають осіб, які мають відно
шення до певної установи, предмета, сфери діяльності. Це переважно слова ін
шомовного походження на позначення термінолексики, яка стосується сфери
філософії та спорту (ангпропонімістп, брасист, гедоніст, пенальтист, раліст,
шайбіст).
Продуктивністю при творенні нових іменників-термінів відзначається також
суфікс -ик(а) / -ік(а). До цього типу належать деривати, що використовуються
для найменування галузі науки, наукового напряму, сфери діяльності певної
особи і т. ін. (аксіоматика, біблеїстика, гідроніміка, морфеміка, патроніміка).
Значну частину термінологічної лексики Словника української мови станов
лять деривати словотвірного типу із суфіксом -ит (-іт), що є назвами захворю
вань людського організму, мотивованими назвою хворого органу, тканини,
та належать до медичної галузі знань (аортит, артеріїт, вагініт, везикуліт,
уретрит).
Проаналізований матеріал свідчить, що деривати, мотивовані прикметни
ком, не відзначаються великою кількістю словотвірних суфіксів, на відміну від
субстантивних. У тлумачному словнику зафіксовано два типи таких афіксів, які
стосуються різногалузевої та лінгвістичної лексики.
Як показує реєстровий склад СУМа, досить продуктивним при творенні нових
термінів є суфікс -ість, який використовується в субстантивах на позначення аб
страктних понять. За допомогою цього форманта утворилася велика кількість
відприкметникових іменників зі значенням якості, властивості, стану: аглюти
нативність, апокрифічність, апріорність, дискретність, континуальність,
мутагенність, сумовність. Цей суфікс продемонстрував широкий діапазон ви
користання в різних галузях знань: математиці, лінгвістиці, біології та ін.
Другий словотвірний тип із суфіксом -ізм (-изм), що має значення «елемент
певної системи, яку визначає мотивуюче слово», не є продуктивним. У СУМ-20
найбільше виявлено таких іменників на позначення лінгвістичної, а саме лекси
кологічної термінології (болгаризм, галщизм, радянізм, чехізм).
Значну кількість зафіксованих термінів у новому тлумачному Словнику ста
новлять віддієслівні іменники, утворені суфіксальним способом, що постали
внаслідок розширення продуктивності власне українського суфікса -ач. Дерива
ти, що належать до цього типу, утворюються в основному від дієслів недокона-
ного виду, насамперед префіксальних, уживаються на позначення технічної тер
мінології і мають такі основні словотвірні значення: 1) особа як виконавець
певної дії, названої дієсловом: відтискувач, відчужувач, зачіплювач, обсмолю
вач, розбраковувач; 2) предмет (механізм, пристрій, інструмент і т. ін.), за допо
могою якого виконується дія: викорчовувач, відпарювач, відхилювач, затінювач,
осушувач.
Від дієслівних основ через посередництво суфіксів -ник (-льник) (причому
другий афікс є набагато продуктивнішим) активно утворюються найменування
з першим значенням дериватів попереднього типу, які позначають в основному
технічні та спеціальні терміни: зарядник, укатник, шлаківник, віджимальник,
візирувальник, володільник, загортальник, штовхальник.
Високою регулярністю відзначаються також деривати із суфіксом -нн(я) /
-анн(я), -янн(я), -енн(я), -інн(я), -уванн(я), -юванн(я), -ованн(я), які станов
лять значну частину іменників-термінів, утворених від дієслів (як безпрефік
сних, так і префіксальних) із загальним значенням опредметненої дії (процесу):
абортування, абсорбування, авізування, валютування, затюковування, заиїліфу-
72 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2
вання, купелювання. Це переважно терміни, що вживаються на позначення спе
ціальної лексики й частково біологічної та фінансової галузей. Із тотожним
словотвірним значенням у Словнику виступають також терміни з суфіксами -а-
ці(я) / -яці(я), -ці(я), що утворилися від дієслів на -ува(ти) з основами іншомов
ного походження (алергізація, архівація, буферизація, параметризація, репліка
ція). Такі найменування належать до різних галузей знань.
Від дієслів за допомогою суфікса -к(а) утворюються іменники з процесуа
льним значенням. У Словнику цей словотвірний тип не виявив продуктивності,
такі слова з префіксом від- зафіксовано переважно в технічній термінології (від
ливка, відмочка, відпарка, відчистка, виводка).
