Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст
Рецензія на книгу: Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст. Сімферополь : ВАТ «Сімферопольська міська друкарня», 2008.— 292 с.
Saved in:
| Published in: | Мовознавство |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183193 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст / І. Синиця // Мовознавство. — 2009. — № 2. — С. 92-94. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860249513649766400 |
|---|---|
| author | Синиця, І. |
| author_facet | Синиця, І. |
| citation_txt | Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст / І. Синиця // Мовознавство. — 2009. — № 2. — С. 92-94. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| description | Рецензія на книгу: Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст. Сімферополь : ВАТ «Сімферопольська міська друкарня», 2008.— 292 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:41:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
Рецензії та анотації
Н и ч и к Η. Η.
ПОЭТИЧЕСКОЕ СЛОВО. ПОЭТИЧЕСКИЙ ТЕКСТ
Сімферополь : ВАТ «Сімферопольська міська друкарня», 2008.— 292 с.
Вир сучасного життя з повсякденними
проблемами все далі віддаляє людину від
прекрасного, від пошуку радості, задово
лення, щастя. Пірнаючи щодня в інформа
ційний простір економічних, політичних
новин, ми забуваємо про існування вічних
цінностей, на які не може впливати час.
Повернути читача до вічного прекрасно
го, втіленого в поетичному слові, — одне
із завдань, що повинна ставити перед со
бою лінгвістична стилістика, лінгвістика
тексту. До цієї мети спрямована і моно
графія Η. М. Нічик «Поэтическое слово.
Поэтический текст», у якій автор зосере
дила свою увагу на семантико-стилістич-
ній глибині художнього слова, що екс
плікує індивідуально-мовленнєву карти
ну світу російських письменників XIX-
XX ст. По суті, монографія є серією ста
тей, які були написані в різні роки, але
присвячені аналізові художнього значен
ня слова й об’єднані думкою про вплив
індивідуального світобачення письмен
ника на семантико-стилістичні властивос
ті слова в художньому тексті. Самостійні,
на перший погляд, наукові розвідки згру
повані навколо спільної ідеї, тому спри
ймаються як порівняно цілісна книга, яка
демонструє послідовну реалізацію автор
ських ідей у різні періоди наукового жит
тя Η. М. Нічик.
Праця складається з невеликого вступ
ного слова «Від автора», змісту та чоти
рьох розділів. Уже в перших рядках книги
відбувається експлікація власних науко
вих прагнень («пошук точного й адекват
ного опису специфіки поетичного слова,
динамічної гармонії художнього тексту»),
що сформувались у спільній праці з учи
телями — професорами М. О. Карпенко
(Київ), М. О. Мещерським, JI. С. Ковтун,
Д. М. Поцепнею (Санкт-Петербург),
А. Ф. Прияткіною (Владивосток) (с. 3), до
яких зі словами подяки звертається автор.
Кожний з чотирьох розділів, на які поділено
монографію, демонструє різні рівні семантич
ного аналізу: слово— текст— мовлення. Проте
всі розділи книги об’єднані іменами відомих
російських письменників, тексти яких і стали
матеріалом дослідження Η. М. Нічик. Варто ли
ше назвати їхні імена (О. С. Пушкін, Ф. М. Дос-
тоєвський, А. П. Чехов, І. О. Бунін, В. В. Мая-
ковський, А. А. Ахматова, М. В. Волошин,
М. О. Шолохов, К. Г. Паустовський, І. С. Шме-
льов), щоб переконатися в необхідності ще раз
зазирнути в монографію, яка наблизить читача
до таїни поетичного слова, познайомить з інди
відуально-авторськими картинами світу, спри
ятиме глибшому розумінню світогляду митців,
які стали символами не однієї епохи.
Так, у першому розділі книги вміщено стат
ті, об’єктом дослідження яких стало поетичне
слово як носій художньої інформації. Скрупу
льозний аналіз художнього слововживання пе
реконливо підтверджує думку автора про те, що
слово отримує художню виразність не лише під
час переносного вживання, а й у вживанні в
прямому значенні. Переважна більшість статей
цього розділу присвячена вивченню семанти-
ко-стилістичних особливостей лексем у пое
тичній мові В. В. Маяковського в різні етапи
творчості митця. В одній з перших своїх роз
відок автор книги стверджує, що оригіналь
ність мови поета виявляється в будові та вико
ристанні метафор. Аналізуючи особливості ме
тафори в поетичній мові митця, Н. М. Нічик
розрізняє серед них два типи: 1) метафори із
співвідношенням суттєвих ознак прямого й по
хідного значень та 2) метафори із співвідно
шенням несуттєвих, факультативних елементів
значення. За спостереженнями дослідниці, Ма-
яковський, широко застосовуючи співвідно
шення суттєвих елементів значення як основу
метафори, у складному образному контексті
використовує асоціативні зв’язки несуттєвих
ознак лексичного значення. І хоча метафори
другого типу непродуктивні, проте смислові
відношення, побудовані за їхнім типом, у пое
© І. СИНИЦЯ, 2009
92 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2
Рецензії та анотації
тичній мові В. Маяковського кількісно пере
важають, тому й спостерігаємо розгорнуту
метафору, розгорнуте порівняння, що ство
рюють ефект образної насиченості верба
льної тканини тексту. Наступні статті пер
шого розділу знайомлять із семантико-сти-
лістичним потенціалом лексем слово, время
в мові поета, з уживанням лексем у їхніх пря
мих значеннях, з ономастичним простором
добре відомої у свій час поеми «Облако в
штанах», з колористичною лексикою та фра
зеологією, яку використовував письменник.
Окремі статті розділу присвячені семан-
тико-функціональному потенціалу лексем,
ужитих у прямих значеннях, у поетичній мові
А. А. Ахматової, І. О. Буніна, М. О. Шоло
хова. Такий матеріал є особливо цінним для
наукових розвідок, присвячених індивідуа-
льно-авторській картині світу митців та
особливостям лексико-семантичних тран
сформацій лінгвістичних одиниць у поетич
ній мові. У цьому та інших розділах просте
жується послідовність наукових уподобань
дослідниці. Наприклад, починаючи аналіз
колористичної лексики в текстах В. Маяков
ського, Н. М. Нічик вивчає її й у творах
М. Волошина. Від дослідження особливос
тей фразеології улюбленого поета авторка
рухається до фразеологізмів в М. Шолохова,
створюючи неперервність наукових спо
стережень і можливість здійснення зістав
лення індивідуально-авторських слововжи
вань письменників.
Другий розділ «Семантика поетичного
тексту» демонструє спостереження автора за
тим, як впливає художній текст на інтерпрета
цію семантичних особливостей лінгвальних
одиниць. Аналіз асоціативних зв’язків лексем,
що впливають на формування поліфонічного
звучання поетичних новел А. А. Ахматової,
вивчення культурного компонента семантики
художніх текстів М. Волошина, дослідження
семантичної глибини номінації в оповіданні
А. П. Чехова «Дама с собачкой», роль клю
чових слів у структурі художніх текстів
О. С. Пушкіна, Κ. Г. Паустовського приводять
дослідницю й читача до висновку про особ
ливу організацію семантичного простору ху
дожнього тексту з властивою йому поетичною
семантикою. Яскравими ілюстраціями ав
торської концепції стали спостереження за
функціонально-семантичними особливостями
ключових слів, наприклад, у повісті Κ. Г. Па
устовського «Старый повар». Н. М. Нічик пе
реконана в тому, що ключові слова разом з
лексичною парадигмою набувають у поетич
ному тексті художньо-естетичної значущості,
виділяють основні сюжетні вузли, створюючи
композиційно-сюжетний рух, беруть участь у
створенні концепційного змісту художнього
тексту. На думку дослідниці, саме поліфонічна
структура семантичних тем, прийоми гармо
нізації, різночасність реалізації, трансфор
мація їхнього обсягу становлять специфіку
письменницької майстерності Κ. Г. Паустов
ського.