Характерною особливістю термінологічної лексики в 20-томнику є активіза
ція іменникової префіксації, причому вищою продуктивністю відзначаються за
позичені префікси, що широко застосовувалися в попередні періоди розвитку
української літературної мови (М. А. Жовтобрюх, О. Г. Муромцева, А. А. Мос
каленко, В. М. Русанівський) і на сучасному етапі (Д. В. Мазурик, О. А. Сти-
шов, С. О. Соколова). Префіксація як спосіб творення нових слів дещо посту
пається суфіксації, хоча в останнє десятиліття іменна префіксація стала займати
помітне місце. Це пов’язано з певними внутрішньомовними та екстралінгвіс
тичними факторами, а саме активізацією в українській мові багатьох іншомов
них морфем. Іншомовні препозитивні одиниці типу анти-, архі-, де-, контр-,
ультра-, екс- та ін. почали виконувати роль префіксів, зайнявши певне місце в
системі української іменної префіксації. Активне включення таких іншомовних
елементів у сучасне українське словотворення сприяє загальній активізації пре
фіксального способу творення іменників.
У досліджуваному матеріалі значну продуктивність серед власне україн
ських префіксів продемонстрував префікс над-, що вживається на позначення
вищого ступеня градації якості якої-небудь субстанції. Значна кількість таких
термінів використовується в астрономії та фізиці (надгалактика, надгігант,
надзірка, надплинність, надпружність, надряд). Префікс пере-, що вказує на
повторність дії або явища, відзначається нижчою продуктивністю і вживається
на позначення спеціальної та технічної лексики (перемодуляція, переохолоджу-
вач, перепромисел, перепростій).
Одним із поширених засобів сучасного префіксального словотвору, особли
во іменного, є використання іншомовних префіксів, які найчастіше вживаються
у складі різногалузевих термінів. До запозичених у СУМ-20 належать такі імен
никові префікси сучасної української термінології: анти-----зі значенням проти
лежності чому-небудь, що вживається на позначення різногалузевих термінів
(іантиатом, антивірус, антигормон, антидетонатор, антиелектрон, антиней
трон, антироман, антиядро)', гіпер вказує на перевищення норми, межі і
широко вживається в медичній термінології (гіперглікемія, гіперсекреція, гіпер
функція, гіперфермент) та менше — у фізичній (гіперзвук, гіпер ’ядро)', гіпо-----
позначає заниження норми, межі (є антонімом до гіпер-). Як і попередній пре
фікс, виявляє високу продуктивність при творенні медичної термінології (гіпо
біоз, гіпогалактія, гіпоглікемія, гіподинамія, гіпотермія, гіпофункція);
де-/дез уживається в термінах, які називають опредметнені дії та процеси,
протилежні до названих мотивуючими словами. Він виявився поширеним у
лінгвістичній, економічній та біологічній галузях (дедраматизація, демарке
тинг, демутація, депрефіксація, дезадаптація, дезурбанізм)', прото означає
первинність того, що названо мотивуючим словом. Префікс широко вживається
______________Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 1Ъ
JI. M. Томіленко.
в астрономічній галузі (протогалактика, протозірка, протозоологія, прото
планета, протосонце); ре-----виступає переважно в іменниках, які мотивуються
як відповідними безпрефіксними іменниками, так і префіксальними твірними
дієсловами. Він уживається у словах на позначення повторності певної дії,
явища, названих мотивуючим словом, і поширений в економічній термінології
(реакцептація, редублеман, реінвестиція, реновація)', суб----- уживається у від-
іменникових субстантивах і виступає в таких значеннях: поняття, що перебу
вають у безпосередньому взаємозв’язку з тими, що названі мотивуючими словами
(субакорд, субарктика, субознака)\ поняття, які стосовно названих мотивуючи
ми словами є нижчими (субвелетень, субкарлик, субконтроктава, субмотив);
неповнота вияву тих якостей, що є в мотивуючому слові ( субдепресія). Широко
вживається в музичній та астрологічній термінологіях; ультра вказує на
дуже високий ступінь вияву ознаки в якомусь понятті, названому мотивуючим
словом. Поширений у біологічній, фізичній галузях та у спеціальній терміноло
гії (ультраакустика, ультравірус, ультраглина, ультраміноліт, ультрафільтр,
ультрацентрифуга).