Здійснюючи функціонально-семантич
ний аналіз композиційно-структурної орга
нізації ранніх поем В. В. Маяковського, дос
лідниця в кількох статтях спинилася на вив
ченні особливостей авторського мовлення,
мови персонажів, структурно-семантичних
особливостей діалогу. Так, серед типових
характеристик мовленнєвої партії ліричного
героя ранніх поем, які, власне, і створюють
особливості ідіостилю автора, насамперед
відзначено різноманіття мовленнєвих обри-
сів-«масок», що визначають різні сторони ге-
роя-автора, композиційну складність, емо
ційне напруження та внутрішню семанти-
ко-стилістичну єдність. Характерними озна
ками побудови прямої мови дослідниця на
зиває її стислість та здатність передавати те,
як говорить дійова особа. Унаслідок цього
мовленнєвий портрет реальних героїв ство
рює документальну достовірність, нереальні
герої ускладнюють сюжетно-композиційну
структуру ліричного твору, розширюють йо
го межі та надають йому епічної висоти. На
основі аналізу особливостей діалогічних
структур ранніх поем В. Маяковського
Н. М. Нічик пропонує розрізняти два їх ви
ди: вербальні та вербально-жестові. Най
більш значущим у цей період творчості пое
та є другий вид діалогічної структури, який
підкреслює, з одного боку, несумісність
ліричного героя з довкіллям, а з другого —
безнадійність, нерозділеність його сильних
почуттів, його самотність.
У третьому розділі зібрано небагато ста
тей, у яких дослідниця зупинилась на лек
сикографічному описі поетичної мови
В. В. Маяковського. Застосовуючи контек-
стно-лексикографічний метод, Н. М. Нічик
дослідила семантику власних імен у поемах
письменника, що дало можливість розкрити
різноманітні аспекти їхнього функціонуван
ня в художній мові, дослідити систему інди
відуально-авторського слововживання, його
картину світу як акт художньої творчості. Як
висновок звучить думка про те, що як об’єкт
лексикографічного дослідження власні іме
на отримують найповніший опис, оскільки
вони є втіленням художньо-естетичних ідеа
лів поета, носіями фактичної та концепцій-
ної інформації. Застосування контекстно-
лексикографічного методу дослідниця про
демонструвала і під час вивчення фразеоло
гічного фонду В. В. Маяковського. Аналіз
використаних поетом фразеологічних оди
ниць дав можливість показати їх різноманіт
ні модифікації в художній мові поета.
В останньому розділі представлено ціка
вий лінгвістичний матеріал, джерелом якого
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2 93
Рецензії та анотації
стали конфесійні тексти. Уміщені в цій час
тині статті переконливо підтверджують за
гальновідому істину про те, що слово, пот
рапляючи в конфесійний контекст, стає но
сієм сакрального змісту, але при цьому не
втрачає своєї художньо-естетичної вираз
ності. Авторка, аналізуючи мову проповідей
Св. Іоанна Кронштадтського, доводить дум
ку про існування у слові великого асоціатив
ного потенціалу, який пов’язує художньо-ес-
тетичну та ідеологічну культуру російської
мови та сакральний простір церковносло
в’янської мови.
Рецензована книжка стане знахідкою для
всіх охочих долучитися до скарбів росій
ської літературної мови, культури, мента
льності. Праця Η. М. Нічик добре видана,
середнього формату, зручного в користуван
ні, у м’якій обкладинці.
І. СИНИЦЯ
П а х о м о в а С., Д ж о г а н и к Я.
СЛОВАЦЬКА МОВА : Підручник для студентів вищих
навчальних закладів
Ужгород : Графіка, 2008.— 472 с.
Українська славістика переживає нині дуже
складний і відповідальний період свого роз
витку. Його головною ознакою є становлен
ня нових славістичних спеціальностей та ак
тивізація співпраці вітчизняних славістів з
фахівцями інших країн при створенні базо
вих навчальних посібників зі слов’янських
мов і укладанні двомовних перекладних
словників.
Розміщення головних центрів славістики
в радянські часи на території Росії— в Моск
ві й Петербурзі — і зосередження у зв’язку з
цим саме там найкваліфікованіших наукових
і викладацьких кадрів привели до певного
відставання розвитку національної славісти
ки у колишніх республіках СРСР. Винятком
у цьому сенсі не стала й Україна. На її тери
торії, де представники різних слов’янських
народів живуть протягом кількох століть, мо
ви деяких з них поглиблено, як окрема спе
ціальність, тоді не вивчалися. Ознайомлення
з ними, причому досить поверхове, відбу
валося при підготовці фахівців із русистики
та україністики, що не сприяло високому
рівню розвитку вітчизняної славістики.
Все вище висловлене повною мірою ха
рактерне й для нашої словакістики, станов
лення якої розпочалося фактично тільки з ут
воренням незалежної держави, коли в 1994 р.
в Ужгородському національному універси
теті (УНУ), а також одночасно ще в кількох
© В. ФЕДОНЮК, 2009
недержавних навчальних закладах Києва,
Рівного та ін. було відкрито підготовку фа
хівців із словацької мови та літератури.
Слід зазначити, що відкриття цієї спеціа
льності (навіть беручи до уваги збіг цілого
ряду факторів — геополітичного, історично
го, економічного та культурного, внаслідок
чого в закарпатців сформувалася підвищена,
порівняно з жителями інших регіонів У краї
ни, потреба в оволодінні словацькою мовою)
було за тогочасних умов справою вкрай
складною. Головний тягар при розв’язанні
цього завдання ліг на плечі лінгвістів УНУ.
Викладачам кафедри словацької мови дове
лося розпочинати роботу в дуже важких
умовах, без належної науково-методичної
бази. Цілковита відсутність навчальних по
сібників, написаних українською мовою,
змусила їх користуватися російськомовними
підручниками, виданими ще в 80-90-х роках
XX ст., які своїм змістом і підбором лексич
ного матеріалу (попри їх достатній науко
во-методичний рівень) були вже ідеологічно
і морально застарілими.
Цілком зрозуміло, що за таких умов ви
хід першого в історії України підручника
словацької мови, створений у співпраці сла
вістів обох країн, є справді визначною
подією.
Підручник для студентів вищих навчаль
них закладів «Словацька мова» підготовле
94 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 2
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183193 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:41:54Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Синиця, І. 2022-02-05T13:58:46Z 2022-02-05T13:58:46Z 2009 Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст / І. Синиця // Мовознавство. — 2009. — № 2. — С. 92-94. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183193 Рецензія на книгу: Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст. Сімферополь : ВАТ «Сімферопольська міська друкарня», 2008.— 292 с. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Рецензії та анотації Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст Nichik N. N. Poetic Word. Poetic Text Article published earlier |
| spellingShingle | Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст Синиця, І. Рецензії та анотації |
| title | Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст |
| title_alt | Nichik N. N. Poetic Word. Poetic Text |
| title_full | Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст |
| title_fullStr | Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст |
| title_full_unstemmed | Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст |
| title_short | Ничик Н. Н. Поэтическое слово. Поэтический текст |
| title_sort | ничик н. н. поэтическое слово. поэтический текст |
| topic | Рецензії та анотації |
| topic_facet | Рецензії та анотації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183193 |
| work_keys_str_mv | AT sinicâí ničiknnpoétičeskoeslovopoétičeskiitekst AT sinicâí nichiknnpoeticwordpoetictext |