Префіксально-суфіксальний спосіб творення нових термінів-іменників у до
сліджуваному матеріалі не відзначається продуктивністю. Як відомо, до префік
сально-суфіксальних належать іменники, які утворюються одночасним приєд
нанням до твірної основи префікса й суфікса, а також ті субстантиви, що
формуються на основі прийменниково-іменникових сполучень, у яких при
йменники функціонують як префікси й реалізують свої словотворчі можливості
разом із суфіксами.
У реєстрі тлумачного Словника за допомогою зазначеного способу утворена
невелика кількість слів, в основному із власне українськими складниками, від
субстантивних основ. При цьому можна виділити такі словотвірні типи:
1. Іменники з префіксом за- і суфіксом -ник на позначення предмета, що
знаходиться за тим, на що вказує твірна основа: загубник.
2. Іменники з префіксом на- і суфіксом -енн(я): наводнення (насичення ме
талу воднем) та суфіксом -ник, що позначають предмети, які містяться або при
значені бути зверху того, що позначено твірною основою: надульник (від слова
дуло).
3. Іменники з префіксом над- і суфіксом -ок на позначення місця або пред
мета, що знаходяться вище або спереду того, що позначено твірною іменнико
вою основою: наддзьобок.
4. Іменники з префіксом під- і суфіксом -ник із значенням предмета, який
повинен знаходитися під тим, на що вказує твірна основа: піджупанник.
5. Іменники з префіксом по- і суфіксом -н- уживаються у складі історизмів
на позначення різних податків: повозне, поколесне, поколодне.
Крім того, зафіксовано кілька термінів з іншомовним префіксом де- та
суфіксами -ацій-, -ізацій- (-изацій-), що означають позбавлення від того або
ліквідацію того, що назване твірною основою: декартелізація, деколорація, де
монетизація, дефосфорація. Всі зазначені одиниці, утворені префіксально-су
фіксальним способом, належать переважно до історичної, економічної та спе
ціальної лексики.
Як показало дослідження, деривація іменників-термінів із нульовим суфік
сом є малопродуктивним способом творення нових слів у СУМ-20. Це в основ
ному субстантиви, утворені від дієслівних основ із префіксами від- (віддрук, від-
жим, відсос, відтин), на- (наклеп, намазь, насув), про- (проплав, проплив) на
позначення переважно технічної та спеціальної термінології.
74 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2
Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику..
У загальному процесі поповнення й розширення термінологічного складу
Словника української мови в 20-ти томах важливе місце посідає творення склад
них слів, які є найекономнішим засобом номінації. Вони свідчать про діючий у
мові закон збереження лінгвістичної енергії, що виступає важливим фактором у
період значного розширення інформаційного пласта. Дія цього закону вияв
ляється в тому, що в процесі використання мови її носії здійснюють відбір най-
раціональніших для спілкування мовних засобів, що відповідає прагненню су
часного суспільства до збільшення інформативності тексту за рахунок його
скорочення, а також прагматичним настановам — економії площі друкованої
продукції та часу усних повідомлень. Яскравою ілюстрацією цього процесу слу
жить активне поповнення СУ Ma новими складними термінами. Оскільки склад
ні словотворчі одиниці мають дві та більше твірних основи, вони містять значну
кількість інформації, яка економно поєднується в утворених номінаціях. До
сліджений матеріал свідчить, що нові складні терміни у СУМ-20 утворені за до
помогою юкстапозиції (словоскладання) та композиції (основоскладання).
Для юкстапозитів характерним є складання компонентів без сполучних го
лосних, стягнення словосполучення в одне слово, як правило, без зміни форми
його складників 2. За допомогою цього способу утворюються складні слова, що
пишуться як разом, так і через дефіс. У реєстрі нових термінів СУМ-20 зафіксо
вано обидва типи таких слів.
Серед складних термінів, що пишуться разом, можна виділити в основному
слова, які належать до хімічної газузі: бензил- (бензилпеніцилін., бензилхлорид,
бензилцелюлоза); бутил- (бутилацетат., бутилкаучук), вініл- (вінілацетат,
вінілбензол, вінілфосфат, вінілхлорид), метил- (метилацетилен, метилбензол,
метилхлорид, метилцелюлоза).
Значно більше за галузевою різноманітністю зафіксовано нових тер-
мінів-юкстапозитів, що пишуться через дефіс. Це слова з такими компонентами:
бета-----перша частина складних слів, що використовується для утворення в ос
новному термінів із фізики та інформатики (бета-версія, бета-діагностика, бе-
та-спектрометр, бета-тестер, бета-частинка); блок препозитивний ком
понент складних утворень на позначення переважно будівельної термінології
(блок-картер, блок-квартира, блок-кімната, блок-контакт, блок-контейнер,
блок-корпус); вакуум перша частина складних слів, що вживаються в основ
ному на позначення спеціальних приладів та галузевих методів (вакуум-ек-
страктор, вакуум-екстракція, вакуум-інфільтрація, вакуум-сушарка, вакуум-
фільтр)', веб утворює терміни, що стосуються інформатики (веб-майстер,
веб-сайт, веб-сервер, веб-сторінка); гамма перша частина складних слів у
термінах переважно фізичної галузі (гамма-еквівалент, гамма-квант, гамма-
сигнал, гамма-сплеск, гамма-терапія)', генерал вживається на позначення
військових чинів {генерал-адмірал, генерал-лейтенант, генерал-майор, гене-
рал-полковник, генерал-фельдмаршал)', дельта препозитивна частина склад
них слів, що вживаються у спеціальній та фізичній термінології (дельта-дереви-
на, дельта-залізо, дельта-метал, дельта-проміння).
Композити, зафіксовані в реєстрі Словника, утворюються здебільшого поєд
нанням іменникових основ. Сюди належать терміни-композити, обидві частини
яких — це самостійні слова; композити, у яких перший компонент— скорочене
2 Кудрявцева JI. А. Моделирование динамики словарного состава языка : Монография.—
2-е изд., испр.— К., 2004.— С. 132.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 75
JI. M. Томіленко.
слово, другий — самостійне; композити, у яких перший компонент — самостій
не слово, другий — скорочене слово.
Серед композитів, обидві частини яких є самостійними словами, у СУМ-20
можна виділити терміни з такими найпоширенішими препозитивними компо
нентами: газо----- вживається переважно у словах на позначення спеціальних та
технічних термінів (газоаналізатор, газовиділення, газодизель, газотурбіна)',
шлако----- вживається як перша частина складного слова у спеціальних термінах
(шлаковата, шлаковідділення, шлакодробарка, шлакопісок, итакосховище).
Серед композитів з опорним компонентом, який відповідає самостійному
слову, значне місце займають утворення, характерні в основному для науко
во-технічної термінології, з першим компонентом — скороченою основою чи
зв’язаним коренем3. Ця група термінів зі скороченими основами іменників або
суфіксальних прикметників, переважно із запозиченими коренями, є однією з
найпоширеніших у досліджуваному матеріалі.
Проаналізована лексика свідчить, що досить продуктивними при творенні
нових іменників-термінів є такі скорочені компоненти: авто означає «авто
матика», «автоматичний» і використовується в основному у спеціальній та тех
нічній термінологіях (автовиклик, авторозвантажувач, автоспуск, автоштур
ман)', вібро- — відповідає слову вібраційний і вживається на позначення
переважно технічних і будівельних термінів (вібробрус, віброголка, віброзонд,
віброкоток, вібромолот, віброплита, вібростенд, вібростіл); електро від
слова електричний', слова з таким компонентом належать до фізики та її галузей
(електроакустика, електробаланс, електродіаліз, електродуга, електроіскра,
електрооптика, електросинтез)', психо відповідає слову психологічний і
вживається переважно на позначення медичних понять та розділів медицини
(психогігієна, психолінгвістика, психосоматика, психосоціологія, психотехніка,
психохірургія); теле----- означає здійснення на відстані та вживається переважно
на позначення фізичних пристроїв, приладів, часто зі складною другою части
ною, що закінчується на метр- (телеамперметр, телевимикач, телевольтметр,
телесигналізатор, телеспектроскоп, телефотометр).
До цієї ж групи композитів з опорним компонентом, що є самостійним сло
вом, належать утворення зі зв’язаним першим компонентом іншомовного по
ходження, який використовується тільки як зв’язаний корінь. Найпошире
нішими у композитах-термінах цього типу є такі компоненти: авто- —
відповідає українському само- (автовакцина, автоетнонім, автоімунітет,
автоінтоксикація, автоінфекція, автотрансплантація). Найчастіше такі сло
ва зустрічаються серед медичних термінів; reo перша частина складних
слів, що використовується у словах на позначення наукових напрямів, які сто
суються земної поверхні, її вивчення (геоакустика, геобіологія, геодинаміка,
геоекологія, геокріологія, геосфера)', гетеро означає різнорідність та вжи
вається в основному на позначення біологічних понять (гетерогенез, гетеро
зигота, гетероморфоз, гетеротермія, гетерофазія)', гідро стосується во
ди; значна частина таких термінів позначає прилади, пристрої, механізми, що
застосовуються в технічній галузі (гідробур, гідродомкрат, гідроінкубатор,
гідромуфта, гідросепаратор, гідроциліндр); гомо означає однорідність і
вживається переважно на позначення біологічних понять (гомозигота, гомо
йологія, гомопластика, гомотипія)', макро перша частина складних слів,
що стосуються великих розмірів, величин. Термінотворення на їх основі ши
3 Там же.— С. 140.
76 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2
роко використовується в біологічній термінології (макроеволюція, макрокіне-
тика, макросередовище, макроспора, макроцитоз); мікро----- препозитивний
компонент на позначення малих розмірів, величин. Терміни з таким компонен
том найбільше поширені також у біологічній галузі (мікромодуль, мікрополе,
мікропроцесор, мікроспорангій, мікроспорофіл); полі означає багато; вжи
вається в основному на позначення хімічних речовин (полібутадієн, поліізоп
рен, полікристал, полімінерал, поліпредикатив)-, псевдо зі значенням «ви
гаданий, несправжній»; найчастіше вживається в математичній та фізичній
терміносистемах (псевдобазиліка, псевдовектор, псевдографіка, псевдоска-
ляр, псевдосфера).
Крім зазначених вище, продуктивним типом композиції термінів є скла
дання основ зі зв’язаним опорним компонентом. Найчастіше використову
ються в науково-технічній термінології. Серед нових слів зі зв’язаним опор
ним компонентом у СУМ-20 містяться терміни з такими опорними частинами:
-грама — вказує на результати запису чого-небудь за допомогою певних при
ладів і застосовується на позначення медичних і спеціальних понять (бронхог-
рама, везикулограма, віброграма, гемограма, теплограма)', -граф — позначає
назви осіб за професією, що пов’язана з описом або записом чого-небудь
(астрогеограф, біогеограф, зоогеограф, металограф, тахіграф), а також наз
ви приладів, пристроїв, що записують що-небудь (актинограф, електрограф,
еліпсограф, стереоавтограф, тахограф)', -лог — виступає складовою части
ною у назвах осіб за професійною належністю (акцентолог, венеролог, ембріо
лог, кліматолог, сексопатолог)', -метр — використовується в термінах на поз
начення вимірювальних приладів (адаптометр, галактометр, детонометр,
каліброметр, пульсометр, хлорометр); -скоп — уживається в назвах оптич
них та інших приладів, інструментів, що пов’язані зі спостереженням над чи
мось (у медицині та фізиці) (бронхоскоп, віброскоп, іоноскоп, телеспектро
скоп, телестереоскоп, уретроскоп).
Як показав матеріал дослідження, у композитному словотворі значне міс
це займають постпозитивні та деякі препозитивні компоненти із власне ук
раїнськими складниками. Це терміни, обидві частини яких є самостійними
словами, та терміни з першою частиною — самостійним словом, а другою —
зв’язаною основою: -будування — вживається на позначення в основному
галузей промисловості (двигунобудування, дизелебудування, сюжетобуду-
вання, турбінобудування); -знавство — друга частина складного слова, що
позначає галузь знань, пов’язану з першою частиною (архівознавство, бале-
тознавство, болотознавство, документознавство, птахознавство, укра
їнознавство)', -знавець — постпозитивний компонент, що вживається на
позначення спеціаліста певної галузі знань (державознавець, ландшафто
знавець, патентознавець, перекладознавець, скіфознавець); -мір — друга
частина композита, що позначає вимірювальні прилади (балансомір, бензи-
номір, звукомір, нахиломір, прогиномір, світломір, уступомір)-, Бого до
сить поширена перша частина, що вживається на позначення релігійних тер
мінів (Боговтілення, Богознання, Боголюдина, Богочоловік); вітро- —
вживається на позначення термінів, пов’язаних із енергією вітру, використо
вується в технічній термінології (вітроагрегат, вітрогенератор, вітроенер
гія, вітротурбіна, вітроустановка).
Галузева термінологія у СУМ-20 не представлена великою кількістю абре
віатур, хоч у літературній мові «спостерігається інтенсивне формування та за
_____________ Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 77
JI. M. Томіленко.
кріплення у вжитку значного корпусу різноманітних складноскорочених слів» 4.
Як відомо, абревіація — це спосіб творення слів від усічених основ. Загалом за
дериваційними ознаками абревіатури поділяються вченими на три основних
групи: часткові, ініціальні та комбіновані.
Ініціальні абревіатури, за результатами дослідження, становлять найбільшу
групу термінів СУМ-20 серед усіх складноскорочених слів. До них належать
лексеми, що утворюються на основі початкових звуків чи літер слів складної но
мінації, які представлені у двадцятитомнику такими історичними термінами:
КДБ (Комітет державної безпеки), НКВС (Народний Комісаріат Внутрішніх
Справ), ОУН (Організація українських націоналістів) та ін.
Крім ініціальних, у СУМ-20 зафіксовано також невелику кількість частко
вих абревіатур, характерною особливістю яких є скорочення одного чи кількох
компонентів твірної синтаксичної структури. Такі терміни вживаються також на
позначення переважно історичної лексики: бідком (комітет бідноти), військ
мор (військовий моряк), соцмісто (соціалістичне місто).
Комбінованих абревіатур, що належать до галузевої термінології, у Словни
ку української мови в 20-ти томах не представлено.
Аналіз нової термінологічної лексики у Словнику української мови в 20-ти
томах засвідчує наявність активних лексико-дериваційних мовних процесів,
дослідження яких сприятиме формуванню її динамічного представлення в істо
ричному аспекті та живому функціонуванні.
L. М. TOMILENKO
MORPHOLOGICAL DERIVATION OF NEW NOUN TERMS IN THE TWENTY-
VOLUME DICTIONARY OF THE UKRAINIAN LANGUAGE
The means of the morphological derivation of new noun terms in the twenty-volume Dictionary
of the Ukrainian Language have been analyzed. The productive word-formative types and principal
word-formative meanings of the above units have been identified.
Keywords : derivation, noun terms, word-formative type, word-formative meaning.
4 Стииіов О. А. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової
інформації) : Монографія.— Κ., 2003.— С. 153.
78 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183191 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T05:53:51Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Томіленко, Л.М. 2022-02-05T13:58:15Z 2022-02-05T13:58:15Z 2009 Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах / Л.М. Томіленко // Мовознавство. — 2009. — № 2. — С. 69-78. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183191 У статті проаналізовано способи морфологічної деривації нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах. Визначено продуктивні словотвірні типи та основні словотвірні значення цих одиниць. The means of the morphological derivation of new noun terms in the twenty-volume Dictionary of the Ukrainian Language have been analyzed. The productive word-formative types and principal word-formative meanings of the above units have been identified. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах Morphological Derivation o f New Noun Terms in the Twenty-volume Dictionary of the Ukrainian Language Article published earlier |
| spellingShingle | Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах Томіленко, Л.М. |
| title | Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах |
| title_alt | Morphological Derivation o f New Noun Terms in the Twenty-volume Dictionary of the Ukrainian Language |
| title_full | Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах |
| title_fullStr | Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах |
| title_full_unstemmed | Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах |
| title_short | Морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у Словнику української мови в 20-ти томах |
| title_sort | морфологічний спосіб творення нових іменників-термінів у словнику української мови в 20-ти томах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183191 |
| work_keys_str_mv | AT tomílenkolm morfologíčniisposíbtvorennânovihímennikívtermínívuslovnikuukraínsʹkoímoviv20titomah AT tomílenkolm morphologicalderivationofnewnountermsinthetwentyvolumedictionaryoftheukrainianlanguage |